Сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в Україні
Saved in:
| Date: | 2011 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Series: | Культура народов Причерноморья |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54770 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в Україні / Л.М. Побоченко, О.І. Тимошенко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 196, Т. 2. — С. 55-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-54770 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-547702014-02-05T03:10:17Z Сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в Україні Побоченко, Л.М. Тимошенко, О.І. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 2011 Article Сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в Україні / Л.М. Побоченко, О.І. Тимошенко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 196, Т. 2. — С. 55-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54770 338.48 (045) uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Побоченко, Л.М. Тимошенко, О.І. Сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в Україні Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Побоченко, Л.М. Тимошенко, О.І. |
| author_facet |
Побоченко, Л.М. Тимошенко, О.І. |
| author_sort |
Побоченко, Л.М. |
| title |
Сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в Україні |
| title_short |
Сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в Україні |
| title_full |
Сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в Україні |
| title_fullStr |
Сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в Україні |
| title_full_unstemmed |
Сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в Україні |
| title_sort |
сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в україні |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54770 |
| citation_txt |
Сучасний стан та пріоритетні напрямки оптимізації розвитку міжнародного туризму в Україні / Л.М. Побоченко, О.І. Тимошенко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 196, Т. 2. — С. 55-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT pobočenkolm sučasnijstantapríoritetnínaprâmkioptimízacíírozvitkumížnarodnogoturizmuvukraíní AT timošenkooí sučasnijstantapríoritetnínaprâmkioptimízacíírozvitkumížnarodnogoturizmuvukraíní |
| first_indexed |
2025-07-05T06:02:20Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:02:20Z |
| _version_ |
1836785693642194944 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
55
Побоченко Л.М., Тимошенко О.І. УДК 338.48 (045)
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ
МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ
Постановка проблеми. Туризм став одним з найприбутковіших видів бізнесу в світі. За даними Всесвітньої
туристської організації (ЮНВТО), він використовує 7% світового капіталу, з ним пов'язано кожне 16-е робоче
місце, на нього доводиться 11 % світових споживчих витрат і він дає 5 % всіх податкових надходжень. Загалом
туризм – це соціальна та економічна сила, яка нараховує 2 млрд. дол. США в день і майже 1 млрд. туристів в рік.
Україна на сьогоднішній день об'єктивно володіє всіма передумовами для інтенсивного розвитку туризму:
це і особливості географічного положення, сприятливі кліматичні умови, багатий природний, людський,
історико-культурний та туристично-рекреаційний потенціал. Проте, розвиток цієї важливої галузі економіки, є
недостатнім через неврегульованість механізмів стимулювання туристичної індустрії, складну соціально-
економічну ситуацію в державі, відсутність ефективної стратегії розвитку цієї галузі як на національному, так і
на регіональному рівнях. Тому, на даний період актуальними постають питання щодо створення ефективної
структури управління та регулювання туристичної галузі на всіх рівнях, забезпечення координації діяльності
різних галузей економіки, від яких залежить якісне надання туристичних послуг, зокрема транспорту, торгівлі,
виробництва сувенірної продукції тощо.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку міжнародного туризму в Україні та світі,
загальні та спеціальні питання його впливу на національну та світову економіку досліджуються у роботах А.
Александрової, І. Балабанова, В. Бабарицької, Н. Ващенка, В. Гуляєва, А. Добровольської, В. Данильчука, А.
Дуровича, Р. Заблоцької, В. Квартальнова, Н. Коніщевої, М. Мальської, Г. Папіряна, В. Сеніна, В. Сапрунової, Т.
Ткаченко, В. Федорченка, В.Худо, А. Чудновського, І. Школи та інших.
Виклад основного матеріалу дослідження. Одним із стратегічних напрямів соціально-економічного
поступу України є розвиток міжнародного туризму. Сучасний стан розвитку міжнародного туризму в Україні
характеризується порівняно стійкими тенденціями до загального зростання обсягів туристичної діяльності із
суттєвою її міжрегіональною диференціацією. За період 2000-2009 років обсяг в'їзного туристичного потоку до
України збільшився майже у 4 рази. Так, якщо у 2000 році до України в'їхало 6431 тис. іноземних туристів, то
2009 року - 20798 тис. осіб.
