Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії

Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії

Рецензію присвячено розгляду книги Віктора Горобця «Політичний устрій українських земель другої половини XVII – XVIII століть». Автор спробував визначити інформативні можливості дослідження під кутом зору створення історичних карт та картосхеми з історії України часу пізнього середньовіччя....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2005
1. Verfasser: Іщенко, Я.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2005
Schriftenreihe:Історико-географічні дослідження в Україні
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54052
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії / Я. Іщенко // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 343-349. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-54052
record_format dspace
spelling irk-123456789-540522014-01-30T03:10:23Z Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії Іщенко, Я. Рецензію присвячено розгляду книги Віктора Горобця «Політичний устрій українських земель другої половини XVII – XVIII століть». Автор спробував визначити інформативні можливості дослідження під кутом зору створення історичних карт та картосхеми з історії України часу пізнього середньовіччя. The review addresses the book of Victor Gorobets’ «Politychnyi ustriy ukrainskykh zemel’ druhoyi polovyny XVII – XVIII stolit’». The author has made an attempt to determine information potentialities of the research from the point of view of creating maps and maps-schemes on a history of Ukraine of late Middle Ages. 2005 Article Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії / Я. Іщенко // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 343-349. — укр. XXXX-0022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54052 327.8+332.33 (477)+ 912.43 uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Рецензію присвячено розгляду книги Віктора Горобця «Політичний устрій українських земель другої половини XVII – XVIII століть». Автор спробував визначити інформативні можливості дослідження під кутом зору створення історичних карт та картосхеми з історії України часу пізнього середньовіччя.
format Article
author Іщенко, Я.
spellingShingle Іщенко, Я.
Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії
Історико-географічні дослідження в Україні
author_facet Іщенко, Я.
author_sort Іщенко, Я.
title Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії
title_short Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії
title_full Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії
title_fullStr Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії
title_full_unstemmed Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії
title_sort дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2005
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54052
citation_txt Дослідження про політичний устрій українських земель як складова інформації для карт історичної географії / Я. Іщенко // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 343-349. — укр.
series Історико-географічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv AT íŝenkoâ doslídžennâpropolítičnijustríjukraínsʹkihzemelʹâkskladovaínformacíídlâkartístoričnoígeografíí
first_indexed 2025-07-05T05:25:18Z
last_indexed 2025-07-05T05:25:18Z
_version_ 1836783364281991168
fulltext 343рецензії УДК 327.8+332.33 (477)+ 912.43 Ярослава Іщенко ДОСЛІДЖЕННЯ ПРО ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ КАРТ ІСТОРИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ Рец. на кн.: Горобець Віктор. Політичний устрій українських земель другої половини XVII – XVIII століть. – К.: НАН України. Інститут історії України, 2000. Рецензію присвячено розгляду книги Віктора Горобця «Політичний устрій українських земель другої половини XVII – XVIII століть». Автор спробував визначити інфор- мативні можливості дослідження під кутом зору створен- ня історичних карт та картосхеми з історії України часу пізнього середньовіччя. С еред численних книг, присвячених історії Гетьманщини, осібно стоїть видання Віктора Горобця «Політичний устрій українських земель другої половини XVII – XVIII століть, Гетьманщина, Запоріжжя, Слобожанщина, Правобережна Україна», яка побачила світ у 2000 р. в Інституті історії України НАН України. У підзаголовку книги зазначено, що вона є спробою структурно-функціонального аналізу з да- ної теми. Праця є дослідженням проблеми, яка неодноразово складала предмет вивчення чималої когорти українських вче- них. Але під таким кутом зору, як то зробив автор розгляду- ваної книги, тобто порівняння загального (спільного), особли- вого і унікального в політичному устрої окремих українських земель другої половини XVII – XVIII ст., в інституційних мо- делях та принципових засадах функціонування політичних систем, – дана тема досліджується вперше. Вона тому привер- 344 рецензії нула нашу увагу, що В.