Революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови
Статья посвящена проблеме изучения англоязычных военных неологизмов в социолингвистическом аспекте. В статье устанавливаются корреляции между революционными изменениями, происходящими в военной сфере, и обогащением словарного состава военного подъязыка....
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54937 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови / Д.В. Василенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 71-74. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-54937 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-549372014-02-05T03:10:59Z Революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови Василенко, Д.В. Статья посвящена проблеме изучения англоязычных военных неологизмов в социолингвистическом аспекте. В статье устанавливаются корреляции между революционными изменениями, происходящими в военной сфере, и обогащением словарного состава военного подъязыка. Стаття присвячена проблемі дослідження англомовних військових неологізмів у соціолінгвістичному аспекті. У статті встановлюються кореляції між революційними змінами, що відбуваються у військовій сфері, та збагаченням словникового складу військової підмови. The article deals with the sociolinguistic study of new war words in English. The correlation between RMA and enrichment of war lexicon is analysed in the article. 2007 Article Революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови / Д.В. Василенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 71-74. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54937 ru Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| description |
Статья посвящена проблеме изучения англоязычных военных неологизмов
в социолингвистическом аспекте. В статье устанавливаются корреляции между
революционными изменениями, происходящими в военной сфере, и обогащением словарного состава военного подъязыка. |
| format |
Article |
| author |
Василенко, Д.В. |
| spellingShingle |
Василенко, Д.В. Революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови Культура народов Причерноморья |
| author_facet |
Василенко, Д.В. |
| author_sort |
Василенко, Д.В. |
| title |
Революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови |
| title_short |
Революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови |
| title_full |
Революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови |
| title_fullStr |
Революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови |
| title_full_unstemmed |
Революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови |
| title_sort |
революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54937 |
| citation_txt |
Революція у військовій справі та розвиток військового лексикона сучасної англійської мови / Д.В. Василенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 71-74. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT vasilenkodv revolûcíâuvíjsʹkovíjspravítarozvitokvíjsʹkovogoleksikonasučasnoíanglíjsʹkoímovi |
| first_indexed |
2025-07-05T06:11:17Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:11:17Z |
| _version_ |
1836786256354213888 |
| fulltext |
71
Умовні позначення: 1 – дактиль, 2 – ямб, 3 – хорей, 4 – амфібрахій, 5 – анапест.
Угруповання складів в метричні фігури створює акцентний рельєф, що корелює з релевантними в логіко-
смисловому відношенні зонами інформаційного простору дискурсу [6, с. 83]. Разом з цим слід зазначити, що
беручи до уваги семантичне навантаження синтагм, ми дійшли висновку, що домінувальним синтагмам властива
так звана «компактність»метричних сполучуваностей. Наприклад:
а) домінувальні синтагми:
~ they *fear the *possi*bility of *weapons of *mass dest*ruction
_ _’ _ ¦ _’ _¦ _’ _ _ ¦ _ _’ _ ¦ _ _’ ¦ _ _’ _ (амфібрахій + хорей + дактиль + амфібрахій + ямб + амфібрахій)
~ *fear the *malice
_’ _ ¦ _’ _ (хорей + хорей)
~ and *menace of *inter*national *terrorism
_ _’ _ ¦ _ _’ _ ¦ _’ _ _ ¦ _’ _ _ (амфібрахій + амфібрахій + дактиль + дактиль)
~ *weapons of *mass dest*ruction
_’ _ ¦ _ _’ ¦ _ _’ _ (хорей + ямб + амфібрахій)
~ also as *inter*national *terrorism
_ _ _’ _ ¦ _’_ _ ¦ _’ _ _ (дактиль + амфібрахій + амфібрахій)
~ *North A*merica
_’ _ ¦ _’ _ _ (хорей + дактиль)
Складовий ланцюжок рецесивних синтагм має дещо дифузний характер, що відтворює ступінь
комунікативного навантаження й відповідну синтагматичну акцентуацію:
б) рецесивні синтагми:
~ in a *world there are so many *points
_ _ _ ’¦ _ _ _ _ _ _’ (анапест + ямб)
~ *what it *shows I think is that *sometimes that the art of *statesmanship is *not
_’ _ ¦ _’ _ _ ¦ _ _ _’ _ ¦ _ _ _ _ _ ’_ _ _ _’ (хорей + дактиль)
~ from the *Balkans through Afg*hanistan
_ _ _ ’ _ _ _ _’ _ _ (анапест + дактиль)
~ *dim the *memory of what *happened on the *eleventh of Sep*tember
_’ _ ¦ _’ _ _ _ _ _’ _ _ _ _’ _ _ _ _ _’ _ (хорей + амфібрахій + хорей+ дактиль + дактиль)
(Speech by UK Prime Minister Tony Blair at the Meeting of the NATO-Russia Council, Rome, Italy
[28/06/2002]).
