Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара
На основі маловідомих архівних та опублікованих джерел проаналізовано процес виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, зокрема, досліджено ініціативи інтелігенції Катеринослава щодо заснування Ботанічного саду....
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5373 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара / М.Е. Кавун, В.С. Савчук, В.Ф. Опанасенко, О.Є. Пахомов // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 114-121. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-5373 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-53732010-01-19T12:01:09Z Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара Кавун, М.Е. Савчук, В.С. Опанасенко, В.Ф. Пахомов, О.Є. Історія науки На основі маловідомих архівних та опублікованих джерел проаналізовано процес виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, зокрема, досліджено ініціативи інтелігенції Катеринослава щодо заснування Ботанічного саду. На основе малоизвестных архивных и опубликованных источников проанализирован процесс возникновения Ботанического сада Днепропетровского национального университета имени Олеся Гончара. В частности, исследованы инициативы интеллигенции Екатеринослава, касающиеся основания Ботанического сада. On the base of little-known archives and also published sources the process of foundation of the botanical gardens of Oles’ Gonchar Dnipropetrovs’k National University was researched. The initiatives of Ekaterinoslav intellectuals which concerned the process of foundation of the botanical gardens were studied. 2009 Article Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара / М.Е. Кавун, В.С. Савчук, В.Ф. Опанасенко, О.Є. Пахомов // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 114-121. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1605-6574 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5373 635:634.1/7(091) uk Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія науки Історія науки |
| spellingShingle |
Історія науки Історія науки Кавун, М.Е. Савчук, В.С. Опанасенко, В.Ф. Пахомов, О.Є. Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара |
| description |
На основі маловідомих архівних та опублікованих джерел проаналізовано процес виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, зокрема, досліджено ініціативи інтелігенції Катеринослава щодо заснування Ботанічного саду. |
| format |
Article |
| author |
Кавун, М.Е. Савчук, В.С. Опанасенко, В.Ф. Пахомов, О.Є. |
| author_facet |
Кавун, М.Е. Савчук, В.С. Опанасенко, В.Ф. Пахомов, О.Є. |
| author_sort |
Кавун, М.Е. |
| title |
Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара |
| title_short |
Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара |
| title_full |
Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара |
| title_fullStr |
Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара |
| title_full_unstemmed |
Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара |
| title_sort |
історія виникнення ботанічного саду дніпропетровського національного університету ім. олеся гончара |
| publisher |
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5373 |
| citation_txt |
Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара / М.Е. Кавун, В.С. Савчук, В.Ф. Опанасенко, О.Є. Пахомов // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 114-121. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kavunme ístoríâviniknennâbotaníčnogosadudnípropetrovsʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímolesâgončara AT savčukvs ístoríâviniknennâbotaníčnogosadudnípropetrovsʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímolesâgončara AT opanasenkovf ístoríâviniknennâbotaníčnogosadudnípropetrovsʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímolesâgončara AT pahomovoê ístoríâviniknennâbotaníčnogosadudnípropetrovsʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímolesâgončara |
| first_indexed |
2025-07-02T08:31:15Z |
| last_indexed |
2025-07-02T08:31:15Z |
| _version_ |
1836523271574519808 |
| fulltext |
114 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2
© М.Е. КАВУН, В.С. САВЧУК, В.Ф. ОПАНАСЕНКО,
О.Є. ПАХОМОВ, 2009
УДК 635:634.1/7(091)
М.Е. КАВУН, В.С. САВЧУК, В.Ф. ОПАНАСЕНКО, О.Є. ПАХОМОВ
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Україна, 49010 м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 72
ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ БОТАНІЧНОГО САДУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
На основі маловідомих архівних та опублікованих джерел проаналізовано процес виникнення Ботанічного саду Дні-
пропетровського національного університету імені Олеся Гончара, зокрема, досліджено ініціативи інтелігенції Ка-
теринослава щодо заснування Ботанічного саду.
Вивчення історії заснування Ботанічного
саду при Дніпропетровському національ-
ному університеті (ДНУ) є метою даної ро-
боти.
