Забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін

Мета роботи - розглянути основні теоретичні та методологічні підходи щодо забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорених кліматичних змін, розглянуті ймовірні наслідки та подальший розвиток кліматичних змін в контексті продовольчої безпеки, проаналізувати статистичні данні щодо кл...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Новіков, Є.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55378
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	зАбезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін / Є.Ю. Новіков // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 220. — С. 70-73. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-55378
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-553782014-02-09T03:12:54Z Забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін Новіков, Є.Ю. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Мета роботи - розглянути основні теоретичні та методологічні підходи щодо забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорених кліматичних змін, розглянуті ймовірні наслідки та подальший розвиток кліматичних змін в контексті продовольчої безпеки, проаналізувати статистичні данні щодо кліматичних змін, та їх впливу на питання світової продовольчої безпеки. 2012 Article зАбезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін / Є.Ю. Новіков // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 220. — С. 70-73. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55378 338.246:632.11 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Новіков, Є.Ю. Забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін Культура народов Причерноморья
description	Мета роботи - розглянути основні теоретичні та методологічні підходи щодо забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорених кліматичних змін, розглянуті ймовірні наслідки та подальший розвиток кліматичних змін в контексті продовольчої безпеки, проаналізувати статистичні данні щодо кліматичних змін, та їх впливу на питання світової продовольчої безпеки.
format	Article
author	Новіков, Є.Ю.
author_facet	Новіков, Є.Ю.
author_sort	Новіков, Є.Ю.
title	Забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін
title_short	Забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін
title_full	Забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін
title_fullStr	Забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін
title_full_unstemmed	Забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін
title_sort	забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2012
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55378
citation_txt	зАбезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін / Є.Ю. Новіков // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 220. — С. 70-73. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT novíkovêû zabezpečennâglobalʹnoíprodovolʹčoíbezpekivumovahpriskorennâklímatičnihzmín
first_indexed	2025-07-05T06:40:15Z
last_indexed	2025-07-05T06:40:15Z
_version_	1836788079359164416
fulltext	Малакостова З.М., Струнін П.А. АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 70 13. Регіональна програма "Питна вода Луганщини на 2006-2020 роки". Рішення обласної ради від 23.09.2005 № 20/85 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.loga.gov.ua 14. Регіональна цільова програма будівництва (придбання) доступного житла в Луганській області на 2010- 2017 роки. Рішення обласної ради від 22.10.2010 № 39/8 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.loga.gov.ua 15. Регіональна програма енергоефективності Луганської області на 2011-2015 роки. Рішення обласної ради від 22.10.2010 № 39/7 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.loga.gov.ua 16. Обласна програма охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 роки. Рішення обласної ради від 25.02.2011 № 3/17 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.loga.gov.ua 17. Регіональної цільової програми розвитку екологічної мережі Луганської області на 2010-2020 роки. Рішення обласної ради від 03.12.2009 № 32/19 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.loga.gov.ua 18. Регіональна цільова соціальна програма розвитку цивільного захисту Луганської області на 2009-2013 роки. Рішення обласної ради від 03.09.2009 № 30/22 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.loga.gov.ua Новіков Є.