Метафорична картина світу та її місце у системі світів
Статья посвящается исследованию понятия метафорической картины мира, целесообразность выделения которой автор объясняет тем, что по аналогии с языковой и концептуальной картинами мира, термин "метафорическая картина мира" содержит информацию о сложной структуре многосмысловых значений, к...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55019 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Метафорична картина світу та її місце у системі світів / Н.В. Чендей // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 2. — С. 276-277. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-55019 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-550192014-02-06T03:22:00Z Метафорична картина світу та її місце у системі світів Чендей, Н.В. Статья посвящается исследованию понятия метафорической картины мира, целесообразность выделения которой автор объясняет тем, что по аналогии с языковой и концептуальной картинами мира, термин "метафорическая картина мира" содержит информацию о сложной структуре многосмысловых значений, которые в силу своей метафорической природе гармонически объединяются. У статті йдеться про поняття метафоричної картини світу, доцільність виділення якої авторка пояснює тим, що за аналогією до мовної й концептуальної картин світу, термін "метафорична картина світу" вміщує інформацію про складну структуру багатосмислових значень, що завдяки своїй метафоричній природі гармонійно поєднуються. The article deals with the notion of metaphorical world picture connected with the general principle of conceptualization. The term "metaphorical world picture" consists of a complex structure of various meanings harmonically combined due to their metaphorical nature. 2007 Article Метафорична картина світу та її місце у системі світів / Н.В. Чендей // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 2. — С. 276-277. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55019 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Статья посвящается исследованию понятия метафорической картины мира, целесообразность выделения которой автор объясняет тем, что по аналогии с языковой и концептуальной картинами мира, термин "метафорическая
картина мира" содержит информацию о сложной структуре многосмысловых
значений, которые в силу своей метафорической природе гармонически объединяются. |
| format |
Article |
| author |
Чендей, Н.В. |
| spellingShingle |
Чендей, Н.В. Метафорична картина світу та її місце у системі світів Культура народов Причерноморья |
| author_facet |
Чендей, Н.В. |
| author_sort |
Чендей, Н.В. |
| title |
Метафорична картина світу та її місце у системі світів |
| title_short |
Метафорична картина світу та її місце у системі світів |
| title_full |
Метафорична картина світу та її місце у системі світів |
| title_fullStr |
Метафорична картина світу та її місце у системі світів |
| title_full_unstemmed |
Метафорична картина світу та її місце у системі світів |
| title_sort |
метафорична картина світу та її місце у системі світів |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55019 |
| citation_txt |
Метафорична картина світу та її місце у системі світів / Н.В. Чендей // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 2. — С. 276-277. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT čendejnv metaforičnakartinasvítutaíímísceusistemísvítív |
| first_indexed |
2025-07-05T06:22:15Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:22:15Z |
| _version_ |
1836786946786983936 |
| fulltext |
276
Чендей Н. В.
МЕТАФОРИЧНА КАРТИНА СВІТУ ТА ЇЇ МІСЦЕ У СИСТЕМІ СВІТІВ
Поняття «картина світу» («образ світу», «модель світу») належить до числа фундаментальних понять, що
«виражають специфіку людини та її буття, взаємовідношення зі світом, найважливіші умови проживання в
ньому» [13, с. 8]. Вчені визначають картину світу як глобальний образ світу, який лежить в основі світогляду
людини, тобто, який виражає суттєві властивості світу в розумінні людини внаслідок її духовної і пізнавальної
діяльності [11, с. 43].
Отже, звертаючись до поняття «картина світу» (КС), перш за все, на нашу думку, слід визначити її
відношення до світогляду, оскільки ці два поняття дуже часто повністю ототожнюються в межах культури.
«Культура двічі фігурує в понятті картина світу: як предмет науки культурології, яка будує свою картину, і як
компонент самої культури» [5, с. 129]. Можна сказати, що картина світу є основою, ядром світогляду й виконує
регулятивну функцію в ньому: КС регулює життя людини, сприяє тому, що людина чіткіше уявляє, усвідомлює
своє «місце під сонцем». Однак, незважаючи на наявність ґрунтовних теорій, питання КС до сьогодні
залишається в науці відкритим, а багато аспектів у ній невизначеними.
