З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота

У статті зроблена спроба узагальнити біографічні та бібліографічні відомості про керівників одного з найстаріших та найбагатших історичних музеїв в Україні – Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського. Розкриваються основні напрямки наукових досліджень працівників музею з початку ХХ...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2005
Автор:	Синельник, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2005
Назва видання:	Історико-географічні дослідження в Україні
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54041
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота / І. Синельник // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 292-307. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-54041
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-540412014-01-30T03:10:13Z З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота Синельник, І. У статті зроблена спроба узагальнити біографічні та бібліографічні відомості про керівників одного з найстаріших та найбагатших історичних музеїв в Україні – Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського. Розкриваються основні напрямки наукових досліджень працівників музею з початку ХХ століття до сьогодення. In this article the author tries to record biography-bibliographical facts about all the directors of one of the oldest and richest historical museums in Ukraine. The valuable contribution of the managers to the scientific activities of the employees of the museum is also mentioned there. 2005 Article З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота / І. Синельник // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 292-307. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. XXXX-0022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54041 069:94(477.51) «19» uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті зроблена спроба узагальнити біографічні та бібліографічні відомості про керівників одного з найстаріших та найбагатших історичних музеїв в Україні – Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського. Розкриваються основні напрямки наукових досліджень працівників музею з початку ХХ століття до сьогодення.
format	Article
author	Синельник, І.
spellingShingle	Синельник, І. З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота Історико-географічні дослідження в Україні
author_facet	Синельник, І.
author_sort	Синельник, І.
title	З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота
title_short	З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота
title_full	З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота
title_fullStr	З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота
title_full_unstemmed	З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота
title_sort	з історії чернігівського історичного музею імені в.в.тарновського: склад керівництва та його наукова робота
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2005
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54041
citation_txt	З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота / І. Синельник // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 292-307. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Історико-географічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv	AT sinelʹnikí zístorííčernígívsʹkogoístoričnogomuzeûímenívvtarnovsʹkogoskladkerívnictvatajogonaukovarobota
first_indexed	2025-07-05T05:24:50Z
last_indexed	2025-07-05T05:24:50Z
_version_	1836783334726828032
