Кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові
В статье рассматриваются количественные и качественные характеристики прямых и опосредствованных заимствований в современном немецком языке на материале репрезентативной выборки из толкового словаря Duden. Определяются языки-доноры и группы языков, давшие наибольшее количество заимствований, а так...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54885 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові / С.В. Кійко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 241-245. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-54885 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-548852014-02-05T03:12:57Z Кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові Кійко, С.В. В статье рассматриваются количественные и качественные характеристики прямых и опосредствованных заимствований в современном немецком языке на материале репрезентативной выборки из толкового словаря Duden. Определяются языки-доноры и группы языков, давшие наибольшее количество заимствований, а также грамматические разряды и лексико-семантические группы исследуемых заимствований. У статті розглядаються кількісні та якісні характеристики прямих та опосередкованих запозичень у сучасній німецькій мові на основі репрезентативної вибірки з тлумачного словника Duden. Встановлюються мови-донори та групи мов, з яких зафіксовано найбільшу кількість запозичень. Визначаються граматичні розряди та лексико-семантичні групи досліджуваних запозичень. The article deals with the study of qualitative and quantitative features of direct and indirect loan words in modern German based on the selection of the borrowed lexis from the Duden Dictionary. The source languages as well as groups of languages from which the loan words were borrowed as well as parts of speech and semantic fields are established. 2007 Article Кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові / С.В. Кійко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 241-245. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54885 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
В статье рассматриваются количественные и качественные характеристики
прямых и опосредствованных заимствований в современном немецком языке
на материале репрезентативной выборки из толкового словаря Duden. Определяются языки-доноры и группы языков, давшие наибольшее количество заимствований, а также грамматические разряды и лексико-семантические группы исследуемых заимствований. |
| format |
Article |
| author |
Кійко, С.В. |
| spellingShingle |
Кійко, С.В. Кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові Культура народов Причерноморья |
| author_facet |
Кійко, С.В. |
| author_sort |
Кійко, С.В. |
| title |
Кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові |
| title_short |
Кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові |
| title_full |
Кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові |
| title_fullStr |
Кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові |
| title_full_unstemmed |
Кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові |
| title_sort |
кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54885 |
| citation_txt |
Кількісні і якісні характеристики запозичень у сучасній німецькій мові / С.В. Кійко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 241-245. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT kíjkosv kílʹkísnííâkísníharakteristikizapozičenʹusučasníjnímecʹkíjmoví |
| first_indexed |
2025-07-05T06:09:50Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:09:50Z |
| _version_ |
1836786165573746688 |
| fulltext |
241
заказчика, не уходим от ответственности (реклама Агентства съемочной техники Сергея Астахова). * Между
прочим, здесь принципиально считают все в рублях – никаких у.е. (реклама салона «Фаберже»). * Безопасное ИК-
излучение позволяет не ограничивать время сеансов в кабине (реклама инфракрасных кабин «Термика»).
* Кредиты на любые цели. Без ограничений по сумме (реклама Омскпромстройбанка). В подобных конструкциях
отрицаемый признак (необходимость размораживания холодильника, безответственность операторских агентств,
наличие ограничений при выдаче кредитов и т. п.) представлен негативным стереотипом, относящимся к
Т/У конкурентов.
При отстройке от конкурентов пресуппозиции вовлекаются и в процесс организации текста, создавая
основание для разговора о преимуществах того или иного товара. Речь идет о рекламных текстах, имитирующих
диалог (информация подается как интервью представителя рекламируемой фирмы или его ответы на письма
читателей). Эффект интерактивности возникает благодаря тому, что адресат (читатель, потенциальный
потребитель) искусственно помещается в позицию адресанта, обычно занимаемую рекламодателем и
копирайтером:
* Вопрос: После приема капсул для похудения «Лэй Дэ» не только уменьшились жировые отложения, но и
повысился иммунитет, организм стал здоровее. Чем же капсулы для похудения «Лэй Дэ» так отличаются от
других средств для похудения?
Ответ: Капсулы для похудения «Лэй Дэ» специально разработаны в соответствии с физиологическими
особенностями полных людей, они действительно «сжигают» жир, не обезвоживая организм.
* Вопрос: В банке требуют предоставить брачный контракт и произвести дополнительно страхование
титула заемщика, помимо жизни, здоровья и самой квартиры. Это обязательно делать?