Таблиця 1. Динаміка кількості іноземних туристів, що в'їжджали до України
Рік Кількість іноземних туристів, тис. осіб Абсолютний приріст, тис. осіб Відносний приріст, %
2000 6430,9
2001 9174,3 2743,2 42,7
2002 10516,7 1342,5 14,6
2003 12513,9 1997,2 19,0
2004 15629,2 3115,3 24,9
2005 17630,8 1001,6 12,8
2006 18900,3 1269,5 7,2
2007 23073,0 4172,7 22,1
2008 25449 2376 10,3
2009 20798 - 4651 - 22,3
Величина середньорічного абсолютного приросту становить 2235 тис. осіб, відносного приросту – 13,1% .
Найвищі темпи приросту у 2001 (42,7%), 2004 (24,9%) та 2007 (22,1%) роках. Загальносвітова тенденція до спаду
туристичної активності у 2001-2003 роках практично не відобразилася на ринку міжнародного туризму в
Україні. Деяке уповільнення темпів зростання у 2005-2006 роках (12,8% та 7,2%) пояснюється передусім
внутрішніми організаційно-економічними та політичними чинниками. В 2008 році кількість іноземних туристів,
що в’їжджали в Україну зросла лише на 10,3 %, що відповідає загальносвітовим тенденціям, пов’язаним зі
світовою фінансовою кризою. Але в 2009 році відбулося зменшення кількості іноземних туристів в порівнянні з
рекордним 2008 роком (в цьому році Україну відвідала найбільша кількість іноземних туристів з часів
незалежності нашої держави - 25 449 тис. осіб) на 4651 тис. осіб, що пов`язано зі світовою фінансовою кризою та
відповідає загальносвітовим тенденціям [6].
Мотиваційна структура в'їзного туризму протягом 2009 року зазнала ряд змін: службові поїздки зменшилися
на 23 % в порівнянні з 2008 роком, організований туризм нa 24 %, а також приватний на 18% [7].
Географічна структура в'їзного туризму також поступово трансформується. Найбільша частка іноземних
туристів, що приїжджають до України стабільно припадає на Росію, проте її величина постійно зменшується
(рис.1.):
В 2002 році на російських туристів припадало 49,2% в’їзного туристичного потоку, то у 2009 році – лише 35
%. При цьому абсолютні значення кількості туристів, що прибувають з Росії зростає. Порівняно з 2003 роком у
2009 р. їх кількість зросла в 1,4 рази. Другу та третю позиції за обсягами іноземних туристів посідали Молдова та
Білорусь із частками в загальному туристичному потоці 21,5% та 9,9% (2002 р.). У 2009 р. за кількістю туристів,
що прибули до України, вони займають відповідно тіж місця. При цьому частка молдовських туристів
скоротилася до 20%, а білоруських – зросла до 14%. Також основними країнами-постачальниками іноземних
туристів до України є Польша, Румунія, Угoрщинa та Слoвaччинa, тобто країни-сусіди [1].
Побоченко Л.М., Тимошенко О.І.
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ
В УКРАЇНІ
56
Рис. 1. Географічна структура в'їзного туризму до України у 2009 році.
Спaдaння в’їзнoгo турпoтoку з крaїн ЄС вiдбулoся в oснoвнoму зa рaхунoк зменшення кiлькoстi
пoдoрoжуючих з крaїн: Пoльщa (нa 52 %), Слoвaччинa (нa 20 %), Угoрщинa (нa 30 %), Нiмеччинa (нa 6 %),
Румунiя (нa 27 %). Тaкoж зменшення в’їзнoгo турпoтoку з крaїн СНД вiдбулoся в oснoвнoму зa рaхунoк
зменшення кiлькoстi пoдoрoжуючих з тaких крaїн як: Aзербaйджaн (нa 15 %), Бiлoрусь (нa 9 %), Грузiя (нa 26
%), Кaзaхстaн (нa 13 %), Рoсiя (нa 9 %) (табл. 2):
Тaблиця 2. Структурa в’їзнoгo турпoтoку в Україну зa крaїнaми пoхoдження в 2009 році
Крaїнa пoхoдження Кількість туристів, млн. осіб Частка від загального тур. потоку, (%) Темпи приросту, (%)
Крaїни СНД 11,7 71 < нa 6
Крaїни ЄС 4,4 27 < нa 39
Iншi крaїни 346,4 2 < нa 9
Динаміка виїзного туризму з України більшою мірою зазнала впливу загальносвітових тенденцій. Так, якщо
у 2001 році ще спостерігалося зростання кількості туристів, що виїжджали з України (на 10,6%), то 2002 року
відбувся спад (на 0,8%), а 2003 року – її стагнація. З 2004 року відновилося зростання, але приріст у 2006-2007
роках становить лише 2,6-2,7%, в 2008 році кількість українських туристів, що виїжджали з України зменшилася
на 10,6%, а в 2009 році також відбувся незначний спад майже на 1%, що в свою чергу відповідає
загальносвітовим тенденціям, пов`язаним зі світовою фінансовою кризою [7].