fulltext	292 УДК 069:94(477.51) «19» Ірина Синельник З ІСТОРІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ ІМЕНІ В.В.ТАРНОВСЬКОГО: СКЛАД КЕРІВНИЦТВА ТА ЙОГО НАУКОВА РОБОТА У статті зроблена спроба узагальнити біографічні та бібліографічні відомості про керівників одного з най- старіших та найбагатших історичних музеїв в Україні – Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського. Розкриваються основні напрямки наукових досліджень пра- цівників музею з початку ХХ століття до сьогодення. П ершим завідувачем Музею українських старожитностей В.В.Тарновського можна вважати Марію Грінченко (1863 – 1928), дружину відомого письменника, громадського діяча Бориса Грінченка (1863 – 1910). На цю посаду її призна- чила земська управа у серпні 1900 року.1 Однак через два міся- ці вона залишила місце роботи, оскільки не була затверджена губернатором. М.Грінченко уклала Каталог бібліотеки музею, який нині зберігається у фондах Чернігівського історичного му- зею імені В.В.Тарновського.2 1. Шелухін Андрій Павлович (?-?) – перший офіційний ке- рівник музею. Був наглядачем Музею українських старожит- ностей В.В.Тарновського у 1902 – 1911 роках.3 Призначений на посаду за сприяння Михайла Коцюбинського,4 хоча земська управа теж надіслала запрошення.5 Див.: Могилянский М.М. Музей украинских древностей В.В.Тарновского Черниговского земства. (Оттиск из «Живой старины».1914 год. ХХVII) Петроград,1915 – 22с. (С.396-408) Зеленська Л. Листи першого директора історичного музею 293 Андрія Шелухіна до Ганни Барвінок //Літературний Чернігів. – 1996. – №9. – С.62–67. 2. Модзалевський Вадим Львович (1882–1920) – україн- ський генеалог, архівіст, знавець української культури, побуту та мистецтва.6 Очолював музей у 1911 – 1912 роках.7 Виконав копітку роботу по збиранню та виданню архівних матеріа- лів. Автор «Малоросійського родословника», «Актової книги Стародубського військового підскарбія Романа Ракушки». Див.: Коваленко О. В.Л.Модзалевський як історик України // УІЖ. – 1972. – №4. – С.121–122. Томозов В. Вадим Модзалевський як дослідник Чернігівщини //Шоста Всеукраїнська наукова конференція з історичного кра- єзнавства (Луцьк, вересень – жовтень 1993р.). – Луцьк, 1993. – С.247. Томозов В. Вадим Модзалевський – творець «Малоро сій- ського родословника» //Чернігівщина краєзнавча:Календар 2005. Чернігівське земляцтво: автори-упорядники І.Корбач, В.Устименко. – К., 2004. – С.104 -106. Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Материалы по истории Малороссии. Вып.1. – Письма к Ивану Петровичу Забеле и его вдове (1687 – 1713). – Чернигов,1912. – 234с. Модзалевский В. Письмо генерального писаря Семена Савича к гетману Ивану Скоропадскому. Из прошлого Черниговщины //Черниговская земская неделя. – 1917. – №9. – С.14–15. Модзалевський В. Основні риси українського мистецтва. – Чернігів, 1918. – 32с. 3. Рашевський Іван Григорович (1849 – 1921) – чернігівський художник, громадський діяч, деякий час працював у губерн- ському присутствії у судових справах, був директором Музею українських старожитностей В.В. Тарновського з 1912 до 1921 року.8 Доклав чимало зусиль для збереження колекції музею у роки революції 1917 року та громадянської війни. Див.: Бєлікова Г. Іван Рашевський – відомий і невідомий // Сіверянський літопис. – 1999. – №1. – С.26 -62. Бєлікова Г. Іван Рашевський. Каталог творів //Скарбниця 294 української культури: Зб. наук. праць. – Вип.3. – Чернігів,2002. – С.125 -142. Проніна Т. Доля директора музею //Сіверянський літопис. – 1999. – №1 – С.84 – 94. 4. Шугаєвський Валентин Андрійович (1884 – 1966) – ві- домий фахівець-археолог, нумізмат, історик та краєзнавець. Закінчив політехнічний і археологічний інститути у Петербурзі. З 1908 року – активний діяч Чернігівської губернської вченої архівної комісії.9 Проводив археологічні розкопки у Новгород- Сіверському та Кролевецькому повітах Чернігівщини. У 1922 році призначений директором І-го Радянського му- зею (так був названий радянською владою Музей україн- ських старожитностей В.В.Тарновського) – одного з дев’яти музеїв республіки, переведених на утримання держави як та- ких, що мають загальнодержавне значення. У 1923 році очо- лив перейменований на той час Чернігівський державний музей, який об’єднав п’ять чернігівських музеїв.10 Науковці музею на чолі з В.А.Шугаєвським взяли участь у виданні збірника Академії наук «Чернігів та Північне Лівобережжя» (К., 1928).11 Див.: Курас Г. Український історик і краєзнавець В.