Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим

Статья посвящена определению прикладных аспектов оценки состояния и развития рекреационного комплекса региона. На основании проведенного анализа основных показателей рекреационного комплекса АР Крым определены последующие направления развития и пути повышения эффективности его функционирования....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Павленко, І.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54507
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим / І.Г. Павленко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 50-54. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-54507
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-545072014-02-03T03:15:56Z Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим Павленко, І.Г. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Статья посвящена определению прикладных аспектов оценки состояния и развития рекреационного комплекса региона. На основании проведенного анализа основных показателей рекреационного комплекса АР Крым определены последующие направления развития и пути повышения эффективности его функционирования. Стаття присвячена визначенню прикладних аспектів оцінки стану та розвитку рекреаційного комплексу регіону. На підставі проведеного аналізу основних показників рекреаційного комплексу АР Крим визначені подальші напрями розвитку і шляхи підвищення ефективності його функціонування. The article is devoted to the decision of the applied aspects of estimation of the state and development of recreational complex of region. On the basis of the conducted analysis of basic indexes of the Crimean recreational complex subsequent directions of development and path of increase of efficiency of its functioning are certain. 2007 Article Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим / І.Г. Павленко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 50-54. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54507 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Павленко, І.Г. Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим Культура народов Причерноморья
description	Статья посвящена определению прикладных аспектов оценки состояния и развития рекреационного комплекса региона. На основании проведенного анализа основных показателей рекреационного комплекса АР Крым определены последующие направления развития и пути повышения эффективности его функционирования.
format	Article
author	Павленко, І.Г.
author_facet	Павленко, І.Г.
author_sort	Павленко, І.Г.
title	Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим
title_short	Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим
title_full	Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим
title_fullStr	Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим
title_full_unstemmed	Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим
title_sort	стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу ар крим
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2007
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54507
citation_txt	Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим / І.Г. Павленко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 50-54. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT pavlenkoíg stantatendencíírozvitkurekreacíjnogokompleksuarkrim
first_indexed	2025-07-05T05:51:33Z
last_indexed	2025-07-05T05:51:33Z
_version_	1836785015618273280
fulltext	Мельникова Н.В. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ ФАКТОРОВ УСТОЙЧИВОГО ЭКОЛОГО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ КУРОРТНЫХ ТЕРРИТОРИЙ 50 Источники и литература 1. Азрилиян А.Н. Большой экономический словарь. – М.: Институт новой экономики, 1998, - 832 с. 2. Бильчак В.С., Захаров Р.Ф. Региональная экономика. – Калининград: Балтика, 1998. – 332 с. 3. Буркинский Б.В., Степанов В.Н., Харичков С.К. Экономико-экологические основы природопользова- ния и развития. – Одесса: Феникс, 2005. – 575 с. 4. Буркинский Б.В., Степанов В.Н., Харичков С.К. Природопользование: основы экономико- экологической теории. – Одесса, 1999г. – 350 с. 5. Василенко В.