Ответ: В том банке, куда вы обратились, – обязательно, но лучше обратиться к нам, поскольку мы
можем подобрать другую программу, где таких требований нет (реклама Инновационной бизнес-группы).
* Вопрос: Сейчас много говорят о «натуральной косметике». Объясните, пожалуйста, что это такое,
чем она отличается от «ненатуральной»?
Ответ: Под натуральной косметикой чаще всего имеется в виду косметика, созданная на основе
природных ингредиентов. В составе «обычной» косметики часто содержится много веществ, которые лишь
улучшают внешний вид косметического продукта, его стойкость или легкость распределения, коже они совсем
ни к чему. В натуральной косметике нет синтетических добавок, которые могут вызвать аллергические
реакции. Поэтому она, как правило, хорошо переносится людьми с чувствительной, склонной к аллергическим
реакциям кожей. Косметические средства на основе натуральных компонентов не вызывают эффекта
привыкания, обладают целебными свойствами и дольше сохраняют красоту и здоровье кожи. Важным
преимуществом натуральных компонентов является то, что они обладают биологической активностью
(реклама косметики «Чистая линия»).
В приведенных текстах адресату отводится активная роль: он инициирует коммуникацию, его вопрос
становится поводом для вербализации преимуществ определенного Т/У и недостатков Т/У конкурентов. При
этом сам факт наличия позитивных отличий не нуждается в обосновании, а как бы подразумевается. Пользуясь
терминологией теории актуального членения предложения А. Вейля и В. Матезиуса, можно сказать, что вопрос
читателя выполняет функцию темы (данного), а ответ представителя автора текста – ремы (нового). Следует
отметить, что по причине диалектики экспрессии и стандарта такая модель организации рекламного текста почти
потеряла свой воздействующий потенциал. Вернуть его «псевдоинтерактивным» текстам можно при помощи
различных приемов имитации разговорной речи (инверсии, эллипсисы, экспрессивные элементы и т. п.) – это
создает впечатление объективности и повышает уровень доверия реципиента к рекламному тексту.
Таким образом, пресуппозиция представляет собой едва ли не самое «экономичное» средство отстройки
от конкурентов – в этом случае достаточно одного слова, чтобы дифференцировать свой продукт,
продемонстрировать его достоинства, дискредитировать неназванных конкурентов и при этом остаться в рамках
рекламного бюджета.
Источники и литература
1. Поддубный А. Искусство быть другим // www.businessanalytica.ru, 4.07.2005.
2. Викентьев И. Л. Приемы рекламы и public relations. Программы-консультанты. – СПб.: ТРИЗ-ШАНС, Бизнес-пресса, 2002.
3. Бэндлер Р., Гриндер Дж. Формирование транса. – М.: Каас, 1995.
4. Плигин А. А., Герасимов А.В. Руководство к курсу НЛП-практик. – М.: КСП, 2000.
5. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи: Монография. – Омск: Омск. Гос.ун-т, 1999.
6. Баранов А. Н. Лингвистическая теория аргументации (когнитивный подход): Автореф. дис. … докт. филол. наук. – М., 1990.
7. Мокшанцев Р. И. Психология рекламы. – М.: Инфра-М, 2001.
8. Медведева Е. В. Рекламная коммуникация. – М.: Едит.
Примечания
1Установленные новым Законом ограничения, касающиеся продолжительности рекламы на телевидении и радио, вызвали
немедленный рост рекламных тарифов как в электронных, так и в печатных средствах распространения рекламы. Следовательно,
лаконичная реклама, будучи более эффективной в плане воздействия, выгодна еще и с финансовой точки зрения.
Кійко С. В.
КІЛЬКІСНІ І ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
Трансформація мов у часі й просторі обумовлена широким спектром факторів, одним з найбільш
значимих серед яких є мовний контакт, що зумовлює появу в мові перш за все нових лексичних одиниць. Цій
проблемі присвячений значний обсяг досліджень, виконаних на матеріалі різних мов із залученням даних
суміжних дисциплін. Так, лексичні запозичення були предметом дослідження цілої низки вітчизняних та
зарубіжних вчених, зокрема У. Вайнрайха [1], Ю. Жлуктенка [2], В. Розенцвейга [7], Е. Хаугена [8]. У своїх
працях автори звертають увагу передовсім на процеси якісного оновлення словника, адаптації іншомовних
лексем, змін у лексико-семантичній системі мови, внутрішньомовні динамічні процеси (ревіталізації слів, що
http://www.businessanalytica.ru
242
перебували на периферії активного словника, пасивізації лексики) тощо. Проте багато питань теорії запозичень
залишаються суперечливими. Зокрема, нема даних узагальнюючого характеру про розповсюдженість запозичень
у певній мові. Робляться лише деякі спроби описати якусь групу запозичень з певної мови, наприклад,
англіцизми [9; 10] або слов’янізми [6] в німецькій мові тощо. Припускають, що частка слів іншомовного похо-
дження в німецькій мові становить чверть всього словникового запасу [9, с. 7].
