Барський скарб польсько-литовських монет XVII ст.
Барський скарб, знайдений 2002 р., досліджений у нашій статті, дає можливість науковцям прослідкувати переважання польських і литовських монет, які перебували у грошовому обігу на Поділлі у 1614 – 1670 рр. Він допоможе проаналізувати товарно-грошові та економічні відносини в Україні у період її п...
Gespeichert in:
| Datum: | 2004 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2004
|
| Schriftenreihe: | Історико-географічні дослідження в Україні |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53828 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Барський скарб польсько-литовських монет XVII ст. / О. Бакалець // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 7. — С. 325-330. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-53828 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-538282014-01-29T03:10:13Z Барський скарб польсько-литовських монет XVII ст. Бакалець, О. Барський скарб, знайдений 2002 р., досліджений у нашій статті, дає можливість науковцям прослідкувати переважання польських і литовських монет, які перебували у грошовому обігу на Поділлі у 1614 – 1670 рр. Він допоможе проаналізувати товарно-грошові та економічні відносини в Україні у період її перебування у складі Речі Посполитої та за добу Гетьманщини, зрозуміти причини відсутності карбування власної національної грошової одиниці у гетьманський період (1648 – 1764 рр.). Bar treasure, found in 2002, gives the opportunity to trace the predomination of Polish and Lithuanian coins, which were in the monetary circulation of Podillya in 1614 – 1670. It will help to analyse the commodity-money and economic relations in Ukraine when it was the part of Rich Pospolyta and during Hetmanshchina period, so that, we will be able to understand, why the coinage of national money was absence until Hetman period (1648 –1764). 2004 Article Барський скарб польсько-литовських монет XVII ст. / О. Бакалець // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 7. — С. 325-330. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53828 63.2(4Укр) – 5 Б 19 uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Барський скарб, знайдений 2002 р., досліджений у нашій
статті, дає можливість науковцям прослідкувати переважання польських і литовських монет, які перебували у грошовому обігу на Поділлі у 1614 – 1670 рр. Він допоможе
проаналізувати товарно-грошові та економічні відносини в
Україні у період її перебування у складі Речі Посполитої та
за добу Гетьманщини, зрозуміти причини відсутності карбування власної національної грошової одиниці у гетьманський період (1648 – 1764 рр.). |
| format |
Article |
| author |
Бакалець, О. |
| spellingShingle |
Бакалець, О. Барський скарб польсько-литовських монет XVII ст. Історико-географічні дослідження в Україні |
| author_facet |
Бакалець, О. |
| author_sort |
Бакалець, О. |
| title |
Барський скарб польсько-литовських монет XVII ст. |
| title_short |
Барський скарб польсько-литовських монет XVII ст. |
| title_full |
Барський скарб польсько-литовських монет XVII ст. |
| title_fullStr |
Барський скарб польсько-литовських монет XVII ст. |
| title_full_unstemmed |
Барський скарб польсько-литовських монет XVII ст. |
| title_sort |
барський скарб польсько-литовських монет xvii ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2004 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53828 |
| citation_txt |
Барський скарб польсько-литовських монет XVII ст. / О. Бакалець // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 7. — С. 325-330. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Історико-географічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT bakalecʹo barsʹkijskarbpolʹsʹkolitovsʹkihmonetxviist |
| first_indexed |
2025-07-05T05:15:32Z |
| last_indexed |
2025-07-05T05:15:32Z |
| _version_ |
1836782749313138688 |
| fulltext |
325
УДК 63.2(4Укр) – 5 Б 19
Олексій Бакалець
БАРСЬКИЙ СКАРБ ПОЛЬСЬКОC
ЛИТОВСЬКИХ МОНЕТ XVII ст.
Барський скарб, знайдений 2002 р., досліджений у нашій
статті, дає можливість науковцям прослідкувати переваC
жання польських і литовських монет, які перебували у гроC
шовому обігу на Поділлі у 1614 – 1670 рр. Він допоможе
проаналізувати товарноCгрошові та економічні відносини в
Україні у період її перебування у складі Речі Посполитої та
за добу Гетьманщини, зрозуміти причини відсутності карбуC
вання власної національної грошової одиниці у гетьC
манський період (1648 – 1764 рр.).
