Стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні стратегічних орієнтирів розвитку паливно-енергетичного комплексу України.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54738 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації / П.В. Константинов // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 196, Т. 1. — С. 126-129. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-54738 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-547382014-02-04T03:12:36Z Стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації Константинов, П.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Мета дослідження полягає в обґрунтуванні стратегічних орієнтирів розвитку паливно-енергетичного комплексу України. 2010 Article Стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації / П.В. Константинов // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 196, Т. 1. — С. 126-129. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54738 658.26:330.341.42 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Константинов, П.В. Стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації Культура народов Причерноморья |
| description |
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні стратегічних орієнтирів розвитку паливно-енергетичного комплексу України. |
| format |
Article |
| author |
Константинов, П.В. |
| author_facet |
Константинов, П.В. |
| author_sort |
Константинов, П.В. |
| title |
Стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації |
| title_short |
Стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації |
| title_full |
Стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації |
| title_fullStr |
Стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації |
| title_full_unstemmed |
Стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації |
| title_sort |
стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу україни в умовах глобалізації |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54738 |
| citation_txt |
Стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах глобалізації / П.В. Константинов // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 196, Т. 1. — С. 126-129. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT konstantinovpv strategíčníoríêntirirozvitkupalivnoenergetičnogokompleksuukraínivumovahglobalízacíí |
| first_indexed |
2025-07-05T06:00:57Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:00:57Z |
| _version_ |
1836785606289522688 |
| fulltext |
Коверга С.В., Гайдатов А.В.
АНАЛИЗ ТЕОРЕТИЧЕСКИХ ПОДХОДОВ К ОПРЕДЕЛЕНИЮ СБАЛАНСИРОВАННОСТИ
И ДИСБАЛАНСОВ В ЭКОНОМИЧЕСКИХ СИСТЕМАХ
126
5. Richter K. A Wagner/Whitin natural resource stock control model / K. Richter, N. V. Pakhomova, I. Dobos //
International Journal of Production Economics. – 2006. – Vol. 104, Issue 2. – P. 419-426
6. Kneese A. V. Economics and the Environment : A Materials Balance Approach / A. V. Kneese, R. U. Ayres,
R. C. d'Arge. – London : RFF Press. – 136 p.
7. Country Comparison : Public debt : [Электронный ресурс] // CIA. – 2010. – Режим доступа :
https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2186rank.html
8. Makin A. J. Global Imbalances, Exchange Rates and Stabilization Policy / A. J. Makin. – Basingstoke :
Palgrave Macmillan, 2009. – 176 p.
9. Iley R. Untangling the US Deficit : Evaluating Causes, Cures and Global Imbalances / R. Iley. – Northampton :
Edward Elgar Publishing, 2007. – 272 p.
10. Constraints and Challenges Arising from Demographic Transitions/Imbalances. The Role of Public
Administration in Building a Harmonious Society : [Электронный ресурс] // Asian Development Bank. –
2006. – Режим доступа : http://www.adb.org/documents/Books/Role-Public-Admin-Building-Harmonious-
Society/session4.pdf
11. Graff M. Educational Imbalance, Socio-Economic Inequality, Political Freedom, and Economic Development /
M. Graff // Journal of Economic Development. – 1999. – Vol. 24, No. 2. – P. 1-18.
12. Eichengreen B. Global Imbalances and the Lessons of Bretton Woods (Cairoli Lectures) / B. Eichengreen. –
Cambridge : MIT Press, 2010. – 208 p.
Константинов П.В. УДК 658.26:330.341.42
СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО
КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку світового господарства енергетика є головною
стратегічною передумовою розвитку економіки, основою забезпечення усіх напрямів життєдіяльності
суспільства. Тому розробка та ефективна реалізація стратегічних орієнтирів її розвитку є пріоритетними
завданнями у забезпеченні національної безпеки політичної та енергетичної незалежності, динамічного
економічного розвитку країн світу і, зокрема, України.