Ці особливості ритмометрики підкреслюють жанровий темпоритм смислового розгортання дискурсу.
Таким чином, результати дослідження дають підстави для висновку, що політичний дискурс має, зокрема,
певний ритмометричний вимір, який відповідає ступеню експресивності жанру та висвітлює специфіку його
логіко-смислового квантування. Отже, спостерігається специфічний акцентний рельєф, що корелює з
комунікативно релевантними зонами інформаційного простору цього жанру, а існуюча ритмометрична схема
сигналізує складну міжрівневу ієрархічну впорядкованість, яка прогнозує ефективну риторичну модель
спілкування.
У подальшому дослідженні вважаємо доцільним детальне вивчення функціонування просодичних
підсистем (тональної, динамічної та часової) в аспекті риторичної орієнтованості, а саме виявлення риторичного
на фонетичному (просодичному) рівні. Виділені в результаті аналізу просодичні способи реалізації риторичної
орієнтованості дозволять надалі порушити питання про просодичну складову риторичної функції мовлення, так і
про специфічну функцію просодії у контексті неориторичного підходу щодо мовленнєвої комунікації.
Джерела та література
1. Антипова А. М. Ритмическая система английской речи. − М.: Высшая школа, 1984. − 119 с.
2. Гумовская Г. Н. Ритм как фактор выразительности художественного текста: Дис. … д-ра филол. наук: 10.02.04. – М., 2000. – 352 с.
3. Магидова И. М. Теория и практика прагмалингвистического регистра английской речи: Автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04 / Моск.
гос. ун-т. – М., 1989. – 36 с.
4. Москальчук Г. Г. Структура текста как синергетический процесс. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 296 с.
5. Потапов В. В. Динамика и статика речевого ритма. Сравнительное исследование на материале славянских и германских языков. – М.:
Едиториал УРСС, 2004. – 344 с.
6. Штакина Л. А. Ритмическая многогранность как индикатор коммуникативного тембра дискурса //Ученые записки Таврического
национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Филология. – Симферополь: Изд-во ТНУ, 2006. – Т.19 (58), № 4. – С. 80-84.
Василенко Д. В.
РЕВОЛЮЦІЯ У ВІЙСЬКОВІЙ СПРАВІ ТА РОЗВИТОК ВІЙСЬКОВОГО ЛЕКСИКОНА СУЧАСНОЇ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Кінець ХХ – початок ХХІ століття позначились у США революцією у військовій справі (РВС) «Revolution
in Military Affairs» (RMA), яка виявляється у створенні воєнно-технологічних і організаційно-управлінських
передумов переходу до ведення війни нового покоління. Як зазначає Е. Маршалл, директор управління оцінок
Міністерства оборони США, «революція у військовій справі є значною зміною природи війни, зумовлене
застосуванням новітніх технологій, які у поєднанні з інноваціями у військовій доктрині, оперативних та
управлінських концепціях, фундаментально змінюють характер і способи ведення військових операцій»[1, с. 1].