А.Шу- гаєвський //Шоста Всеукраїнська наукова конференція з істо- ричного краєзнавства. – С.236 – 237. Курас Г. Валентин Шугаєвський – історик, археолог, музей- ний працівник. // Чернігівщина краєзнавча: Календар 2005. – С. 212 – 214. Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Шугаевский В. «Татарская горка» близ г.Чернигова // Труды Московского представительского комитета по устройству 15 археологического съезда в Новгороде. – М.,1911. – С.244 – 268. Шугаевский В. О собрании и хранении памятников старины. К интеллигентным силам губернии. – Чернигов,1918. – 18с. Шугаєвський В. Дари Юрія-Василя Дуніна-Борковського – Чернігів, 1926. – 46с. Шугаєвський В. Мідяний змієвик Чернігівського музею 295 – пов торення золотої «чернігівської гривни» // Чернігів та Північне Лівобережжя: огляди, розвідки, матеріали /За ред. М. Грушевського – К., 1928. – 532с.: іл. – С. 224–235. Шугаєвський В. До грошового обігу Чернігівщини ХVIIст. // Там само – С. 319–325. 5. Вайнштейн [Марк Йосипович] (?-?) став на чолі колек- тиву чернігівських музейників у 1925 році, коли Валентин Шугаєвський залишив посаду за станом здоров’я. Розпочав активну наукову роботу з вивчення муміфікованих поховань ХVІІ – ХІХ століть у Седневі (нині – Чернігівський район), що стало сенсацією.12 Доклав зусиль для збереження дзвонів чернігівських церков від утилізації. Музей звинуватили у «ві- дірваності від сучасного соціалістичного будівництва». У 1931 році Вайнштейна М. звільнили, звинувативши в антирадян- ській діяльності.13 Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Вайнштейн М. Чернігівський державний музей (звіт за 1924 – 1925 бюдж.роки) // Червоний шлях. – Харків.1925. – №11– 12. – С. 340–341. Вайнштейн М. Пам’ятки української культури: Чернігівський державний музей // Знання. – 1929. – №5. – С. 22–24. Вайнштейн М. Про мощі святителя Феодосія і про мумії па- нів Лизогубів. – Чернігів, 1930. – 64с. 6. Мефедова М.Ф. (?-?)* – досвідчений музейник, дирек- тор Волинського науково-дослідного музею, очолила історич- ний музей у Чернігові у 1931 році на прохання місцевої влади. Через два роки її звільнили, звинувативши у саботажі. 7. Мірошниченко М.О. (?-?)* працював на посаді директора історичного музею з грудня 1933 року до серпня 1934 року. 8. Датчук А. В. (?-?)* працював на посаді директора музею з 1934 року до 1941 року – початку Великої Вітчизняної війни.14 9. Попко Олександр Олексійович (1894 – 1974) у 1925 році закінчив філологічний факультет Київського університету імені Шевченка. У музеї працював з 1934 року. Очолював му- зейний колектив у 1943 – 1945 роках. В його особовій спра- ві міститься характеристика, де, зокрема, зазначається: «За 296 2,5 роки своєї роботи у музеї виявив злочинну бездіяльність і халатність, чим довів цінності фондів до складного стану, що загрожувало загибелі цих неповторних речей історико-куль- турної спадщини».15 Така характеристика, ймовірно, поясню- ється тим, що О.О.Попок перебував на окупованій території і у 1943 році на нетривалий час був заарештований органами НКВД. У 1946 – 1956 роках працював в Інституті археології АН УРСР. Досліджував археологію стародавнього Чернігова та Чернігівщини, брав участь в археологічних експедиціях у Чернігові та у с.Шестовиці Чернігівського району. Див.: Попко Олександр Олексійович //Мезенцева.Г. Дослідники археології України :енцикл. словн.-довід. – Чернігів, 1997.– С.187. Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Попко О. Реставрація архітектурних пам’ятників Чернігова // Десн. правда. – 1944. – 17 груд. – №.138 – С.4. Попко А. Находка латенской фибулы в Чернигове //Ар- хеология. – 1965. – №1. – С. 264–265. Попко О. Слов’янські археологічні пам’ятки у нижній течії Десни (за матеріалами археологічних розкопок 1946 – 1947 ро- ків) //В кн.: Середні віки в Україні. – Вип.1. – К.,1971. – С. 129– 140. 