Аналіз останніх публікацій. Питання раціонального розвитку паливно-енергетичних ресурсів є
предметом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Серед останніх досліджень, що
стосуються специфіки розвитку паливно-енергетичного комплексу України необхідно виділити Віхарєва
Ю.О., Гінайло В.О., Гончарова Ю., Данько М. С., Долгорукова Ю., Жовтянського В.А., Іванур Р., Єгорову
В., Кононенко І.К., Пабата А. та ін.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні стратегічних орієнтирів розвитку паливно-енергетичного
комплексу України.
Виклад основного матеріалу. Паливно-енергетичний комплекс України складається з паливної
промисловості (вугільна, нафтова і газова, торф’яна) та електроенергетики, а також тісно пов’язаних з ними
обслуговуючих підприємств. У розвитку й розміщені електроенергетики в Україні визначальними є такі
принципи: концентрація виробництва електроенергії внаслідок будівництва великих районних
електростанцій, що використовують дешеве паливо і гідроенергоресурси, комбінування виробництва
електроенергії і тепла з метою теплопостачання міст та індустріальних центрів.
Сьогодні основними негативними рисами розвитку енергетики нашої держави є обмеженість у власних
розвіданих ресурсах природного газу, нафти, а також ядерному паливі власного виробництва; відсутність
диверсифікації джерел постачання енергетичних продуктів; використання переважної частини потужностей
власних гідроресурсів; високе техногенне навантаження на довкілля; незадовільний технічний стан частини
енергетичних об’єктів, в тому числі систем транспортування енергетичних продуктів [1]. Ефективний
розвиток паливно-енергетичного комплексу України вимагає сьогодні модернізації об’єктів
електроенергетики, передусім, за рахунок реалізації інвестиційних проектів. Останні повинні забезпечити,
по-перше, розвиток виробництва високотехнологічної продукції енергетичного машинобудування,
електротехніки та приладобудування; по-друге, відтворення цілісної системи науково-технічного супроводу
та реалізації інноваційно-інвестиційних проектів реконструкції та модернізації об'єктів електроенергетичної
галузі; по-третє, інтеграцію у європейський і світовий енергетичний простір вітчизняної освіти, науково-
технологічної, проектно-конструкторської та виробничої сфери в галузі енергетики; по-четверте, підтримку
наукових закладів у проведенні фундаментальних та прикладних наукових досліджень і розробок,
спрямованих на забезпечення технологічного розвитку електроенергетичної галузі України.
Поряд з цим, в зазначеній сфері Україна володіє також рядом переваг, серед яких слід відмітити
достатні запаси вугілля та складових ядерного палива: урану і цирконію; надлишкові потужності для
транспортування газу, нафти та експорту електроенергії; вигідне географічне та геополітичне становище;
розвинута інфраструктура енергетики; високопрофесійний кадровий потенціал. З точки зору глобальних
енергетичних процесів слід врахувати вигідне геополітичне та географічне становище України та пов’язану
із цим її роль як транзитної держави. Так, у липні 2011 року обсяг виробництва електричної енергії
електростанціями, які входять до Об’єднаної енергетичної системи України становив 15 104,0 млн. кВт/г та
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
127
збільшився на 827,2 млн. кВт/г, або на 5,8% порівняно з показником 2010 року. Електростанціями, що
належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, протягом
липня 2011 року вироблено 14 654,0 млн. кВт/г електроенергії, що на 860,4 млн. кВт/г, або на 6,2% більше
порівняно з відповідним періодом 2010 року. Загалом за 7 місяців 2011 року обсяг виробництва електричної
енергії електростанціями, які входять до ОЕС, досяг 111 750,0 млн. кВт/г, що на 4 160,5 млн. кВт/г або на
3,9% більше порівняно з 2010 роком [5].