Х
ранителі центральних та місцевих мінцкабінетів (музе8
їв) вже з середини ХІХ ст. розуміли значення монетно8
го скарбу як цілісного комплексу, що є немовби одно8
моментним знімком грошового обігу у конкретній місцевості
на момент його приховування. За півтора століття українсь8
кою історичною наукою зафіксовано до 2,5 тисячі знахідок
скарбів монет, про склад яких є більш8менш повна інформа8
ція. Серед них найбільшу цікавість становить:
– Скарб, виявлений 1898 р. у Києво8Печерській Лаврі
(16079 монет, медалей, жетонів, із них 6184 – золотих, вагою
27, 43 кг і 9895 срібних монет, вагою 273, 44 кг. Описаний
А. К. Марковим1.
– Глинянський Скарб (Львівська обл.). Знахідка 1964 р.,
досліджена М.Ф. Котляром2.
– Скарб із 68 празьких монет, знайдений 2000 р. у Київській
області3.
– Скарб 2001 р. Знахідка празьких грошей з Луки Барської
Вінницької області.
– Скарб 1979 р. польсько8литовських монет ХVІ – ХVІІ ст.
з Сквирського району Київської області4.
326
– Барський скарб золотих і срібних монет 1982 р. та цілий
ряд інших.
У 2002 р. у старовинному місті Барі (у 2001 році йому випов8
нилося 600 років) Вінницької області було знайдено рідкісний
скарб із 76 польських та литовських срібних монет. Стан збе8
реження монет задовільний, що дає можливість їх датувати,
класифікувати та ідентифікувати.
Оболонка так званого Барського скарбу, який зберігається у
Вінницькому державному педагогічному університеті імені М.
Коцюбинського, – це невеличкий глиняний горщик круглої
форми із вінцем, висотою 18 см., діаметром – 15 см. Його ви8
готовлено з місцевої глини барським майстром ХVІІ ст. Попе8
редній огляд знахідки дав можливість визначити її вміст –
польсько8литовські монети ХVІІ ст., які перебували в грошо8
вому обігу України, зокрема, Поділля, як у період панування
Речі Посполитої на «королівських» землях Барського старос8
тва, так і в період утвердження Гетьманської держави й так
званої «Руїни» (1663 – 1670 рр.)5.
У скарбі зберігалися коронні срібні орти, шостаки, трьохгро8
шовики (в Україні для їх означення побутувала ще назва «ша8
ги», а карбувалися вони ще за Сигізмунда ІІІ), півтораки, ли8
товські та польські півгроші.
У горщику зберігалися 7 ортів, 11 шостаків, 11 трояків, 42
півтораки, 2 литовські та 3 польські півгроші. Якість збере8
ження монет різна, проба срібла досить висока, переважно в
коронних ортів, трояків, шостаків 208х років. Загальна вага
скарбу складає 185 г.
Найдавніша монета у знахідці – шостак (6 грошів) із порт8
ретним зображенням Сигізмунда ІІІ (1614 р. карбування),
найновіша – шостак 1670 р.
У дев’яти монет зроблені отвори шилом (чи іншим метале8
вим пробоєм) на кінцях грошей різних номіналів, що свідчить
про те, що їх використовували як нашийні жіночі прикраси –
дукачі.
Із семи срібних коронних ортів (1/4 срібного талера, вага 7,
06 г, чистого срібла – 4,85 г), які карбувалися на монетному
327
дворі у м. Бидгош, у Барському скарбі переважають емісії
1621 – 1624 рр. Аналіз 11 коронних шостаків свідчить про їх
велике поширення у грошовому обігу України на протязі
ХVІІ ст., незважаючи на постійний процес знецінення цих мо8
нет (зменшення вмісту срібла). У монеті 1614 р. вагою 4,376 г
вміст чистого срібла складає 3,69 г, в шостаку 1665 р., який
карбувався за короля Яна ІІ Казимира, вага складає вже 3,
48 г із вмістом чистого срібла 1,305 г. Цей факт засвідчує по8
чаток занепаду економіки грошового господарства Речі Пос8
политої, особливо після її поразки у національній війні укра8
їнців під проводом Богдана Хмельницького (1648 –
1654 рр.)6.
