Дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою

Приведены результаты исследований взрывного разрушения прочных горных пород зарядами с торцевой линейной кумулятивной выемки. Показано, что совместное действие взрыво - гидравлического и кумулятивного эффектов позволяет взрывать граниты без перебура....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Косенко, В.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України 2012
Назва видання:Геотехническая механика
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54392
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою / В.І. Косенко // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2012. — Вип. 107. — С. 78-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-54392
record_format dspace
spelling irk-123456789-543922014-02-02T03:12:51Z Дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою Косенко, В.І. Приведены результаты исследований взрывного разрушения прочных горных пород зарядами с торцевой линейной кумулятивной выемки. Показано, что совместное действие взрыво - гидравлического и кумулятивного эффектов позволяет взрывать граниты без перебура. Findings on hard-rock explosive breaking by the charges at in-web linear cumulative mining are presented. It is shown that combined action of explosive-hydraulic and cumulative effects can blast granite without redrilling. 2012 Article Дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою / В.І. Косенко // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2012. — Вип. 107. — С. 78-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1607-4556 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54392 622.235.3(088.8) uk Геотехническая механика Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Приведены результаты исследований взрывного разрушения прочных горных пород зарядами с торцевой линейной кумулятивной выемки. Показано, что совместное действие взрыво - гидравлического и кумулятивного эффектов позволяет взрывать граниты без перебура.
format Article
author Косенко, В.І.
spellingShingle Косенко, В.І.
Дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою
Геотехническая механика
author_facet Косенко, В.І.
author_sort Косенко, В.І.
title Дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою
title_short Дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою
title_full Дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою
title_fullStr Дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою
title_full_unstemmed Дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою
title_sort дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою
publisher Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
publishDate 2012
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54392
citation_txt Дослідження ефективності вибухових робіт свердловинними зарядами з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою / В.І. Косенко // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2012. — Вип. 107. — С. 78-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Геотехническая механика
work_keys_str_mv AT kosenkoví doslídžennâefektivnostívibuhovihrobítsverdlovinnimizarâdamiztorcevoûlíníjnoûkumulâtivnoûviímkoû
first_indexed 2025-07-05T05:42:28Z
last_indexed 2025-07-05T05:42:28Z
_version_ 1836784443637891072