РВС стала одним із чинників, який зумовив певні семантичні і словотворчі процеси у сфері англомовного
військового лексикона, що потребують спеціального соціолінгвістичного аналізу. Об’єктом нашого дослідження
є процес розвитку військової термінологічної лексики кінця ХХ – початку ХХІ століття. Предметом
дослідження є соціальні чинники, пов’язані з РВС, що зумовлюють виникнення лінгвальних інновацій військової
сфери. Матеріалом слугують військові неологізми-терміни, зафіксовані словником Р. Бауера [2] та ЗМІ. Мета
72
нашої роботи полягає у встановленні кореляцій між революційними змінами, що відбуваються у військовій
справі та поповненням словникового складу військової підмови.
В соціально-лінгвістичному аспекті нова лексика і фразеологія корелюють з поняттями, пов’язаними з
інноваційними технологіями і новими воєнними концепціями. Військові аналітики виокремлюють такі елементи
сучасної РВС, які утворюють «систему систем» «a system of systems»: ISR (Intelligence, Surveillance,
Reconnaissance), C4I (Command, Control, Computer Applications, Communications, Intelligence Processing), Precision
Force [3, с. 48].
Неологізми-скорочення позначають компоненти «системи систем»: 1) ISR: AWACS (Airborne Warning and
Control System), RIVET JOINT (an airborne signals intelligence gathering aircraft), JSTARS (Joint Surveillance Target
Attack Radar), ATARS (Advanced Tactical Airborne Reconnaissance System), MTI (Moving Target Indicator Radar),
REMBAS (Remotely Monitored Battlefield Sensor System); 2) C4I: GCCS (Global Command and Control System), DISN
(Defense Information System Network), TRAP (Tactical Receiver Equipment and Related Applications), JWICS (Joint
Worldwide Intelligence Communications System), SONET (Synchronous Optical Network), SABER (Surface Analysis
Branch Exploitation and Reporting); 3) Precision Force: SFW (Sensor Fused Weapon), TLAM (BLK III) (Tomahawk
Land Attack Missile (Block III)), ATACMS (an all-weather tactical missile), SLAM (Stand-off Land Attack Missile),
HARM (High Speed Anti-Radiation Missile), SADARM (Sense and Destroy Armor), HELLFIRE II (a short-range laser-
guided missile), THAAD (Theatre High Altitude Area Defense).
Неологізми відбивають інноваційні процеси, пов’язані з різними напрямками розвитку військової справи.
Так, на початку ХХІ століття впроваджуються нові науково-технічні розробки, спрямовані на мілітаризацію
космосу. Спеціальний підрозділ військових сил США Space Command відповідає за використання супутників,
призначених для спостереження, зв’язку, системи глобального позиціювання GPS (Global Positioning System),
наведення та запуску ракет, протиракетної оборони NMD (National Missile Defence), яка є новою версією
нереалізованої програми SDI (Strategic Defence Initiative) або Star Wars Programme.
В офіційному Огляді оборони США Quadrennial Defense Review удосконалювання бойових космічних
систем відноситься до однієї з шости пріоритетних цілей трансформації американських збройних сил.
Вважається, що основними видами космічних систем стануть бойові «супутники-охоронці» «escort satellites»,
«протисупутникова зброя з використанням кінетичної енергії»«anti-satellite weapons (ASATs)», «космічні лазерні
апарати» «space laser-guided vehicles», «мікрохвильова зброя космічного базування» «space microwave weapons»,
«беспілотні орбітальні космічні апарати» «unmanned orbital space vehicles», «космічні міни»«space mines».
Інновації Orbital Space Vehicle, Common Aerospace Vehicle позначають найважливіші інструменти «космічних
війн» – «star wars» трансатмосферні літальні апарати (орбітальні космічні кораблі і повітряно-космічні
кораблі універсального призначення). Значна роль відводиться розвідувальним супутникам, таким як KH («Key
Hole») «Замкова шпара». Передбачається створення бойових мікросупутників або наносупутників nanosatellites.
Інновації, які тематично співвідносяться з військовою космічною галузю, концентруються навколо слів
space та satellite: space asset, space capability, space control, space defense, space force application, space forces, space
power, space sensor, space superiority, space systems, space traffic control, space monitors; SATNAV (satellite
navigation), satellite guidance, satellite surveillance, tactical communications satellite (TCS), image intelligence satellite
(IMINT), global-positioning satellite (GPS): «Similar in weight to its counterpart, GBU-38 finds its target using GPS
coordinates and satellite guidance» [Time, June 19, 2006].
