Картографічні матеріали у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та державного архіву Чернігівської області
У статті пропонується огляд основних картографічних матеріалів, що зберігаються у фондах Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського та Державного архіву Чернігівської області. Автор аналізує карти, плани, схеми як джерело для вивчення історії регіону....
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Назва видання: | Історико-географічні дослідження в Україні |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54212 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Картографічні матеріали у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та державного архіву Чернігівської області / І. Синельник // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 179-186. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-54212 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-542122014-01-31T03:12:26Z Картографічні матеріали у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та державного архіву Чернігівської області Синельник, І. У статті пропонується огляд основних картографічних матеріалів, що зберігаються у фондах Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського та Державного архіву Чернігівської області. Автор аналізує карти, плани, схеми як джерело для вивчення історії регіону. This article deals with main cartographic documents which belong to the V.V. Tarnovskyi Chernihiv historical museum by and state fundamental material archives of Chernihiv region. The author analyzes maps, plans, schemes as a main source to investigate the history of Chernihiv Region. 2009 Article Картографічні матеріали у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та державного архіву Чернігівської області / І. Синельник // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 179-186. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. XXXX-0022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54212 623.64 (477.51) uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті пропонується огляд основних картографічних
матеріалів, що зберігаються у фондах Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського та Державного архіву
Чернігівської області. Автор аналізує карти, плани, схеми
як джерело для вивчення історії регіону. |
| format |
Article |
| author |
Синельник, І. |
| spellingShingle |
Синельник, І. Картографічні матеріали у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та державного архіву Чернігівської області Історико-географічні дослідження в Україні |
| author_facet |
Синельник, І. |
| author_sort |
Синельник, І. |
| title |
Картографічні матеріали у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та державного архіву Чернігівської області |
| title_short |
Картографічні матеріали у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та державного архіву Чернігівської області |
| title_full |
Картографічні матеріали у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та державного архіву Чернігівської області |
| title_fullStr |
Картографічні матеріали у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та державного архіву Чернігівської області |
| title_full_unstemmed |
Картографічні матеріали у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та державного архіву Чернігівської області |
| title_sort |
картографічні матеріали у фондах чернігівського історичного музею імені в.в.тарновського та державного архіву чернігівської області |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54212 |
| citation_txt |
Картографічні матеріали у фондах Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського та державного архіву Чернігівської області / І. Синельник // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 179-186. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Історико-географічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT sinelʹnikí kartografíčnímateríaliufondahčernígívsʹkogoístoričnogomuzeûímenívvtarnovsʹkogotaderžavnogoarhívučernígívsʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-05T05:35:45Z |
| last_indexed |
2025-07-05T05:35:45Z |
| _version_ |
1836784021107900416 |
| fulltext |
179
УДК 623.64 (477.51)
Ірина Синельник
КАРТОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
У ФОНДАХ ЧЕРНІГІВСЬКОГО
ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ ІМЕНІ
В.В.ТАРНОВСЬКОГО ТА ДЕРЖАВНОГО
АРХІВУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті пропонується огляд основних картографічних
матеріалів, що зберігаються у фондах Чернігівського істо-
ричного музею ім. В.В.Тарновського та Державного архіву
Чернігівської області. Автор аналізує карти, плани, схеми
як джерело для вивчення історії регіону.
Р
озвиток картографії у будь-який історичний період зу-
мовлений державними інтересами – справами оборо-
ни, адміністративного устрою, землекористування, бу-
дівництва шляхів. Відповідно, як зазначає відомий історик
Я.Дашкевич, карти слугують певним політичним, адмініст-
ративним, військовим, економічним та іншим цілям того чи
іншого часу. А згодом вони стають важливим джерелом для
дослідження історичного минулого зображених на них тери-
торій1. Як історико-географічні джерела, карти також вивча-
ються у джерелознавчому та археографічному аспектах. За-
фіксовані ж на них об’єкти, події і процеси локалізуються у
тривимірному просторі та в певному інтервалі історичного
часу.