Мета нашого дослідження – кількісна та якісна характеристика запозичень з різних мов світу до німецької
мови. Матеріалом дослідження слугує вибірка лексичних запозичень з кожної 10-ї сторінки словника Duden [11].
Загальна кількість проаналізованих сторінок – 100, обсяг словника – 120 тис. слів, об’єм вибірки – 5028 лексем.
Відносна похибка вибірки склала 2,76%, що менше критичної величини 33% [4, с. 126-127], тому проаналізовану
кількість запозичень можна вважати достатньою, щоб отримати вірогідні результати. Всі досліджувані
запозичення були поділені на групи за належністю до: 1) певної мови-джерела; 2) частини мови; 3) лексико-
семантичної групи, тобто за генеалогічними, граматичними та семантичними ознаками.
Розподіл прямих запозичень з індоєвропейських мов, тобто запозичень, які безпосередньо перейшли з
певної індоєвропейської мови до німецької, наводиться у таблиці 1. Класифікація мов світу наводиться за працею
[3, с. 64-99]. У таблиці мови подані за належністю до певної групи мов; запозичення розподілені за граматичними
ознаками. Деякі слова запозичені з австрійського та швейцарського варіанту німецької мови або з
американського варіанту англійської мови, про що в словнику Duden зроблена відповідна позначка. У таблиці
вони подані відповідно до даних словника. Латинізми поділені нами слідом за авторами словника на слова з
вульгарної, середньовічної латині та з новолатинської мови. Мови, з яких не зафіксовано запозичень, у таблиці не
згадуються.
Таблиця 1
Класифікація запозичень з мов індоєвропейської сім’ї до німецької мови
Частини мови
Мови Іменник Прикметник Діє-
слово
Прислів-
ник
Інші
частини
мови
Всього
Російська 29 1 – – 1 31
Українська 2 – – – – 2
Польська 9 – – – – 9
Сербська 3 – – – – 3
Хорватська 1 – – – – 1
Словацька 1 – – 1 – 2
Словенська 6 – – 1 – 7
Сербо-лужицька 1 – – – – 1
Чеська 3 – 1 – – 4
Болгарська 1 – – – – 1
Церковнослов’янська 1 – – – – 1
Слов’янська група 57 1 1 2 1 62
Англійська, в тому
числі
321 14 5 20 4 364
– американський
варіант
42 1 – 1 – 44
Нідерландська 14 – – – 6 20
Їдиш 2 – – – 1 3
Датська 2 – – – – 2
Шведська 5 – – – – 5
Норвезька 5 – – – – 5
Ісландська 1 – – – – 1
Австрійський варіант 7 – 3 – – 10
Швейцарський варіант 12 2 – – – 14
Германська група 411 17 8 21 11 468
Литовська 2 – – – – 2
Латиська 1 – – – – 1
Пруська 1 – – – – 1
Балтійська група 4 – – – – 4
Хінді 12 – – – – 12
Урду 5 – – – – 5
Непалі 2 – – – – 2
Санскрит 45 3 1 – – 49
Циганська 3 – – – – 3
Індійська група 67 3 1 – – 71
Авестійська 1 – – – – 1
243
Іранська 4 – – – – 4
Перська 19 3 1 – – 23
Іранська група 24 3 1 – – 28
Французька 154 11 26 5 3 199
Італійська 57 7 9 8 1 82
Іспанська 49 – – 1 – 50
Португальська 8 – – – – 8
Румунська 1 – – – – 1
Латинь, в тому числі 920 194 92 44 5 1255
– вульгарна латинь
– середньовічна латинь
– новолатинська
9
112
117
–
–
12
–
–
11
–
–
2
–
–
1
9
112
143
Романська група 1189 212 127 58 9 1595
Галльська 6 – – – – 6
Ірландська 1 – – – – 1
Кельтська група 7 – – – – 7
Грецька 149 19 – 1 – 169
Албанська 1 – – – – 1
Усього 1909 255 138 82 21 2405
Згідно табл. 1 найбільше запозичень зафіксовано з латині – 1255 лексичних одиниць (далі – ЛО).
