Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги

Проведено оцінку стану дворядної лісосмуги вздовж Запорізького шосе. Встановлено, що за умов зростання у придорожній лісосмузі у рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. змінюються деякі морфологічні характеристики....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
Hauptverfasser:	Нємченко, М.В., Бессонова, В.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України 2009
Schlagworte:	Паркознавство та зелене будівництво
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5377
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги / М.В. Нємченко, В.П. Бессонова // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 85-90. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-5377
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-53772010-01-19T12:01:11Z Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги Нємченко, М.В. Бессонова, В.П. Паркознавство та зелене будівництво Проведено оцінку стану дворядної лісосмуги вздовж Запорізького шосе. Встановлено, що за умов зростання у придорожній лісосмузі у рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. змінюються деякі морфологічні характеристики. Проведена оценка состояния двурядной лесополосы вдоль Запорожского шоссе. Установлено, что в условиях произрастания в придорожной лесополосе у растений Catalpa bignonioides Walt. и Catalpa speciosa Ward. изменяются некоторые морфологические характеристики. The state of plants of Catalpa bignonioides Walt. and Catalpa speciosa Ward. in two-layer afforestation along Zaporozhya highway was estimated. It was established changes of some morphological characteristics of shoots and leaves in this ecological condition. 2009 Article Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги / М.В. Нємченко, В.П. Бессонова // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 85-90. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1605-6574 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5377 582.916.31:630.26.003.12 uk Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Паркознавство та зелене будівництво Паркознавство та зелене будівництво
spellingShingle	Паркознавство та зелене будівництво Паркознавство та зелене будівництво Нємченко, М.В. Бессонова, В.П. Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги
description	Проведено оцінку стану дворядної лісосмуги вздовж Запорізького шосе. Встановлено, що за умов зростання у придорожній лісосмузі у рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. змінюються деякі морфологічні характеристики.
format	Article
author	Нємченко, М.В. Бессонова, В.П.
author_facet	Нємченко, М.В. Бессонова, В.П.
author_sort	Нємченко, М.В.
title	Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги
title_short	Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги
title_full	Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги
title_fullStr	Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги
title_full_unstemmed	Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги
title_sort	оцінка стану рослин catalpa bignonioides walt. та c. speciosa ward. в умовах придорожньої лісосмуги
publisher	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Паркознавство та зелене будівництво
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5377
citation_txt	Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги / М.В. Нємченко, В.П. Бессонова // Інтродукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 85-90. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT nêmčenkomv ocínkastanuroslincatalpabignonioideswalttacspeciosawardvumovahpridorožnʹoílísosmugi AT bessonovavp ocínkastanuroslincatalpabignonioideswalttacspeciosawardvumovahpridorožnʹoílísosmugi