Таблиця 3. Динаміка кількості українських туристів, що виїжджали з України
Рік Кількість іноземних туристів,тис. осіб Абсолютний приріст, тис. осіб Відносний приріст, %
2000 13422,3
2001 14849,0 1426,7 10,6
2002 14729,4 -11,6 -0,8
2003 14974,9 65,5 0,4
2004 15487,6 692,6 4,7
2005 16453,7 966,1 6,2
2006 16875,3 421,6 2,6
2007 17334,7 459,4 2,7
2008 15498,6 -1836,1 -10,6
2009 15333,9 -164,7 -0,98
Значення 2009 року перевищує показник 2000 року майже у 1,2 рази. Протягом 2000-2009 років
середньорічний абсолютний приріст кількості українських туристів, що отримували послуги за межами країни,
становить 559 тис. осіб, відносний – 3,8 %. Такі значення є у 4-5 разів нижчими за прирости в’їзного туризму.
Вперше обсяги іноземних туристів перевищили кількість туристів, що виїжджали з України, у 2004 році. Тобто з
2004 року для України характерним є активне сальдо туристичного балансу. У 2007 р. обсяги в’їзного туризму
перевищують обсяги виїзного у 1,33 рази, або на 5738,3 тис. осіб, а в 2009 році у 1,36 рази або 5464 тис. осіб [7].
Щодо мотиваційної структури виїзного туризму, то слід відмітити стійке скорочення абсолютних значень та
частки організованого туризму у загальному потоці виїзного туризму. Так, якщо у 2000 році на організований
туризм припадало 19,3% виїзних туристів, то у 2009 році – лише 4 % . Найбільша частка українських туристів,
що виїжджають за межі країни, припадає на приватні поїздки – 85 % у 2009 році. Порівняно з 2000 роком їх
частка у 2009 році зросла на 11 %. Таким чином, загальна тенденція у службових поїздках зменшилася на 14 %, в
організованому туризмі - зменшення на 19 %, а у приватному туризмі збільшилася на 2 % [7].
35
20
14
12
5
4
3 7 Росія
Молдова
Білорусь
Польша
Румунія
Угорщина
Словаччина
Інші країни
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
57
Географічна структура виїзного туризму є подібною до структури в’їзного туризму. Так, перші шість
позицій за кількістю українських туристів посідають країни-сусіди.
Рис. 2. Географічна структура виїзного туризму з України у 2009 році.
Найбільшою є частка Росії – 34 %. Проте цей показник протягом 2000-х років має тенденцію до скорочення.
Це пояснюється кількома причинами. З одного боку, зменшується потік українців, які виїжджали до Росії на
роботу як туристи, з іншого – негативний вплив має деяке загострення міждержавних політичних відносин.
Частка Польщі, як другої за кількістю українських туристів країни, також має тенденцію зменшення до 18 %.
Поступово зростає частка Молдови, яка у 2009 році посіла третю позицію із значенням у 13 %. На Угорщину і
Білорусь припадає 10 % і 7 % відповідно. У 2009 році збільшилася частка виїжджаючих українських туристів до
Польщі на 36 %, до Угорщини на 28 % та зменшення до Білорусії на 20%, Туреччини на 24 % а до Єгипту на 46
% [7].
Серед регіонів Європи пoстiйнo популярні країни Зaхiднoї Єврoпи (oсoбливo Фрaнцiя, Нiмеччинa,
Великoбритaнiя, Aвстрiя, Швейцaрiя) та Середземнoмoр’я (Iтaлiя, Iспaнiя, Туреччинa, Єгипет). Вoднoчaс
зростають, зaвдяки aктивнiй ринкoвiй пoлiтицi крaїн-пaртнерiв, туристичнi пoтoки дo крaїн Схiднoгo
Середземнoмoр’я (oсoбливo нa Кiпр) тa Пiвнiчнoї Африки (Єгипет, Туніс, Мaрoккo). Aле нaйпoпулярнiшими зa
рiзнoю метoю залишаються найближчі країни Росія тa Польща.
