Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови)
Колористические фразеологизмы с национально-культурною семантикою рассматриваются в аспекте лингвострановедческой теории. Определяются предпосылки их появления, где цвет является логичным компонентом и эксплицитным сигнализатором национально-культурного своеобразия семантики. Колористические фразе...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Series: | Культура народов Причерноморья |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54918 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мо- ви)/ О.А. Зубач // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 208-210. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-54918 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-549182014-02-05T03:14:32Z Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) Зубач, О.А. Колористические фразеологизмы с национально-культурною семантикою рассматриваются в аспекте лингвострановедческой теории. Определяются предпосылки их появления, где цвет является логичным компонентом и эксплицитным сигнализатором национально-культурного своеобразия семантики. Колористические фразеологизмы имеют как общесистемные, так и специфические признаки, обусловленные особенностями понимания цвета как части универсума. Колористичні фразеологізми з національно-культурною семантикою розглядаються в аспекті лінгвокраїнознавчої теорії. Визначаються передумови їх виникнення, де колір є логічним компонентом та експліцитним сигналізатором наявності національно-культурної своєрідності семантики. Фразеологізми з колористичним компонентом мають як загальносистемні, так і специфічні ознаки, які зумовлені особливостями розуміння кольору як складового універсуму. The author examined the problems of colouristic phraseological units with cultural and national semantics as the part of lingua country study theory. There are founded the preconditions of their appearance where colour is a part of universal, as logical component and explicator of national and cultural semantics. The examined praseological units have generally established and specific peculiarities. 2007 Article Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мо- ви)/ О.А. Зубач // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 208-210. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54918 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Колористические фразеологизмы с национально-культурною семантикою рассматриваются в аспекте лингвострановедческой теории. Определяются
предпосылки их появления, где цвет является логичным компонентом и эксплицитным сигнализатором национально-культурного своеобразия семантики.
Колористические фразеологизмы имеют как общесистемные, так и специфические признаки, обусловленные особенностями понимания цвета как части универсума. |
| format |
Article |
| author |
Зубач, О.А. |
| spellingShingle |
Зубач, О.А. Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) Культура народов Причерноморья |
| author_facet |
Зубач, О.А. |
| author_sort |
Зубач, О.А. |
| title |
Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) |
| title_short |
Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) |
| title_full |
Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) |
| title_fullStr |
Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) |
| title_full_unstemmed |
Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) |
| title_sort |
передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54918 |
| citation_txt |
Передумови виникнення колористичних фразеологізмів (на матеріалі німецької мо-
ви)/ О.А. Зубач // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 208-210. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT zubačoa peredumoviviniknennâkolorističnihfrazeologízmívnamateríalínímecʹkoímovi |
| first_indexed |
2025-07-05T06:10:50Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:10:50Z |
| _version_ |
1836786228840628224 |
| fulltext |
208
Рис. 1. Соотношение субкатегорий внутри категории ДОБРО
Структура категории на рис. 1 имеет вид частично накладывающихся областей, центральные члены
которых соединены радиально: суперординатная категория ДОБРО принадлежит в равной степени всем
субкатегориям, а центры субординатных категорий (kind, capable, pleasing и valid) расположены на периферии
категории, будучи мотивированы гиперсемой – значением good.
Таким образом, понятийная категория ДОБРО, центральным членом которой является категориальный
концепт ДОБРО, структурирована схемой ЦЕНТР – ПЕРИФЕРИЯ и включает суперординатную категорию
ДОБРО и четыре субординатные категории: ПРИЯТНОСТЬ/УДОВЛЕТВОРЕНИЕ, МОРАЛЬНОСТЬ,
КАЧЕСТВО/ВЫСОКИЙ СТАНДАРТ, ДОСТАТОЧНОСТЬ КАЧЕСТВА/ КОЛИЧЕСТВА.
