Яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах Красноокнянського району Одеської області)
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54858 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах Красноокнянського району Одеської області) / Н.С. Хомова // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 196, Т. 2. — С. 131-132. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-54858 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-548582014-02-05T03:18:07Z Яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах Красноокнянського району Одеської області) Хомова, Н.С. Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ 2011 Article Яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах Красноокнянського району Одеської області) / Н.С. Хомова // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 196, Т. 2. — С. 131-132. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54858 398.332.12.(=161.2)(477.74) uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ Хомова, Н.С. Яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах Красноокнянського району Одеської області) Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Хомова, Н.С. |
| author_facet |
Хомова, Н.С. |
| author_sort |
Хомова, Н.С. |
| title |
Яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах Красноокнянського району Одеської області) |
| title_short |
Яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах Красноокнянського району Одеської області) |
| title_full |
Яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах Красноокнянського району Одеської області) |
| title_fullStr |
Яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах Красноокнянського району Одеської області) |
| title_full_unstemmed |
Яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах Красноокнянського району Одеської області) |
| title_sort |
яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах красноокнянського району одеської області) |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54858 |
| citation_txt |
Яйце в календарній обрядовості українців (на матеріалах Красноокнянського району Одеської області) / Н.С. Хомова // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 196, Т. 2. — С. 131-132. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT homovans âjcevkalendarníjobrâdovostíukraíncívnamateríalahkrasnooknânsʹkogorajonuodesʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-05T06:20:01Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:20:01Z |
| _version_ |
1836786806399434752 |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ
131
К. Станиславский приводит слова Коклена: «Искусство не реальная жизнь и даже не ее отражение.
Искусство – само творец. Оно создает свою собственную жизнь, вне времени и пространства, прекрасную своей
отвлеченностью».
Сам Станиславский не согласен с этим утверждением Коклена, т.к. он относит французского актера к театру
«представления», а «артисты представления» переживают роль по-человечески» лишь в подготовительном
периоде работы, а затем используют этот навык в процессе работы на сцене. Такое творчество красиво, считает
К. Станиславский, но не глубоко, «более эффектно, чем сильно», в нем форма превалирует над содержанием.
Воздействие такого искусства сильно, но недолговечно. Актер лишь создает «внешние штампы». В этих
ремесленных приемах самого чувства нет, а есть только передразнивание, подобие предполагаемого его
внешнего результата: духовного содержания нет, а есть лишь внешний прием, якобы его выражающий.
Актерский прием, потерявший всякую внутреннюю суть, его породившую, становится простой сценической
условностью, ничего общего не имеющей с подлинной жизнью, и потому он искажает человеческую природу
артиста. Такими условными штампами полон балет, опера и особенно ложноклассическая трагедия, в которой
хотят однажды и навсегда установленными ремесленными приемами передать самые сложные и возвышенные
переживания героев.
К. Станиславский отмечает, что эти навыки есть и у даровитых актеров, способных к подлинному
творчеству. Мастер утверждает: «В полную противоположность им подлинно художественные приемы передачи
внутренней жизни роли трудны, долго создаются, но никогда не надоедают на сцене. Они сами собой
обновляются и постоянно дополняются, неизменно захватывают и самого артиста и зрителей. Вот почему роль,
построенная на естественных приемах игры, растет, а построенная на наигрыше и на дилетантском ломании
сразу становится безжизненной, механической. Все это, так сказать, «общечеловеческие штампы», которые,
наподобие услужливых глупцов, опаснее врага.
К. Станиславский отрицает возможность эксплуатировать театр для «публичности и показной стороны
спектакля». Достаточно резко он заявляет: «Эксплуататоры являются злейшими врагами искусства. Надо
бороться с ними самым решительным образом, а если это не удастся, то изгонять с подмостков» [4].
Работы К. Станиславского переведены на многие языки мира. Его основные идеи стали достоянием актеров
и режиссеров многих стран и оказывают большое влияние на современную жизнь и развитие мирового
искусства. Система Станиславского – это отнюдь не догматические правила, но универсальный базовый
инструмент, позволяющий строить на своей основе любую театральную стилистику; работать в любом
театральном жанре и в любой эстетике, в том числе – и в «театре представления».