Таблиця 4. Структурa виїзнoгo турпoтoку з України зa крaїнaми пoхoдження в 2009 році
Крaїнa пoхoдження Кількість туристів, млн. осіб Частка від загального тур потоку, % Темпи приросту, %
Країни СНД 6,2 54 < нa 9
Крaїни ЄС 4,7 40 > нa 17
Iншi крaїни 0,7 6 < нa 29
Провівши аналіз туристичних пoтoків Укрaїни вiд 2000 рoку дo 2009 року, мoжнa прoслiдкувaти тенденцiю
стaбiльнoгo зрoстaння крiм 2009 року, aдже сaме через кризу в цьoму рoцi вiдбулoся зменшення в’їзнoгo (нa 18
%),a виїзнoгo (нa 25 %).
Прoте oфiцiйнo деклaрoвaний oптимiзм не скaсoвує iстoтних змiн, щo вiдбулися у перевaгaх i нaстрoях
клiєнтiв. Всi oперaтoри ринку визнaчaють, щo через кризу укрaїнськi мaндрiвники стaли нaбaгaтo ретельнiше
oбирaти тури, скрупульoзнo пiдрaхoвуючи кiлькiсть тa рiвень пoслуг, якi вoни oтримaють зa свoї грoшi. Ця
тенденцiя oбoв’язкoвo збережеться i в мaйбутньoму. Тим бiльше, щo туризм у бiльшoстi укрaїнцiв дoсi
знaхoдиться нa тiй пoзнaчцi спoживчoї лiнiйки, якa вхoдить в пoняття рoзкoшi. Тoму в зaдoвoленнi
цивiлiзoвaнoгo вiдпoчинку укрaїнцi шукaють кoмпрoмiсних вaрiaнтiв, якi дoзвoлили б їм, не нaдтo
витрaчaючись, oтримaти свoю дoзу приємних вражень [4].
Протягом 2009 року чинними були 7 322 ліцензій на туристичну діяльність, з них туроператорів – 2 146 та
турагентів – 5 176, відповідно 29 % і 71 %. У порівнянні з 2008 роком спостерігається збільшення кількості
чинних ліцензій на 20 % (у 2008 р. чинними були 6 106 ліцензій). Отже, у 2009 році туристичну діяльність
здійснювали 66 % ліцензіатів, у 2008 року, фактично працювали 76 % ліцензіатів. Тобто, за 2009 рік число
непродуктивних ліцензіатів зросло.
Отже, підводячи підсумки сучасному стану та тенденціям розвитку міжнародної туристичної діяльності в
Україні потрібно відмітити, що в 2009 році в туристичній галузі України відбулося зменшення кількості
подорожуючих, що в першу чергу пов'язано зі світовою фінансовою кризою, але не потрібно забувати про
проблеми туристичної індустрії України, які будуть розглянуті далі.
Україна має ряд позитивних передумов для успішного розвитку міжнародної туристичної діяльності -
сприятливі природно-кліматичні умови, приморські та гірські ландшафти, джерела мінеральних вод, значний
історико-культурний потенціал та національна самобутність (національна кухня, традиції, танці, співи),
кваліфікована робоча сила, розвинена система підготовки туристичних кадрів тощо. Проте для успішного
конкурування національних туристичних підприємств на міжнародних ринках лише наявності ресурсів
недостатньо, якщо відсутні чіткі механізми їх залучення до туристичного обігу, спостерігається нестача об'єктів
туристичної інфраструктури, які б за стандартами якості обслуговування туристів, транспортної доступності,
забезпечення зв'язком відповідали світовим стандартам. Тобто потенціал для розвитку міжнародного туризму в
країні є, але внаслідок недосконалості управлінських механізмів він недостатньо використовується для
залучення організованих іноземних туристів.
35
20
14
12
5
4
3
7 Росія
Молдова
Білорусь
Польша
Румунія
Угорщина
Словаччина
Інші країни
Побоченко Л.М., Тимошенко О.І.
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ
В УКРАЇНІ
58
Головними проблемами, що стримують розвиток міжнародного туризму в Україні та потребують вирішення
на загальнодержавному рівні, є відсутність чіткого та науково обґрунтованого планування розвитку даної галузі,
декларативність концепцій розвитку міжнародного туризму, а також низка проблем фінансово-економічного
змісту. Так, істотною вадою національної стратегії розвитку міжнародного туризму в Україні є нестача
конкретних, дієвих заходів, спрямованих на реальну державну підтримку. До цього слід додати політичну
нестабільність, багатовекторність зовнішньої політики, постійну зміну інтеграційних уподобань.
