Київський Поділ: історична топографія XVII – XIX ст.
У рецензії на книгу О.Попельницької Історична топографія київського Подолу XVII – початку XIX ст. – К.: Стилос, 2003. – 304 с., іл. зроблено спробу показати суттєві здобутки авторки при вивченні важливих питань історії київського Подолу. Одночасно рецензенти акцентують увагу на проблемах дослідже...
Gespeichert in:
Datum: | 2004 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2004
|
Schriftenreihe: | Історико-географічні дослідження в Україні |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53945 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Київський Поділ: історична топографія XVII – XIX ст. / М. Дмитрієнко, І. Войцехівська / Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 7. — С. 397-403. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-53945 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-539452014-01-29T03:11:46Z Київський Поділ: історична топографія XVII – XIX ст. Дмитрієнко, М. Войцехівська, І. У рецензії на книгу О.Попельницької Історична топографія київського Подолу XVII – початку XIX ст. – К.: Стилос, 2003. – 304 с., іл. зроблено спробу показати суттєві здобутки авторки при вивченні важливих питань історії київського Подолу. Одночасно рецензенти акцентують увагу на проблемах дослідження міст, які вимагають вирішення. In the review on Olena Ponelnytska’s book: Historical topography of Kyiv Podol of the XVII – the beginning of the XIX centuries. – Kyiv.: Stylos, 2003 – 304p., ill. there was an atempt to show the significant achievements of the author of the book while she was studing the important problems of Kiev Podol. 2004 Article Київський Поділ: історична топографія XVII – XIX ст. / М. Дмитрієнко, І. Войцехівська / Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 7. — С. 397-403. — укр. XXXX-0022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53945 904:477–25: 16/18 uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
У рецензії на книгу О.Попельницької Історична топографія київського Подолу XVII – початку XIX ст. – К.: Стилос,
2003. – 304 с., іл. зроблено спробу показати суттєві здобутки
авторки при вивченні важливих питань історії київського Подолу. Одночасно рецензенти акцентують увагу на проблемах
дослідження міст, які вимагають вирішення. |
format |
Article |
author |
Дмитрієнко, М. Войцехівська, І. |
spellingShingle |
Дмитрієнко, М. Войцехівська, І. Київський Поділ: історична топографія XVII – XIX ст. Історико-географічні дослідження в Україні |
author_facet |
Дмитрієнко, М. Войцехівська, І. |
author_sort |
Дмитрієнко, М. |
title |
Київський Поділ: історична топографія XVII – XIX ст. |
title_short |
Київський Поділ: історична топографія XVII – XIX ст. |
title_full |
Київський Поділ: історична топографія XVII – XIX ст. |
title_fullStr |
Київський Поділ: історична топографія XVII – XIX ст. |
title_full_unstemmed |
Київський Поділ: історична топографія XVII – XIX ст. |
title_sort |
київський поділ: історична топографія xvii – xix ст. |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2004 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53945 |
citation_txt |
Київський Поділ: історична топографія XVII – XIX ст. / М. Дмитрієнко, І. Войцехівська / Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 7. — С. 397-403. — укр. |
series |
Історико-географічні дослідження в Україні |
work_keys_str_mv |
AT dmitríênkom kiívsʹkijpodílístoričnatopografíâxviixixst AT vojcehívsʹkaí kiívsʹkijpodílístoričnatopografíâxviixixst |
first_indexed |
2025-07-05T05:20:44Z |
last_indexed |
2025-07-05T05:20:44Z |
_version_ |
1836783076849483776 |
fulltext |
397
УДК 904:477–25: 16/18
Марія Дмитрієнко, Ірина Войцехівська
КИЇВСЬКИЙ ПОДІЛ: ІСТОРИЧНА
ТОПОГРАФІЯ XVII – ХІХ ст.
Рецензія на кн.: Олена Попельницька. Історична
топографія київського Подолу XVII – початку XІХ ст.
– К.: Стилос, 2003. – 304 с., іл.
У рецензії на книгу О.Попельницької Історична топограC
фія київського Подолу XVII – початку XIX ст. – К.: Стилос,
2003. – 304 с., іл. зроблено спробу показати суттєві здобутки
авторки при вивченні важливих питань історії київського ПоC
долу. Одночасно рецензенти акцентують увагу на проблемах
дослідження міст, які вимагають вирішення.