В основу дослідження покладено тлума-
чення поняття "Ботанічний сад": це тери-
торія, на якій з науково-дослідною, просвіт-
ницькою і навчальною метою культивують
і вивчають рослини, які походять з різних
країн світу та різних кліматичних зон. За
визначенням Міжнародної ради ботаніч-
них садів, ботанічний сад — це організація,
яка має документовані колекції живих
рослин та використовує їх для наукових
досліджень, збереження біорізноманіття
та освітніх цілей. Тому ми не розглядаємо
історію створення казенних садів у Кате-
ринославі (хоча, безумовно, вони вплинули
на зародження ідей створення ботанічних
садів), а переходимо одразу до розгляду
спроб створення саме ботанічного саду у
Катеринославі. Тих, хто цікавиться історі-
єю казенного саду у Дніпропетровську від-
силаємо до статті одного з авторів дослі-
дження [5].
Першу спробу організувати Ботанічний
сад у Катеринославі здійснило Катеринос-
лавське наукове товариство (КНТ), якому
також належить провідна роль у багатьох
наукових та культурних новаціях міста [16].
Питання щодо організації Ботанічного саду
КНТ розглянуло на першому своєму засі-
данні 19 травня 1901 р. У своїй доповіді "Об
основании Научным Обществом в г. Екате-
ринославе Ботанического сада с музеем
естественно-историческим и археологичес-
ким" голова товариства професор В.В. Ку-
рилов докладно розглянув історію створен-
ня і розвитку ботанічного саду в Парижі як
зразка такої організації. Він звернувся до
присутніх зі словами: "Мы находимся в двух
шагах от обширного Потемкинского сада.
Разнообразные насаждения этого сада, обо-
собленное на окраине города местоположе-
ние, расположение по склону горы — все это
наводит на мысль, что было бы вполне
целесообразным основание здесь ботани-
ческого сада… То, что имеется, или, точнее
сказать, имелось в нем, уже описано одним
из наших членов — И.Я. Акинфиевым, и
часть работы по систематике уже сделана.
Далее, благодаря дружной работе Научного
Общества, этот сад увеличивается новыми
насаждениями, устраиваются пальмариумы
и т. д… Говоря о высшей степени благо-
приятных обстоятельств для основания бо-
танического сада при условиях пользования
Потемкинским садом, мы, конечно, не пред-
решаем вопроса о том, где, в конце концов,
найдет себе помещение Ботанический сад
Екатеринославского научного общества…"
[7, с. 25–26].
Відомий катеринославський ботанік
І.Я. Акінфієв [17], який взяв участь в об-
говоренні доповіді, зазначив, що він "весь-
115ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2
Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету...
Проект дендрологічного саду на Соборній площі
м. Катеринослава. 1903 р.
ма важным находит занятие под будущий
ботанический сад самой южной части сада
Потемкина и всего "Архиерейского овра-
га", так как эти места представляют по
своим склонам большое разнообразие по
световым и тепловым особенностям и по-
тому могут быть очень полезны для раз-
ведения различных культур растений…"
[9, с. 27]. За результатами обговорення
Товариство прийняло рішення розроби-
ти проект Ботанічного саду і зробити все
можливе для його втілення. Проте цьому
задуму не судилося здійснитися. І першо-
причиною можна вважати те, що всі сили
товариства були спрямовані на заснуван-
ня природничо-історичного музею. Ство-
рення і затвердження його статуту, побу-
дова будинку музею, вирішення фінансо-
вих і управлінських проблем музею тощо
розтягнулося майже на п’ять років. Тому
розробка проекту ботанічного саду припи-
нилась.
Коли було визначено місце для побудо-
ви будинку природничо-історичного му-
зею, виникла ідея щодо відведення тери-
торії для насаджень. На розгляд органу
місцевого самоврядування було подано
проект улаштування при музеї ім. О.М. Поля
дендрологічного садка. За ініціативою
В.В. Курилова правління КНТ організува-
ло комісію у складі М.І. Алексєєва, І.Г. Гер-
чика, Г.І. Панафутіна, О.О. Освальда, І.О. Фо-
міна та С.Ф. Храмова, яка розробила проект
дендрологічного садка та його кош торис.
