Увічнення пам’яті героїв Східної (Кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах
Дана стаття розглядає увічнення пам’яті героїв Східної (Кримської) війни 1853–1856 рр. та святкування її 100-річчя в кінофотодокументах.
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2004
|
| Назва видання: | Історико-географічні дослідження в Україні |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53782 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Увічнення пам’яті героїв східної (кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах / Л. Маркітан // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Число 7. — С. 55-74. — Бібліогр.: 71 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-53782 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-537822014-01-29T03:12:13Z Увічнення пам’яті героїв Східної (Кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах Маркітан, Л. Дана стаття розглядає увічнення пам’яті героїв Східної (Кримської) війни 1853–1856 рр. та святкування її 100-річчя в кінофотодокументах. This article is dedicated to perpetuation of the memory of the Eastern (Crimean) War heroes. It also shows the celebration of 100-year anniversary by means of the cine- and photo documents. 2004 Article Увічнення пам’яті героїв східної (кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах / Л. Маркітан // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Число 7. — С. 55-74. — Бібліогр.: 71 назв. — укр. XXXX-0022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53782 [355.48 (477.75) «1853/1856»]: (0.035.22+0.035.3) uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Дана стаття розглядає увічнення пам’яті героїв Східної (Кримської) війни 1853–1856 рр. та святкування її 100-річчя в кінофотодокументах. |
| format |
Article |
| author |
Маркітан, Л. |
| spellingShingle |
Маркітан, Л. Увічнення пам’яті героїв Східної (Кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах Історико-географічні дослідження в Україні |
| author_facet |
Маркітан, Л. |
| author_sort |
Маркітан, Л. |
| title |
Увічнення пам’яті героїв Східної (Кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах |
| title_short |
Увічнення пам’яті героїв Східної (Кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах |
| title_full |
Увічнення пам’яті героїв Східної (Кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах |
| title_fullStr |
Увічнення пам’яті героїв Східної (Кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах |
| title_full_unstemmed |
Увічнення пам’яті героїв Східної (Кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах |
| title_sort |
увічнення пам’яті героїв східної (кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2004 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53782 |
| citation_txt |
Увічнення пам’яті героїв східної (кримської) війни (1853 – 1856 рр.) у кінофотодокументах / Л. Маркітан // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Число 7. — С. 55-74. — Бібліогр.: 71 назв. — укр. |
| series |
Історико-географічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT markítanl uvíčnennâpamâtígeroívshídnoíkrimsʹkoívíjni18531856rrukínofotodokumentah |
| first_indexed |
2025-07-05T05:07:03Z |
| last_indexed |
2025-07-05T05:07:03Z |
| _version_ |
1836782215970684928 |
| fulltext |
УДК [355.48 (477.75) «1853/1856»]: (0.035.22+0.035.3)
Людмила Маркітан
УВІЧНЕННЯ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ СХІДНОЇ
(КРИМСЬКОЇ) ВІЙНИ (1853 – 1856 рр.)
У КІНОФОТОДОКУМЕНТАХ
Дана стаття розглядає увічнення пам’яті героїв Східної
(Кримської) війни 1853–1856 рр. та святкування її 100Cріччя
в кінофотодокументах.
«Не веселую, братцы, вам песню спою,
Не могучую песню победы,
Что певали отцы в Бородинском бою,
Что певали в Очакове деды.
Я спою вам о том, как от южных полей
Поднималось облако пыли,
Как сходили враги без числа с кораблей
И пришли к нам и нас победили.
Я спою как росла богатырская рать,
Шли бойцы из железа и стали, –
И как знали они, что идут умирать
И как свято они умирали!» –
це уривок із вірша російського поета О.М.Апухтіна, присвя8
ченого кровопролитній війні царської Росії з Туреччиною,
Англією, Францією, пізніше з Сардинським королівством під
назвою Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр., 1508річчя якої
відзначається згідно з указом президента України Л.Д.Кучми
від 22 липня 2003 р.
Кримська епопея, а особливо жертовний подвиг героїв
3498денної оборони Севастополя увічнені в пам’яті народній у
багатьох мистецьких витворах. Ми розглянемо їх, зупинимося
особливо на тих пам’ятниках, які були встановлені вдячними
нащадками на честь святкування 508річчя оборони Севастопо8
ля і знайшли своє відбиття у кінофотодокументах.
55
Найвизначніший з них – це панорама «Оборона Севастопо8
ля» (зараз Музей героїчної оборони та визволення Севастопо8
ля), відкрита 14 (27) травня 1905 р.1 на території колишнього
48го бастіону.
Просякнута духом високого патріотизму, панорама яскраво
відтворює подвиг тих, хто часом ціною власного життя захи8
щав рідну землю від іноземних загарбників.
Створена відомим академіком батального живопису, профе8
сором Петербурзької академії мистецтв Ф.О.Рубо2, панорама
«Оборона Севастополя» – унікальна пам’ятка народного под8
вигу. Уродженець Одеси, саме тут він отримав початкову ху8
дожню освіту, а згодом, закінчив Баварську академію мистецтв
у Мюнхені, став її професором. З молодих років митець ціка8
вився воєнною історією, що й визначило його діяльність як ху8
дожника8баталіста.
Багато своїх творів Франц Олександрович присвятив поді8
ям Кримської війни, особливо обороні Севастополя. Серед йо8
го картин, присвячених місту, – «Останній погляд», «Вершник
на білому коні», «Преправа» тощо.
Але найвидатнішим твором, вершиною його творчості, була
славетна панорама «Оборона Севастополя», що за словами
академіка живопису, народного художника РРФСР, а згодом
СРСР П.П.Соколова8Скаля, який, до речі, відтворював її у
508ті роки ХХ ст., «була шедевром панорамного живопису»3.