В
історії України XVII–XVIII ст. є кілька важливих, а
водночас, ще досі недостатньо досліджених тем, які сьо8
годні вимагають до себе пильної уваги науковців. Серед
них осібно стоїть проблема вивчення історії середньовічних
українських міст, одні з яких вели свій родовід з прадавніх ча8
сів, а інші зросли, сформувавши свої громади у період виник8
нення і розбудови Української козацької держави. Чимало
чинників стали визначальними і вплинули кардинально на бу8
дівництво, зростання та розквіт великих населених пунктів,
чия власна історія була прикметними віхами в житті нашого
народу та його історичному поступі.
На особливу увагу заслуговує при цьому дослідження історії
нашої столиці – Києва, що позначена багатоаспектністю та ба8
гатовекторністю напрямків її вивчення. Наявність у місті здав8
на історично складених районів передбачає їх дослідження з ог8
ляду на виняткове значення прадавніх територіальних складо8
вих визначного центру держави. На їх розвиток вплинули особ8
ливості географічного положення, що, в свою чергу, позначило8
ся на забудові кварталів, утворенні центрів та околиць. Отже,
саме вивчення топографії у певних хронологічний проміжок ча8
су може дати чимало конкретного матеріалу для похідних тем, а
398
саме: історії будівництва, зростання міста, демографічної ситуа8
ції, які, в сою чергу, мають і практичне значення для складання
генерального плану розвитку міського будівництва.
Дослідження середньовічного українського міста – складна
проблема регіональної історії. Для її вивчення залучають не
тільки писемні джерела з їх унікальною інформацією. Їх знач8
но доповнюють і уточнюють результати археологічного вив8
чення міських центрів. Для дослідження історії міста
XVII–XVIII ст. надзвичайно важливим є комплексний підхід
до проблеми, залучення та всебічне використання всього спек8
тру наявних історичних джерел.
Особливе значення у дослідженні українського середньовіч8
ного міста займає дослідження Києва – осередку вітчизняної
державності та культури, де сфокусувалося більшість проблем
та питань історії тієї доби. Проте, розвиток середньовічного Ки8
єва, втім як й інших українських міст, до сьогодні лишається в
більшості недостатньо висвітленим розділом історії України.
Важливим аспектом дослідження Києва є вивчення його істо8
ричних районів – тих структурних частин міста, що протягом
XVII–XVIII ст. зберігали певну політичну та економічну авто8
номію у загальній міській системі. До початку XIX ст. провідне
місце серед них належало Подолу, де знаходився орган міського
самоврядування – магістрат, зосереджувалася торгівля, цехове
ремесло. Недаремно Поділ тогочасні документи називали то
«Нижнім містом», то «Новим містом», а то й просто «Києвопо8
долом». Протягом XVII–XVIII ст. розвиток Подолу (який з
другої половини XVIII ст., досягнувши піднесення, вступив у
стадію стагнації і поступового спаду) може слугувати моделлю
економічного і політичного поступу середньовічного українсь8
кого міста та його впливу на соціально8топографічну структуру.
Більшість питань історичного розвитку київського Подолу
XVII–XVIII ст. неможливо вирішити без опрацювання знач8
ного археологічного матеріалу. Протягом останніх десятиліть
археологічна джерельна база з цієї проблеми значно збільши8
лася, як у кількісному, так і якісному відношеннях. Проте, біль8
шість цих матеріалів так і не введена до наукового обігу, і зали8
399
шилася майже невідомою широкому колу фахівців. Наявність
значної за обсягом археологічної джерельної бази відкриває пе8
ред сучасними науковцями нові можливості та перспективи
дослідження з урахуванням комплексного підходу до пробле8
ми історії київського Подолу часів пізнього середньовіччя.
За останній час джерельна база з проблеми значно поповни8
лася і писемними джерелами, вагома частка яких виявлена ав8
тором монографії у зібраннях Центрального державного істо8
ричного архіву України у місті Києві, Наукового архіву Інсти8
туту археології НАН України, Державного архіву міста Києва,
Інституту рукопису Національної бібліотеки України
ім. В.І.Вернадського, Державного архіву Київської області.
Переважна частина джерел, які детально систематизовано та
проаналізовано автором, вводиться у книзі до наукового обігу
вперше. Автор також з’ясовує додаткові інформаційні можли8
вості вже відомих та оприлюднених історичних джерел. Це дає
можливість по8новому висвітлити ряд аспектів містобудівно8
го та соціального розвитку головного району Києва цієї доби.
