Фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови)
Предложенный фреймовый анализ концепта время в современной немецкоязычной картине мира имеет определенные исследовательские перспективы. Идет речь, в частности, о возможности последующих научных разведок относительно путей и способов концептуализации и метафоризации часовых отношений в той или друго...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54888 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови) / Ю.С. Бєлозьорова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 35-37. — Бібліогр.: 17 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-54888 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-548882014-02-05T03:10:34Z Фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови) Бєлозьорова, Ю.С. Предложенный фреймовый анализ концепта время в современной немецкоязычной картине мира имеет определенные исследовательские перспективы. Идет речь, в частности, о возможности последующих научных разведок относительно путей и способов концептуализации и метафоризации часовых отношений в той или другой языковой картине мира, а также о возможности построения фреймовых моделей других концептов разных естественных языков. Запропонований фреймовий аналіз концепту час у сучасній німецькомовній картині світу має певні дослідницькі перспективи. Йдеться, зокрема, про можливість подальших наукових розвідок щодо шляхів та способів концептуалізації й метафоризації часових відношень у тій чи іншій мовній картині світу, а також про можливість побудови фреймових моделей інших концептів різних природних мов. 2007 Article Фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови) / Ю.С. Бєлозьорова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 35-37. — Бібліогр.: 17 назв. — рос. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54888 ru Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| description |
Предложенный фреймовый анализ концепта время в современной немецкоязычной картине мира имеет определенные исследовательские перспективы. Идет речь, в частности, о возможности последующих научных разведок относительно путей и способов концептуализации и метафоризации часовых отношений в той или другой языковой картине мира, а также о возможности построения фреймовых моделей других концептов разных естественных языков. |
| format |
Article |
| author |
Бєлозьорова, Ю.С. |
| spellingShingle |
Бєлозьорова, Ю.С. Фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови) Культура народов Причерноморья |
| author_facet |
Бєлозьорова, Ю.С. |
| author_sort |
Бєлозьорова, Ю.С. |
| title |
Фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови) |
| title_short |
Фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови) |
| title_full |
Фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови) |
| title_fullStr |
Фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови) |
| title_full_unstemmed |
Фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови) |
| title_sort |
фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови) |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54888 |
| citation_txt |
Фреймова модель концептуальної метафори часу (на матеріалі німецької мови) / Ю.С. Бєлозьорова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 35-37. — Бібліогр.: 17 назв. — рос. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT bêlozʹorovaûs frejmovamodelʹkonceptualʹnoímetaforičasunamateríalínímecʹkoímovi |
| first_indexed |
2025-07-05T06:09:57Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:09:57Z |
| _version_ |
1836786173526147072 |
| fulltext |
35
Литература
1. Библейская энциклопедия. Российское Библейское Общество. Лайон. –1996. – 356 с.
2. Гелей. Библейский справочник. – «Библия для всех». – СПб., 2002. – 885 с.
3. Нюстрем. Библейский словарь. – СПб., 2001. – 517 с.
4. Краткий библейский словарь. – Изд-во Благая весть. – 973 с.
Бєлозьорова Ю. С.
ФРЕЙМОВА МОДЕЛЬ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МЕТАФОРИ ЧАСУ
(НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)
Визнання тісного взаємозв’язку метафори з когнітивним аспектом людської діяльності [3, с. 25]
дозволяє говорити про нерозривний зв’язок процесів метафоризації з процесами концептуалізації. Отож
уможливлюється виділення «концептуальної метафори», в якій міститься ідея генерування образності. У
такий спосіб концептуальна метафора може бути розглянута як результат трансферу інформації з однієї
галузі знань в іншу [4, с. 103]. З іншого боку, є підстави вважати, що метафора формується не в мовленні, а
в мисленні, бо саме воно здатне проводити аналогії між деякими гетерогенними сутностями, завдяки чому
людина описує одну ментальну сутність у термінах іншої [6, с. 404]. Таким чином, метафора є когнітивно-
дискурсивним явищем, в якому відображаються результати взаємодії певних ментальних (зіставлення двох і
більше референтів) і мовленнєвих процесів.