Источники и литература:
1. Вернадская Ю. С. Принципы системы Станиславского : [Электронный ресурс] / Ю. С. Вернадская. Режим
доступа : http://www.elitarium.ru/2008/10/24/principy_sistemy_stanislavskogo.html.
2. Мастерство актера в терминах и определениях К. С. Станиславского. – М. : Советская Россия, 1961. – 518 с.
3. Станиславский К. С. Собрание сочинений : в 8 т. / К. С. Станиславский. – М. : Искусство, 1954-1961.
4. Станиславский К. С. Сценическое искусство и сценическое ремесло / К. С. Станиславский // Работа актера
над собой. – М. : Худож. лит., 1938. – 576 с.
5. Шабалина Т. Система Станиславского : [Электронный ресурс] / Т. Шабалина. – Режим доступа :
http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/teatr_i_kino/STANISLAVSKOGO_SISTEMA.html.
Хомова Н.С. УДК 398.332.12.(=161.2)(477.74)
ЯЙЦЕ В КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ
(на матеріалах Красноокнянського району Одеської області)
Яйце в собі зберігає таємницю зародка життя. Воно є важливим атрибутом календарної обрядовості
українців. Це центральний елемент великодньої обрядовості, з ним пов’язано багато дійств та повір’їв.
Багато народів світу шанували яйце і мали власну обрядову систему його возвеличення, у багатьох народів
збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком Всесвіту [1; с. 186].
Міф про створення Всесвіту із яйця широко побутував у народів Сходу. Там існували традиції розписувати і
фарбувати яйця. Шанували обрядове яйце давні греки, римляни та народи Заходу.
У народних віруваннях розписане чи пофарбоване й освячене яйце наділялося надзвичайною здатністю
оберігати людей від злих сил, сприяти любові, здоров’ю, берегти від пожежі, сприяти росту рослинності [2; с. 49-
50].
Багато дослідників зверталися до ролі яйця в великодніх обрядах.
Борисенко В.Б. в своїй роботі «Традиція та життєдіяльність етносу» зазначає, що яйце посідає у великодніх
святах одне з найважливіших місць, що це символ самого свята. Автор описує різні види писанок, подає описи
візерунків та повір’я, пов’язані з пофарбованим чи розписаним яйцем [1].
У роботі Кириченко М.А. «Український народний декоративний розпис» п’ятий розділ присвячений
писанкам. У ньому описані шанування яйця у різних народів, техніки розпису та фарбування писанок в різних
регіонах Україні, використання писанок у обрядах, доля писанок у ХХ столітті, подані ілюстрації орнаментів
писанок з різних куточків України [2].
В українців Красноокнянського району Одеської області в селах Ставрове, Чорна, Флора, Новосамарка,
Малаївці, Должанка Красноокнянського району та пгт Красні окни на Великдень виготовляли крашанки і
Сун Минхань
СИСТЕМА К. С. СТАНИСЛАВСКОГО – ОСНОВА ЭСТЕТИКИ КИТАЙСКОГО ТЕАТРА
132
писанки. Більшого розповсюдження набули крашанки. Яйця фарбували жінки та дівчата в Чистий четвер, бо
вважалося, що вони тоді довше зберігаються. Фарбували крашанки у червоний або рожевий кольори [3-20].
Деякі респонденти зауважували, що на Великдень крашанки мають бути пофарбовані тільки в ці два кольори, а
вже на Проводи фарбували у різні кольори за бажанням. Інколи фарбували яйце у кольори, які були на іконі [23].
У наш час знову повертаються до фарбування яєць в цибулинні.
На Великдень після церкви, починали розговлятися зі свяченої крашанки [3, 7, 9, 13, 14, 16, 17, 18, 21, 23].
Дівчата «вмивалися» (проводили по щокам) крашанкою, щоб «лице було рожеве» [23], «бути красивими, як
галунка» [16].
Писанки писали жінки різними способами. Воском покривалися місця де мали бути інші кольори.
Виписували квіточки, листочки, хрести, пташки, робили напис «Христос Воскрес», геометричні фігури, хвильки
[3, 7, 9, 13, 14, 16, 17, 18, 21, 23].
Іноді робили писанку у два кольори – верх яйця фарбували в один колір, а низ в інший [10].
