Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст.
Стаття присвячена печаткам боярина Дмитра з Володимира та чернігівського єпископа Антонія в світлі дослідження середньовічної української топоніміки. Місто Володимир (Волинський) та Чернігів, до цього часу не фіксувались у сфрагістиці....
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Історико-географічні дослідження в Україні |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54246 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст. / О. Алфьоров // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2012. — Число 12. — С. 6-14. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-54246 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-542462014-02-08T22:38:36Z Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст. Алфьоров, О. Історична географія Стаття присвячена печаткам боярина Дмитра з Володимира та чернігівського єпископа Антонія в світлі дослідження середньовічної української топоніміки. Місто Володимир (Волинський) та Чернігів, до цього часу не фіксувались у сфрагістиці. The article deals with the seals of boyar Dmytro (Volodymyr) and bishop Antonii (Chernihiv) in the context of the research on the medieval Ukrainian toponymy. The towns of Volodymyr (Volynsky) and Chernihiv have not been covered by sphragistics until now. 2012 Article Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст. / О. Алфьоров // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2012. — Число 12. — С. 6-14. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54246 uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історична географія Історична географія |
| spellingShingle |
Історична географія Історична географія Алфьоров, О. Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст. Історико-географічні дослідження в Україні |
| description |
Стаття присвячена печаткам боярина Дмитра з Володимира та чернігівського єпископа Антонія в світлі дослідження середньовічної української топоніміки. Місто Володимир (Волинський) та Чернігів, до цього
часу не фіксувались у сфрагістиці. |
| format |
Article |
| author |
Алфьоров, О. |
| author_facet |
Алфьоров, О. |
| author_sort |
Алфьоров, О. |
| title |
Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст. |
| title_short |
Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст. |
| title_full |
Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст. |
| title_fullStr |
Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст. |
| title_full_unstemmed |
Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст. |
| title_sort |
географічні назви за новими даними руської сфрагістики xii ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Історична географія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54246 |
| citation_txt |
Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст. / О. Алфьоров // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2012. — Число 12. — С. 6-14. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Історико-географічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT alfʹorovo geografíčnínazvizanovimidanimirusʹkoísfragístikixiist |
| first_indexed |
2025-07-05T05:37:07Z |
| last_indexed |
2025-07-05T05:37:07Z |
| _version_ |
1836784107055480832 |
| fulltext |
ІСТОРИЧНА ГЕОГРАФІЯ
Олександр Алфьоров
ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ ЗА НОВИМИ ДАНИМИ
РУСЬКОЇ СФРАГІСТИКИ ХІІ ст.1
Стаття присвячена печаткам боярина Дмитра з Володимира та
чернігівського єпископа Антонія в світлі дослідження середньовічної
української топоніміки. Місто Володимир (Волинський) та Чернігів, до
цього часу не фіксувались у сфрагістиці.
Українська сфрагістика доби Київської Русі — неоціненне
джерело для дослідження вітчизняної історії та спеціальних
історичних дисциплін. Печатки, які окрім інформативності у
подачі зображень, агіографічних сюжетів, написів, подають й низку
топонімів. Написи географічних назв, за даними давньоруської сфрагіс -
тики, окремим об’єктом досліджень не ставали.
До нашого часу, сфрагістичний матеріал зазначеного періоду подавав
наступні географічні назви трьох категорій:
1. Держави — Русь.
2. Князівства — Тмутаракань.
3. Міст (центрів єпископій) — Новгород, Полоцьк, Смоленськ, Галич
і Ростов.
Назва «Русь» фігурує в титулатурі князів і подавалась грецькою та
руською мовами. Наприклад: «Р СІАС», «РОСІАС», «РОУСЬ». Сфра -
гіс тика зафіксувала назву лише одного князівства — Тмутараканського.
Печатки Олега-Михаїла Святославича-Миколайовича інколи подають її
і в претензійному стилі, додаючи до титулатури назву Хазарія і Зіхія.