Основна причина метафоричної активності мовлення полягає в тому, що значна кількість ціннісно
важливих для людини явищ (час, простір, стан, емоції тощо) є абстракціями, в результаті чого виникає
необхідність їх унаочнення через простіші й доступніші для буденної свідомості поняття. Саме потреба в
осмисленні та усвідомленні явищ одного ґатунку в термінах іншого й призводить до виникнення метафори в
концептуальних структурах мислення [11, с. 115].
В окреслений спосіб представляється можливим побудувати концептуально-метафоричну модель
часу в проекції на німецькомовну картину світу. У цій моделі основне місце посідають ті комплекси, що є
універсальними інформаційними структурами в системі «концептуальний референт» (КР) – «концептуаль-
ний корелят метафори» (КК). Услід за С. А. Жаботинською [2, с. 17-18], такі комплекси ми будемо називати
«предметно-центричними фреймами», структуру яких можна представити у вигляді такої формули:
[[(СТІЛЬКИ (ТАКОГО (ДЕЩО ІСНУЄ))) ЩОСЬ РОБЛЯЧИ] ТАК] ТУТ-ЗАРАЗ].
У ході метафоризації фрейм КР і фрейм КК зіставляються. Встановлення подібності між двома
понятійними сферами відбувається за кількісним (слот СТІЛЬКИ), якісним (слот ТАКИЙ), буттєвим/
акціональним (слот ІСНУЄ / ЩОСЬ РОБИТЬ), оцінним (слот ТАК), локативним (слот ТУТ), темпоральним (слот
ЗАРАЗ) параметрами (див. рис.) Ці параметри стають зонами перетину двох концептуальних комплексів –
основою метафори. Тут слід приєднатися до думки Т. В. Овчарук [5, с. 51], яка вважає, що в результаті
співположення двох фреймів виникає сітьова модель на зразок подібності.
КР: [[(СТІЛЬКИ (ТАКОГО (ДЕЩО-1 ІСНУЄ))) ЩОСЬ РОБЛЯЧИ] ТУТ-ЗАРАЗ]
подібно (≡)
КК: [[(СТІЛЬКИ (ТАКОГО (ДЕЩО-2 ІСНУЄ))) ЩОСЬ РОБЛЯЧИ] ТУТ-ЗАРАЗ]
Рис. Сітьова модель процесу метафоризації
Слот ДЕЩО-1 у структурі КР у нашому випадку представлений вербалізованими концептами, які
формують загальне поняття ЧАС, що, як відомо, є чистою абстракцією. Містячи абстрактні характеристики
об’єкта ЧАС, предикатні слоти осмислюються через посередництво конкретних сутностей. Останні являють
собою слот ДЕЩО-2 у фреймовій структурі КК і є переважно конкретно концептуалізованими поняттями.
Аналіз мовного матеріалу показує, що при встановленні подібності референтна концептуальна сфера
ДЕЩО-1 співвідноситься в німецькомовній свідомості з корелятивними галузями метафоричного спектра
ДЕЩО-2, представленого конкретними поняттями ІСТОТИ, ФІЗИЧНІ ТІЛА, РОСЛИНИ, РЕЧІ, РЕЧОВИНИ, РІДИНИ,
ПОВІТРЯ і незначним відсотком абстрактних понять – (ГРОШІ, ВИД ЗАНЯТТЯ, ПРОСТІР).
Розглянемо більш докладно структуру сітьової моделі концептуальних метафор, що позначають
макроконцепт ЧАС.
1. ЧАС ≡ ІСТОТИ
• ЧАС ← ТАКИЙ {сильний, слабкий} → ІСТОТА: Auch die Heiligen haben ihre schwachen Augenblicke
[10, с. 55].
• ЧАС ← ІСНУЄ ТАК {самостійно рухається вперед / назад, з різною швидкістю} → ІСТОТА: Kommt
Zeit, kommt Rat [10, с. 46]; die Zeit geht, flieht, rennt, läuft [16, с. 789]; während der laufenden Dekaden.
