Лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові
В статье впервые в украинском языкознании рассматриваются лингвистические знаки, при помощи которых осуществляется языковая объективация концептуальной картины мира, важным сегментом которой является пищевой (глюттонический) сектор. Дается определение глюттонимов и гиперо- гипонимическая рубрикац...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55123 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові / С.М. Руденко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 2. — С. 146-149. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-55123 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-551232014-02-06T03:19:29Z Лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові Руденко, С.М. В статье впервые в украинском языкознании рассматриваются лингвистические знаки, при помощи которых осуществляется языковая объективация концептуальной картины мира, важным сегментом которой является пищевой (глюттонический) сектор. Дается определение глюттонимов и гиперо- гипонимическая рубрикация лингвистических знаков-персоналий, локативов и инструментативов глюттонического фрейма в украинском языке. У статті вперше в українському мовознавстві розглядаються лінгвістичні знаки, за допомогою яких відбувається мовна об'єктивація концептуальної картини світу, важливим сегментом якої є харчовий (глютонічний) сектор. Дається визначення глютонімів та гіперо-гіпонімічна рубрикація лігвістичних знаків- персоналій, локативів та інструментативів глютонічного фрейму в українській мові. For the first time in the Ukrainian linguistics the article deals with linguistic signs which form the language objectification of the conceptual world picture where an important role is given to a food (glutonic) segment. The definition of glutonyms is given; the hyper- and hyponymic rubrication of the linguistic signs-personalia, locatives and instrumental words of Ukrainian glutonic frame is presented. 2007 Article Лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові / С.М. Руденко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 2. — С. 146-149. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55123 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
В статье впервые в украинском языкознании рассматриваются лингвистические знаки, при помощи которых осуществляется языковая объективация
концептуальной картины мира, важным сегментом которой является пищевой
(глюттонический) сектор. Дается определение глюттонимов и гиперо-
гипонимическая рубрикация лингвистических знаков-персоналий, локативов и
инструментативов глюттонического фрейма в украинском языке. |
| format |
Article |
| author |
Руденко, С.М. |
| spellingShingle |
Руденко, С.М. Лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові Культура народов Причерноморья |
| author_facet |
Руденко, С.М. |
| author_sort |
Руденко, С.М. |
| title |
Лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові |
| title_short |
Лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові |
| title_full |
Лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові |
| title_fullStr |
Лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові |
| title_full_unstemmed |
Лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові |
| title_sort |
лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55123 |
| citation_txt |
Лінгвістичні знаки-персоналії, локативи та інструментативи глютонічного фрейму в українській мові / С.М. Руденко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 110, Т. 2. — С. 146-149. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT rudenkosm língvístičníznakipersonalíílokativitaínstrumentativiglûtoníčnogofrejmuvukraínsʹkíjmoví |
| first_indexed |
2025-07-05T06:26:03Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:26:03Z |
| _version_ |
1836787186223022080 |
| fulltext |
146
счет) и под.; средство обмана: «оклеветать» – клевета, «оговорить» – наговор и под. Проиллюстрируем
примерами:
«Откуда такие гнусные измышления? – насторожилась Танька.
– От Эдуарда Васильевича.
– Твоего приставучего хозяина? Он клевещет на мою родню» [10; с. 141].
«Вот что, иди отсюда. Ничего я тебе не говорила, так и знай. Отопрусь от любых слов, здесь он был, здесь.
А его по злобе оговорила. Ревнивая я» [10; с. 271].
Сема 'представить ложные факты посредством каких-л. действий' содержится в манифестаторах
семантемы «обмануть», реализованных в следующих контекстах:
«А объект размена – Антон Городецкий, любимчик Завулона. Это без сомнения. Невозможно
пользоваться им бесконечно – шеф Дневного Дозора прекрасно это понимает. Да и не факт, что удается
пользоваться... Завулон всегда готов сделать хорошую мину при плохой игре и представить дело так, будто
обманул Светлого мага...» [7; с. 231]. Контекст актуализирует значение выражения «сделать хорошую мину при
плохой игре» посредством словосочетаний «представить дело» и «обманул мага», а также «не факт, что удается
пользоваться».