На наш погляд, цікавим було і створення панорами. Прий8
нявши замовлення на виготовлення проекту, О.Ф.Рубо у
жовтні 1901 р. відбув до Севастополя, щоб познайомитися з
місцями історичної битви, зібрати та вивчити матеріали, що
стосувалися тих подій, та зустрітися з безпосередніми учас8
никами й очевидцями, яких з часом залучав в якості натур8
щиків для позування. Сам митець зазначив: «Задача переда8
ти грандіозний сюжет оборони Севастополя не має поперед8
ників і розв’язання її представляє величезні труднощі для
художника»4.
Митець відтворив на полотні найдраматичніший момент
Кримської війни, а саме – відбиття захисниками міста штурму
56
Малахового кургану та укріплень Корабельної сторони 6 чер8
вня 1855 р. в Севастополі. Картина довжиною по колу 115 м і
заввишки 14 м та площею 1610 кв. м вражала своєю монумен8
тальністю5. Мабуть, в Росії не знайшлося відповідного примі8
щення, тому Ф.О.Рубо писав її у Мюнхені у спеціально облад8
наному круглому павільйоні, залучивши до роботи своїх уч8
нів, молодих професорів Мюнхенської академії мистецтв
Шенхена, Мерте і Фроша6.
У кінці липня 1904 р. живописне полотно разом з моделями
предметного плану – дерев’яні моделі гармат, ядра, окремі фі8
гури тощо прибули до Севастополя. Монтаж панорами тривав
майже рік. Цікавим було і вирішення структурного плану. По8
лотно картини було повішено таким чином, щоб воно не тор8
калося стін будинку. Світло, що проходило через кільцеве вік8
но на даху, відбивалося на панно полотняним рефлектором,
що кріпився під стелею. Долішній край картини зливався з
предметним планом.
З моменту відкриття панорами «Оборона Севастополя» во8
на набула значення видатної художньо8історичної пам’ятки.
Недарма французький письменник Анрі Барбюс, відвідавши
її, у книзі відгуків залишив такий запис: «Я мав можливість
бачити картину, яка не знайде рівних собі за змістом»7.
Унікальною архітектурною спорудою був і будинок панора8
ми, збудований за проектом інженера8підполковника
В.А.Фельдмана. На його спорудження комітет по будівництву
пам’ятників виділив 70 тис. рублів. Роботу розпочато 27 жов8
тня 1902 р. За два роки з чимось будинок, баню якого прикра8
сила вишукана ротонда, був зведений. Над класичним двоко8
лонним порталом входу встановлено Георгіївський хрест, по8
витий георгіївською стрічкою і числом «349» – кількість днів
славної оборони Севастополя у війні.
Фотознімок 1927 р., вміщений як ілюстрація в путівник
«Панорама «Оборона Севастополя», складений Б.М.Россейкі8
ним (с. 28), зафіксував первинний вигляд споруди, зруйнова8
ної під час Другої світової війни. В акті, складеному спеціаль8
ною комісією по розслідування злочинів фашистських загарб8
57
ників, зазначалось: «25 червня [1942 р.] в 18 годин за мос8
ковським часом фашистські бомбардувальники скинули фу8
гасні бомби на будинок панорами. В результаті прямого попа8
дання бомб і артилерійських снарядів пам’ятник зруйнований.
Здійснено акт нечуваної в історії людства дикого, нічим не оп8
равданого варварства. Лише люди, які втратили усяке людяне
обличчя, котрі перетворилися у диких звірів, спромоглися під8
няти руку на таку пам’ятку світової культури, яким є Севасто8
польська панорама»8.
У фондах Центрального державного кінофотофоноархіву
України ім. Г.С.Пшеничного (ЦДКФФА України) зберігають8
ся 38и фотодокументи та окремі плани з документальних філь8
мів, де зафіксовано зруйнований будинок та його відбудова9.
Серед цих джерел слід окремо зупинитися на кіносюжеті ви8
робництва Центральної студії документальних фільмів (Мос8
ква) за травень 1944 р.: Бої за визволення Севастополя. Визво8
лена від окупантів частина міста. Горять порт і його споруди.
Радянський солдат встановлює червоний прапор на будинку
зруйнованої панорами10.
З 1951 р. розпочалася робота по відродженню панорами. Ви8
користовуючи вцілілі фрагменти панно (а загинуло 493 кв. м.),
документальні фотографії та, доповнюючи окремими новими
епізодами й сценами в жанровій частині, панорама поступово
відроджувалася. Відтворенням пам’ятки займався колектив
художників на чолі з народним художником РРФСР, докто8
ром мистецтвознавства, академіком живопису В.Н.Яковлє8
вим. А після його смерті в 1953 р. роботу очолив народний ху8
дожник СРСР П.П.Соколов8Скаля. В згаданому вище путів8
нику Б.М.Россейкіна знаходимо два фотознімки. Це авторсь8
кий колектив на чолі з В. Н. Яковлєвим (с.36) та групове фо8
то тих, хто брав участь у її відтворенні (с.37). В ЦДКФФА
України зберігається й сюжет з кіножурналу «Радянська
Україна» за жовтень 1954 р., на якому знято групу художників
під керівництвом П.П.Соколова8Скаля під час роботи над жи8
вописним полотном11. Є і фотознімки, що зафіксували перше
ґрунтування панорами, яке провадили найстарший митець8
58
панораміст Н.Г.Котов і художник Н.І.Плеханов (березень
1954 р.)12, окремі її деталі під час реставрації – оборонна баш8
та Корніловського бастіону на Малаховом кургані, сестра8жа8
лібниця перев’язує пораненого, бій на одному з редутів, бата8
реї, рублені укріплення, тощо13.
До сторіччя від часу оборони Севастополя в Кримській вій8
ні, а саме 16 жовтня 1954 р. панорама «Оборона Севастополя»
була урочисто відкрита. Маємо фотодокументи, де перші від8
відувачі входять до будинку музею14 та окремі його види у піс8
лявоєнні роки15.
