Символи Степової України: некрополістичні пам’ятки козаччини
Дослідження містить унікальні дані про символи козацьких хрестів – витвори народного кам’янорізного мистецтва, узагальнює матеріал про хрести запорожців. Пласт наведеної інформації стане корисним дослідникам, які вивчають перебіг історичного процесу у часи руйнування Старої Січі 1709 р. і Нової Січ...
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2004
|
| Назва видання: | Історико-географічні дослідження в Україні |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53943 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Символи Степової України: некрополістичні пам’ятки козаччини / Я. Іщенко // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 7. — С. 411-416. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-53943 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-539432014-01-29T03:14:44Z Символи Степової України: некрополістичні пам’ятки козаччини Іщенко, Я. Дослідження містить унікальні дані про символи козацьких хрестів – витвори народного кам’янорізного мистецтва, узагальнює матеріал про хрести запорожців. Пласт наведеної інформації стане корисним дослідникам, які вивчають перебіг історичного процесу у часи руйнування Старої Січі 1709 р. і Нової Січі у 1775р., а також безпосередньо вітчизняну некрополістику, палеографію, пам’яткознавство, символіку. This review represents greatly informed bulk of rare memorials, examined in the book of I.V. Sapozhnykov «Stone crosses of steppe Ukraine (XVIII – first half of the XIX) – Odesa: publishing house «Chornomor’ya», 1997. – 165p., ill.: I – XXVI». The investigation has unique material about zaporozhtch’s crosses. The bulk of suggested information can be useful for investigators who study historical processes during elimination of Staraya Sich (1709) and Novaya Sich (1775), and also for those ones who study domestic necropolises, paleography, symbolism and memorial study. 2004 Article Символи Степової України: некрополістичні пам’ятки козаччини / Я. Іщенко // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 7. — С. 411-416. — укр. XXXX-0022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53943 929.628 (477.7): 726.8 uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Дослідження містить унікальні дані про символи козацьких хрестів – витвори народного кам’янорізного мистецтва, узагальнює матеріал про хрести запорожців. Пласт наведеної інформації стане корисним дослідникам, які вивчають перебіг історичного процесу у часи руйнування Старої
Січі 1709 р. і Нової Січі у 1775р., а також безпосередньо
вітчизняну некрополістику, палеографію, пам’яткознавство, символіку. |
| format |
Article |
| author |
Іщенко, Я. |
| spellingShingle |
Іщенко, Я. Символи Степової України: некрополістичні пам’ятки козаччини Історико-географічні дослідження в Україні |
| author_facet |
Іщенко, Я. |
| author_sort |
Іщенко, Я. |
| title |
Символи Степової України: некрополістичні пам’ятки козаччини |
| title_short |
Символи Степової України: некрополістичні пам’ятки козаччини |
| title_full |
Символи Степової України: некрополістичні пам’ятки козаччини |
| title_fullStr |
Символи Степової України: некрополістичні пам’ятки козаччини |
| title_full_unstemmed |
Символи Степової України: некрополістичні пам’ятки козаччини |
| title_sort |
символи степової україни: некрополістичні пам’ятки козаччини |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2004 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53943 |
| citation_txt |
Символи Степової України: некрополістичні пам’ятки козаччини / Я. Іщенко // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 7. — С. 411-416. — укр. |
| series |
Історико-географічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT íŝenkoâ simvolistepovoíukraíninekropolístičnípamâtkikozaččini |
| first_indexed |
2025-07-05T05:20:40Z |
| last_indexed |
2025-07-05T05:20:40Z |
| _version_ |
1836783072237846528 |
| fulltext |
411
УДК 929.628 (477.7): 726.8
Ярослава Іщенко
СИМВОЛИ СТЕПОВОЇ УКРАЇНИ:
НЕКРОПОЛІСТИЧНІ ПАМ’ЯТКИ
КОЗАЧЧИНИ
Рец. на кн.: І.В.Сапожников «Кам’яні хрести
степової України (XVIII – перша половина XIX ст.) –
Одеса: Чорномор’я, 1997. – 165 с., іл.: I – XXVI».
