Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу

Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу

Наряду с традиционными запасами природного газа, находящегося в углях, как дополнительный источник его, рассматриваются вмещающие терригенные отложения.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Маметова, Л.Ф.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України 2012
Schriftenreihe:Геотехническая механика
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54283
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу / Л.Ф. Маметова // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2012. — Вип. 105. — С. 58-64. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-54283
record_format dspace
spelling irk-123456789-542832014-01-31T03:12:24Z Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу Маметова, Л.Ф. Наряду с традиционными запасами природного газа, находящегося в углях, как дополнительный источник его, рассматриваются вмещающие терригенные отложения. Along with the traditional supplies of natural gas being in coals, as additional source of him, the containing terrigenous deposits are examined. 2012 Article Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу / Л.Ф. Маметова // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2012. — Вип. 105. — С. 58-64. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1607-4556 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54283 [553.981:533.276](477.61/62) uk Геотехническая механика Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Наряду с традиционными запасами природного газа, находящегося в углях, как дополнительный источник его, рассматриваются вмещающие терригенные отложения.
format Article
author Маметова, Л.Ф.
spellingShingle Маметова, Л.Ф.
Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу
Геотехническая механика
author_facet Маметова, Л.Ф.
author_sort Маметова, Л.Ф.
title Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу
title_short Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу
title_full Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу
title_fullStr Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу
title_full_unstemmed Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу
title_sort катагенетичне газоутворення у відкладах донбасу
publisher Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
publishDate 2012
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54283
citation_txt Катагенетичне газоутворення у відкладах Донбасу / Л.Ф. Маметова // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2012. — Вип. 105. — С. 58-64. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series Геотехническая механика
work_keys_str_mv AT mametovalf katagenetičnegazoutvorennâuvídkladahdonbasu
first_indexed 2025-07-05T05:38:37Z
last_indexed 2025-07-05T05:38:37Z
_version_ 1836784201523789824
fulltext 58 УДК [553.981:533.276](477.61/62) Канд. геол. наук Л.Ф. Маметова (ІГТМ НАН України) КАТАГЕНЕТИЧНЕ ГАЗОУТВОРЕННЯ У ВІДКЛАДАХ ДОНБАСУ Наряду с традиционными запасами природного газа, находящегося в углях, как дополни- тельный источник его, рассматриваются вмещающие терригенные отложения. KATAGENETIC GASIFICATION IN DONBAS DEPOSITS Along with the traditional supplies of natural gas being in coals, as additional source of him, the containing terrigenous deposits are examined. Проблема нафтогазоносності теригенних відкладів вугільних родовищ, зок- рема і Донбасу, не втрачає актуальності від початку видобутку чорного „золо- та‖. Їй присвячено багато публікацій як вітчизняних, так і закордонних науков- ців. Вагомий внесок у вивчення цієї характеристики вугілля та породної товщі зробили співробітники