Іншим пам’ятником, присвяченим Кримській війні, є панте8
он російських адміралів – Володимирський собор, закладений
влітку 1854 р. на місці поховання 1851 р. командуючого Чор8
номорським флотом адмірала М.П.Лазарєва. Тут поховані
М.П.Лазарєв, В.О.Корнілов, П.С.Нахімов, В.І.Істомін та інші
флотоводці. Всього 11 поховань.
У середині храму на мармурових дошках свинцевими літе8
рами викарбовані імена 33 видатних захисників Севастополя,
нагороджених орденом Святого Георгія. В зв’язку з поразкою
Росії у війні будівництво собору було продовжено лише через
8 років. Підвальне приміщення відкрито 1881 р., а верхні по8
верхи, щедро оздоблені золотом і сріблом, 1888 р. Храм спо8
руджений у візантійському стилі за проектом професора архі8
тектури К.А.Тона. Доопрацював проект академік архітектури
О.О.Авдєєв. Зовнішні колони, привезені з Італії, витесані з ді8
ориту. Фресковий живопис виконано академіком живопису
А.Є.Корнєєвим. А орнамент склепіння і простінків – швей8
царським художником Р.Ізеллі. Оздоблення іконостаса, кли8
роса, облицьовка колон мармуром – робота італійського
скульптора В.Бонанні. Висота храму з хрестом 32,55 м16.
Автор книжки8путівника «Севастополь» З.Чабанюк пише,
що під час окупації міста 1855–1856 рр. англо8французькі за8
гарбники вчинили наругу над прахом чотирьох адміралів. Як
засвідчив акт спеціальної комісії від 11 квітня 1881 р., коли з
метою перекласти останки флотоводців з дерев’яних трун у
нові, свинцеві, було виявлено що покришки з усіх трун вирва8
59
ні й розбиті, з мундирів зняті еполети, а останки П.С.Нахімо8
ва засипані землею. Так помстилися вороги керівникам оборо8
ни Севастополя17. Під час Другої світової війни Володимирсь8
кий собор був зруйнований. Але у фотодокументах зберігся
первісний вигляд цього храму18.
Комплексним меморіальним пам’ятником є Братське (рані8
ше Петропавлівське) кладовище захисників Севастополя, що
знаходиться на північній стороні міста, – високому правому
березі Севастопольської бухти. Закладене воно було за спеці8
альним наказом В.О.Корнілова 21 вересня 1854 р.19 17 грудня
1856 р. Морське міністерство звернулося з проханням розпо8
чати збір коштів для його організації. Через рік, 5 вересня від8
булася урочиста церемонія закладення загального пам’ятника
полеглим – каплиці Святого Миколая (за назвою моряків –
Миколая Морського) за проектом архітектора О.О.Авдєєва20,
який за цю споруду отримав звання академіка. Будівництво
продовжувалося до 1870 р.
Церква побудована з білого інкерманського каменю, має
форму піраміди, куди вписано однобанний храм у візантійсь8
кому стилі. На 388ми внутрішніх стінах викарбовано прізвища
943 загиблих генералів, адміралів і офіцерів. На бокових вис8
тупах церкви8пам’ятника (також мармурових плитах) вибиті
назви воїнських частин, що відстоювали місто від ворога. Сті8
ни та стеля були розписані фресками російськими художника8
ми: академіками А.Е.Корнєєвим, О.Д.Литовченком і професо8
ром М.М.Васильєвим. А коли фрески стали відволожуватися,
їх замінили смальтовою мозаїкою. Реставраційні роботи про8
ходили у майстерні венеціанського митця Сальвіаті за ескіза8
ми художника М.Н.Протопопова21. Вінчав каплицю двометро8
вий хрест, що мав вагу 16 тон. Маємо фото, на якому зображе8
но верхню частину каплиці22.
На Братському кладовищі покоїться прах понад ста тисяч
захисників Севастополя. Тут 472 братські могили, 120 марму8
рових, гранітних та кам’яних пам’ятників і надгробків, могили
адміралів, генералів і офіцерів, учасників оборони, котрі по8
мерли вже після закінчення війни і заповідали поховати їх по8
60
руч з бойовими побратимами. Останній свій притулок тут
знайшов і головнокомандуючий Кримської армії в завершаль8
ний період війни генерал8ад’ютант М.Д.Горчаков (1793–1861).
На його могилі встановлено монумент у вигляді каплиці з
шатровим дахом, в середині склепіння розписано фресками.
Цікава й епітафія: «Тіло покійного за його бажанням похова8
но серед воїнів, які не допустили ворога вітчизни перейти за
межу того місця, де знаходяться їх могили». Автор пам’ятника
О.О.Авдєєв, живопис художника М.М.Васильєва23.
Пам’ятників героям оборони багато, але жоден так не звору8
шує, не дає такого почуття причетності як цей меморіал.
Зараз, коли ми відзначаємо 150 річницю війни, вклонимося
праху наших славних прадідів, які мужньо і часом саможер8
товно захищали Чорноморську фортецю. І нині пророче зву8
чать рядки, написані понад 130 років тому:
«Мир вам, защитники Отчизны!
Но день еще иной придет,
Над вашим прахом, славной тризны
Заря блестящая взойдет.
Да и в потомстве отдаленном,
Доколе в сердце умиленном
Родная слава будет жить,
Могилу вашу будет чтить.»24
У ЦДКФФА України зберігається єдиний фотознімок кла8
довища (фото 1905 р.)25, вірніше вхід до нього. Білокам’яна
огорожа оточує цвинтар. По обох боках входу дві невеличкі
споруди з хрестами, що нагадують каплички. За огорожею –
великі зелені дерева, які були привезені з Нікитського бота8
нічного саду і Одеського розсадника. На другому плані на гор8
бі – видна церква Святого Миколая.
До комплексних пам’ятників оборони Севастополя належить
й легендарна висота – Малахів курган, де маємо двадцять пам’8
ятників і пам’ятних споруд, встановлених на честь оборони Се8
вастополя у 1854–1855 рр. та радянським військам8захисникам
міста під час 2508денної оборони у 1941– 1942 рр.