• ЧАС ← ЩОСЬ РОБИТЬ {вчиняє насильство, б’є, пожирає} → ІСТОТА: Zeit frisst Eisen [7, с. 694]; dem
Glücklichen schlägt keine Stunde [7, с. 568].
2. ЧАС ≡ ЛЮДИНА
• ЧАС ← ТАКИЙ {характер (добрий, злий, смутний, веселий, щасливий), стан / зовнішність (худий,
товстий, жирний, красивий, некрасивий), вік (молодий, старий)} → ЛЮДИНА: Auf Plage folgen heitere Tage
[7, с. 573]; Sie haben in guten und bösen Tagen immer zusammengehalten [13, с. 831]; Es war eine glückliche Zeit
für sie [17, с. 4430]; In der Bibel kamen... erst nach den sieben mageren die sieben fetten Jahre [13, с. 387]; Das ist
36
erst in jüngster Zeit geschehen [17, с. 4430]; Auf seine alten Tage mußte er noch viel durchmachen [17, с. 3682];
Die Zeit ist der beste Arzt [10, c. 22].
• ЧАС ← ЩОСЬ РОБИТЬ {працює, учить, приносить, руйнує, б’є, квапить тощо} → ЛЮДИНА: Die Zeit
arbeitet also diesmal für ihn [13, с. 1007]; Die Zeit wird es lehren [17, с. 4429]; Die Zeit bringt reife Roggen
[7, с. 693]; Zeit bringt Rosen; Er weiß, was die Stunde geschlagen hat [17, с. 3651]; Die Zeit drängt; die Zeit eilt
[17, с. 3339].
3. ЧАС ≡ ФІЗИЧНІ ТІЛА
• ЧАС ← ТАКИЙ {вага – важкий, легкий} → ФІЗИЧНЕ ТІЛО: Wir haben schwere Stunden miteinander
verlebt.
• ЧАС ← СТІЛЬКИ {розмір – великий, малий} → ФІЗИЧНЕ ТІЛО: eine kleine Stunde [7, с. 586]; Jetzt kommt
Werners große Stunde [13, с. 820].
4. ЧАС ≡ РІЧ
ЧАС ← ТАКИЙ {старий, новий, загублений} → РІЧ: Die alte Zeit war immer besser [7, с. 693]; Sie kann
sich nicht in die neue Zeit schicken [17, с. 4430]; Verlorene Zeit kommt niemals wieder [7, с. 694].
5. ЧАС ≡ РОСЛИНИ
ЧАС ← ТАКИЙ {зрілий, вистиглий, невистиглий} → РОСЛИНА: Die Zeit ist halt nicht reif für den
Bewußtseinswandel... [13, с. 1007].
6. ЧАС ≡ РЕЧОВИНА
ЧАС ← ТАКИЙ {якість – золотий, гіркий тощо} → РЕЧОВИНА: Das waren goldene Tage damals in München
[13, с. 830]; Wo ist die goldene Zeit unserer Jünglingsjahre hin? [17, с. 4430]; Wir haben bittere Stunden miteinander
verlebt [17, с. 3651].
7. ЧАС ≡ РІДИНА
• ЧАС ← ІСНУЄ ТАК {рух у певному напрямку як потоки води)} → РІДИНА: Die Zeit verfließt, verrinnt [16, с.
789]; Zeit, Ebbe und Flut warten auf niemand [16, с. 780].
• ЧАС ← ІСНУЄ ТАК {стан шторму або штилю} → ВОДЯНИЙ ПРОСТІР: Die Zeit ist eine Welle; Die Zeit steht
nicht still [7, с. 693].
• ЧАС ← ТАКИЙ {спокійний, неспокійний} → ВОДЯНИЙ ПРОСТІР: Keine ruhige Stunde haben [13, с. 821]; In
stillen Stunden dachte er darüder nach [17, с. 3651].