Концепт ДОБРО образует ядро и является центральным членом понятийной категории ДОБРО, это ее
идеализированный член, формирующий суперординатную категорию ДОБРО с максимально полным набором
семантических признаков. Границы субординатных категорий размыты, их центральные члены частично
пересекаются с концептом ДОБРО, объединяющим все категории супер- и субординатного уровней.
Гипер-гипонимические отношения между членами центра и перферии, а также размытость границ
категорий субординатного уровня позволяет обозначить направление дальнейших исследований: вербализация
концепта ДОБРО устойчивыми сочетаниями, паремией и текстами.
Литература
1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. – 2-е изд., испр. – М.: «Языки русской культуры», 1999. – 896 с.
2. Бєссонова О. Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 362 с.
3. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. – Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2001 (а). Изд. 2-е, стер. – 123 с.
4. Змиева И. В. Лингвокогнитивные характеристики средств вербализации концепта ДОБРО в английском языке: Дис… канд. филол. наук. –
Харьков, 2006. – 228 с.
5. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира /
РАН. Ин-т языкознания. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.
6. Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 792 с.
7. Croft W., Cruse D. Cognitive Linguistics. – Cambridge: CUP, 2004. – 356 p.
Зубач О. А.
ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ КОЛОРИСТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
(НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)
Вивчення національно-культурної своєрідності семантики (НКС) фразеологізмів залишається на сьогодні
одним з актуальних напрямків лінгвістичних досліджень. Філософські аспекти формування національно-
культурної своєрідності семантики мовних одиниць крізь призму взаємозв’язку мови та культури постульованої
проблеми висвітлено у працях В. фон Гумбольдта [1]. Незважаючи на велику кількість робіт по дослідженню
фразотворчих процесів [2; 3; 4; 6; 8; 9; 10], виконаних із позицій різних наукових парадигм, у сучасній фразеології
відсутні багатоаспектні та комплексні наукові розвідки у царині виникнення фразеологізмів з НКС. Метою даної
статті є аналіз передумов виникнення фразеологічних одиниць з колористичним компонентом з національно-
культурною семантикою (ФОККНКС). Дане дослідження передбачає вирішення таких завдань: 1) виявити
передумови виникнення колористичних фразеологізмів; 2) прослідкувати за становленням НКС ФОКК.
Матеріалом дослідження слугували ФОККНКС сучасної німецької мови. Методи дослідження зумовлені
зазначеними вище завданнями, метою й аналізованим матеріалом, а саме: описовий метод – для систематизації,
інтерпретації структурних, семантичних властивостей ФОККНКС на сучасному етапі мовного розвитку; метод
209
компонентного аналізу – для виділення диференційних та індивідуальних семантичних ознак, які слугують
основою перенесення найменувань досліджуваних ФОККНКС.
Виникнення фразеологізму як окремої одиниці мови відбувається в момент лінійного сполучення одиниць
нижчого рівня мови – лексем. Внаслідок цього лінгвальними чинниками, які регулюють відбір лексем-
компонентів для створення стійких виразів, виступають певні структурно-семантичні (соціальна та семантична
неподільність усього компонентного складу) та парадигматичні ознаки самих слів, напр.: виникнення
фразеологізмів ins Blaue hineinreden (od. handeln) [12, с. 209], що означають «говорити (діяти) без мети»,
пов’язують зі спостереженнями людини за горизонтом, який здається блакитним (bläulich). У ФОККНКС
перевага надається КК blau замість bläulich для підсилення позначення чогось віддаленого, невизначеного.
Власне слова і є складовими ФОККНКС у результаті «своєрідної проекції змістової структури похідного
слова на змістову структуру фразеологізму, яка визначає межу збереження в компоненті його генетичних
властивостей» [2, с. 21], напр.: es einem schwarz auf weiß geben [12, с. 1434]. У переносному значенні «дати
комусь (письмове) підтвердження» вислів чітко формулює проекцію «слово → фразеологізм»: «що написано
чорним чорнилом на білому папері є більшим доказом, ніж обіцянка»: Ich will dir’s schwarz auf weiß geben, sagte
der Schornsteinfeger zur Müllerin, da küßte er sie [12, с. 1434].