Згідно з однією легендою курган названий Малаховим за
61
прізвищем шкіпера Михайла Михайловича Малахова, який 47
років віддав служінню Чорноморському флоту. Після відстав8
ки оселився біля підніжжя кургану на Корабельній слобідці.
Як чесна і справедлива людина, він користувався пошаною
всіх мешканців слобідки. З тієї пори курган став носити назву
Малахів.
У роки Кримської війни курган був головною, ключовою по8
зицією оборони Севастополя, тут знаходився міцний Корні8
ловський бастіон з 78а батареями, названий так після смер8
тельного поранення 5 жовтня 1854 р. на батареї Станіславсь8
кого керівника оборони міста адмірала В.О.Корнілова.
Влітку 1854 р. за проектом військового інженера Ф.А.Стар8
ченка на гроші, зібрані севастопольцями, була збудована кам’8
яна двоярусна башта висотою 8,5 м, радіусом 7 м з 52 амбразу8
рами і п’ятигарматною батареєю на верхній площадці. В башті
містився командний пункт, канцелярія, пороховий льох, пе8
рев’язочна, бастіонна церква. Одинадцять місяців стояв неп8
риступною фортецею Малахів курган. Захопити його ворог
зміг тільки тоді, коли були зруйновані всі оборонні споруди.
В 1902–1903 рр. оборонна башта була реставрована. На сті8
нах встановлено мармурові дошки з назвами частин, які захи8
щали курган, а на місцях батарей з’явилися меморіальні спо8
руди. Все це знаходимо у кінофотодокументах26.
1904 р. до 508річчя святкування оборони Севастополя, був
відкритий пам’ятник затопленим кораблям, автором якого був
естонський скульптор, академік Амандус Адамсон27. Пам’ят8
ник заввишки 16,6 м встановлений в бухті на 38х метровій
штучній гранітній скелі в 10 м від берега. Він нагадує собою
коринфську колону з діориту, на вершині якої бронзовий орел
підняв лавровий вінок на честь кораблів, затоплених у бухті,
та моряків, що хоробро билися на суші. На гранітній плиті на8
пис «В память кораблей, потопленных 1854–1855 гг. для заг8
раждения входа на рейд». Навпроти колони – на підпірній сті8
ні були – два якорі, зняті з кораблів перед потопленням.
Коли восени 1854 р. в Криму висадився англійський, фран8
цузкий та турецький морські десанти, становище Севастополя
62
стало загрожуючим. Тоді головнокомандуючий російської ар8
мії генерал8ад’ютант О.С.Меншиков віддав розпорядження
потопити кораблі.
Наведемо рядки з наказу начальника штабу Чорноморсько8
го флоту віце8адмірала В.О.Корнілова (цитується мовою ори8
гіналу): «По случаю ожидания сюда неприятеля, который,
пользуясь своим численным превосходством, оттеснил наши
войска и грозит атакой северному берегу Севастопольской
бухты, следствием которой невозможно флоту держаться на
позиции нынче занимаемой. Выход же в море для сражения с
двойным числом неприятельских кораблей, не обещая успеха,
лишит только бесполезно город главных своих защитников; я
с дозволения е. [го] с[ветлос]ти (О.С.Меншикова – Л.М.) объ8
являю следующее распоряжение, которое прошу привести в
исполнение:
Корабли расставить по назначеной в плане диспозиции: из
них старые корабли «Три Святителя», «Урия», «Селафаил»,
«Варна», «Силистрия», фрегаты «Флора», «Сизополь» зато8
пить на фарватере.»28.
В ніч на 11 (23) вересня 1854 р. кораблі були потоплені при
вході до рейду між Костянтинівською та Олександрівською
батареями.
Пізніше, у лютому 1855 р. між Михайлівською і Микола8
ївською батареями було затоплено ще 6 лінійних кораблів та
фрегатів: «Двенадцать апостолов», «Ростислав», «Святослав»,
«Кагул», «Месемврия» та «Мидия»29.
Після падіння Малахового кургану, коли захисники міста
відступили на Північну сторону, були потоплені й останні
кораблі30.
Таким чином, пам’ятник затопленим кораблям – це данина
пам’яті учасникам героїчної оборони Севастополя і, перш за
все, морякам, які поповнили лави захисників сухопутних
укріплень.
Маємо низку кінокадрів та фотодокументів цього пам’ят8
ника31.
У документальному кінофільмі виробництва Української
63
студії хронікально8документальних фільмів (Укркінохроніка)
«Місто безсмертної слави»32 відзнято дві пам’ятки періоду
Кримської війни. Перший з них – це обеліск з інкерманського
каменю, встановлений на високому березі ріки Алма, на місці,
де російські війська під орудою головнокомандуючого
О.С.Меншикова зробили невдалу спробу 8 (20) вересня
1854 р. зупинити коаліційні війська союзників, що рухалися у
напрямку Севастополя. На монументі напис, зроблений слов’8
янською в’яззю: «Памяти воинов, павших в Алминском сраже8
нии». Автор пам’ятника скульптор Годебський.
Інша архітектурна пам’ятка, зафіксована у кінострічці – це
споруда, що відкрита на Корабельній бухті до 508річчя святку8
вання оборони міста на місці 28го бастіону.
