Симфонія жіночих образів у творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса
Мета статті полягає у виявленні та демонструванні крізь призму міфопоетичних уявлень своєрідності жіночих образів у творчій спадщині Лесі Українки та Роберта Грейвса та їх суспільного значення....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55469 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Симфонія жіночих образів у творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса / Д.В. Школенко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 199, Т. 1. — С. 133-135. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-55469 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-554692014-02-09T03:19:14Z Симфонія жіночих образів у творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса Школенко, Д.В. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Мета статті полягає у виявленні та демонструванні крізь призму міфопоетичних уявлень своєрідності жіночих образів у творчій спадщині Лесі Українки та Роберта Грейвса та їх суспільного значення. 2011 Article Симфонія жіночих образів у творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса / Д.В. Школенко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 199, Т. 1. — С. 133-135. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55469 821.161.2(410)-2.09 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Школенко, Д.В. Симфонія жіночих образів у творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса Культура народов Причерноморья |
| description |
Мета статті полягає у виявленні та демонструванні крізь призму міфопоетичних уявлень своєрідності жіночих образів у творчій спадщині Лесі Українки та Роберта Грейвса та їх суспільного значення. |
| format |
Article |
| author |
Школенко, Д.В. |
| author_facet |
Школенко, Д.В. |
| author_sort |
Школенко, Д.В. |
| title |
Симфонія жіночих образів у творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса |
| title_short |
Симфонія жіночих образів у творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса |
| title_full |
Симфонія жіночих образів у творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса |
| title_fullStr |
Симфонія жіночих образів у творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса |
| title_full_unstemmed |
Симфонія жіночих образів у творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса |
| title_sort |
симфонія жіночих образів у творчості лесі українки та роберта грейвса |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55469 |
| citation_txt |
Симфонія жіночих образів у творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса / Д.В. Школенко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 199, Т. 1. — С. 133-135. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT školenkodv simfoníâžínočihobrazívutvorčostílesíukraínkitarobertagrejvsa |
| first_indexed |
2025-07-05T06:43:57Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:43:57Z |
| _version_ |
1836788312176590848 |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
133
Кн. 1. – 248 с.
Школенко Д.В. УДК 821.161.2(410)-2.09
СИМФОНІЯ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
ТА РОБЕРТА ГРЕЙВСА
На початку ХХ століття багато письменників і художників звертаються до образів і форм народного
мистецтва, до художньої структури міфу, відроджуючи його на сучасному ґрунті. Окрім того, актуальним
питанням доби початку ХХ століття було визначення ролі й місця жінки в суспільстві, питання емансипації
жінок. Так, Леся Українка однією з перших в українській літературі підняла питання щодо зміни положення
жінок в тогочасному суспільстві, надання їм волі та права вибору. Так само й Роберт Грейвс, відомий
англійський поет межи століть, наголошував на винятковості та величі Жінки.
Мета статті полягає у виявленні та демонструванні крізь призму міфопоетичних уявлень
своєрідності жіночих образів у творчій спадщині Лесі Українки та Роберта Грейвса та їх суспільного
значення.
Актуальність наукової роботи обумовлена тим, що компаративізм оригінального втілення жіночого
образу у творчості відомого англійського поета ХХ століття Роберта Грейвса та української поетеси Лесі
Українки не тільки збагачує наше уявлення про особливості літературної спадщини митців, але є
невичерпним джерелом зміцнення акцентів щодо положення Жінки в суспільстві.
Надзвичайний в усіх своїх виявах поета, дослідника поезії, гуманітарія, романіста, міфолога, Роберт
Грейвс – один із самих оригінальних письменників Англії початку ХХ століття. [2, c.5] У вітчизняному
літературознавстві його творчість досліджена недостатньо. Серед українських вчених більше за інших
писав про Грейвса О.С.Козлов. Творчість же Лесі Українки вивчали такі дослідники як М.Євшан,
І.Денисюк, Д.Донцов, Г.Гейне, М.Зеров тощо, а серед українських письменників – М.Рильський,
Л.Костенко, І.Франко та ін. [13, c.262-263].