Ю. УДК 338.246:632.11 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ПРИСКОРЕНИХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН Актуальність проблеми. Забезпечення глобальної продовольчої безпеки на сьогодні є одним з найбільш актуальних питань міжнародної координації економічної політики, що пов’язано з зниженням об’ємів світового виробництва сільськогосподарської продукції, у тому числі в зв’язку з кліматичними змінами, і в той же час зростаючим споживанням продовольства, що переважно обумовлено зростом населення планети. Вивчення проблеми продовольчої безпеки не є новим, в 70 – 90 роках ХХ ст. продовольчу безпеку почали розглядати переважно крізь призму наявності, стабільності, використання і доступу до продовольчих ресурсів. На початку ХХІ ст. завдання забезпечити високий рівень світової продовольчої безпеки стало пріоритетним напрямком діяльності ООН. Постановка проблеми. Враховуючи все зазначене вище, мета даної статті зводиться до оцінки та аналізу стану глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорених кліматичних змін, які дозволяють більш детально зрозуміти сутність впливу кліматичних змін на питання світової продовольчої безпеки. Об’єктом дослідження виступає питання забезпечення глобальної продовольчої безпеки світу. Предметом дослідження даної статті є оцінка та аналіз впливу кліматичних змін на ефективність забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Враховуючи сучасний характер досліджень глобальної продовольчої безпеки, найбільший науковий інтерес викликає аналіз чинників зміни клімату в контексті впливу на сучасну світову продовольчу безпеку. Питання глобальної продовольчої безпеки, як в цілому, так і в зв’язку з кліматичними змінами активно досліджуються вітчизняними та закордонними вченими: Лоббел Д.Б. , Бюрке М.Б., Фелкон В.П., Клайн В.Р. Одаренко Ю., Щекович О.С., Гойчук О. І., Кочетков О. В., Марков Р.В., Лукінов І.І. та іншими. Однак, незважаючи на такий значний інтерес з боку наукової спільноти до проблеми глобальної продовольчої безпеки, більшість досліджень орієнтована на аналіз багатьох чинників продовольчої безпеки і лише незначна кількість досліджень присвячена впливу глобальних кліматичних змін на проблеми глобального забезпечення продовольчої безпеки. Мета роботи розглянути основні теоретичні та методологічні підходи щодо забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорених кліматичних змін, розглянуті ймовірні наслідки та подальший розвиток кліматичних змін в контексті продовольчої безпеки, проаналізувати статистичні данні щодо кліматичних змін, та їх впливу на питання світової продовольчої безпеки. Варто зазначити, що трактування поняття продовольчої безпеки дуже різноманітне. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН ФАО наводить наступне тлумачення поняття продовольчої безпеки - «коли існує ситуація де всі люди, у будь який час, мають фізичну, соціальну та економічну можливість доступу до безпечної та поживної їжі, що відповідає їх потребам для активного та здорового життя» [1]. Це визначення складається з доступності, стабільності, та використання продовольчих ресурсів. Національний інститут стратегічних досліджень України наводить таке визначення продовольчої безпеки – «це такий рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально-політичну стабільність у суспільстві, виживання і розвиток нації, особи, сім'ї, стійкий економічний розвиток» [2]. Б.А. Чернякова визначає продовольчу безпеку «як забезпечення життєво важливими продуктами харчування з власних джерел та їх доступність для всіх, в об’ємах та асортименті, максимально задовольняючий необхідні та корисні потреби»[3]. В останнє десятиліття продовольча проблема настільки загострилася, що мова йде не про продовольчу безпеку, а про продовольчу кризу. Країни світу доцільно умовно поділити на три групи в контексті відношення до продовольчої безпеки: http://www.loga.gov.ua/ http://www.loga.gov.ua/ http://www.loga.gov.ua/ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 71 - імпорто-орієнтовані країни – це країни, що переважно