10. Єдомаха Іван Іванович (1919 – 1988) – чернігівський істо- рик, археолог, музейний працівник. Закінчив історичний факуль- тет Чернігівського учительського інституту. У музеї працював понад 25 років. У 1945 – 1948 роках – заступник директора му- зею з наукової роботи, потім очолював відділ феодалізму. Зробив внесок у розвиток археологічних та краєзнавчих розвідок Придесення. Започаткував археологічні дослідження Новгорода- Сіверського.16 Брав участь у складанні путівників, історичних на- рисів про Чернігівщину, методичних розробок тощо. Мізерні відомості про директорів Чернігівського історичного музею у 30-х роках ХХ століття пояснюються тим, що архів установи цього періоду загинув під час Великої Вітчизняної війни. 297 Див.: Єдомаха Іван Іванович. //Мезенцева Г. Дослідники архе- ології України. – С.171. Половникова С., Ясновська Л. Дослідник Принесення (до 80- річчя від дня народження І.Єдомахи) //Сіверянський літопис. – 1999. – №6. – С. 85–89. Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Єдомаха І. Російські посли у Чернігові // Десн. правда. – 1954. – 18 травн. – № 143. – С.2. Єдомаха І. Глібов у Чернігові // Десн. правда. – 1957. – 5 бе- резн. – № 126. – С.4. Єдомаха І., Яцура М. Чернігів. Короткий історичний нарис. – К, 1958. – 136с. Єдомаха І. Культура стародавнього Чернігова // Десн.правда. – 1958. – 28 вересн. – № 187. – С.4. Єдомаха І. Пам’ятки братніх культурних зв’язків // Десн. правда. – 1958. – 21 жовт. – №207. – С.3. Єдомаха І. Найстаріший краєзнавець області // Десн. правда. – 1960. – 23 жовт. – № 210. – С.3. Єдомаха І. Зберігати пам’ятки минулого // Десн. правда. – 1962. – 20 жовт. – № 208. – С.4. Едомаха И. Находки ладьи-однодревки на Десне // Советская археология. – 1964. – №1. – С.339. Дашкевич В., Едомаха И. Памятники западноевропейской торевтики ХІІ в. (раскопки в Чернигове в 1957 – 1958 г.г.) // Советская археология. – 1964. – №3. – С. 247–255. Єдомаха І. Реліквії бойової слави. //Десн. правда. – 1969. – 8 липн. – №163. – С.3. Єдомаха І., Карнабід А. Вивчення стародавнього Чернігова // УІЖ. – 1970. – №1. – С.157-158. 11. Голик Петро Васильович (1911-?) За фахом педагог, за- кінчив Чернігівський педагогічний інститут соціального ви- ховання та Київський педінститут імені Горького. Очолював колектив музейників з січня 1945 до березня 1946 років. В особовій справі Голика П.В. також міститься негативна харак- теристика, де зазначається: «…не має достатньої теоретичної підготовки, не дисциплінований, не витриманий. Музейної 298 справи не знає, завдань і суті музейної роботи не розуміє, а тому ніякої користі на музейній роботі принести не може».17 Декілька місяців працював заступником директора з наукової роботи. 12. Яцура Михайло Терентійович (1913 – 1986) – черні- гівський історик-краєзнавець, за освітою – педагог, закінчив Ніжинський педагогічний технікум, а потім Ніжинський педа- гогічний інститут (за фахом – історик-економіст). У 1944 – 1948 роках працював у Чернігівському облвиконкомі. Заступник ди- ректора з наукової роботи Чернігівського історичного музею у 1949 – 1962 роках. У 1965 році був переведений на посаду ди- ректора обласного архіву.18 Зробив значний внесок у розвиток краєзнавства на Чернігівщині. Див.: Лепявко С. М.Т.Яцура – историк и краевед Черниговщины //Тезисы Черниговской областной научно-методической конфе- ренции, посвященной 90-летию Черниговского исторического му- зея. – Чернигов, 1986. – С.17–18. Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Яцура М., Бергман Л. В історичному музеї //Десн. правда. – 1951. – 31 березн. – № 47. – С.4. Яцура М. Тростянецький дендропарк //Десн. правда. – 1952. – 13 серп. – №91. – С.4. Яцура М. Жовтневі дні на Чернігівщині //Десн. правда. – 1954. – 3 листп. – №124. – С.2. Яцура М. Кріпость над Десною // Десн. правда. – 1956. – 19 серп. – №93. – С.3. Яцура М. Чернігівські кургани // Десн. правда. – 1956. – 16 вересн. – № 119. – С.4. Яцура М. Чернігівщина у революції 1905-1907 років //Десн. правда. – 1956. – 27 жовт. – № 129. – С.4. Яцура М. Вони боролися за владу Рад // Десн. правда. – 1957. – 19 березн. – № 64. – С.4. Яцура М. По пам’ятних місцях Чернігова // Десн. правда. – 1957. – 7 квітн. – № 71. – С.2. Яцура М. Тут був штаб М.