Беззаперечним є те, що лексичні компоненти утворюють внутрішню форму комплексу та обумовлюють
утворення НКС в змістовій структурі комплексного знаку, напр.: blauäugig sein [12, с. 210] – досл. «бути
блакитнооким». КК blau позначає колір очей. Означення ж blaue Augen у німецькому етносі співвідноситься з
джерелом чистоти, що підтверджується у вірші К. Грота:
Dein blaues Auge hält so still,
Ich blicke bis zum Grund.
Du fragst mich, was ich sehen will?
Ich sehe mich gesund [12, с. 210].
НКС цієї ФОКК підсилюється етнічним усвідомленням про народження малюків обов’язково з
блакитними очима. Тому фразеологізм у розмовній мові вживається в переносному значенні: «бути наївним,
недосвідченим, довірливим тощо». У сучасній німецькій мові за рахунок субституційних перетворень, засобів
словотворчої номінації та процесу інверсії новоутворені вирази politische Blauäugigkeit [12, с. 211] та blauäugig
argumentieren [12, с. 211] уживаються стосовно політиків.
Стійкі звороти не є словосполученнями, оскільки складаються з компонентів, які первинно належали до
слів, напр.: Auch rote Äpfel sind wurmstichig – досл. «навіть червоні яблука є червивими». У розмовній мові вираз
уживається в переносному значенні «зовнішність обманлива» та імплікує повчальний характер, що й засвідчує
автентичне джерело ФОККНКС – народна пісня про кохання:
Der Apfel scheint so rosenrot,
ist doch ein Würmlein drin,
es ist kein Knabe so hübsch und fein,
er trägt einen falschen Sinn [12, с. 1749].
Головна диференційна ознака ФОККНКС від вільних та нефразеологічних стійких сполучень полягає в
цілісності, ідіоматичності їх значень, напр.: ein silbernes Nichtschen und ein goldenes Wart-ein-Weilchen/ein goldenes
Nichtschen in einem silbernen Büchschen [11, с. 546] – у переносному значенні «нічого». Вислів має іронічне
забарвлення та вживається як відповідь на дитяче запитання: Was ist in der Schublade? – Ein goldenes Nichtschen in
einem silbernen Büchschen [11, с. 546]. У творі К. Бретано «Des Knaben Wunderhorn» вислів має ширшу форму
внаслідок схильності до контамінаційних перетворень:
Ich schenke dir was,
Was ist denn das
Ein silbernes Warteinweilchen
Und ein goldenes Nixchen
In einem niemalenen Büchschen [12, с. 1095].
Своєрідність значення фразеологічних одиниць на відміну від лексичних полягає в тому, що воно поєднане
з позначуваним явищем низкою асоціацій, де асоціація «бере участь у створенні нових понять і значень мовних
одиниць, оскільки вони пов’язують реальні уявлення про позамовні сутності, що виникають у свідомості в тому
чи іншому ракурсі їх відображення» [7, с. 94], напр.: die braune Stunde [12, с. 250] – досл. «коричнева година».
КК braun у німецькій мові є етновказівкою на напої (пиво, кава), які мають ознаки цього кольору. Саме тому в
переносному значенні «післяобідня година» вислів віддзеркалює традицію мешкаців Верхньої Саксонії пити каву
під час післяобідньої перерви. Що ж до пива як етнореалії всієї Німеччини є інша ФОККНКС, яка вживається
найчастіше в розмовній мові Швабії: den Braunen laufen lassen [12, с. 250], що означає «із задоволенням випити
темного пива».