«К самой Ирине Терёхиной у милиции никакого интереса быть не может, в этом он был твёрдо уверен.
Если приходили, то не иначе как по поводу «казанских», только камуфлях хороший навели, Ирка и не
почувствовала ничего» [8; с. 188]. Такой вариант семантемы скорее всего может быть использован людьми,
каким-то образом относящихся к военной деятельности или деятельности органов безопасности. Об этом
свидетельствует употребление лексемы «камуфляж», являющейся специфичной для подобного контекста.
«В сущности получилось не совсем так, но схема все равно сработала… Но это не спасло ситуацию,
потому что спектакль, срежиссированный и поставленный в расчете на доверчивую сестричку, был разыгран
весьма профессионально. И Миша купился» [8; с. 209]. Исходное значение актуализируется окружением
экспликатора: «срежиссированный и поставленный», «в расчете на доверчивую», «купился».
Итак, в предлагаемой статье мы рассмотрели варианты экспликации семантемы «обмануть» на уровне
речи. Выбор каждого из них зависит от установки говорящего, его индивидуальных особенностей (уровня
культуры, психологического состояния и т. п.), коммуникативной ситуации и под.
Список использованной литературы
1. Браун Д. Код да Винчи. – М.: АСТ, 2004. – 250 с.
2. Блакар Р. Язык как инструмент социальной власти // Язык и моделирование социального взаимодействия. – М.: Прогресс. – 1987. – С. 88-126.
3. Донцова Д. А. Привидение в кроссовках: Роман. – М.: Изд-во Эксмо, 2003. – 320 с.
4. Захарцова Н. А. Функционально-семантическое описание лексической группы «нефизическое воздействие на человека» // Функциони-
рование русского и украинского языков в эпоху глобализации: Х Международная конференция по функциональной лингвистике: Сб. науч.
докладов. – Симферополь, 2003. – С. 128-131.
5. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. – М.: УРСС, 2002. – 284 с.
6. Лукьяненко С. Ночной дозор. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2004. – 298 с.
7. Лукьяненко С., Васильев В. Дневной дозор. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 1999. – 289 с.
8. Маринина А. Б. Иллюзия греха: Роман. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1998. – 512 с.
9. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. – М.: Азбуковник, 1997. – 944 с.
10. Полякова Т. В. Мавр сделал свое дело: Роман. – М.: Эксмо, 2007. – 352 с.
11. Руденко Н. А. Компонентный анализ лексической группы «нефизическое воздействие на человека» // Ученые записки ТНУ. Серия
Филология. – Симферополь, 2006. – Т. 19 (58). – № 4. – С. 172-176.
12. Руденко Н. А. Компонентный синтез лексической группы глаголов со значением «нефизическое воздействие на человека» //
www.rusist.od.ua/members.php
13. Рудяков А. Н. Лингвистический функционализм и функциональная семантика. – Симферополь: Таврия-Плюс, 1998. – 224 с.
14. Рудяков А. Н. Язык, или Почему люди говорят (опыт функционального определения естественного языка). – К.: Грамота, 2004. – 224 с.
15. Смирнов В. П. Как на Дерибасовской угол Решильевской. – Одесса: Киноцентр, 1993. – 192 с.
16. Фразеологический словарь русского языка. – М.: Рус. яз., 1987. – 543 с.
17. Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30-ти т.: Сочинения: В 18-ти т. – М., 1974-1983. – Т. 6.
Руденко С. М.
ЛІНГВІСТИЧНІ ЗНАКИ-ПЕРСОНАЛІЇ, ЛОКАТИВИ ТА ІНСТРУМЕНТАТИВИ ГЛЮТОНІЧНОГО
ФРЕЙМУ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Важливим складником концептуальної є харчова картина світу.