забезпечують свою продовольчу безпеку за рахунок іноземних поставок продовольства, ще їх можна назвати «продовольчо-залежними»; - експорто-орієнтовані країни – це країни, які володіють достатньою кількістю ресурсів та потужністю, щоб водночас забезпечити власну продовольчу безпеку, та ще експортувати частину продовольчі товари та сировину іншим державам; - достатні країни, що мають змогу за всіма показниками забезпечити продовольчу безпеку за рахунок власного виробництва, ресурсів та потужностей. Як зазначають дослідники на продовольчу безпеку впливає ряд чинників, в першу чергу це: - рівень розвитку та стабільності сільськогосподарського виробництва; - доходи та якість харчування населення; - рівень забезпеченості продовольчими ресурсами; - об’єми продовольчих запасів; - виробничий потенціал сільського господарства; - ступінь екологізації, якість аграрної та харчової продукції тощо. Виходячи з того, що забезпечення продовольчої безпеки питання глобальне, а не лише національне, варто відзначити, що діяльність пов’язану з глобальною продовольчою безпекою вирішують понад 30 міжнародних установ. Провідними міжнародними організаціями в цій сфері є спеціалізовані установи ООН ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку, ВПР (Всесвітня продовольча рада), Світова продовольча програма – спільний орган ООН та ФАО, створений для надання продовольчої допомоги. В останні роки, простежується тенденція до посилення екологічного аспекту продовольчої безпеки, що переважно обумовлено обмеженою кількістю природних ресурсів та необхідністю переходу на нову систему господарювання – природоохоронну. Що пов’язано з таким глобальний явищем, як зміна клімату. Процес кліматичних змін значною мірою впливає на сільськогосподарське виробництво продуктів харчування, та безпосередньо впливає на виробництво продовольства, через агроекологічні зміни відбувається перерозподіл доходів і таким чином, змінюється попит на сільськогосподарську продукцію. Температурні зміни та опади пов’язані з викидами парникових газів, вносять зміну у продовольчі можливості землі. Велике значення мають негативні перспективи розвитку шкідників та нові захворювання через зміну клімату, що у перспективі може негативно відобразитися на рослинах та тваринах (пташиний грип). Продовольча безпека може опинитися під загрозою в наслідок поганої гігієни, що походить з нестачі прісної води, або невеликий термін зберігання продуктів харчування в силу глобального потепління та аномально високих температур. У різних сферах господарства кліматичні зміну можуть завдати різні негативні наслідки. Так у тваринництві зміни клімату призведуть до зростання потреби у воді, це пов’язано з зростання температурного режиму отже і ростом потреби тварин у воді. Також негативний вплив матимуть тепловий удар і як результат зниження продуктивності та рівня народжуваності [4]. Повені та посухи порушать синхронізацію між запиленням і цвітінням культур, що призведе до втрати продовольства та гибелі рослин [5]. Відносно водних екосистем, то кліматичні зміни вплинуть значною мірою на популяцію видів, що існують у закритих озерах тощо. На водну екосистему, їх флоту та фауну, приходиться найбільша доза викидів вуглецю та азоту на Землі. Зміни клімату можуть впливати на стабільність виробництва та зрощування продуктів харчування крізь призму посух та повеней. Через такі екстремальні кліматичні зміни дуже багато врожаю втрачається, що тягне за собою відсутність достатньої кількості продовольства та систематичне зростання цін на продукти харчування тощо. За даними Міжнародної групи експертів з питань кліматичних змін ООН у 21 столітті середня температура поверхні Землі зросте від 1.1 до 6.4 °C за Цельсієм, що стане причиною повеней, посух тощо, і таким чином негативно вплине на врожаї сільськогосподарської продукції. Одним з головних чинників, що впливають на кліматичні зміни є викиди парникові викиди, а саме вуглекислий газ (CO2) та метан (CH4). За останніми даними концентрація цих шкідливих газів в атмосфері Землі збільшилася на 31% та 149% відповідно, в порівнянні з їх кількістю на початку промислової революції. Близько половини всіх парникових газів, одержуваних у ході господарської діяльності людства, залишаються в атмосфері. Близько