О.Щорса // Десн. правда. – 1957. – 21 квітн. – № 79. – С.4. 299 Яцура М. Х.А.Чорноус //Десн. правда. – 1957. – 4 червн. – № 87. – С.2. Яцура М. Тут був Ніжинський ревком // Десн. правда. – 1957. – 19 червн. – № 94. – С.3. Яцура М., Єдомаха І.І. Чернігів: короткий нарис. – К, 1958. – 136с. Яцура М. Рідкісний плакат-звіт В.І.Леніна //Десн. правда. – 1959. – 22 квітн. – № 85. – С.4. Яцура М. 400 екскурсій по музею //Десн. правда. – 1960. – 10 березн. – № 46. – С.4. Яцура М. Письменник Микола Вербицький //Десн. правда. – 1960. – 26 червн. – № 108. – С.2. Чернігів: довідник-путівник /за ред. Яцури М. – К.,1961. – 147с. Чернігівщина. Путівник /упорядники А.Левенко, С.Симо- нович, М.Яцура. – К., 1962. – 289с. Використання краєзнавчих матеріалів з історії Чернігівщини у викладанні елементарного курсу історії СРСР і УРСР у 7- му класі: Метод. посіб. На допомогу вчителям історії /Упоряд. Сіментов Ю., Яцура М. – Чернігів, 1962. Яцура М. Чернігівці у боротьбі за владу Рад //Десн. правда. – 1963. – 12 липн. – № 69. – С.4. 13.Левенко Андрій Іванович (1901 – 1973) призначений на посаду директора історичного музею у Чернігові у 1946 році. Закінчив Інститут Червоної професури у м.Харкові, мав науко- вий ступінь – кандидат історичних наук, доцент. Наукові інтер- еси пов’язані з періодом громадянської війни та встановленням громадянської влади на Чернігівщині. Активний громадський діяч – обирався депутатом Чернігівської міської ради, головою обласного правління товариства «Знання». З характеристики в особовій справі: «Тов. Левенко політично грамотний, вимогливий до себе та підлеглих. Постійно працює над підвищенням ідейно-теоретичного рівня та ділової кваліфі- кації, всесторонньо розвинений, скромний, дисциплінований».19 У 1962 році А.І.Левенко переведений на посаду заступника директора музею з наукової роботи. Входив до складу редко- 300 легії енциклопедичного видання «Історія міст і сіл Української РСРС. Чернігівська область». Див.: Левенко Андрій Іванович (некролог) //Десн. правда. – 1973. – 30 трав. -№.59. – С.4 Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Левенко А. Дитячі та юнацькі роки М.Щорса //Дніпро. – 1946. – №4. Левенко А. 50-річчя Чернігівського історичного музею // Десн. правда. – 1946. – 1 груд. – №. 323. – С.6 Левенко А. Микола Щорс – К.,1948. Левенко А. Безуглівські партизани // Десн. правда. – 1957. – 27 жовт. – №119. – С. 3. Левенко А. 1-й Всеукраїнський з’їзд рад // Десн. правда. – 1957. – 8 груд. – №137. – С.5. Левенко А. Другий з’їзд Комуністичної партії України // Десн. правда. – 1958. – 22 жовт. – №118. – С.2. Левенко А. Народний герой (до 40-річчя з дня загибелі М.Щорса) // Десн. правда. – 1959. – 30 серп. – № 87. – С.4. Левенко А. Пам’ятники радянсько-чехословацької дружби на Чернігівщині //Радянське слово. – 1971. – 30 жов. – № 42. – С.18. 14.Чехов Василь Петрович (? –1963) Керував музеєм у 1962 – 1964 роках. До призначення працював в облвиконкомі. Загинув в автомобільній катастрофі.20 Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Чехов В.П. Досягнення в розвитку соціалістичної культури на Чернігівщині. – Чернігів, 1957. – 26с. 15. Філін Олександр Васильович (1915 – 1991) – партій- ний працівник, закінчив вищу військово-політичну школу при Головному політичному управлінні та вищу офіцерську школу пропагандистів Радянської армії. Учасник Фінської та Великої Вітчизняної воєн. На початку 60-х років ХХ ст. працював лектором Чернігівського обкому партії. У 1964 – 1982 роках керував колективом історичного музею. Був на- городжений двома орденами Червоної Зірки та Орденом Вітчизняної війни.21 301 Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Філін О. Велич радянської доби: ХХVI з’їзду КПРС – гідну зустріч // Десн. правда. – 1980. – 23 верес. – № 105. – С.2. 16. Чернявська Надія Василівна (1927 р.