Дослідження містить унікальні дані про символи козацьC
ких хрестів – витвори народного кам’янорізного мистецтC
ва, узагальнює матеріал про хрести запорожців. Пласт наC
веденої інформації стане корисним дослідникам, які вивчаC
ють перебіг історичного процесу у часи руйнування Старої
Січі 1709 р. і Нової Січі у 1775р., а також безпосередньо
вітчизняну некрополістику, палеографію, пам’яткознавстC
во, символіку.
Д
руга половина XVIII і перша чверть XIX ст. – найяскра8
віші і найцікавіші періоди в історії Степової України.
Саме тоді, після трьох російсько8турецьких війн (1768
– 1774 рр., 1787 – 1791 рр., 1806 – 1812 рр.) величезні степові
простори від пониззя Дніпра до гирла Дунаю перейшли з сфе8
ри впливу Туреччини до Російської імперії. Освоєння і колоні8
зація краю багатонаціональним населенням спричинили рух
великих людських мас. До зони степів та на її межі – за Дунай,
на Кубань, до Туреччини рушили сотні тисяч людей.
До початку означеного періоду відноситься постійна актив8
ність у цьому регіоні Запорізького Козацтва. Посилилася во8
на значно після ліквідації на Дніпрі Нової січі 1775 р. Землі
від пониззя Дніпра до. Дністра у 1788–1792 рр. контролюва8
лися прямими нащадками і наступниками запорожців – чор8
номорськими козаками. Саме вони зробили неоціненний вне8
сок у звільнення даної території від турок і татар, її економіч8
не освоєння. Значна частина чорноморців залишилась тут
412
після виходу козаків на Кубань. Сьогодні далекі їх нащадки
проживають у багатьох населених пунктах краю.
Автор книги «Кам’яні хрести Степової України (XVIII –
перша половина XIX)» (Одеса, 1997. 165с., іл.) І.В. Сапож8
ников поставив перед собою досить конкретне завдання,
спробував, як на нашу думку, дуже вдало, поглянути на ок8
ремі аспекти історії степового Подністров’я не з огляду на
загальні теорії та усталені конструкції, а не мов би знизу,
ґрунтуючи своє дослідження на переконливому свідченні
числених некрополістичних матеріалів. Порівняно з напря8
мами своїх попередників, які створювали свої дослідження
на основі аналізу багатьох письмових, частково картогра8
фічних джерел (це праці А.Скальковського, В.Загоруйка,
О.Бачинського, В.Тимофієнка та ін.), І.Сапожников спро8
мігся знайти і оприлюднити унікальні інформаційні джере8
ла, які переконливо доводять, забезпечуючи дослідження
незаперечними фактами, що Степова Україна за її етнічним
складом та етнографічними особливостями – то суто ко8
зацький край, батьківщина, місце осідлого проживання ук8
раїнців, наших прадідів. Саме вони залишили нам у спадщи8
ну окрім чисельних населених пунктів, храмів, будинків ще
й місця свого довічного упокоєння з намогильними хреста8
ми і оригінальними написами.
Автор книги, вивчаючи конкретні пам’яткі запорожців,
звертає особливу увагу на історію невеликих селищ і сіл, з
якої врешті8решт і складається загальна історія України.