академічних інститутів: геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (м. Дніпропетровськ) та геології і геохімії горючих ко- рисних копалин НАН України (м. Львів). Вченими ІГТМ НАНУ розроблена та впроваджена методика прогнозу зон скупчення вільного метану [1-5]. Увага до- слідників зосереджувалась на газах у вугільних пластах, основними компонен- тами яких є – метан, азот і вуглекислий газ. Вивчалось поширення і вміст всіх складових природного газу у вугленосній товщі. Але концентрація газів у ву- гіллі та породах різна через відмінність умов їх утворення, що породжувало взаємовиключні теорії походження газів. Проблема утворення кожного з прові- дних компонентів природного газу вугільних родовищ дотепер не вирішена. Запропонована вашій увазі робота переслідує мету узагальнення теоретич- них та практичних досліджень газоутворення в теригенних відкладах Донбасу. В.А. Соколов [6] вважає, що формування газових і нафтових скупчень може ві- дбуватись кількома шляхами. Один із них – утворення газу в самому пісковику. Літологічна строкатість розрізу осадочної товщі та тектонічна активність у ре- гіоні породжують різні процеси, які неоднаково змінюють органічну речовину і породи: гіпергенез, катагенез та інші. Щодо шахтного метану – висуваються та- кі гіпотези його виникнення: біогенна, термогенна і ендогенна (генерація флюї- дів з мантії). Прихильники синтетичного абіогенно-біогенного походження природних вуглеводнів вважають їх утворення результатом дії глибинних ката- генетичних [7-8] і посткатагенетичних чинників [9-11]. Як один із можливих способів генерації вуглеводнів розглядалася також реакція їх синтезу з гранич- но окислених сполук вуглецю (карбонатів, СО2, СО3 -2 , води) і водню (Н2О) [12]. Експериментально доведено – при механічній активації речовин, імітуючій дію тектоно-сейсмічних процесів, синтез вуглеводнів відбувається при температу- рах від 20-90º до 250-300ºС із неорганічних компонентів гірських порід. Кож- ний з авторів названих гіпотез знаходив аргументи на свою користь. Як відомо [13, 14], біогенний метан відрізняється від генерованого з глибин легшим ізотопним складом вуглецю – вміст С 13 вкладається в діапазон від 55 до 85 %, а значення від 35 до 50 % характерне для газів нафтового походження. Вивчення карбонатних конкрецій теригенних відкладів виявило зростання зна- 59 чень С 13 до краю конкрецій, що вказує на посилене привнесення СО3 -2 за раху- нок розчинення розсіяних в породі первинних седиментаційних карбонатів [15, 22]. Процеси карбонатоутворення (СО2–НСО3 – –СО3 2– ) виявляються єдиними, які ведуть до зміщення ізотопного складу вуглецю в сторону зростання кількос- ті С 13 [15]. Не зосереджуючи увагу на походженні кожного з компонентів при- родного газу, простежимо зміну деяких з них під час катагенезу на прикладі проб пісковиків світ середнього карбону (С2 5 -С2 7 ) в перетині регіону (рис. 1). Для позначення стадій катагенезу використана класифікація у редакції М.Б. Ва- ссоєвича [16]. Рис. 1 – Адміністративна схема Донбасу і його промислових районів: 5-Красноармійський; 6-Донецько-Макіївський; 9-Центральний; 13-Алмазно-Мар’ївський; 14- Селезнівський; 16-Краснодонський Дослідження вибухонебезпечних властивостей відкладів вугленосної то- вщі [1-5, 13] показало – найбагатшими на газ є пісковики таких генетичних ти- пів як: руслові, підводних виносів рік та узбережжя морів з ознаками підводних виносів рік. За пропорцією Сорг. вугілля до Сорг. порід на першому місці алмазна світа С2 6 – 1,74; на другому кам’янська С2 5 – 1,40; далі – горлівська С2 7 – 0,73; за даними М.