З новолатинської мови перейнято більше слів (143), ніж з середньовічної (112) і вульгарної латині (9).
У більшості випадків (991 ЛО) автори словника Duden не диференціюють латинізми за періодами запозичення.
Далі слідують за спадом запозичення з англійської (408), французької (199) та грецької (169) мов. Найменше
запозичень – з хорватської, болгарської, сербо-лужицької, ісландської, латиської, румунської, ірландської та ал-
банської, а також мертвих церковнослов’янської, пруської та авестійської мов (по 1 ЛО).
Найбільш чисельними є запозичення з романської (1595 ЛО) та германської (468 ЛО) груп мов, що
зумовлено посиленими контактами внаслідок проживання на суміжних територіях та культурним обміном між
носіями мов цих груп. Досить велика кількість запозичень спостерігається з індійської групи (71 ЛО), зокрема, з
санскриту (49 ЛО). Це пояснюється підвищеним інтересом до індуїзму та буддизму, оскільки основна кількість
запозичень стосується східних релігій і філософії: Buddha, Chakre, Nirwana тощо. Найменше запозичень – з бал-
тійської (4 ЛО) та кельтської (7 ЛО) груп. Не зафіксовано запозичень з вірменської мови та мертвих мов анато-
лійської і тохарської груп.
Запозичення з неіндоєвропейських мов наведені в таблиці 2. Деякі сім’ї мов (африканська, індіанська,
австралійська) у словнику не поділяються на окремі мови, тому в таблиці вони подані як запозичення з сімей
мов.
Таблиця 2
Класифікація запозичень з неіндоєвропейських мов до німецької мови
Частини мови
Мови
Іменник Прик-
метник
Діє-
слово
При-
слівник
Інші
частини
мови
Всього
Фінно-угорська мовна сім’я
Угорська 2 – – – – 2
Фінська 3 – – – – 3
Семіто-хамітська мовна сім’я
Арабська 50 2 3 – – 55
Арамійська 3 – – – – 3
Іврит 34 8 – – – 42
Семітська 7 1 – – – 8
Шумерська 22 1 – – – 23
Тюркська мовна сім’я
Татарська 3 – – – – 3
Туркменська 1 – – – – 1
Тюркська 29 – 2 – – 31
Монгольська мовна сім’я
Монгольська 4 – – – – 4
Китайсько-тибетська мовна сім’я
Китайська 18 – – – – 18
Тибетська 9 – – – – 9
244
Австронезійські мови
Корейська 1 – – – – 1
Малазійська 14 2 – – – 16
Полінезійська 6 2 2 – – 10
Палеоазіатські мови
Ескімоська 2 – – – – 2
Австралійські мови
Австралійські мови 5 – – – – 5
Індіанські мови
Індіанські мови 23 – – – – 23
Африканські мови
Африканські мови 10 – – – – 10
Койсанські мови
Готтентотська 1 – – – – 1
Мови Далекого Сходу
Японська 27 7 – – – 34
Усього 274 23 7 0 0 304
Згідно табл. 2 кількість запозичень з неіндоєвропейських мов незначна – усього 304 ЛО. Це пояснюється
тим, що ці мови суттєво відрізняються за звучанням, будовою, структурою від німецької мови. До того ж взає-
модія цих мов з німецькою майже не відбувається через географічні чинники: контакти між носіями мов тут не
такі активні, як у межах Європи. Найбільше запозичень зафіксовано з семіто-хамітської мовної сім’ї (131 ЛО),
далі слідують тюркські (35 ЛО) та японська мови (34 ЛО). Найменшу кількість становлять запозичення з
койсанських (1 ЛО) та палеоазіатських (2 ЛО) мов.
Опосередковані запозичення, які проникли з певної мови до німецької через посередництво третьої мови,
наведені в таблиці 3. Якщо слово пройшло через декілька мов, перш ніж було запозичене в німецьку, то в таблиці
подається лише мова-джерело і остання мова-посередник. Так, слово Psyche, яке походить з грецької, потрапило
до німецької мови через посередництво латині, французької та італійської. Деякі запозичення в якості мови-
джерела мають групу мов, як-от: Ambassade [frz. ambassade < ital. ambasciata, aus dem Germ.]. Тому в таблиці
іноді в якості мови-джерела подане позначення групи мов.