Прикметно, що останнім часом спостерігається підвищення
інтересу українських науковців до проблем картографії. Це за-
свідчує ряд публікацій у періодичних виданнях (Р.Сосса, П.Іва-
ньков, В.Вечерський та ін.) і навіть видання окремих збірок на-
укових праць2. Картографія вивчається як одна з спеціальних
історичних дисциплін, вводяться до наукового обігу і опрацьо-
вуються карти, схеми, плани окремих історичних періодів. Так,
180
В.Вечерський присвятив ряд наукових праць планам українсь-
ких міст часів Гетьманщини.
Переважна більшість наукових досліджень стосуються розро-
бки питань картографії західноукраїнських земель, дещо менше
розвідок про карти і плани Лівобережжя, що, імовірно, поясню-
ється обмеженою джерельною базою. Левова частка унікальних
рукописних картографічних матеріалів у силу історичних обста-
вин зосереджена у бібліотеках та музеях Російської Федерації,
проте деякі картографічні документи є і в місцевих культурно-
освітніх і наукових установах. Тож, як бачимо, тема потребує по-
дальшої розробки та актуалізації. Автор пропонує короткий огляд
картографічних матеріалів територій регіону, що зберігаються у
Чернігівському історичному музеї імені В.В.Тарновського (далі –
ЧІМ) та Державному архіві Чернігівської області (далі – ДАЧО).
Обов’язковою умовою функціонування картографії є діяль-
ність власної картографо-геодезичної служби. Картографу-
вання українських земель здійснювали держави, які володіли
відповідними територіями країни. Лише у часи Гетьманщини
та УНР були зроблені спроби організації власної картографо-
геодезичної служби3. Характерна риса картографування укра-
їнських земель у складі Росії – домінування централізованого
державного підходу в організації геодезичних і картографічних
робіт. Після створення російської державної географічної слу-
жби картографування території України проводилося постій-
но. Спочатку це зумовлювалося військовими намірами Росії під
час війни зі Швецією (1700–1721 рр.). Низку мап українських
територій створено у зв’язку з полтавськими подіями 1709 р.4
Досить небагато бібліотек та музеїв України можуть пиша-
тися унікальними картографічними колекціями. Тим паче, що
колекції завжди є результатом цілої низки методичних і ціле-
спрямованих дій, а в їх основі, як правило, – приватні збірки5.
Закономірно: карти, як стратегічні документи, осідали відпові-
дно в архівах тих держав, до складу яких входили українські зе-
млі протягом різних історичних періодів.
Як справедливо вказує дослідник В. Вечерський, картографі-
чні збірки архівів і бібліотек України надзвичайно бідні, у них
181
у кращому разі знаходимо плани ХІХ ст. «Більшість з них – ре-
зультати заходів імперської адміністрації, теж належать Росії»6.
Так, унікальний документ – рукописний план Чернігова 1706 р.
під назвою «Абрис Чернігівський», ймовірно створений прапо-
рщиком І.Долинським, – зберігається у відділі рукописів Біб-
ліотеки Російської академії наук у Санкт-Петербурзі у збірці
карт, планів, креслень, малюнків і гравюр Петра І7. План від-
творює історичні території, архітектурні ансамблі і споруди Че-
рнігова з околицями та тополандшафтними об’єктами (річками,
ярами, лісами, заплавами, дорогами та ін.). Історична цінність
документа в тому, що він виконаний у традиціях московської
картографічної школи і лише на ньому можна побачити церк-
ви, які відсутні в місті у наші дні – Михайлівську, Благовіщен-
ську, Покровську, Воскресенську, Хрестовоздвиженську та ін8.
«Абрис Чернігівський» – важливе джерело з історії, історичної
топографії, містобудування, архітектури і фортифікації Черні-
гова на рубежі ХVІІ–ХVІІІ ст.
Не є виключенням у історичній закономірності приналежно-
сті цінних картографічних документів до наукових інституцій
чи відомств інших держав ані ЧІМ, ані ДАЧО. У фондах музею
та обласного архіву зберігаються картографічні матеріали, над-
ходження яких було здебільшого випадковим. Серед них ча-
сто зустрічаються копії, оригіналів не так і багато. Зважаючи
на незначну кількість одиниць зберігання, що стосуються кар-
тографії, та, в основному, не систематичний характер їх надхо-
джень, не маємо підстав говорити про картографічну колекцію
чи збірку.