Низка неологізмів відбивають основні елементи, які характеризують повітряно-космічні операції: високу
точність precision-guided technology, вибірковість ураження цілей pin-point attacks, спеціально організовану
систему показу цілі computerized targeting: «In previous wars, the U.S. military has tried to take out command-and-
control facilities by destroying every power station in a given area, but precision-guided technology allows U.S.
warplanes to pinpoint the power plants that serve Saddam and his aids and spare the rest» [Time, March 31, 2003].
Інноваційні терміни позначають нові літальні апарати, побудовані за технологіями «stealth», особливості їх
дизайну та матеріалів, з яких вони створені: stealth fighter aircraft (F-22, «Raptor»), stealth bomber aircraft (B-2,
«Spirit»), stealth attack aircraft (F-117A «Nighthawk»), reduced radar cross-section (RCS), radar absorbent material
(RAM), radar-absorbent structural material (RAS): «F-117 Nighthawk. These radar-evading Stealth fighter jets fly out of
al-Udeid Air Base in Qatar, dropping EGBU-27 bombs on Baghdad» [Time, March 31, 2003]. Виникли нові слова для
номінації багатофункціональних фронтових бойових самольотів, створення яких відбиває загальну тенденцію
розвитку авіаційної техніки: літак-контейнер aircraft-container, літак-підйомник aircraft-lift.
У значній мірі поповнилась лексика, яка корелює з одним з найбільш перспективних напрямків розвитку
американської авіації – беспілотними літальними апаратами (БЛА) unmanned aerial vehicle (UAV): «Predator»,
«Pioneer», «Hunter», «Global Hawk», «Darkstar». Неологізм Unmanned Combat Air Vehicle (UCAV) позначає
новітній надзвуковий беспілотний ударний літак. Інший перспективний напрямок розвитку БЛА відбиває
лексична інновація орнітоптер ornitopter, радіокерований аероплан з рухомими крилами. Фахівці зазначають,
що беспілотні літальні апарати стануть одним з головних інструментів безконтактних війн майбутнього.
Військові конфлікти кінця ХХ – початку ХХІ століття продемонстрували новітні зразки американського
авіаційного озброєння, які отримали назви SLAM, Tomahawk, Fasthawk. Значна кількість новоутворень
позначають різновиди бомб, таких як касетні бомби-контейнери cluster bombs-containers, керовані авіаційні
бомби JDAM (Joint Direction Attack Munitions), коректовані (планеруючі) бомби JSOW (Joint Standoff Weapon),
графітові бомби, які виводять з ладу лінії електропередач graphitic bombs: «The weapon of choice during bad
weather conditions, JDAM is a guidance kit of movable tail fins controlled by a navigation system and aided by a GPS;
together they turn a dumb free-falling bomb into a smart bomb capable of a surgical strike» [Time, March 31, 2003].
Виникнення нової військової термінології і номенів пов’язане також з вдосконаленням протиракетної
оборони. Неологізми-абревіатури MDA (Missile Defence Agency), MBDS (Missile Ballistic Defense System), NMD
(National Missile Defence) та назви радарів Cobra Dane, Spy-1B відбивають характер дій, спрямованих на
розгортання компонентів системи протиракетної оборони США. Абревіатура THAAD (Theater High Altitude Area
73
Defense) позначає армійську висотну оборону театру військових дій, призначену для позаатмосферного
перехоплення боєголовок балістичної ракети супротивника.