До складу комісії пізніше ввійшли І.Я. Акін-
фієв, Б.Л. Гохгейм та О.Г. Недзельський
[11]. На одному із засідань КНТ 1903 р. до-
повідь від комісії на тему "Об устройстве
дендрологического садика при областном
музее имени А.Н. Поля" зробив учений-
лісівник І.Г. Герчик. Він представив план
дендрологічного садка, з якого видно, що
під нього було відведено територію навко-
ло нинішнього музею та територію ниніш-
нього скверу, в якому на той час стояв
пам'ятник Катерині ІІ, оскільки ці терито-
рії становили єдине ціле. Планувалося, що
у ньому будуть "собраны представители
древесных и кустарных форм как местной
флоры, так и других местностей, могущих
быть акклиматизированными при данных
почвенных и климатических условиях"
[10, с. 5]. Зокрема планувалося створити
"при музее, помимо коллекций мертвой
природы, собрания живых рас ти тельных
видов, имеющих воспи тательно-научное
значение". На території дендрологічного
садка планувалося розмістити теплицю,
акваріум, навколо пам’ятника — "обра зо-
вать круглую площадку радиуса 10 с. [аже-
ней], на которой устроить фонтан для по-
ливки, и образовать цветники". Теплиця
повинна була стати частиною оранжереї,
призначеної "для воспитания де ко ра тив-
ных растительных видов и акклиматиза-
ции" [10, с. 6]. Значну частину території
планувалося виділити для розташування
дендрологічних груп, з цією метою у про-
екті "намечены следующие предположе-
ния: 1) по обе стороны оставленной вокруг
музея площадки по линии переднего фа-
сада посадить коллекцию пирамидальных
тополей: 2) вдоль ос таль ных граничных
линий создать живые изгороди и группы
из высокорастущих и кустарных пород;
3) главная аллея по линии прилегающих
116 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2
М.Е. Кавун, В.С. Савчук, В.Ф. Опанасенко, О.Є. Пахомов
отрезов также должна быть окаймлена
живой изгородью из низкорослых кус -
тар ных пород; 4) на отдельных отрезах
расположить группы, придерживаясь по-
рядка распределения древесных и кус-
тарных пород по ботаническим семей ст-
вам; 5) группы хвойных, как вы со ко-
ствольных, так и кустарных, расположить
в юго-восточном и юго-за падном углах на
отрезах, имеющих вид овалов: такое рас-
положение хвойных дает красоту фона
кустарным и дендрологическим группам…"
[10, с. 6]. Структурна організація полягала
у тому, щоб "расположить дендрологичес-
кие группы дре весных и кустарных пород
в возможно красивом порядке, придержи-
ваясь в то же время строго научной систе-
матики видов древесной растительности".
Таким чином, проект дендрологічного сад-
ка у Катеринославі ґрунтувався на певних
наукових засадах і мав певні ознаки, які
наближали його до ботанічного саду.
КНТ запланувало витрати товариства
на упорядкування дендрологічного сад-
ка у розмірі 1000 крб. [12]. Проте місцева
влада відмовила КНТ у виділенні терито-
рії нав коло музею для створення флорис-
тичної зони. У 1907 р. з міста поїхав "ге-
нератор ідей" у КНТ В.В. Курилов. І ідея
створення дендрологічного садка якось
призабулася.
Другу спробу створити Ботанічний сад у
Катеринославі ініціювали члени іншого то-
вариства — Катеринославського відділен-
ня Російського товариства садівництва, яке
було відомим у Російській імперії. Почат-
ком його діяльності вважається 25 травня
1858 р. — день, коли було затверджено ста-
тут цього товариства. У 2008 р. Росія широ-
ко відзначила 150-річчя від дня заснування
зазначеного товариства. Відділення това-
риства було створено і в Україні, зокрема
у Катеринославі. До складу відділення вхо-
дило багато відомих фахівців-біологів —
лісівників, ботаніків, садівників тощо.