first_indexed	2025-07-02T08:31:27Z
last_indexed	2025-07-02T08:31:27Z
_version_	1836523283813498880
fulltext	85ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 УДК 582.916.31:630.26.003.12 М.В. НЄМЧЕНКО, В.П. БЕССОНОВА Дніпропетровський державний аграрний університет Україна, 49600 м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25 ОЦІНКА СТАНУ РОСЛИН CATALPA BIGNONIOIDES WALT. ТА C. SPECIOSA WARD. В УМОВАХ ПРИДОРОЖНЬОЇ ЛІСОСМУГИ Проведено оцінку стану дворядної лісосмуги вздовж Запорізького шосе. Встановлено, що за умов зростання у при- дорожній лісосмузі у рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. змінюються деякі морфологічні харак- теристики. © М.В. НЄМЧЕНКО, В.П. БЕССОНОВА, 2009 У системі державних заходів з охорони, відновлення і раціонального використання ресурсів країни одне з найважливіших місць займає захисне лісорозведення. Ве- лике значення мають захисні лісосмуги вздовж шляхів автотранспорту. Вони захи- щають полотно дороги від заносів снігом та піском, зменшують швидкість вітру в до- рожній зоні. Вони також виконують певну естетичну роль [3]. Для створення лісосмуг зазвичай використовують обмежену кіль- кість видів рослин, найстійкіших до еколо- гічних умов зростання у конкретній місце- вості. Разом з тим у насадження інколи вводять не дуже поширені інтродуковані види з високими декоративними якостями. У Дніпропетровській області у деяких ра- йонах уздовж автотрас у полезахисних лі- сосмугах висаджено рослини катальпи біг- нонієвидної (Catalpa bignonioides Walt.) та к. прекрасної (C. speciosa Ward.) (Запорізь- ке шосе, Криворізьке шосе), переважно представники першого виду. За цих умов на рослини діють не тіль- ки жорсткі кліматичні умови степу (жарке літо, посухи, невеликий сніговий покрив узимку або його відсутність), а і викиди ав- тотранспорту. Дослідження фізіологічних особливостей та екології деревних порід у степових умовах є необхідним для підбору порід для степового лісорозведення і фор- мування найкращих типів штучних наса- джень. Метою роботи було оцінити стан рослин Catalpa bignonioides та C. speciosa, що зрос- тають у дворядних лісосмугах. Матеріал і методи Об’єктом дослідження були деревні росли- ни Catalpa bignonioides та C. speciosa. Лісосмуга, до складу якої входять ці види рослин, довжиною 2 км розташована між селами Братське та Антонівка Дніпро- петровської області. Вона одночасно вико- нує дорого- і полезахисну роль. Інтенсив- ність руху автомобілів на трасі становить 20 000 машин на добу. Як контроль були обрані рослини в гру- повому насадженні у відносно чистій зоні. Таксаційні вимірювання проводили згідно із загальноприйнятими методиками [7]. Пло- щу листків визначали методом зважування [1]. Морфометричні показники — за загаль- ноприйнятими методиками [4]. Проби відби- рали у дослідному варіанті з 10 модельних рослин з боку шосе (північно-західна части- на крони), у контрольному варіанті — також з північно-західної частини крони. Отримані результати обробляли за до- помогою стандартних статистичних мето- дів [5]. Результати та їхнє обговорення Досліджувана лісосмуга є багатовидовою. До її складу входять: липа серцелиста 86 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 М.В. Нємченко, В.