Орден Данила Галицького
Стаття В. Й. Бузало, знаного дослідника української фалеристики, заступника керівника Управління державних нагород та геральдики Секретаріату Президента України вперше, на основі документів поточного архіву Управління та Верховної Ради України, докладно висвітлює історію заснування державної наго...
Gespeichert in:
| Datum: | 2005 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2005
|
| Schriftenreihe: | Історико-географічні дослідження в Україні |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54051 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Орден Данила Галицького / В. Бузало // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 154-164 — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-54051 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-540512014-01-30T03:08:17Z Орден Данила Галицького Бузало, В. Стаття В. Й. Бузало, знаного дослідника української фалеристики, заступника керівника Управління державних нагород та геральдики Секретаріату Президента України вперше, на основі документів поточного архіву Управління та Верховної Ради України, докладно висвітлює історію заснування державної нагороди України – Ордена Данила Галицького The author for the first time, on the basis of documents of the current archive of Management and Verkhovna Rada of Ukraine, covers in detail a history of the establishment of the state award of Ukraine – Order of Danyl Galyts’ky. 2005 Article Орден Данила Галицького / В. Бузало // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 154-164 — укр. XXXX-0022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54051 355. 134. 2 Д.Галицький uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Стаття В. Й. Бузало, знаного дослідника української
фалеристики, заступника керівника Управління державних нагород та геральдики Секретаріату Президента
України вперше, на основі документів поточного архіву
Управління та Верховної Ради України, докладно висвітлює історію заснування державної нагороди України –
Ордена Данила Галицького |
| format |
Article |
| author |
Бузало, В. |
| spellingShingle |
Бузало, В. Орден Данила Галицького Історико-географічні дослідження в Україні |
| author_facet |
Бузало, В. |
| author_sort |
Бузало, В. |
| title |
Орден Данила Галицького |
| title_short |
Орден Данила Галицького |
| title_full |
Орден Данила Галицького |
| title_fullStr |
Орден Данила Галицького |
| title_full_unstemmed |
Орден Данила Галицького |
| title_sort |
орден данила галицького |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2005 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54051 |
| citation_txt |
Орден Данила Галицького / В. Бузало // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 154-164 — укр. |
| series |
Історико-географічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT buzalov ordendanilagalicʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-05T05:25:16Z |
| last_indexed |
2025-07-05T05:25:16Z |
| _version_ |
1836783361998192640 |
| fulltext |
154
УДК 355. 134. 2 Д.Галицький
Віктор Бузало
ОРДЕН ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Стаття В. Й. Бузало, знаного дослідника української
фалеристики, заступника керівника Управління держав-
них нагород та геральдики Секретаріату Президента
України вперше, на основі документів поточного архіву
Управління та Верховної Ради України, докладно висвіт-
лює історію заснування державної нагороди України –
Ордена Данила Галицького
В
історії середньовічної України Галицько-Волинському
князеві Данилу Романовичу належить особливе місце. У
цій людині дивовижно поєдналися риси політика, дипло-
мата, воєначальника й державника. За роки життя (1201 – 1264)
він відновив Галицько-Волинську державу свого батька Романа
Мстиславича, вів успішну боротьбу проти світської і духовної
опозиції, будував мости, фортеці, упорядковував землі, рефор-
мував військо, зумів відбити напади ворогів із Заходу й Сходу.
Заради ідеї антимонгольської коаліції християнських народів
налагодив контакти з католицьким Заходом і був коронований
самим Римським Папою, але врешті мусив піти на компроміс із
золотоординською силою, щоб урятувати Південно – Західну
Русь від татарського розорення.
На знак пошани і вдячності нащадків у Галичі і Львові вста-
новлено пам’ятники Данилові Галицькому, відзначено його 800-
річчя й засновано державну нагороду – орден на його ім’я.
