Козацькі шаблі в колекції Переяславського Державного історичного музею

Стаття продовжує серію авторських досліджень з проблем історичного зброєзнавства, що вводять до наукового обігу нові, досі не оприлюднені речові джерела – козацькі шаблі XVII – XVIII ст. з найбільших музейних колекцій України. В основі опису реалізована власна ідея передачі головних характерних оз...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2005
Автор: Тоїчкін, Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2005
Назва видання:Історико-географічні дослідження в Україні
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54064
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Козацькі шаблі в колекції Переяславського Державного історичного музею / Д. Тоїчкін // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 84-94 — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-54064
record_format dspace
spelling irk-123456789-540642014-01-30T03:09:37Z Козацькі шаблі в колекції Переяславського Державного історичного музею Тоїчкін, Д. Стаття продовжує серію авторських досліджень з проблем історичного зброєзнавства, що вводять до наукового обігу нові, досі не оприлюднені речові джерела – козацькі шаблі XVII – XVIII ст. з найбільших музейних колекцій України. В основі опису реалізована власна ідея передачі головних характерних ознак січної зброї за всіма її параметрами. The article continues a series of author’s researches in the field of historical arms studies, which bring into scientific use new, undisclosed material sources – sabers of the 17-19 centuries from the biggest museum collections of Ukraine. On a basis of the description the author developed his own idea of conveying the basic characteristic attributes of a cold steel for all its parameters. 2005 Article Козацькі шаблі в колекції Переяславського Державного історичного музею / Д. Тоїчкін // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 84-94 — укр. XXXX-0022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54064 623.444-2(477):930 uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Стаття продовжує серію авторських досліджень з проблем історичного зброєзнавства, що вводять до наукового обігу нові, досі не оприлюднені речові джерела – козацькі шаблі XVII – XVIII ст. з найбільших музейних колекцій України. В основі опису реалізована власна ідея передачі головних характерних ознак січної зброї за всіма її параметрами.
format Article
author Тоїчкін, Д.
spellingShingle Тоїчкін, Д.
Козацькі шаблі в колекції Переяславського Державного історичного музею
Історико-географічні дослідження в Україні
author_facet Тоїчкін, Д.
author_sort Тоїчкін, Д.
title Козацькі шаблі в колекції Переяславського Державного історичного музею
title_short Козацькі шаблі в колекції Переяславського Державного історичного музею
title_full Козацькі шаблі в колекції Переяславського Державного історичного музею
title_fullStr Козацькі шаблі в колекції Переяславського Державного історичного музею
title_full_unstemmed Козацькі шаблі в колекції Переяславського Державного історичного музею
title_sort козацькі шаблі в колекції переяславського державного історичного музею
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2005
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54064
citation_txt Козацькі шаблі в колекції Переяславського Державного історичного музею / Д. Тоїчкін // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2005. — Число 8. — С. 84-94 — укр.
series Історико-географічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv AT toíčkínd kozacʹkíšablívkolekcíípereâslavsʹkogoderžavnogoístoričnogomuzeû
first_indexed 2025-07-05T05:25:49Z
last_indexed 2025-07-05T05:25:49Z
_version_ 1836783396314939392
