Роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці
Целью написания статьи является определение роли и места физических лиц-предпринимателей в процессе социально-экономического развития государства, а также основных направлений их влияния на экономику страны вцелом и перспективы последующего развития....
Збережено в:
Дата: | 2007 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Russian |
Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54714 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці / О.В. Грін // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 27-30. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-54714 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-547142014-02-04T03:17:08Z Роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці Грін, О.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Целью написания статьи является определение роли и места физических лиц-предпринимателей в процессе социально-экономического развития государства, а также основных направлений их влияния на экономику страны вцелом и перспективы последующего развития. Метою написання статті є визначення ролі та місця фізичних осібпідприємців у процесі соціально-економічного розвитку держави, а також основних напрямів їхнього впливу на економіку країни вцілому та перспективи подальшого розвитку. 2007 Article Роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці / О.В. Грін // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 27-30. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54714 ru Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Russian |
topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Грін, О.В. Роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці Культура народов Причерноморья |
description |
Целью написания статьи является определение роли и места физических
лиц-предпринимателей в процессе социально-экономического развития государства, а также основных направлений их влияния на экономику страны вцелом и перспективы последующего развития. |
format |
Article |
author |
Грін, О.В. |
author_facet |
Грін, О.В. |
author_sort |
Грін, О.В. |
title |
Роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці |
title_short |
Роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці |
title_full |
Роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці |
title_fullStr |
Роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці |
title_full_unstemmed |
Роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці |
title_sort |
роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці |
publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2007 |
topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54714 |
citation_txt |
Роль підприємців-фізичних осіб у вітчизняній економіці / О.В. Грін // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 108. — С. 27-30. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
series |
Культура народов Причерноморья |
work_keys_str_mv |
AT grínov rolʹpídpriêmcívfízičnihosíbuvítčiznâníjekonomící |
first_indexed |
2025-07-05T05:59:52Z |
last_indexed |
2025-07-05T05:59:52Z |
_version_ |
1836785538921660416 |
fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
27
Вузькість українського ринку іпотечних кредитів багато в чому пояснюється порівняно низьким фінан-
совим потенціалом вітчизняної банківської системи, короткостроковою структурою банківських пасивів,
недостатніми ресурсами внутрішніх інституційних інвесторів. Найважливішою проблемою є бюджетний
дефіцит, що забезпечує в умовах відтоку значного об'єму засобів зарубіжних інвесторів високий рівень про-
центних ставок.
Проте без формування ефективних інститутів ринку іпотечних кредитів неможливо розраховувати ні на
залучення до ринку житлових кредитів засобів нової хвилі іноземних інвесторів, ні на приплив грошових
коштів вітчизняної фінансової системи.
Для поліпшення регулювання житлового будівництва і оцінки розвитку житлового ринку було б доці-
льно враховувати капітальні вкладення в житлі не тільки як витрати на будівництво житла (такий показник
визначається нашою статистикою), але і як витрати на придбання житла. Перший показник рівний собівар-
тості будівництва житла плюс нормативний прибуток. Це виробничий показник, він визначається для роз-
рахунку валового внутрішнього продукту. Другий показник рівний сумі цін, сплачених за покупку житла.
Цей показник характеризує товарообіг на ринку житла, він включає інвестиції громадян і юридичних осіб
для аналізу ринкових потоків і прогнозування попиту на ринку житла. Другий показник відрізняється від
першого не тільки по складу витрат (розрахункові витрати в першому випадку і ціна купівлі-продажу - в
другому), але і складом об'єктів: капітальні вкладення як витрати власників на покупку житла включають
удома (квартири), побудовані не тільки в даному році, але і в попередні роки. В той же час, частина домів,
побудованих в даному році, може бути не продана цього року. Витрати на їх будівництво включаються в
перший показник, але оскільки вони ще не куплені, їх ціна не включається в другий показник.