8. ЧАС ≡ ЛІКИ
ЧАС ← ЩОСЬ РОБИТЬ {допомагає, лікує} → ЛІКИ: Die Zeit heilt alle Wunden [7, с. 693]; Die Zeit lindert jeden
Schmerz [7, с. 693].
9. ЧАС ≡ ПОТОКИ ПОВІТРЯ (ГАЗИ), ВІТЕР
ЧАС ← ЩОСЬ РОБИТЬ {рве, бешкетує} → ПОТОКИ ПОВІТРЯ, ВІТЕР: Die Zeit entblättert jede Rose [7, с.693].
10. ЧАС ≡ ДОЗВІЛЛЯ (СПОРТ, ХОБІ)
ЧАС ← ТАКИЙ {виграний, програний} → СПОРТ, АЗАРТ: Zeit verlieren / gewinnen [9, т. 6, с. 2925]; Wer Zeit
gewinnt, gewinnt viel [7, с. 694].
11. ЧАС ≡ ГРОШІ
• ЧАС ← ТАКИЙ {коштовний, заощаджений, виграний} → ГРОШІ: Zeit ist Geld; Zeit ist eine kostbare Gabe
[17, с. 532]; Wer die Minute spart, gewinnt Stunden [8, т. 3, с. 695]; Wir können viel Zeit sparen [12, с. 429].
• ЧАС ← ІСНУЄ ТАК {коштує} → ГРОШІ: Es kostet Zeit [9, Т.6, с. 2925].
12. ЧАС ≡ ПРОСТІР
• ЧАС ← ТАКИЙ {короткий, довгий} → ВИМІР ПРОСТОРУ: kurze Jahre – lange Minuten; перша метафора
вказує на швидкоплинність часу – (роки летять), а друга – на довготу повсякденності, що «тягнеться»у хвилинах.
• ЧАС ← ТУТ {місткість, площа, довжина} → ПРОСТІР: локальні прийменники, іменники та прислівники в
якості вторинної (темпоральної) номінації: in der Wohnung → in der Nacht [9, т. 4, с. 1849], in 1976, in dem Moment
[9, с. 1325]; von München bis Dresden → vom Morgen bis zum Abend [9, с. 1849]; den Fluß lang gehen → drei Tage, ein
Jahr lang [12, с. 587]; beim Tor → beim Mittagessen [9, с. 1799]; im Zeitraum, in der Zeitzonne [15]; Zeit ist lange
geworden [8, т. 3, с. 339].
Спостереження над матеріалом свідчать про те, що типовими референтно-концептуальними сферами при
метафоризації часу в німецькій мовні є якісна, акціональна і буттєва. Отже, визначення подібності в процесі
метафоризації відбувається найчастіше за допомогою слотів ТАКИЙ, ЩОСЬ РОБИТЬ, ІСНУЄ ТАК. При цьому
акціональна ознака незначно (54%) переважає над буттєвою (46%), що зайвий раз підкреслює сприйняття часу як
активно діючої сили. Під акціональністю ми розуміємо спосіб взаємодії одного предмета з іншим, при якій один
із них здійснює вплив на інший, а під буттєвістю – існування об’єкта в одному із чотирьох своїх можливих
концептуальних варіантів: спокій – рух, стан – процес [5, с. 52], що, навпаки, не припускає наявності іншого
предмета. Локативна і кількісна ознаки не домінують при утворенні метафор часу.
Найчастіше час метафоризується за допомогою концептуальної сфери ІСТОТИ і особливо її таксона
ЛЮДИНА. Привабливим при цьому є конкретність і антропоцентричність таких КК. Так, під «веселим»,
«прекрасним», «добрим», «злим»часом мислиться позитивна чи негативна характеристика подій, охоплених тим
періодом, у який вони відбуваються, а під рухом часу – його акціональні властивості, що виявляються в
лінійності та активності. У контексті «моделі Шляху людини», яку виділяє Н.Д. Арутюнова [1, с. 687], слід
зазначити, що в німецькій мові мають місце метафори, у яких рух часу здійснюється в напрямку від майбутнього
до минулого: все, що наступає (der nächste Monat, der nächste Morgen, die nächste Woche [14, с. 890]), прямує за
тим, що відходить у минуле. Цей же принцип простежується й у виразах der kommende Monat, das kommende
Jahr, die kommenden Zeiten [14, с. 750ff], а також у предикатах часу (die Zeit kommt, (ver)geht, rennt, flieht).