fulltext 84 УДК 623.444-2(477):930 Де нис То ї ч кін КОЗАЦЬКІ ШАБЛІ В КОЛЕКЦІЇ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ Стаття продовжує серію авторських досліджень з про- блем історичного зброєзнавства, що вводять до наукового обігу нові, досі не оприлюднені речові джерела – козацькі ша- блі XVII – XVIII ст. з найбільших музейних колекцій України. В основі опису реалізована власна ідея передачі головних ха- рактерних ознак січної зброї за всіма її параметрами. У Переяславському Державному історичному музеї збері- гається одна з найчисельніших в Україні колекцій шабель XVII – XX ст., результати вивчення якої мають значну на- укову цінність для історичного зброєзнавства. Підбір експона- тів у зібранні надзвичайно різнорідний. Це стосується як місць походження окремих взірців, що знаходяться на території країн від Центрально-Східної Європи до Малої Азії, так і якісно-вар- тісної їх характеристики, що коливається від найпростіших не- дорогих виробів до найкоштовніших. Серед дослідженого масиву зустрічаються шаблі, морфоло- гічні типи яких відносяться до категорії «козацьких»1. Саме їх дослідженню і присвячена наша стаття. Складність вивчен- ня шабель полягає в тому, що музейні працівники при їх опи- сі часто просто не знають як правильно, на сучасному рівні ви- мог до первинної обробки експонатів, представляти складний виріб спеціального призначення в паспорту чи реєстраційній картці, не кажучи вже про картку-супровід до шаблі в експози- ції. Враховуючи досвід наших попередників, що вивчали зброю різних епох, ми взяли на себе сміливість виробити оптимальну схему опису січної зброї. Саме вона, на нашу думку, сприятиме практикам – музеєзнавцям в атрибуції шабельних колекцій. 85 У процесі роботи з речовими джерелами нами проводилися виміри, візуальне обстеження та фотографування експонатів. Це дало можливість для предметної класифікації цього виду січної зброї та подальшого порівняльного аналізу наявних зразків. При вимірах шабель визначалися такі характеристики: за- гальна довжина шаблі – відстань від кін ця вістря до кінця вер- хів’я (А); довжина клинка – відстань від вістря до п’яти (B); ши- рина клинка біля п’яти (C) та біля початку єлмані (D); довжина єлмані (E); кривизна клинка (F) – довжина перпендикуляра, проведеного від точки найвищої частини леза до прямої лінії, що з’єднує кінець клинка з перехрестям2; довжина відрізка ви- щевказаної лінії від спинки клинка до перпендикуляра ((F)), щоб мати чітке уявлення про те в якій частині клинка вказуєть- ся кривизна (G); довжина хрестовини (L), загальна довжина ру- ків’я (N), висота перехрестя (R). Всі виміри, зроблено нами, у сантиметрах (см). Схему вимірів наочно представлено на Рис.1. Візуальний огляд, перш за все, передбачав вивчення присут- нього на різних складових виробу декору, виявлення написів, клейм, індивідуальних особливостей, а також сучасну оцінку стану експонатів. Класифікація проводилася нами у відповідності з конструк- тивними особливостями верхів’я та клинка. Загальна кількість виявлених у музеї та досліджених нами ек- земплярів шабель складає 9 одиниць. Вивчення зброї, як історичного речового джерела, що за по- ходженням відноситься до певної епохи та місця виготовлення, має на меті з’ясувати характерні особливості шабель, притаман- ні одному з видів озброєння козацького війська. Подамо їхні описи та технічні характеристики за прийнятою нами схемою. 1. Карабеля XVIII ст., відома як «Шабля Богдана Хмель- ницького» Інв. № ПХМ 3569/КВ 1319. Сталь, срібний сплав, позолоть, кістка, шкіра, дерево. Кування, гравірування, карбу- вання, різьблення. Параметри шаблі: А=92,5 см; С=3,6 см; F=8 (5 ); L=11,5; В=80,5 см; Е=17 см; R=6,8; N=7. 