Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта
В статье рассматриваются инновации английского языка, которые номинируют географический объект, его структуру или район. Проведенный анализ касается как лингвальных, так и экстралингвальных факторов, которые являются ведущими при образовании этих инноваций. Определено, что для номиниции онтологичес...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54952 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта / О.М. Головко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 125-127. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-54952 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-549522014-02-05T03:13:14Z Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта Головко, О.М. В статье рассматриваются инновации английского языка, которые номинируют географический объект, его структуру или район. Проведенный анализ касается как лингвальных, так и экстралингвальных факторов, которые являются ведущими при образовании этих инноваций. Определено, что для номиниции онтологического модуса места часто используются антропные показатели. Выделен ряд языковых единиц и афиксоидов, которые используются при образовании неологизмов этого уровня. У статті розглядаються інновації, що номінують географічний об'єкт, його структуру чи район. Аналізу підлягають як лінгвальні, так і екстралінгвальні фактори, які є провідними при творенні цих інновацій. Визначено, що для номінації онтологічного модусу місця часто використовуються антропні показчики. Виділено основні лінгвальні одиниці та афіксоїди, які використовуються для творення неологізмів цього рівня. Innovations that denote different settlements, its structure and parts are paid attention to. Both linguistic and extralinguistic factors that are the most important in coining these innovations are being analyzed. The author has defined that to nominate ontological parameter of place different anthropic measures are often being used. The main language units and formants that are used in building these neologisms have been singled out. 2007 Article Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта / О.М. Головко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 125-127. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54952 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
В статье рассматриваются инновации английского языка, которые номинируют географический объект, его структуру или район. Проведенный анализ
касается как лингвальных, так и экстралингвальных факторов, которые являются ведущими при образовании этих инноваций. Определено, что для номиниции онтологического модуса места часто используются антропные показатели. Выделен ряд языковых единиц и афиксоидов, которые используются при
образовании неологизмов этого уровня. |
| format |
Article |
| author |
Головко, О.М. |
| spellingShingle |
Головко, О.М. Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта Культура народов Причерноморья |
| author_facet |
Головко, О.М. |
| author_sort |
Головко, О.М. |
| title |
Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта |
| title_short |
Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта |
| title_full |
Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта |
| title_fullStr |
Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта |
| title_full_unstemmed |
Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта |
| title_sort |
новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/54952 |
| citation_txt |
Новітня англомовна актуалізація структури мікрогеографічного об'єкта / О.М. Головко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 1. — С. 125-127. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT golovkoom novítnâanglomovnaaktualízacíâstrukturimíkrogeografíčnogoobêkta |
| first_indexed |
2025-07-05T06:11:44Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:11:44Z |
| _version_ |
1836786284634308608 |
| fulltext |
125
Литература
1. Виноградов В. В. Язык художественного произведения / В. В. Виноградов // Вопросы языкознания, 1954. – № 5.
2. Винокур Г. О. О задачах истории языка // Избранные работы по русскому языку. – М., 1959.
3. Выготский Л. С. Мышление и речь. – М.; Л., 1934.
4. Ингарден Р. Исследования по эстетике. – М., 1962.
5. Ларин Б. А. Эстетика слова и язык писателя: избр. ст. – Л., 1974.
6. Москвин В. П. Стилистика рус. яз.: Теоретический курс. – М., 2006.
7. Патроева И. В. Инфинитивные обороты в системе поэтического текста / Русская речь, 2006. – № 3.
8. Сильман Т. И. Проблемы синтаксической стилистики. – Л., 1967.
9. Солганик Г. Я. Синтаксическая стилистика. – М., 1991.
10.Черняков А. Т. Грамматико-синтаксические стратегии автомета-текстуальности. – Вестник гуманитарной науки, 1990. – № 1.
11. Якобсон Р. О. Поэзия грамматики и грамматика поэзии // Семиотика. – М., 1983.
Головко О. М.
НОВІТНЯ АНГЛОМОВНА АКТУАЛІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ МІКРОГЕОГРАФІЧНОГО ОБ’ЄКТА
Постійні соціально-економічні зміни сучасного англомовного суспільства екстраполюються новітніми
лінгвальними засобами англійської мови. Але крім соціально-економічних альтернацій, відбуваються і зміни в
онтологічних модусах антропного буття, що, як правило, є їх результатом. Одним із модусів, що зазнає
переосмислення і потребує лінгвального аналізу є «місце» (локус). Новітні засоби мовної актуалізації стосуються
абсолютно всіх рівнів екзистенції (глобальні територіальні об’єднання, новітні номінації країн, частин їхніх
територій та міст). Залежно від форми міста, кількості його жителів та їхнього способу життя міста можуть
отримати різноманітні номінації, що є узагальненими назвами для великої кількості населених пунктів.