Хоча різні складові проблеми розвитку Подолу XVII–XVIII
ст. вже розглядалися у частині розвідок – дослідників історії
міста XIX–ХХ ст., до сьогодні залишилося багато нез’ясова8
них та дискусійних питань. Це, насамперед, головні віхи полі8
тичної та економічної історії, територіально8адміністративний
поділ, локалізація численних топографічних об’єктів, динамі8
ка формування території Подолу та його меж, складання ву8
лично8планувальної мережі, структура міської садиби, питан8
ня міського приватного і церковного землеволодіння.
Особливе значення київського Подолу XVII–XVIII ст., не8
достатнє вивчення його історії, необхідність з’ясувати комп8
лекс перелічених питань, роблять монографію О.Попель8
ницької актуальною та важливою як з точки зору вивчення мі8
ста, так і української медієвістики в цілому.
Саме цим визначається і новизна обраної теми, у якій, на
підставі комплексного аналізу писемних, археологічних і, що
особливо необхідно підкреслити, картографічних джерел, дос8
ліджено історичну топографію Подолу XVII–XVIII ст.
400
Збалансована структура праці та зміст роблять дослідження
чітким і логічним, а наведена інформація підпорядкована
з’ясуванню та послідовному розкриттю поставленої мети.
Аналізу джерельної бази та ступеню вивченості означеної
проблеми присвячений перший розділ. Відзначаючи вичерпне
використання усього масиву наявних на сьогодні джерел, слід
зауважити, що у майбутньому не виключено, що деякі ав8
торські положення, побудовані на наявному та проаналізова8
ному фактажі джерельної бази, можуть бути скореговані та
уточнені у майбутньому.
Це відкриває можливості додаткового детального вивчення
порушених автором питань.
Достатньо представницька за обсягом історіографія пробле8
ми вичерпно використана. Вона переважно складається з не8
великих розвідок (часто опублікованих ще у XIX ст. у видан8
нях, що стали раритетами) з того чи іншого конкретного пи8
тання або праць, які тільки побіжно, в окремих ракурсах сто8
суються досліджуваної проблеми. Аналіз використаної науко8
вої літератури переконує, що автор володіє цим питанням і
вповні усвідомив головні складові теми, ступінь її опрацюван8
ня і, відтак, сконцентрував увагу на найбільш досліджених її
складових. Усі історіографічні праці та джерелознавчі студії
критично розглядаються під кутом зору дослідження розвит8
ку Подолу XVII – початку XІХ ст. Порівнюючи погляди різ8
них фахівців, автор займає власну позицію, достатньо, на наш
погляд, аргументовану у відповідних розділах, поділяючи чи
не погоджуючись з думкою того чи іншого вченого.
Питання адміністративної структури Подолу як містоутво8
рюючого ядра та його межі розглянуто у другому розділі книги.
Автор докладно досліджує як «зовнішні» кордони Подолу,
що охоплювали і його передмістя, так і власне міські межі.
По8новому, на основі аналізу свідчень виявлених писемних
джерел, розглядається питання локалізації володінь у місті ка8
толицького єпископа (біскупа). Автор припускає, що так зва8
на «Біскупщини» складалася як з володінь на Подолі («Біс8
купське містечко»), так і маєтностей у передмістях.
401
У книзі вірно простежено динаміку зростання подільської
території за рахунок інкорпорації у XVIII ст. передмість, на
той час досить щільно заселених.
У наступних підрозділах аргументовано доводиться, що те8
риторіально8адміністративна структура Подолу XVII – почат8
ку XІХ ст. не була застиглою і постійно змінювалася протягом
означеного хронологічного проміжку часу. До середини XVII
ст. там домінував поділ на юридики – локальні ділянки місь8
кої забудови, населення яких перебувало під юрисдикцією ма8
гістрату, воєводи, католицького біскупа, монастирів тощо.
Спроби автора на підставі аналізу свідчень джерел реконстру8
ювати межі цих юридик, хоч не завжди можна вважати безс8
пірними через наявність «інформаційних лакун» у джерельній
базі, відзначаються логічністю представлених доказів та но8
вим підходом до розгляду цього складного питання.
З другої половини XVII ст. і до кінця XVIII ст., тобто до часу
запровадження поділу міської території на певні квартали, про8
відна роль у подільській адміністративній структурі переходить
до церковних парафій – локальних ділянок забудови, населен8
ня яких належало до тієї чи іншої церковної громади і мало пев8
ну культурну та економічну автономію. Мешкання на території
тієї чи іншої церковної парафії до кінця XVIII ст. грало роль
своєрідної «юридичної адреси» при визначенні кордонів конк8
ретних садиб у документах власності XVII–XVIII ст. Однак, за
браком необхідних джерел, автору, на жаль, вдалося реконстру8
ювати далеко не всі межі подільських парафій.