трьох чвертей всіх антропогенних викидів парникових газів за останні 20 років стали результатом видобутку і спалювання нафти, природного газу і вугілля. Велика частина інших викидів викликана змінами ландшафту, в першу чергу вирубкою лісів [6] [7]. Незважаючи на міжнародні обов’язки по зменшенню шкідливих викидів середньорічна температура все одно зростає. Головним стримуючим чинником відносно викидів шкідливих викидів є Кіотський протокол. Представляє собою міжнародну угоду про обмеження викидів в атмосферу шкідливих парникових газів. Головна мета цієї угоди стабілізація рівня концентрації парникових газів в атмосфері, який не допускав небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети [8]. Саме тому необхідна адаптація до нових кліматичних умов, цей процес вже розпочато, з 2008 року вже почали обговорювати питання адаптації на Міжнародному симпозіумі з питань зміни клімату та продовольчої безпеки у Південній Азії, на Міжнародному семінарі з адаптації до кліматичних змін у сільському господарстві у Західній Африці у 2009 році; Зміни клімату та продовольча безпека у Східній Європі у 2011 році тощо. Всі ці заходи направлені на пошук діючого способу подолання продовольчої безпека саме в контексті зміни клімату. Новіков Є.Ю. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ПРИСКОРЕНИХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН 72 Однією з найвпливовіших світових організацій є ФАО. Головна діяльність організації це інформаційне забезпечення, інформація щодо розвитку у сфері сільського господарства. Організація обмінюється досвідом у сфері формування сільськогосподарської політики, планування, підготовки законодавчої бази та формування стратегії розвитку та підтримки АПК та зниження голоду. Інформаційні ресурси ФАО використовуються у багатьох проектах. Для їх виконання залучається фінансова підтримка розвинених держав, банків розвитку тощо. Близько 40 років свого існування ФАО сприяє розповсюдженню інноваційних програм по боротьбі з сільськогосподарськими шкідниками. Значна кількість фермерів ознайомилися з процесом моніторингу екосистем і таким чином, можуть контролювати появу шкідників, отже можуть звести до мінімуму використання хімічних речовин. ФАО також проводить політику технічної допомоги відносно до фермерів, а саме допомагає нарощувати продовольчий потенціал. Перше що необхідно зробити для адаптації до кліматичних змін це зменшити вразливість відносно до змін клімату, у цьому контексті адаптація тісно пов’язана із управлінням ризиками. На сьогодні діє проект ФАО, що було затверджено у Бангладеш, який полягає в тому, що на місцевому рівні впроваджуються заходи з удосконалення агрономічного управління, диверсифікація прибутків, пропаганда знань та рекомендації щодо методів введення адаптації до сільськогосподарської діяльності. Використання кліматичних даних та прогнозів дозволяє підвищити рівень ефективності систем сільського господарства та підвищити їх стійкість до кліматичних змін. Дуже багато країн вже зіткнулися з наслідками зміни клімату, це переважно нерегулярність та непередбачуваність опадів, велика кількість повеней та посух. За даними, що наводить науково- дослідницький центр з епідеміології та стихійних лих «в останні десятиліття кількість стихійних лих збільшилася на 7.5% на рік». У серпні липні 2010 року, наприклад, аномальний рівень мусонних дощів став наслідком масштабної повені у Пакистані, площа якої досягла розмірів держави Італія. У результаті повені загинуло більш ніж 1500 чоловік та постраждало близько 20 млн. чоловік, було знищено гектари сільськогосподарських культур. Очікується, що до 2015 року число постраждалих від стихії людей сягне 375 млн. на рік. За експертними оцінками до 2050 року масштаби голоду збільшаться на 10-20%, а кількість дітей, що не отримали належне харчування зросте на 21% або дорівнюватиме 24 млн. чоловік. [9] Наслідки зміни клімату поширюватимуться не рівномірно з географічної точки зору, і найбільш вразливими регіонами будуть ті, в яких відсутність продовольчої безпеки відчувається особливо сильно. Це переважно регіони Африки на Південь від Сахари та регіон Південної Азії, де спостерігається найбільший рівень недоїдання на планеті [10]. Лише у Африці 650 млн. людей живуть