У кінофільмі «Легендарный Севастополь» виробництва
Укркінохроніки та в окремих сюжетах кіножурналів маємо ін8
шу пам’ятку, відкриту також до ювілею оборони – монумент
воїнам 48го бастіону, споруджений недалеко будинку панора8
ми «Оборона Севастополя», саме на тому місці, де захисники
виявили особливу мужність і героїзм33. Цей бастіон знаходив8
ся на підступах до центральної частини Севастополя, тому во8
рог наносив по ньому найсильніші вогневі удари. Часом за до8
бу на його захисників були спрямовані до трьох тисяч снаря8
дів. Але воїни, очолювані прославленим контр8адміралом
Ф.М.Новосильським, героєм Сінопської битви, який також
загинув у цій війні, стійко утримували свої позиції аж до кін8
ця оборони. До нашого часу зберігся первісний вигляд п’яти8
метрового обеліска з сірого граніту у формі чотиригранної пі8
раміди, увінчаного давньоруським шоломом зі спущеним заб8
ралом. На лицьовій стороні монумента викарбовані хрест в
лавровому вінку і напис «4 бастіон». На тильній стороні звер8
ху напис: 1854–1855, нижче перелічені назви військових час8
тин, що обороняли бастіон у 1854–1855 рр.: 328й флотський
екіпаж, чорноморські 28й та 88й батальйони, Волинський пі8
хотний полк, 48й та 68й стрілкові батальйони, Тобольський та
Томський піхотні полки34.
У фотодокументі, вміщеному в путівник «Севастополь» (ав8
64
тор З.Чебанюк), зафіксований і пам’ятник воїнам 58го бастіо8
ну, встановлений також до 508річного ювілею оборони Севас8
тополя на місці битви з ворогом. П’ятиметровий обеліск з сі8
рого граніту, увінчаний гранітним шоломом. На меморіальних
дошках викарбовані назви військових частин, що билися з ко8
аліційними військами інтервентів: Волинський резервний
полк, Подільський єгерський полк, резервний батальйон Бі8
лостоцького полку, 338й флотський екіпаж35.
Внутрішнім опорним пунктом 48го бастіону слугував Язо8
нівський редут. У листопаді8грудні 1854 р. команда брига
«Язон» побудувала земляне укріплення з валом і ровом з ме8
тою посилити оборону бастіону. 4,6 м пам’ятник з поліровано8
го граніту, виконаний у вигляді усіченої піраміди, увінчаний
хрестом. Назви військових частин, що боролися з ворогом до
останнього, викарбовані на тильному боці обеліска36.
Ще один обеліск, відображений у згаданому кінофільмі «Ле8
гендарный Севастополь» – це Дівоча батарея, яка була спо8
руджена жінками8захисницями міста в тилу 48го бастіону в пе8
ріод його оборони37.
Ми розглянули в основному монументи та комплексні ме8
моріальні споруди, відображені у кінофотодокументах, і вста8
новлені на місці боїв. Але існують й інші пам’ятники, споруд8
жені тим, чиї імена не розчинилися в часі, а дійшли до наших
днів. Це, передусім, монументи керівникам героїчної оборони
Севастополя.
Пам’ятник В.О.Корнілову – віце8адміралу, одному з видат8
них флотоводців, начальнику штабу Чорноморського флоту.
Ось як характеризували його сучасники: «Это был из немно8
гих, не потерявшихся в столь трудных обстоятельствах; это
был человек, сделавшийся руководителем обороны не по стар8
шинству, а по своим способностям и энергии»38.
Монумент був споруджений вдячними нащадками 1855 р. на
місці смертельного поранення, на Малаховому кургані. На
постаменті знаходилася бронзова фігура адмірала, тяжко вра8
женого ядром ворога, трохи піднявшись, він кравицею вказує
на місто: «Отстаивайте же Севастополь!» (це дійсно, як свід8
65
чать захисники, були його останні слова). Нижче, біля цоколя,
бронзова фігура легендарного матроса Петра Кошки з бомбою
в руках. Під час Другої світової війни гітлерівці зняли бронзо8
ві фігури і відвезли їх на переплавку, залишивши тільки поста8
мент. Але пам’ятник живе у фотознімку39.
Монумент П.С.Нахімову – адміралу, командуючому ескад8
рою Чорноморського флоту, герою Сінопської битви, коман8
диру Севастопольського порту та військовому губернатору
міста, який після загибелі В.О.Корнілова очолив оборону і був
її організатором й натхненником40. Багато сучасників назива8
ли адмірала «душею оборони». Дослідник Кримської війни
майор А.Н.Лаговський зазначав: «... прекрасный боевой ко8
мандир, под руководством которого Черноморский флот неод8
нократно одерживал победы… он в то же время был не в при8
мер многим генералам чрезвычайно простым, доступным каж8
дому человеком…»41. 28 червня (10 липня) 1855 р. адмірал був
смертельно поранений на Малаховому кургані.
Тут, на кургані був відкритий 18 (30) листопада 1898 р. до
458ї річниці Сінопського бою монумент П.С.Нахімову, ескадра
під орудою якого знищила турецький флот. Пам’ятник створе8
ний за проектом кавалерійського генерала, художника
О.О.Більдерлінга. Виконав його І.М.Шредер42. Важкою була
доля цього пам’ятника. У 208х рр. герой Сінопа і оборони Се8
вастополя повинен був поступитися місцем вождю світового
пролетаріату. Під час закладання пам’ятника В.І.Леніну 7
листопада 1928 р.43 в поле зору кіно об’єктиву потрапив і пер8
вісний монумент П.С.Нахімову44.
Новий пам’ятник флотоводцю роботи народного художни8
ка, академіка М.В. Томського і архітектора А.В.Аресьєва відк8
рито 5 листопада 1959 р. Бронзова шестиметрова скульптура
адмірала встановлена на гранітному постаменті висотою
7,5 м. П.С.Нахімов зображений на весь зріст, в адміральській
формі. У підніжжя напис: «Адмиралу Павлу Степановичу На8
химову». На постаменті з полірованого граніту – горельєфи,
що відображають епізоди з його життя: «Сінопський бій», «Бе8
сіда з матросами», «Нахімов на 48у бастіоні поруч з ним В.О
66
Корнілов». На тильному боці, повернутому на Графську прис8
тань, на фоні зброї і бойових прапорів, бронзова меморіальна
дошка з написом: «Слава русскому флоту». Над нею у бронзо8
вому лавровому вінку позначені дати поранення і смерті Нахі8
мова. На всіх кутах постамента – чавунні якорі45. Цей мону8
мент відображений у кінофотодокументах46.