На нашу думку, статистичні органи не в повному обсязі обліковують капітальні вкладення в житлове
будівництво. Багато хто зараз оновлює, перебудовує, розширює свої будинки, будують на тій же ділянці
інші для дітей, дачі, господарські споруди і т.п., не повідомляючи про це місцевим владі. Такі будівництва
далеко не повністю враховуються статистикою.
Аналіз зарубіжної практики іпотечного кредитування свідчить про різноманіття форм і методів мобілі-
зації вільних грошових коштів. У кожній країні існують свої, найбільшою мірою адаптовані до існуючих
національних особливостей, схеми. Основний акцент при розробці нових інструментів по залученню капі-
талу робиться на забезпечення надійності інвестиції. Активну участь в цьому повинні приймати державні
структури, гарантуючи інвесторам повернення засобів і в той же час, забезпечуючи доступний кредит де-
яким категоріям позичальників.
Висновки. Отже, у світлі сказаного слід було б включити житлове будівництво в число пріоритетних
напрямів капітальних вкладень, спонукаючих до подолання кризи економіки.
У системі нормальної ринкової економіки ринок житла опиняється одним з самих стабільних і прибут-
кових. Житлові будинки і квартири - одна з найбільш доступних форм приватної власності і товарного об-
міну, що дозволяє забезпечити високу мобільність робочої сили і чітке функціонування ринку праці, що
придбаває національні, а часто, і транснаціональні масштаби. Житлове будівництво – це одна із найбільших
галузей економіки, яка забезпечує зайнятість значної частини населення, вона пов'язана з багатьма народ-
ногосподарськими комплексами, а це говорить про важливезначення розвитку житлового будівництва для
економіки країни.
Джерела та література
1. Millington А. An Introduction to Property Valuation. – L. 1988. – Р. 22–23.
2. Смолянников А. Ипотека, теория сквозь призму законотворчества. // Вопросы экономики. – 1997. – №
7. – С. 112
3. Остапенко В. Финансирование жилищного строительства. // Экономика строительства. –1997. – № 6.
4. Воеводская Н., Пантелеев В. Жилищное строительство. // Деньги и кредит. – 1996. – № 11. – С. 56.
5. http://www.ipoteka.net.ua/
6. http://yurradnik.com.ua/stride/ur/?m=rubricator&rub=6&art=158
Грін О.В.
РОЛЬ ПІДПРИЄМЦІВ-ФІЗИЧНИХ ОСІБ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ЕКОНОМІЦІ
Постановка проблеми. Фізичні особи-підприємці з кожним роком займають дедалі більшу частку
вітчизняного ринку товарів і послуг. Реєстрація приватних підприємців являється найпростішою формою
організації власної справи в Україні і тому користується найбільшою популярністю серед громадян.
Вітчизняні науковці та економісти, на нашу думку, недостатньо уваги приділяють дослідженню проблем
функціонування суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. Їхнє значення в сучасних умовах
розвитку економіки нашої країни не можна недооцінювати, оскільки за наявності належної державної
підтримки та зваженої податкової політики вони зможуть забезпечити ефективний розвиток не лише мало-
го підприємництва країни, а й сприяти становленню конкурентного середовища на вітчизняних ринках.
Аналіз останніх досліджень. Питання значимості фізичних осіб-підприємців у становленні вітчизняної
економіки та проблеми їх оподаткування досліджували такі сучасні економісти: Іванов Ю., Шевцова О.,
Щербак Н., Бондарева Е., Коваленко Г., Самарченко Е., Роговець А., Демиденко Л., Серик Т. та інші.
Постановка завдання. Функціонування української економіки в умовах ринку потребує системного
дослідження та розвитку нових перспективних напрямів організації вітчизняного бізнесу.
http://www.ipoteka.net.ua/
http://yurradnik.com.ua/stride/ur/?m=rubricator&rub=6&art=158
Грін О.В.