86 Клинок сталевий, середньої кривизни з пером та одним широ- ким долом. Обух звужується до загостреного з двох боків пера. Вістря гострокінцеве, загострене з двох боків. На зовнішньому боці клинка вигравірувано напис у два рядки: BOGDAN/CHMIELNICKI Далі знаходиться п’ять симетрично розташованих заглиблень і продовження напису (Рис.2-а, 2-б): SZCZO POD ZBOROW … ZBARAZEM SLAWY ZAROBYLY/ TO POD BERESTEIZKOM NA HOLOWU UTRATYLY/ NE BULO SIE NA LAHOW SWOYH PORYWATY/ TO NE BULOBY W NASZY SLAWY UTRATY/ Y WSKOK ZA NEMY UTEKATY/ Даний напис повторює текст з клинка шаблі, що відома також як «шабля Богдана Хмельницького» (з 1877 р. зберігається у Кра ків сь ко му На ці о на ль но му му зеї, інв. №MNK-XIV-35) про- те з граматичними помилками. Із внутрішнього боку клинка вигравірувано мальтійський хрест і 5 симетрично розташованих заглиблень (Рис.2-в). Ефес відкритого типу. Гарда проста, хрестоподібна, виго- товлена з срібного сплаву, позолочена. Видовжені довгі тонкі кільйони закінчуються кульками з карбованим орнаментом. Перехрестя становить єдину конструкцію з хрестовиною, шипи середньої довжини. Гарда вкрита гравірованим та карбованим геометричним та рослинним орнаментом. Щічки руків’я з різьбленої білої кістки, закріплені на трьох заклепках. Руків’я має незначний нахил в бік леза. Верхів’я, ха- рактерне для карабелі, розширюється зверху. Вздовж руків’я проходить бронзовий каптурець. Піхви дерев’яні, обтягнуті чорною шкірою. Оправа піхв з сріб- ного сплаву, позолочена, складається з устя, 2-х обоймиць з ру- хомими кільцями та наконечника. Все тло оправи вкрито кар- бованим та гравірованим рослинним орнаментом. Дані інвентарної книги №3 Переяслав-Хмельницького дер- жавного історичного музею: «2356 – 4472. почато 27 грудня 1954 р. – закінчено 15 жовтня 1961 р. Інв-ні №№: 3569; Дата: 2/VII, 1959; №№ по книзі вступу: 1319; 87 Назва та опис речі: Шабля Б.Хмельницького, по лезвії подпис на поль- ській мові3; Кіль-сть: 1; Матеріал і техніка: сталь; : 92 см; Стан: удо- влетв.; Наказ: 284-Р от 29 грудня 1958 р.; Оцінка нова сума в масштабі цін 1961р.: 1000/100 Книга надходження містить майже тотожний запис. Єдина відмін- ність полягає у даті запису: 1959, 15/VI. Історія шаблі Б.Хмельницького, що зберігається в Пе ре яслав- Хмельницькому державному історичному музеї. Речі Ю.Хмельницького, у т.ч. і шабля, потрапили до Туреччини, де її придбав болгарський магнат. Під час російсько-турецької війни 1877 – 78 рр. Росія звільнила Болгарію від турецького ярма. В знак великої вдячності болгарин подарував шаблю російському генералу Скобєлєву. Зберігалася у нащадків генерала, у яких її викупив В.В.Тарновський. 1954 р. шаблю передано з Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В.Тарновського до Переяславського державного історичного музею». Особливості напису та шабельної оправи дають нам підста- ви висловити серйозні сумніви щодо приналежності даної зброї Богдану Хмельницькому*. 2. Шабля орла «з особистої охорони гетьмана». Інв. № АИМ 269/876. Сталь, срібло, де ре во, напівдорогоцінне каміння, шкі- ра, оксамит. Ку ван ня, гра ві ру ван ня, ка р бу ван ня, зернення, оздо- блення камінням. Па ра ме т ри ша б лі: А=80,5; B=66; C=3,3; D=4; Е=26,5; F=7,4 (4); L=16; N=7; R=3. Короткий сталевий клинок турецького типу середньої кри- визни з великою дволезовою єлманню. Бойовий кінець гостро- кінцевий. Вздовж обуху проходять три паралельні доли два з яких продовжуються на єлмані до вістря та утворюють реберця. Ефес декоративно оформлений із золоченого срібного сплаву. Гарда відкритого типу, хрестоподібна, вкрита карбованим та гра- вірованим геометричним орнаментом. Місце перехрестя займає трикутний виступ, спрямований вершиною в бік клинка. Кінець лівого кільйону завернуто вгору, правого – вниз. Щічки руків’я * Автор вдячний за допомогу у роботі по аналізу даного експонату ст. наук. співробітнику Інституту історії України НАН України канд. іст. наук Ю.К.Савчуку. 