Ідея встановлення ордена постала у зв’язку з численни-
ми пропозиціями громадян про відзначення 2001 р. в Україні
800-річчя від дня народження Галицько-Волинського князя
Данила Романовича. З ініціативою в цій справі до Президента
України звернулися 10 листопада 2000 р. Тернопільська облас-
на державна адміністрація й Тернопільська обласна рада на-
родних депутатів. Керівники області пропонували відзначати
155
новою державною нагородою «виключно ви щих рангів дипло-
матів, військових, державних службовців за видатний внесок
у розбудову Української держави, зміцнення її міжнародного
авторитету». Підтримавши пропозицію щодо святкування ви-
значної дати української історії, Президент України 30 грудня
2000 р. дав Кабінету Міністрів України й головам Львівської,
Тернопільської, Івано-Франківської та Волинської обласних
державних адміністрацій доручення здійснити комплекс відпо-
відних заходів. Окремим пунктом Кабінету Міністрів України
доручалося подати на розгляд Верховної Ради України про-
ект закону про внесення змін і доповнень до Закону України
«Про державні нагороди України», передбачивши заснування
медалі князя Данила Галицького для нагородження військо-
вослужбовців і державних службовців за внесок у розбудову
Української держави.
Як бачимо, на стадії обговорення ідеї створення ордена, гла-
ва держави вирішив дещо знизити статус нагороди. Логіка в
цьому була, оскільки передбачалося відзначення порівняно не-
значної категорії громадян України (дипломатів, військовиків
і державних службовців), призначення нагороди цілком відпо-
відало статусу медалі.
Проект закону розробляло Міністерство оборони України. На
початку лютого 2001 р. його було внесено на розгляд Кабінету
Міністрів України. Після нетривалого опрацювання законопро-
ект 16 березня 2001 р. направлено до Верховної Ради України.
З резолюцією Заступника Голови Верховної Ради України
С.Гавриша («Прошу внести пропозиції для розгляду законо-
проекту у першочерговому порядку») його того ж дня передано
до Комітету Верховної Ради України з питань державного бу-
дівництва та місцевого самоврядування.
У комітеті законопроект обговорено в грудні 2001 р. При
цьому виявилася розбіжність поглядів відносно майбутньої
нагороди.
Так, народні депутати України Ю.Іоффе (голова Комітету) й
В.Моісеєнко висловили думку про недоцільність установлення
медалі й підготували проект відповідної постанови.
156
Проте рішення по законопроекту прийняли вже депутати
Верховної Ради нового скликання. Заініціював розгляд цьо-
го питання на початку лютого 2003 р. Комітет Верховної Ради
України з питань національної безпеки і оборони, у складі яко-
го працюють такі відомі політики, військові й державні діячі,
як Г.Крючков (голова Комітету), Л.Лук’яненко, генерал-ма-
йор Л.Каденюк, генерал-лейтенант (з серпня 2003 р. – генерал-
полковник) А.Чикал, генерал армії О.Кузьмук, генерал-майор
А.Доманський.
Законопроект про заснування медалі князя Данила Га-
лицького розглянуто на вечірньому засіданні Верховної Ради
України 20 лютого 2003 р. Під час обговорення кілька народ-
них депутатів висловилися за підвищення статусу нагороди.
Зокрема Т. Чорновіл зазначив, що значущість постаті визна-
чної особи князя не відповідає рівню медалі. «Ми настоюємо
на тому, – сказав він, – щоб був орден Данила Галицького для
значно більших відзначень. Данило Галицький не князь, а ко-
роль, це визнано історією, тому це просто історична помил-
ка». Підтримуючи ідею встановлення ордена, голова Комітету
Г. Крючков водночас зауважив, «що немає потреби зазначи-
ти у нагороді князь чи король. Був орден Суворова, а не гра-
фа Римнинського, був орден Кутузова, а не князя Кутузова
(М.І.Кутузов – князь Смоленський. – В.Б.), був орден Олек-
сандра Невського, а не князя. Тому не треба нам прив’язува-
тися до цього».