Поставлене завдання і визначило структуру книги, в якій на8
могильні пам’яткі степів нижнього Подністров’я, долини
Дністра і Дністровського лиману, басейнів річок Барабой і
Сухого лиману, розглядаються саме у прив’язці до 308ти кон8
кретних сіл і селищ регіону. Годі й говорити яке, з огляду на
це, мають велике значення оприлюднені та добре проаналізо8
вані джерела при подальшому поглибленні вивчення історії
міст і сіл України, для розвитку регіоналістики як важливого
наукового напрямку. І.Сапожников провів польові роботи на
місцях розташування пам’яток, дослідив та інтерпретував
413
джерельну базу. Найсуттєвіші результати дали розробки з
типології та хронології намогильних пам’яток, удосконален8
ня типової схеми кам’яних хрестів, оприлюдненої автором
раніше (Див.: Нариси з історії меморіалознавства в Україні
//Човен. Вип.1. Київ; Одеса, 1997; Сапожников І.В., Шува8
лов Р.О. Типологія і хронологія кам’яних намогильних хрес8
тів північно8Західного Надчорномор’я //Дослідження пам’я8
ток українського козацтва. Вип.5. К., 1995).
Намогильні пам’ятки степів Нижнього Подністров’я автор
описує безпосередньо за історико8картографічною ознакою,
подаючи них згідно з розташуванням населених пунктів за те8
чіями основних річок з півночі на південь.
Варто особливо відмітити наведені автором в книзі 24 кар8
тографічні матеріали та рисунки хрестів різних типів (с. 7, 11,
17, 19, 25, 29, 33, 37, 41, 45, 47, 49, 53, 57, 61, 63, 65, 89, 93, 97),
які переконливо засвідчують про поширення їх окремих видів
і стають підґрунтям його висновків. Цьому ж слугує огляд
письмових джерел (гл. ІІ) про перебування українських коза8
ків у Нижньому Придністров’ї.
Увагу привертає і гл. ІІІ книги, яку присвячено намогиль8
ним пам’яткам як історичному джерелу. Автор звернув ува8
гу на те, що на запорозьких і чорноморських козацьких пра8
порах переважали прямі (грецькі) і лапчаті (корсунські)
хрести. Хрести як атрибути поховального обряду зустріча8
ються на українських землях на білокам’яних великокня8
зівських саркофагах ХІ – ХІІ ст. Однак усталена традиція
увічнення пам’яті померлих кам’яними надгробками, як
стверджує автор, сягає не пізніше середини XVII ст. – саме
у запорозьких козаків. Цивільні мешканці запорозьких
вольностей не ставили кам’яні хрести через їх велику ціну
(1785р. пам’ятник коштував 25 рублів, а то були значні гро8
ші). Відсутні вони на могилах жінок і дітей, тобто на Запо8
рожжі не зафіксовано жодного випадку їх появи на цих по8
хованнях до XVIII ст.
Автор, виходячи з аналізу чисельних даних, констатує, що
запорозькі козаки вважали себе «лицарями» і відрізнялися
414
цілою низкою етнографічних ознак від решти населення. Во8
ни відродили стару великокнязівську традицію і створили
для увіковічення пам’яті своїх небіжчиків саме кам’яні різно8
види набгробків – хрести різних форм.
Знайдено автором і цілу низку надзвичайно переконливих
фактів, які свідчать про те, що надгробки з написами на хрес8
тах стоять на могилах прямих нащадків українських козаків.
Прізвища та імена, наведені в книзі, в тому переконують: Сте8
фан Запороженко, Михайло Турчанин, Федір Дужан, Павло
Молчвило, Федір Замера, а частина з них чисто українські: Ро8
ман Томашівський, Лук’ян Прокопенко тощо.
Дослідження автором некрополів сприяло тому, що він, ана8
лізуючи всі відомі типи лапчатих хрестів прийшов до виснов8
ку: всі вони однобічні й на жодному з них не помічено ла8
тинського (католицького) хреста.
