360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в.
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55178 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | 360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в. / С.В. Бородин // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 198. — С. 27-28. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-55178 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-551782014-02-07T03:14:57Z 360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в. Бородин, С.В. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ 2011 Article 360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в. / С.В. Бородин // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 198. — С. 27-28. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55178 94(477)«17» ru Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Бородин, С.В. 360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в. Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Бородин, С.В. |
| author_facet |
Бородин, С.В. |
| author_sort |
Бородин, С.В. |
| title |
360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в. |
| title_short |
360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в. |
| title_full |
360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в. |
| title_fullStr |
360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в. |
| title_full_unstemmed |
360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в. |
| title_sort |
360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины xvii в. |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55178 |
| citation_txt |
360 лет событиям, связанным с началом национально-освободительной войны украинского народа середины XVII в. / С.В. Бородин // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 198. — С. 27-28. — Бібліогр.: 5 назв. — рос. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT borodinsv 360letsobytiâmsvâzannymsnačalomnacionalʹnoosvoboditelʹnojvojnyukrainskogonarodaseredinyxviiv |
| first_indexed |
2025-07-05T06:27:43Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:27:43Z |
| _version_ |
1836787290719911936 |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
27
7. Геродот. Історія : кн. 4 : Мельпомена / Геродот // Скифия : история, хозяйство, быт, религия, искусство,
военное дело / В. Ю. Мурзин, Н. А. Гаврилюк, С. С. Бессонова, Е. Е. Фиалко, Е. В. Черненко. –
Николаев : Возможности Киммерии, 2004.
8. Грантовский Э. А. Ранняя история иранских племен Передней Азии / Э. А. Грантовский. – М. : Наука,
1970. – 389 с.
9. Древнее искусство. – Л. : Аврора, 1974. – 194 с. : илл.
10. Дюмезиль Ж. Верховные боги индоевропейцев / Ж. Дюмезиль – М. : Гл. ред. восточной литературы,
1986. – 232 с.
11. Залізняк Л. Л. Первісна історія України / Л. Л. Залізняк. – К. : Вища школа, 1999. – 261 с.
12. Леви-Стросс К. Неприрученная мысль / К. Леви-Стросс // Первобытное мышление. – М. : Терра, 1999. –
С. 111-337.
13. Лосев А. Ф. Диалектика мифа / А. Ф. Лосев // Самое само. – М. : Эксмо-Пресс, 1999. – С. 205-404.
14. Луцій Септимій. Щоденник Троянської війни у шести книгах (уривки) / Луцій Септимій // Хроніка-
2000. Український культурологічний альманах. – 2000. – Вип. 33. – С. 88-89.
15. Мелетинский Е. М. Поэтика мифа / Е. М. Мелетинский. – М. : Терра, 2000. – 407 с.
16. Отрощенко В. В. Идеологические воззрения племен эпохи бронзы на территории Украины (по
материалам срубной культуры) / В. В. Отрощенко // Обряды и верования древнего населения Украины.
– К. : Наукова думка, 1990. – С. 5-17.
17. Раевский Д. С. Модель скифской культуры / Д. С. Раевский // Мир скифской культуры. – М. : Языки
славянских культур, 2006. – С. 265-574.
18. Янковская Н. Б. Ашшур, Митанни, Аррапхэ / Н. Б. Янковская // История Древнего мира : в 3-х т. :
Ранняя древность. – М. : Гл. ред. восточной литературы, 1989. – С. 174-197.
Бородин С.В. УДК 94(477)«17»
360 ЛЕТ СОБЫТИЯМ, СВЯЗАННЫМ С НАЧАЛОМ НАЦИОНАЛЬНО-
ОСВОБОДИТЕЛЬНОЙ ВОЙНЫ УКРАИНСКОГО НАРОДА СЕРЕДИНЫ XVII В.
Актуальность. При рассмотрении актуальности данного вопроса необходимо раскрыть сложность
отношений Б.Хмельницкого и Гетьманщины, с точки зрения тогдашней практики международных
взаимоотношений, с соседними государствами и вхождение войска Б.Хмельницкого в так называемую
православную нишу.
