Удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні
В статье исследованы проблемы формирования маркетинговой стратегии малых предприятий в сельском хозяйстве, проанализированы приоритетные направления и перспективы, определены пути усовершенствования сельского хозяйства на региональном уровне....
Збережено в:
Дата: | 2007 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54676 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні / Д.Л. Коляденко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 109. — С. 70-73. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-54676 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-546762014-02-04T03:16:52Z Удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні Коляденко, Д.Л. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ В статье исследованы проблемы формирования маркетинговой стратегии малых предприятий в сельском хозяйстве, проанализированы приоритетные направления и перспективы, определены пути усовершенствования сельского хозяйства на региональном уровне. В статті досліджено проблеми формування маркетингової стратегії малих підприємств в сільському господарстві, проаналізовано пріоритетні напрямки і перспективи, визначено шляхи удосконалення сільського господарства на регіональному рівні. In article is investigated problems of formation of marketing strategy of the small enterprises in an agriculture, the priority directions and prospects are analysed, the ways of improvement of an agriculture at a regional level are determined. 2007 Article Удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні / Д.Л. Коляденко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 109. — С. 70-73. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54676 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Коляденко, Д.Л. Удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні Культура народов Причерноморья |
description |
В статье исследованы проблемы формирования маркетинговой стратегии
малых предприятий в сельском хозяйстве, проанализированы приоритетные
направления и перспективы, определены пути усовершенствования сельского
хозяйства на региональном уровне. |
format |
Article |
author |
Коляденко, Д.Л. |
author_facet |
Коляденко, Д.Л. |
author_sort |
Коляденко, Д.Л. |
title |
Удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні |
title_short |
Удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні |
title_full |
Удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні |
title_fullStr |
Удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні |
title_full_unstemmed |
Удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні |
title_sort |
удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні |
publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2007 |
topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54676 |
citation_txt |
Удосконалення маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві на регіональному рівні / Д.Л. Коляденко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 109. — С. 70-73. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
series |
Культура народов Причерноморья |
work_keys_str_mv |
AT kolâdenkodl udoskonalennâmarketingovoídíâlʹnostímalihpídpriêmstvvsílʹsʹkomugospodarstvínaregíonalʹnomurívní |
first_indexed |
2025-07-05T05:58:18Z |
last_indexed |
2025-07-05T05:58:18Z |
_version_ |
1836785440197181440 |
fulltext |
Коваленко М.Є.
ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ БАНКІВСЬКОГО ТА СТРАХОВОГО РИНКІВ
70
Розглянувши модель взаємозв’язку банківського та страхового ринків зазначимо специфічні переваги
взаємодії функціонуючих інститутів (рис. 1).
Рис. 1. Специфічні переваги взаємодії банків і страхових компаній
Виходячи з цього, взаємодія банківського та страхового ринків є своєрідною формою поліпшення
управління ліквідністю, більш ефективного управління вартістю коштів, що залучаються та розміщуються.
У наступних наших винаходах ми будемо розширювати модель взаємозв’язку інфраструктурних
підрозділів фінансового ринку.
Джерела та література
1. Альманах “Страховий та інші небанківські фінансові ринки України”: інформаційно-аналітичний
довідник. – К., 2005.
2. Вісник НБУ, лютий 2005.
3. Страхування: теорія та практика: навчально-методичний посібник /за ред. Внукова Н.М. – Харків: Бу-
рун Книга, 2004. – 376с.: іл. – 289с.
4. Фінансовий ринок: Навч. Посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання-Прес, 2003. – 535 с.
5. Шумелда Ярослав Страхування. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. –
Тернопіль: Джура, 2004. – 280 с.
6. www.bank.gov.ua
Коляденко Д.Л.
УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ
В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
Постановка проблеми. Важливе місце у розв’язанні продовольчої проблеми відводиться формуванню
й розвитку національного і регіонального ринків сільськогосподарської продукції на основі інтеграції та
кооперації. Мале підприємство в регіоні є невід’ємною часткою економіки регіону і набуває все більшого
соціального і економічного значення. Актуальним завданням постає розв’язання проблеми мотивації, інвес-
тиційної привабливості, підвищення ефективності господарювання та удосконалення маркетингової діяль-
ності на продовольчому ринку. Метою даної статті є дослідження напрямків удосконалення в сільському
господарстві на регіональному рівні.