Необхідно зазначити, що печатки Олега-Михаїла і до цього часу зали -
шаються в площині дискусії між візантологами та русистами. Не
заглиблюючись в її суть відзначимо, що скепсис з приводу того, що
печатки із написом «архонт Матрахі, Зіхії та всієї Хазарії» належать саме
6
Олегу в багатьох позиціях виправданий. Проте, поставити остаточну
крапку, так і не вдалось жодній зі сторін2. Лише накопичення матеріалу
і його публікація, очевидно наблизить до розв’язання цієї довготривалої
полеміки. Торкаючись назви Тмутаракані/Матрахі, слід внести правку
помилки, яка закралась в третій том «Актовых печатей Древней Руси Х–
XV вв.». За номером 66б подана печатка, яка укладачами була обережно
віднесена до раніше невідомого Тмутараканського єпископа Григорія.
Атрибуція булли виходила з реконструкції ушкодженого тексту на зво -
ротній стороні, як: «КЄRО/ ГРИГОР/ МАТРА»3. Мені відомий екземп -
ляр сфрагісу цього штемпеля кращого стану, напис на якому дає без -
сумнівне прочитання останнього слова, як «NОТАР», що свідчить про
його приналежність чиновнику4.
Назви міст стають відомими з печаток єпископів: Новгородського,
Галицького, Полоцького, Смоленського і Ростовського.
В колекції О. Шереметьєва зберігаються молівдовули, які розширю -
ють ореол наших знань з давньоруської топоніміки. Введення до нау -
кового обігу цих сфрагісів безперечно потребує їх детального дослід -
ження, але в цій публікації зупинюсь лише на географічному аспекті.
Опис печаток5:
1. Прямокутна за формою свинцева печатка. Канал для шнура роз -
ташовано вертикально. Заготовка пластинчата (фото 1.).
7
Фото 1. Печатка боярина Дмитра
Лицьова сторона: Ростове зображення св. Димитрія, в правій руці
спис, ліва оперта на щит; навколо голови лінійний(?) німб. Праворуч
залишки стовпчастого напису:
Д
ІМ
[Δημήτριος — Димитрій]
Зворотна сторона: Напис в три рядки, де літери «НМН» першого
рядка в лігатурі:
ДНМНТР
БОЛЂРЄN
.ОVС…
[Днмнтр(н) болђрєN(ъ)… — Димитрій боярин…]
Згори залишки крапкового обідка.
Розміри: Загальний 18х15,5 мм; Товщина 3 мм; Вага 6,3 г.
Місце знахідки — біля с. Губин, Старокостянтинівський р-н, Хмель -
ницька обл.
Місце зберігання — Сфрагістична колекція Олексія Шереметьєва,
№ VР-301.
2. Прямокутна за формою свинцева печатка. Канал для шнура роз -
ташовано вертикально. Заготовка пластинчата (фото 2.).
Лицьова сторона: Ростове зображення св. Димитрія, в правій руці
спис, ліва оперта на щит краплеподібної форми, який по канту обрам -
лений крапковим обідком, а в центрі має зображення лапчастого хреста.
Обабіч залишки стовпчастого напису:
О ІМН
8
Фото 2. Печатка боярина Дмитра
А ТРІ
ГІ
ОС
[Άγιος Δημήτριος — святий Димитрій]
Зворотна сторона: Напис в чотири рядки, де літери «НМН» першого
рядка та «МН» останнього в лігатурі, а літера «А» ретроградна:
ДНМН
БОЛЂРЄNЪ
.ОVСКНRА
.ДНМНРЪ
[Днмн(трн) болђрєNъ (р)оускн Ва(ло)димиръ — Димитрій боярин
руський з Володимира]
З правого боку залишки крапкового обідка.
Розміри: Загальний 17х20 мм; Товщина 3 мм; Вага 5 г.
Місце знахідки — с. Яроповичі, Андрушівський р-н, Житомирська обл.
Місце зберігання — Сфрагістична колекція Олексія Шереметьєва,
№ VР-288.