У скарбі зберігалися і коронні шостаки 1614, 1623, 1625,
1626, 1627, 1656, 1665, 1670 рр. Вірогідно, що скарб скоріш за
все належав одному із барських ремісників (міщан), який у
важкий час «Руїни», напередодні захоплення турками Поділ8
ля в 1672 р., вирішив приховати до кращих часів свої незначні
заощадження.
Аналіз скарбового матеріалу показує, що переважна біль8
шість трьохгрошовиків, які були в обігу на території Правобе8
режжя у ІІ половині ХVІІ ст. – це монети, карбовані у Речі
Посполитій у 1620 – 1624 рр. З 11 монет, відкарбованих на
польських і литовських монетних дворах (Вільно, Краків), пе8
реважали монети із вмістом чистого срібла 0,914 г. З них одна
монета датована 1620 р., 38и – 1621 р., 38и – 1622 р., 28і –
1623 р., 28і – 1624 р. На аверсі трьох грошовиків зображено
герб, дату карбування, напис польською мовою – «ІІІ
GROSARG», на реверсі – портрет Сигізмунда ІІІ (1587 –
1632) або Яна ІІ Казимира (1648–1668) відповідно.
У Барському скарбі домінують півтораки – срібні дрібні мо8
нети вартістю 18н, 58ть гроша, які карбувалися монетними
дворами Речі Посполитої (у Кракові в 1614 – 1625 рр., у Льво8
ві – 1654–1666 рр., у Бидгощі і Вільно в 1619 – 1620 рр.). По8
ява півтораків була викликана тим, що при масовій емісії тро8
яків не було відповідної монети, яка б дорівнювала половині
його вартості. Маса півтораків спочатку дорівнювала 1,54 г
328
(0,72 г чистого срібла). Згодом вона зменшилася до 1,08 г
(0.32 г чистого срібла).
На аверсі монети внизу вміщувалася цифра «3», що означа8
ла її вартість – 38и півгроша, а на реверсі – традиційна цифра
«24», що вказувала на колишню вартість коронного талера –
248и гроші.
Півтораки, що в Україні у народі називали «чехами», бу8
ли найпоширенішою розмінною монетою впродовж ХVІІ –
ХVІІІ ст. На Лівобережжі у ІІ половині ХVІІ ст. півтораки
за вартістю прирівнювалися до однієї російської срібної
копійки.
За часів гетьмана Петра Дорошенка (1665–1676 рр.) у Ли8
сянському фальшивомонетному дворі карбували підробки
низькопробних півтрорагрошовиків, шостаків із знаком
Львівського монетного двору (із зображенням «лева»), півто8
раків та мідних солідів (боратинок).
Серед 42 півтораків, що знаходяться у скарбі, переважають
монети, карбовані у 1621 – 1632 рр. – 40 одиниць, 28і монети
датовані 1633 р. Монети цього типу представляють: 28і (1620
і 1622) – з пробитими отворами; 28і (1624) – з обрізаними
кінцями; 48и – без чіткого зображення дати карбування.
Більше десятка півтораків дуже потерті, що свідчить про до8
сить великий період їх перебування в обігу, низьку пробу
срібла (5008т і нижче) та велику популярність серед укра8
їнського населення. Мізерну кількість (28і монети) склада8
ють литовські півгроші із зображенням вершника і портрета
Сигізмунда ІІІ та три литовські півгроші – дуже поганого
збереження.
Будь8який монетний скарб, знайдений археологами, або
виявлений підчас земляних робіт, являє собою важливе іс8
торичне джерело. Навіть якщо в ньому знаходяться незнач8
на кількість монет, він все ж дає підставу для висновків що8
до грошового обігу в певний період на території, де його ви8
явлено. Опрацьований та атрибутований матеріал кількох
скарбів з певного регіону засвідчує не тільки про наявність
у обігу монет вміщених в них, а й дозволяє скласти уявлен8
329
ня щодо переважної більшості в обігу тих з них, що чисель8
но переважали в скарбах. Подальша робота з комплексом
монет XVII ст. в перспективі передбачає з’ясування питан8
ня щодо особливості формування місцевих скарбів та скла8
дання карти поширення монет певних типів на зазначеній
території7.