Вдосконалення стратегічної і тактичної ядерної зброї супроводжується подальшим розвитком лексики
спеціальної мови. Наприкінці ХХ століття були створені авіабомби нового покоління, які отримали назву Bunker
Busters: «Shortly after the missiles found their marks, a pair of U.S. F-117 fighters dropped four 2,000-lb.bunker-busting
bombs on an underground facility believed to be housing Saddam and at least one of his two ruthless sons Qusay and
Uday» [Time, March 31, 2003]. Для своєчасного знищення боєголовок супротивника на стадії їх переходу з
режиму свободного польоту на балістичну траєкторію фахівці пропонують використовувати малі металеві
частки, спроможні розвивати велику швидкість під впливом ядерного вибуху, так звана ядерна шрапнель nuclear
shrapnel. Слово nuclear виявляє словотворчу активність і стає центром, навколо якого створюється значна
кількість неологізмів: nuclear bonus effects, nuclear certifiable, nuclear certified, nuclear certified delivery unit, nuclear
cloud, nuclear column, nuclear coordination, nuclear incident, nuclear weapon exercise.
Утворення низки неологізмів-термінів свідчить про посилення ролі військово-морських сил США. У
період з 1990 до 2000 року до бойового складу ВМС США увійшли якісно нові кораблі, такі як атомні підводні
човни з балістичними ракетами і атомні авіаносці. Протягом найближчих двадцяти років буде відбуватися
перехід до авіаносців нового покоління CVNX. Проміжною моделлю запроєктованого авіаносця є CVN-77,
будівництво якого повинно закінчитись до 2008 року. Новітні винищувачі F/A-18E/F, F-22A підсилюють
авіаційне озброєння корабля. Однією з тенденцій розвитку воєнно-морського флоту США є вибір океанського та
морського простору як місця базування транспортних платформ – «плавучих островів»«swimming
islands»нокшталд авіаносця «Кітті Хок» «Kitty Hawk», який використовувався у якості плавучої бази у ході
військової операції в Афганістані у 2001 році (AFSOB Air Force Special Operations Base). До підводного флоту
США належать ударні субмарини Ohayo, Los Angeles, перспективні човни, побудовані за технологією
«stealth»Seawolf, NSSN. Висвітлення підводної обстановки забеспечується за допомогою системи IUSS (Integrated
Underwater Surveillance System). Інновація unmanned undersea vehicles відбиває новий напрямок розвитку
підводного флоту США, яким є розробка беспілотних підводних апаратів.
Подальший розвиток бронетанкової техніки супроводжується модернізацією танка M1A1 Abrams, його
броні, приладів CITV, IVIS, боєзапасу: «With thermal imaging, night vision, laser rangefinders and computerized
targeting, this is the world’s most advanced – and most lethal – tank» [Time, March 31, 2003]. Свідченням розробок
«проміжних машин», більш легких і мобільних, є неологізми-скорочення LAV (Light Armored Vehicle), FCS
(Future Combat System), роботизований транспортний засіб ATV (Armored Tactical Vehicle). До системи вогньової
підтримки входить MLRS (Multiple Launch Rocket System): «Without leaving the cab, the crew of the rocket launcher
can fire up to 12 surface-to-surface rockets in less than a minute, then move on» [Time, March 31, 2003]. Інноваційною
бойовою системою стала армійська тактична ракетна система ATACMs (Army Tactical Missile System), керовані
ракети всепогодної дії. Військові конфлікти кінця ХХ – початку ХХІ століття за участю США свідчать про
значну роль вертольотних платформ, таких як Apache Longbow, у забеспеченні наземних бойових дій: «War at
warp speed: the newly modified Apache can use its radar systems to detect and classify more than 120 targets, identify the
16 most dangerous, transmit that information to other aircraft and begin an attack – all in less than 30 sec.» [Time,
March 31, 2003].
Виникнення низки неологізмів пов’язане з розробкою нової екіпіровки військовослужбовців, до якої
належить гвинтівка M-16A2 «Colt», прилад нічного бачення night-vision goggles, захисні біохімічні костюми full-
protection biochem suits, кевларові шоломи Kevlar helmets, терлонові бронежилети Terlon bulletproof vests,
мікрокондиціонер microconditioner, нова інформаційно-комунікаційна система «Bowman»: «These guys fight when
they want to fight, not when we want them to fight», Carillo says of the insurgents, as he peers through night-vision
goggles» [Time, October 25, 2004].