Оскільки найважливішим аспектом співвідношення категорії простору і мови є відображення реального
фізичного простору в одиницях і категоріях природної людської мови [1, с. 388], слід наголосити, що мова не
лише репрезентує світ людини та її культуру, вона передає культуру від покоління до покоління, а тому відіграє
вирішальну роль у формуванні особистості [2, с. 79-80], що є визначним при детермінації новітніх модусів
антропного буття. У зв’язку з наведеними причинами та недостатнім рівнем висвітлення аналізу локативних
одиниць та топонімів у науковій літературі [1, 3, 4, 5, 6] наша робота набуває безперечної актуальності. Процеси
постійного оновлення лексичної системи англійської мови та прогрес мови в абсолютно всіх сферах антропного
буття [3, 4, 7] перш за все маніфестуються значною кількістю неологізмів. Тому матеріалом нашого дослідження
послужили інновації англійської мови (у сфері онтологічної таксономії).
Об’єктом нашої наукової розробки є процеси розвитку лексичної системи англійської мови, а предметом –
лінгвальні та екстралінгвальні параметри, які є визначними для детермінації форми та змісту неологізмів, що
актуалізують структуру населеного пункту. Метою нашого дослідження є аналіз інновацій англійської мови, що
позначають структуру мікрогеографічних об’єктів (населених пунктів, місць тощо). Завданнями роботи –
визначення екстралінгвальних факторів, провідних для актуалізації таких новітніх одиниць, та виокремлення
лінгвальних засобів і словотворчих процесів, за допомогою та на основі яких відбувається маніфестація цих
інновацій.
Вихідним критерієм географічної типології населених пунктів є розподіл на ті, що знаходяться в сільській
та міській місцевостях. У сучасному англомовному суспільстві ці межі стають менш очевидними, чому існує два
пояснення: розвиток новітніх технологій та значне поширення радіо і телебачення зменшують інформаційну
диференціацію між особами, які проживають у цих типах поселень, а наявність різних видів транспорту зменшує
їх різнорідність. Таким чином, відбувається конвергенція простору, що і підтверджує функціонування одиниці
rurban, яка номінує територію, яка є чимось спільним між містом і селом, чи ту сільську місцевість, яка, завдяки
великій кількості осіб, які працюють у місті, змінює свій вигляд і стає дещо схожою на міську місцевість.
Інновація є телескопним утворенням, зрощеними формантами котрого є rural (сільська місцевість) та urban
(міська місцевість).
Жилий район, подібний за структурою до міського, що розташований поза межами міста, маніфестується
новітньою лінгвальною одиницею penturban, вихідними компонентами котрого є pent (загороджений, пов’язаний
з фермою) та urban (міський). Одиниці penturban та rurban утворені за допомогою композитів pent, rural та urban,
що мають протилежні значення, тому вважаємо, що новотвори певною мірою є оксиморонами.
Залежно від різноманітних провідних екстралінгвальних факторів сучасні міста та містечка отримують
англомовні узагальнюючі номінації, серед таких міст були нещодавно актуалізовані ideopolis, aerotropolis,
technopolis, shopopolis, micropolitan, nerdistan, cyberville, slow city та sprinkler city. Слід зазначити, що в усіх цих
інноваціях приналежність до населеного пункту є експлікованою за допомогою власне англійської одиниці city,
грецької одиниці polis (її похідних metropolis та metropolitan – «рідне місто»), французької одиниці ville,
суфіксоїда тюркського походження –stan (що був виділений з одиниць, які номінують країни Afghanistan,
Turkistan, Turkmenistan та ін). В англійській мові всі зазначені словотворчі компоненти отримують семантику
«місто», формуючи, таким чином, низку «гетерогенних еквівалентів» [4, с. 67].
Постпромислові міста, у яких значно домінує кількість жителів, що отримали інтелектуальні професії,
здобувають номінацію ideopolis, що є зрощенням одиниць idea та polis. Найвідоміші університети з їхніми
потужними науковими потенціалами також стають однією з основних причин виникнення «міст-ідеополісів»
(ideopolis) [8, с. 70]. Місто, у якому широкого розповсюдження набули високі технології та проживають люди, чиї
професії пов’язані з ними, репрезентує новотвір technopolis. Синонімами до зазначених одиниць є новотвори
nerdistan та cyberville – складні слова, компонентами яких є nerd (комп’ютерний профі) та -stan і cyber (кібер,
інформаційний) та локативна одиниця ville, відповідно. Філософ Д.Кенні вважає, що сучасне суспільство стоїть
на порозі п’ятої космології (після міфічної, божественної, механічної та органічної) творчого світу. Це – всесвіт
творчого процесу, у якому людині дана можливість контролювати своє майбутнє [9, с. 3-4], що є результатом
безперервного навчання людей в усіх без винятку типах поселень.