88 обшиті шкірою та обмотані позолоченим дротом. Верхів’я у ви- гляді художньо відтвореної голови орла. Клюв птаха з’єднаний позолоченим ланцюгом з кінцем лівого кільйону. При п’яті вигравірувані клейма, що можуть свідчити про ге- нуезьке походження клинка (Рис.3). Піхви дерев’яні, обтягнуті оксамитом жовтогарячого кольору. Оправа піхв складається з устя, обоймиці та наконечника фі- гурної форми. Всі елементи оправи вироблені із срібного спла- ву, золочені, оздоблені дорогоцінним та напівдорогоцінним ка- мінням, вкриті карбованим рослинним орнаментом та зерню. На усті закріплено три нерухомих кільця, на обоймиці – одне. Оксамитова портупея з позолоченими, вкритими карбованим орнаментом бляхами, призначена для підвішування шаблі че- рез плече. Шабля передана з Військово-історичного музею артилерії, ін- женерних військ та військ зв’язку (м. Санкт-Петербург, Росія). 3. Шабля орла XVIII ст. «з особистої охорони гетьмана». Сталь, срібло, де ре во, напівдорогоцінне каміння, шкіра, окса- мит. Ку ван ня, гра ві ру ван ня, ка р бу ван ня, зернення, оздоблення камінням. Па ра ме т ри ша б лі: А=82; B=67; C=3,7; D=3,5; Е=24; F=8,2 (5); G=33; L=16; N=7,5; R=3. Короткий сталевий клинок угорського типу середньої кривиз- ни з великою дволезовою єлманню. Бойовий кінець тупокінце- вий. Вздовж обуха проходять два доли, що утворюють реберце. Верхній закінчується на єлмані, нижній тягнеться до вістря. Ефес та піхви аналогічні №2 (різниться тільки кольором окса- миту – зелений). Шабля передана з Військово-історичного му- зею артилерії, інженерних військ та військ зв’язку (м. Санкт- Петербург, Росія). 4. Карабеля гусарська XVII ст. Інв.№ ПХМ1703. Сталь, срі- бло, де ре во, шкіра. Ку ван ня, гра ві ру ван ня, ка р бу ван ня, позо- лоть. Па ра ме т ри ша б лі: А=97; B=84; C=3,6; D=3,2; Е=26; F=8,8 (5,6); G=37; L=14; N=8,5; R=9. Сталевий клинок середньої кривизни з пером і трьома дола- ми: верхній закінчується за 17,5 см до вістря, два нижніх – за 14 см. Обух – широка плита, радикально звужується від пера 89 до вістря. Бойовий кінець дволезовий, тупокінцевий. Площа клинка на протязі 9 см від п’яти вкрита гравірованим золоче- ним орнаментом. Ефес відкритого типу, гарда проста, хрестопо- дібна, ромбічної форми. Шипи перехрестя видовжені. Кільйони на кінцях розширені та приплюснуті. На хрестовині змонтова- но палюх. Вся гарда вкрита суцільним гравірованим та карбова- ним золоченим орнаментом. Щічки руків’я дерев’яні, закріплені на двох заклепках, обтягнуті шкірою. Верхів’я втрачене, проте, порівнявши за основними морфологічними характеристиками шаблю з експонатом за інв. № И-2910 з колекції Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В.Тарновського, ми прийшли до висновку, що вона являє собою гусарську карабелю. Піхви дерев’яні, обтягнуті чорною шкірою. З внутрішнього боку шкіряний шов. Оправа піхв позолочена, вкрита карбова- ним орнаментом, складається з устя, двох маленьких обоймиць та довгого наконечника. 5. Шабля турецького типу XVII ст., кілідж. Інв. № ПХНІВЗ- 1338. Сталь, дерево, мідь. Кування. Параметри шаблі: А=80,5; В=68,5; С=4; D=4; E=8,5; G=32,5; F=9,5 (6); N=8,5. Клинок сталевий значної кривизни, з великою дволезовою єл- манню. Обух широкий розложистий, Т-подібної форми у перерізі. На початку єлмані спинка клинка утворює розширення – плитку. З обох боків шаблі на єлмані вздовж клинка розташована висту- паюча над його площиною плитка, що зникає при вістрі та ради- кально звужується до обуха, утворюючи лезо. Під плиткою роз- ташована борозенка, що виокремлює плитку на єлмані. Бойовий кінець тупокінцевий, дволезовий, трохи загнутий наверх. Ефес відкритого типу. Гарда втрачена. Руків’я з мідним кап- турцем. Щічки дерев’яні, закріплені на двох мідних заклепках. Верхів’я характерне для кіліджа, комоподібне. Піхви втрачені. 