за рахунок незрошуваного землеробства, все існуючи в умовах з нестачею продовольства та питної води і всі ці проблеми погіршаться зі зміною клімату. Орієнтовно до 2025 року буде втрачено дві третини земель придатних для землеробства за оцінками ФАО. Таким чином, подальші кліматичні зміни спричинять зниження рівня світової продовольчої безпеки, в цьому контексті значну роль почнуть відігравати конфлікти, підґрунтям для яких стане продовольча безпека, захоплення нових придатних для землеробства територій тощо. Врожайність культур та продуктивність тваринництва постраждає не тільки від зміни клімату, але і від ефекту, що цей процес вплине на екосистеми та порушить рівновагу між сільськогосподарськими культурами та запилювачами, шкідниками та їх природними ворогами. Зміна оточуючого середовища, температурі, вологості призведе до розповсюдження тварин-шкідників та рослин-шкідників, а також нових захворювань, тварин та рослин тощо. Безперечно, кліматичні зміни вплинуть на використання продуктів харчування. Перманентне зростання цін на продовольство і питну воду можуть призвести до загострення проблеми недоїдання, і також підвищенню ризиків антисанітарії та здоров’я. Захворювання будуть з’являтися в регіонах де раніше не спостерігалися, що в свою чергу призведе до поширювання інфекційних захворювань. Систематичне недоїдання призведе до зниження рівня працездатності та зменшенню прибутків. За даними Міжнародної сільськогосподарської організації світові ціни на продовольчі товари б’ють світові рекорди, індекс цін досяг найвищого рівня в 231 пункт на 2011 рік. Індекс цін на зернові зріс на 3% у січні в порівнянні з груднем 2010 року, і становив 245 пунктів, але все ж таки не досягнув рівня показників 2008 року на 11%. Індекс цін на олійні культури піднявся на 5.6% до 278 пунктів і наблизився до рекордного рівня червня 2008 року, ціни на молочні продукти склали 221 пункт у січні, тобто спостерігається тенденція до росту, на 6.2% порівняно з груднем, але все ще залишається на 17% нижче пікових значень в листопаді 2007 р. Стійкий світовий попит на молочні продукти на тлі звичайного сезонного спаду виробництва в південній півкулі продовжив зміцнювати ціни на молочні продукти. Індекс цін на цукор дорівнював 420 пунктів в січні 2011 року, тобто виріс на 5.4% порівняно з груднем 2010-го. Загалом, світові ціни на цукор, залишаються високими завдяки напруженості в питаннях поставок. Висновки. Загалом глобальна продовольча безпека в контексті зміни клімату сприяє появі нових загроз і в той же час впливає на зростання індивідуальної вразливість людей, суспільства та держав в цілому. Форсована деградація природних ресурсів в комбінації з екстримально високими та низькими температурами, повенями та посухами обумовленими глобальними змінами клімату, призведе до виснаження природних ресурсів планети і до неможливості забезпечення повноцінної продовольчої безпеки. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 73 Таким чином, проблема глобальної продовольчої безпеки в контексті кліматичних змін набуває дедалі серйознішого значення через безліч причин. Забезпечення світової продовольчої безпеки повинно стати головним пріоритетом державної політики, включаючи широкий спектр національних, економічних, соціальних, демографічних та екологічних факторів. Але, як показують дослідження, одним з головних факторів є екологічний фактор, а саме кліматичні зміни, які призводять до втрати врожаїв по всій планеті, через аномально високі та низькі температури, що тримаються у регіонах де це їм не властиво, розповсюджене явище посух та повеней, які завдають нищівної шкоди для землеробства та скотарства. Саме фактор кліматичних змін, реально загрожує продовольчій безпеці у глобальному вимірі, і потребує негайного вирішення. Джерела та література: 1. Римськая декларація з всесвітньої продовольчої безпеки : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rau.su/observer/N3-4_97/019.htm. 2. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення : [Електронний ресурс] / Нац. ін-т стратегічних досліджень України. – Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/book/rozdil/rozd11.htm. 3. Черняков Б. А. Политика продовольственной безопасности зарубежных стран и интересы России / Б. А. Черняков // Экономика сельского хозяйства и перерабатывающей промышленности. – 2002. – № 5. 