fulltext 78 УДК 622.235.3(088.8) Канд. техн. наук В.І.Косенко (ІГТМ НАН України) ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИБУХОВИХ РОБІТ СВЕРДЛОВИННИМИ ЗАРЯДАМИ З ТОРЦЕВОЮ ЛІНІЙНОЮ КУМУЛЯТИВНОЮ ВИЇМКОЮ Приведены результаты исследований взрывного разрушения прочных горных пород за- рядами с торцевой линейной кумулятивной выемки. Показано, что совместное действие взрыво - гидравлического и кумулятивного эффектов позволяет взрывать граниты без пере- бура. RESEARCH ON EFFECTIVENESS OF HOLE-CHARGE BLASTING AT IN- WEB LINEAR CUMULATIVE MINING Findings on hard-rock explosive breaking by the charges at in-web linear cumulative mining are presented. It is shown that combined action of explosive-hydraulic and cumulative effects can blast granite without redrilling. Основною проблемою буровибухового комплексу є безпека робіт та невели- кий коефіцієнт корисної дії зарядів промислових технологічних вибухових ро- біт при дробленні міцних гірських порід, як в умовах підземної і відкритої роз- робок корисних копалин. Вибуховий комплекс на гірничорудних підприємствах та у вугільних шах- тах є одним із енергоємних технологічних процесів. В останні роки в науково- технічній області зроблено значні кроки у створенні нових конструкцій зарядів та технологій на їх основі, одначе значних поліпшень промислових вибухових робіт не спостерігається. Особливо це стосується засобів підривання та запобі- жних промислових вибухових речовин, які в достатній мірі не забезпечують безпечний вибуховий технологічний процес, а також охорону навколишнього середовища. Вугільна галузь втрачає матеріальні ресурси і значні кошти через відсут- ність сучасних конкурентноздатних інноваційних проектів, ефективних і безпе- чних технологій проведення підготовчих гірничих виробок та проти викидних дегазаційних технологій видобутку вугілля. Водночас вугілля є єдиним власним енергоносієм, на базі якого Україна може гарантувати свою енергетичну неза- лежність та безпеку. Характерною особливістю дії заряду з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою є асиметричність вибухового руйнування гірських порід і твердих ма- теріалів. Розсічемо еліпсоїд площиною X=0. Позначимо площу еліпсоїда, обмежену площиною Х=0 і кутом 450, через S1, а подібну площину від ϕ 0 =450 до ϕ 1 =900 через S2. Перейдемо до полярних координат: S3=S1+S2 S3=Sобщ /4 79 22 00 BAABxy +== θθ sin;cos BryArx == θABrdrddxdy = ( )BAarctg=1θ ( ) ( ) ( ) ⎟ ⎟ ⎠ ⎞ ⎜ ⎜ ⎝ ⎛ −+= ==−= ∫ ∫∫ ∫ + − − 1 11 2 0 cos1 cos1 cos 1 2 1 1 0 1 0 0 222 1 1 lncos cos1 θ θ θ θ θθ θθθ θθθθ dkAB dfABdrkABS k k k r rdr ( ) ( ) ( ) ⎟ ⎟ ⎠ ⎞ ⎜ ⎜ ⎝ ⎛ −+−= === ∫ ∫∫ ∫ + − − −− ⎟ ⎠ ⎞ ⎜ ⎝ ⎛ −− 2 cos1 cos1 cos 1 2 1 1 2 0 1 1 11 2 1 1 0 22 2 2 2 2 2 2 2 2 lncos2 2 π θ θ θ θ π θ θθθπ θθ dkAB dfABdxdxS k k k x AxB x B y A x A B B y Розіткнемо еліпсоїд площиною X=0, яка проходить через найбільшу напів- ось. Площа еліпсу між найбільшою піввіссю, проведеною під кутом 45 градусів до цієї півосі через С1. А площа між простором проведеним під кутами 45 і 90 градусів через S1. Результати розрахунків приведені в таблиці 1. Таблиця 1 - Результати розрахунку параметрів вибуху A (см) B (см)   S1  (см кв.) S2  (см кв.) S3  (см кв.)    S1/S3    S2/S3   S1/S2  31,5 10,5 667,1 210,92 3511,9 0,19 0,06 3,16 64,5 21,5 2796,7 884,35 14724 0,19 0,06 3,16 75,0 25,0 3781,4 1195,72 19908,7 0,19 0,06 3,16 32,0 24,0 1353,1 970,34 9333,6 0,15 0,10 1,38 Запропонована нова технологія контурного підривання, яка забезпечує формування орієнтованої тріщини безпосередньо в контурній свердловині. Оболонка заряду з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою представляє собою симетричну усічену еліптичну площину зігнуто наполовину впродовж малої осі еліпса. Лінійний кут між гранями оболонки складають 30, 45 і 60 гра- дусів. Перед проведенням дослідження оболонки зарядів формували наступними способами: 80 - брали стандартний патрон промислового ВР, зрізали один із торців папе- рової оболонки вставляли металеву оболонку кумулятивної виїмки в патрон, розміщуючи її в масу ВМ ребром лінії перегину еліптичної металевої плас- тинки; - перед наповненням вибуховою речовиною папір у оболонку парафінують. Дослідження зарядів з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою по вста- новленню параметрів швидкості і передачі детонації проводили в спеціальній вибуховій камері МакНДІ об’ємом 50 кубічних