Карти у фондах ЧІМ датуються ХVІІІ–ХХ ст. Надходжен-
ня більшості карт, планів та їхніх копій припадає на 70-80 рр.
ХХ ст., найчастіше вони передавалися до музею окремими гро-
мадянами. Декілька копій ХІХ – поч. ХХ ст. подарував ЧІМ в
1974 р. житель Ленінграда Г. Коллигоєв9. Відомо, що Чернігівсь-
ка вчена архівна комісії теж мала свою колекцію карт, яка була
представлена на виставці ХІV археологічного з’їзду, що прохо-
див 1908 р у Чернігові.10 Колекцію креслень і карт комісії з вла-
сного сімейного архіву передав князь О.Куракін, який отримав
182
від свого предка малоросійського генерал-губернатора князя А.
Куракіна.
Крім матеріалів комісії на виставці з’їзду були представлені
карти, плани, креслення ХІХ ст., що зберігалися у місцевих біб-
ліотеках, музеях, архівах – плани міст Глухів, Ніжин, Стародуб,
Козелець, Городня, Сосниця, Сураж та ін. У каталозі виставки
ХІV археологічного з’їзду зазначається, що картографічний від-
діл, який включав 99 одиниць, надав можливість ознайомитися
з маловідомими картографічними матеріалами. «Дорожнеча ви-
дання призвела до того, що карти не стали надбанням наукових
розробок»11. На жаль, матеріали виставки археологічного з’їзду
до нашого часу не збереглися, оскільки переважна більшість з
них загинули під час Великої Вітчизняної війни.
Найбільш ранніми зразками у музейних фондах є копії планів
Чернігова 1751 р., 1776 р., 1788 р., зроблені архітектором Б.То-
білевичем у 1947 р. у російських бібліотеках на замовлення му-
зею12. На копіях планів зображені фортифікаційні укріплення
Чернігова ХVІІІ ст.
Картографія Чернігівщини ХІХ ст. представлена планами
повітів губернії, що була створена у 1802 р., та губернського
центру. У музеї зберігаються плани окремих повітів Чернігівсь-
кої губернії, що датуються першою половиною ХІХ ст., а саме:
Глухівського, Ніжинського, Новозибківського, Новгород-Сі-
верського, Мглинського, Сосницького, Стародубського та ін.13
На планах позначені кордони повітів, населені пункти (церкви
позначені кругом, над яким – хрест), річки, дороги. Усі вони ви-
конані однотипно, без зазначення масштабу і точного часу ство-
рення. За зовнішніми ознаками ці матеріали нагадують сторі-
нки окремого видання. Як їх особливість, можна відзначити
наявність на кожному з них герба повіту та позначення церков
у населених пунктах.
Початком ХІХ ст. датовані плани, розроблені у Санкт-Петер-
бурзі для міст і містечок губернії. Вони навіть підписані царем:
«Бути цьому»14. На кожному плані (з позицій сьогодення, це
– проекти, що так і не були реалізовані) пунктиром позначе-
на існуюча забудова міста, суцільними лініями – пропонована.
183
Архітектори проектували розташування громадських будівель,
органів управління, торгових і промислових закладів, визнача-
ли житлову забудову і навіть кладовища.
У цей час змінюється призначення міських планів. Якщо пе-
ред тим вони слугували виключно військовим цілям, то зго-
дом вони стають документами, що планують та регулюють за-
будову міст. Робота з їх складання розпочалася наприкінці
ХVІІІ ст. Плани того часу зберігаються у ЦДВІА Росії. Вони
фіксували наявний стан українських міст, а російські фахівці
опрацьовували проекти докорінної реконструкції давніх міс-
тобудівних структур, кінцевою метою яких була їх уніфікація
в Малоросії15.