Отже, Барський скарб виявлений 2002 р. дає можливість
дослідникам підтвердити переважання польських і литовсь8
ких монет, у грошовому обігу Поділля у 1614 – 1670 рр. Він до8
поможе надалі проаналізувати товарно8грошові та економічні
відносини в Україні у період перебуванні її в складі Речі Пос8
политої та за доби Гетьманщини, зрозуміти причини відсут8
ності карбування власної національної грошової одиниці у
гетьманський період (1648 –1767 рр.).
Барський скарб 2002 року
У глечику зберігаються 76 срібних монет: 78м коронних ор8
тів; 118ть шостаків; 118ть трояків; 428а півтораки; 28а литовсь8
ких півгроша; 38и польських півгроша.
Найдавніша монета – шостак (68ть грошів) – 1614 р.
Найновіша монета – шостак 1670 р.
1. Потин В. Сокровища монастырской казны (Киево8Печерский
класс) //Нумізматика і фалеристика. – 2000. – № 4. – С. 30–32.
2. Котляр М.Ф. Шукачі і дослідники скарбів. – К., 1971. – С. 30;
3. Яушева8Омельянчик Р. Скарб знайдено... //Нумізматика і фале8
ристика. – 2002. – №1. – С. 12–13.
4. Козубський Г., Строков О. Новий скарб празьких грошей з Ки8
ївської області. //Нумізматика і фалеристика. – 2001. – № 1. –
С. 48;
5. Лойко О.Г. Опис Барського скарбу 2002 р. – Вінниця, 2002. – С. 6.
6. Зварич В., Шуст Р. Нумізматика: Довідник. – Тернопіль, 1998. –
С. 268, 269, 2918 293, 349–353, 369–370, 418–419.
7 Дмитрієнко М., Литвин В., Яковлєва Л., Ющенко В. Гроші в
Україні. Факти і документи. К.: АRC. Ukraine. – 1998. – С. 14.
330
Oleksiї Bakalets
BAR POLISHCLITHUANIAN COINS TREASURE
OF THE XVII CENTURY
Bar treasure, found in 2002, gives the opportunity to trace
the predomination of Polish and Lithuanian coins, which were
in the monetary circulation of Podillya in 1614 – 1670. It will
help to analyse the commodityCmoney and economic relations
in Ukraine when it was the part of Rich Pospolyta and during
Hetmanshchina period, so that, we will be able to understand,
why the coinage of national money was absence until Hetman
period (1648 –1764).
УДК 930: 913 (477) (001)
Степан Горошко
ДВІ БИТВИ ПІД ОХМАТОВИМ:
ПРОСТІР І ЧАС
В статті характеризується географічне оточення, гідрограC
фія, шляхи, фортифікаційні споруди 40–50Cх років XVII ст.
на північ (до Білої Церкви) і на південь (до Умані) від ОхмаC
това, де у 1644 і 1655 рр. відбулися битви. Автор пояснює, як
простір вплинув на історичні події, а також детально описує
їх перебіг та характер.
Н
а території Жашківщини, що нині входить до складу
Черкаської області, у середині XVII століття відбулися
події, які відіграли виняткову роль в історії не лише
України, а всієї Східної Європи. Маються на увазі дві битви під
All
УДК 930: 913 (477) (001)
Степан Горошко
ДВІ БИТВИ ПІД ОХМАТОВИМ:
ПРОСТІР І ЧАС
В статті характеризується географічне оточення, гідрограC
фія, шляхи, фортифікаційні споруди 40–50Cх років XVII ст.
на північ (до Білої Церкви) і на південь (до Умані) від ОхмаC
това, де у 1644 і 1655 рр. відбулися битви. Автор пояснює, як
простір вплинув на історичні події, а також детально описує
їх перебіг та характер.
На території Жашківщини, що нині входить до складу
Черкаської області, у середині XVII століття відбулися
події, які відіграли виняткову роль в історії не лише
України, а всієї Східної Європи. Маються на увазі дві битви під
|