Для успішного входження України на європейські та світові енергетичні ринки необхідно забезпечити,
передусім, співставність рівнів внутрішніх та європейських цін на паливно-енергетичні ресурси, підвищити
рівень ефективності паливно-енергетичного комплексу, зміцнити діючий оптовий ринок електричної
енергії, створити дієві енергетичні ринки палива на принципах їх поетапної лібералізації та дерегуляції,
забезпечити екологічну прийнятність енерговиробництва. Необхідними діями в цьому напрямі є також
забезпечення відповідності енергетичної політики країни принципам Європейської Енергетичної Хартії та
гармонізація нормативно-законодавчої бази, використання існуючих і пошук нових можливостей
кооперації на взаємовигідних засадах з постачальниками та споживачами ПЕР, формування ситуацій
системної взаємозалежності між ними та Україною [6]. Важливим кроком у напрямі приєднання до
європейських енергетичних програм стало входження нашої держави у міжнародне енергетичне
співтовариство в 2010 році. Український газовий ринок давно потребує реформування. Для того формату,
яким представлений український ринок, реалізація реформ – доволі складний процес, тому активна
допомога з боку європейського товариства зможе допомогти Україні пройти цей складний шлях.
Важливим підгрунтям ефективного розвитку паливно-енергетичного комплексу України слід вважати
Енергетичну стратегію. Серед основних завдань та напрямів її реалізації слід виділити наступні. По-перше,
створення цілісної та дієвої системи управління і регулювання в паливно-енергетичному секторі, розвиток
конкурентних відносин на ринках енергоносіїв. По-друге, забезпечення передумов для докорінного
зменшення енергоємності вітчизняної продукції за рахунок впровадження нових технологій, прогресивних
стандартів, сучасних систем контролю, управління та обліку на всіх етапах виробництва, транспортування
та споживання енергетичних продуктів; розвиток ринкових механізмів стимулювання енергозбереження в
усіх галузях економіки. По-третє, розширення експортного потенціалу енергетики, переважно, за рахунок
електроенергії, шляхом модернізації та оновлення генеруючих потужностей, ліній електропередач, в тому
числі міждержавних. По-четверте, розвиток вітчизняного енергетичного машинобудування,
приладобудування та енергобудівельного комплексу як передумови конкурентоспроможності підприємств
України в енергетичних проектах, в т.ч. за кордоном. По-п’яте, раціоналізація видобутку власних
енергоресурсів з урахуванням їх пропозицій на зовнішніх ринках, цінової та геополітичної ситуації,
збільшення обсягів енергії та енергопродуктів, видобутих із нетрадиційних та відновлюваних джерел
енергії. По-шосте, врівноваження цінової політики щодо енергетичних продуктів, яка має забезпечити
покриття витрат на їх виробництво та створення відповідних умов для надійного функціонування і сталого
розвитку підприємств ПЕК.
Складовою стратегічної мети України щодо входження до ЄС є інтеграція вітчизняної енергосистеми
до європейської. На відміну від країн нової хвилі розширення ЄС Україна має достатньо потужні та
розвинуті газотранспортні, нафтотранспортні та електричні мережі, поєднані з транспортними мережами
ЄС і країн СНД, що дозволяє їй брати участь у формуванні Європейської енергетичної політики та
спільного енергетичного ринку, відігравати важливу роль в енергетичній співпраці країн СНД і ЄС. Крім
того, започатковано проекти участі українських компаній у видобутку вуглеводнів в інших країнах світу
(Казахстан, Туркменістан, Лівія, Іран, Ірак тощо) та у будівництві електростанцій і електромереж (В’єтнам,
Куба) [5].
Реалізація Енергетичної стратегії має забезпечити перетворення України на впливового та активного
учасника міжнародних відносин у сфері енергетики, зокрема через участь у міжнародних і міждержавних
утвореннях та енергетичних проектах. Для цього уряд має створювати умови для діяльності відповідних
суб‘єктів за такими напрямами: імпорт-експорт енергопродуктів; реалізація та розвиток транзитного
потенціалу; участь у розробленні енергетичних ресурсів та спорудженні енергетичних об‘єктів за межами
України тощо.
Поряд з цим, зовнішньополітична та зовнішньоекономічна діяльність державних органів в енергетичній
сфері потребує визначення пріоритетів міжнародного співробітництва, посилення присутності України та
підвищення її ролі у міжнародному розподілі праці на основі реалізації наявного потенціалу економіки
держави, започаткування створення та реалізації високотехнологічних розробок, спрямованих на
забезпечення енергетичного суверенітету не тільки в нашій країні, але й в інших країнах з енергозалежною
економікою.