Також писанками називали яйця, які фарбували у трафаретний спосіб: до яйця прикладали листочок якоїсь
рослини, клали в капронову панчоху та опускали в фарбу. Місце, де був листочок, залишалося не
зафарбованим[4, 5, 13, 22].
На Великдень в Красноокнянському районі були зафіксовані ігри з крашанками.
Крашанками «ковталися» або «цокалися». В перший день цокаються носиком, а на другий – задньою
частиною. Казали: «Хто переміг – той дужчий» або «краще вмре» [3-20].
Респондент з с. Малаївці розповідала, що її старший брат, набирав повні кармани крашанок та ходив грати в
«качули» [7]. Ймовірніше це була гра в «котка», бо слово «качули» – може походити від слів «качати», «катати»,
«котити». Гра в «котка» описана О. Воропаєм – з похилого місця, з перепоною внизу котять яйця, одне за одним,
намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера, виграє той – хто частіше попадає
[24; с. 241].
Навіть чоловіки на Великдень грали в карти на крашанки (60-70-ті роки ХХ ст.) [12].
Отже, яйце в календарній обрядовості українців залишається важливим атрибутом. Їх виготовлення,
орнаментування хоча і мають ознаки трансформації, однак писанка та крашанка залишається архаїчним
атрибутом в обрядових дійствах.
Джерела та література:
1. Кириченко М. А. Український народний декоративний розпис / М. А. Кириченко. – К. : Знання-Прес, 2006. –
228 [1] с.
2. Борисенко В. П. Традиції і життєдіяльність етносу / В. П. Борисенко. – К. : Унісерв, 2000. – 191 [1] с.
3. Записано в пгт Красні окни 13.06.2010 р. від Мухіної Ольги Андріївни, 1934 р. народж.
4. Записано в пгт Красні окни 14.06.2010 р. від Логінової Юлії Михайлівни, 1932 р. народж.
5. Записано в селі Флора 15.07.2010 р. від Ржемовської Ганни Тимофіївни, 1946 р.н.
6. Записано в селі Должанка 16.06.2010 р. від Кришталь Марії Іванівни, 1930 р.народж.
7. Записано в селі Должанка 16.06.2010 р. від Коваль Віри Антонівни, 1941 р. народж.
8. Записано в селі Должанка 16.06.2010 р. від Мирзи Зинаїди Петрівни, 1931 р. народж.
9. Записано в селі Малаївці 16.06.2010 р. від Кирлан Юлії Павлівни, 1947 р. народж.
10. Записано в селі Малаївці 16.06.2010 р. від Новаковської Віри Тимофіївни, 1926 р. народж.
11. Записано в селі Малаївці 16.06.2010 р. від Коломійченко Галини Миколаївни, 1933 р. народж.
12. Записано в селі Новосамарка 13.07.2010 р. від Корня Марії Іллівни, 1938 р.народж.
13. Записано в селі Новосамарка 13.07.2010 р. від Капеліст Галини Григорівни, 1937 р.народж.
14. Записано в селі Новосамарка 13.07.2010 р. від Киртоки Віри Григорівни, 1928 р.народж.
15. Записано в селі Новосамарка 13.07.2010 р. від Назаренко Марії Євтихіївни, 1938 р.народж.
16. Записано в селі Страврове 13.07.2010 р. від Дедько Галини Сергіївни, 1931 р. народж.
17. Записано в селі Страврове 13.07.2010 р. від Стратоват Марії Макарівни, 1938 р. народж.
18. Записано в селі Страврове 13.07.2010 р. від Паламарчук Марії Самойлівни, 1925 р. народж.
19. Записано в селі Страврове 13.07.2010 р. від Молдавської Ксенії Трохимівни, 1922 р. народж.
20. Записано в селі Чорна 14.07.2010 р. від Чабан Надії Михайлівни, 1927 р.народж.
21. Записано в селі Чорна 14.07.2010 р. від Корчинської Клавдії Іванівни, 1938 р.народж.
22. Записано в селі Чорна 14.07.2010 р. від Варцан Таїсії Макарівни, 1939 р.народж.
23. Записано в пгт Красні окни 15.06.2010 р. від Боржемської Лілії Іллівни, 1947 р. народж.
24. Воропай О. Звичаї народу нашого / О. Воропай. – Харків : Фоліо, 2005. – 508 [1] с.
|