Більше того, до процесів метафоризації нерідко підключається телеологічний компонент, що стає
невід’ємною рисою моделі сучасного життя (пор.: Es kommt alles zu seiner Zeit, wenn es nur erwarten kann
37
[7, с. 693]). Як відомо, мета взагалі може бути локалізованою тільки в майбутньому, бо її досягнення є рухом до
цього майбутнього. Безсумнівно, зміна ціннісних орієнтирів у життєвому світі людини не може не впливати й на
уявлення про час. Основний лексикон руху часу в німецькій мові зберігається (die Zeit kommt, läuft, /ver/geht), але
метафора руху в ньому послаблена. Нерідко людина кидає виклик часу, намагається йти з ним у ногу, прагне
змінити напрямок його потоку. У такий спосіб виникають метафори-неологізми: mit der Zeit gehen, mit der Zeit
fortschreiten, mit der Zeit Schritt halten, hinter seiner Zeit nicht zurückbleiben [15]; seiner Zeit voraus sein, in der Zeit
sein, sich der Zeit anpassen [17, с. 4430]; den Geist einer Zeit spüren, die Zeichen der Zeit verstehen, der Zeit gerecht
werden, dem Zuge der Zeit folgen, seiner Zeit vorauseilen [17]. У цих та інших метафоричних виразах час ніби
рухається разом з людиною в майбутнє.
У сфері КК ФІЗИЧНІ ТІЛА поняття «розмір»(великий / малий) проєктується на значущість подій певного
часового відрізку, а поняття «вага» (легкий / важкий) – на позитивну й негативну оцінку його змістової сторони.
КК зі сфери РІДИНА дозволяють підкреслювати таку властивість часу, як незворотність, а його плинність
порівнювати з постійним рухом за принципом «все тече і міняється».
КК із концептуальної сфери РЕЧІ дозволяють представити час у вигляді матеріальної субстанції, яку можна
втратити. Залучення концептуально-корелятивної області ЛІКИ уможливлює ототожнення цілющих властивостей
лікарських препаратів на фізичний стан людини й підкреслити ефективний вплив ходу часу на її фізичне чи
психічне здоров’я.
Отже, процеси метафоризації постають як результат переосмислення абстрактної сутності ЧАС та її
перепрофілювання в конкретно-предметну. Тим самим концептуальна модель метафори часу з’являється у
вигляді гіпо-гіперонімичної сіті, кожний вузол якої розгортається у предметноцентричний фрейм.
Запропонований фреймовий аналіз концепту ЧАС у сучасній німецькомовній картині світу має певні
дослідницькі перспективи. Йдеться, зокрема, про можливість подальших наукових розвідок щодо шляхів та
способів концептуалізації й метафоризації часових відношень у тій чи іншій мовній картині світу, а також про
можливість побудови фреймових моделей інших концептів різних природних мов.
Джерела та література
1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 896 с.
2. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. – 1999. – Вип. 11. – С. 12-25.
3. Колесник Д. М. Концептуальное пространство авторской метафоры в творчестве А. Мердок: Дис. … канд. фил. наук: 10.02.04. – Черкассы,
1996. – 203с.
4. Лайонз Дж. Лингвистическая семантика. Введение: Пер. с англ. – М.: Языки славянской культуры, 2003. – 400 с.
5. Овчарук Т.В. Сетевая модель концептуальных метафор: обозначение понятия деньги (на материале совр. анг. яз.) // Вісник Черкаського
держ. ун-ту. – 1999. – Вип. 11. – С. 49-57.
6. Харкевич Г. І. Концептуальні метафори на позначення емоцій у сучасній англомовній художній прозі // Проблеми семантики, прагматики та
когнітивної лінгвістики. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. – Вип. 2. – С. 403-410.