н.) закінчила іс- торичний факультет Чернівецького університету. У 1952 розпочала працювати у музеї. Очолювала відділ сучасності, а згодом радянський. З 1970 до 1975 року працювала заступ- ником директора з наукової роботи.22 Коло наукових інтер- есів пов’язане з історією Чернігівщини у період громадян- ської та Великої Вітчизняної воєн. Нині – на заслуженому відпочинку. Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Чернявська Н. Документи незабутніх днів // Десн. правда. – 1961. – 22 черв. – № 69. – С.2. Чернявська Н. Нагорода зобов’язує // Десн. правда. – 1973. – 21 лип. – № 80. – С.3. 17. Попудренко Мотрона Автономівна (1923 р.н) закінчила історичний факультет Київського державного університету іме- ні Т.Г.Шевченка. В історичному музеї працювала з 1948 до 1986 року. Пройшла шлях від старшого наукового співробітника до заступника директора з наукової роботи (з 1975 до 1983 року). У службовій характеристиці, зокрема, зазначається: «Музейну справу знає, до виконання обов’язків ставиться добросовісно. Разом з колективом проводить великий комплекс робіт із ство- рення нової експозиції. Висококваліфікований спеціаліст му- зейної справи».23 У 50–70-х роках М.А.Попудренко брала активну участь в ар- хеологічних розвідках та експедиціях на Чернігівщині, про- водила дослідження давньоруських курганів у селах Гущин та Шестовиця Чернігівського району. Див.: Попудренко Мотрона Автономівна //Мезенцева.Г. Дослідники археології України. – С.188–189. Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Попудренко М. Срібний скарб // Десн. правда. – 1971. – 22 черв. – № 70. – С. 3. Каталог. Археологічна колекція з розкопок Мезенської стоян- 302 ки. Чернігівський історичний музей. / Укладач Попудренко М. – Чернігів, 1973. – 4с. Попудренко М. Одна з перших книг // Десн. правда. – 1974. – 5 берез. – № 26. – С.4. Попудренко М. Декабристи і наш край // Десн. правда. – 1975. – 26 грудн. – №143. – С.4. Попудренко М. Стародавні знахідки з Чернігова // Архе- ологія. – Вип.16. – К.,1975. – С.82–86. Черниговский исторический музей: фотопутеводитель /Авт.- сосотовитель Попудренко М.– К.,1983. – 23с. Черниговский исторический музей: фотопутеводитель / Сост. Неделя А., Попудренко М. – К., 1988. – 192с.: ил. 18. Неділя Анатолій Іванович (1944 р.н.) Навчався на істо- ричному факультеті Чернігівського педагогічного інституту, по- тім закінчив такий же факультет Київського університету іме- ні Т.Г.Шевченка. Директор Чернігівського історичного музею у 1982 – 1998 р.24 До виходу на заслужений відпочинок очолю- вав обласний архів. Брав участь у виданні добірки документів «Німецько-фашистський режим на Чернігівщині» (К.,2000), путівника-довідника «Державний архів Чернігівської області та його відділи в містах Ніжин та Прилуки» (Чернігів, 2001). Див.: Саржан В.. Анатолій Неділя //Чернігівщина краєзнавча: Календар 2005. Чернігівське земляцтво. – С.238 Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Неділя А., Арендар Г. Почесне місце – правофланговим // Культура і життя. – 1985. – 23 черв. – №25. – С.17. Неділя А. Не втратити живу славу дідів своїх // Десн. правда. – 1989. – 17 трав. – № 51. – С.2. Неділя А. Наші обереги // Десн. правда. – 1994. – 29 верес. – № 103. – С. 4. Неділя А., Ясновська Л. Археологічні старожитності Черні- гівщини у творчості О.В.Шекуна // Словяно-руські старожит- ності Північного Лівобережжя. – Чернігів, 1995. – С.110 Неділя А., Кузьменко Л. Музей готується до ювілею //Десн. правда. – 1996. – 18 квіт. – № 43. – С.3. Неділя А. Скарбниця української культури: До 100-річчя 303 Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського // Десн. правда. – 1996. – 22 жовт. – № 118. – С.4. Неділя А. До історії Чернігівського історичного музею іме- ні В.В.Тарновського //Скарбниця української культури: Матеріали ювілейної наукової конференції, присвяченої 100- річчю Чернігівського історичного музею. – Чернігів,1996. 19. Онищенко Валентина Іванівна (1948 р.н.) – старший ви- кладач кафедри всесвітньої історії Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Закінчила істо- ричний факультет Київського університету імені Т.Г.