6. Шабля турецького типу, кілідж XVIII ст. Інв. № 1718. Сталь, мідний сплав, дерево. Кування. Параметри шаблі: А=79,5; В=65; С=4; D=3,5; E=28,5; G=32; F=27 (8,3); L=4,7; N=8,5; R=7,5. 90 Клинок сталевий високої кривизни, з великою дволезовою єл- манню. Обух широкий розложистий (0,7 см), Т-подібної форми у перерізі. На початку єлмані спинка клинка утворює невелику плитку. Вздовж обуху до єлмані тягнеться широкий дол. Бойовий кінець гострокінцевий, дволезовий. Ефес відкритого типу. Гарда проста, хрестоподібна, виготовле- на з мідного сплаву. Видовжені кільйони мають мигдалеподібні витягнуті закінчення. Перехрестя становить єдину конструкцію з хрестовиною, шипи видовжені, тонкі. Щічки руків’я дерев’яні, закріплені на трьох заклепках. Верхів’я характерне для кіліджа, комоподібне. Піхви втрачені. 7. Шабля турецького типу з клинком польсько-угорського типу XVII-XVIII ст., Інв. №642. Сталь, срібний сплав, шкіра, дерево. Кування, гравірування, карбування, таушування, зернь, чернь. Параметри шаблі: А=91; В=78,5; С=3,5; D=3,5; E=6,5; G=37; F=7,8 (4,9); L=11,2; N=8; R=7,8. Клинок сталевий середньої кривизни, без рікасо, з єлманню, загостреною з обох боків. Вістря гострокінцеве. Із зовнішнього боку клинка при п’яті, а також вздовж обуху до єлмані таушовано золотом геометричний орнамент (Рис.4-а). З внутрішнього боку на відстані 12 см від п’яти знаходиться та- ушований золотом орнамент: хрест у картуші (Рис.4-б). Ефес відкритого типу. Гарда проста, хрестоподібна, виготов- лена із срібного сплаву. Видовжені кільйони мають кулькопо- дібні закінчення. На лівому кільйоні зверху розміщено кільце. Перехрестя становить єдину конструкцію з хрестовиною, шипи видовжені. Руків’я металеве, лите. Верхів’я комоподібне, розпрямлене. Ефес вкритий зерню, черню, гравірованим геометричним та рослинним орнаментом. Піхви дерев’яні, обтягнуті чорною шкірою, скріпленою з вну- трішнього боку шаблі швом по всій довжині. Оправа піхв, із срібного сплаву, складається з устя, двох латунних обоймиць пізнішого походження з рухомими кільцями та наконечника, з 91 гребінцем. Вся оправа вкрита зерню, черню, гравірованим гео- метричним та рослинним орнаментом. 8. Шабля турецького типу сер. XVII ст., з клинком поль- сько-угорського типу. Інв. № 646. Сталь, шкіра, дерево. Кування, гравірування. Параметри ша- блі: А=91,5; В=78,5; С=3,5; D=3,2; E=4,5; F=7,6 (4,5); G=37; L=10; N=8; R=6,5. Клинок сталевий малої кривизни, з рікасо, дволезовою єлман- ню. Один широкий дол закінчується на єлмані. Бойовий кінець гострокінцевий, дволезовий. Із зовнішнього боку клинка викар- бовано герб «Погоня» – малюнок подібний до тих, що викорис- товувалися на земельних печатках Київського воєводства до сер. XVII ст4 (Рис.5). Ефес відкритого типу. Гарда проста, хрестоподібна, стале- ва, за формою подібна до давньоруської. Надзвичайно короткі кільйони мають кулькоподібні закінчення. Перехрестя стано- вить єдину конструкцію з хрестовиною, шипи широкі, корот- кі. Щічки руків’я дерев’яні, закріплені на трьох орнаментованих заклепках. Верхів’я – перехідне до комоподібного (характерно для другої пол. XVII ст.), з металевою кулькою зверху. Піхви дерев’яні, обтягнуті шкірою рудого кольору. Оправа піхв металева, складається з устя, двох обоймиць та наконечника з гре- бінцем. На усті та другій обоймиці розміщено два рухомих кіль- ця. Вся оправа вкрита ледве помітним рослинним орнаментом. 9. Шабля іранського типу XVII-XVIII ст., шамшир. Інв. № 1739. Сталь, позолоть, шкіра, дерево. Кування, золочення. Параметри шаблі: А=95,5; В=83; С=3; F=10,4 (7,4); L=13,5; N=8; R=7,8. Клинок сталевий середньої кривизни, без рікасо, дол та єлма- ні. Спинка клинка ввігнута. Вістря гострокінцеве, загострене з двох боків. Ефес відкритого типу. Сталева гарда проста, хрестоподібна. Видовжені кільйони мають закінчення у вигляді сплющених кульок. Перехрестя становить єдину конструкцію з хрестови- ною, шипи видовжені, тонкі, короткі. 