РОЛЬ ПІДПРИЄМЦІВ-ФІЗИЧНИХ ОСІБ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ЕКОНОМІЦІ
28
Поняття “фізична особа-підприємць” хоч і відоме Україні давно, але йому не приділено достатньо ува-
ги з боку практиків та науковців. Попри існуючі механізми державної підтримки суб’єктів малого
підприємництва, на шляху створення та функціонування приватних підприємців все ще існує низка переш-
код.
Метою написання статті є визначення ролі та місця фізичних осіб-підприємців у процесі соціально-
економічного розвитку держави, а також основних напрямів їхнього впливу на економіку країни вцілому та
перспективи подальшого розвитку.
Виклад основного матеріалу. Роль приватних підприємців на сучасному етапі розвитку України ви-
значається багатьма чинниками. Перш за все, варто зазначити, що з кожним роком зростає кількість за-
реєстрованих підприємців, не зважаючи на наявну бюрократичну тяганину, пов’язану з процедурою їх
створення. Так, згідно із статистичними даними лише з початку цього року (станом на 1 вересня 2006 року),
порівняно з попереднім, кількість фізичних осіб – підприємців збільшилась більш ніж на 137 тисяч осіб
(близько 10%) і , на сьогодні, становить понад 2 млн. осіб. Позитивним фактом є тенденція до зростання
кількості приватних підприємців, які в повній мірі сплачують податки та ведуть господарську діяльність.
Якщо у 2003 році працювало 83,5% від усіх зареєстрованих підприємців, у 2004 – 92,5%, то у 2005 – 93,5%
[1].
Роль суб’єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб у розвитку української економіки пропонуємо
розглянути по таких двох напрямах: вплив на громадян та на економіку країни вцілому (див. рис.1).
Рис.1. Вплив фізичних осіб-підприємців на соціально-економічний розвиток України
Детальніше розкриємо кожну складову рисунка 1.
Зайнятість громадян. Розвиток приватних підприємців безпосередньо впливає на рівень життя грома-
дян, так як саме останні, згідно із українським законодавством, мають виключне право реєструватись
суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами.
За допомогою створення приватних підприємців, громадяни можуть самостійно забезпечувати себе ро-
ботою та своїх найманих працівників, тим самим частково розв’язувати проблему безробіття та покращува-
ти рівень зайнятості в державі. Щоб краще зрозуміти та проаналізувати існуючу ситуацію з безробіттям в
Україні, наведемо деякі статистичні дані по цьому показнику. Так, в останні роки спостерігається зменшен-
ня рівня безробіття в країні з 11,6% у 2000 році та 8,6% у 2004 [2] до 2,4% станом на 1 жовтня 2006 року.
Причому більше безробітних зафіксовано у сільській місцевості – 4%, тоді як у містах цей показник стано-
вить – 1,7% працездатного населення [3]. Наведені цифри свідчать про наявність тенденції до певного по-
кращення рівня зайнятості громадян, але так як ці дані є офіційними і враховують лише осіб, які стоять на
обліку в Державній службі зайнятості, то можна зробити припущення щодо їх неточності, а тому питання
створення нових робочих місць залишається актуальним та нагальним для України.
Сприяння розвитку фізичних осіб-підприємців в сільській місцевості, зокрема через розробку держав-
них програм підтримки таких осіб (особливо щодо розвитку сільського господарства регіонів), надання їм
пільгових умов оподаткування, проведення роз’яснювальних та заохочувальних заходів, може допомогти
вирішити проблему зайнятості такого населення. Прийнявши у 1998 році Закон України “Про фіксований
сільськогосподарський податок”, який сприяв зменшенню податкового тиску та спрощенню їх обліку і
звітності, держава зробила великий крок назустріч сільським підприємцям. Згідно проекту Закону України
“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у зв’язку з поданням проекту Закону України
“Про Державний бюджет України на 2007 рік”)”, держава збирається зобов’язати таких підприємців спла-
чувати податок на додану вартість за ставкою 12%, роблячи таким чином крок назад у їх підтримці [4].