Група неологізмів пов’язана з новим напрямком розвитку нетрадиційних озброєнь, до яких належать
засоби функціонального ураження техніки і живої сили, такі як: 1) зброя концентрованого світла – хімічний лазер
безперервної короткої хвилі кіловат-класу SWCL, система, яка коректує атмосферні викривлення Guide Star
System, портативна осліплююча лазерна зброя «Dazer», візуальний подразник visual stimulus; 2) СВЧ-зброя –
зброя радіочастотного та мікрохвильового випромінювання високої міцності RF/HPMW (Radio Frequency/High
Power Microwave Weapons), мікрохвильове випромінювання високої інтенсивності HPM (High Power Microwave);
3) несмертоносна біотехнологічна зброя – порушники тяги traction inhibitors, хімічні сковувателі chemical
immobilizers, порушники роботи двигунів engine/carburetion foulers, модифікатори структури поверхні землі
terrain modification, акустична зброя для бойових дій в умовах міста або у горах directed stick radiator;
4) екзотична зброя – генетична бомба, психоневрологічна зброя (транквілізатори разом з діметилсульфоксидом)
DMSO (Dimethyl Sulfoxide), гравітаційна зброя, геомагнітна зброя; 5) роботизовані системи the Defender Anti-
Aircraft Defence Robot.
Значна кількість новоутворень концентрується навколо понять information warfare інформаційна війна,
netwar війна у мережах: infowar, information superiority, netwarriors, digital battlefield, information «nerve centres»,
«electronic Pearl Harbor», наприклад, «Yugoslav hackers are waging infowar against NATO’s computer network, but
the fighters appear to be poorly armed» [Washington Post, April 1, 1999]. Під інформаційною війною розуміють
військові дії із застосуванням сучасної техніки, особливо з метою виведення з ладу комп’ютерної, телекомуніка-
ційної системи супротивника. Інноваційна лексика відбиває характер соціальних війн у мережах, у яких значна
роль належить вірному проектуванню та використанню форм комунікацій та інформаційних технологій: «Netwar
is the lower-intensity, societal-level counterpart to the editors’ earlier, mostly military concept of cyberwar. The most
potent netwarriors will not only be highly networked and have the capacity for mounting «swarming»attacks, they will
also be held together by strong social ties, have secure communications technologies, and project a common story about
why they are together and what they need to do» [RAND, 2001].
74
Глобальний характер майбутньої війни і військових дій відбиває лексема global, яка знайшла широке
розповсюдження у військовій підмові для позначення: великомасштабної війни і її учасників global war, global
coalition, документальних розробок у сфері військової справи the Global View, Global Reach, Global Power,
системи позиціювання Global positioning system, систем командування і контролю Global Command and Control
System, беспілотного літального апарата Global Hawk.
Неологізми high-tech force, high-tech weaponry, wildtech attack відбивають зміни, що відбуваються у сфері
новітніх технологій, пов’язаних з військовою справою на сучасному етапі її розвитку:»Donald Rumsfeld’s secret
plan to defeat Saddam relies on special forces, high-tech weaponry and a defense secretary involved in every
detail»[Time, January 27, 2003].
Проведений соціолінгвістичний аналіз англомовних військових лінгвальних інновацій кінця ХХ –
початку ХХІ століття дає можливість дійти певних висновків що до тенденцій розвитку сучасного військового
лексикона, та соціальних чинників, які впливають на утворення нових лексичних одиниць: виникнення
військових неологізмів пов’язане, перед усім, з революцією у військовій справі, яка супроводжується розробкою
інноваційних технологій, нових військових концепцій, програм озброєння, а також намаганням зробити прорив у
використанні військової сили у всіх сферах збройної боротьби.
Подальші дослідження розвитку сучасного англомовного військового лексикона у соціолінгвістичному
аспекті передбачають вивчення особливостей відбиття процесів та явищ, пов’язаних з РВС, варіативними
мовними засобами у сфері військової субстандартної лексики.
Джерела і література
1. McKitrick J. The Revolution in Military Affairs. http://www.airpower.Maxwell.af.mil/airchronicles/battle/chp3.html, p.1.
2.Bowyer R. Campaign. Dictionary of Military Terms. – Macmillan, Bloomsbury, 2004. – 280 p.