На одному із засідань відділення було
розглянуто пропозицію про організацію
ботанічного саду. З цією метою була ство-
рена Ботанічна комісія, до складу якої
ввійшли І.Я. Акінфієв, Б.Л. Гохгейм, І.О. Фо-
мін, М.І. Харченко, С.Ф. Храмов та інші.
У доповіді комісії на урочистому засі-
данні товариства від 20 квітня 1914 р. так
обґрунтовано ідею створення ботанічного
саду: "... в будущем станет трудно и даже
невозможно без этой культурной детали —
охраны природы — воспроизвести дей-
ствительную картину прежнего быта этой
местности. Без яркой и живой характерис-
тики растительности того времени.., где не-
когда носился наш запорожец на своем
резвом скакуне, или лежал, задумавшись,
на зеленом ковре весенних цветов на бере-
гу Днепра, любуясь его непередаваемыми
красотами. А между тем усиленный темп
культурного развития местности ведет к
тому, что скоро совсем не останется ни
одного из видов тех трав и растений,
свойственных той местности, которые рос-
ли в девственных некогда степях Екатери-
нославской губернии. Надо не забывать, что
много из таких видов уже затеряно. Оста-
вить же затеряться и остальные виды — это
большой грех перед подрастающим поко-
лением, перед грядущей историей. А удер-
жать их может только правильно ор га-
низованный музей флоры — ботанический
сад" (курсив наш — Авт.) [1].
Однак задум "при помощи системати-
ческих коллекций живых растений" пока-
зати, "что растет и что может расти при на-
ших почвенных и климатических условиях
на открытом воздухе" залишився не реалі-
зованим.
І все ж думка про необхідність створен-
ня ботанічного саду у Катеринославі ніко-
ли не полишала науковців міста. Реаліза-
ції цієї ідеї сприяло відкриття у Катери-
нославі класичного університету, в якому
працювало багато відомих біологів. Серед
них брати Леонід Володимирович та Олек-
сандр Володимирович Рейнгарди [14, 15].
Свого часу їхній дядько Людвіг Васильо-
вич Рейнгард працював у Харківському
117ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2
Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету...
О.В. Рейнгард — майбутній засновник Бота-
нічного саду ДНУ імені Олеся Гончара.
Фото 1907—1914 рр. З особистого архіву
доц. І.О. Рейнгарда
університеті консерватором ботанічного
саду. Потім, працюючи у Новоросійському
(Оде сь кому) університеті, випросив у Опі-
кунської ради університету під ботанічний
сад університетський хутір на Малому
Фонтані, який колись був дачею Рішель-
євського ліцею. У 1880 р. за ініціативою
Л.В. Рейнгарда на цей хутір було переве-
дено ботанічний сад Новоросійського уні-
верситету. Л.В. Рейнгард керував цим са-
дом до свого повернення в Харківський
університет у 1886 р.
На нашу думку, О.В. Рейнгарду були
добре відомі праці В.І. Липського щодо за-
початкування Ботанічного саду при ВУАН
та його плідна діяльність на посаді дирек-
тора ботанічного саду при Одеському уні-
верситеті з 1928 по 1936 р. За рік до того,
як обійняти цю посаду, В.І. Липський так
висловився з приводу ботанічних садів
при університетах: "Університет — пере-
дусім установа навчальна, навчительська.
Згідно з штатом, скрізь, де була кафедра
ботаніки при університеті, повинен бути і
ботанічний сад... призначений виключно
для навчання, як лабораторія, як підсо-
бник для студій над ботанікою, бо ж бота-
ніку як науку живу, не можна вивчати з
книги, теоретично" [8, с. 6].
Питання щодо того, коли було створено і
коли почав працювати ботанічний сад Дні-
пропетровського університету досі вивчені
недостатньо. Цим пояснюються різні дати
створення Ботанічного саду. У деяких пу-
блікаціях такою датою вважається 1929 р.
[13].
О.В. Рейнгард зміг здійснити мрію доре-
волюційної інтелігенції і відкрити в місті
Ботанічний сад на рубежі 1920–1930-х рр.