Крім цього, досить вагомим стримувальним фактором залишається необізнаність сільського населення що-
до своїх прав на підприємницьку діяльність та норм податкового законодавства.
Варто зазначити, що вдосконалення і спрощення процедур створення та умов функціонування приват-
них підприємців призведе не лише до збільшення зайнятості осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємниц-
ької діяльності, а й до збільшення зайнятості потенційних найманих працівників. На сьогодні, через
несприятливі умови оподаткування більшість фізичних осіб-підприємців змушені приховувати наявність у
них найманих працівників, що в першу чергу негативно позначається на останніх, які отримуючи зарплати
“в конвертах”, не сплачують внески до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування і яким,
відповідно, не нараховується трудовий стаж. Розв’язати цю проблему допоможе прийняття Закону України
“Про єдиний соціальний внесок” [5], який, на нашу думку, дозволить спростити облік та звітність платників
податків, пов’язану із соціальним забезпеченням найманих працівників.
Фізичні особи-підприємці
Громадяни Економіка країни
Зайнятість громадян
Доходи населення
Розвиток малого підприємництва
Надходження до бюджету
Насичення вітчизняного ринку това-
рами та послугами
Задоволення споживчих
потреб
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
29
Доходи громадян. Згідно даних Державного комітету статистики України за останні роки доходи насе-
лення постійно зростають як від заробітної плати, так і від інших видів доходів, в тому числі від
підприємницької діяльності. Так, сумарні доходи населення зросли з 157 996 млн. грн. у 2001 році до 370
636 млн. грн. у 2005 році, а прибутки від підприємницької діяльності громадян збільшились з 29 518 млн.
грн. у 2001 році до 54 853 млн. грн. у 2005 році [6]. Для об’єктивної оцінки доходів населення доцільно вра-
ховувати існуючий рівень цін в країні. Так, індекс споживчих цін на продовольчі, непродовольчі товари та
послуги у листопаді 2006 року становив 110,6% відносно грудня 2005 року, відповідно, реальні доходи на-
селення з урахуванням даного цінового фактора за січень-вересень 2006 року збільшились на 17,8%
порівняно з аналогічним періодом 2005 року [7]. Вищенаведені дані підтверджують бажання і прагнення
українських громадян забезпечити себе і своїх працівників не лише робочими місцями, а й засобами для
існування.
Міністерство економіки України стверджує, що у І кв. 2006 року інтегральний показник рівня тіньової
діяльності становив 29% офіційного ВВП, тобто порівняно з кінцем 2005 року зріс на 1% [8]. Враховуючи
цей показник, можна стверджувати про наявність набагато вищих прибуткових надходжень у фізичних осіб
- суб’єктів підприємницької діяльності ніж ними задекларовано. Для виведення доходів підприємців і самих
підприємців з тіні, підвищення активності та ефективності їхньої діяльності, безумовно, необхідне втручан-
ня з боку держави. Важливим кроком на цьому шляху є проведення оптимальної податкової політики.
Задоволення споживчих потреб. Фізичні особи-підприємці, як і більшість суб’єктів малого бізнесу, в
основному працюють у сфері оптової та роздрібної торгівлі, а також надають послуги ремонту (див. табл.1).
Так, близько 36% усіх суб’єктів малого підприємництва обирають саме цей вид економічної діяльності.
Працюючи переважно у роздрібній торгівлі, приватні підприємці відіграють важливу роль у задоволенні
споживчих потреб громадян. Яскравим прикладом цього є підприємці, які сплачують фіксований податок і
здійснюють торгівлю на базарах чи у торгівельних центрах, які користуються найбільшою популярністю
серед вітчизняних покупців.