Пам’ятник В.І.Істоміну – контр8адміралу, відомому флото8
водцю, начальнику третьої дистанції, а згодом відділення,
який, не зважаючи на поранення і контузію, півроку очолював
оборону Малахового кургану47.
Про діяльність контр8адмірала у дні оборони один з її учас8
ників писав так: «Постоянная необыкновенная деятельность
Истомина достойна удивления самих врагов. И день и ночь он
на работе, и день и ночь он готов к смерти. В какое отличное
состояние привел Истомин Малахов курган! Какие всюду
произведены работы, какие траверсы нагромождены! Чистота,
порядок, осторожность, дисциплина царствует на кургане, и
всюду там видна готовность к борьбе и смерти»48.
7 березня 1855 р. В.І.Істомін загинув. П.С.Нахімов відзна8
чив: «Оборона Севастополя потеряла в нем одного из своих
главных деятелей»49. Між Малаховим курганом і Камчатсь8
ким люнетом, на місці загибелі флотоводця, стоїть1,5 м мону8
мент з мармурового вапняку у вигляді чотирьохгранної сту8
пінчатої піраміди з Георгіївським хрестом на лицьовій части8
ні. Він відкритий 1905 р. На пам’ятнику напис: «Здесь убитый
ядром в голову 7 марта 1855 года контр8адмирал В.И.Исто8
мин.»50 Первісний вигляд монумента також збережений у кі8
нодокументах51.
Пам’ятник Е.І.Тотлебену – генералу, талановитому інжене8
ру8фортифікатору, який керував всіма оборонними роботами
у Севастополі52. «Ожидание штурма, – писал он, – побуждало
в самое короткое время приготовиться к встрече атакующего.
Для скорейшей постройки укреплений снимали на окружаю8
щей местности верхний слой земли и углубляли рвы только в
тех немногих местах, где это было возможно, что значительно
замедлило бы прикрытие артиллерии и войск»53.
67
Монумент генералу висотою 13,75 м збудований за проек8
том художника О.О.Більдерлінга і скульптором І.М.Шреде8
ром, встановлений на місці колишнього 48о бастіону в серпні
1909 р. П’єдестал з діориту імітує бастіон і підземну галерею
на ньому пілон – з сірого граніту. На п’єдесталі – фігура
Е.І.Тотлебена. Тильний бік пам’ятника містить текст наказу
про нагородження генерала орденом Св. Георгія ІІІ ступеня і
мапу оборонних споруд Севастополя. На постаменті відтворе8
на фігура солдата8мінера, що риє підкоп, і ще п’ять фігур вої8
нів різних родів військ, які зводять оборонні споруди54. Пам’8
ятник був пошкоджений фашистами, але фотознімок 1934 р.
зберіг для нас первісний вигляд монумента55.
На Братському кладовищі в Севастополі спочиває прах ге8
нерал8лейтенанта, командуючого всіма військами Корабель8
ної сторони міста під час його оборони С.О.Хрульова, який по8
мер від ран 1870 р. у Петербурзі, але заповів поховати його по8
руч з бойовими побратимами. Цей хоробрий генерал неодно8
разово вів воїнів в атаки, звертаючись до них словами «благо8
детели», а себе називав «старателем».
На фото бачимо: на канелюрованій колоні, оздобленій ор8
лом, бюст С.О.Хрульова (автор Годебський). На лицьовому
боці надгробного пам’ятника напис: «Хрулеву – Россия», що
має не тільки символічний, а й конкретний зміст, бо побудова8
ний на кошти, зібрані по всій імперії. На бокових дошках ви8
карбувані епітафії:
«К бессмертной славе за собой
Он благодетелей водил
И громкий славой боевой
Средь благодетелей почил.»
І ще: «Пораздайтесь холмы погребальные,
Потеснитесь и вы, благодетели!
Вот «старатель» и ваш пришел
Доказать вам любовь свою,
Дабы видели все, что и в славных
Боях и в могильных рядах
Не отстал он от вас! …»56
68
Невмирущою славою вкрив себе герой оборони, кріпак з с.
Ометинці Гайсинського повіту Подільської губернії (зараз
Вінниччина) П.В.Маркович (Кішка). Відданий поміщиком у
рекрути за підозрою в участі у селянських заворушеннях, мат8
рос 18ї статті 308го флотського екіпажу, з січня 1855 р. «произ8
веденный за отличие» в картимейстри, П.Кішка 18 разів здій8
снив вилазки у тил ворога. Його ім’я, ім’я легендарного, народ8
ного героя увійшло в історію як символ мужності, відваги і
патріотизму. Під час вилазки у тил французьких військ 17 січ8
ня 1855 р. він отримав багнетну рану в живіт. Ось як писав про
нього академік М.І.Пирогов в листі до своєї дружини: «Теперь
в госпитале на перевязочном пункте лежит матрос Кошка по
прозванию; он сделался знаменитым человеком; его посещали
и великие князья (сини царя Миколи І – Микола та Михайло,
які брали участь у Кримській війні – Л.М.). Кошка этот участ8
вовал во всех вылазках да и не только ночью, а и днем чудеса
делал под выстрелами… теперь он лежит в госпитале; его хва8
тили на вылазке штыком в брюхо… Он теперь поправился, по8
гуливает, покуривает папироску и содрал еще недавно с попа и
с Колашникова по двухгривенному на водку. C великими кня8
зьями приехал говорят сюда Тимм (Тімм В.С. – видавець «Ху8
дожественного листка», художник, який малював батальні
сцени та портрети участників Кримської війни – Л.М.) и пор8
трет Кошки будет напечатан в Листке»57.