Н. Архитектура регионального экономического пространства. – Донецк: ООО «Юго- Восток, Лтд», 2006. – 311 с. 6. Гудзь П. В. Економiчнi проблеми розвитку курортно-рекреацiйних територiй. – Донецьк: IЕПД НАНУ, ТОВ «Юго-Восток», Лтд», 2001. – 270 с. 7. Данилишин Б.М., Шостак Л.Б. Устойчивое развитие в системе природоресурсных ограничений. – К.: СОПС Украины НАНУ, 1999. – 367 с. 8. Данилов-Данильян В.И. Устойчивое развитие (теоретико-методологический анализ) // Экономика и ма- тематические методы. – Том 39, №2, 2003. – С.123-124. 9. Моисеев Н.Н. Экология человечества глазами математика: (Человек, природа и будущее цивилизации). – М.: Мол. гвардия, 1988. – 254 с. 10. Проблеми сталого розвитку Украiни: Зб. наук. доповiдей. – 3-е вид., перероб. i доп. / НАН Украiни, Наукова рада НАН Украiни з проблем навколишнього середовища i сталого розвитку, Нацiональний комiтет Украiни з програми ЮНЕСКО «Людина i бiосфера». – К.: «БМТ», 2001. – 423 с. 11. Папенов К.В. Экономика природопользования. – М.: ТЕИС, ТК Велби, 2006. – 928 с. 12. Семенов В.Ф., Михайлюк О.Л., Галушкiна Т.П. Екологiний менеджмент. – Киiв, Центр навчальноi лiте- ратури, 2004. - 516 с. 13. Эндрес А., Квернер И. Экономика природных ресурсов, 2-е изд. – Спб: Питер, 2004. – 256 с. Павленко І.Г. СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ АР КРИМ Постановка проблеми та її зв'язок з найважливішими науковими і практичними задачами Рекреаційний комплекс АР Крим являє сукупність зв'язаних між собою галузей та підприємств госпо- дарського комплексу, діяльність яких спрямована на задоволення потреб у санаторно-курортному лікуван- ні, реабілітації, оздоровленні та відпочинку громадян України, близького і дальнього зарубіжжя, а також на створіння конкурентоспроможного санаторно-курортного і туристичного продукту на основі ефективного і раціонального використання природних, соціально-культурних і виробничо-економічних ресурсів регіону [12, с. 1]. При цьому рекреаційний комплекс прийнято розглядати в межах наступних підходів: • функціонального (курортна справа, санаторно-курортне лікування, оздоровлення, медична реабілітація і профілактика захворювань, різні види туристичної діяльності); • структурного (санаторно-курортна установа, система управління рекреаційним процесом, природно- ресурсний потенціал, туристичний продукт, об'єкти інфраструктури); • галузевого (по видах виробничо-економічної діяльності); • по напрямку прийнятих управлінських рішень (нормативно-правові, організаційно-технологічні, науко- во-методичні, фінансово-економічні, інформаційно-рекламні) [12, с. 1]. Рекреаційний комплекс тісно пов'язаний з розвитком не лише рекреаційних підприємств, але і з підпри- ємствами сфери послуг, галузей господарського комплексу регіону – транспорту, зв'язку, торгівлі, вироб- ництва продуктів харчування і т.iн. Розвиток комплексу приводить до утворення регіональних економічних вигод, інтенсифікуючи розвиток суміжних галузей (промисловості, сільського господарства, транспорту, водного і лісового господарства, сфери послуг і інших галузей економіки) створюючи ефект регіонального мультиплікатора. Цей взаємозв'язок визначає формування єдиного соціально-економічного комплексу регі- ону. Аналіз основних досліджень і публікацій, в яких питання, проаналізовані автором Різноманітність природних умов, значний обсяг природно-ресурсного потенціалу, багата культурна спадщина, історичні традиції господарського освоєння, соціо-культурні пріоритети протягом багатьох років визначають рекреаційну спеціалізацію економіки Криму. Теоретичним і прикладним аспектам оцінки стану і розвитку рекреаційного комплексу регіону присвячені наукові роботи багатьох вчених, економістів і прак- тиків. Значний вклад в дослідження географічних, економічних, екологічних аспектів даної проблеми пред- ставлено в працях Амоші А.І., Багрова М.В., Бережной І.В., Гудзя П.В., Дементьевой Т.М., Ефремова О.В., Казачковськой Г.В., Коніщевой Н.Й., Мамутова В.К., Страчковой Н.В. та ін. Дослідження М.