4. Генетические компоненты теплового удара у свиней в заключительной стадии откорма: развитие функции тепловой нагрузки / Б. Зумбах, И. Мизталь, С. Цурута, Х. П. Санчес, М. Азайн, В. Херринг, Дж. Холл, Лонг Т. и Кульбертсон // Журнал наук о животных. – М., 2008. – № 86. – С. 2082-2088. 5. Кйоль М. Возможное воздействие изменения климата на опыление растений / М. Кйоль, А. Нильсен, Н. К. Стенсет. – Рим : ФАО, 2011. 6. Climate Change and Biodiversity. IPCC Technical Paper V — April 2002 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ipcc.ch/publications_and_data/publications_and_data_technical_papers.shtml. 7. Climate Change 2001: The Scientific Basis : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.grida.no/publications/other/ipcc_tar/?src=/climate/ipcc_tar/wg1/006.htm. 8. The United Nations Framework Convention on Climate Change : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://unfccc.int/essential_background/convention/background/items/1353.php 9. Martin Parry. Assessing the costs of adaptation to climate change : [Електронний ресурс] / Martin Parry. – Режим доступу : http://pubs.iied.org/pdfs/11501IIED.pdf. 10. Schlenker and Lobell. Robust Negative Impacts of Climate Change on African Agriculture // Environmental Research Letters. – 2010. – № 5. Олейник М.А. УДК 351.84 (477) ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ СОЦИАЛЬНОГО СТРАХОВАНИЯ В УКРАИНЕ Постановка проблемы. Роль социального страхования весьма существенна в национальной экономике, поскольку, имея дефицитный бюджет, всестраховые выплаты Украина финансирует именно из бюджетов фондов социального страхования, доходная часть которых формируется за счет взносов юридических и физических лиц, т.е. вопросы уплаты взносов и распределения финансовых ресурсов в социальном страховании касаются почти всех граждан Украины. Таким образом, очевидна необходимость изучения функционирования фондов общеобязательного государственного социального страхования, их влияния на социально-экономическое развитие общества, а также пути совершенствования страховой системы государства. Анализ последних исследований и публикаций. Проблемы функционирования фондов социального страхования, начисления и уплаты страховых взносов находятся в центре внимания многих ученых, экономистов, а именно: О.В. Белинская, Н.М. Внукова, Ю.С. Коноплина, Н.А. Кузьминчук, В.М. Опарин, В.В. Скуратовский, Юрий С.И. Однако, несмотря на глубокие исследования отечественных ученых, существует целый ряд проблем, связанных с социальным страхованием, которые требуют дополнительного изучения. Цель и задания исследования. В статье проводится анализ основных аспектов социального страхования в Украине, определяются проблемные вопросы развития социального страхования в существующей экономической ситуации и предлагаются направления совершенствования системы социального страхования в Украине. Изложение основного материала. После принятия Украиной независимости институт социального страхования постепенно становится основной формой реализации прав граждан на социальную защиту. В то же время социальное страхование продолжает активно развиваться под воздействием факторов экономического и демографического характера, которые создают достаточно жесткие внешние условия для его функционирования. Основные идеи и перспективы развития социального страхования как системы гарантий права граждан на социальную защиту сформулированы в Основах законодательства об общеобязательном государственном социальном страховании от 14 января 1998 г., где социальное страхование рассматривается в двух аспектах: экономическом и правовом. С экономической точки зрения, социальное страхование представляет собой часть доходов субъектов хозяйственной деятельности, http://www.rau.su/observer/N3-4_97/019.htm http://old.niss.gov.ua/book/rozdil/rozd11.htm http://www.ipcc.ch/publications_and_data/publications_and_data_technical_papers.shtml http://unfccc.int/essential_background/convention/background/items/1353.php http://pubs.iied.org/pdfs/11501IIED.pdf

Забезпечення глобальної продовольчої безпеки в умовах прискорення кліматичних змін

Institution

Ähnliche Einträge