М. Страхова [17], найменший показник у білокалитвинської світи С2 4 – 0,55. Співробітниками лабораторії дослідження структурних змін гірських порід у цих світах встановлено – у закритих порах пісковиків, у мікродеформа- ціях структури мінералів (кварцу, польових шпатах та інших) в розрізі карбону Донбасу знаходяться метан і вуглекислий газ (переважно) з домішкою азоту та водню (табл. 1). Числівник - середній вміст газу в бьомівських смужках кварцу, знаменник - середній вміст газу в закритих порах пісковиків. В графі «Геол. ін- декс...» в дужках показана кількість проб. 60 Таблиця 1 – Середній склад газів у бьомівських смужках уламкового кварцу і в закритих порах пісковику з відкладів світ С2 5 -С2 7 [18] Шахта, район СО2 + N2 мол. % СН4 мол. % Геол.індекс і рівень ката- генезу Ім. О.М. Стаханова Красноармійський. 4,159,30 0,207,45   3,98,35 9,249,34   5,38 9,22 9,18 3,18 низи С2 5 (1) низи С2 6 , МК2 (7) Бутівська-Глибока Донецько-Макіївський 5,74,12 3,98,11   0,66 2,54 верхи С2 7 МК2-3(3) Ім. К.А. Румянцева Центральний 5,67,25 1,25,25   2,62 5,65 верхи С2 5 МК5 (3) Самсонівська-Зах. Краснодонський 1,92,9 1,79,42   5,54 6,28 низи С2 5 МК2-3(1) В стратиграфічному розрізі найбагатші метаном пісковики верхньої частини світи С2 7 з рівнем катагенезу МК2-3 Донецько-Макіївського району. Щодо зерен кварцу (уламкового), то першість за вмістом газу належить його пробам з піс- ковиків верхньої частини світи С2 5 Центрального району з катагенетичними пе- ретвореннями рівня МК5. Як бачимо з таблиці 1, інтенсивність катагенетичних перетворень пісковиків призводить до збільшення кількості метану у складі га- зової фази і майже паритетний його вміст у включеннях деформаційних (бьо- мівських) смуг кварцу та в порах пісковиків. У вуглекислого газу обернено пропорційна залежність вмісту в порівнянні з метаном. Найменша кількість його зафіксована в пісковиках світи С2 5 шахти Самсонівська-Західна Краснодонського району. Пояснюється це активною заді- янністю СО2 в хімічних реакціях з утворенням метастабільної вугільної кислоти НСО3 – і вторинного кальциту. Середній вміст катагенетичного кальциту в ниж- ній частині світи С2 5 складає 7,8 % [19]. На сусідній шахті Суходольська-Східна за даними [20] у вугільному пласті k2 цієї ж світи середній вміст СО2-1,8 %, СН4-49,36 %, N2-48,5 %. В породах, серед яких залягає цей пласт, спостеріга- ється інтенсивне катагенетичне мінералоутворення, де метан і діоксид вуглецю каталізують геохімічні процеси. У відкладах світи С2 6 північно-східних районів барогеохімічними дослідженнями [21] встановлено вміст метану. Крім кварцу уламків та з прожилків, він зафіксований у катагенетичному кальциті з вапняка нижньої частини цієї світи. Максимальні значення характерні для рівня катаге- незу МК5 ( шахта Ломоватська Алмазно-Мар’ївського району (табл. 2). Позна- чення в таблиці: арг. – аргіліт; саl – кальцит; Q – кварц; L1 – вапняк. Цікаво, що на антрацитовому рівні катагенезу щодо вмісту метану відзнача- ється перевагою кальцит, а не жильний кварц із пісковиків карбону. Першість серед летких компонентів включень належить вуглекислому газу і метану, склад розчинів у включеннях – хлоридно-сульфатно-натрієво-кальцієвий. 61 Таблиця 2 – Середній склад газів у закритих порах кварцу і кальциту у відкладах світи С2 6 північних районів [21]. Шахта, район СО2 + N2 мол. % СН4 мол. % Геол.індекс і рівень ката- генезу кальцит (см 3 /г) Україна Селезнівський 0,761 0,047 МК2 С2 6 , L1 Максимівська Алмазно-Мар’ївський 0,166 0,017 МК3 С2 6 , арг. Ломоватська Алмазно-Мар’ївський 0,719 0,110 МК5, L1 Комісарівська Селезнівський 0,375 0,319 0,023 0,056 АК1, Q АК1, cal Загальновідомі процеси карбонатоутворення ведуть до зміщення ізотопного складу вуглецю в бік зростання вмісту ізотопу С 13 [15]. На думку ряду вчених [15, 20, 22] ізотопно легкий вуглець виноситься з метаном, а ізотопно важкий виноситься з вуглекислим газом. Г.