Мовна об’єктивація глютонічної картини світу відбувається за допомогою глютонімів (від лат. gluttіо –
ковтати, споживати) – лінгвістичних знаків з широким спектром плану вираження (від слова до тексту) та плану
змісту (відображення харчової картини світу в складі гастрономічного, домашньої кулінарії, обрядового,
конфесійного, медичного, економічного, рекламного, соціального, політичного, історичного, естетичного,
етнологічного, демографічного, гендерного та ін. фреймів).
На жаль, дослідженню цього мовного утворення в українській лінгвістиці практично не приділялося уваги,
тоді як російські дослідники (І. С. Лутовинова, А. В. Олянич, М. В. Китайгородська, Н. Н. Розанова,
А. В. Занадворова, Е. Хоффманн, Д. Вайс, О. С. Іссерс [1; 2; 3]) торкались деяких аспектів цієї важливої теми.
Найбільшої уваги, на нашу думку, заслуговує розгляд лінгвістичних знаків, які входять до складу
спільного сегменту фреймів домашньої кулінарії та гастрономічного (далі – ГДК-фрейм).
Ядерна зона ГДК-фрейму представлена чисельною групою лінгвістичних знаків – власне глютонімів. Це
назви сировини, напівфабрикатів, страв, харчових продуктів, консервів, напоїв.
Периферійна зона цього фрейму складається з глютонімів-локативів та інструментативів, глютонімів-
персоналій, кваліфікаторів, глютонімів-перцептивів, кваліфікативів та емотивів, глютонімів-ідеологем та есте-
тивів, знаків самоідентифікації, гендерних знаків, глютонімів-культурних домінант, а також директивних знаків-
процесивів: дескрипторів, коментативів, регулятивів, пермісивів, лімітаторів.
http://www.rusist.od.ua/members.php
147
Мета нашої розвідки – визначення складу трьох із зазначених розрядів лінгвістичних знаків периферійної
зони глютонічного фрейму (глютонімів-персоналій, локативів та інструментативів) і розгляд гіперо-гіпонімічних
відношень між ними.
Завдання статті – зробити вибірку лінгвістичних одиниць (за допомогою яких репрезентується досліджу-
ваний сегмент мовної та концептуальної картин світу) із наукових, науково-популярних, публіцистичних,
довідкових видань та власних польових досліджень авторки цієї статті, в найзагальнішому вигляді здійснити
їхній розподіл за трьома зазначеними семантичними рубриками та ідентифікувати логічні відношення всередині
цих утворень.
Напевне, досягти поставленої мети можна кількома шляхами. Однак, на нашу думку, рубрикацію,
наприклад, глютонімів-персоналій найпереконливіше можна здійснити через визначення семантики дії,
виконуваної особою1. Завдяки такому підходу можемо визначити 6 лінгвістичних знаків, які є гіперонімами по
відношенню до сформованих їхніми семантичними домінантами гіпонімічних утворень. Зокрема це:
• глютоніми-персоналії, що іменують осіб, які добувають або вирощують рослинно-тваринну сировину
для харчування: рибалка, грибник, рибник, раколов, мисливець, тваринник, фермер, овочівник, фруктівник
(фруктовик), городник, садівник, ягідник, хлібороб, дояр, телятник, свинар, птахівник, яйцезаготівельник,
кролівник, устрицівник, забійник;
• глютоніми-персоналії, що іменують осіб, які є посередниками між «виробниками» та переробниками
сировини: закупівельник, постачальник, водій, перевізник;
• глютоніми-персоналії, що іменують осіб, які займаються обробкою сировини, виробництвом харчових
напівфабрикатів, деяких страв та напоїв: м’ясник, пивовар, сировар, винороб, грибовар, консервувальник, молочар;
• глютоніми-персоналії, що іменують осіб, які займаються організацією харчового виробництва та