Пріоритетним напрямом таких змін державної зовнішньої політики в енергетичній сфері має стати
послідовний перехід до розроблення та реалізації конкретних проектів економічної спрямованості в рамках
участі України в роботі міжнародних організацій, опрацювання на таких засадах дієвих механізмів
поглиблення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції. Серед важливих заходів підвищення
рівня енергетичної безпеки країни доцільно виділити наступні:
розробка комплексу заходів щодо введення в дію та реалізації Енергетичної стратегії України на
період до 2030 року;
обгрунтування стратегічних орієнтирів реформування економіки та соціальної сфери країни з
урахуванням цін на паливно-енергетичні ресурси, що відповідають європейським і світовим рівням;
Константинов П.В.
СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
128
визначення перспективних паливно-енергетичних балансів країни із суттєвим зменшенням у них
часток природного газу, нафти та нафтопродуктів;
підписання міжнародних договорів щодо імпорту природного газу та нафти;
розробка та реалізація Програми створення стратегічного запасу нафти і нафтопродуктів;
реалізація комплексу заходів оптимізації розвитку галузей ПЕК.
В якості одного з стратегічних напрямів розвитку паливно-енергетичного комплексу доцільно
розглядати також відновлювальну енергетику. Потенціал України в цій сфері складає 80 млн. тонн
умовного палива. Проте, даний потенціал використовується лише на 2%. 100% показник, згідно
підрахунків, дозволив би Україні щорічно замінити більше 40% первинних енергетичних ресурсів [2].
Сьогодні в Україні працює близько 140 об’єктів по виробництву палива і енергії з відновлювальних джерел.
Загальний об’єм інвестицій в ці об’єкти склав більше 500 млн. грн. Зважаючи на світові тенденції розвитку
галузі, це небагато, цей показник є незначним, але очікується, що в 2011-2015 рр. ситуація може
покращитися. Це пов’язано, насамперед, з наступними факторами. По-перше, підвищення цін на газ і
житлово-комунальні послуги. Виробництво тепла на ТЕЦ за допомогою біомаси в 1,6 рази дешевше, ніж за
допомогою газу. А якщо газ й надалі буде дорожчати, частка відновлювальної енергетики буде
збільшуватися в ЖКГ і побутовому секторі. Вже сьогодні в Україні будується перша електростанція на
сонячних батареях, проектуються нові лінії по виробництву біопалива.
По-друге, намагання знизити енергозалежність від Росії може стати можливим саме за умов розвитку
відновлювальної енергетики. По-третє, стабільне зростання попиту на біомасу в країнах ЄС. Більше 90%
виробленої в Україні продукції експортується в Європейський Союз, що підвищує інвестиційну
привабливість галузі і генерує грошовий потік. Найбільший потенціал в Україні має вітроенергетика
(21 млн. тонн умовного палива) і біоенергетика (20 млн. тонн), енергетика довкілля (18 млн. тонн),
геотермальна енергетика (12 млн. тонн), сонячна енергетика (6 млн. тонн) і мала гідроенергетика (3 млн.
тонн) [5]. Слід зазначити, що цінність окремих технологій відновлюваної енергетики визначається,
насамрперед, тим, яку кількість традиційних енергоресурсів вони можуть замінити. ГЕС, вітроелектричні
станції, фотоелектричні установки можуть виробити майже втричі більше електроенергії, ніж отримується
за рахунок спалювання викопного палива. Це відбувається шляхом прямого перетворення механічної
енергії в електричну без додаткового використання теплової енергії за рахунок спалювання енергоносіїв.
Зауважимо, що протягом 2010 року у рамках другого етапу Проекту реабілітації гідроелектростанцій, який
здійснюється спільно зі Всесвітнім банком, ВАТ "Укргідроенерго" провело реконструкцію п'яти
гідроагрегатів (заміна турбіни і генератора) [4]. За підсумками 2009 року об’єм виробництва біомаси
(паливних брикетів і гранул) в Україні склав біля 300 тис. тонн. І очікується, що за підсумками 2010 р.