На той час "незайманих" степів у Катери-
нославській губернії майже не залишилося,
було утворено Дніпропетровський округ, а
згодом і область. Постало завдання ство-
рити своєрідний екзотичний оазис на окраї-
ні Дніпропетровська. На місці майбутнього
Бо танічного саду наприкінці 1920-х рр. роз-
ташовувалися одноповерхові будиночки
Міських дач, канави і рови, декілька коло-
дязів.
Організація Ботанічного саду в Дніпро-
петровську під час "сталінського стрибка"
супроводжувалася неабиякими перипетія-
ми. Про це свідчать документи, знайдені
нами в Державному архіві Дніпропетров-
ської області [6]. Згідно з ними роботи з об-
лаштування ботанічного саду біля Міських
дач розпочалися раніше, ніж у 1931 р. Най-
більше інформації містить "Доповідна за-
писка до організації в м. Дніпропетровському
Ботанічного Саду", підписана його заснов-
ником і першим директором професором
О. Рейнгардом. Аналіз цієї записки та ін-
ших джерел дає можливість відтворити
справжню хронологію та обставини органі-
зації Ботанічного саду в Дніпропетровську.
Ще в 1927–1928 рр. Дніпропетровська "Нау-
ково-дослідча катедра біології" почала
118 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2
М.Е. Кавун, В.С. Савчук, В.Ф. Опанасенко, О.Є. Пахомов
клопотати про відкриття в місті ботаніч-
ного саду. Ініціатором та куратором цієї
справи був завідувач "катедри" професор
О.В. Рейнгард.
Рішення про створення Ботанічного саду
в Дніпропетровську було вперше прийнято
в 1929 р. 16 травня 1929 р. міська рада ухва-
лила "відвести під міський ботанічний сад
11 десятин землі в районі міських дач", за-
безпечити ботсад певною кількістю насіння
та саджанців, а також провести плануван-
ня ділянки "в порядку громадських робіт"
[2, арк. 22]. А 23 грудня 1929 р. міськрада
виділила на фінансування організації бота-
нічного саду 5000 крб.
Дніпропетровський ботанічний сад був
заснований як спеціальна науково-до слід-
на установа на гроші міського бюджету. З
1 жовтня 1930 р. Ботанічний сад повністю
перейшов на фінансування з держбюдже-
ту і надалі підпорядковувався сектору на-
уки Народного комісаріату освіти УСРР у
Харкові.
Що ж із запланованого вдалося втілити?
Розповідають документи: "За весняні міся-
ці [1930 р.] за рахунок відпущених коштів
було переведено такі роботи: 1. Вся площа,
що її відведено Ботсаду, зорана. 2. На тери-
торії Саду проведено водогін в 185 метрів
завдовжки. 3. На краю дороги посаджено
алею в 500 дерев та жива огорожа. Проте
восени 1930 року в зв’язку з перепляну-
ванням міста та відводом Інституту Інже-
нерів Транспорту частини території ботса-
ду з алеєю дерев та водогоном їх треба буде
переносити" [2, арк. 23]. Рейнгард просив
на переоблаштування ботсаду 15 396 крб
60 коп. У записці згадується прохання "зро-
бити огорожу (з колючого дроту) з боку ву-
лиці" для запобігання можливому псуван-
ню майна та саджанців з боку окремих від-
відувачів.
Цікаво, що професор пропонував тери-
торію саду площею 13,05 га розбити на дві
ділянки: "на одній площею в 8,5 га улаш-
тувати парк, на другій вмістити науково-
дослідницьку частину; ділянки розділити
топольовою алеєю". Рейнгард відмічав, що
"предбачений парк є не лише ботанічним
парком, але й повинен бути парком громад-
ського користування" [2, арк. 29].
Рейнгард змушений був резюмувати:
"таким чином вся попередня робота та по-
трачені кошти в тім разі, коли не будуть
проведені в життя вищезгадані наші пред-
ложення підуть на марне й ідею про за-
снування в Дніпропетровському Ботаніч-
ного Саду доведеться відкласти на майбут-
ні роки" [2, арк. 23].
Але цього разу ідея про організацію
Ботсаду таки втілилася в реальність. Для
чого ж довелося фактично двічі засно-
вувати ботанічний сад? Під час "сталін-
ського стрибка" кінця 1920-х — початку
1930-х рр. місто почало робити "великий
стрибок" у південно-західному напрямку.