Зрештою за прийняття цього проекту як закону проголосу-
вали 345 народних депутатів рішення заснувати нову на городу
України ухвалено двома третинами від конституційного складу
Верховної Ради! Далеко не кожний законопроект парламентарі
ухвалюють так одностайно.
26 лютого 2003 р. текст Закону України надійшов до Адмі-
ністрації Президента України. Попередньо його було розгля-
нуто в Управлінні державних нагород та геральдики. Тут фа-
хівці зіткнулися з низкою питань суто нагородного характеру.
По-перше, орден Данила Галицького порушував принцип ба-
гатоступеневості наявних в Україні орденів; по-друге, закон
157
не визначав місця нового ордена в ієрархії нагород України;
по-третє, виходячи з того, що орден Данила Галицького був
одноступеневий, за нагородною класифікацією він міг посіс-
ти місце поруч з одноступеневими орденами «Золота Зірка»
і Держави – до звання Герой України, що було б нонсенсом,
або зайняти наступну сходинку після ордена княгині Ольги;
по-четверте, викликали сумніви про доцільність установ-
лення ордена з огляду на те, що ним мали відзначати тільки
окремі соціальні категорії – військовослужбовців і держав-
них службовців, а це звужувало суспільну значущість нагоро-
ди. У зв’язку з цим виникало до того ж питання про працівни-
ків (а не тільки військовослужбовців) Збройних Сил України
та інших військових формувань, утворених відповідно до за-
конів України, а також службовців органів місцевого само-
врядування. Проте, провівши консультації з представника-
ми інших структурних підрозділів Адміністрації Президента
України та зважаючи на те, що рішення про заснування ор-
дена підтримали народні депутати практично всіх фракцій
Верховної Ради України, Управління державних нагород та
геральдики внесло пропозицію Комісії державних нагород та
геральдики про доцільність підписання Президентом України
цього закону.
Однак залишалося відкритим питання про те, хто має бути
відповідальним за організацію розроб лення проекту орденсько-
го знака та його виготовлення і як мала б бути практично органі-
зована ця робота. Відповіді на це питання нормативні докумен-
ти, на жаль, не давали. При всьому широкому спектрі діяльності
й компетенції Комісії державних нагород та геральдики і одно-
йменного управління Адміністрації Президента України розро-
блення проектів нагород не належить до сфери їхніх повнова-
жень. Зрештою Управління державних нагород та геральдики
знайшло вихід з правового вакууму.
Наступні кроки щодо розроблення проекту знака ордена
Данила Галицького вибудувалися в схему, яка, маючи під со-
бою правові та організаційні підстави, давала змогу розгорну-
ти практичну роботу. З тактичного погляду ця схема поляга-
158
ла в здійсненні послідовних кроків – прийняття відповідного
Розпоря дження Президента України, проведення конкурсу на
розроблення проекту знака ордена, затвердження найкращого
зразка главою держави, опрацювання проекту Указу Президента
України про статут ордена.
24 квітня 2003 р. Президент України підписав Розпорядження
про проект знака ордена Данила Галицького. Комісії держав-
них нагород та геральдики доручалося організувати у двомі-
сячний термін розроблення проекту знака ордена, а Кабінетові
Міністрів опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр».
Конкурс проведено з 30 квітня по 15 червня 2003 р. Для участі
в ньому було запрошено провідних фахівців у галузі фалеристи-
ки й медальєрики Міністерства оборони України, Міністерства
культури і мистецтв України, Міністерства освіти і науки
України, Національної академії наук України, Національної
спілки художників України, Національного науково-дослідно-
го інституту дизайну, Академії мистецтв України.
Окремо в документі обумовлювалося, що на конкурс при-
йматимуться авторські проекти знака ордена, які відповідають
його призначенню, традиціям української фалеристичної спад-
щини, усталеним нормам сучасної системи державних нагород
України. Кількість варіантів проекту знака ордена, поданих від
одного автора, не обмежувалася. Для відзначення переможців
було встановлено премії: за найкращий проект – 5 тис. гривень
і три заохочувальні – по 2 тис. гривень кожна. Зауважимо, що за
відкритістю й прозорістю такий конкурс у незалежній Україні
проводився вперше.