У книзі звернено увагу на сюжетний ряд символіки надгроб8
ків запорожців і відмінності, які спостерігаються в дослідже8
них пам’ятках. Поряд з традиційним вирізбленням на лицьо8
вому боці зображення Хреста Господнього з відповідними на8
писами «ІНЦІ» – в горі, «ІС. ХР» – з боків, «И.Н., Д.Р.Б.» –
внизу подана Адамова голова. У запорожців присутні на надг8
робках ще зображення сонця і місяця. Згідно з християнськи8
ми канонами до Євангельських атрибутів Ісуса Христа у сю8
жет надгробних хрестів вводили обов’язково спис і тростину з
губкою (зображення з’явилося вперше на сірійському Кодексі
монаха Рауля, датованого 586 р.). Такі атрибути присутні були
на пам’ятниках кошових отаманів І.Сірка і С.Гладкого (у ос8
таннього розп’яття дуже рідкісної п’ятикінцевої форми). На
надгробку П.Гордієнку на звороті є Хрест Господній досі неві8
домої форми, а також лапчатий хрест, місяць і зоря. Останні
символи трапляються разом із зображенням сонця дуже часто
на запорозьких і чорноморських військових прапорах і навіть
на печатках.
Однобічні пам’ятники Придністров’я вкрай рідко вміщують
зображення розп’яття зі списом, тростиною і губкою (трапля8
ється, що тростину заміняє ще однин спис) та черепом і кіст8
415
ками Адама. Наведено в книзі й приклади зображень шаблі та
пірнача.
Заглиблюючись у предмет дослідження, автор виявив, що
сюжет 28х чи 38х перехрещених атрибутів, характерний для
печаток запорозьких паланок. Перехрещені стріли, шабля і
спис, шабля і вила – це сюжети сфрагісів козацьких терито8
ріальних підрозділів. Отже, поява подібних зображень на
пам’ятниках може означати, що на них використано елемен8
ти козацької символіки паланки, до якої належав колись не8
біжчик.
Знайдуть для себе чимало цікавого в книзі дослідники гене8
алогії і хронології, топоніміки, некрополістики, народного
мистецтва, та ще цілого ряду спецдисциплін.
Дуже добре зробив автор, уклавши додатки до книги, які
створено на основі даних Кубанського військового архіву, в
якому знайдено дані на (1791 р.) про «верных казаков Черно8
морских». Прізвища, наведені в списку (наприклад, отаман –
кошовий армії, бригадир і кавалер Захарій Чепіча), повторю8
ються на могильних пам’ятках регіону, що теж укладено в ок8
ремий додаток – «Список прізвищ та імен запорозьких та
чорноморських козаків, згаданих на намогильних пам’ятках, у
письмових джерелах».
Рецензована праця засліговоє на високу оцінку фахівців з
огляду на те, що її різнобічна і разнопланова інформація, ви8
лучена з українських пам’яток – намогильних козацьких
хрестів, відкриває перспективу її слушного використання у
дослідженнях різних галузей спецдисциплін. Єдиний закид,
який можна зробити авторові, це невизначеність термінології
при віднесенні дослідженого пам’ятника історії до певного
типу джерел. В одному випадку автор пише про пам’ятки нек8
рополістики, в іншому – меморіалознавства, культури, різб’8
ярства, мистецтва і т.п. Варто б було відразу сказати, що дані
некрополістичні джерела багатофункціональні.
Подальші дослідження некрополістики відкривають перс8
пективу залучення її даних до історичних праць, збільшуючи
їх джерельну базу.
416
Yaroslava Ishchenko
SYMBOLS OF STEPPE UKRAINE:
NECROPOLISES OF KOZACHYNA
This review represents greatly informed bulk of rare memoriC
als, examined in the book of I.V. Sapozhnykov «Stone crosses
of steppe Ukraine (XVIII – first half of the XIX) – Odesa: pubC
lishing house «Chornomor’ya», 1997. – 165p., ill.: I – XXVI».
The investigation has unique material about zaporozhtch’s
crosses. The bulk of suggested information can be useful for
investigators who study historical processes during elimination
of Staraya Sich (1709) and Novaya Sich (1775), and also for
those ones who study domestic necropolises, paleography,
symbolism and memorial study.
|