126
Населений пункт, який розвивається завдяки розміщеному в ньому аеропорту, маніфестується неологізмом
aerotropolis, утвореним у результаті злиття суфікса aero- (авіа-) та одиниці metropolis (велике місто). Оскільки
система мови завжди залишається відкритою, то процес мовного пошуку є інгерентним. У зв’язку із
вищезазначеним фактом можна зустріти новотвори, що є результатом процесу поліномінації – aviation city,
airport city, air-commerce cluster, airport cluster, семантика яких визначається конституентами, тобто місто (city) чи
територія (cluster), яка розвивається завдяки авіаперевезенням.
Більшість розглянутих нами неологізмів є зрощенням одиниць ideа, shop, technо та aero і форманта –polis,
відповідно. Таким чином, із запропонованого аналізу видно, що для номінації міста, яке розвивається завдяки
різноманітним галузям технопромислового комплексу, використовується компонент –polis, що певним чином
пов’язане з його первинною семантикою «автономне місто-держава», який у сучасному використанні зазнає
внутрішньої модифікації і стає «місто, що в певній сфері є розвинутим настільки за основними типологічними
параметрами (економічна, виробнича, інформаційна та урядова незалежність), що набуває певних ознак
держави».
Невелике містечко, що за своїми характеристиками є дещо схожим на велике місто (економіко-політичний
міні-центр) і має населення від 10 до 50 тис. жителів, отримує позначення micropolitan, що у своїй основі має
частково антонімічну семантику, оскільки одиницю утворено на основі узуалізованої одиниці cosmopolitan
(cosmopolitan city) – велике місто, у якому часто живуть представники різноманітних національностей, а
залучення форманта micro- створює підґрунтя для формування оксиморона.
Сучасні міста і містечка розвиваються не однаково швидко. Так, місто, що знаходиться в стані активного
розвитку, особливо завдяки околицям та приміській місцевості, отримує десигнацію sprinkler city, де sprinkler –
розбризкувати, тобто «можливість швидко охопити значну територію, особливо віддалену». У цій одиниці наявні
процеси метафоричного та метонімічного переносів, концептуалізованих в інновації за допомогою атрибутива
sprinkler.
Новітньою одиницею з антонімічною семантикою до інновації sprinkler city є slow city, тобто місто, що
повільно (slow) розвивається. Серед першопричин появи таких міст можна виокремити здорове харчування
жителів та екологія в місцевості, що уповільнюють розвиток інфраструктури міста та знижують його
промисловий потенціал. Ми вважаємо, що в плані змісту формантів новотворів sprinkler та slow укорінена
динаміка, яка не є однаково інтенсивною, причому семантика динаміки також поширюється і на зміст новітніх
одиниць, які вони конституюють – sprinkler city та slow city, відповідно.
Процеси розвитку міст та забруднення території відбуваються одночасно. Саме розвиток інфраструктури
міста вважається одним із провідних факторів екологічної небезпеки в місцевості. Після досягнення певного
рівня забруднення люди починають залишати ці території. Така покинута забруднена територія репрезентується
інновацією brownfield, що є зрощенням одиниць brown (коричневий) та field (поле). Неологізм утворено за
аналогією з узуалізованою одиницею greenfield (ділянка землі, що раніше не використовувалась), в основі котрої
лежить антонімічна семантична база одиниць brown та green, вжитих у новітньому екологічному значенні.
Одночасно по всьому світу збільшується кількість людей, стурбованих екологічним становищем на
планеті. Так, повторне озеленення міст отримує номінації regreen (очищення території, яка постраждала від
певної галузі, повернення до колишнього стану) та rewild (намагання надати території колишнього вигляду).
Зелені насадження, наявні в місті, отримують лінгвальну актуалізацію green skeleton, тобто «кістяк, основа» міста,
яку вони утворюють.