метрів, процес вибуху фіксува- вся іонізованими давачами (рис. 1). Характерною особливістю дії заряду з тор- цевою лінійною кумулятивною виїмкою є асиметричність вибухового руйну- вання гірських порід і твердих матеріалів. Запропонована нова технологія контурного підривання, яка забезпечує формування орієнтованої тріщини безпосередньо в контурній свердловині. Оболонка заряду з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою представляє собою симетричну усічену еліптичну площину зігнуто наполовину впродовж малої осі еліпса. Лінійний кут між гранями оболонки складають 30, 45 і 60 гра- дусів. Рис.1 - Характер руйнування гіпсового масиву шпуровим зарядом з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою Перед проведенням дослідження оболонки зарядів формували наступними способами: - брали стандартний патрон промислового ВР, зрізали один із торців папе- рової оболонки вставляли металеву оболонку кумулятивної виїмки в патрон, розміщуючи її в масу ВМ ребром лінії перегину еліптичної металевої плас- тинки; - перед наповненням вибуховою речовиною папір у оболонку парафінують. Дослідження зарядів з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою по вста- новленню параметрів швидкості і характеру передачі детонації проводили в спеціальній вибуховій камері МакНДІ об’ємом 50 кубічних метрів, процес ви- буху фіксувався іонізаційними датчиками за ГОСТом 14839.15-69. Аналіз результатів досліджень параметрів детонації зарядів з торцевою лі- 81 нійною кумулятивною виїмкою встановив наступне. Швидкість детонації на другому патроні амоніту №6-ЖВ у звичайних про- мислових оболонках зарядів з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою і ме- талевим облицюванням товщиною 0,8 мм з двогранним кутом 60 градусів для створення торцевої лінійної кумулятивної виїмки) зменшується на 5 % у порів- нянні з зарядом, складеним із стандартних патронів (такий же заряд, але без кумулятивної оболонки). Фугасність (працездатність) патронованих зарядів амоніту №6-ЖВ в стан- дартних патронах і в патронах з кумулятивною оболонкою (з торцевою ліній- ною кумулятивною виїмкою) визначали по воронці викиду в природних умо- вах піскових ґрунтів. Експериментальні вибухи патронованих зарядів приведе- ні в двох варіантах: при розташуванні у вертикальному положенні на поверхні піскового ґрунту і на повну глибину патрона. В експерименті використані стандартні патрони амоніту №6-ЖВ і оболонки кумулятивних зарядів з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою) діаметром 36 мм. Шпури в піскових ґрунті бурили на глибину, рівну довжині заряду патрону) діаметром 40 мм, в який розміщали один патрон з торцевою лінійною кумуля- тивною виїмкою. Аналіз результатів показав, що при розміщенні зарядів з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою на поверхні піскового ґрунту виїмки 1,2 рази більша, а об’єм викиду піскового ґрунту вибухом зарядів з торцевою лінійною кумуля- тивною виїмкою був в 1,7 рази більше. У випадку підривання оболонок зарядів (патрони амоніту №6-ЖВ з торце- вою лінійною двогранною поперечною кумулятивною виїмкою) утворились щілини в масі металевих пластин шириною 9-10 мм та довжиною 78-95 мм, розташовані у напрямку лінії зігнутої грані оболонки (мала ось еліпса). При цьому у пластинах, що мають товщину 10 мм, утворились наскрізні щілини у всіх експериментах. А в пластинах, що мають товщину 13 мм, наскрізні щілини були тільки після підривання зарядів діаметром 50 мм, окрім цього при підри- ванні зарядів діаметром 36 мм утворювались наскрізні щілини, що мають гли- бину до 7 мм (найбільша глибина – у точці проекції вертикальної осі заряду) (рис.2). Перевірка ефективності дії шпурових зарядів з торцевою лінійною кумуля- тивною виїмкою і металевою облицюванням товщиною 0,8 мм з двогранним кутом 60 градусів. Шпури діаметрів 40 мм довжиною 2,2 