Аналіз останніх досліджень. Привідна роль має належить малим підприємствам, які є найбільш дина-
мічними у розвитку, спроможними швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Проблеми роз-
витку підприємства були висвітлені в працях вітчизняних науковців М.Й. Маліка, В.Н. Парсяка, К.М. Пуга-
чової, а удосконаленням маркетингу займалися іноземці науковці: В.Н. Парсяка, Г. Армстронг, П. Друкер,
Л.В. Балабанові, О.П. Луцій та ін.
Мета. Головною метою даної статті є дослідження проблеми формування маркетингової стратегії ма-
лих підприємств в сільському господарстві, аналіз пріоритетних напрямків і перспектив, визначення шляхів
Специфічні переваги взаємодії банків і страхових компаній
подібність технологій управління активами;
зменшення трансакційних витрат по всьому циклу руху грошей від їх
залучення до розміщення;
залучення довгострокових стабільних ресурсів для банків;
оцінка ризиків;
диверсифікація фінансових ризиків;
можливість об’єднання технічних засобів, що використовуються для
оцінки та управління ризиків;
можливість поліпшення ефективності управління ресурсами і прита-
манними їм ризиками;
кваліфікований персонал та можливість його об’єднання для оцінки та
управління ризиків.
http://www.bank.gov.ua
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
71
удосконалення сільського господарства на регіональному рівні.
Виклад основного матеріалу. За кількісними характеристиками малий бізнес в Україні значно посту-
пається промислово розвинутим країнам. В умовах економічної нестабільності в Україні, скасування пільг,
втручання у діяльність підприємств з боку держави через законодавчі і виконавчі органи та інші негативні
чинники призвели до скорочення чисельності малих підприємств. В Україні лише три малих підприємства
припадає на одну тисячу осіб населення, тоді як в розвинутих країнах їх кількість коливається в межах 35-
74,2 од. [1, с. 39]. Це свідчить про те, що сектор малого бізнесу, який стрімко розвивається за кордоном, в
нашій країні знаходиться ще на стадії зародження.
У монополізованій вітчизняній економіці мале підприємство поки що посідає незначне місце. У секторі
малого підприємства працює 1,3 млн осіб або майже 10 %, а в інших країнах – у межах 50–60 % [1].
Малі підприємства орієнтуються переважно на швидко прибуткові сфери торгівлі й посередництва, що
пояснюється тим, що малі підприємства розвиваються в Україні за несприятливого інвестиційного клімату,
коли невигідно здійснювати довгострокові виробничі капіталовкладення, й особливо це стосується сільсь-
кого господарства. Зрозуміло, що підприємці займаються підприємницькою діяльністю в тих галузях, де
менший ризик і є можливість одержувати вищі прибутки. Ефективність діяльності малих сільськогосподар-
ських підприємств, які функціонують в аграрному секторі економіки, нині не є стабільно зростаючою з точ-
ки зору оцінки обсягів виробництва і доходу.
Малі підприємства – це особлива форма ведення бізнесу, здатна швидко пристосуватися до умов сере-
довища галузі й бути вагомим чинником зростання добробуту населення [1]. Визначальне місце у розвитку
підприємницької діяльності посідає мотивація. Одним із факторів мотивації підприємницької діяльності є
розмір виробництва. Малому підприємству як найбільш динамічному елементу структури народного госпо-
дарства, що постійно змінюється, підводиться вагома роль в посиленні мотиваційних механізмів підприєм-
ницької діяльності. Мотивацією до ефективного функціонування малих підприємницьких структур є їх пе-
реваги порівняно із великими підприємствами. Це, зокрема, гнучкість у пристосуванні до кон’юнктури ри-
нку, можливість виробництва продукції невеликими партіями незалежно від попиту позбавлення зайвих ла-
нок управління.
Підґрунтям подальшого розвитку малих підприємств в сільському господарстві може стати кооперація.
Основними напрямками кооперування фермерських господарств є маркетинг, постачання, сервіс, кредитне
і страхове обслуговування.
Маркетинг у сільськогосподарському виробництві – це організація та виконання усіх процесів, напря-
мів і роботи, що належать до потоку товарів і послуг від моменту первинного сільськогосподарського виро-
бництва до моменту реалізації й одержання їх конкретними споживачами [2].