Великі порожні ділянки землі на схід від
Червоноповстанської балки стали об’єктом
конкуренції різних установ. Саме місто за-
кінчувалося тоді на розі вулиць Лагерної
та Курінної (сучасний проспект Гагаріна та
вул. Телевізійна).
Більшість вищих навчальних закладів
Дніпропетровська було відкрито саме на
початку 1930-х рр., у часи "соціалістичної
модернізації". Їх треба було належним чи-
ном розмістити і створити інфраструктуру,
тому район Міських дач став одним з епі-
центрів інтенсивного будівництва. Одним
з перших величезну ділянку землі під за-
будову отримав Дніпропетровський інсти-
тут інженерів транспорту (ДІІТ). У 1934 р.
було збудовано радіовежу на розі сучасно-
го просп. Гагаріна та вул. Казакова. Лінію
Лагерної вулиці швидко подовжили, і нині
саме вона розділяє території ДІІТу та ДНУ
(з Ботанічним садом включно).
Коли шукали велику ділянку для кор-
пусів ДІІТу, зупинилися на районі Міських
дач. Однак з’ясувалося, що трохи раніше
цю землю віддали... Ботанічному саду, вже
розпочали посадку рослин та прокладан-
ня інженерних комунікацій, причому цей
частково обжитий сегмент виявився прямо
119ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2
Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету...
на шляху Лагерної вулиці, оскільки ніхто
не замислювався над перспективним пла-
нуванням району. Що ж робити? Влада
вирішила — частину вже культивованих
ділянок забрати і віддати ДІІТ, а Ботаніч-
ному саду виділити додатково велику ді-
лянку землі на східному схилі балки й на-
ново засадити його рослинами. Дирекції
Ботанічного саду в особі проф. Рейнгарда
залишилося тільки прохати міську владу:
"з огляду на те, що водогін протягом 185 м,
що був улаштований на території саду, ві-
дійшов під територію Інституту Інженерів
Транспорту, просити адміністрацію Інсти-
туту дати можливість... надалі прокласти
водогін на території Ботсаду". І ще попро-
сили "Звернутись до адміністрації Інсти-
туту Інженерів Транспорту з проханням на
заміну тієї шкоди, що її зазнав Ботсад при
переплянуванні міста (дерева та їх посадка,
кілки, оранка ґрунту). Прийти на допомогу
Ботсаду відпуском потрібних матеріалів..."
[2, арк. 19]. Чи було це здійснено — досте-
менно невідомо.
28 травня 1931 р. Дніпропетровська
міськрада відпустила Ботанічному саду
"за рахунок фонду непередбачених витрат
4 544 крб." [2, арк. 14]. Це було значно мен-
ше, ніж передбачав Рейнгард у кошторисі,
але достатньо "на перший раз" для нового
облаштування Ботсаду. Рішення міськради
стало "маленькою перемогою" Рейнгарда.
"Нове заснування" Ботанічного саду від-
булося того ж 1931 р. Навесні, ще до офіцій-
ного рішення міськради, співробітники ка-
федри ботаніки Дніпропетровського інсти-
туту народної освіти (ДІНО, нині ДНУ) та
студенти під керівництвом О.В. Рейнгарда
розпочали першу висадку дерев на пів-
денно-східному схилі Червоноповстан-
ської балки біля Міських дач. 13 травня
1931 р. міська газета "Зоря" повідомила,
що "відкрито наукову установу — бота-
нічний сад (у районі міських дач) на площі
12 га" [3].
У березні 1934 р. газета "Зоря" писала:
"ще 1930 року у Дніпропетровську (поряд з
міськими дачами) за вирішенням Наркомо-
су було розпочато садження ботанічного
саду. За три роки свого існування сад знач-
но виріс і поповнився рядом нових куль-
тур. Із відведених під сад 13,5 га, на сьогод-
ні 8 га вже засаджено деревами 165 видів.