Намагання зменшити вплив міста на оточуюче середовище (як стосовно плану, так і дизайну) маніфестує
новотвір green urbanism. Таким чином, у цій інновації сама тенденція актуалізується суфіксом –ism (що є широко
залученим до парадигматики інновацій сучасної англійської мови [3, с. 6]), її належність до територіальної
парадигми – локативною одиницею urban, а прихильність до збереження екологічно чистого середовища –
прикметником green. Слід відмітити, що актуалізація екологічного стану територій населених пунктів
відбувається за допомогою колоративних прикметників brown та green.
Далі в нашому дослідженні ми будемо приділяти увагу частинам населених пунктів, що виділяються за
широким спектром покажчиків, серед яких ми виокремили transnational suburb, boomburb, yuppie slum, penturban,
vinyl village, fly-in community, golden ghetto, barmuda triangle, suicide magnet, haji mart, journalists’ colony, walkshed,
viewshed. Інновації містять компоненти (семантика яких має територіальну приналежність до певної частини
населеного пункту), що мотивують зміст новітньої одиниці. Серед таких лінгвальних одиниць можна виділитит
suburb (передмістя), slum (нетрі), urban (міський), community (місцевість, населений пункт), ghetto (гетто), colony
(колонія).
Інновація transnational suburb номінує місцевість, де переважно живуть іммігранти з різних країн, які
продовжують підтримувати зв’язки зі своєю домівкою, тим самим зберігаючи свою національну ідентичність.
Завдяки цим екстралінгвальним факторам інновація отримує план вираження transnational suburb, тобто
полінаціональне (transnational) передмістя. Те передмістя, якому притаманний процес надзвичайно швидкого
збільшення кількості жителів, детермінується інновацією boomburb, що є телескопним зрощенням одиниць boom
(значна кількість жителів, оскільки наявне відсилання до покоління Baby Boom Generation, яке є найчисельнішим
у США) та suburb.
Земельна ділянка, на якій люди не бажають будувати будинок із різних причин (як соціальних,
економічних, геополітичних, так і екологічних переконань), залишається пустою, а в носіїв мови своєю
одинокістю концептуалізується асоціативно з сиротою (orphan), у зв’язку з чим і лінгвально актуалізується
orphan lot. Для номінації територій місцевого значення широко застосовуються екзистенційні показчики:
національно-етнічна та професійна приналежність, термінальність життя людини, її сімейний стан, що слугує
додатковим доказом того, що зазначена онтологічна категорія (локативність) конституює та корелює із
сучасними модусами антропного буття.
127
Базою для творення неологізму fly-in community послужила одиниця live-in (місце, де особа може
одночасно працювати та жити). У випадку з новотвором fly-in community новітня одиниця номінує місцевість, де
людина може одночасно жити та ставити свій літак у власний амбар, оскільки живе поблизу від аеропорта. Район
міста, де побудовані недорогі будинки, десигнується vinyl village. Інновація має метонімічний перенос з дешевих
та шкідливих будівельних матеріалів, із яких будують будинки в районі на всю місцевість. Слід зазначити, що
номінація матеріалу використовується в сучасній англійській мові для творення локативних одиниць, наприклад,
Silicon Valley – значна частина компаній, розташованих у південній частині Сан-Франциско, спеціалізуються на
високих технологіях (основним матеріалом, для виробництва котрих є кремній (silicon). Ця одиниця послужила
основою для утворення низки одиниць, наприклад, Silicon Empire, Silicon Boys, Silicon curtain, Silicon Glen, Silicon
Wadi, Silicon Island та ін.
В осіб, які конституюють сучасне англомовне суспільство, є схильність будувати цілі райони населених
пунктів, які спеціалізуються на певній економічній діяльності. Інновація barmuda triangle десигнує територію, де
широко розвинута інфраструктура розваг. Одиницю утворено на основі узуалізованого топоніма Bermuda triangle
– група островів, які у зв’язку з особливостями геологічної будови землі «притягують» кораблі, не даючи їм
змоги вибратися з архіпелагу. Подібно до Бермуд «діє» й район барів та кафе barmuda triangle, який «притягує
людей своїми розвагами і який важко покинути, занурившись в індустрію розваг». Для інновації характерний
концептуальний метафоричний перенос та фоносемантична мовна гра.
Низка дорогих магазинів та дорогих будинків, розташованих поблизу, отримує новітню мовну
актуалізацію golden ghetto. Інновація-складне слово має компоненти golden (золотий, той, що потребує великої
кількості грошей) та ghetto (ізольована, марґінальна частина міста, у якій проживають національні меншини). У
цьому випадку, будучи задіяним у творенні цієї одиниці, компонент ghetto розширив свою семантику,
десигнуючи лишень виокремлену частину міста на певній притаманній рисі, наразі – дорогих магазинах та
нерухомості. У зв’язку з залученням до інновації компонентів із різним коннотативним забарвленням
відбувається деконнотація компонента ghetto.