І. Войтов [20] вважає ізотопно важкий вуг- лець продуктом вилуговування вуглекислого кальція з вмісних порід. Інтенсив- не збагачення вторинними карбонатами спостерігалось у відкладах кам’янської світи (на сході) і горлівської – (на південному заході). Тобто, у стратиграфічно- му розрізі Донбасу мали місце дві потужні хвилі катагенетичного поширення карбонатів. Між метаном і вуглекислотою протікає обмінна реакція: причому – чим вища температура, тим більше йде вирівнювання вмісту ізотопів в обох сполуках, тобто у метану буде менше ізотопів С 12 [15]. На основі досліджень [20, 23] зафіксовані варіації ізотопного складу вугле- цю метану з вугільних пластів Донбасу в діапазоні від –65 до –29 ‰, що засвід- чує присутність газу як термогенного, так і біогенного походження. Також на прикладі вугільних пластів (l1 і m3) шахти ім. О.Ф. Засядька виявлена тенденція зростання вмісту ізотопу С 13 у верхній частині середнього карбону. Щодо сту- пеня катагенетичних змін, то аналіз даних у таблицях 1 і 2 показав – інтенсивне газоутворення в пісковиках-колекторах вугленосної товщі відбувається на ста- дії середнього катагенезу рівня МК2– МК5. Таблиця 3 – Склад газів у відкладах світ С2 5 і С2 7 шахт південно-західних районів [23, 24] Шахта, район, світа СО2+ N2 % СН4 % Вміст С 13 у СН4 з Вугілля Геол. індекс і рівень катагенезу Краснолиманська С2 5 Красноармійський 58,2+28,5 9,1+2,8 13,3 88,1 -34,51 до -37,58‰ Над k5 аргіліт Пісковик МК3. Ім. О.Ф. Засядька С2 7 Донецько–Макіївський 66,5+13,8 8,5+3,6 19,7 87,9 -42,5 до -24,36‰ Над m3 аргіліт Пісковик МК4 62 На думку В.А. Привалова [25] „продуктивне газонасичення гірських порід малої проникності здійснюється за рахунок автохтонного газонасичення вугле- носних відкладів при термокаталітичній генерації газу, яка мала імпульсний ха- рактер‖. Термодеструкція розсіяної органічної речовини (РОР) відбувається за умови зростання глибини залягання породи і температури. Експерименти [12, 20, 24, 25 та ін.] підтверджують ці структурно–молекулярні перетворення РОР – таблиця 4. Таблиця 4 – Температурна шкала катагенетичних перетворень відкладів пісковиків і вугілля Шахта, район Температу- ра, градус Тиск, мПа Геол.індекс і рівень ката- генезу Баранов, 1989 [18] Кварц Краснодонський, Красноармійський Донецько-Макіївський Центральний 100-130 120-140 120-140 160-180 180-220 Г-МК2- С2 5 , Г-МК2 Ж-МК2-3 ПС-МК5 П-АК1 Привалов, 2004 [25] Вугілля Красноармійська монок- ліналь Донецько-Макіївський Чистяково- Сніжнянський 60 80 80-130 130 130-170 170-200 200-250 Д-МК1 Г-МК2 Ж-МК3 К-МК4 ПС-МК5 П-АК1 А-АК2 Встановлені різними методами температура формозміни включень в бьомів- ських смужках (площинах ковзання) кварцу пісковиків і температура деструкції вугілля в розрізі басейну показали певний збіг значень початку і завершення катагенезу. Додатковим аргументом на користь автохтонного газонасичення пісковиків завдяки термокаталітичним реакціям є зафіксована виробничниками значна кі- лькість суфлярів у відкладах світ С2 6 – С2 5 Алмазно-Марївського і Селезньовсь- кого районів (табл. 5). Таблиця 5 – Газопрояви в геолого-промислових районах Луганської області Назва району Кількість суфлярів у світах С2 7 С2 6 С2 5 С2 3 Всього Лисичанський - 13 23 40 76 Алмазно-Мар’ївський - 118 30 30 151 Селезньовський 2 114 81 - 197 Луганський - 15 5 20 40 Краснодонський - - 12 4 16 Боково-Хрустальський - 75 15 - 90 Дослідження [26], виконані на двох шахтах Алмазно-Мар’ївського району, 63 показали – диференціація обмінних реакцій в породах світи С2 6 , підсилена тек- тонічними рухами, сприяє газоутворенню безпосередньо в пісковиках. Зони, небезпечні за викидами, зазнають напруги стискування і характеризуються ви- сокою щільністю висхідних потоків природних газів. Отже, експериментальні дослідження і спостереження на виробництві засві- дчують полігенетичну природу газів вугільних родовищ. Утворення, розподіл та концентрація метану серед теригенних відкладів не припиняється і стимулю- ється низкою хімічних та фізичних чинників у супроводі тектонічних рухів. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Геологические факторы выбросоопасности пород Донбасса / В.Е. Забигайло, А.З. Широков, И.С. Белый [и др.] – К.: Наукова думка, 1974. – 270 с. 2. Забигайло В.Е. Влияние катагенеза горных пород и метаморфизма углей на их выбросоопасность / В.Е. Забигайло, В.И. Николин – К.: Наукова думка, 1990. – 168 с. 3. Іванців О.Є. До пошуків пасток метану у вугленосних відкладах вугільних басейнів України / О.Є. Іван- ців, М.Я. Решко, С.І. Бик, М.П. Гальміз // Геотехническая механика. – 2000. – Вып. 17. – С. 115–119. 4. СОУ 10.1.05411357.0047.2005. Скупчення вільного метану у непорушеному вуглепородному масиві. Ме- тодика прогнозу зон та визначення їх параметрів. Введ. 01.01.06. – К.: Мінвуглепром України. – 2005. – 12 с 5. Углепородный массив Донбасса как гетерогенная среда / А.Ф. Булат, Е.Л. Звягильский, В.В. Лукинов [и др.] – К.: Наукова думка, 2008. – 411 с. 6 Соколов В.А. Химический состав нефтей и природных газов в связи с их происхождением / В.А. Соко- лов, М.А. Бестужев, Т.В. Тихомолова/ - М.: Недра, 1972. – 276 с. 7. Сворень Й.М. Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм / Й.М. Сворень, І.М. Наумко // Доп. НАН України. – 2006.- № 2.- С. 111-116 8. Лепігов Г.Д.. Концентрація вуглеводнів в Донбасі в світлі абіогенної теорії їх генезису / Г.Д. Лепігов, С.І. Орлів, В.М. Гулій //Геолог України – Київ, 2008.- № 3 – С. 73-79. 9. Кульчицька Г.О. Газохроматографічний метод визначення хімічно зв’язаних метильних груп і капсульо- ваного метану в гірських породах / Г.О. Кульчицька, Д.К. Возняк // Геотехническая механіка: меж вед. сб. на- учн. трудов – 2002. – вып.32. – С.91-95 10. Радзівілл А.Я. До прогнозу зміни метаноносності вугленосних відкладів Складчастого Донбасу з гли- биною / А.Я. Радзівілл // Наукові праці інституту фундаментальних досліджень – Київ.: Знання України, 2000. – С. 105-110 11. Наумко І.М. Глибинні флюїди – вагомий чинник постседиментаційного мінералогенезу вуглепородних масивів Донецького та Львісько-Волинського басейнів України (за матеріалами глибокого буріння) / І.М. Нау- мко, Й.М Сворень, І.М. Зінчук [та ін.] // Доклади НАН України. – Київ, 2009. № 10 – С.132-137 12. Черский Н.В. Явление генерации углеводородов из предельно окисленных соединений углерода и воды / Н.В. Черский, В.П. Мельников, В.П. Царев // ДАН СССР 1986. Том 288, № 1. – С. 201-204. 13. Ермаков В.И. Образование углеводородных газов в угленосных и субугленосных формациях / В.И. Ер- маков, В.А. Скоробогатов. - М.: Недра, 1984. – 205с 14. Жузе Т.П. Миграция углеводородов в осадочных породах / Т.П. Жузе – М.: Недра, 1986. – 188 с. 15. Тугаринов А.И. Общая геохимия: [учебное пособие для вузов] /А.И. Тугаринов – М.: Атомиздат, 1973. – 288 с. 16. Справочник по литологии / [под ред. Н.Б. Вассоевича, В.Л. Либровича, Н.В. Логвиненко, В.И. Марчен- ко] – М.: Недра, 1983. – 509 с. 17. Страхов Н.М. Очерки геохимии верхнепалеозойских отложений гумидного типа / Н.М. Страхов, Э.С. Залманзон, М.А. Глаголева // Труды геол. ин-та АН СССР, вып. 23, 1959. 18. Баранов В.А. Микронарушенность кварца песчаников Донбасса в связи с их выбросоопасностью. Дисс. … канд. геол. наук: 04.00.16 /ДГИ – Днепропетровск, 1989. – 180с. 19. Баранов В.