виробництво паливних брикетів і гранул в Україні збільшиться до 550-600 тис. тонн, що стане можливим, в
тому числі завдяки приходу в цю сферу нових інвесторів. Українська економіка є однією з найбільш
енергоємних в світі, а рівень споживання газу в Україні перевищує середній світовий показник в 5 разів.
Серед пріоритетних механізмів стимулювання поновлюваної енергетики в Україні слід розглядати, по-
перше, подорожчання традиційних енергоресурсів. По-друге, випуск ЄС у 2005 році директиви, що
зобов'язала країни, які входять до його складу, розробити національні плани по скороченню споживання
енергії. З 2008-го по 2017 рік кожна країна повинна забезпечити зниження енергоспоживання як мінімум на
1% в рік. В цілому до 2020 року Європа поставила перед собою мету довести частку альтернативних видів
палива в загальному енергобалансі до 20%, а до 2040-го - до 40%. Це також повинно стати значним
стимулом для нашої країни, зважаючи на бажання інтеграції у Європейський Союз.
По-третє, розвиток альтернативної енергетики в ЄС створив передумови для розвитку українського
ринку альтернативного твердого палива. Якщо в 2005-2006 роках про паливні брикети і гранули знали
одиниці, то за підсумками 2009-го об'єм ринку вже склав 300 тис. тонн. Більше 90% своєї продукції
українські виробники експортують в країни Північної і Східної Європи (Польщу, Швецію, Данію). За
прогнозами експертів, тенденція до зростання буде зберігатися і в 2010 році ринок зросте не менше ніж на
50% та досягне 450-500 тис. тонн. Зважаючи на це, розвиток відновлюючих видів енергії в кінцевому
підсумку буде сприяти покращенню торговельного балансу, збільшенню валютної виручки, створенню
робочих місць в країні [7].
Перехід до розширеного використання альтернативних джерел енергії в Україні буде сприятиме, по-
перше, зменшенню залежності від імпорту енергоносіїв. Сьогодні близько третьої частини ВВП припадає
на імпорт енергоносіїв. Тому найважливішим завданням економіки є їх ощадне використання.
Енергозаощадження за рахунок відновлювальної енергетики повинно стати основним пріоритетом
енергетичної політики України, оскільки скорочення енергоспоживання за рахунок енергозаощадження
означає скорочення імпорту енергоносіїв. По-друге, дозволить вирішити низку проблем, пов’язаних з
забрудненням оточуючого середовища, глобальним потеплінням, зменшить загрозу енергетичної та
економічної кризи. По-третє, використання цих технологій має забезпечити нові робочі місця та підтримку
вітчизняної економіки.
Висновок. Зважаючи на окреслені напрями оптимізації функціонування ПЕК України, слід відмітити,
що першочергового значення в цьому аспекті набуває реалізація заходів загальної енергетичної політики
України. Передусім, вона повинна забезпечити наявність в економіці нашої держави енергоносіїв
відповідної якості; удосконалення використання паливно-енергетичних ресурсів і створення умов для
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
129
переведення економіки країни на енергозберігаючий шлях розвитку; подолання проблеми впливу ПЕК на
навколишнє середовище.
Джерела та література:
1. Надєїн І. Україна використовує свій потенціал у відновлювальній енергетиці на 2% / І. Надєїн //
Україна Business. – 2010. – № 46-47, 21 жовтня. – С. 5.
2. Потенціал впровадження відновлювальних джерел енергії в Україні : [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://solarpol-ua.com.ua/ukr/news/5/
3. Чеберкус Д. Системні підходи до державного регулювання інноваційного розвитку України в умовах
глобалізації / Д. Чеберкус // Економіст. – 2007. – № 9. – С. 4-6.
4. Шидловський А. К. Енергетичні ресурси та потоки / А. К. Шидловський, Ю. О. Віхарєв, В. О. Гінайло.
– К. : Українські енциклопедичні знання, 2003. – 427 с.