П. Бессонова Рис. 1. Приріст пагонів рослин видів роду Catalpa, які зростають у лісонасадженні вздовж траси Дні- пропетровськ — Запоріжжя Таблиця 1. Таксаційні характеристики дерев катальпи бігнонієвидної та к. прекрасної у лісонасадженні вздовж траси Дніпропетровськ — Запоріжжя Варіант В и с о т а д е р е в а , м Д іа м е т р с т о в б у р а н а в и с о т і 1 ,3 м , с м Д іа м е т р к р о н и , м Catalpa bignonioides Контроль 6,36 ± 0,08 14,42 ± 0,62 3,64 ± 0,05 Придорожня лісосмуга 5,83 ± 0,06 12,54 ± 0,5 3,21 ± 0,05 Catalpa speciosa Контроль 7,97 ± 0,15 16,86 ± 0,29 6,25 ± 0,15 Придорожня лісосмуга 6,81 ± 0,09 15,70 ± 0,2 4,23 ± 0,01 (Tilia cordata Mill.) — 8,2%, л. широколиста (T. platyphyllos Rupr.) — 3,7%, робінія зви- чайна (Robinia pseudoacacia L.) — 2,3%, го- ріх грецький (Juglans regia L.) — 0,5%, в’яз шершавий (Ulmus glabra Huds.) — 9,8%, ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) — 3,4%, клен гостролистий (Acer platanoides L.) — 5,6%, к. сріблястий (A. saccharinum L.) — 0,3%, к. ясенолистий (A. negundo L.) — 5,6%, катальпа бігнонієвидна — 30,0% та к. прекрасна — 25,4% [8]. Вік рослин ка- тальп — 18 років. Вони висаджені у пер- шому ряду з боку шосе. Велике значення, крім стійкості до клі- матичних факторів (посуха, мороз), має здатність до тимчасової консервації росту, стійкість до хвороб і шкідників, відновлення поростю і можливість насіннєвого віднов- лення, пластичність, швидкість росту [2]. Морфометричний метод є найдоступні- шим для оцінки стану рослин. Встановлені відхилення від оптимальних розмірів да- ють уяву про ступінь життєздатності ор- ганізму і його спроможність адаптуватися до несприятливих умов зростання. Серед- ня висота дерев катальпи бігнонієвидної у придорожній лісосмузі становить 91,67% щодо контрольної величини, у катальпи прекрасної — менше від контрольних зна- чень на 14,55% (табл. 1). При цьому макси- мальні значення висоти рослин у дослід- ному варіанті у катальпи бігнонієвидної становили 7,21 м, у к. прекрасної — 9,25 м. Кількість дерев з максимальною вистою — 2,02 % від загальної кількості. Слід зазна- чити, що максимальні значення цього та інших показників (діаметр стовбура та діа- метр крони) ми не враховували при визна- ченні середніх величин. Діаметр стовбура на висоті 1,3 м у рос- лин, що зростали на дослідних ділянках, виявився меншим, ніж у рослин контроль- ного варіанта. Різниця між контролем та до- слідом у C. bignonioides і C. speciosa стано- вила відповідно 11,7 та 20,7%. Діаметр кро- ни, як і діаметр стовбура, також був меншим у зоні лісосмуги і становив у C. bignonioides 88,19% щодо контролю, у C. speciosa — 67,68% (див. табл. 1). Показником життєздатності рослин є величина приросту однорічних пагонів. Довжина річного пагона у рослин C. spe- ciosa, що зростають увздовж Запорізького шосе, у 2007 (посушливому) році дорівню- вала 50,06 % щодо контрольних значень, у 2006 (більш вологому, але з посухою під час активного росту пагонів дослідних рос- лин) — 64,98 %, у C. bignonioides цей по- 87ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги Таблиця 2. Морфометричні характеристики вегетативної сфери катальпи бігнонієвидної та к. прекрасної у лісонасадженні вздовж траси Дніпропетровськ — Запоріжжя Параметр К о н т р о л ь Д о с л ід н а д іл я н к а % д о к о н т р о л ю t d Catalpa bignonioides Кількість пагонів другого порядку на модельній гілці, шт. 5,07 ± 0,14 6,14 ± 0,18 121,10 4,69 Кількість вузлів на річному пагоні, шт. 7,40 ± 0,24 6,70 ± 0,17 90,54 2,38 Діаметр пагона, см 0,56 ± 0,06 0,52 ± 0,01 92,86 0,66 Catalpa speciosa Кількість пагонів другого порядку на мо- дельній гілці, шт. 7,59 ± 0,30 9,58 ± 0,24 126,22 5,18 Кількість вузлів на річному пагоні, шт. 4,45 ± 0,09 3,97 ± 0,13 89,21 3,04 Діаметр пагона, см 0,67 ± 0,04 0,64 ± 0,05 95,52 2,12 казник був меншим відповідно на 32,65 та 25,54 % щодо контролю (рис. 1). Діаметр пагона у рослин