С началом восстания Б.Хмельницкого новое, еще не узаконенное, казацкое государство все больше
втягивалось в систему международных отношений, обозначенными религиозными различиями и
традициями религиозных межгосударственных союзов. Восстание против католической Речи Посполитой,
казаччина автоматически превратила в своих врагов католические государства Европы, и нашла
потенциальных союзников в странах некатолических: мусульманских (Крым и Османская империя),
протестантских (Трансильвания, хотя и зависимая от Стамбула; грозная для своих соседей Швеция и
далекая Англия) [1].
Фактически, на начало Хмельниччины казаччина не проявляла толерантности в своих взглядах
относительно религиозной принадлежности, потенциальных партнеров и союзников. Первым важным (а с
точки зрения военно-политическим и религиозным также революционным) шагом на пути поиска
союзников было заключение военного союза с Крымом, который обеспечивал Хмельницкому важные
победы в первые месяцы восстания и был важным фактором его военной стратегии в последующие годы[2].
Союз с ханом вызывал недовольство и нарекания украинского населения на поведение татар, которые
часто, иногда с разрешения гетмана, брали ясыр на украинских землях. Упреки со стороны христиан на
союз с их врагами–мусульманами – сыпались на Хмельницкого как со стороны римских католиков,
поляков, так и со стороны своих православных.
Нарекания и обвинения, однако, не оказывали значительного влияния на политику Б.Хмельницкого.
Исходя из военно-стратегических планов, он на протяжении шести лет поддерживал союз с Крымским
ханством, отказался от просьб Венецианского сената начать активные действия против турок в 1650 году, а
после поражения под Берестечком в 1651 году формально принял подданство султана. Только не
готовность Османов поддержать этот акт военной силой и оказать надежную действенную помощь
казацкому гетману в его сложной борьбе с Польшей остановило Украину на пути дальнейшей
политической интеграции с империей вслед за другими вассалами Стамбула восточной и западной Европы,
кроме православной Молдавии и Валахии. Этот путь облегчался тем фактом, что в религиозной политике
Османы практиковали православие и протестантизм своих восточноевропейских подданных,
противопоставлять эти религиозные конфессии католицизму главных соперников Порты в Европе –
Габсбургам [3].
Что касается отношений с протестантскими государствами, то Хмельницкий, со своей стороны,
проявил наибольшую активность в отношениях с Трансильванией, а позже со Швецией. Не оставил он без
внимания также отношения с Янушем Радзивилом, литовским гетманом и неофициальным литовским
протестантом, который был женат на православной – дочери молдавского государя Василя Лупу.
Такой же удобной с точки зрения тогдашней практики международных взаимоотношений было для
Хмельницкого и Гетманщины православная ниша. Хмельницкий с самого начала восстания обращал особое
Бородин С.В.
360 ЛЕТ СОБЫТИЯМ, СВЯЗАННЫМ С НАЧАЛОМ НАЦИОНАЛЬНО-ОСВОБОДИТЕЛЬНОЙ ВОЙНЫ
УКРАИНСКОГО НАРОДА СЕРЕДИНЫ XVII В.
28
внимание на Молдавию, по началу думал самому занять молдавский престол, а затем убедил Лупу отдать
его дочь Розанду замуж за своего сына Тимоша. Этот брак роднил Хмельницкого не только с православным
царственным родственником, а также с протестантской ветвью Радзивилов [4].
Однако главным потенциальным союзником казацких политиков в православном мире была не
маленькая, переживающая переориентацию на Речь Посполитую, Молдавия, а могучая и традиционно анти-
польская Россия. Восстание Б.Хмельницкого перевело отношения между Москвой и казачеством в другое
русло, где впервые важнейшее место заняли религиозные мотивы. В зависимости от успехов или неудач
восстания вопрос московской поддержки имел большее или меньшее значение в козацко-московском
диалоге, а также религиозная тема всегда присутствовала в нем. Как правило, она никогда не доминировала
в этих отношениях, но всегда отображала динамику казацко-московских переговоров.[5]
Путь к Переславлю украинской и московской элиты был проложен религиозно-политическим альянсом
и событиями тридцатилетней войны 1618-1648 г.г., где роль религиозного фактора нельзя переоценивать.