м бурили в гіпсовому масиві з двома оголеними і перпендикулярними один до одного площинами. Одна з них була вертикальною стінкою вентиляційного штреку, пройденого ро- торним прохідницьким комбайном ПК-8. Експериментальні горизонтальні шпури бурили паралельно вертикальній стінці штреку, тобто забій шпуру зна- ходився практично у незруйнованому масиві гіпсу. В якості вибухової речови- ни був використаний амоніт №6-ЖВ вагою 1,4 кг. 82 Рис. 2 - Характер руйнування стального листа товщиною 10 м і діаметром 180 мм Аналіз результатів вибухової дії шпурових зарядів з торцевою лінійною ку- мулятивною виїмкою при руйнуванні гіпсового масиву показав, що в порівнян- ні з дією зарядів звичайної конструкції інтенсивність вибухового руйнування у даному випадку набагато більше. Якщо у випадку вибуху звичайного шпурово- го заряду створюються „стакани” завдовжки 15-20 см, то у випадку вибуху шпурового заряду з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою створюється каверна у вигляді еліпсоїда обертання з розмірами осей 210 х 320 мм. Особливо слід відзначити, що коефіцієнт використання шпурів при цьому був більше одиниці, а саме 1,05. Створена в процесі вибуху донна привибійна каверна у вигляді еліпсоїда обертання, створена дією концентрованого вибухо- вого навантаження кумулятивного заряду, виконує роль порожнини, яка демп- фірується. Це забезпечує збільшення часу навантаження енергією вибуху маси- ву гірничих порід. Підвищений тиск продуктів вибуху у каверні створює умови для більш інтенсивного руйнування гірничої породи також і в привибійній зоні шпуру, яка складає 10-12 діаметрів заряду і домірна з довжиною великої осі еліпсоїда обертання каверни. Таким чином, при виборі необхідних параметрів зарядів з торцевою ліній- ною кумулятивною виїмкою, є можливість отримати різні величини каверни бі- ля забою шпуру чи свердловини, тим самим заздалегідь визначити тривалість вибухової дії на гірничий масив. Це у кінцевому результаті і визначає характер руйнування гірничого масиву в залежності від параметрів вибухових робіт. Технічну задачу вирішують способом вдосконалення і застосування вибухо- вого контурного підривання при постановці уступів бортів кар’єрів в постійне крайнє положення. Технологія містить в собі процес буріння контурних сверд- ловин, розташування в них розосереджених інертними проміжками зарядів ви- 83 бухових речовин у вигляді гірлянд, установку засобів підривання. Особливість технології полягає у тому, що на прямолінійних ділянках уступу кар’єру на за- бій контурної свердловини діють діаметрально лінійно-площинним кумулятив- ним струменем кумулятивного заряду з торцевою прямолінійною двогранною кумулятивною виїмкою, ребра обкладинок яких орієнтують впродовж по прое- ктній лінії оконтурення на уступі. А на тильну сегментну ділянку дна свердло- вини діють послабленим вибуховим імпульсом за рахунок розташування на ньому проклади нок, які демпфірують. При цьому кути розкриття прямоліній- них граней кумулятивних виїмок донних контурних зарядів вибирають в діапа- зоні 1 – 50 градусів, а діаметри контурних зарядів вибирають розміром, рів- ним 0,5 – 0,8 діаметра контурної свердловини. Характерною прикметою старої технології є те, що спосіб і його конструкції контурних зарядів формують на дні шпурів та свердловини рівномірне не оріє- нтоване поле напруги в горизонтальній площині. Ця мета досягається розміщенням в свердловині контурного заряду з торце- вою лінійною кумулятивною виїмкою, ребро заряду якого розміщується по лінії контурного ряду. При цьому ініціювання бойовиків і всіх контурних зарядів виконують одночасно. Донні заряди ініціюють від нижнього бойовика, який розміщають в безпо- середній відстані від нього. При виконанні вибухових робіт в сухих свердлови- нах порожнину кумулятивної виїмки необхідно перед вибухом наповнювати водою. Конструкція