Метою статті є визначення поняття «метафорична картина світу» та її відношення до інших картин у
системі світів. Відтак, авторка ставить перед собою завдання чітко визначити основні картини світу, з якими
близько співвідноситься або, навпаки, чітко розмежовується поняття метафоричної картини світу.
За останні роки в лінгвістиці спостерігається жвавий інтерес до аналізу природної мови як концептуальної
системи, тобто як певного знання носія мови про світ. За словами А. Вежбицької, «предметом семантики є не
реальний світ, а концептуалізація світу» [4]. Відтак відбувається докорінна зміна висвітлення проблем семантики.
О. С. Кубрякова переваги когнітивного аспекту дослідження мови вбачає в тому, що сучасна когнітивна
семантика:
1) пропонує новий підхід до інтерпретації значення, тобто визначення його через концептуальні структури
(концепти);
2) висуває на перший план опору на тілесний досвід спілкування людини з навколишнім світом, підкрес-
лює значущість і конкретний характер найпростішої категоризації того, що одержує людина при безносе-
редньому сприйнятті світу, відслідковує те, як відбувається структуризація світу у найпростіших різновидах
діяльності людини;
3) розглядає серію понять, які стосуються прийомів і способів цієї структуризації (фрейм, прототипи,
сценарії і т. ін.), за допомогою яких можна проілюструвати те, як думає людина, в чому їй тут допомагає мова;
4) здійснює детальний аналіз мовних форм через опис механізмів аналогії, вивчення регулярної полісемії
та ролі концептуальних метафор, метонімії з метою розкрити механізми того, як працює розум людини [8, с. 3].
Центральними для когнітивної семантичної теорії є поняття концептуалізації та категоризації – ключові
пізнавальні процеси, пов’язані з формуванням системи знань (картини світу) у вигляді концептів і категорій у
свідомості людини [3, с. 24].
З погляду належності до індивідуальної чи суспільної свідомості у науковій літературі описані картини
світу, що притаманні: 1) окремій людині; 2) окремій групі людей (спільноті); 3) окремому народу; 4) людству в
цілому. При цьому типологія КС має ієрархічний характер [13, с. 9].
Найчастіше в лінгвістиці фігурують поняття «концептуальна картина світу» (ККС) і «мовна картина світу»
(МКС). Основною одиницею ККС є концепт – «оперативна, змістова одиниця пам’яті, ментального лексикону,
концептуальної системи, всієї картини, що відображається в психіці людини» [8, с. 90]. Інформація, яку засвоює
людина, зберігається в комірках-концептах, які можна вважати одиницями зберігання інформації про навко-
лишній або уявний світ. У такому розумінні «ККС є не сукупністю правил уживання мовних виразів і не
енциклопедичними знаннями про світ, а системою взаємопов’язаних різновидів інформації, що відображає
пізнавальний досвід індивіда на різних рівнях і етапах засвоєння і осмислення навколишньої дійсності» [13, с. 9].
О. С. Кубрякова наголошує на тому, що ККС реалізується засобами мови, а частина її закріплюється в психіці
людини через ментальні репрезентації іншого типу – образи, схеми, картинки [8, с. 25]. Іншими словами, ККС
вербалізується за допомогою мовної КС.
МКС в широкому розумінні являє собою сукупність слів, словосполучень, морфологічних формативів,
граматичних категорій, лексико-граматичних класів слів і синтаксичних конструкцій. Ю.Д.Апресян визначає МКС
як «мову тлумачень», яка є найбільш ясною і «формалізованою» мовою сучасної семантики [1, с. 37]. Відтак, МКС
як складова частина ККС виконує дві основні функції: 1) позначає основні елементи у ККС; 2) здійснює
експлікацію засобами мови ККС. При цьому, як наголошує М. М. Полюжин, ККС є ширшим поняттям, ніж мовна,
оскільки при її утворенні беруть участь усі типи мислення, в тому числі й невербальні [13, с. 9].