3. Кругла свинцева печатка. Канал для шнура розташовано верти -
кально з незначним зміщенням по діагоналі. Заготовка одинарна, лита
(фото 3.).
Лицьова сторона: Зображення Спаса на престолі; навколо голови
хрещатий німб; престол без спинки; ліва рука тримає біля грудей
Євангеліє, права зігнута в лікті і припіднята до гори в жесті благо -
словення; обабіч від голови під титлою літери:
9
Фото 3. Печатка чернігівського єпископа Антонія
І ХС
[Ἰησοῦς Χριστός — Ісус Христос]
Навколо крапковий обідок.
Зворотна сторона: Напис в п’ять рядків, де літери «СНР» третього
рядка під титлою:
АNТW
NІОNСКЕ
ПЄІСМЄСНР
МОVТZЄР
NІГОВОV
[Αντωνίον σκέπоις6 μέ Σωτήρ μоυ Τζερνιγοβоυ — Спасителю, зглянься на
мене Антонія Чернігівського (Спасителю, охорони мене, Антонія Чер -
нігівського)]
Навколо крапковий обідок.
Розміри: Загальний 21х23 мм, штемпельний 19 мм; Товщина 4 мм;
Вага 11,3 г.
Місце знахідки — с. Яроповичі, Андрушівський р-н, Житомирська обл.
Місце зберігання — Сфрагістична колекція Олексія Шереметьєва,
№ VР-291.
Обидва види печаток — є непересічними пам’ятками давньоруської
сфрагістики. Два перших екземпляра належать до одного штемпеля
буллатірія і доповнюють один-одного. Перша печатка, судячи з напису,
належить руському боярину Дмитру з міста Володимира. Другий сфрагіс
мав власником чернігівського єпископа Антонія, який займав кафедру
бл. 1159–1168 рр.
Датувати печатку Дмитра слід першою третиною ХІІ ст. Саме в цей
час виникає новий сфрагістичний тип із кириличними написами введе -
ний Володимиром-Василем Мономахом. Називання Димитрієм себе
«боярином руським» знаходить своє відображення і в князівській сфра -
гістиці зазначеного періоду. Із титулатурами «князь руський» відомі
печатки Володимира-Василя Мономаха, Олега-Михаїла Святославича-
Миколайовича та Ярополка-Івана Володимира-Васильовича.
Палеографічна особливість написання «закритої» літери «В» в назві
Чернігова вказує, на те, що Антоній це відомий нам з ПВЛ чернігівський
владика ХІІ ст., а не один з безіменних єпископів ХІ ст. Остання церковна
печатка з використанням графеми «R» в грекомовній формулі належала
новгородському єпископу Нифонту (1131–1156 рр.)7.
10
В контексті заявленої теми, ми не будемо детально зупинятися на
кожному молівдовулі, хоча за своїм значенням в науці вони безперечно
потребують ретельнішого дослідження. Пунктирно окреслимо основні
сфрагістичні моменти, на які слід звернути увагу при подальшому опра -
цюванні печаток:
Печатка боярина Дмитра:
1. До цього часу були відомі чотири персони з княжої адміністрації,
які мали свої печатки: Ратибор, Андрій, Євстафій та Мефодій(?)8.
Ця печатка розширює наші знання про урядницьку сфрагістику9;
2. Вперше на печатці вжито термін «боярин»;
3. На шиті святого Димитрія не характерне для руської сфрагістики
зображення лапчастого хреста, що може трактуватись і як певна
протогеральдична складова10;
4. Заготовка в обох випадках є пластинчатою;
5. Описаний під першим номером молівдовул має місце знахідки
район с. Губин, яке належить до ареалу Болохівської землі і є важ -
ливою пам’яткою для її дослідження.
Печатка єпископа Антонія:
1. Не дивлячись на значимість чернігівської кафедри і навіть існу -
вання титулярного митрополита на ній в сер. ХІ ст., це перша
достеменно відома печатка чернігівського єпископа. Хоча зазна -
чимо, що ми схиляємось до того, що існував молівдовул єпископа
Феоктиста, проте, на превеликий жаль він не має пояснювального
тексту, щоб прийняти це твердження остаточно11. Окрім того
псевдопечатка іншого чернігівського єпископа Івана12, віднайшла
свою вдалу переатрибуцію13.