Передбачалися два етапи опрацювання поданих проектів: ре-
єстрація їх і попередній розгляд Управлінням державних наго-
род та геральдики, розгляд Комісією держав них нагород та ге-
ральдики і внесення відповідного висновку для представлення
Президентові України.
До зазначеного умовами конкурсу терміну (15 червня) надій-
шло понад 20 варіантів знака ордена від 7-ми учасників. На жаль,
своїх пропозицій не подало Міністерство оборони України, хоч
на розробки Військово-геральдичної служби Генерального шта-
159
бу Збройних Сил України Комісія особливо чекала. До подаль-
шого розгляду було відібрано чотири проекти, що відповідали
всім умовам конкурсу і вирізнялися оригінальністю й новиз-
ною. Автори їх – відомі розробники нагородних відзнак і наго-
родних атрибутів: творчий керівник виробничого підприємства
«Герольмайстер» А.Шиян, заслужений діяч мистецтв України
художник В.Слєпченко, директор і художній керівник товари-
ства «Геральдична палата» О.Руденко у співавторстві з докто-
ром історичних наук, професором, завідувачем відділу спеці-
альних історичних дисциплін Інституту історії України НАНУ
М.Дмитрієнко, голова генеральної дирекції Міжнародного ака-
демічного рейтингу популярності та якості «Золота фортуна»
Д.Акимов. Проекти цих авторів під кодовими номерами «1»,
«2», «3» і «7» члени Комісії одержали для остаточного розгляду
й визначення переможця.
Розглянувши подані проекти, більшість членів Комісії від-
дала пе ревагу проектам під номерами «1» і «7» (автори –
А.Шиян і Д.Акимов). Водночас члени Комісії Р. Арешкович,
Ю. Богуцький, С.Льовочкін, Д.Табачник, В.Чепелик та І.Шаров
уже в ході обговорення висловили зауваження до кожного з
цих проектів і запропонували розробити нову версію знака,
об’єднавши в ньому найкращі дизайнові вирішення цих авто-
рів. Разом з Управлінням державних нагород та геральдики ав-
тори розробили й подали єдиний проект знака ордена Данила
Галицького. Остаточні підсумки конкурсу Комісія підбила 9
липня 2003 р. Переможцем конкурсу визнано спільний про-
ект Д.Акимова й А.Шияна, який затверджено й запропоно-
вано до розгляду главою держави. Заохочувальними премія-
ми відзначено авторські проекти О. Руденка М.Дмитрієнко та
В.Слєпченка.
Одразу після затвердження й погодження принципово-
го вирішення обрису майбутнього ордена розпочалася підго-
товка проекту Указу Президента України «Про орден Данила
Галицького», а також створення зразків ордена у натуральну
величину.
30 липня 2003 р. Президент України Л.Кучма підписав Указ
160
«Про орден Данила Галицького». Указом затверджено Статут
ордена, його опис і малюнок, а також дано доручення Кабінетові
Міністрів України щодо фінансового і матеріального забезпе-
чення виготовлення орденських знаків, орденських книжок і
футлярів.
Згідно зі Статутом, «1. Орден Данила Галицького встановлено
для нагородження військовослужбовців Збройних Сил України
та інших військових формувань, утворених відповідно до зако-
нів України, а також державних службовців за значний особис-
тий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне слу-
жіння Українському народу.
2. Нагородження орденом Данила Галицького проводиться
указом Президента України.
3. Орденом Данила Галицького можуть бути нагороджені ви-
ключно громадяни України.
4. Нагородження орденом Данила Галицького вдруге не про-
водиться.
5. Нагородження орденом Данила Галицького може бути про-
ведено посмертно.
6. Нагороджений орденом Данила Галицького іменується ка-
валером ордена
7. Девіз ордена Данила Галицького – «Батьківщина і честь».