Фразеологічне значення виникає внаслідок переосмислення вільного словосполучення, фразеологізації
складових його національно-культурно забарвлених компонентiв, де компоненти фразеологічних одиниць
утворюють загальну метафоричну семантику фразеологізму, напр.: roter Teppich/für jmdn. den roten Teppich
ausrollen [12, с. 1607] – досл. «червоний килим», «ростелити для когось червоний килим». У переносному ж
значенні, утворюючи загальну метафоричну семантику, фразеологізм означає «зустріти когось як гостя (з
пошаною)». Утворення виразу пов’язано з червоним килимом, який прийнято ростеляти перед трапом літака або
перед вагоном потяга на пероні при зустрічі високих державних посадовців.
Домінуюча ознака фразеологічного значення полягає в надбанні узагальнено-цілісного значення у
результаті метафоризації, яке виводиться «ситуативною «тріадою», континіумом значень, що створюють
діалектичну функціональну єдність, … мають дослівне значення, що передає смисл і семантичні відношення, які
виводяться із лексичних значень елементів; референціональне значення, що виникає в результаті співвіднесення
дослівного значення з референтною ситуацією і розкриває переносний смисл та інтеракціональне значення, що
210
утворюється в результаті співвіднесення двох попередніх значень із конкретною ситуацією спілкування через
призму інтенції мовця у плані виконання певної мовленнєвої дії» [5, с. 11], у вищому ступені семантичної
дифузності номінації під час вторинного відтворення мовної картини світу, напр.: Die Trauben sind noch zu grün
[12, с. 589] – досл. «виноград є ще зеленим». У переносному значенні вираз означає «рано братися за якусь справу
або щось починати». Ця ФОККНКС дає поштовх до утворення нового виразу за рахунок субституції
компонентів ein Ding zu grün angreifen, де КК grün символізує «розквіт природи».
Національно-культурно забарвлені фразеологізми мають значно вищий ступінь сполучуваності компо-
нентів, що характеризує їх цілісність. А наявність національно-культурної фонової інформації у їх семантики
формується внаслідок інтелектуально-емоційного засвоєння явищ реальної дійсності під впливом інтра- й
екстралінгвальних чинників, напр.: mit goldener Lanze hebt man den stärkesten aus dem Sattel – «золотим списом
можна вибити найсильнішого з сідла». Вираз характеризує підкупне судочинство та асоціюється з лицарськими
турнірами XVII ст., де Lanz означає «спис». ФОККНКС також існує в еліптичній формі та в переносному
значенні: mit silbernen Lanzen fechten – «підкупити когось», «дати хабара» [12, с. 928].
Здатність фразеологізмів на відміну від слів до символічного переосмислення, засвідчує вищий ступінь
фразеологічної абстракції, є ознакою національно-культурно зумовленої ситуації, яка визначає колоритні
властивості цієї групи стійких виразів. Важливою ознакою ФОККНКС є яскраво виражена функціонально-
стилістична характеристика. Вони виконують у мові не лише номінативну, а й екпресивну або номінативно-
експресивну функцію, напр.: die Wiese ist grün – «пасовище є зеленим». Цей вислів є цілком прагматично
ідіоматичним. Він уживається в розмовній мові в переносному значенні («справа йде добре») також у
спонукальній конструкції, висвітлюючи погрозу: dann ist die Wiese grün!, що означає «Терпінню кінець!»,
«Терпець урвався». Образно-мотиваційною основою для утворення вислову слугувала ситуація: зелене пасовище
– це добре для сільського господарства та тваринництва. У сучасній розмовній мові в переносному значенні
означення grüne Wiese вживається стосовно чогось нового, що чітко відображається у фразеологізмі etw. auf der
grünen Wiese errichten: etw. neu schaffen [12, с. 1728] – досл. «створювати щось нове». ФОККНКС grüne Wiese
бере свій початок ще з XVI ст. та продукується ще й сьогодні особливо стосовно супермаркетів, які auf der grünen
Wiese errichtet werden (wo der Boden billig u. reichlich Platz zum Parken vorhanden ist) [12, с. 1728], що пов’язано з
необробленими територіями, які дешево здаються в оренду або продаються для будівництва. НКС вислову
виявляється в полісемантиці переносного значення «Справа є молодою, новою» через символічне значення КК
grün «новий, молодий» та «справи йдуть добре» через ідіоматичність цілого фразеологізму, який уживається в
розмовній мові для підсилення художньої образності.