Серед інших негативних чинників розвитку міжнародного туризму, пов'язаних із управлінським впливом,
слід назвати:
недосконалість та подекуди суперечливість нормативно-правової бази;
нестабільність податкової системи;
відсутність чітких механізмів заохочення інвестування туристичної галузі в цілому та туристичної
інфраструктури зокрема;
недосконалість маркетингової політики, рекламно-інформаційних заходів, спрямованих на просування
національних туристичних продуктів на міжнародні ринки, відсутність постійного державного моніторингу
конкурентоспроможності національних туристичних підприємств тощо.
Всі ці проблеми у кінцевому рахунку зводяться до проблеми фінансування розвитку усіх складових
інфраструктури міжнародного туризму. Головним джерелом фінансування є державні та іноземні інвестиції.
Водночас, як свідчить зарубіжний досвід, широким є залучення й регіональних інвестицій, заохочення
приватного бізнесу туристичних регіонів інвестувати нові проекти шляхом надання їм певних пільг.
В Україні спостерігається суттєва нестача бюджетного каналу інвестування. Як наслідок, відбувається
відставання рівня розвитку інфраструктури від потреб держави. При цьому бюджетне інвестування є
нестабільним, цільові програми практично не фінансуються. Отже, в Україні необхідно впровадити чіткі
механізми державного фінансування туристичної галузі на регулярній основі. Як варіант, пропонується
витрачати на розбудову туристичної інфраструктури певний відсоток від щорічних платежів до бюджету
туристичних підприємств. При цьому витрати держави слід розглядати виключно як інвестиції, що порівняно
швидко окупаються.
До стратегічних завдань керівних органів туристичної галузі в Україні належить розробка політики
зайнятості у сфері туризму. Так, динаміка середньооблікової кількості працівників підприємств, що надавали
туристичні послуги, є такою: у 2001 - 37956 осіб, 2002 - 39706, 2003 - 50315, 2004 - 23530, 2005 - 20985, 2006 -
21693 осіб, 2007- 19134, 2008-22200, 2009 - 22865 [1, с.23]. Тобто при загальних деклараціях про зростання рівня
зайнятості у сфері туризму спостерігається скорочення середньооблікової кількості працівників туристичних
підприємств. Таким чином, необхідно розробити механізми заохочення зайнятості у сфері надання міжнародних
туристичних послуг, створення нових робочих міць.
Висновки: Головними напрямами державної підтримки розвитку міжнародного туризму в Україні є
законодавча, фінансова, інфраструктурна та кадрова підтримка, що має реалізовуватися з наданням більших
повноважень місцевим структурам управління туристичною діяльністю. Стратегічною метою розвитку
туристичної індустрії в Україні можна визначити створення конкурентоспроможного на світовому ринку
туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити
на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної
рівноваги та історико-культурного довкілля. Програма дій, зорієнтована на досягнення цієї мети, має бути
синхронізованою із загальними темпами становлення ринкових механізмів і співвідносною з політикою
структурних реформ в економіці.
Україна має ряд позитивних передумов для успішного розвитку міжнародної туристичної діяльності, проте
існує потреба впровадження чітких механізмів їх залучення до туристичного обігу. Головними проблемами, що
стримують розвиток міжнародного туризму в Україні та потребують вирішення на загальнодержавному рівні, є
відсутність чіткого та науково обґрунтованого планування розвитку галузі, декларативність концепцій розвитку
міжнародного туризму, а також низка проблем фінансово-економічного змісту.
Джерела та література:
1. Довідка про динаміку туристичних потоків в Україні за 2009 рік : статистичний звіт / Державна служба
туризму та курортів України. – К., 2010. – 25 с.
2. Квартальнов В. А. Туризм : учеб. для образоват. учреждений турист, профиля / В. А. Квартальнов. – 2-е изд.
– М. : Финансы и статистика, 2007. – 335 с.
3. Мальська М. П. Туристичний бізнес: теорія та практика : навч. посіб. / М. П. Мальська, В. В. Худо. – К. :
Центр учбової літ., 2007. – 424 с.
4. Чорненька Н. В. Організація туристичної індустрії : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н. В. Чорненька.
– К. : Атіка, 2006. – 264 с.
5. Школа І. М. Менеджмент туристичної індустрії : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. М. Школа, Т. М.
Ореховська; за ред. І. М. Школи. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2005. – 596 с.
6. Державний комітет статистики України : [Електронний ресурс] : офіційний сайт. – Режим доступу :
http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Державна служба туризму і курортів : [Електронний ресурс] : офіційний сайт. – Режим доступу :
http://www.tourism.gov.ua.
|