контурного свердловинного заряду представлена на рис. 3. В 1998 році на Рибальському гранітному кар’єрі вперше на промислових вибухових роботах було випробувано нову конструкцією свердловинних заря- дів з торцевими лінійними кумулятивними виїмками. На уступі висотою 15 м в останнього ряду свердловин були заряджені 12 свердловин без перебурю- вання свердловин з торцевою лінійною кумулятивною виїмкою. Діаметри све- рдловин складав 250 мм, а діаметри експериментальних зарядів з торцевою лі- нійною кумулятивною виїмкою в них складав 203 мм. Два масових вибухів бу- ло виконано без перебурювання технологічних свердловин. Така технологія дозволяє здійснити розподіл вибухового навантаження з нижньої частини усту- пу на верхню, що забезпечує більш інтенсивне дроблення гірської породи та зменшення сейсмічної дії свердловинних зарядів. Величина водяного прошар- ку в порожнині кумулятивної виїмки була оптимальною. Тип вибухової речовини – грамоніт 50/50В. Кути між гранями торцевої лі- нійної кумулятивної виямки складали 60 градусів, маса заряду - 7 кг. На Любимівському гранітному кар’єрі в 2006 і 2007 рр. вперш на практиці буро-вибухових робіт були виконані три промислові масові вибухи з одномет- ровим недобурюванням свердловин. при застосуванні нової емульсійної вибу- хівки Україніт-ПП-2Б для руйнування гранітів міцністю f-16 по Про- тод’яконову з торцевою лінійною поперечною кумулятивною виїмкою. 84 1 - електродетонатор миттєвої дії, 2 – шнур, що детонірує шнур, 3 - контурна свердлови- на, 4 - забивка, 5 - верхній бойовик, 6 - гірлянда з герметичними ємностями вибухової речо- вини амоніта №6ЖВ, 7 - нижній бойовик, 8 - оболонка донного кумулятивного заряду 9 - вибухова речовина, 10 - ребро трикутно-подібної оболонки кумулятивної виїмки донного то- рцевого лінійного кумулятивного заряду, 11 - зовнішня сегментна частина оболонки конту- рного заряду, 12 - металева грань оболонки торцевої лінійної кумулятивної виїмки, 13 – три- кутно-подібна порожнина кумулятивної виїмки, 14 – зовнішня частина оболонки Рис. 3 - Конструкція контурного свердловинного заряду: При виконанні масових вибухів 27 серпня 2007 року на 6-му горизонті бло- ку №6 при наявності великої лінії супротиву по підошві уступу 10-19 метрів в пішому ряду були підірвані 12 парнонаближених свердловинних зарядів з тор- цевою лінійною кумулятивною виїмкою. Проробка підошви уступу була нор- мальна. Розхід вибухових речовин в кожній свердловині скоротився на 150-200 кг. Сейсмічні коливання земної поверхні були зменшені в 2,7 – 3 рази. При відновленні засипаних і недобурених семи свердловин на Полтавсько- му ГОКу глибиною від 0,5 м до 3,5 м було пробито зарядами з торцевою ліній- ною кумулятивною виїмкою. 85 Результати промислових експериментальних вибухів на гранітних кар’єрах підтвердили можливість вибухового руйнування уступів без перебурювання в технологічних свердловинах. Аналіз промислової перевірки показав, що позаконтурна дія вибуху значно менше при контурному підриванні. Застосування донних зарядів з торцевою лі- нійною кумулятивною виїмкою при контурному підриванні оформленні усту- пів забезпечує прямолінійність створення контурних тріщин при збільшених відстанях між контурними свердловинами. ВИСНОВКИ: 1. Вибухова дія шпурового заряду амоніту №6-ЖВ з торцевою лінійною ку- мулятивною виїмкою у природному гіпсовому масиві створюється каверни з геометричною формою у вигляді еліпсоїда обертання з розмірами осей 210 х 320 мм. Коефіцієнт використання шпурів при цьому становив більше одиниці, а саме 1,03 – 1,05. 2. Сумісна дія вибухо-гідравлічного і кумулятивного ефектів в порожнині торцевої лінійної кумулятивної виїмки створюють умови вибуху підривання на гранітних кар’єрах без перебурювання і недобурювання більше одного мет- ра свердловин. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Лаврентьев М.