Таблиця 1. Кількість суб’єктів малого підприємництва за видами економічної діяльності
Роки 2000 2001 2002 2003 2004
Всього 217930 233607 253791 272741 283398
Сільське господарство, мисливство та лісове
господарство 7839 10157 11649 13439 14653
Промисловість 34497 37652 40795 43303 44118
Будівництво 18323 19882 21576 23890 26360
Оптова і роздрібна торгівля 101113 100248 102067 104070 102015
Готелі та ресторани 7538 7939 8711 9286 9604
Транспорт і зв’язок 8483 9887 11423 12770 13584
Операції з нерухомістю 26371 32031 39667 46948 52766
Освіта 1672 1876 2132 2305 2390
Охорона здоров’я та соціальна допомога 2042 2395 2793 3087 3513
Колективні, громадські та особисті послуги 7467 8456 9547 9926 10273
Джерело: Статистичний щорічник України за 2004 рік. – Київ: Видавництво “Консультант”, 2005. – с.330
[2]
Надходження до бюджету. Вплив приватних підприємців на економіку країни вцілому та на формуван-
ня дохідної частини Державного бюджету, не є таким значним, порівняно із іншими суб’єктами вітчизняно-
го ринку. Згідно законодавства України, фізичні особи-підприємці можуть обирати такі системи сплати по-
датків: загальну та спрощену (єдиний податок і фіксований податок).
Середньозважений показних питомої ваги надходжень від фізичних осіб – суб'єктів підприємницької
діяльності в загальних фактичних надходженнях Зведеного бюджету України в середньому складає трохи
більше 2%.
Цікавим є й те, що один підприємець, який працює на загальній системі оподаткування у 2005 році
сплатив в середньому 137 грн., платник фіксованого податку – 681 грн., платник єдиного податку – майже 2
тис. грн. [1]. Тобто, єдиний податок є не лише зручною формою оподаткування для підприємців, а й
вигідною для бюджету.
Як видно з Таблиці 2, податкові надходження приватних підприємців від застосування ними
спеціальних режимів оподаткування постійно зростають, що свідчить про популярність та прийнятність та-
ких режимів.
Таблиця 2. Динаміка податкових надходжень від фізичних осіб-підприємців, які працюють за
спеціальними режимами оподаткування за перілд з 1999 по 2005 роки (млн. грн.)
Роки Режими оподатківання
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Фізичні особи - платни-
ки єдиного податку 57,7 225,52 439,021 659,74 901,413 1078,12 1254,36
Фізичні особи - платни-
ки фіксованого податку 196,4 229,5 250,16 259,88 245,663 245,02 274,74
Грін О.В.
РОЛЬ ПІДПРИЄМЦІВ-ФІЗИЧНИХ ОСІБ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ЕКОНОМІЦІ
30
Джерело: Аналіз застосування суб’єктами малого підприємництва спеціальних режимів оподаткування //
www.dkrp.gov.ua [9]
Як уже зазначалося, приватні підприємці відіграють надзвичайно важливу роль у насиченні вітчизняно-
го ринку товарами і послугами. На сучасному етапі розвитку нашої країни ці товари, на жаль, є переважно
іноземного виробництва, зокрема таких країн як Китай, Туреччина, Росія, Польща, тощо. Природа
існування та функціонування фізичних осіб-підприємців не передбачає започаткування ними виробничої
діяльності, так як для цього необхідно мати в розпорядженні значні фінансові ресурси та активи. На нашу
думку, підприємці цілком успішно можуть справлятися з роллю посередника між виробником та покупцем
чи представника українського виробничого підприємства на вітчизняному ринку, відіграючи при цьому не
менш важливу роль.
Для підвищення рівня економічного розвитку та життя населення країни, а також посилення позитив-
ного впливу фізичних осіб-підприємців на такі процеси, необхідним є розробка та впровадження програми
дій держави по підтримці приватних підприємців з обов’язковим прийняттям і урахуванням їхніх пропо-
зицій та побажань. На сьогодні, за словами самих підприємців, найхарактернішими факторами, які стриму-
ють їхній розвиток є:
1. Організаційно-правові труднощі започаткування бізнесу, особливо на стадії переходу від реєстрації
до початку активної діяльності.