Серед них є 60 видів дерев, що досі ніколи
не росли в Дніпропетровську. Це корей-
ський персик, кедр, манчжурський горіх,
манчжурська оралія, японська вишня, ки-
тайська гліцинія, японський дуб, пробкові
дерева і чимало інших" [4]. Відзначалося,
що "організація ботанічного саду в Дніпро-
петровську дає можливість провадити нау-
ково-дослідну роботу в галузі геоботаніч-
ного дослідження всієї флори Дніпропет-
ровщини" [4].
Наполегливість професора О.В. Рейн-
гарда у питанні влаштування ботсаду увін-
чалася успіхом. Засновник і перший дирек-
тор ботанічного саду, який помер 1945 року,
згідно із заповітом похований саме тут.
Неподалік від оранжереї стоїть невеликий
пам’ятник на могилі професора О.В. Рейн-
гарда — гранітне деревце з обрубаними
гілками.
Діяльність ботанічного саду у Дніпро-
петровську відбивала усі зміни, які відбу-
валися у вищій школі України у ті часи. У
1933 р. вийшли дві постанови. Одна поста-
нова Ради народних комісарів (РНК) УСРР
(від 26 вересня 1933 р.) про мережу нау-
ково-дослідних інститутів, інша — про
наукову базу державних університетів
(21 липня 1933 р.). У цих постановах були
розбіжності, які стосувалися і ботанічних
садів. Одне з основних протиріч полягало в
тому, що в новому "титульному" списку
РНК УСРР [наукових установ], схвалено-
му 26 вересня 1933 р., було "пропущено
науково-дослідні установи, приєднані до
університетів" [18, арк. 33]. До таких уста-
нов потрапили, на жаль, і ботанічні сади,
зокрема Дніпропетровський. Нарком осві-
ти звернувся з листом до РНК УСРР з
проханням виправити становище і допов-
нити список "переліком тих установ, що їх
120 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2
М.Е. Кавун, В.С. Савчук, В.Ф. Опанасенко, О.Є. Пахомов
Могила О.В. Рейнгарда на території Ботанічного
саду ДНУ імені Олеся Гончара.
Фото М.Е. Кавуна. 2007 р.
приєднано до системи університетів, а
саме, ввести в титульний список "низку
установ і серед них Ботанічний сад у
Дніпропетровську". Це було особливо важ-
ливо, бо формувався бюджет на 1934 р. Бо-
танічні сади на той час були установами,
які здійснювали підготовку й кадрів вищої
ква ліфікації, мали аспірантуру. У 1934 р.
наказом Наркомосвіти в Одеському та
Дніпропетровському ботанічних садах було
припинено функціонування аспірантури, а
аспірантів цих закладів передано відпо-
відним університетам. Ці зміни відбували-
ся відповідно до постанови РНК СРСР від
13 січня 1934 р. "Про підготовку наукових і
науково-педагогічних кадрів" [18, арк. 182,
182 зв.].
Дніпропетровський ботанічний сад від
самого початку вів плідну наукову робо-
ту, зокрема розробляв до початку Вели-
кої Вітчизняної війни комплексну про-
блему "Вивчення й освоєння флори, фау-
ни й рослинного світу Південно-Східної
України". Під керівництвом О.В. Рейнгар-
да ботанічний сад сприяв озелененню
Дніпропетровська та інших міст регіону;
у ботанічному саду було налагоджено те-
пличне господарство, яке стало експери-
ментальною базою наукових досліджень
співробітників саду та біологічного фа-
культету Дніпропетровського універси-
тету.
1. Акинфиев И.Я. Екатеринославский отдел
Российского общества садоводства: Исторический
очерк его двадцатипятилетия // Отчет о деятель-
ности Екатеринославского отдела Российского
о-ва садоводства. — Екатеринослав, 1914. — С. 47–
96. Те саме. — окремий відбиток. — Катеринослав,
1914. — С. 38.
2. Державний архів Дніпропетровської облас-
ті. — Ф. 416. — Оп. 1. — Спр. 84.
3. Зоря. — 1931. — 13 трав.
4. Зоря. — 1934. — 18 берез.