В. Багрова присвячені вивченню просторової і функціональної структури рекреаційно- го комплексу Криму, розробці концептуальних підходів рекреаційного розвитку [2, 3, 4]. І.В. Бережна від- значає, що «... кінцевою метою функціонування рекреаційного комплексу є створіння рекреаційної послуги на основі використання рекреаційного потенціалу з метою отримання прибутку або досягнення соціальної або екологічної ефективності» [5, с. 39]. В сучасній економічній літературі ефективне господарське вико- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 51 ристання курортно-рекреаційної території у складі господарського комплексу регіону засновано на ство- ренні і функціонуванні курортно-рекреаційних кластерів [6, с. 301; 7, с. 65]. Проблеми стану та стійкого розвитку рекреаційно-економічного комплексу Криму розглядаються колективом автором, які вважають, що сучасне функціонування і розвиток сфери рекреації можливе при обліку принципів системності і збала- нсованості, встановленні оптимальних пропорцій всіх складових [14, с. 9-10]. Підходи до підвищення ефективності системи управління рекреаційно-курортним і туристичним госпо- дарством на основі маркетингу запропоновані в роботі Г.В. Казачковської [8]. Прихильником даного підхо- ду є Н.В. Страчкова, яка використовувала методи геомаркетингу для вивчення особливостей ринку рекреа- ційних послуг на основі порівняльної оцінки фізико-географічних параметрів, які відображають природно- рекреаційні передумови розвитку рекреаційної діяльності [13, с. 18–22]. Н.Й. Конищева вважає, що підви- щення ефективності розвитку рекреаційно- туристичного комплексу здійснюється при створенні інформа- ційних регіональних центрів, що забезпечують можливість здійснення інформаційного забезпечення систе- ми державного регулювання і управління туризмом» [9, с. 5–7]. Залежність організації рекреації від приро- дно-кліматичних чинників території і природних потреб в рекреації, розглянута в роботі В.К. Мамутова, А.І. Амоши, Т.М. Дементьевої, де визначено «... що важливою складовою соціально-економічного розвитку суспільства є рекреаційні потреби і особливості їх формуванні» [10, с. 56–57]. Виділення невирішених раніше частин проблеми, яким присвячена стаття Дане дослідження ставить за мету охарактеризувати сучасний стан, основні показники і тенденції фун- кціонування рекреаційного комплексу АР Крим, що дозволить визначити подальші напрями розвитку і шляхи підвищення ефективності функціонування рекреаційного комплексу регіону. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням одержаних наукових резуль- татів Розвиток рекреаційного комплексу здійснюється відповідно до Програми розвитку туризму, пріоритет- ність якої визначена «… формуванням конкурентоспроможних на світовому і національному рівнях тури- стського продукту і санаторно-курортних медичних послуг на основі ефективного використання рекреацій- ного потенціалу АР Крим, а також забезпечення соціально-економічних інтересів і екологічної стійкості ре- гіону» [12, с. 5]. При чому забезпечення заходів буде досягнуте в умовах поглиблення відносин між Украї- ною і ЄС за умови підвищення якості національних турпропозицій до рівня міжнародних стандартів. Осно- вою для характеристики та аналізу роботи комплексу стала інформація Міністерства курортів і туризму АР Крим, Держкомстату України і Головного управління статистики в АР Крим. Займаючи близько 4,5% площі, кримський півострів концентрує 29,6% всіх рекреаційних ресурсів, 10% місткості готельного фонду, 40% місткості здравниць України. В міжрайонному територіальному розподілі праці автономія виділяється, перш за все, ви- робництвом оздоровчих і лікувальних послуг (70% і 11% від всіх цілей відвідування органі- зованих рекреантів) [12, с. 2]. Основними споживачами (близько 95%) санаторно-курортних і туристичних послуг в Криму є жителі СНД, що обумовлене не лише територіальною близькістю регіонів, але і спі- льним рисами їх соціально-економічного і культурного розвитку. Ця обставина в значній мірі визначатиме стратегію розвитку рекреа- ційного комплексу на найближче десятиріччя. В 2006 р. в АР Крим функціонувало 565 санаторно-курортних (оздоровчих) установ, кожне друге з