Таблиця 3
Опосередковані запозичення в німецькій мові
Частини мови
Мови Іменник Прик-
метник
Діє-
слово
При-
слівник
Інші
частини
мови
Всього
У межах індоєвропейської мовної сім’ї
Германсько-латинські 20 – – – – 20
Германсько-французькі 53 2 9 – – 64
Греко-англійські 24 – – – – 24
Греко-іспанські 6 – – – – 6
Греко-італійські 16 – – – – 16
Греко-латинські 228 37 8 – 1 274
Греко-новолатинські 574 116 5 – 1 696
Греко-французькі 32 8 4 – – 44
Іспано-французькі 7 – – – – 7
Латинсько-англійські 89 3 5 – – 97
Латинсько-іспанські 29 – – – – 29
Латинсько-італійські 74 16 10 – – 100
Латинсько-середньолат. 3 21 3 – – 27
Латинсько-новолатинські 278 67 41 2 1 389
Латинсько-французькі 333 72 8 65 2 480
Персько-французькі 7 – – – – 7
Всього 1773 342 93 67 5 2280
З різних мовних сімей
Арабсько-французька 24 – – – – 24
Іврит–латинська 12 – – – – 12
Персько-арабська 3 – – – – 3
Всього 39 – – – – 39
245
Як видно з табл. 3, більшість опосередкованих запозичень походять з латині (1122 ЛО) та грецької мови
(1060 ЛО). Крім того, джерелом опосередкованих запозичень можуть виступати також германські (84 ЛО),
іспанська (7 ЛО) та перська (7 ЛО) мови. Серед неіндоєвропейських мов найбільше запозичень цього типу
зафіксовано з арабської мови (24 ЛО).
Отже, найбільша частина досліджуваних запозичень походить з індоєвропейської мовної сім’ї: кількість
прямих запозичень становить 2405 ЛО (47,8%), опосередкованих – 2280 ЛО (45,3%), тобто запозичення з
індоєвропейських мов становлять 93% усієї запозиченої лексики.
За граматичним складом найбільша частина запозичень припадає на іменники – 3995 ЛО (79,5%), що
пояснюється інтенсивністю запозичення нових понять, позначення реалій тощо. Далі слідують за спадом
прикметники (620 ЛО; 12,3%), дієслова (238 ЛО; 4,7%), прислівники (149 ЛО; 3%). Найменша кількість
запозичень спостерігається серед інших частин мов (часток, вигуків, прийменників тощо) – 26 ЛО (0,5%).
Для дослідження змістовної сторони запозичень ми розподілили іменники на 25 лексико-семантичних
груп (далі – ЛСГ) за класифікацією В. В. Левицького [5, с. 135-136], прикметники на 15 ЛСГ за класифікацією
В. В. Левицького [5, с. 66-67], дієслова на 20 ЛСГ на основі класифікації Г. Шумахера [13, с. 3-18] та прислівники
на 8 підкласів за класифікацією Г. Гельбіга [12, с. 310-314].
Найбільша кількість запозичених іменників (591 ЛО) є термінами: Allegro, Fistel, Leukozyt тощо. Далі
слідують за спадом іменники на позначення людей, пов’язаних певними взаємовідносинами (за національністю,
професією, титулом, званням) (434 ЛО): Advokat, Professor, Zar, та неживих предметів, речей, механізмів
(429 ЛО): Motor, Panzer, Serviette. Найменше запозичених іменників зафіксовано в ЛСГ «нейтральні найме-
нування людей, членів сім’ї» (6 ЛО): Cousin, Cousine та «відрізки часу, доби, пори року, періоди життя» (18 ЛО):
August, Sekunde. Спостерігається тенденція взаємозв’язку певних мов і ЛСГ запозичених іменників. Так, слова на
позначення їжі взяті в основному з італійської мови: Antipasto, Cappuccino, Risotto, терміни – з грецької та латині:
Atom, Kasus, Muskel, назви рослин та тварин – з мов Африки: Makak, Okapi. Серед запозичень з французької мови
переважає лексика, пов’язана з архітектурою, модою, політикою, яку німецька мова перейняла з розвитком
буржуазних відношень, коли Франція відігравала провідну роль на Європейському континенті: Loge, Kostüm,
Revolution. Зі слов’янських мов запозичені переважно слова-реалії, що позначають побут слов’янського населен-
ня, як-от: Balalaika, Blini, Koleda.