Отже, ФОККНКС є функціонально комплексним явищем, багатшою за лексичну одиницю як у
комунікативному, так й інформативному планах. Фразеологічне значення ФОККНКС полягає в символічному
осмисленні значення кольору як компонента та формується на основі сполучення денотативно-сигніфікативного
та конотативного блоків значення.
Виконане дослідження має перспективи подальшого розвитку. Перспективним вбачається лінгвокультуро-
логічний аналіз досліджуваних одиниць крізь дискурсну аспектуалізацію у процесах фразотворення.
Література
1. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культури. – М.: Прогресс, 1985. – 349 с.
2. Жуков А. В. Переходные фразеологические явления в русском языке. ─ Новгород, 1996. – 132 с.
3. Коробка П. Л. Идиоматическая фразеология как лингвистическая и культурологическая проблема: Дис. … канд. филол. наук. – М., 1999. – 156 с.
4. Мисенева В. В. Генезис образности фразеологических единиц, не имеющих соответствий в системе слов // Вісник ХДУ ім. В.Н. Каразіна.
Серія Філологія. – 2004. – Вип. 39. – № 607. – С. 186-189.
5. Прутчикова В. В. Семантико-функціональні особливості німецьких висловлень-прислів’їв: Автореф. … канд. філол. наук: 10.02.04. – Х.,
2003. – 20 с.
6. Телия В. Н. Русская фразеология: Семантический, прагматический и лингвокультурный аспекты. ─ М.: Школа «Языки русской культуры»,
1996. – 288 с.
7. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. – М., 1986. ─ 144 с.
8. Burger H. Phraseologie. – Berlin: Erich Schmidt Verlag, 1998. – 224 S.
9. Palm Ch. Phraseologie. Eine Einführung. 2. Aufl. – Gunter Narr Verlag Tübingen, 1997. – 130 S.
10. Pilz K. D. Phraseologie: Redensartenforschung. – Stuttgart, 1981. – 170 S.
11. Duden 11. Redewendungen. 2., neu bearb. u. aktual. Auflage. – Mannheim. Leipzig. Wien. Zürich: Dudenverlag, 2002. – 955 S.
12. Röhrig L. Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten. 3. Aufl. – Freiburg. Basel. Wien: Verlag Herder, 1994. – 1910 S.
Зубкова Л. Г.
СЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ КЛАССЫ СЛОВ В ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ РАЗНОВИДНОСТЯХ
ЯЗЫКОВ РАЗЛИЧНЫХ ТИПОВ
Квантитативная типология языков в ее истоках не учитывала ни функциональные разновидности языка,
ни функциональную специфику классов слов. Различия в стиле текстов были сочтены несущественными во
многом потому, что рассматривалось «слово вообще» независимо от содержательных свойств, в первую очередь
категориальных [5].
К настоящему времени становится все более очевидным, что цельносистемное типологическое описание
языка не может ограничиваться ни «языком вообще» без обращения к его функциональным разновидностям, ни
«словом вообще», ни одним только соотношением служебных и неслужебных слов безотносительно к системе
семиологических классов слов в целом. Фундаментальное значение для типологии слова имеет такой типо-
логический параметр, как распределение и соотношение в текстах важнейших функциональных разновидностей
(ориентированных, по В.В. Виноградову [3], на общение, сообщение, воздействие) основных классов словесных
знаков: назывных (идентифицирующих и характеризующих), указательно-заместительных (дейктических) и
связочных, т. е. собственно-знаменательных слов (из них в первую очередь имен существительных и глаголов),
местоимений и служебных слов.
|