За свої подвиги П.Кішка був нагороджений трьома Георгі8
ївськими хрестами та чотирма медалями58. Пам’ятник П.В.Кіш8
ці відкритий 26 травня 1956 р. Автори8скульптори, брати, мат8
роси Василій та Осип Кейдуки59. На гранітному чотиригранно8
му постаменті червоного кольору встановлено бронзовий бюст
героя. Постамент оздоблений барельєфом на теми оборони, яд8
рами та якорями. Такий самий монумент 14 серпня 1955 р. спо8
руджений у рідному селі Ометинці, де Кішка похований60.
Різні плани пам’ятника зафіксовані у кінофотодокументах61.
До сторіччя від дня народження російського письменника
Л.М.Толстого було обладнано у 1928 р. пам’ятний знак на йо8
го честь як учасника оборони міста та автора «Севастопольсь8
69
ких оповідань», в котрих відображено велич подвигу захисни8
ків чорноморської фортеці. На жаль, пам’ятник не зберігся.
Сучасна стела з полірованого чорного граніту з барельєфом з
білого мармуру (автори Г.Н.Денисов, І.І.Степанов) відкрита
1959 р. На стелі напис: «Великому русскому писателю
Л.Н.Толстому – участнику обороны Севастополя на 48м бас8
тионе, 1854–1855 гг.»62.
Дійсно, Л.М.Толстой, тоді молодий поручик8артилерист, во8
ював на 48у бастіоні. Він брав безпосередню участь у відбитті
наступу ворога в останній день оборони Севастополя 27 серп8
ня (8 вересня) 1855 р. Це йому належать такі слова: «Велика
моральная сила русского народа! Много политических истин
выйдет наружу и разовьется в нынешние трудные для России
минуты. Чувство пылкой любви к отечеству, восставшее и вы8
лившееся из несчастий России, оставит на долго следы в ней.
Те люди, которые теперь жертвуют жизнью, будут гражданами
России и не забудут своей жертвы. Они с большим достоинст8
вом и гордостью будут принимать участие в делах обществен8
ных, а энтузиазм, возбужденный войной, оставит навсегда в
них характер самопожертвования и благородства.»63.
І ще. «Надолго оставит в России великие следы эта эпопея
Севастополя.»64. Від себе додамо, що ратний подвиг захисни8
ків міста в 1854–1855 рр. надихав воїнів Радянської Армії в ро8
ки Великої Вітчизняної війни під час героїчної 2508денної
оборони Севастополя.
Увічнення пам’яті учасників Східної (Кримської) війни про8
ходило урочисто, так би мовити, на державному рівні, в при8
сутності представників царського дому65.
Документи ЦДКФФА України свідчать, що жертовність, ге8
роїзм, відвагу, проявлені учасниками Кримської війни
1853–1856 рр., не забуті і в наш час. Святкуванню 1008річного
ювілею подій далекої для нас війни присв’ячено декілька до8
кументальних фільмів, окремі номери кіножурналу «Радянсь8
ка Україна», низка кіносюжетів.
Зупинимося на згаданому вище кінофільмі «Місто безсмер8
тної слави» (1954 р.). Бачимо урочисті збори в м. Севастополі,
70
військовий парад кораблів Черноморського флоту, мітинг жи8
телів міста. На святковому концерті майстрів мистецтв висту8
пають (синхр.) заслужені артисти УРСР Ю.Т.Тимошенко та
Ю.Й.Березін. Моряки зустрічаються з письменником
С.М.Сергєєвим8Ценським. Використано кадри воєнної хроні8
ки про оборону і звільнення міста у роки Великої Вітчизняної
війни. На плівці – види міста, архітектурні та історичні пам’8
ятки, присвячені першій обороні Севастополя, в т.ч. будинок
панорами «Оборона Севастополя».
В кінофільмі – «Заслужена нагорода» (1955 р.)66 виробницт8
ва Укркінохроніки заснято урочисте засідання Севастопольсь8
кої міської Ради депутатів трудящих. Голова Президії Верхов8
ної Ради СРСР К.Є.Ворошилов вручає Орден Червоного пра8
пора з нагоди відзначення 1008річниці героїчної оборони міс8
та під час Кримської війни 1853–1856 рр. Виступають (синхр.)
К.Є.Ворошилов, секретар міському КПУ А.Г.Коровченко,
М.С.Хрущов. У президії М.О.Булганін, О.І.Кириченко, Мар8
шал Радянського Союзу Г.К.Жуков, А.І.Мікоян та ін.
Декілька номерів кіножурналу «Радянська Україна», окремі
кіносюжети, також відображають святкування славного юві8
лею67. На одному з кіносюжетів зафіксовано виступ першого
секретаря ЦК КПУ О.І Кириченка, а серед присутніх в прези8
дії президент АН УРСР О.В.Палладін68. Окремі плани про від8
значення юбілею знаходимо в кінострічках «Пам’яті великого
подвигу» (1955 р.)69, «Українська Радянська Соціалістична
Республіка» (1955 р.)70 та ін.
Відзначення 1008річного ювілею Севастополя – це данина
пам’яті вдячних нащадків глибокої поваги перед мужністю, ге8
роїзму, навіть саможертовністю воїнів і захисників міста, які
349 днів у важких умовах билися з іноземними загарбниками.
Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. ввійшла в історію як
епопея подвигу, героєм якої був народ. «Оборона Севастополя
– писав Л.М.Толстой – залишиться найблискучим славним
подвигом не тільки російської, а й всесвітньої історії.»71.
І відчути дух цієї епопеї нам допоможуть кінофотодокумен8
ти, сила яких в їх прадивості.
71
1. Ольшевский В.А. Севастополь: Путеводитель. – Симферополь,
1981. – С. 39.
2. Чебанюк З. Севастополь. – Симферополь, 1966. – С. 65.
3. Россейкин Б.М. Панорама «Оборона Севастополя»: Краткий пу8
теводитель. – Симферополь, 1957. – С. 26.
4. Там само.
5. Чебанюк З. Указ. соч. – С. 65.