В описі знака ордена зазначається, що він «виготовляється
зі срібла і має форму рівностороннього хреста з розширеними
сторонами, краї яких увігнуті всередину. Сторони хреста по-
крито синьою емаллю. У центрі хреста – круглий емалевий ме-
дальйон світло-червоного кольору, із позолоченим зображен-
ням профілю Данила Галицького та написом у нижній частині
«Данило Галицький». Пружка медальйона у формі лаврового
вінка. Хрест по периметру обрамлено стилізованим давньорусь-
ким орнаментом. Пружки хреста і медальйона позолочені. Усі
зображення рельєфні.
Зворотний бік ордена плоский з вигравіруваним, номером
знака та девізом ордена. Розмір знака – 45 мм.
Знак ордена за допомогою кільця з вушком сполучається з
прямокутною колодкою, обтягнутою стрічкою. Нижня части-
161
на колодки фігурна, рельєфна. Розмір колодки: висота – 45
мм, ширина – 28 мм. На зворотному боці колодки розміщено
шпильку для прикріплення знака ордена до одягу. У нижній
частині колодки знака ордена, яким нагороджуються військо-
вослужбовці, вміщено зображення двох позолочених схреще-
них мечів.
Стрічка ордена Данила Галицького шовкова муарова світло-
червоного кольору з подовжніми смужками: вузькими жовтими
посередині та широкими синіми з боків. Ширина світло-черво-
ної смужки – 12 мм, жовтих – по 1 мм, синіх – по 7 мм кожна.
Планка ордена Данила Галицького являє собою прямокутну
металеву пластинку, обтягнуту стрічкою. Розмір планки: висота
– 12 мм, ширина – 24 мм.
Головним підприємством – виробником зразка орде-
на Данила Галицького визначено Банкнотно-монетний двір
Національного банку України, на якому виготовляються й
інші державні нагороди України. Свої послуги у виготовлен-
ні зразка ордена запропонували й спеціалісти підприємства
«Герольдмайстер». На розроблення робочого інструменту та
налагодження виготовлення знака такої складності на високо-
му рівні, як правило, потрібно півтора-два місяці, що зумовле-
но особливостями виробничого циклу й технологією виготов-
лення. Але виробникам було поставлено завдання виготовити
пробні зразки ордена лишень за місяць, щоб погоджений з
Президентом України зразок можна було якомога швидше пе-
редати в серійне виробництво.
Українські медальєри успішно виконали замовлення. Уже 7
серпня 2003 р. голові Комісії були передані для погодження
з Президентом України, який на той час перебував на відпо-
чинку в Криму, два футляри із зразками ордена в натуральну
величину. Один з них виготовили майстри Банкнотно-монет-
ного двору, другий – товариства «Герольдмайстер». Для забез-
печення об’єктивності в прийнятті рішення виробника зразків
зазначено не було, а натомість у футляри вкладено папірці з
номерами варіантів. Обидва зразки знака ордена точно повто-
рювали затверджений Указом Президента України малюнок і
162
опис ордена, але, разом з тим, відрізнялися деякими елемен-
тами виконання.
Нетерпляче чекали в Управлінні державних нагород та ге-
ральдики на інформацію про погодження одного з двох за-
пропонованих варіантів, адже прийняття оперативного рі-
шення давало змогу у форсованому режимі виготовити першу
партію знаків ордена для вручення їх уже в дні святкуван ня
12-ї річниці незалежності України. Через два дні зразки по-
вернулися з Криму. У футлярі одного з них була записка:
«Погоджено варіант 2». Під цим номером значився зразок,
виготовлений Банкнотно-монетним двором. Одразу ж ви-
робникам було дано термінове доручення виготовити до 20
серпня першу партію знаків ордена в кількості 20 штук. На
жаль, до зазначеного терміну вдалося виготовити тільки 16
знаків ордена.
Напередодні святкування 12-ї річниці незалежності України
Президент України підписав ряд указів про відзначення дер-
жавними нагородами України. Першим кавалером ордена
Данила Галицького відповідно до Указу № 876 від 22 серпня
2003 р. став С.Червонописький – голова Державного комітету
України у справах ветеранів. Йому було вручено знак ордена
під номером 0001.