Успіх підприємців у маркетинговій діяльності залежить як від зовнішніх неконтрольованих чинників,
так і від внутрішньогосподарських передумов, при дотриманні таких основних елементів:
1) виявлення існуючого і потенційного попиту покупців на кінцеву продукцію за допомогою комплекс-
ного вивчення стану ринку та перспектив його розвитку;
2) максимальне пристосування виробництва до вимог ринку з метою підвищення ефективності функці-
онування підприємств;
3) організація технічного обслуговування, розробка тари і упаковки, вибір соціальних методів реклами і
стимулювання збуту;
4) організація і вдосконалення методів та форм реалізації продукції;
5) відпрацювання системи цін, аналіз її ефективності та вдосконалення;
6) управління асортиментом продукції;
7) формування плану маркетингу;
8) забезпечення контролю й управління функціями маркетингу.
Маркетингова діяльність у сільськогосподарських формуваннях повинна забезпечувати:
− надійну, достовірну і своєчасну інформацію про кон’юнктуру ринку,
− структуру та динаміку конкретного попиту,
− смаки й уподобання покупців, інформацію про зовнішні умови функціонування сільськогосподарського
підприємства.
Така інформація має дати відповіді сільськогосподарському підприємству, яку продукцію потрібно ви-
робляти, в якій кількості, та де і кому вигідніше реалізувати вироблену продукцію.
Маркетингову діяльність доцільно розпочинати з формування маркетингової стратегії, оскільки вона
забезпечує обґрунтування ринкової спрямованості підприємства. При цьому слід враховувати особливості
аграрного ринку, зокрема, деякі види продукції сільського господарства мають спільні характеристики: бі-
льшість видів продукції збирають раз на рік і споживаються протягом року нерівномірно, що зумовлює ко-
ливання попиту і, відповідно, коливання цін; наявність великої кількості виробників аналогічної продукції
породжує рівень конкуренції тощо.
На сьогоднішній день основними шляхами удосконалення управління маркетинговою діяльністю малих
підприємств в АПК є:
1) впровадження маркетингового планування, взаємопов’язаного з фінансовим і виробничим плануван-
ням; формування в структурі підприємств маркетингових відділів, які мають виступати в ролі центрів
прибутку (відповідальності);
2) проведення маркетингових досліджень з метою відстеження змін в навколишньому середовищі і підго-
товки рекомендацій щодо адаптації до таких змін або впливу на них;
3) проведення сегментації ринку та позиціювання своєї продукції з метою визначення позиції підприємст-
Коляденко Д.Л.
УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ В СІЛЬСЬКОМУ
ГОСПОДАРСТВІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
72
ва на ринку,
4) формування товарної політики підприємства, яка має включати в себе формування і оптимізацію асор-
тименту, забезпечення якості сільськогосподарської продукції, впровадження виробництва нових това-
рів та оновлення асортименту існуючих за допомогою застосування нових сортів і гібридів сільського-
сподарських культур;
5) проведення ефективної цінової політики, яка, в поєднанні з державним регулюванням цін, забезпечува-
ла б результативність діяльності підприємства;
6) налагодження збуту продукції через вибір найвигідніших каналів реалізації, форм, методів та строків
збуту.
Виходячи з цього, основним напрямом розвитку маркетингової діяльності малих підприємств в АПК є
створення агропромислових формувань за участю сільськогосподарських виробників, переробних, торгіве-
льних та інших підприємств з метою максимального наближення виробника до споживача продукції та за-
доволення його потреб. Маркетинг має забезпечувати підприємствам на корпоративній основі не лише кон-
курентоспроможність та прибутковість виробництва, а й зумовлювати зміцнення їх позицій у взаємовідно-
синах з учасниками подальших стадій руху продукції в маркетингових каналах.
Важливою складовою маркетингової діяльності малих підприємств в сільському господарстві є розроб-
ка збутової політики. На сьогоднішній день в Україні більшу частку сільськогосподарських товаровиробни-
ків становлять невеликі приватні господарства розміром 5-10 га, рівень товарності яких постійно зростає.
Деякі виробники, об’єднанні в групи, кооперуються з метою організації ефективних збутових мереж. Стан
ринку агропродукції визначається її рухом. У зв’язку з комерціалізацією збуту значна частина сільгосппро-
дукції реалізується через посередників. За даними Держкомстату України, 60 % продукції реалізується саме
в такий спосіб [2]. Великі й дрібні посередники активно та успішно здійснюють посередницькі операції що-
до закупівлі у виробників сировини й реалізації її переробним підприємствам.