Серед запозичених прикметників переважають лексеми на позначення кольору, розміру, форми, ваги
(88 ЛО): amorph, pink, oval, рис характеру людини (47 ЛО): cool, heroisch, pedantisch. Мало представлені
прикметники на позначення температури, наявності чи відсутності вологи (7 ЛО): humid, tropisch.
Найбільша кількість дієслівних запозичень відноситься до ЛСГ дієслів дії (49 ЛО): addieren, diskutieren,
kurieren, досягнення мети (22 ЛО): managen, organisieren, та каузації стану (20 ЛО): plazieren, postieren.
Найменшими за обсягом є група дієслів звучання (6 ЛО) та сенсорного сприйняття (9 ЛО).
Серед прислівників домінують модальні прислівники (37 ЛО): adagietto, blanko, crescendo, dolce, за ними
слідують прислівники умови (9 ЛО): exklusive, idealiter. Не представлені у нашій вибірці прислівники мети та
наслідку.
Проведене дослідження показує, що серед зовнішніх чинників запозичень провідну роль відіграють
територіальна близькість та роль певної країни у певну історичну епоху. Процес запозичення з
неіндоєвропейських мов до німецької ускладнюється також істотною різницею у структурі мов. Передовсім запо-
зичуються іменники-терміни, дієслова дії, модальні прислівники, якісні прикметники. Усі процеси, що пов’язані
з процесами запозичення, становлять цікаву і багатовимірну проблему і потребують подальшого дослідження,
зокрема на структурно-семантичному та контекстуальному рівнях.
Список використаної літератури
1. Вайнрайх У. Языковые контакты. – К.: Вища школа, 1979. – 255 с.
2. Жлуктенко Ю. Мовні контакти: Проблеми інтерлінгвістики. – К.: Вид-во Київ. держ. ун-ту, 1966. – 133 с.
3. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – Київ: Академія, 2004. – 368 с.
4. Левицкий В. В. Семасиология. – Винница: Нова книга, 2006. – 512 с.
5. Левицкий В. В. Статистическое изучение лексической семантики. – К.: УМК ВО, 1989. – 155 с.
6. Опельбаум Є. Українські лексичні елементи в німецькій мові // Мовознавство. – 1969. – № 3. – С. 3-15
7. Розенцвейг В. О языковых контактах // Вопросы языкознания. – 1963. – № 1. – С. 59-65.
8. Хауген Э. Языковой контакт // Новое в лингвистике. – М.: Прогресс, 1972. – Вып. 6: Языковые контакты. – С. 61-80.
9. Braun P. Fremdwort-Diskussion. – München: Magnus, 1979. – 318 S.
10. Carstensen B. Englische Einflüsse auf die deutsche Sprache nach 1945. – Berlin: de Gruyter, 1993. – 402 S.
11. Duden. Deutsches Universalwörterbuch /Hrsg. von G.Drosdowski.– 2. Aufl. – Mannheim / Wien / Zürich: Dudenverlag, 1996. – 1816 S.
12. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. Ein Handbuch für den Ausländerunterricht. – Tübingen: Langenscheidt, 2001. – 654 S.
13. Schumacher H. Verben in Feldern: Valenzwörterbuch zur Syntax und Semantik deutscher Verben. – Berlin: De Gruyter, 1968. – 882 S.
Кириллова М. Д.
ИЗМЕНЕНИЕ ВНУТРИ- И МЕЖФРАЗОВЫХ СВЯЗЕЙ ПРИ ПЕРЕВОДЕ
Экспликация имплицитных смыслов является переводческой традицией. С достаточной яркостью
проявляет она себя при объединении двух предложений: «переводчик выносит в открытый текст те связи и
отношения, которые не были эксплицированы и именно поэтому элементы, между которыми они имплицитно
существовали, были оформлены как отдельные самостоятельные предложения» [2, с. 37]. Объединение
подчинительное особенно характерно в этом отношении. Вот некоторые из характерных примеров.
In midlawn there was a catalpa pruned into a huge green mushroom; in its shade sat, as if posed, conversing, a
garden table and three wicker chairs. Beyond, in a close pool of heat, two naked girls lay side by side on the grass [ET, с. 8].
В центре лужайки росла катальпа с подрезанной кроной, отчего она приобрела сходство с гигантским
зеленым грибом. Под ее сенью расположились, точно собеседники, садовый стол и три плетеных кресла, а
дальше лежали на траве, окутанные зноем, две обнаженные девушки [с. 121].
|