Шевченка. Працювала викладачем історії Ніжинському педагогічному ін- ституті імені М.В.Гоголя, лектором обкому партії. Протягом 1984 – 1986 років – заступник директора історичного музею з наукової роботи.25 Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Онищенко В. К истории Черниговского исторического музея //Тезисы Черниговской областной научно-методической кон- ференции, посвящённой 90-летию Черниговского историческо- го музея. – С.12–13. 20. Лазаренко Володимир Гнатович (1939 – 1989) за фа- хом був військовим, офіцер запасу, підполковник. Закінчив військово-педагогічний та філософський факультети Вій сь- ково-політичної орденів Леніна та Жовтневої революції Чер- вонознаменної академії імені В.І.Леніна. У Чернігові працював викладачем кафедри марксизму-ленінізму вищого військового авіаційного училища льотчиків. Нагороджений 8 медалями. У 1987 – 1988 роках працював заступником директора Чернігівського історичного музею з наукової роботи.26 21. Лаєвський Сергій Лазаревич (1967 р.н.) закінчив істори- ко-філологічний факультет Гомельського державного універси- тету імені Франциска Скорини.27 Очолює Чернігівський істо- ричний музей імені В.В.Тарновського з 1999 року. Брав участь у виданні книги «Чернігівщина: факти, події, постаті» (Чернігів, 2003), «Чернігівщина incognita» (Чернігів, 2004). Коло нау- кових інтересів пов’язане з археологією, розвитком слов’яно- скандинавських відносин, історією Великої Вітчизняної ві- 304 йни. Брав участь в археологічних експедиціях – с.Шестовиця Чернігівського району (1983 р.), с.Ліскове Ріпкинського району (1985р.), міста Чигирин (1992 р.) та Чернігів. Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Гребень П., Лаевский С. Археологические наблюдения на территории Елицкого монастыря и «окольного града» древ- него Чернигова (по материалам раскопок 1994 – 1995 г.г.) // Археологічні старожитності Подесення: Матеріали історико- археологічного семінару /За ред. О.П.Моці. – Чернігів, 1995. – 164с. – С.35-38. Гребень П., Лаевский С. Исследования некрополя церк- ви Покрова Богородицы к.ХVII – нач.ХIХ в.в. //Некрополі Чернігівщини. Тези доповідей міжнародної наукової конфе- ренції /Національний архітеектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». – Чернігів, 2000. – С.36-38. Лаєвський С. Відродити дух меценатства //Демократичний союз. – 2001. – 29 лист. – №21. – С.6. Гребінь П., Лаєвський С. Християнські культові речі із розко- пок цвинтаря Покровської церкви к. ХVІІ – І пол. ХІХ століття в Чернігові //Пам’ятки християнської культури Чернігівщини: матеріали наук.конф. – Чернігів, 2002. – С.21-28. Лаєвський С., Линюк Л. Музей українських старожитностей В.В.Тарновського у часі і просторі //Скарбниця української культури: Зб. наук. праць. – Вип.3. – Чернігів, 2002. – С.5-9. Лаєвський С. Музею українських старожитностей Василя Тарновського – 100 років (нотатки до ювілею) //Могилянський збірник 2002. – К.,2003. – С.280 -284. Лаєвський С. Чернігівщина в українсько-шведських стосун- ках Х-ХІ ст.. та на початку ХVІІІ ст. //Черніг. відом. – 2003. – 5 груд. – С.16. 22. Линюк Людмила Петрівна (1955 р.н.) працює заступ- ником директора музею з наукової роботи з 1988 року (на роботі в музеї з 1983 року). Закінчила історико-філологіч- ний факультет Гомельського університету імені Ф.Скорини.28 Взяла участь у виданні книг – «Чернігівщина: енцикло- педичний довідник» (К.,1990), «Чернігівщина: факти, по- 305 дії, постаті» (Чернігів, 2003) та «Чернігівщина incognita» (Чернігів, 2004). Коло наукових інтересів стосується історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та родини Тарновських. За багаторічну плідну працю та особис- тий внесок у розвиток музейної справи нагороджена орденом «За заслуги ІІІ ступеня». Праці про музей або написані під час роботи в ньому: Линюк Л. З любов’ю до рідного краю //Десн. правда. – 1984. – 18 трав. – № 54. – С.3. Линюк Л.П. Участие Черниговского исторического музея в подготовке «Свода памятников истории и культуры народов СССР» по Черниговской области //Тезисы Черниговской об- ластной научно-методической конференции, посвящённой 90- летию Черниговского исторического музея.