них – бази і інші установи від- починку, 61,3 % від їх загального числа під- приємств є сезонними (рис.1) [11, с. 1]. Рис. 1. Розподіл санаторно-курортних (оздоровчих) установ по типах Більшість установ (73,3%) знаходилась в приватній власності, 22,7% – в державній. За останні роки спостерігається постійне зростання числа прибувають до Криму. В 2005-2006 рр. АР Крим відвідало близько третини загального числа всіх оздоровлених в здравницях України. Так, на курорти Криму в 2001 р. прибули 4,4 млн. чол., в 2002 р. число прибулих на відпочинок і лікування склало 4,0 млн. чол., в 2003 р – 4,1 млн. чол., в - 2004 р. Крим відвідали 4,9 млн. чіл., в 2005 – 5,1 млн. чол. Збільшен- ня числа відпочиваючих забезпечується за рахунок зростання неорганізованих приїжджих (рис.2). Інші; 2,90% Санаторії; 20,70% Пансіонати з лікуванням; 4,20% Будинки відпочинку; 22,30% Будинки відпочинку; 49,90% Павленко І.Г. СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ АР КРИМ 52 3,3 2,6 3,7 5,24,9 4,14 4,4 3,5 2,72,9 2,2 1,11,2 1 1,1 0,8 0,9 1 1 1,1 1,2 4,1 333,4 1,91,8 1,2 2,1 0 1 2 3 4 5 6 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 Всего (пассажиропоток) Организованных отдыхающих Неорганизованных отдыхающих Рис. 2. Динаміка кількості прибулих відпочиваючих в 1996-2005 рр. В продовж аналізованого періоду розбіжність між потребами у відпочинку в Криму і можливостями за- доволення їх в матеріальній базі був причиною «стійкого потоку» неорганізованих відпочиваючих, який складає до 5-6 млн. чол. на рік. Разом з тим, не дивлячись на стійке зростання кількості відпочиваючих останніми роками, сучасне становище рекреаційного комплексу Криму може бути оцінене як недостатньо стабільне. Ліжкова фундація санаторно-курортних установ склала 126,4 тис. ліжок в місяць максимального розгортання, або понад четверть в Україні. Особи, що приїжджають до Криму, віддають перевагу організо- ваному оздоровленню і відпочинку. За даними Головного управління статистики в АР Крим з 1 жовтня 2005 р. по 30 вересня 2006 р. в авто- номії пройшли курс лікування і оздоровилися 935,7 тис. чол., що на 3,2% менше показника 2004-2005 рр. (рис. 3). Довгостроково знаходилися в установах 96,8% загального числа організованих відпочиваючих [11,с. 3]. 0 100 200 300 400 500 600 700 800 900 1000 2004-2005 2005-2006 Довгострокове перебування Перебування 1-2 доби Рис. 3. Кількість оздоровлених, тис. чол. Практично половина (48,5%) оздоровлених пройшла курс лікування в санаторіях АР Крим. Лідерами по числу прийнятих відпочиваючих залишаються курортні міста Ялта і Євпаторія (53,7%) з числа оздоров- лених по регіонах Криму (рис. 4). Феодосія; 4,90% Алушта; 16,40% Судак; 5,50% Інші; 19,20% Сімферополь; 30,00% Ялта; 32,40% Евпаторія; 21,30% Рис. 4. Реалізація туруслуг в розрізі регіонів Збільшення чисельності оздоровлених і відпочилих в здравницях і установах відпочинку в 2005-2006рр. відбулося за рахунок зростання рекреантів, охоплених короткостроковим відпочинком. В середньому кож- Усього (пасажиропотік) Організованих відпо- чиваючих Неорганізованих від- почиваючих Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 53 ний рекреант провів в автономії 15 днів. Найбільший потік рекреантів, охоплених довгостроковим відпочи- нком, доводиться на літні місяці року. Однією з важливих функцій установ санаторно-курортного (оздоровчого) комплексу в АР Крим є ліку- вання і відпочинок дітей. Кожний шостий фізіатричний санаторій – дитячий, і чисельність дітей, які прохо- дять в них курс лікування, щорічно збільшується. Число дітей і підлітків, оздоровлених і відпочилих в АР Крим, перевищило 260,3 тис. чол., що на 3,7% менше ніж в 2004–2005 рр. Дві третини дітей і підлітків від- почили влітку. Загальне число організованих відпочиваючих в літні місяці 2006 р. склало 576,4 тис. чол., або 63,6% загального числа оздоровлених довгостроково. На відпочинок і оздоровлення було прийнято 240,6 тис. іноземних громадян. З числа громадян інших країн світу найбільше число відвідали здравниці АР Крим склали громадяни Німеччини (5,1 тис. чол.), Польщі (2,1 тис. чол.) і США (1,2 тис. чол.). В середньо- му тривалість їх перебування склала 13,9 доби. Серед громадян країн, які утворилися з колишнього СРСР, Крим продовжує бути популярним, так в 2005–2006 рр. на відпочинок і оздоровлення прибуло 230,0 тис.