На агроринку переважають три основні форми розрахунків за реалізовану продукцію: оплата до посів-
ної, оплата при збиранні продукції та відстрочені платежі, коли оплата здійснюється після поставки проду-
кції на ринок, причому дві останні форми є найтиповішим. Більшість сільськогосподарських товаровироб-
ників продають свою продукцію в межах місцевої адміністративної одиниці. Підприємства роздрібної тор-
гівлі в Україні співпрацюють безпосередньо з виробниками, укладають велику кількість угод. У 2004 році в
роздрібній мережі працювали 660 гіпермаркетів і супермаркетів, розташованих у великих містах, водночас
значну частину продуктів харчування й надалі продавали на відкритих ринках та в дрібних магазинах. У
2004 році валовий обсяг продажів у роздрібній торгівлі досяг 42 млрд грн., незважаючи на те, що лише 55
% усіх продуктів харчування продавалися через 38,4 тис. гастрономів і супермаркетів [2].
Переробні галузі є також важливою ланкою збуту. У 2004 році налічувалося понад 700 компаній у сфе-
рі аграрного бізнесу. Лише деякі з них покладаються на існуючі ланцюги збуту або створюють системи по-
стійної закупівлі продукції у фермерів на контрактній основі. Більшість великих компаній намагаються
зменшувати ступінь невизначеності ситуації шляхом організації власного виробництва сировини або при-
дбання розташованих поряд сільськогосподарських підприємств. Однак більшість із них вимушені з труд-
нощами отримувати сировину в сільськогосподарських підприємств за нинішніх умов для забезпечення
зростаючого споживчого попиту на свіжу продукцію. За останні роки значно скоротилися обсяги продажу
основних видів сільськогосподарської продукції безпосередньо переробним підприємствам. Основна при-
чина у тому, що у переробних підприємств відсутня достатня сума обігових коштів для збільшення обсягів
закупівлі сировини.
Важливим питанням малих підприємств на продовольчому ринку на засадах маркетингу є забезпечення
інформацією. Попит на інформацію про ринки в Україні все ще залишається незадоволеним на всіх рівнях
ринкового ланцюга. Згідно з даними дослідження сільськогосподарських виробників АПК-Інформ 2004 р,
50 % респондентів вказують на велику потребу в точній ринковій інформації. Без детальної і надійної інфо-
рмації про наявні ринки та їхні вимоги виробники змушені вкладати кошти та збувати продукцію методом
проб і помилок. За таких умов навряд чи можливо ефективно планувати виробництво товарної продукції,
орієнтуючись на сезонні тенденції, преференції споживачів, зміни в конкурентоспроможності або інші чин-
ники, які, як правило, є визначальним для процесу виробництва, або впливають на прийняття рішень у га-
лузі маркетингу.
Слід зазначити, що для практичного втілення маркетингової концепції в практику господарювання ма-
лих сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні доцільно використовувати такі методи мар-
кетингової діяльності:
1) управління маркетинговою діяльністю як системою, тобто планування, виконання і роль маркетингової
програми й індивідуальних обов’язків кожного учасника роботи підприємства, оцінка ризиків і прибутків,
ефективності маркетингових рішень;
2) аналіз зовнішнього середовища, яке охоплює не тільки ринок, а й політичні соціальні, культурні та інші
умови. Проведене дослідження дало змогу виявити чинники, що сприяють комерційному успіху або пере-
шкоджають йому. За результатами аналізу був сформований банк даних для оцінки навколишнього середо-
вища і можливостей сільськогосподарського підприємства в ньому; аналіз споживачів (покупців), як реаль-
них так і потенційних. Його завдання полягає в:
1) дослідженні демографічних
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
73
2) економічних
3) соціальних
4) географічних
5) інших характеристик споживачів, що приймають рішення про покупку, а також їхніх потреб;
6) вивчення існуючих і планування товарів, що в майбутньому з’являться у продажу, тобто розробка кон-
цепцій створення нових товарів і модернізація тих, що виробляються, включаючи їхній асортимент, зняття
з виробництва застарілих товарів, що не дають розрахункового прибутку;
7) планування руху збуту товарів, включаючи створення, при потребі, власних збутових мереж із складами
та магазинами;
8) забезпечення формування попиту і стимулювання збуту шляхом поєднання реклами, особистого прода-
жу, некомерційних престижних заходів, різноманітних матеріальних стимулів, спрямованих на покупців і
конкретних продавців;
9) забезпечення цінової політики, що полягає в плануванні систем і рівнів цін на товари, які поставляються,
визначення «технології» використання цін, кредитів, знижок;
10) технічних і соціальних норм регіону, в якому збувається продукція, що передбачає гарантування нале-
жної безпеки використання товару і захист навколишнього середовища, відповідність морально-етичним
правилам, належний рівень споживчої цінності товару.