А. Катагенез минералов цемента песчаников центральной и северо-восточной части Донбас- са и связь этого процесса с коллекторскими свойствами / В.А. Баранов, Л.Ф. Маметова // Науковий вісник, 2006.- № 11. – С. 43-47 20. Войтов Г.И. Об изотопном составе углерода угля, углекислоты и метана в Донбассе / Г.И. Войтов // Геологический журнал – 1988. № 1 – С. 30-43. 21. Курило М.В. Некоторые результаты термобарогеохимического изучения аутигенных минералов из уг- леносных отложений Донбасса / М.В. Курило, Ю.А. Галабурда, Л.А. Добрянський // Литология и полезные ис- копаемые, 1986, № 2. – С. 68-74. 22. Галимов Э.М. Изменение щелочного состава углерода в процессе образования карбонатных конкреций /Э.М. Галимов, Ю.П. Гирин // Геохимия. – 1968. – № 2. – С. 26-31 23. Таранік О.О. Генезис вугільних газів з відкладів карбону території шахти імені О.Ф. Засядька (Донбас) / О.В. Ємець, І П. Лугова, В.О. Канін [и др.] // Доповіді НАН України – 2008.- № 4. – С. 120-124. 24. Булат А.Ф. Склад летких компонентів флюїдних включень і закритих пор у породах дільниць впрова- 64 дження технології „Газового горизонту‖ вугільних шахт Донбасу / А.Ф. Булат, І.М. Наумко, І.М. Зінчук [та ін.] // Геологія і геохімія горючих копалин. – Львів, 2005. № 2, – С.93-103. 25. Газогенерационные свойства углевмещающих пород Донбасса: результаты экспериментальных иссле- дований / В.А. Привалов, В.А. Анциферов, Р.Ф. Саксенхофер, А. Изар // Геотехническая механика. Межвед. сб. науч. трудов – 2008. № 80. – С. 270-284. 26. Маметова Л.Ф. Катагенез газоносних пісковиків Алмазно-Мар’ївського району Донбасу / Л.Ф. Мамето- ва // Геотехническая механіка: межвед. сб. науч. Трудов - 2012.- № 102.- С. 183-189. УДК 622.831:537.86 Д-р. техн. наук Г.П. Cтариков, канд. техн. наук В.В. Завражин, инженеры Я.В. Шажко, С.Е. Дегтярь (ИФГП НАН Украины) инж. Ш.В. Мамлеев (ОП «Шахтерская-Глубокая» ГП «Шахтерскантрацит») ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОТИВОВЫБРОСНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРИ ВСКРЫТИИ КРУТОНАКЛОННЫХ УГОЛЬНЫХ ПЛАСТОВ У статті описаний спосіб оцінки ефективності противикидних заходів заснований на вимірювання тиску метану та параметрів масопереносу у вугільних пластах при розкритті їх квершлагами. EVALUATION THE EFFECTIVENESS MEASURES AGAINST OUTBURST BY OPENING STEEPLY INCLINED COAL SEAM The paper describes a method for evaluating the effectiveness of measures measures against outburst based on measuring the methane pressure and mass transfer parameters in the opening coal seams of crosscut. Предварительная оценка выбросоопасности и прогноз внезапных выбро- сов важны для своевременного принятия соответствующих решений и установ- ления необходимых методов ведения горных работ на выбросоопасных пла- стах. Оценка выбросоопасности основывается на данных о свойствах горных пород, их напряженном состоянии, изменении свойств и газонасыщенности в процессе разработки. Для предотвращения ГДЯ при вскрытии пластов стволами применяют бурение дренажных скважин, возведение каркасной крепи, гидрорыхление угольного пласта, а при вскрытии квершлагами и другими выработками кроме этих способов еще и гидровымывание угольного пласта, образование разгру- зочных полостей (щелей) во вмещающих породах [1, 2]. Критерии оценки эф- фективности вышеперечисленных способов приведены в таблице 1. Анализ представленных параметров свидетельствует, что вне зависимо- сти от способов предотвращения ГДЯ при вскрытии угольных пластов кон- троль эффективности мероприятий осуществляется по уровню давления метана в угле. Естественно этот параметр при прочих равных условиях, является клю- чевым как при прогнозе, так и при оценке эффективности мероприятий.

Ähnliche Einträge