Розгляд та встановлення кордонів юридик православних
монастирів Подолу та передмість здійснено на прикладі дина8
міки формування у XVII–XVIII ст. володінь Братського та
Межигірського монастирів. Автор детально простежила зако8
номірності та особливості зосередження, протягом певного ча8
сового проміжку, земельних ділянок у віданні конкретних
власників – великих монастирів.
Один з розділів книги присвячений спеціальній темі – пла8
нуванню Подолу, формування його вуличної мережі та садиб8
ного поділу. Достатньо аргументованим виглядає висловлене
402
автором припущення щодо напрямків деяких вулиць, проля8
гання яких диктували русла давніх ручаїв.
На підставі аналізу картографічних та писемних джерел автор
доводить, що до офіційного приєднання у кінці XVIII ст. поділь8
ських передмість до міста, вже у 17508х рр. території між Глибо8
чицею і Юрковицьким ручаєм становили з Подолом одне ціле.
При вивченні таких питань міського благоустрою, як влаш8
тування вуличної мостової та водогону, О.Попельницька ши8
роко залучає нові дані з археологічних розкопок. Цей матеріал
систематизований і узагальнений автором, вповні заповнює
брак інформації з інших праць.
Один з підрозділів монографії присвячений періодизації іс8
торичного розвитку Подолу у XVII – на початку XІХ ст. Її
критерії – стихійні фактори, зокрема глобальні пожежі, у по8
єднанні зі складними соціальними та політичними чинника8
ми, виглядають логічними, адже вони визначали основні віхи
суттєвих змін в житті міста. Можна припустити можливість і
інших побудов і схем, що базуються на інших критеріях, що ні8
як не можна відкидати будуть створені у майбутньому.
У окремому розділі монографії досліджено ще один ракурс
теми – родоводи представників міщанських родин, що відігра8
ли неабияку роль у перебігу історичних подій у Києві
XVII–XIX ст. Тут автор вдало поєднує відомості писемних
джерел з результатами вивчення картографічних матеріалів
XVII–XIX ст., на підставі інформації яких локалізує на тери8
торії Подолу садиби представників міської «верхівки».
Відзначаючи своєчасність появи праці О.Попельницької, що
є певним етапом на шляху вивчення Подолу, потрібно вказати
на логічні, послідовні і чіткі висновки, обумовлені наявністю
значного фактичного матеріалу, що дав змогу зробити ретель8
ний аналіз. Вони відповідають поставленим завданням дослід8
ження, повністю відображають наукові результати роботи, ок8
реслюють її практичне значення. Хоча дещо обмежена в ряді ви8
падків джерельна база (яка має певні інформаційні «білі пля8
ми» через відсутність необхідних для висвітлення того чи іншо8
го питання джерел) вкрай ускладнює різні конкретні історичні
403
реконструкції автора, однак це відкриває простір для подальшої
дискусії. Тому слід віддати належне сміливості автора О.По8
пельницької, яка запропонувала своє вирішення низки склад8
них та нез’ясованих питань без огляду на можливу їх критику.
У книзі вміщено чимало ілюстрацій, що наочно підтверджу8
ють сказане в тексті. Однак тут можна зробити закид автору:
картографічні матеріали можна було б подати у кожному роз8
ділі, як свідчення результатів авторських опрацювань картог8
рафічними засобами значного блоку інформації. Це дало б
змогу читачам наочно побачити на картах те, про що так де8
тально розповідає автор монографії.
Рецензована монографія дає підставу для твердження, що
робота молодого дослідника Попельницької О. «Історична то8
пографія київського Подолу XVII – початку XІХ ст.» є гідним
внеском у вивчення питання історії середньовічних міст. По8
дальші дослідження Подолу, як і інших частин міста Києва, да8
дуть змогу створити картографічний літопис визначного цен8
тру країни, реконструювати і відтворити справжню картину
його розбудови у динаміці.
Maria Dmytrienko, Iryna Voytsekhivska
KYIV PODOL: HISTORICAL
TOPOGRAPHY OF THE XVII CENTURY
Book review: Olena Ponelnytska. Historical topography of
Kyiv Podol of the XVII – the beginning of the XIX centuries.
– Kyiv.: Stylos, 2003 – 304p., ill.
In the review on Olena Ponelnytska’s book: Historical topogC
raphy of Kyiv Podol of the XVII – the beginning of the XIX cenC
turies. – Kyiv.: Stylos, 2003 – 304p., ill. there was an atempt to
show the significant achievements of the author of the book
while she was studing the important problems of Kiev Podol.
|