В сучасних умовах розвитку сільського господарства України товаровиробники аграрної продукції де-
далі більше усвідомлюють суть взаємовідносин між суб’єктами аграрного ринку – виробництво продукції
не потрібне заради продуктивності та обсягів, а для можливого забезпечення необхідними продуктами. У
зв’язку з цим змінюються підходи до господарювання – організації виробництва, потреби застосування су-
часних технологій, маркетингу сільськогосподарської продукції. Тому впровадження маркетингових захо-
дів дає змогу оцінювати ситуацію, що склалася на ринку, й, відповідно, обрати стратегію діяльності підпри-
ємств на ньому, а також підвищити ефективність управління цими процесами.
Висновки. Отже, на сьогоднішній день дуже важливо удосконалювати маркетингову діяльність малих
підприємств в сфері АПК, адже кінцеві результати економічної діяльності будь яких підприємств визнача-
ється обсягами і якістю реалізованої продукції. Основний напрям маркетингової діяльності малих підпри-
ємств в АПК полягає в створенні агропромислових формувань за участю сільськогосподарських виробни-
ків, переробних, торгівельних та інших підприємств з метою максимального наближення виробника до
споживача продукції та задоволення його потреб. Маркетинг в таких має забезпечувати підприємствам на
корпоративній основі не лише конкурентоспроможність та прибутковість виробництва, а й зумовлювати
зміцнення їх позицій у взаємовідносинах з учасниками подальших стадій руху продукції в маркетингових
каналах.
Джерела та література
1 Вдоведенко Л.О. Розвиток малих підприємств у сільському господарстві. // Економіка АПК – 2005р. –
№7. – С. 38–42;
2 Гогуля О.П. Удосконалення маркетингової діяльності сільськогосподарських товаровиробників. // Еко-
номіка ЛПК. – 2006р. – №3. – С. 61–64;
3 Соловйов І.О. Становлення та розвиток маркетингу в аграрному секторі. // Економіка АПК – 2004р. –
№8. – С. 134–138;
4 Паряк В.Н. Розвиток малих агропромислових підприємств // Економіка АПК – 2004р. – №10 – С. 56–63.
5 Ревінь В.А. Розвиток сільського господарства в регіонах України // Регіональна економіка. – 2000. – №3.
– С. 102–112;
6 Школьний О.І. Маркетингове позиціювання аграрних підприємств. // Збірник наукових праць молодих
вченихТернопільської академії народного господарства. – 2005р. – Випуск 3. – С. 26–30.
Коробков Д.В.
АНАЛИЗ ИЗМЕНЕНИЯ ВЕЛИЧИНЫ СПРЭДА ТРЕНДА
На организованном рынке ценных бумаг, как и на других сегментах финансового рынка, понятие тренд
(от лат. tendere – направляться, стремиться) можно охарактеризовать как однонаправленное изменение це-
ны, проходящее за определённый непрерывный интервал времени. Анализ трендов способствует формиро-
ванию оптимальных для участников финансового рынка инвестиционных стратегий и принятию соответст-
вующих решений.
Подробное рассмотрение подходов к инвестированию, основанных на изучении и прогнозировании
трендов, представлено в работах ДиНаполи Дж. [1], Мэрфи Дж. [2], Швагера Дж. [3], а также других из-
вестных учёных-экономистов, которые исследуют данную проблему через призму технического анализа.
Технический анализ базируется на исследовании цены, объёма, открытого интереса, а также дальнейшем
построении и интерпретации моделей, на основании которых предполагается прогнозирование изменения
рыночной стоимости ценных бумаг. Большинство исследователей в области теории и практики инвестиро-
вания предпочитают рассматривать изменения трендов с точки зрения не только технического, но и фунда-
ментального подходов (анализ и прогноз политической и общеэкономической обстановки, социальной сфе-
ры, результатов финансово-хозяйственной деятельности эмитента и т.п.). Совместное использование тех-
|