C. bignonioides та C. speciosa, що зростають у зоні лісо- смуги, практично не відрізнявся від конт- рольних значень (табл. 2). Отже, ріст пагона у довжину є більш чутливим показником, ніж ріст у товщину. У C. bignonioides та C. speciosa в дослід- ному варіанті кількість вузлів на річному пагоні була зменшена відповідно на 37,84 та 10,79% стосовно контролю. У найпосушливіші роки поєднання впливу посухи та забруднення довкілля призводить до підсихання апікальних бру- ньок на річних пагонах. Унаслідок цього відбувається відростання інших бруньок у найближчому живому вузлі, що призво- дить до збільшення кількості гілок друго- го порядку (у C. bignonioides — на 21,10 %, у C. speciosa — на 26,22 % щодо контролю (див. табл. 2)), а також кількості листків на модельній гілці (у C. speciosa — на 16,87 % щодо контролю, у C. bignonioides — на 9,50 % (табл. 3)). Проте, незважаючи на збільшення кількості листків, збільшення загальної асиміляційної поверхні модель- ної гілки не відбувається через зменшен- ня площі окремого листка (див. табл. 3). У C. bignonioides площа листка становила 75,97 % від контролю, у C. speciosa — 57,56 %. Отже, у першого виду цей показник в умо- вах впливу вихлопів автотранспорту та в жорсткіших екологічних умовах зменшу- ється менш суттєво. Зменшення кількості вузлів на річному пагоні призводить до його вкорочення, вод- ночас змінюються лінійні показники лист- кової пластинки. Так, у C. bignonioides в умовах придорожньої лісосмуги довжина і ширина листка зменшувалися відповідно на 42,15 та 53,63% щодо контрольних зна- чень, у C. speciosa — на 14,52 та 18,26%. Гілки пошкоджуються сильними моро- зами (зима 2006–2007 рр.) або сильною по- сухою (2006–2007 рр.), а також унаслідок дії інших несприятливих чинників. Дерева як у контрольному, так і в до- слідному варіанті мали сухі гілки, що спричинило втрату декоративності. Кіль- кість сухих гілок у рослин C. bignonioides у при дорожній зоні становила 7,54%, а рослин C. speciosa — 12,87%. За шкалою життєздатності [6] рослини в лісосмузі на Запорізькому шосе наприкінці вегетацій- ного періоду 2007 р. можуть бути віднесені до 3-ої групи, хоча у період цвітіння в цьо- му році дослідні рослини відносили до 1-ої 88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 М.В. Нємченко, В.П. Бессонова Таблиця 3. Морфометричні характеристики асиміляційного апарату катальпи бігнонієвидної та к. прекрасної у лісонасадженні вздовж траси Дніпропетровськ — Запоріжжя Параметр К о н т р о л ь Д о с л ід н а д іл я н к а % д о к о н - т р о л ю t d Catalpa bignonioides Довжина листка, см 16,30 ± 0,43 9,43 ± 0,30 57,85 13,1 Ширина листка, см 12,12 ± 0,32 5,62 ± 0,22 46,37 16,7 Площа листка, см2 52,06 ± 2,24 39,55 ± 3,81 75,97 2,83 Кількість листків на модельній гілці, шт. 120,10 ± 1,36 131,51 ± 1,07 109,50 2,65 Площа асиміляцій- ної поверхні модельної гілки, см2 8523,3 ± ± 123,21 8363,31 ± ± 169,82 98,12 0,76 Catalpa speciosa Довжина листка, см 15,56 ± 0,60 13,30 ± 0,57 85,48 2,73 Ширина листка, см 11,01 ± 0,28 9,00 ± 0,42 81,74 3,98 Площа листка, см2 136,71 ± 1,01 78,69 ± 1,06 57,56 39,63 Кількість листків на модельній гілці, шт. 98,93 ± 0,96 115,62 ± 1,53 116,87 9,24 Площа асиміляцій- ної поверхні модельної гілки, см2 9583,00 ± ± 113,38 9276,10 ± ± 96,76 96,80 2,06 групи. За життєздатністю рослини в контрольному варіанті можуть бути від- несені до 1-ої групи. Для порівняння наве- демо результати оцінювання стану інших рослин, які зростали в лісосмузі: робінія звичайна — 1-а група, види роду клен — 3-я, в’яз шершавий — 2-а, види роду липа — 2-а, ясен звичайний — 2-а, горіх грецький — 2-а. У 2006 р., який характеризувався