Єдина карта у фондах ЧІМ, що не стосується території Че-
рнігівщини, – рукописна карта Київської губернії з позна-
ченням державних, церковних та селянських володінь. Вона
створена доктором де ла Флізом у ІІ пол. ХІХ ст. 16 На карті
позначені населені пункти, кордони, дороги, а найважливіше
– на ній зафіксована структура землеволодіння, зокрема, роз-
поділ земель між представниками різних верств населення. У
легенді карти також визначені відстані між основними містами
Київської губернії.
Цікавим для краєзнавців та істориків може бути «План Чер-
нігова, створений у 1908 р. з нагоди 1000-ліття Чернігова з по-
значенням колишньої Чернігівської фортеці та Валу»17. За цим
планом можна дізнатися про розташування у Чернігові на поч.
ХХ ст. державних і громадських установ. На території міста по-
значені монастирі та 15 храмів (у тому числі римо-католицький
костьол), частина з яких не збереглася до нашого часу.
Декілька карт, що зберігаються у фондах ЧІМ, пов’язані з бо-
йовими діями на території Чернігівщини у першій пол. ХХ ст.
– під час громадянської та Великої Вітчизняної воєн (карта бо-
йового шляху 44-ої Київської стрілкової дивізії у 1918–1920 рр.;
карта-схема маршруту 76-ої гвардійської Чернігівської черво-
нознаменної стрілкової дивізії під час визволення Чернігівщи-
ни)18. Представлені і дві німецькі карти часів Великої Вітчиз-
няної війни19.
184
У ДАЧО, на жаль, відсутній єдиний фонд, що об’єднував би
усі картографічні матеріали. Вони розпорошені у різних фондах
і, переважно, стосуються питань землевласності та землевпоря-
дкування. Картографічні матеріали супроводжують (ілюстру-
ють, пояснюють) текстові документи. Чи не найбільше таких
матеріалів містить фонд Чернігівської межової палати, яка була
створена у 1860 р. відповідно до «Положення про розмежуван-
ня Чернігівської і Полтавської губернії»20. Межова палата ке-
рувала повітовими комісіями і землемірами, мала свою кресля-
рню, до її складу також входили представники дворян, козаків
і селян-землевласників. Ліквідована була у 1889 р. у зв’язку із
закінченням розмежування Чернігівської губернії21.
Фонд Чернігівської межової палати (Ф.156) вміщує межо-
ві книги, польові журнали, а також матеріали про розмежу-
вання козацьких, селянських і поміщицьких земель в окремих
повітах губернії, зокрема, плани земель Конотопського, Козе-
лецького, Остерського та інших повітів. Діяльність межової
палати передбачала складання детальних планів розташуван-
ня земельних ділянок. В окремих населених пунктах області
(наприклад, у селах нинішніх Городянського і Чернігівського
районів) вони дозволяють відтворити поземельні майнові від-
носини середини ХІХ ст.22 На картах позначені поля, сінокоси,
дороги, болота та ін. Знаходимо описи суміжних земель, відо-
мості про їх власників та приналежність останніх до окремих
верств суспільства.
Карти земель та лісових угідь також знаходяться у фонді гу-
бернського земельного відділу – Ф.Р-503. Губернський земель-
ний відділ губернського виконавчого комітету Ради робітничих,
селянських і червоноармійських депутатів діяв у 1919–1923 рр.,
а в 1923–1925 рр. – це губернське земельне управління губе-
рнського виконавчого комітету Ради робітничих, селянських і
червоноармійських депутатів. Оскільки діяльність земельного
відділу була пов’язана із землевпорядкуванням, то карти відо-
бражають розміщення наділів, проведення робіт із заліснення
окремих територій краю. Є карти окремих лісництв – Ніжин-
ського, Борзнянського та ін.23 Одна із справ подає список лісів
185
Кролевецького повіту, схематичний план лісонасаджень Заде-
сенського, Понорницького, Савицького лісництв Кролевецько-
го повіту24. Також збереглися копії планів господарств та їхні
описи25.
Як бачимо, карти, плани, схеми – цінні історичні джерела.