Горобець зумів поглянути на питання функціонування влади базуючись на принципах синхронно та порівняльно-історичного аналізу, а це дозволяє вченим, які займаються питаннями історичної географії та картографам, сприйняти запропонований у висновках матеріал, як кінцевий у вигляді карт та картосхем з відповідними легендами. Відтак сукупний матеріал досить логічно перекладається на універ- сальну мову картографії. Цілком закономірним є й те, що автор відносить у вступі тему свого дослідження до актуальних проблем історії пізнього се- редньовіччя, які напряму пов’язані з процесом виникнення, ста- новлення та занепаду Української держави. Автор правильно відмітив, що події, які характерні для даного періоду вітчизня- ної історії, і з яких власне вибудовується кістяк хронологічного перебігу часу, справили помітний вплив на розвиток суспіль- ної свідомості та на формування політичної культури україн- ської модерної нації. Дослідження та реконструкція розвитку державного утворення, що постало на українських теренах за доби середини XVII ст., є неодмінною складовою того комплек- су проблем, які потрібно вирішити вченим, з’ясовуючи принци- пові засади організації політичної влади, визначення моделі та інституційних складників політичної системи, що стали харак- терними для України того часу. На питання – як відбувалося політичне життя суспільства, в яких властивих йому межах може дати відповідь тільки з’ясу- вання його перебігу в часі. Залучаючи для дослідження одне з головних політичних понять «політична система», автор визна- чив складові наповнення даної категорії у час, що вивчається. Можна повністю погодитися з його твердженням, що політич- ну систему необхідно розглядати як інтегровану сукупність еле- ментів, які утворюють певну цілісність. Вона відіграє важливі (ми б додали – особливі) суспільні функції по відношенню до свого оточення. Тобто, якщо конкретніше висловитися, то вона інтегрує ціль і завдання, мобілізує ресурси на їх здійснення, ле- гітимізує суспільні відносини. Цілком можна погодитися з твердженням В.Горобця, що ха- 345рецензії рактерною особливістю організації і функціонування на зем- лях України в XVII – XVIII ст. була поліваріантність то- дішніх політичних моделей та різновекторність їх еволюції. Політичний устрій тих земель, що підпорядковувалися геть- манові – Гетьманщини (самоназва – Військо Запорізьке), уві- брало в себе досвід функціонування військово-політичної ор- ганізації Запорозької Січі. У процесі розвитку устрій набрав чимало специфічних ознак, які різнили його від свого праобра- зу, тобто моделі організації політичних відносин в автономії по відношенню гетьманської влади Січі. Надалі, в ході україніза- ції – українських південно-західних околиць московської дер- жави – модель організації політичної влади Гетьманщини була екстрапольована на грунт Слобідської України. При цьому вона водночас принципово відрізнялася від моделі політичної орга- нізації суспільства на Правобережжі та в Західній Україні, які до другої половини – кінця XVIII ст. перебували під владою польської корони. У той саме час, навіть в межах правобережного регіону на початку XVIII ст. паралельно з політичною системою Речі Посполитої розвивається антисистемний стосовно до неї ко- зацький устрій. Важливі особливості справила і та обставина, що впродовж другої половини XVII – XVIII ст. відбулися зміни в характері функціонування політичної системи Гетьманщини. Це значною мірою обумовила така обставина, як політичний курс Російської держави, скерований на обмеження та ліквідацію української автономії, інкорпорацію українських земель до складу імперії. Тож при розгляді історії розвитку політичної системи України автор зупиняється, що цілком правомірно, не тільки на харак- терних регіональних особливостях, а й акцентує увагу на перма- нентних трансформаціях механізму взаємин політичних інсти- туцій в межах окремих її складових. Цікавим в даній праці є те, що В.Горобець досліджує обра- ну проблему з огляду на функціональний підхід (Т.Петерсон, Г.Алмонд, Г.Пацел). Автори та прибічники його розглядають поняття «політична система» як певну структуру, що інтегрує 346 рецензії соціальну спільноту, сприяє мобілізації засобів, необхідних для досягнення, цілей, одночасно продукуючи певні політич- ні вартості. У книзі, що має чотири розділи, автор спромігся чітко визна- чити і розмежувати осібне і подібне в кожній із розглянутих ним політичній інституції. Логічним є те, що найбільше уваги приділено саме інституційній моделі та політичному режиму Гетьманщини. У додатках до основного тексту автор у схема- тичній формі спробував подати на основі залученого та викла- деного ним матеріалу взаємозв’язки, які характерні для функ- ціонування політсистеми. Тобто, як і в тексті, тут йде мова про ті особливості, які визначали даний устрій. Генеральна рада, рада старшин, інститут гетьманства, гене- ральна старшина, центральні органи виконавчої та судової вла- ди, місцеві органи управління, структура міського самовряду- вання – все це визначає зрештою механізм функціонування політичної влади, принципи, методи та засоби здійснення ке- рівництва суспільством, тобто свідчить про характер політич- ного режиму. Отже останній, згідно з пануючою в політології думкою, маркує тип політичної системи. Прикладно до історичної географії, а конкретно до ство- рення історичних карт, даний механізм дії політичної влади в Гетьманщині дозволяє озаглавити карту у просторових межах даного устрою як «Політична (республікансько-демократична) система Гетьманщини». Цілком очевидним є те, що даний ре- жим поєднував у собі елементи як прямої, так і опосередкованої демократії і базувався на полково-сотенному адміністративно- му устрої. Звертає на себе увагу і той факт, що на різних ета- пах розвитку співвідношення повноважень елементів політич- ної системи Гетьманщини (генеральна рада > старшинська рада > гетьман та вища старшина) не залишалися без змін. В одних випадках принципові трансформації стосувалися ознак, що характерні для авторитарного режиму, в інших – олі- гархічного. Автор спробував довести і показав на які з періодів правління окремих гетьманів припадають і стають визначаль- ними вказані особливості. 