3. Owens W. High Seas. Annapolis. Naval Institute Press, 1995. – 184 p.
Васильева М. А.
МЕТАФОРИЧЕСКАЯ АКТУАЛИЗАЦИЯ КОНЦЕПТА ГОСУДАРСТВО В ПОЛИТИЧЕСКИХ
ДИСКУРСАХ ВЕЛИКОБРИТАНИИ И США
В настоящее время в рамках антропоцентрической парадигмы лингвистики, в основе которой лежит идея
реконструкции когнитивных структур по данным внешней языковой формы, формируется взгляд на дискурс как
мыслекоммуникативный феномен, который разрабатывается в зарождающейся когнитивно-коммуникативной
эпистеме знания [4, с. 14; 15, с. 282; 13; 1].
Вербальная форма репрезентации когнитивных структур (прежде всего концептов) обусловлена не только
системными характеристиками языковых явлений, но и структурами хранения вербализованной информации о
мире пользователями языка, которые содержат концепты, ассоциированные с языковыми формами их выра-
жения в процессе коммуникации [6, с. 13]. Коммуникативная деятельность несет информацию двойственного
плана – кодифицированную знаковую информацию и импликационную – дополнительную информацию,
которая извлекается из всех компонентов, составляющих речевую деятельность и относящихся к конкретному
исполнению в конкретных условия [8, с. 18]. На этом основании в лингвистике выделяют два различных, но
скорректированных между собой аспекта существования концептов: номинативный (в системе языка) и
реализационный (в дискурсе) [7, с. 66]. Наиболее детальное изучение ментальных структур становится
возможным лишь в функциональном ракурсе [14, с. 11], т. е. в дискурсе, т. к. коммуникация приводит в
движение весь «пучок» представлений, ассоциаций, переживаний, сопровождающий имя концепта [2, с. 95].
Вышеизложенное объясняет актуальность настоящей работы, посвященной исследованию концепта
ГОСУДАРСТВО как сложной ментальной структуры, которая вербализуется в дискурсе.
Целью настоящей работы является выявление специфики метафорической актуализации концепта
ГОСУДАРСТВО в политических дискурсах Великобритании и США. Поставленная цель предполагает решение
следующих задач: 1) выявление языковых объективаций метафоры с областью цели ГОСУДАРСТВО;
2) описание национальной специфики метафорического описания и представления концепта ГОСУДАРСТВО в
британской и американской политических лингвокультурах.
Политический дискурс занимает особое место среди других типов дискурса, который представляет собой
властную коммуникацию между политиками (отправителями информации) и общественными массами
(ее реципиентом) [10, с. 62]. В рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы лингвистики политический дискурс
представляется как особая форма использования языка в реальном времени и определенных условиях общения,
которая отображает активность людей в социально-политической среде, создается для отображения образа
политической реальности с помощью ее языкового описания, и обусловлена целевой установкой политической
коммуникации (см. [4, с. 525]) – формированием в социуме определенного отношения к тем или иным событиям
политической реальности, что направлено в конечном счете на формирование мировоззрения и воздействие на
общественные массы [9, с. 20].
Определяющими факторами создания политического дискурса, как и любого типа дискурса, являются:
а) лингвистические (тексты) и б) экстралингвистические (ситуация общения, контекст и пресуппозиция,
национально-культурная традиция) [11, с. 11].
Текст как собственно лингвистический план политического дискурса и его результат рассматривается как
«совокупность апелляций к различным концептам» [12, с. 42] – а именно к политическим концептам (ВЛАСТЬ,
ПОЛИТИК, НАРОД, ОБЩЕСТВО, ГОСУДАРСТВО и др.) [16, с. 24]. Текст – это речевое произведение, которое
выполняет функцию «вписывания» в окружающую действительность отображенной в сознании носителя языка
картины мира, а потому является базовой видимой единицей дискурса [11, с. 12].
Коммуникативная деятельность в социально политической сфере общения осуществляется в конкретном
национальном языке и адаптируется для функционирования в данном лингвонациональном сообществе
http://www.airpower.Maxwell.af.mil/airchronicles/battle/chp3.html
|