Вони дозволяють вивчати розміщені у конкретному історич-
ному просторі об’єкти і явища господарства, військову справу,
державне управління. Спираючись на них, можна прослідку-
вати етапи забудови міст, просторові співвідношення у межах
міста і його околиць, зміни природного середовища, розвиток
майнових відносин, сільського і лісового господарства, заліс-
нення окремих територій. З цією метою можна вивчати кар-
тографічні матеріали у фондах ЧІМ та ДАЧО, хоча вони ча-
стково репрезентують тільки розвиток місцевої картографії
ХVІІІ–І пол. ХХ ст.
1. Дашкевич Я. Великомасштабна картографія України ХVІІ–ХVІІІ ст.//
Картографія та історія України: Зб. наук. праць. – Львів; Київ; Нью-Йорк,
2000. – 344 с.
2. Див.: Сосса Р. Стан і проблеми досліджень з історії картографії в Укра-
їні // Пам’ять століть. – 2003. – №2.– С. 127–131; Іваньков П. Про хроно-
логічні рамки історичних карт // Укр. іст. журн. – 1987. – №6. – С. 52–57;
Вечерський В. Плани міст Гетьманщини і національне містобудування //
Пам’ятки України: історія та культура. – 1996. – №2. – 66–77; Картографія
та історія України: Зб. наук. праць. – Львів; Київ; Нью-Йорк, 2000. – 344 с.
3. Сосса Р. Вказ. праця. – С. 129.
4. Люта Т. Україна на старожитніх мапах // Пам’ятки України: історія і
культура. – 1996. – №2. – С. 64.
5. Див.: Самарський В. Історія формування колекції карт і планів відді-
лу давніх актів ЦДІА України у Львові // Картографія та історія України.
– С. 215–217.
6. Вечерський В. Вказ. праця. – С. 77.
7. «Абрис Чернігівський» // Чернігівщина: енциклоп. довідн. / За ред.
Кудрицького А. – К.,1990. – С. 31–32.
8. Куценко П. Древніх міст обличчя неповторні: Чернігівщина на старо-
давній картографії // Десн. правда. – 1997, 8 квіт. – № 41. – С. 4.
186
9. ЧІМ. – Фонди Інвентарні картки. – Ап. – І 152; Ап. – 153; Ап. – 154;
Ап. – 155; Ап. – 156; Ап. – 157; Ап. – 158; Ап. – 159.
10. Каталог выставки ХІV Археолог. съезда в Чернигове / Под ред. Доб-
ровольского П. – Чернигов, 1908. – 485 с.
11. Там же. – С. 1–9.
12. ЧІМ. – Фонди. Вп. 1801–1808.
13. Там само. – Фонди. Ап. 1135.
14. Там само. – Фонди. Ап. 152–159.
15. Вечерський В. Вказ. пр. – С.73.
16. ЧІМ. – Фонди. Ап.139.
17. Там само. – Вп. 2137.
18 Там само. – Вп. 12–81/1474; Ап. 176.
19.Там само. – 4685; 4686.
20. Державний архів Чернігівської області: Путівник. – Чернігів, 2001.
– С.105.
21. Там само. – С. 106.
22. ДАЧО.– Ф. 156. – Оп. 1. – Спр. 85. – Арк. 2–3.
23. Там само. – Ф. Р–503. – Оп. 1. – Спр. 265. – Арк. 1–17.
24.Там само. – Спр. 255. – Арк. 5–8.
25.Там само. – Спр. 304.
Iryna Synelnyk
CARTOGRAPHIC DOCUMENTS WHICH BELONG
TO THE V.V. TARNOVSKYI CHERNIHIV HISTORICAL MUSEUM
BY AND THE STATE FUNDAMENTAL MATERIAL ARCHIVES
OF CHERNIHIV REGION
This article deals with main cartographic documents which belong to
the V.V. Tarnovskyi Chernihiv historical museum by and state funda-
mental material archives of Chernihiv region. The author analyzes maps,
plans, schemes as a main source to investigate the history of Chernihiv
region.
|