5. Інформаційна довідка про основні показники розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу
України за вересень та 9 місяців 2011 року : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://mpe.kmu.gov.ua
6. Пріоритети розвитку ПЕК : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://qclub.org.ua/energy_issues/energy_security/development_priorities/
Криль Я.М. УДК 65.050.9
ВУЗЬКОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНОЮ
БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА: МОЖЛИВІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ
ТА АДАПТАЦІЇ
Постановка проблеми. Зростаюча роль економічної безпеки підприємства вимагає адекватного
економічного інструментарію, що дозволяє ефективніше використовувати накопичений науковий
потенціал. Розвиток і розробка нових інструментів у безпекознавстві набуває особливої значущості, як для
розвитку науки, так і для практики. Розробка, прийняття і здійснення обґрунтованих управлінських рішень
в управлінні економічною безпекою підприємства є однією з найважливіших проблем сучасного
менеджменту.
Поєднання проблематики управління економічною безпекою підприємства, з одного боку, та
проблематики необхідності методичного удосконалення процесу прийняття управлінських рішень, з
другого боку, окреслює концептуально нову область прикладних досліджень, пов'язаних з прийняттям
рішень в системі управління економічною безпекою підприємства. Значна частина досліджень щодо
управління економічною безпекою підприємств сконцентрована на її системних ознаках та явищах і майже
відсутні дослідження, що присвячені суто процесним аспектам, зокрема, процесу прийняття та реалізації
управлінських рішень. Отже, існує нагальна необхідність поєднання теорії та практики прийняття
управлінських рішень з вимогами концепції управління економічною безпекою підприємств з урахуванням
нових викликів і загроз, реального соціально-економічного стану вітчизняного суспільства та умов
існування підприємств. Актуальність даного дослідження визначаться саме такою необхідністю. Крім того,
в даному дослідженні необхідно встановити та перевірити ступінь відповідності, перетин площин
використання та можливість поєднання таких понять як "функціональність" в теорії прийняття рішень та
"вузькофункціональність" – у забезпеченні економічної безпеки підприємства.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Значний вклад у розробку проблематики управління,
методології прийняття рішень, інформаційного забезпечення процесу прийняття рішень внесли такі вчені
як В В.Д. Абчук, Е.Й. Вілкас, О.С. Віханський, Б.З. Мільнер, M.X. Дафт, Р. Акофф, Р. Джонсон, Р.Л. Кіні,
М.Х. Мескон, Г. Райфа тощо. У дослідженнях зазначених авторів містяться багато важливих теоретичних
висновків та практичних рекомендацій. Проте деякі аспекти цієї проблеми вимагають подальшої розробки.
Сенс управлінської діяльності полягає в забезпеченні досягнення підприємством поставлених цілей,
зміст же управління полягає у виробленні певних управляючих дій, направлених на реалізацію цих цілей.
Розробка, прийняття і реалізація рішень є, таким чином, концентрованим виразом самій суті управління.
Прийняття рішень – це логічне поєднання усіх функцій менеджменту. Необхідність прийняття рішень
виникає на всіх етапах процесу управління і пов'язана зі всіма ділянками і аспектами управлінської
діяльності. З позицій системного аналізу процес управління є, по суті, процесом вирішення проблем
підприємства, що виникають у міру його функціонування і розвитку [1].
При дослідженні теоретичних основ прийняття управлінських рішень, необхідно враховувати, що
прийняття рішень в системі управління діяльністю підприємства ґрунтується на таких поняттях як мета,
альтернативи, критерії, моделі, управлінська операція і управлінська процедура, суб'єкт рішення – особа,
що приймає рішення (ОПР), об'єкт рішення, функції рішення, підтримка рішення тощо.
Аналізуючи трактування різних авторів, можна відзначити, що під рішенням розуміється [2,3,6,7,8]:
елемент безлічі можливих альтернатив; нормативний документ, що регламентує діяльність системи
управління; продукт управлінської праці – усні або письмові розпорядження про необхідність виконання
конкретної дії, операції, процесу; послідовність дій, що регламентується, вибір засобів і методів для
http://solarpol-ua.com.ua/ukr/news/5/
http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/article?art_id=211213&cat_id=35081
http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/article?art_id=211213&cat_id=35081
http://mpe.kmu.gov.ua/
http://qclub.org.ua/energy_issues/energy_security/development_priorities/
|