Блошиний ринок у сучасній англійській мові десигнується новітньою лінгвальною одиницею haji mart.
Слід відзначити, що компонент haji тюркського походження, а все, що пов’язане з Близьким Сходом, негативно
сприймається в англомовному суспільстві, у той час, як одиниця mart є поетичною, тобто інновація haji mart
характеризується наявністю семантики композитів, які є протилежними за коннотативним забарвленням. Схоже
поєднання одиниць з контрадиктивним забарвленням чи семантикою можна відзначити і в новітніх одиницях
golden ghetto (хоча її коннотативна протилежність не є імпліцитною) та yuppie slum – частина міста, де проживає
значна кількість представників соціальної групи япі, оскільки представники цієї групи є досить багатими членами
суспільства, а локус їх компактного проживання порівнюється з нетрями.
У ході нашого дослідження були проаналізовані інновації, що десигнують структуру населеного пункту.
Наукова розвідка охопила аналіз неологізмів, які номінують різноманітні види населених пунктів, окремі райони
та квартали та наявні екологічні проблеми на цих географічних об’єктах. Нами було виявлено лексичні одиниці
та афіксоїди, що мають семантику «місто»: city, -polis, -ville та -stan і залучаються до словотворчого процесу
формування неологізмів, які номінують структуру населеного пункту. Слід зазначити, що одиниця stan
розширила спектр лексико-семантичних варіантів, які по відношенню до первинного є гіпонімічними, а формант
polis звузив свою семантику.
Одиниця green у своєму «екологічному значенні» є узуалізованою і вступає в широкий спектр
парадигматичних зв’язків, створюючи цілі низки неологізмів на своїй основі. Колоративні прикметники brown
(забруднений промисловими відходами) та green залучаються до формування інновацій у сфері онтологічної
таксономії. Певній кількості інновацій, що десигнують мікрогеографічні об’єкти, притаманна семантична чи
коннотативна контрадикційність конституюючих компонентів, причому при їх творенні певні форманти можуть
зазнавати дії процесу деконнотації, тобто позбуватися інгерентної евалютивної чи пейоративної маркованості
(golden ghetto).
Для номінації районів населеного пункту існує значна кількість інновацій, до складу котрих входять
одиниці suburb, slum, urban, community, ghetto, colony, які утворюють лексико-семантичне поле, вербалізуючи
сему «структура населеного пункту». Для лінгвальної актуалізації структури сучасного міста широко
застосовуються як онтологічні показчики, притаманні сучасному хронотопу, так і екзистенційні параметри, що
співвідносяться з професійною діяльністю особи, і з життєвими циклами. До подальших перспектив дослідження
ми відносимо лінгвальний і екстралінгвальний аналіз інновацій, що номінують сучасні локуси антропного буття.
Використані джерела та література
1. Сенів М. Г. Мовні засоби вираження локативності у класичних мовах // Одиниці та категорії сучасної лінгвістики / Збірник статей,
присвячених ювілею В. Д. Каліущенка. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2007. – С. 388-397.
2. Тер-Минасова С. Язык и межкультурная коммуникация: Учеб. пособие – М.: Слово/Slovo, 2000. – 261 c.
3. Зацний Ю. А., В. Н. Бутов. Новая общественно-политическая лексика и фразеология английского языка. – Запорожье: Запорожский
государственный университет, 2000. – 200 с.
4. Махачашвілі Р. К. Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій: Дис… канд.філол.наук: 10.02.04. –
Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – 177 с.
5. Андреева И. А. Коммуникативная узуализация фразеологизмов, вербализующих концепты THIN/THICK в современном англоязычном
художественном дискурсе // Нова філологія: Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – № 27. – С. 6-11.
6. Михайленко В. В. Функціональна семантика THERE //Проблеми романо-германської філології. Зб. наук. пр. – Ужгород: Ліра, 2004. – С. 127-136.
7. Maxwell K. From Al Desko to Zorbing: New Words for the 21st Century. – London: Macmillan, 2006. – 256 p.
8. Kerr C. The Uses of the University. – Harvard: Harvard University Press, 2001. – 5th Edition. – 286 p.
9. Longworth N. Learning Cities, Learning Regions, Learning Communities: Lifelong Learning and Local Government. – NY: Routledge, 2006. – 252
|