2. До цього часу, печаткою Антонія Грека вважалися два молівдовули
з Смоленська та Білоозера14. Проте, знахідка нашого екземпляра
спростовує це твердження. До всього складність пояснення зна -
хідок печаток Антонія настільки віддалених від кафедри усува -
ється.
3. Повні аналоги іконографії Спаса на троні на пам’ятниках візан -
тійської сфрагістики того часу нам невідомі. Більш-менш набли -
женими є зображення на монетах Мануїла І Комнина, проте і вони
мають іншу деталіровку, яка не дозволяє говорити про повну
тотожність образів15. Очевидно майстер, що виготовляв штемпель
зобразив на ньому копію ікони Спаса з чернігівського собору. А те,
що різчик був місцевий свідчить помилка в легенді печатки (див.
у прим. до печатки).
11
4. Зображення Спаса на лицьовій стороні молівдовула символізує
чернігівську єпископію. У 30-х рр. ХІ ст. князь Мстислав-Костян -
тин Володимирович-Васильович заклав в Чернігові на честь Спаса
кафедральний собор.
Описані молівдовули подають дві нові географічні назви, які до цього
були відсутні серед відомих печаток Русі ХІІ ст. — міста Володимир
(Волинський) та Чернігів.
Напис на печатці Дмитра виконано кирилицею, окрім першої літери
«В» у назві міста, де вона подана за грецькою традицією через «R». За
відсутності всіх літер повна прочитка топонима ускладнена. Перша
літера четвертого рядка, яка була третьою в назві міста, не вмістилась на
заготовці. Від неї залишилась лише нижня петля, притаманна таким
графемам, як: Б, В, О, , Ъ, Ь. З перелічених літер «Б» та «В» наврядчи
мали там місце — специфічне написання «Б» вживане вище, а для «В»
нема верхньої петлі, яка мала б бути видною. Не будучи філологом,
залишу повну реконстркцію назви для подальших досліджень, або ж
знахідки кращого екземпляра. Можу запропонувати лише версію, що
назва, судячи з частовживаного в ПВЛ топоніму «ВОЛОДНМНР», могла
бути написана в такий спосіб: «RАЛОДИМИРЪ». Проте, ця прочитка
можлива лише за умови, що в останньому рядку печатки не вистачає
двох, а не одної графеми.
На печатці єпископа Антонія напис виконано грецькою мовою.
Руська назва міста подана в грецькій транскрипції. Топонім подано без
скорочень, що як слушно помітив А. Купраніс, аналізуючи інші владичі
булли: «продиктовано важностью безошибочной идентификации вла -
дыч ных печатей»16.
Отже, залучаючи давньоруський сфрагістичний матеріал до вивчення
історичної географії, ми розширюємо наші знання про топоніміку
середньовічної України. Очевидно, що перша спроба має свої методо -
логічні хиби, але сподіваємось на їх вирішення у подальших студіях на
стиці двох спеціальних історичних дисциплін.
1 Виносимо подяку Олексію Шереметьєву за надану можливість опрацю -
вання фондів Сфрагістичної колекції.
2 Див. наприкл.: Янин В.Л. Актовые печати Древней Руси. — Т. І. — Печати
Х — начала XIII в. — М., 1970. — С. 26–28; Сотникова М.П. Новые сфагис -
тические материалы XI–XV вв. // Нумизматика в Эрмитаже. Сборник научных
12
трудов. — Л., 1987. — С. 158–159; Янин В.Л., Гайдуков П.Г. Актовые печати
Древней Руси. — Т. ІІІ. — Печати зарегистрированные в 1970–1996 гг. — М.,
1998. — С. 22; Смычков К.Д. О нескольких случайных находках моливдовулов
IX–XII вв. в Матархе (по материалам частных собраний) // Одиннадцатая
всероссийская нумизматическая конференция. — СПб, 2003. — С. 59; Шанд -
ровская В.С. К толкованию легендыодной свинцовой печати // Хранитель
Эрмитажа. К 100-летию со дня рождения И.Г. Спасского (1904–1990). — СПб.,
2004. — С. 250–255; Жуков И. Вислые печати князя Олега (Михаила) Свято -
славича // Нумізматика і фалеристика. — № 2 (квітень–червень) 2011. —
С. 22–23.