– С. 5-7. Линюк Л. Музей Чернігівської губернської вченої архівної комісії //Родовід. – 1996. – Число 2 (14). – С. 39-44. Линюк Л., Половникова С. Пророк духа //Черниг. полдень. – 1999. – 11 марта. – №9. – С.13. Линюк Л. Дивний світ вишивки //Десн. правда. – 2001. – 10 лист. – № 124. – С.4. Линюк Л. Повернення імені //Десн. правда. – 2001. – 29 лист. – № 147. – С.3. Линюк Л.Мовою філателії //Десн. правда. – 2003. – 23 серп. – № 92. – С.4. Линюк Л. Матеріали родини Тарновських у Державному ар- хіві Чернігівської області. //Скарбниця української культури: Зб. наук. праць. – Вип.2 – Чернігів, 2002. – С.16-19. 1. О музее Тарновского // Отчёт Черниговской губернской управы за 1900 год. – Чернигов, 1901. – С.346-356; Звіт М.Грінченко. – Дер- жавний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО). – Ф. 140. – Оп. 1. – Спр. 44. – Арк. 355. 2. Фонди Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського (далі – ЧІМ) – Інв.№ВП–1474. 3. О музее Тарновского // Отчёт Черниговской губернской управы за 1902 год. – Чернигов, 1903. – С.28. 306 4. Лист до Андрія Шелухіна. 6 січня 1902 року //Твори М.Коцюбин- ського. – Харків, К., 1930. Т.VII. – С. 121–122. 5. Половнікова С. Історія заснування Музею українських старожит- ностей В.В.Тарновського мовою документів // Скарбниця української культури: Зб. наук. праць. – Чернігів, 2002. – Вип.2. – С. 16–19. 6. Довідник з історії України / За заг.ред. Підкови І., Шуста Р. – К., 2001. – С. 48. 7. Оглоблин О. Микола Василенко і Вадим Модзалевський // Укра- їнський історик. – 1966. – №3-4. – С. 5–25. 8. Могилянский М. Музей украинских древностей В.В.Тарновского Черниговского губернского земства. – СПб, 1915. – С. 401. 9. Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини. – Чернігів, 1998. – С. 247. 10. Половникова С. Музей українських старожитностей ім.. В.В.Тар- новського // Родовід. – 1996. – Число 2 (14). – С. 38. 11. Комаренко М. Установи історичної науки в Українській РСР (1917 – 1937 рр.) – К., 1973. – С. 43. 12. Арендар Г., Лихачова С. Чернігівський історичний музей у 20- 90-ті роки. // Родовід. – 1996. – Число 2 (14). – С. 47. 13. Там само. – С. 48. 14. Чернігівський історичний музей імені В.В.Тарновського // Чер- нігівщина краєзнавча. Календар 2005. Чернігівське земляцтво – С. 354–356. 15. Поточний архів ЧІМ. – Особова справа Попка О.О. – Арк. 4. 16. Половникова С., Ясновська Л. Дослідник Придесення. // Сіве- рянський літопис. – 1999. – №6. – С. 85–89. 17. Поточний архів ЧІМ. – Особова справа Голика П.В. – Арк. 6–7. 18. ДАЧО. – Ф. Р 1512 – Оп. 1 – Арк. 1-29; Див.: Особові фонди і ар- хівні колекції: довідник. – Чернігів, 1999. – С. 108–109. 19. Поточний архів ЧІМ. – Особова справа Левенка Л.І. – Арк. 14. 20. Відомчий архів Чернігівської ОДА. – Ф. 5036. – Оп. 15. – Спр. 170. – Арк. 1–3. 21. За матеріалами сімейного архіву. 22. Поточний архів ЧІМ. – Особова справа Чернявської Н.В. – Арк. 5–7. 307 23. Поточний архів управління культури Чернігівської ОДА. – Осо- бова справа Попудренко М.А. – Арк. 8. 24. Поточний архів ЧІМ. – Особова справа Неділі А.І. – Арк. 10. 25. Поточний архів ЧІМ. – Особова справа Онищенко В.І. – Арк. 7. 26. Поточний архів ЧІМ. – Особова справа Лазаренка В.Г. – Арк. 13. 27. Зі слів Лаєвського С.Л. 28. Поточний архів управління культури Чернігівської ОДА. – Осо- бова справа Линюк Л.П. – Арк. 1-2. Irina Synelnyk FROM THE HISTORY OF THE CHERNIHIV HISTORICAL MUSEUM BY V.V. TARNOVSKY: LIST OF THE AUTHORITIES AND THEIR SCIENTIFIC WORKS In this article the author tries to record biography-bibliographical fa- cts about all the directors of one of the oldest and richest historical mu- seums in Ukraine. The valuable contribution of the managers to the scientific activities of the employees of the museum is also mentioned there.

З історії Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського: склад керівництва та його наукова робота

Репозитарії

Схожі ресурси