За словами З. Д. Попової, якщо в нашій свідомості інформація міститься у концептах, то в мові вона
закодована за допомогою метафор. Адже, «описання минулого, того, що безповоротно минуло з наших відчуттів,
– взагалі уявлення про світ, – метафоричні» [14, с. 20]. Низка універсальних когнітивних схем відображається в
одиницях природної мови і, зокрема, в метафорах, оскільки «кожна метафора – це маленька деталь, малопомітне
скельце у величезній мозаїці, але цей образ – це реалізація наявних у суспільній свідомості моделей. Метафо-
ричне дзеркало відображає не реальний стан дій, а його сприйняття у національній свідомості» [16, с. 211].
Відповідно, в метафорі містяться знання про світ. При спробі інтерпретувати МКС образи того чи іншого
поняття, що містяться в метафорі, ніби «пропускаються» через мовний матеріал, створюючи окремі метафоричні
поля, даючи підґрунтя для нового різновиду мислення, в основі якого лежать когнітивні процеси концепту-
лізації. Саме метафорична концептуалізація дозволяє осмислити одну галузь знання крізь призму іншої. Така
здатність концептуальної метафори дає підставу виділити в системі світів ще одну її складову – метафоричну
картину світу. Доцільність її виокремлення ми пояснюємо тим, що за аналогією до МКС і ККС термін
277
«метафорична картина світу» вміщує інформацію про складну структуру багатосмислових значень, які завдяки
своїй метафоричній природі гармонійно поєднуються.
Для зіставної лінгвістики принципово важливим є питання концептуалізації світу мовою, зокрема окремих
значень слів. Свого часу Р. Ладо, один з основоположників контрастивної лінгвістики, справедливо зауважив:
«Існує ілюзія ніби-то значення однакові у всіх мовах і мови відрізняються тільки формою вираження цих
значень. Насправді ж, значення, в яких класифікується наш досвід, є культурно детермінованими, тому вони
суттєво варіюються від культури до культури» [цит. за: 11, с. 45]. Більше того, варіюються не тільки значення і
склад лексики, але й все, що з ними пов’язане. Специфіка варіювання складає левову частину специфіки мовної і,
відповідно, метафоричної КС, адже остання містить не тільки спільні з МК моделі мовного бачення світу, але й
особливості мислення певної етнокультурної спільноти. Сказане дозволяє нам зробити висновок про те, що
метафорична КС є не лише фрагментом мовної, але й етнічної картин світу. В термінології М. М. Полюжина
остання визначається як «когнітивна орієнтація, що є імпліцитною репрезентацією розуміння членами кожного
суспільства «правил життя», які диктуються їм соціальними, природними й надприродними силами» [13, с. 9].
Етнічна КС, виступаючи фрагментом концептуальної і мовної КС, включає «етнічні стереотипи й настанови,
портрети й автопортрети (уявлення про себе як про етнос і про інші етноси), можливі асоціації, пов’язані з
конкретними етносами, фонові знання й культурні концепти, що фіксуються як у ментальному, так і мовному
полі етносу» [там само, с. 10].
В науковій літературі часто зустрічаються й обґрунтовуються поняття міфологічної і символічної картин
світу [7, с. 150-154]. Проте, на нашу думку, вони не можуть замінити поняття метафоричної КС, як символ або
міф не може замінити метафору. Так, незважаючи на те, що метафора сама по собі є «маленьким міфом», мета-
фора й міф – далеко не тотожні поняття. Міф – це поняття скоріше філософське й літературознавче, ніж мовне. У
визначенні М. Маковського міф – це «особливий вид світовідчуття, специфічне, образне уявлення про явища
природи і суспільної діяльності; найдавніша форма суспільної свідомості» [10, с. 15]. Міф не є ні схемою, ні
алегорією, а символом [9, с. 186-187]. Тобто, міф означає тільки те, чим він насправді є, показує себе у всій само-
адекватності й відкритості зі всіх сторін, з безкінечною множиною смислів. А це, на думку М. Ю. Савельєвої,
означає, що не тільки міф трансформується у «щось», але й це «щось» трансформується у міфічний стан через
досвід культури [15, с. 94].
Повне ототожнення метафори й символу теж неможливе. Суттєва відмінність метафори полягає в тому,
що вона представляє таку форму мовлення, першопочатковий смисл якої одразу виявляє наявність інших, нових
смислів, оскільки свідомість оперує одночасно логічними категоріями й образами.