обслуговуванням споживачів: директор (завідувач) ресторану (бару, кафе, закусочної), менеджер ресторану
(кафе, бару), завідувач їдальні, головний бухгалтер, завідувач виробництва, адміністратор залу (метрдотель),
менеджер з персоналу, комірник, завідувач комори, маркетолог, завідувач господарства, інженер з охорони
праці, юрист, калькулятор, офіціант, бармен, буфетник, касир залу, швейцар, гардеробник, посудомийка,
прибиральниця, підсобний робітник кухні, електромеханік, електрик, охоронець, здирник(-ця)*2, подавальник
(-ця)*, вишибала*;
• глютоніми-персоналії, що іменують осіб, які займаються приготуванням їжі та її презентацією: кухар,
шеф-кухар, кулінар, пекар, пекар-майстер, кондитер, титестер (дегустатор-знавець чаю), бариста
(дегустатор-знавець кави), сомельє (дегустатор-знавець вин), виготовлювач молочних коктейлів, виготовлювач
напоїв, виготовлювач харчових напівфабрикатів, кок, стюардеса, провідниця, майстер (-риня)*, майстер вищого
пілотажу*, годувальник (-иця)*, витівник(-иця)*, митець*, творець*, художник(-иця)*, скульптор*, чудовий
сервірувальник*, боєць кулінарного фронту*, чарівник(-ця)*,чаклун(-ка)*;
• глютоніми-персоналії, що іменують споживачів їжі: відвідувач, споживач, завсідник, гість, почесний
гість, покупець, клієнт, постійний клієнт, пасажир потягу або літака, їдок*, рот*, зайвий рот*, обжера*,
ненажера*, частий гість*, дармоїд(-ка)*, халявник( -иця)*, шаровик*, ударник*.
Мережа гіперон-гіпонімічних відносин між одиницями розряду глютонімів-персоналій відбиває
семантичний спектр, пов’язаний не лише з науковою класифікацією, стандартизацією, зрештою, гармонізацією з
іншомовними термінологічними системами, а й харчову та соціальну картину світу сучасного українця, його
внутрішній світ, ставлення до деяких явищ і ситуацій тощо. На нашу думку, огляд і аналіз саме такого
компілятивного поєднання наукових та розмовних одиниць можуть стати відправною точкою для реконстру-
ювання будь-якого сегменту мовної картини світу у всій його повноті.
Не менш вагомим у плані мовної об’єктивації концептуальної картини світу є поряд глютонімами-
персоналіями розряд глютонімів-локативів ГДК-фрейму. Це терміни, літературні та розмовні наймення
закладів харчування, приміщень та місць, де, як правило, споживається їжа: ресторан, ресторан-бар, ресторан
швидкого обслуговування (фаст-фуд), кафетерій (ресторан самообслуговування), кафе, бар, пивний бар, гриль-
бар, закусочна (шинок), їдальня, дієтична їдальня, їдальня-роздавальня, буфет; кіоски, спеціалізовані за типами
«хот-дог», «поп-корн», «бокс-ланч», «фроузен-кустард», «гамбургер», «чіп-моубіл», «софт-дрінк», «оранж-
джус» [4]; камбуз пароплава, салон літака, купе поїзда, вагон-ресторан, кухня*, вітальня*, зала*, пляж*, ліс*,
вода*, берег річки*, пікнік*, на сонечку*, на природі*, біля вогнища*, забігайлівка*, стойло*, пивнушка*,
ганделик*, шинок*, трактир*, алкофорум*, хавалка*.
Якщо глютоніми-локативи репрезентовані незначним у кількісному вимірі утворенням, то глютоніми-
інструментативи представлені лінгвістичними знаками-дескрипторами, чітко структурованими в гіперон-
гіпонімічному відношенні та пов’язаними зі знаками-коментативами в межах організаційного (табл. 1) та
устаткувально-сервісного (табл. 2) слотів у науково-гастрономічному фреймі, а також знаками-дескрипторами
глютонімів-інструментативів фрейму домашньої кулінарії. Розглянемо їх поетапно.