Відбір кандидатур для першого нагородження особливо від-
повідальна справа. Перші нагороджені, власне, й визнача-
ють рівень та суспільний авторитет нагороди. Кандидатура
С.Червонописького підходила для першого нагородження ор-
деном Данила Галицького якнайкраще. Вона персоніфікувала
заслуги як у військовій, так і в державній діяльності.
Закінчивши в 1978 р. Рязанське вище повітряно-десант-
не командне училище, молодий офіцер серед перших був на-
правлений в Афганістан. Брав участь у бойових діях, дістав
поранення і внаслідок цього втратив обидві ноги. За особис-
ту мужність і героїзм він був нагороджений двома ордена-
ми СРСР Червона Зірка. Мужність він виявив і в цивільно-
му житті. Не зламався, не занепав духом, а пройшовши через
біль виснажливих тренувань і навчившись знову ходити, по-
163
ринув у громадську роботу. Працював у молодіжних органі-
заціях України, секретарем Черкаського міськкому комсомо-
лу, обраний народним депутатом СРСР, очолював Комітет
ветеранів війни в Афганістані і воєнних конфліктів в інших
зарубіжних країнах при Президентові України, головував у
Міжнародному союзі організацій ветеранів (учасників) ло-
кальних воєн і воєнних конфліктів «Бойове братерство – без
кордонів». У 1997 р. призначений керівником Державного ко-
мітету України у справах ветеранів. Нагороджений орденом
Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, відзнакою «Іменна вог-
непальна зброя», орденами Дружби Російської Федерації і
Пошани Республіки Білорусь.
Другим нагородженим орденом за Указом Президента
України № 877 від 22 серпня 2003 р. став полковник міліції
В.Маликов (знак ордена № 0009). Виданим того ж дня Указом
Президента України № 878 орденом Данила Галицького відзна-
чено полковника податкової міліції України В.Купльовського,
генерал-майора міліції М.Маніна й генерал-майора медичної
служби Збройних Сил України В.Мегедя (їм вручено відповід-
но знаки ордена під номерами 0010, 0012 і 0011).
Невідповідність порядкових номерів знаків ордена черговості
перших нагороджень орденом має таке пояснення. За Статутом
ордена Данила Галицького військовослужбовців, на відміну від
державних службовців, відзначають орденами із зображенням
схрещених мечів на колодці, а що у виготовленій на той час пар-
тії з 16 знаків орденів 8 були без мечів і всі знаки мали суціль-
ну нумерацію. То ж перші нагороджені орденом військовослуж-
бовці відзначалися орденами (з мечами на колодці), починаючи
з порядкового номера 0009.
Серед перших державних службовців відзначено В. Кірбабу
– начальника управління з питань фізичної культури і спор-
ту Донецької обласної державної адміністрації за вагомі до-
сягнення в розвитку фізичної культури та спорту (нагородже-
ний Указом Президента України № 1006 від 10 вересня 2003 р.,
знак ордена № 00002) та І.Дригуса – завідувача секретаріату
Першого заступника Голови Верховної Ради України (указ №
164
1470 від 19 грудня 2003 р., знак ордена № 0003) за багаторічну
плідну роботу в державних органах.
Станом на 1 лютого 2005 р. орденом Данила Галицького наго-
роджено 24 особи.
Проект № 1. Автор А.Шиян
Проект № 2 Автор В.Слепченко
Проект №3 Автори О.Руденко, М.Дмитрієнко
Проект № 6 Автор О.Івахненко
Проект №7 Автор Д. Акимов
Victor Buzalo
THE ORDER OF DANYL GALYTS’KY
The author for the first time, on the basis of documents of the current
archive of Management and Verkhovna Rada of Ukraine, covers in det-
ail a history of the establishment of the state award of Ukraine – Order
of Danyl Galyts’ky.
|