7. Beyer H.A. Sprichwörterlexikon. – München: Beck, 1986. – 712 S.
8. Deutsches Sprichwörterlexikon. Ein Haushalt für deutsches Volk (in 4 Bdn.) / Hrsg. K.F. Wander. – Tübingen: Max Niemeyer, 1964. – Bd. 1. – 1802
S.; Bd. 3. – 1870 S.; B. 4. – 1824 S.
9. Duden. Das grоße Wörterbuch der deutschen Sprache (in 6 Bdn.) / Hrsg. G. Drosdowski. – Mannheim [u.a.]: Dudenverlag, 1981. – 2992 S.
10. Koshemjako W.S., Podgornaja L.J. Deutsche Sprichwörter und russische Äquivalente. – СПб.: KAPO, 2000. – 114 S.
11. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. – Chicago: University of Chicago Press, 1980. – 242 p.
12. Paul H. Deutsches Wörterbuch: Bedeutungsgeschichte und Aufbau unseres Wortschatzes. – Tübingen: Max Niemeyer, 2002. – 1243 S.
13. Schemann H. Deutsche Idiomatik. Die deutschen Redewendungen im Kontext. – Stuttgart: Ernst Klett, 1993. – 1037 S.
14. Wahrig. Deutsches Wörterbuch. – Gütersloh: Bertelsmann Lexikon, 1997. – 1420 S.
15. Wortschatzlexikon. Internet-Projekt Deutscher Wortschatz. – Universität Leipzig, Institut für Informatik, 2003 – http://www.wortschatz.uni-
leipzig.de
16. Wörter und Wendungen: Wörterbuch zum deutschen Sprachgebrauch / Hrsg. W. Agricola. – Leipzig: Bibliographisches Institut, 1988. – 818 S.
17. Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache (in 6 Bdn.) / Hrsg. R. Klappenbach, W. Steinitz. – Berlin: Akademie, 1978. – 4579 S.
Белоусов В. Н.
СОСТОЯНИЕ РУССКОГО ЯЗЫКА КАК СРЕДСТВА МЕЖНАЦИОНАЛЬНОГО ОБЩЕНИЯ В
СОВРЕМЕННЫХ ГЕОПОЛИТИЧЕСКИХ УСЛОВИЯХ
Одним из последствий кардинальных изменений геополитической ситуации в последние два десятилетия
ХХ стало заметное сокращение изучения и употребления русского языка за пределами Российской Федерации.
Однако и в современных геополитических условиях русский язык занимает достаточно важное место в
социально-коммуникативной системе стран СНГ и Балтии, что, естественно, порождает вполне закономерный
вопрос о его состоянии.
У народов, совместно проживающих в течение многих столетий на евразийском пространстве, вследствие
общих геополитических, торгово-экономических интересов, культурных связей существуют широкие возмож-
ности плодотворного сотрудничества. С помощью русского языка на протяжении многих десятилетий и даже
столетий преодолевался и до сих пор преодолевается языковый барьер между народами, в настоящее время
проживающими в разных государствах. В ряде стран СНГ в последнее время увеличилась подготовка высоко-
квалифицированных специалистов-русистов, стали издаваться новые журналы по русскому языку и литературе.
Вместе с тем, наряду с положительными изменениями в национально-языковой политике, направленными на
удовлетворение языковых потребностей граждан разных национальностей и тем самым поддерживающими
употребление русского языка в межнациональном общении, в современных условиях функционирования
русского языка в иноязычном окружении реанимируются и некоторые из уже подзабытых проблем, среди
которых самое заметное место занимает проблема национальных вариантов русского языка.
Функционирование русского языка в коммуникативном пространстве стран СНГ и Балтии в настоящее
время обусловливает необходимость более глубокого исследования его качественных характеристик. Важной
проблемой представляется изучение национально-культурного акцента в русской речи билингвов. Разработка и
внедрение новых подходов к изучению феномена межкультурной коммуникации, в основе которых лежит
http://www.wortschatz.uni
|