чол., з них 85,2% – громадяни Російської Федерації. За даними Міністерства курортів і туризму АР Крим складена зведена таблиця 1, яка характеризує осо- бливості економічного функціонування підприємств рекреаційного комплексу регіону [1]. Аналізуючи підсумки роботи підприємств рекреаційного комплексу, необхідно відзначити, що запов- няємості підприємств по регіону нерівномірна. У більшості підприємств заповнювана нижче за середнега- лузевого значення (63,5%). Середня тривалість перебування в курортний – рекреаційних установах склала 12 днів. Даний показник має щорічну тенденцію до зниження. Позитивним є щорічне поступове збільшення показника об'єму реалізації послуг на одного відпочива- ючого. Лідерами по галузі є м. Саки – 2054 грн. і м. Ялта – 1648 грн. Наявність зростання об'єму реалізації ос- новних і додаткових послуг при меншому зростанні кількості обслужених туристів, пояснюється зростан- ням середньої вартості дня перебування. В 2005-2006 рр. фактичні витрати на один койко-день в середньому склали 77,2 грн. Найвищі витрати склалися в пансіонатах з лікуванням, а низькі – в самостійних установах 1–2 денні перебування. Середня облікова чисельність штатних працівників санаторно-курортного комплексу автономії склала 39,8 тис. чол. Сучасний стан матеріально-технічної бази рекреаційних установ, асортимент і якість послуг відстають від світового рівня, що знижує конкурентоспроможність кримського регіону. Існуюча в регіоні лікувально-оздоровча база, яка десятиріччями формувалася при могутній підтримці держави, нові науково-методичні розробки в області лікувальної, реабілітаційної, відновної, профілактичної і оздоровчої діяльності, а також особливо унікальні природні лікувальні ресурси використовуються на 30- 40%. Основна причина низкою ефективності експлуатації природних і матеріальних ресурсів курортної сфери полягає в непристосованості більшості установ (64%) до цілорічної роботи, тому 60% відпочиваючих доводиться на липнь-серпень. Отже, щорічно втрачається 60–70% потенційної вигоди, у тому числі і від ви- користовування земельних ресурсів, на яких розташовані установи сезонної діяльності. Висновки по дослідженню і перспективи подальших пошуків в даному напрямі За підсумками проведеного аналізу можна виділити як позитивні, так і негативні тенденції. До позити- вних слід віднести: зростання чисельності оздоровлених, збільшення відвідуваних дитячих оздоровчих та- борів на 11%, збільшення чисельності іноземців, охоплених короткостроковим відпочинком. До числа нега- тивних відносяться незначне збільшення кількості наданих цілорічних ліжок (місць), збільшення чисельно- сті рекреантів в порівнянні з минулим сезоном на 0,6%, а в літні місяці зниження склало 2,6%. Пріоритетність рекреаційного комплексу повинна враховуватися при формулюванні завдань розвитку Криму в цілому та розвитку його підкомплексів. Реалізація напрямів розвитку рекреаційного комплексу Криму можлива при виконанні наступних умов: • наявність державної підтримки і створіння умов для ефективного управління рекреаційною сферою; • вивчення і розвиток рекреаційного процесу як нерозривної єдності ресурсів (природних, історико- культурних, виробничих, інфраструктурних та ін.), створеного інтегрального продукту, його споживача і системи управління рекреаційним процесом. • облік інтересів населення Криму при плануванні розвитку рекреаційного комплексу. Досягнення перерахованих цілей розвитку можливе, по-перше, при оптимізації економічної структури рекреаційного комплексу Криму, по-друге, при зміні механізму функціонування рекреаційного комплексу. Надалі, з метою більш глибокого вивчення особливостей функціонування рекреаційного комплексу, необхідно досліджувати підходи до формування оцінки його ефективності. Павленко І.