92 Щічки руків’я з дерева, закріплені однією заклепкою. Верхів’я металеве оливоподібне, кріпиться однією заклепкою. Піхви дерев’яні, обтягнуті чорною шкірою з тисненням, скрі- пленою з внутрішнього боку шаблі швом по всій довжині. Оправа піхв металева, складається з двох обоймиць листоподіб- ної форми з двома нерухомими кільцями (тотожні мотиви про- стежуються на шаблі з Харківського історичного музею, інв. № ОС-577) та латунного наконечника. Устя втрачене. Обоймиці вкриті таушованим золотом рослинним орнаментом. За стилем виконання та оздобленням піхви контрастують з шаблею, що наводить на думку про те, що вони належали до ін- шого комплекту. До переяславської колекції холодної зброї входить значна кількість шабель іноземного походження, досліджених нами в іншій роботі5. Наявні там також шаблі не включені в наш огляд через сумнівність їх походження: пізніші переробки позбавили ці предмети первинних рис. Однак, попри все, досліджене нами зібрання є одним з найбільш представницьких в Україні: роз- глянуті екземпляри охоплюють всю гамму різновидів шабель, які використовували українські козаки, здобуваючи перемоги, що уславили їхню зброю. 1. Див. Тоїчкін Д. Укра ї нська ша б ля XVII-XVIII ст. як іс то ри ч не дже- ре ло: ви то ки, типологія, ви го то в лен ня та по ши рен ня (за матеріалами музейних колекцій України) – Автореф. дис. на здобуття наук. ступе- ня канд. іст. наук. – К., 2005. – С.13, 16. 2. За методикою С.О.Плетньової, якою користуються й інші дослід- ники, при вимірі кривизни перпендикуляр опускається не з вищої точки клинка, а від обуха. Ми будемо вказувати обидва параметри (за методом Плетньової – в дужках). Окрім запобігання плутанині з Рис.1. Прийнята нами схема вимірів шаблі. 93 методиками це, зокрема, надасть додаткову інфор- мацію стосовно ширини клинка у зоні максималь- ної кривизни. 3. Тут і далі тексти музейних описів передано без змін оригіналу запису, тільки, в разі потреби автор розставив знаки сполучення. Часто у текстах зустрі- чаються назви окремих складових шаблі російською мовою, або невдале їх калькування українською. 4. Однороженко О. Українська земельна гераль- дика XVI-XVIII ст. за сфрагістичними джерела- ми. // Спе ці а ль ні іс то ри ч ні ди с ци п лі ни: пи тан ня те о рії та ме то ди ки: зб. на у к. праць. У 2 част. – К.: НАН України, Ін-т іс то рії Укра ї ни, 2004. – Ч. 11. – Т. 1. – С.148. 5. Тоїчкін Д. Шаблі іноземного походження в ко- лекції Переяславського державного історичного музею. // Спе ці а ль ні іс то ри ч ні ди с ци п лі ни: пи тан- ня те о рії та ме то ди ки: зб. на у к. праць. У 2 част. – К.: НАН України, Ін-т іс то рії Укра ї ни, 2005. – Число 12. – Т. 1. – С.288-294 Рис.2-а. Напис при п‘яті шаблі. Ри с. 2- б. Н ап ис н а «Ш аб лі Б ог да на Х ме ль ни ць ко го » з гр ам ат ич ни ми п ом ил ка ми , в ик он ан ий у т ех ні ці п ро - ст ог о гр ав ір ув ан ня , й мо ві рн о ск оп ій ов ан ий з о ри гін ал ьн ої ш аб лі з К ра ків сь ко го Н ац іо на ль но го м уз ею . Рис.2-в. Мальтійський хрест при п‘яті шаблі. 94 Denys Toyichkin COSSACKS’ SABERS IN THE COLLECTION OF THE PEREYASLAV STATE HISTORICAL MUSEUM The article continues a series of author’s researches in the field of hi- storical arms studies, which bring into scientific use new, undisclosed material sources – sabers of the 17-19 centuries from the biggest mus- eum collections of Ukraine. On a basis of the description the author de- veloped his own idea of conveying the basic characteristic attributes of a cold steel for all its parameters. Рис.3. Генуезьке клеймо, або т.зв. «гурда» на клинку шаблі «з особистої охорони гетьмана». Рис.4-а,б. Декор на клинку шаблі іранського типу. Рис.5. Герб «Погоня» із зо- внішнього боку клинка.