Табл. 1
Глютоніми – інструментативи організаційного слоту [5]
Знаки-дескриптори
Гіперонімічні
назви (рід)
Гіпонімічні назви
(вид)
Знаки-коментативи
фарфоровий
посуд
тарілка для хліба, десертна, для м’яса, для гарніру, для
риби, тарілка-кокіль, глибока столова тарілка; тарелі
круглі, квадратні, овальні; салатник, ваза салатна,
оселедниця, соусник, хрінниця, чарка-підставка для
яєць, чашка чайна, кавова; піала, розетка
Для ресторанів «люкс» і вищого
розряду та барів і кафе з
обслуговуванням офіціантами.
148
фаянсовий
посуд
Для їдалень, закусочних, кафе.
керамічний
посуд
горщик для супів, для гарячих закусок, горщик для
картоплі і печені, тарілка, келих, кухлик, декоративна
ваза для квітів
Для подавання національних страв і
напоїв у спеціалізованих закладах
металічний
посуд
миска, менажниця, сковорода, соусник, таріль,
таганчик, креманка, льодниця, відерце для
охолодження шампанського, кокотниця, кокільниця,
ґратки для подавання спаржі
Для приготування і подавання гаря-
чих закусок, перших і других страв,
гарячих солодких страв і напоїв
скляний та
кришталевий
посуд
чарки: коньячна, мадерна, рейнвейна, лафітна, келих,
фужер, пивний кухоль; склянки: чайна, конічна для кок-
тейлів, соків, напоїв з льодом; креманка, глечик, салат-
ник, крюшонниця, вази: «плато», з круглою чашею
Для подавання алкогольних і
безалкогольних напоїв, десертів,
фруктів
пластмасовий
посуд
тарілка, блюдце, чашка, таця, чарка-підставка для
яєць, креманки для солодких страв, набори для спецій,
цукорниця, серветниця, столовий набір, вази для
фруктів і квітів
Для банкетів-прийомів типу
«фуршет» і «коктейль». Для
обслуговування пасажирів
морського, повітряного та
залізничного транспорту.
дерев’яний
посуд
хлібниця, соусник, тарілки й тарелі для холодних страв
і закусок, десертів, фруктів; кухлі для напоїв власного
виробництва, келихи для прохолодних напоїв, ложки
столові і розливні
Для ресторанів, що спеціалізу-
ються на виготовленні страв
національної кухні
столові набори набори основні: столовий, закусочний, рибний,
десертний, фруктовий (ложки, виделки, ножі); набори
допоміжні: розливні, для нарізки й розкладання сиру,
масла, лимона, для розбирання раків, крабів, омарів,
виделки для устриць, для розкладання салатів,
вертушка, щипці кондитерські, лопатки ікорні,
паштетна, кондитерська тощо
Для споживання страв і напоїв та
зручності обслуговування відві-
дувачів
столова білизна скатерть, скатерть банкетна, серветка, ручник,
рушник
Для зручності споживання страв і
напоїв та обслуговування
відвідувачів
У цій таблиці привертає увагу семантична різновекторність знаків-коментативів, яка має екстралінгвальну
зумовленість, пов’язану з галузевими мовними стереотипами: уникненням повторів у посадових інструкціях,
кваліфікаційних характеристиках, галузевих нормах тощо за принципом замовчування або економії часу (і так
зрозуміло!). Наприклад, для «правильної» презентації семантики коментативів за функціональним зв’язком з
локативами та персоналіями, слід було б створити два рубрикатора з однаковими дескрипторами та різними
коментативами, мережа яких була б переобтяжена лакунами або зайвою повторюваністю. Однак за умови
фреймового підходу розгляд лінгвістичних знаків, що увійшли до табл. 1, дозволяє сягнути семантичних глибин
дескриптора або коментативу шляхом утворення низки субфреймів (доти, доки не вичерпаються питання,
відповіді на які заповнять лакуни мозаїкоподібного семантичного цілого).
А от глютоніми-інструментативи устаткувально-сервісного слоту (табл. 2), маючи гіперон-гіпонімічну
дескрипторну будову, схожу на подану в попередній таблиці, має семантику, пов’язану лише з функціональною
належністю родових та видових назв.