2. Недостатність та недоступність фінансово-кредитних ресурсів як для започаткування, так і для ве-
дення бізнесу чи його відновлення, недостатні зв’язки з міжнародними фінансовими організаціями по залу-
ченню інвестицій і грантів.
3. Переважно декларативний характер державної підтримки, неоднозначність та суперечливість чинної
нормативно-правової бази.
4. Територіальні диспропорції, тобто концентрація суб’єктів малого підприємництва довкола проми-
слових центрів і фактична їх відсутність у віддалених районах (селах).
5. Несприятлива фіскальна політика та непомірний податковий тягар (особливо щодо податкових нара-
хувань на заробітну плату, які призводять до значної тінізації в малому бізнесі).
6. Доволі громіздка система бухгалтерського обліку та звітності.
7. Обмежені можливості для захисту від протиправних посягань посадових осіб контролюючих органів,
конкурентів, кримінальних структур, тощо.
8. Криза неплатежів та проблеми з формуванням нових каналів збуту.
9. Недостатність професійних знань та досвіду тих, хто займається малим бізнесом.
Отже, як бачимо, крім несприятливої фіскальної політики держави, ще однією вагомою перепоною є
брак фінансових ресурсів для розвитку суб’єктів малого підприємництва, труднощі з отриманням кредитів,
а значить і сповільнення розвитку інвестиційних процесів в країні, які є рушійною силою економічного зро-
стання.
Висновки. Зростання інтересу до фізичних осіб-підприємців з боку громадян України свідчить про пе-
рспективи підвищення їхнього розвитку та здатності впливати на соціально-економічні процеси в країні.
Залежно від того наскільки правильними та ефективними будуть рішення державних органів влади щодо
регулювання та підтримки підприємницької діяльності громадян, настільки якісним та позитивним буде їх-
ній вплив на розвиток вітчизняної економіки.
Источники и литература
1. Збільшується кількість приватних підприємців (27.03.2006р.) // www.smallbusiness.dp.ua
2. Статистичний щорічник України за 2004 рік. – К.: Видавництво “Консультант”, 2005.
3. Є дані // Галицькі контракти. – 2006. – №44. – С.32.
4. Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у зв’язку з поданням
проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”)” // www.gska2.rada.gov.ua
5. Проект Закону України “Про єдиний соціальний внесок” від 16.10.2006р // www.gska2.rada.gov.ua
6. Україна у цифрах 2005 рік.: Статистичний довідник.-К.: Видавництво “Консультант”, 2006.
7. Офіційний сайт Державного комітету статистики України // www.ukrstat.gov.ua
8. Тенденції тіньової економіки України // www.me.kmu.gov.ua
9. Аналіз застосування суб’єктами малого підприємництва спеціальних режимів оподаткування //
www.dkrp.gov.ua
Гриценко Я.Е., Біломістний О.М.
МОДЕЛЬ ОЦІНКИ РІВЕНЯ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ КРЕДИТНОЇ УГОДИ
Постановка проблеми. У процесі надання кредитів перед будь-яким банком постає необхідність оцін-
ки кредитоспроможності позичальників. Її достовірність істотно впливає як на результати конкретних угод,
так і на ефективність кредитної діяльності банку загалом. Точність оцінки важлива й для позичальника,
адже від неї залежить рішення про надання кредиту та про можливий його обсяг. Для цього необхідно роз-
робити й застосувати єдину науково-обгрунтовану модель оцінки рівня кредитоспроможності позичальника
або, інакше кажучи, рівня забезпеченості кредитної угоди [6].
http://www.dkrp.gov.ua
http://www.smallbusiness.dp.ua
http://www.gska2.rada.gov.ua
http://www.gska2.rada.gov.ua
http://www.ukrstat.gov.ua
http://www.me.kmu.gov.ua
http://www.dkrp.gov.ua
|