Г. СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ АР КРИМ 54 Таблиця 1. Аналітичні показники фінансово-господарської діяльності підприємств санаторно-курортного і туристського комплексу за 2005-2006рр. Регіон К ое ф. за по вн яє мо ст і % С ер ед ня к іл ьк іс ть дн ів п ер еб ув ан ня , д ні в К іл ьк іс ть в ід по чи ва ю чи х на 1 п ра ці вн ик а, ч іл . О б' єм р еа лі за ці ї п ос лу г на 1 в ід по чи ва ю чо го , г рн . О б' їм д оп . п ос лу г на 1 в ід по чи ва ю чо го , г рн . Ре нт аб ел ьн іс ть % В ар ті ст ь 1 ко йк о- дн я, г рн . В ит ра ти на 1 к ой ко -д ен ь, г рн . П ри бу то к (з би то к) на 1 к ой ко -д ен ь, г рн . П од ат ки на 1 к ой ко -д ен ь, г рн . Алушта 60,6 11,18 36 1109,01 103,5 2,03 99,23 94,49 1,89 11,76 Бахчисарайській р-н 85,9 13,49 35 952,50 42,04 1,04 70,62 73,39 0,76 4,92 Євпаторія 78,4 17,24 24 1284,28 88,86 0,08 74,48 73,30 0,06 6,41 Керч 42,7 9,15 50 314,86 5,5 1,7 34,41 33,69 0,57 2,9 Ленінський р-н 47,5 12,36 35 635,24 27,5 1,88 51,40 47,01 0,88 6,15 Раздольненській р-н 41,0 7,81 92 470,20 5,62 3,33 60,19 52,79 1,76 4,67 Саки 67,5 19,44 17 2053,99 80,92 0,19 105,63 112,59 0,21 6,59 Сакській р-н 60,1 12,05 27 779,96 52,52 14,90 64,70 53,54 7,98 7,84 Сімферопольський р-н 86,4 11,85 33 1077,64 19,94 1,45 90,97 81,66 1,18 6,65 Судак 68,3 10,34 22 1294,41 211,88 0,81 125,20 118,17 0,96 15,23 Феодосія 59,4 12,03 40 845,98 45,16 6,55 70,33 61,59 4,03 6,38 Чорноморський р-н 68,7 11,79 51 526,02 105,45 1,55 44,61 40,73 0,19 4,98 Ялта 59,1 11,37 25 1648,27 161,18 0 144,93 161,05 -5,56 21,34 Середнє значення показника по регіону 63,5 12,3 37,4 999,4 73,1 2,7 79,7 77,2 1,1 8,1 Джерела та література 1. Аналитическая справка по итогам работы предприятий курортно-рекреационного и туристического комплекса АР Крым за 2004г / Сост. Я.Я. Моисеенко, В.Г. Кошман. – Симферополь: Министерство ку- рортов и туризма АР Крым, 2006. – 13 с. 2. Багров Н.В. Каким быть Крыму в XXI веке? – Симферополь, 1997.-196 с. 3. Багрова Л.А. и др. География Крыма: Учеб пособие для учащихся общеобразоват. учеб. заведений / Л.А. Багрова, В.А. Боков, Н.В. Багров. – К.: Лыбидь, 2001. – 304 с. 4. Багоров Н.В. Региональная геополитика устойчивого развития. – К.: Лыбидь, 2002. – 256 с. 5. Бережная И.В. Структура экономики АР Крым в вопросах регионалистики. – Львов: ИРИ НАНУ, 2004. – 152 с. 6. Бережна І.В. Національні пріоритети та регіональні детермінанти соціально-економічного зростання (на матеріалах АР Крим). НАН України. Інститут регіональних досліджень, 2004. – 640 с. 7. Ґудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно - рекреаційних територій. – Донецьк: ІЕПД НАН України, ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2001. – 270 с. 8. Казачковська Г.В. Підвищення ефективності функціонування міського рекреаційно-курортного та ту- ристичного господарства: Дис. … канд. екон. наук.: 08.10.01 / НАН України; Інститут економіко- правових досліджень. – Донецьк, 2003. – 196с. 9. Коніщева Н.Й. Організація діяльності туристсько-інформаційних центрів в регіоні // Матеріали до- повідей учасників другої науково-практичної конференції «Інформаційні технології в управлінні тури- стичною та курортно-рекреаційною економікою» (15-16 вересня 2006, Бердянськ). – Бердянськ: АУІТ «АРІУ», 2006. – 92с. 10. Мамутов В.К., Амоша А.И., Дементьева Т.Н. и др. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты. - Академия наук Украины Институт экономики промышленности. – Киев: Наук. думка, 1992. – 141 с. 11. Организованный отдых в АР Крым.- Главное управление статистики в АР Крым. – Симферополь 2006. – 6 с. 12. Постановление Верховной Рады Автономной Республики Крым «Основные направления развития са- наторно-курортного и туристского (рекреационного) комплекса АР Крым до 2010 года» от 17 марта 2004 г. № 849-3/04 // Сборник нормативных актов АР Крым. –2004. – №3. – Ст. 149. 13. Страчкова Н.В. АР Крым на рынке рекреационных услуг стран Причерноморья // Экономика и управ- ление. – 2005. – № 1. – С. 18 –22. 14. Устойчивое развитие рекреационно-экономического комплекса Крыма / Коллектив авторов; Под. ред. д.э.н., проф. А.В. Ефремова. – Симферополь: «Таврия», 2002. – 300 с.

Стан та тенденції розвитку рекреаційного комплексу АР Крим

Institution

Ähnliche Einträge