5. Кавун М.Э. Адам Гуммель и формирование
садово-парковых комплексов Екатеринослава
(первая половина XIX в.) // Вопросы германской
истории: Сб. науч. тр. / Редкол.: С. И. Бобылева
(отв. ред.) и др. — Днепропетровск: РИО ДНУ,
2005. — С. 30–45.
6. Кавун М. Ботанічний сад засновувався дві-
чі: Історія створення унікального дендропарку //
Дніпропетров. ун-т. — 2007. — № 3-4.
7. Курилов В.В. Об основании Научным Обще-
ством в г. Екатеринославе Ботанического сада с
музеями естественно-историческим и археологи-
ческим // Зап. Екатеринослав. науч. об-ва. Ма-
териалы по истории возникновения Екатерино-
славского научного общества. — 1901. — Вып. 1. —
С. 25–26.
8. Липський В.І. Ботанічний сад Української
академії наук і його завдання // Ювілейний збір-
ник на пошану академіка Д.І. Багалія. — К., 1927.
9. Материалы по истории возникновения Ека-
те ринославского научного общества // Зап. Екате-
ринослав. науч. об-ва. — 1901. — Вып. 1. — С. 27.
10. Местное научное общество. Об устройстве
дендрологического садика при областном музее
имени А.Н. Поля // Вестн. Екатеринослав. земст-
ва. — 1903. — № 6. — С. 5–6.
121ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2
Історія виникнення Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету...
11. Отчет правления о деятельности Екате-
ринославского Научного Общества за 1903 г. //
Вестн. Екатеринослав. земства. — 1904. — С. 177–
179.
12. Протокол Общего собрания Екатеринослав-
ского Научного Общества 3 февраля 1904 г. //
Вестн. Екатеринослав. земства. — 1904. — С. 242–
244.
13. Рева А.Д. История биолого-экологического
факультета Днепропетровского государственного
университета. — Днепропетровск: Изд-во Днепро-
петр. ун-та, 1998. — 166 с.
14. Рейнгард И. Рейнгард Александр Владимиро-
вич // Немцы России. Энциклопедия: т. 3: П — Я /
Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М.:
ЭРН, 2006. — С. 239 — 240.
15. Рейнгард И. Рейнгард Леонид Владимирович //
Немцы России. Энциклопедия: т. 3: П — Я / Ред-
кол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М.: ЭРН,
2006. — С. 241.
16. Савчук В.С. Естественнонаучные общества
юга Российской империи: вторая половина XIX —
начало XX вв. — Днепропетровск: Изд-во ДГУ,
1994. — 232 с.
17. Савчук В.С. Иван Яковлевич Акинфиев. —
М.: Наука, 1996. — 110 с.
18. Центральний державний архів вищих ор-
ганів влади України. — Ф. 166. — Оп. 11. —
Спр. 352.
Рекомендувала до друку
Н.М. Трофименко
М.Э. Кавун, В.С. Савчук, В.Ф. Опанасенко,
А.Е. Пахомов
Днепропетровский национальный университет
имени Олеся Гончара, Украина, г. Днепропетровск
ИСТОРИЯ ВОЗНИКНОВЕНИЯ
БОТАНИЧЕСКОГО САДА
ДНЕПРОПЕТРОВСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО
УНИВЕРСИТЕТА им. ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
На основе малоизвестных архивных и опуб ли ко-
ванных источников проанализирован процесс воз-
никновения Ботанического сада Днепропетровского
национального университета имени Олеся Гон чара.
В частности, исследованы инициативы интеллиген-
ции Екатеринослава, касающиеся основания Бота-
нического сада.
M.E. Kavun, V.S. Savchuk, V.F. Opanasenko,
A.E. Pachomov
Oles’ Gonchar Dnipropetrovs’k National University,
Ukraine, Dnipropetrovs’k
THE HISTORY OF FOUNDATION OF THE
BOTANICAL GARDENS OF OLES’ GONCHAR
DNIPROPETROVS’K NATIONAL UNIVERSITY
On the base of little-known archives and also published
sources the process of foundation of the botanical gar-
dens of Oles’ Gonchar Dnipropetrovs’k National Uni-
versity was researched. The initiatives of Ekaterino-
slav intellectuals which concerned the process of
foundation of the botanical gardens were studied.
|