У сучасній науці, яка займається проблемами інтерпретації художнього тексту, поряд з вищезгаданими
КС, виділяють художню картину світу (ХКС), яку визначають як «систему смислових, естетичних та емоційно-
оцінних комплексів, наявних у свідомості на мовному й до знаковому рівнях» [12, с. 6]. При цьому ХКС
формується на основі єдиного для всіх членів певної етнокультурної спільноти художнього досвіду й визначає
стереотипи свідомості суб’єкта, який перебуває у просторі художньої культури, носієм якої він є. Художнє
мовлення здійснюється в ідіолекті, тобто мові окремого індивіда, у стилі того чи іншого письменника, який,
проте, «несе у собі відбиток відомих мовних моделей, що перейшли до нього за традицією від етнокультурної
спільноти» [2, с. 120], розкриваючи розмаїті аспекти мови як загальнонаціонального феномену.
Різновидом ХКС з позицій дослідження поетичного тексту є поетична картина світу (ПКС), яка формує у
свідомості читача «і мовну, і концептуальну картини світу автора одночасно» [6, с. 100]. Відтак, авторська КС,
зафіксована засобами системи поетичного тексту, є поетичною КС. Метафорична КС, будучи фрагментом
художньої й основою поетичної КС, відображає авторську позицію в тканині художнього тексту з неабиякою
емотивно-оцінною семантикою.
Отже, метафорична КС співвідноситься з МКС (метафора – мовне вираження концептуального значення);
ККС (метафора – явище когнітивне за своєю природою); етнічною КС ( метафора – особливий концептуальний
носій етнокультурних стереотипів); ХКС (метафора – смисловий комплекс, детермінований авторським задумом
у просторі художньої культури); ПКС (метафора сконцентровує найнесумісніші асоціації, здатні розгорнутися у
внутрішній сюжет, вимагаючи визнання за собою нової реальності). Метафорична картина світу не тотожна
символічній чи міфічній КС, оскільки основною одиницею кожної з них є відповідно метафора, символ і міф.
Зведення цих трьох категорій в один фокус дослідження неможливе, оскільки вони належать до різних парадигм
наукового знання.
Перспективним нам видається дослідження значення ключових слів у метафоричній картині світу.
Література
1. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. – 1995. – № 1. – С. 37-67.
2. Барт Р. Основы семиологии // Структурализм «за» и «против»: Сборник статей. – М.: Прогресс, 1979. – С. 114-163.
3. Болдырев Н. Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики // Вопросы когнитивной лингвистики. – 2004. – № 1. – С. 18-36.
4. Вежбицкая А. Язык. Культура. Понимание. – М.: Русские словари, 1996. – 416 с.
5. Елизарова Г. В. Культурологическая лингвистика. Опыт исследования понятия в методологических целях. – СПб., 2000. – 137 с.
6. Казарин Ю. В. Поэтическое состояние языка (попытка осмысления). – Екатеринбург, 2002. – 448 с.
7. Косарев А. Философия мифа. – М.: Наука, 2000. – 302 с.
8. Кубрякова Е. С., Демьянков В. З., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г. Краткий словарь когнитивных терминов. – М.: Изд-во ИЯЗ РАН, 1996. – 245 с.
9. Лосев А. Ф. Миф – число – сущность. – М.: Мысль, 1994. – С. 186-194.
10. Маковский М. М. У истоков человеческого языка. – М., 1995. – 275 с.
11. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология. – К.: Знання, 2004. – 326 с.
12. Миллер Л. В. Художественная картина мира и мир художественных текстов. – СПб., 2003. – 156 с.
13. Полюжин М. М. Концептуальна система як базове поняття когнітивної семантики й теорії мовної особистості // Проблеми романо-германської
філології. Збірник наукових праць. – Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2005. – С. 5-19.
14. Попова И. Метафора и метонимия в семантическом освещении // Начало. – 1995. – №.3. – С. 17-25.
15. Савельева М. Ю. Лекции по мифологии культуры. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2003. – 272 с.
16. Чудинов А. П. Россия в метафорическом зеркале: когнитивное исследование политической метафоры (1991-2000). – Екатеринбург: Изд-во
УГПУ, 2003. – 245 с.
|