347рецензії Та характерною особливістю політичної системи Гетьманату стало те, що Українська держава існувала дуже короткий час як самостійний політичний організм. Так, потрапивши в залеж- ність від російського царя (задекларовано Переяславською угодою 1654 р.), вже 1659 р. вона трансформувалася у більш жорсткі форми російського впливу. Політична автономія Гетьманщини поступилася місцем адміністративній. Тобто було збережено самоуправління при здійсненні внутрішньої політики та функціонування владних інституцій на основі власного законодавства і традицій. Тож за таких умов суве- реном виступав російський монарх і, згідно діючих правни- чих норм, його санкція ставала необхідною умовою для набут- тя правової чинності найважливіших ухвал української влади. Гетьманська елекція, поземельні відносини, призначення на ге- неральні уряди тощо. Звуження прерогатив гетьманської влади – то загальна тен- денція розвитку україно-російських відносин визначеного ав- тором часу. Отже, маючи перед собою карто-схему, на якій за- значено територію Гетьманщини, картограф може в легенді показати чинні структурні взаємозв’язки означеного часу, тоб- то реально це виглядатиме у щось на зразок схеми, яку подав автор на с. 81 своєї книги. Переплетення ліній – взаємозв’яз- ків можна уникнути при більш продуманому компануван- ні розташування виборчих зібрань (учасники процесу, маси) > органи, які приймають рішення > органи, які здійснюють управління. Саме наочність схеми дозволяє чітко зорієнтува- тися всім, хто вивчає або досліджує даний період української історії під кутом зору дій уряду, влади – управління, їх функ- ціональних особливостей. Все сказане стосується і матеріалу з розділів два – чоти- ри. Вони відповідно названі: «Особливості функціонуван- ня політичного організму Запорозької Січі», «Козацький устрій Слобожанщини», «Політична система Правобережної України». До безперечних наукових здобутків, які вправі ви- користати картографи, можна віднести складені автором схе- ми організації влади на Запорожжі та у Слобідській Україні. 348 рецензії Тут ми маємо справу із специфічним соціальним утворенням – Запорозькою Січчю та Слобожанщиною, що мали суттєву різницю в своєму устрої та функціонуванні влади. Саме показ спільних для всіх гілок влади й осібне, яке визначалося на рів- ні> виборці > органи, які ухвалюють рішення, > органи управ- ління, свідчить про можливості картографічного забезпечення даної теми взагалі. У нас часто історичні карти – то показ походів, битв, міст, регіонних та інших чинників – показаних в різні визначе- ні історичні проміжки часу комп’ютерними схемами, ство- реними за сучасною технологією. Картографії мають змогу показати на картах території окремих державних утворень, центри розміщення владних структур, взаємодії органів за- конодавчої та виконавчої влади. Відтак карто-схеми можуть образно занотувати те, що складає зміст великих за обсягом праць. Історична картографія, можливості якої ще далеко не вповні використані у працях вітчизняних істориків, стано- вить сьогодні обов’язковий елемент будь-яких досліджень з історії. Адже вона – підсумковий етап кожної з тем і тільки наявність узагальнюючого матеріалу може призвести до по- яви карт. Хочеться при цьому відзначити важливість наочно передано- го підсумкового матеріалу в книзі В.Горобця. Та для пересічного українця, що цікавиться минулим України, важко уявити укра- їнські терени, складові нашої сучасної держави без відповідних історичних карт з означенням територій історично складених регіонів. Саме карта покликана, разом із схемами взаємодії ор- ганів влади та управління, наблизитися до розуміння складних питань для тих, хто знайомиться з ними вперше. Карти, що чомусь поступово зникли з нашого учбового про- цесу, як й історичні атласи, починаючи з регіональних на поді- йних, мають зайняти належне їм місце при засвоєнні матеріалу студентами. Але це – вже інша тема. Підсумовуючи вище сказане, хочеться ще раз звернути увагу фахівців на працю В.Горобця, що слугує за зразок викладу цікавої, важливої та складної теми, засобами 349рецензії концентрації достовірної та проаналізованої за всіма параметрами інформації, яку залюбки можна при бажанні виразити картографічними засобами, які в свою чергу, дають можливість її наочного сприйняття вже на синтезованому рівні інформації карти. Yaroslava Ishchenko RESEARCHES ABOUT POLITICAL OF UKRAINIAN LANDS AS A COMPONENT OF INFORMATION FOR CREATING MAPS ON HISTORICAL GEOGRAPHY The review addresses the book of Victor Gorobets’ «Politychnyi ust- riy ukrainskykh zemel’ druhoyi polovyny XVII – XVIII stolit’». The au- thor has made an attempt to determine information potentialities of the research from the point of view of creating maps and maps-schemes on a history of Ukraine of late Middle Ages.

Ähnliche Einträge