най- більшою кількістю опадів і посушливим періодом до та під час цвітіння, рослини Catalpa bignonioides та C. speciosa відноси- ли до 2-ої групи. Дослідні дерева обох видів у придорож- ній лісосмузі практично не пошкоджували- ся шкідниками. Внаслідок значної посухи навесні та влітку і дії викидів автотранс- порту деякі гілки на рослинах обох до слі- джуваних видів мали червоно-ко рич неві плями на листкових пластинках та маргі- нальні некрози. На листкових пластинках C. bignonioides червоно-коричневі плями займали у середньому 4,94% площі, мар- гінальні некрози — 11,4%, у рослин C. spe- ciosa — 7,31 та 15,77% відповідно. Рівень пошкодження порівняно з липою серце- листою та кленом гостролистим був ниж- чим, а порівняно з робінією звичайною — вищим. Якщо порівняти листки рослин катальпи бігнонієвидної, що зростають уздовж шосе, з листками рослин цього ж виду, що зростають у місті поблизу дороги з такою самою інтенсивністю руху авто- машин, можна констатувати, що пошко- дження листків у придорожній лісосмузі є більшими. У рослин C. bignonioides, які зростають в умовах міста поблизу авто- шляху, на листкових пластинах червоно- коричневі плями займали в середньому 3,92 % площі, маргінальні некрози — 10,14%, у рослин C. speciosa — 6,36 та 13,32% відповідно. У місті формується ін- ший мікроклімат, немає таких посушли- вих вітрів, випадає більша кількість опа- дів. На нашу думку, більше пошкодження листків спричинено одночасною негатив- ною дією двох чинників — посухи і вики- дів автотранспорту. Для інтродукованих рослин важли- вим є такий показник, як здатність до від- новлення після пошкоджень або загибелі 89ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги Рис. 2. Кореневе та насіннєве відновлення рослин видів роду Catalpa: а — кореневе відновлення Catalpa bignonioides; б — кореневе відновлення Catalpa speciosa; в — насіннєве відновлення Catalpa bignonioides надземної частини. Кількість рослин C. big- nonioides із засохлими стовбурами стано- вила 7,14%, у C. speciosa — 8,77% від за- гальної кількості рослин (42 та 57 шт. від- повідно). Як засвідчили наші спостере- ження, рослини катальп мають високу здатність до відростання пагонів від коре- ня. 11,91% дерев C. bignonioides та 15,79% дерев C. speciosa мали кореневу порость. Вік цієї порості становив 4 роки. У 2003 р. після сильної посухи частина дерев заги- нула або мала пошкодження, наступного року відбулося відростання кореневої по- рості (рис. 2), оскільки під час вегетації рослин випала достатня кількість опадів. Кількість пагонів, що відросли від кореня, в середньому становила (8,15 ± 1,15) шт. Важливим показником натуралізації та акліматизації інтродукованих рослин є насіннєве відновлення, у зоні лісосмуги ми спостерігали лише два такі випадки (див. рис. 2). Можливо, насіннєвому відновленню заважає щільний трав’янистий покрив, конкуренція з багаторічними трав’янистими рослинами та періодичні посухи. Близьке розташування дерев Catalpa bignonioides та C. speciosa до шосе, а отже, безпосередній вплив вихлопів автотран- спорту, призводить не тільки до зменшен- ня морфометричних показників, а й до поя- ви морфозів вегетативних та генеративних органів. У місті за такої самої інтенсивності руху і додаткового аерогенного забруднен- ня повітря іншими джерелами у рослин спостерігали значно меншу кількість мор- фозів. Стійкість деревних порід до посушли- вих степових умов залежить від співвід- ношення розмірів кореневої системи, пло- щі поверхні транспірації та інтенсивності тран спірації. Катальпа має відносно неве- лику кореневу систему, але сильно розви- нений листковий апарат. Таке