3 Янин В.Л., Гайдуков П.Г. Актовые печати Древней Руси. — Т. ІІІ. — Печати
зарегистрированные в 1970–1996 гг. — М., 1998. — С. 120.
4 Сфрагістична колекція О. Шереметьєва № VP-1196.
5 За підготовку матеріалу виносимо подяку працівникам Сфрагістичного
центру Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих.
6 На печатці помилково «σκέπεις», замість «σκέπоις», в розшифровці подано
правильне написання.
7 Янин В.Л. Печать новгородского епископа Ивана Попьяна (1110–1130 гг.) //
Вспомогательные исторические дисциплины. — Т. IX. — Л., 1978. — С. 47–56.
8 Лихачев Н.П. Материалы для истории византийской и русской сфрагистики. —
Вып. 2. «Труды Музея палеографии». — Т. 2. — Л., 2930. — С. 19–20; Янин В.Л.
Актовые печати Древней Руси. — Т. І. — Печати Х — начала XIII в. — М.,
1970. — С. 64–67; Янин В.Л., Гайдуков П.Г. Актовые печати Древней Руси. —
Т. ІІІ. — Печати зарегистрированные в 1970–1996 гг. — М., 1998. — С. 25–26;
Жуков И. Вислые печати боярина Ратибора // Нумізматика і сфрагістика. — № 3
(квітень–червень) 2011. — С. 5–6.
9 Я абсолютно не погоджуюсь з існуванням інституту ранньої новогородської
посадницької печатки, який ввів В. Янін. Новгородська адміністративна сфра -
гістика знає лише печатку Євстафія і пізні молідвовули починаючи з ХІІІ ст.
Печатки, що отримали номери від 123 до 132 номеру належать князям Рюри -
кового дому.
10 Про зображення на щитах руських печаток див. Артюхін О. Формування
типології князівської булли на прикладі печаток Ярослава Мудрого та його
нащадків другої половини ХІ ст. (за матеріалами сфрагістичної колекції Музею
Шереметьєвих) // Сфрагістичний збірник. — Вип. 1. — К., 2011. — С. 367–374.
11 Марков Д. Б., Молчанов А.А. Печатка чернiгiвського епiскопа Феоктiста
(1113–1123 рр.) // Друга чернiгiвська обласна наукова конференцiя з історичного
краезнавства: Грудень 1988 р.: Тези доповiдей. — Вип. 2. — Чернiгiв–Нiжин,
1988. — С. 39–40.
12 Коваленко В. П., Молчанов А.А. Печати черниговских епископов XI–XII вв.
// 1000 рокiв Чернiгiвськiй єпархiі: Тези доповiдей церковно-історичної конфе -
ренції: Чернiгiв, 22–24 вересня 1992 р. — Чернiгiв, 1992. — С. 55–58.
13
13 Купранис А.А. Древнерусская вислая свинцовая печать из Белоозера //
Восточноевропейский археологический журнал. — № 2 (3) — март–апрель, 2000.
14 Янин В.Л., Гайдуков П.Г. Актовые печати Древней Руси. — Т. ІІІ. — Печати
зарегистрированные в 1970–1996 гг. — М., 1998. — С. 58, № 311а.
15 Див. наприклад аукціонники: Triton. — Вип. IV. — 5 December 2000. —
лот 872; Triton. — Вип. V. — 16 January 2002. — лот 2312.
16 Купранис А.А. Датированные печати иерархов русской церкви (домон -
гольский период) // Восточноевропейский археологический журнал. — № 1 (1) —
ноябрь–декабрь, 1999.
14
|