Табл. 2
Глютоніми-інструментативи устаткувально-сервісного слоту [4]
Знаки-дескриптори
Гіперонімічні
назви (рід)
Гіпонімічні назви
(вид)
Знаки-коментативи
теплове
устаткування
піч, фритюрниця, сковорода, жаровня, плита, котел,
кип’ятильник; пекарська, кондитерська шафа; шафа
для смаження
Для виробництва страв і виробів з
подальшою реалізацією в
торговельній залі
холодильне
устаткування
модульна холодильна камера, шафа холодильна, ларь
(прилавок) морозильний (низько температурний), стіл з
охолоджувальною шафою
Для зберігання продукції, що швидко
псується, а також для продажу
морозива і напоїв
роздавальне та
барне
устаткування
піч мікрохвильова, тостер, гриль, марміт, термо-
стат, каво(чає)варка, комбайн барний, соковижимал-
ка, блендер, міксер, льодогенератор, охолоджувач на-
поїв і пива, модульна холодильна камера, шафа холо-
дильна, шафа з інфрачервоним підігрівом продуктів,
барна стойка, лінія для роздавання готових страв
«шведський стіл»
Для вчасного і зручного обслуговуван-
ня потоку споживачів у години ма-
ксимального завантаження торго-
вельної зали і пропускної спромог-
ності роздавальні з наступним або
попереднім розрахунком
механічне
устаткування
машина чищення овочів (картоплечистка), м’ясорубка,
кутер, овочерізка, машина нарізки гастрономії
(слайсер), машина збивальна, машина тістомісильна
Для виготовлення напівфабрика-тів
високого ступеня готовності й
готових кулінарних, кондитерських і
борошняних виробів
149
мийне
устаткування
спеціалізована мийна машина для тарілок, для
скляного посуду, універсальна мийна машина, ванна
мийна односекційні та трисекційні, ванна мийна зі
столиком (полицею), стіл з мийною ванною.
Для максимального обсягу робіт з
миття столового посуду за одну
годину максимального заванта-
ження зали
ваговимі-
рювальне та
підйомно-
транспортне
устаткування
ваги механічні, ваги електронні (торговельні порційні
та товарні), візок вантажний (платформи), візок з
гідравлічним підйомом, візок для збору посуду, візок
офіціантський, стелаж кондитерський
Для зважування в процесі
виготовлення і порціювання страв,
доставки та обслуговування
Глютоніми-інструментативи фрейму домашньої кулінарії: газова плита, електрична плита, духовка,
гриль, міксер, кухонний комбайн, соковижималка, ніж, виделка, ложка дерев’яна для розмішування; ножиці для
риби, птиці, розрізання упаковки; чайник для кип’ятіння води, чайники для заварювання чаю, турка, м’ясорубка з
приставками, часничниця, універсальна відкривача-штопор, таймер, рулон фольги, рулон поліетиленової плівки,
сотейник, лист для запікання і випічки (деко, бляха, сунія*, панівка*, жарівка* [6]), сито, решето, лійка,
половник, каструля, сковорода, качалка (валок), ступка (ступик*, макогін*) з товкачкою, лопатка, ситечко,
кавоварка, кухарська голка, сито, тарілки, миски, тарелі, супниця, чашки, горщики керамічні для тушкування,
чавун, мідний таз, казан, пельменниця, дошка для нарізання, форми для кондитерських, фруктових, овочевих
виробів, серветки, марля, бязь, ваги тощо [7].
Проведене дослідження доводить, що частина периферійної зони ГДК-фрейму (глютоніми-персоналії,
локативи та інструментативи), репрезентована лінгвістичними знаками, вибірка яких проводилася з наукових,
науково-популярних, публіцистичних, довідкових видань та власних польових досліджень авторки цієї статті,
маніфестує сегмент мовної та концептуальної картин світу з гіперон-гіпонімічними відношеннями всередині
нього, модель установлення яких на підставі вивчення дефініцій термінів та тлумачень лексем є досить
перспективною і може бути використана під час дослідження лексичних масивів іншого змісту та спрямування.