6. Россейкин Б.М. Указ. соч. – С. 27.
7. Там само. – С. 28–29.
8. Там само. – С. 30–31.
9. Центральний державний кінофотофоноархів України ім.
Г.С.Пшеничного (ЦДКФФА України). – Од. зб. О – 27979, О – 74265,
О – 74340, 1085, 1113.
10. Там само. – Од. зб. 2208.
11. Там само. – Од. зб. 1054.
12. Там само. – Од. зб. О – 80582.
13. Там само. – Од. зб. О – 191192, О – 82364, О – 82365, О – 87386,
О – 87389, 2 – 68786.
14. Там само. – Од. зб. О – 73862.
15. Там само. – Од. зб. О – 56064, О – 74254, 2–61519, 2–61533,
2–88386, 2–111899.
16. Там само. – Од. зб. О – 74822, 2–60365.
17. Чебанюк З. Вказ. пр. – С. 52.
18. ЦДКФФА України. – Од. зб. 74822, 2–60365.
19. Веникеев Е. Родина сыновьям //Крымские каникулы. – Сим8
ферополь, 1985. – Кн. 2. – С.108.
20. Там само.
21. Ольшевский В.Ф. Вказ. пр. – С. 62–63.
22. Там само. Уклійка між с. 32–33.
23. Веникеев Е. Вказ. пр. – С. 113.
24. Жандр Н. Свет //Морской сб. – 1857. – №1.
25. ЦДКФФА України. – Од. зб. О874860.
26. Там само. – Од. зб. О8191192; 1085; 1053; 1113; 1205; Горев
Л. Война 1853–1856 гг. и оборона Севастополя. – М., 1955. – С. 399;
Чебанюк З. Вказ. пр. – С. 47.
27. Ольшевский В.Ф. Указ. соч. – С. 29–30.
72
28. Нахимов П.С. Документы и материалы. – М., 1954. – С. 414.
29. Ольшевский В.Ф. Вказ. пр. – С. 30.
30. Ольшевский В.Ф. Вказ. пр. – С. 14.
31. ЦДКФФА України. – Од. зб. 1085, 10538ІІ, 1113, 1205, О882166,
О867888, О882463, 2–61518, 2–72944 тощо.
32. ЦДКФФА України. – Од. зб. 1085.
33. Там само. – Од. зб. 1053, 2779.
34. Чебанюк З. Указ. соч. – С. 61.
35. Там само. – С. 45.
36. ЦДКФФА України. – Од. зб. 2779.
37. Там само.
38. Дубровин Н.Ф. История Крымской войны и обороны Севасто8
поля. – СПб., 1900. – Т.1. – С. 386.
39. Оборона Севастополя: подвиги защитников. СПб., 1904. – С. 37.
40. Севастополю – 200 лет. 1783 – 1983. Сб. док. и мат8лов. К., 1983.
– С. 85.
41. Лаговский А.Н. Оборона Севастополя: Крымская война
1854–1855 гг. – М., 1939. – С. 158.
42. Ольшевский В.Ф. Вказ. пр. – С. 27–28.
43. Маркітан Л. Монумент над морем //Україна. – 1987. – №38. –
С. 8.
44. ЦДКФФА України. – Од. зб. 14018VII.
45. Ольшевский В.Ф. Вказ. пр. – С.28; Чебанюк З. Вказ. пр. –
С. 56–58.
46. ЦДКФФА України. – Од. зб. 2779, 10538ІІ, 1205; Севастополю
200 лет… – С. 85.
47. ЦДКФФА України. – Од. зб. 1113, 1205.
48. Чебанюк З. Вказ. пр. – С. 50.
49. Нахимов П.С. Вказ. пр. – С. 478.
50. Ольшевский В.Ф. Вказ. пр. – С. 50.
51. Там же; ЦДКФФА України. – Од. зб. 2279, 1113, 1205, 10538ІІ.
52. ЦДКФФА України. – Од. зб. 10538ІІ, 2779.
53. Дубровин Н.Ф. Вказ. пр. – С. 373.
54. Ольшевский В.Ф. Вказ. пр. – С.38; Чебанюк З. Вказ. пр. –
С. 62.
55. ЦДКФФА України. – Од. зб. 4–2400, О866465, 2–103160
73
56. Веникеев Е. Вказ. пр. – С. 111–112;
57. Пирогов Н.И. Севастопольские письма и воспоминания.
М., 1950. – С. 39.
58. Россейкин Б.М. Вказ. пр. – С. 60–61.
59. Ольшеский В.Ф. Вказ. пр. – С. 44–45.
60. Там само.
61. ЦДКФФА України. – Од. зб. 10538ІІ, 2779; 1205; Набор откры8
ток. Изд. Мин8ва связи СССР. – 1973.
62. ЦДКФФА України. – Од. зб. 2–115183, О8215010.
63. Шохор8Троцкий К.С. Лев Николаевич Толстой в Крыму
//Крым. (М.; Л.). – 1928. – №2(7). – С. 83–84.
64. Толстой Л.Н. Избранные повести и рассказы. – М., 1945. – Т.1.
– С. 161.
65. ЦДКФФА України. – Од. зб. О874862, О874863.
66. Там само. – Од. зб. 1085, 1198
67. Там само. – Од. зб. 2297, 1113, 1205, 10538ІІ, 1163.
68. Там само. – Од. зб. 2287.
69. Там само. – Од. зб. 1205.
70. Там само. – Од. зб. 1300.
71. Толстой Л.Н. Собр. соч. – М., 1951. – Т.2. – С.123–124.
Lyudmyla Markitan
PERPETUATION OF THE MEMORY
OF THE EAST (CRIMEAN) WAR (1853–1856)
HEROES IN THE CINEC AND PHOTO DOCUMENTS
This article is dedicated to perpetuation of the memory of
the Eastern (Crimean) War heroes. It also shows the celebraC
tion of 100Cyear anniversary by means of the cineC and photo
documents.
74
|