співвідно- шення є не зовсім сприятливим для степо- вого лісорозведення. Так, загальна площа листкової поверхні дерева катальпи бігно- нієвидної у дослідному варіанті становила (202 428,38 ± 4278,44) см2, к. прекрасної — (304 739,40 ± 4263,03) см2. Це значно більше, ніж у клена ясенолистого (129 965,84 см2), ясеня звичайного (96 930,76 см2), робінії звичайної (145 521,59 см2) такого самого ві ку. Досліджувані види характеризувалися у посушливі роки слабким ростом, у дощові — приріст був більшим. Оцінка стану рослин видів роду Catalpa засвідчила, що катальпа бігнонієвидна є стійкішою, ніж к. прекрасна, до поєднан- ня дії посухи та викидів автотранспорту, і тому більш придатна для озеленення доріг. 90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 М.В. Нємченко, В.П. Бессонова Висновки В умовах придорожньої лісосмуги зменшу- ються висота рослин, діаметр крони та діа- метр стовбура порівняно з рослинами контрольного варіанта. У катальпи пре- красної ці показники щодо контрольних значень змінювалися більше, ніж у к. бігно- нієвидної. Підсихання апікальної бруньки гілок у найпосушливіші роки інтенсифікує ріст бічних пагонів другого порядку, внаслідок чого утворюється більша кількість листків на модельній гілці. Проте через зменшення площі окремого листка асиміляційна по- верхня не збільшується. За життєздатністю рослини видів роду Catalpa у придорожньому насадженні мож- на віднести до 1–2-ої групи, у найпосушли- віші роки — до 3-ої. У рослин видів роду Catalpa виявлено здатність до відновлення кореневою паро- стю та слабке насіннєве відновлення, що свідчить про задовільну адаптацію інтро- дукованих рослин. 1. Бессонова В.П. Практикум з фізіології рос- лин. — Дніпропетровськ: РВВ ДДАУ, 2006. — 316 с. 2. Защитное лесоразведение в СССР / Под ред. Е.С. Павловского. — М.: Агропромиздат, 1986. — 263 с. 3. Калуцкий К.К., Болотов Н.А., Михайленко Д.М. Древесные экзоты и их насаждения. — М.: Аг- ропромиздат, 1986. — 271 c. 4. Клейн Р.М., Клейн Д.Т. Методы исследова- ния растений. — М.: Колос, 1974. — 528 c. 5. Лакин Ф.Ф. Биометрия. — М.: Высш. шк., 1990. — 352 с. 6. Озеленение населенных мест: Справочник / Под ред. В.И. Ерохиной. — М.: Стройиздат, 1987. — 480 с. 7. Справочник лесовода / Под ред. А.Г. Солда- това. — К.: Сельхозгиз, 1959. — 505 с. 8. Mosyakin S.M., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine a nomenclatural checklist. — Kiev: Naukova Dumka Press, 1999. — 346 p. Рекомендував до друку С.І. Кузнецов М.В. Немченко, В.П. Бессонова Днепропетровский государственный аграрный университет, Украина, г. Днепропетровск ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ РАСТЕНИЙ CATALPA BIGNONIOIDES WALT. И CATALPA SPECIOSA WARD. В УСЛОВИЯХ ПРИДОРОЖНОЙ ЛЕСОПОЛОСЫ Проведена оценка состояния двурядной лесо- полосы вдоль Запорожского шоссе. Установлено, что в условиях произрастания в придорожной ле- сополосе у растений Catalpa bignonioides Walt. и Catalpa speciosa Ward. изменяются некоторые морфологические характеристики. M.V. Nemchenko, V.P. Bessonova Dnipropetrovsk State Agrarian University, Ukraine, Dnipropetrovsk THE STATES VALUATION OF PLANTS OF CATALPA BIGNONIOIDES WALT. AND CATALPA SPECIOSA WARD. IN THE CONDITION GROWTH IN A WAYSIDE AFFORESTATION The state of plants of Catalpa bignonioides Walt. and Catalpa speciosa Ward. in two-layer afforestation along Zaporozhya highway was estimated. It was es- tablished changes of some morphological characteris- tics of shoots and leaves in this ecological condition.

Оцінка стану рослин Catalpa bignonioides Walt. та C. speciosa Ward. в умовах придорожньої лісосмуги

Institution

Ähnliche Einträge