А. Кумулятивный заряд и принципы его работы. / М.А. Лаврентьєв. - Успехи математиче- ских наук.- 1957. - Том 12. - Вып. 4. - С 19-35. 2. Покровский Г.И. Взрыв./ Г.И. Петровский.- М.:.Недра, 1973.-С. 45 –59. 3. Демидюк Г.П. Эффективность взрыва при проведении выработок. / Г.П. Демидюк,, В.Ф. Ведутин - М.: Недра, 1973.- С.35-43. 4. Патент, Україна.-№21696А МПК Е21С 37/00, F42D3/04. Кумулятивний циліндричний заряд [Текст]/Косенко В.И. Заявка 95073235, заявл. 10.07.95. Опубл. 20.01.98.- Бюл.№2, 1998.-С.134. 5. Патент №80863 С2, Україна МПК (2006) Оболонка кумулятивного заряда [Текст]/Косенко В.И.- Заявл. 23.09.2005.- Заявка №а200509017. –Опубл. 12.11.2007. – Бюл № 11. 6. Патент №80506 С2, Україна, МПК Е21С 37/00, F42D 3/04. Спосіб вибухового дроблення гірських порід кумулятивними зарядами. [Текст]/Косенко В.І. .Заявка - №2005 09018; заявл.23.09.2005; Опубл. 25.04.2008.- Бюл. № 8. 7. Патент №83044 С2, Україна, МПК Е21С 37/00,F42D 3/04. Спосіб добування штукового каменю [Текст]/Косенко В.І., Михайленко К.В. Заявка №2005 12140, заявл. 16.12.2006; oпубл. 25.03.2008. Бюл.№1. 86 УДК 622.822.24:614.842.663:65.011.56 Канд. техн. наук И.Е. Кокоулин (ИГТМ НАН Украины) К ВОПРОСУ ВЫБОРА И МАТЕМАТИЧЕСКОГО ОПИСАНИЯ МАРШРУТОВ ЭВАКУАЦИИ ЛЮДЕЙ ИЗ ВЫРАБОТОК АВАРИЙНОЙ ЗОНЫ Сформульовані основні вимоги і метод формування маршрутів аварійної евакуації людей з виробок позиції плану ліквідації аварій, яка вимушено вибрана з порушенням вимог Пра- вил безпеки щодо її обсягу і конфігурації, і описано порядок викладення таких маршрутів у оперативній частині плану ліквідації аварій. TO THE ISSUE OF CHOICE AND MATHEMATICAL DESCRIPTION OF ROUTES OF EVACUATION PEOPLES FROM MAKINGS OF EMERGENCY AREA The basic requirements and method of forming routes of emergency evacuation of peoples from makings of the plan of accidents liquidation positions which is forcedly chosen with violation of requirements of Rules of safety in relation to its volume and configuration are formulated, and the order of exposition of such routes in the operative part plan of accident liquidation is described. Основной задачей плана ликвидации аварий (ПЛА) является эвакуация всех людей, оказавшихся в аварийном (непосредственно подверженном влиянию поражающих факторов аварии) и угрожаемых (где такое влияние может про- явиться впоследствии) участках шахты. С этой целью в оперативную часть ПЛА включаются (в частности, для экзогенных пожаров) сведения о предполо- жительных маршрутах аварийной эвакуации, основанные на прогнозных дан- ных о повышении температуры в горных выработках и распространении по ним газообразных продуктов горения. В простых случаях, когда топологическая размерность шахтной вентиляци- онной системы (ШВС) невелика, решение этих задач не представляет сложно- сти. Маршрут практически из каждой выработки очевиден даже для случая осуществления более сложного аварийного реверсивного вентиляционного ре- жима; необходимо лишь правильно изложить его структуру в оперативной час- ти ПЛА. Иначе обстоит дело на крупных угольных предприятиях. Примеры в Украи- не есть: это шахты им. А.Ф. Засядько, «Краснолиманская», «Красноармейская- Западная» и ряд других. Для них правильная организация аварийной эвакуации является проблемой. Причин тому несколько. Главная – большая размерность ШВС. Описание маршрутов эвакуации из всех ее выработок, где находятся лю- ди, настолько усложнит ПЛА, что им практически нельзя будет оперативно воспользоваться в аварийной ситуации. Для таких случаев Правилами безопасности в угольных шахтах (ПБ, [1]) предусмотрено разделение ШВС на участки с однотипными возможностями применения противоаварийных мероприятий – позиции ПЛА. Трактовка их не- однозначна; мы пользуемся своей и обосновали ее неоднократно в научных публикациях [2,3 и др.]. Но – есть требования [1]: позиция не должна быть