Подводя итоги, необходимо обратить внимание на такой момент, как договор 1654 года о принятии
Войска Запорожского под протекцию царя. Он был целиком логичным результатом развития украинско-
российских политических отношений 1649-1653 гг., в так же той конфигурацией международных
взаимоотношений, которая сложилась на то время в Центральной и Западной Европе.
Источники и литература:
1. Plokhy Serhii. Крила протекції : до визначення правового змісту Переяславської угоди 1954 року //
Mediaezalia Ucrainsca : ментальність та історія ідей. – К., 1995. – Т. 4. – С. 76-85.
2. Стороженко І. Українсько-кримсько-татарський союз 1648 року / І. Стороженко // Національно-
визвольна війна українського народу середини XVII століття : політика, ідеологія, військове мистецтво.
– К., 1998. – С. 81-91.
3. Пріцак О. Союз Хмельницького с Турцией 1648 р. / О. Пріцак // Записки наукового товариства ім.
Шевченка. – Мюнхен, 1948. – Т. 156. – С. 143-164.
4. Грушевський М. Історії України-Русі / М. Грушевський.
5. Шевченко Ф. П. Політичні та економічні зв’язки України з Росією в середині XVII ст. / Ф. П.
Шевченко. – К., 1959.
Воронко О.Г. УДК 314.122.6(477.75)„19”
ОСОБЛИВОСТІ ЕТНОДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У КРИМУ В ДРУГІЙ
ПОЛОВИНІ ХХ СТ.
Дослідження суспільних процесів в Україні, як у країні багатонаціональній потребує врахування
особливостей розвитку усіх етнічних спільнот. Історичний підхід до вивчення динаміки чисельності
населення, змін його статево-вікової структури передбачає виокремлення серед інших дослідницьких
аспектів також предметного аналізу етнодемографічних процесів. При цьому необхідно зважати на те, що
складність і суперечливість демографічного розвитку в сучасній Україні обумовлена не лише системною
суспільною кризою 1990-х рр., але й процесами, які відбувалися у попередні десятиліття. Така постановка
питання передбачає розгляд змін в етнодемографічній структурі населення в історичній ретроспективі.
Водночас важливим є виявлення регіональних тенденцій етнодемографічних процесів в Україні, які за
багатьма параметрами визначають загальноукраїнську ситуацію. Одним із найбільш етнічно розмаїтих за
складом населення регіонів України є Крим. Своєрідними рисами визначається й демографічний розвиток
регіону, причинно-наслідкові зв’язки змін у статево-віковому складі різних етнічних груп, представники
яких населяють АР Крим.
Необхідність здійснення наукового аналізу в зазначеному тематичному напрямі обумовлюється й тим,
що вітчизняній історичній науці бракує узагальнюючих праць з етнодемографічної історії розвитку як
українського суспільства в цілому, так і окремих його складових. Загалом, незважаючи на значний досвід у
студіюванні етнодемографічної проблематики, слід вказати, що найбільш ґрунтовні дослідження, як
правило, стосуються України в цілому [1]. Регіональний напрям дослідницької діяльності у сфері вивчення
етнодемографічних процесів в Україні другої половини ХХ – початку ХХІ ст. тільки-но починає
активізуватися [2].
Незважаючи на те, що Криму властивий чітко виражений взаємозв’язок етнополітичних та
етнодемографічних процесів, існує мало сучасних історичних праць, в яких би системно аналізувався
етнодемографічний розвиток Криму. Спроби дослідження проблематики передусім здійснюються у
контексті вивчення історії існування в регіоні окремих етнічних спільнот [3]. Втім, незважаючи на
приділення окремої уваги в таких працях історико-демографічній проблематиці, деякі дослідники вважають
подібні праці упередженими та ідеологічно заангажованими [4, с. 78]. Натомість пропонується вивчення
ситуації передусім стосовно кримськотатарського населення. Демографічні ж процеси, які властиві іншим
етнічним спільнотам регіону, навіть найбільш чисельним – росіянам і українцям, вивчаються тільки
епізодично. Між тим об’єктивність оцінки загальної етнодемографічної ситуації в регіоні потребує
комплексного аналізу динаміки статево-вікового складу всіх найбільших етнічних груп.
|