Джерела та література
1. Олянич А. В. Презентационная теория дискурса: монография. – Волгоград: Парадигма, 2004. – С. 416.
2. Лутовинова И. С. Слово о пище русской. – СПб.: Авалон, Азбука-классика, 2005. – 288 с.
3. Китайгородская М. В., Розанова Н. Н. Тема пищи в повседневной разговорной речи: характеристики еды сквозь призму актуальных
противопоставлений; Занадворова А. В. Языковые стереотипы, характеризующие представления о питании (по материалам анкеты);
Хоффманн Э. Продукты питания, культура и реклама: дискурсивные процессы; Вайс Д. Реклама продуктов питания в советских плакатах
1920-1930 годов; Иссерс О. С. Пищевые скандалы в отражении российской прессы: когнитивно-прагматический аспект // Московский
лингвистический журнал. – 2003. – Т. 6/2.
4. Дейниченко Г. В., Єфімова В. О., Постнов Г. М., Обладнання підприємств харчування: Довідник. В 3-х ч. – Ч. 2. – Харків: Мир техники и
технологий, 2003. – 380 с.
5. Радченко Л. А. Обслуживание на предприятиях общественного питания: Учебное пособие для колледжей, профессиональных училищ,
лицеев. – Ростов н/Д: Фенікс, 2003. – 384 с.
6. Анніна І. О., Горюшина Г. Н., Гнатюк І. С., Жайворонок В. В. Російсько-український словник. – К.: Абрис, 2003. – 1424 с.
7. Похлебкин В. В. Поваренное искусство и поварские приклады. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2002. – 571 с.
Примітки
1Тут і далі переважну більшість іменників подаємо лише у формі одн., ч. р., оскільки функціонування форм іменників ч. р. та ж. р. у межах
глютонічного фрейму заслуговує на розгляд та аргументацію в окремій науковій розвідці.
2Знаком * марковано належність наймення до розмовно-побутової, емотивної, пейоративної сфер або зазначено його діалектне походження (на
противагу науково-термінологічним та нормативним літературним одиницям).
Русина В. В.
К ВОПРОСУ О МЕТОДИКЕ ПРЕПОДАВАНИЯ ОСНОВ РЕДАКТИРОВАНИЯ ГАЗЕТНЫХ
И ЖУРНАЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ
Редактор – ключевая фигура в коллективе редакции периодического издания. До недавнего времени эту
должность не мог занять человек без опыта журналистской работы. Редактором мог стать только сотрудник
издательства, имеющий за плечами серьезный багаж знаний и профессионализма, прошедший все необходимые
ступени карьерной лестницы.
Однако с 90-х годов ситуация изменилась. На должность редактора стали претендовать молодые
специалисты с журналистским, а чаще всего филологическим не профильным образованием. Развитие системы
масс-медиа, расширение рынка печатных СМИ, увеличение числа журнальных изданий, появление Интернет-
журналистики потребовали большого штата специалистов нового формата: скорее редакторов с навыками
журналистской деятельности, нежели журналистов, умеющих редактировать.
Редактор нового типа – это редактор в широком смысле. При этом, с одной стороны, это фигура
универсальная, так как на деле ему часто, помимо собственно редакторских функций по подготовке текста к
публикации, приходится выполнять смежные виды деятельности: принимать участие в планировании и верстке
номера, самому создавать произведения для публикации, а, кроме того, решать организационные вопросы,
работать с рекламными материалами и т. д. С другой стороны, редактору необходимо быть компетентным
человеком в различных сферах: управления, менеджмента, экономики, дизайна, психологии, права и т. д.
Редактор многотемного общественно-политического периодического издания должен быть энциклопедически
образованным человеком, а редактору тематического, отраслевого, имеющего специальный адрес СМИ
необходимо быть специалистом в данной сфере, хорошо разбираться в теме и знать особенности целевой
читательской аудитории.
Несмотря на то, что сегодня потребность в таких специалистах довольно велика, система высшего
образования не предполагает подготовку специалистов для СМИ с собственно редакторским системным
|