Роберт Грейвс ніколи не прагнув бути сучасним, заявляючи, що поет повинен писати як окремий поет,
а не як ціла епоха. Він прагнув повернути поезію до її магічних витоків та підняти божественний образ
Жінки, Білої Богині, на найвищий щабель. [2, c.6] В цьому його погляди збігаються з поглядами Лесі
Українки, яка однією з перших наголошує на винятковість жінки, постає на засадах зміщення акцентів
щодо положення жінок в нашому суспільстві. Їй вдалося позбавити свою літературну жінку тавра рабині,
що існувало в патріархальному суспільстві. Саме тому всіх героїнь Лесиних творів можна розподілити на
три основні типи: жінка - "тінь", жінка - "жертва", жінка - "принцеса".
Метафора "тіні" присутня в "Одержимій". Одержима духом Міріам – людина незвичайної сили волі,
яка ніколи не стане на шлях компромісу з переконаннями, власною совістю. [10, с.20] У Гетсиманському
саду, в моменти найбільшого страждання Месії та його молитви "про чашу", Міріам, відкинена Месією,
чується "тут же, поруч, та я німа, як мур оцей, не видна, як сяя тінь, так, мов я не людина, так, наче в мене і
душі нема..." [9, с.22] Вона палка послідовниця Месії, її любов до нього сильніша за смерть. Так, Міріам
ладна була піти на будь-які жертви задля нього. [10, с.20]
Як тип жінки - "тіні" можна розглядати й Мавку з драми-феєрії "Лісова пісня". Мавка, як і Міріам,
палко кохала, але (на відміну від Одержимої) кохання Мавчине було до земного чоловіка. Так, Мавка стане
тінню Лукаша, тільки б він ніколи не покинув і не зрадив її. Вона знаходить в собі сили, щоб переродитися
й народитися як Вічна Жінка. І тут вона знов уподібнюється до "тіні" як уособлення переходу в новий світ -
світ Вічної Жінки.
…Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає. [7, c.230]
Це жінка, чий вогонь кохання сильніший за смерть. [10, c.26-27]Мавка – образ всього прекрасного,
вічно живого. Вона невмируща, як невмирущі вічні пориви до світла. [12, c.10]
Другий тип Лесиної жінки - це жінка - "жертва". Згадаємо хоча б Оксану з драматичної поеми
"Бояриня". Першою її жертвою стає жертва власними інтересами, власною любов'ю до України заради
кохання. Оксана жодного разу не відмежовується від Степана. Останніми словами її були: «Добраніч,
сонечко! Ідеш на захід... Ти бачиш Україну – Привітай!» [7, c.159], – умираюча дівчина вірить, що Україна
хоч колись, але доб'ється волі. Отже, ця, на перший погляд, слабка жінка знаходить у собі сили, щоб
пожертвувати найдорожчим, що в неї є, заради іншої людини.
Більш піднесену жертву приносить одна з героїнь "Камінного господаря" Долорес. Це справжня
“раба кохання ” у своєму найвищому розумінні. [12, c.132] Вона змушує свою душу нести одвічне каяття за
очищення душі її коханого - Дон Жуана. Долорес знаходить екстатичну втіху в саморозп’ятті, в
спокутуванні чужих гріхів. Це тип таких жінок, які всім жертвують заради дорогої людини. [1, c.378]
Сама душа у сьому тілі – дим
жертовного кадила, що згорає
за вашу душу перед Богом… [7, с.301]
Третій тип жіночих персонажів Лесі Українки - це тип жінки - "принцеси". Лесині героїні -
«принцеси» - це Анна з "Камінного господаря" і Кассандра з однойменної поетичної драми. Обидві
представляють вищі верстви населення. Але "високість" цих героїнь різна.
Так, високість Кассандри – це, насамперед, "високість" її думок і слів. Кассандра – пророчиця. Вона
Школенко Д.В.
СИМФОНІЯ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ У ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА РОБЕРТА ГРЕЙВСА
134
вірить в Долю, темну й страшну богиню, сліпу, невблаганну, що не знає ні жалю, ні милосердя. Проте сама
Кассандра усвідомлює, що, перш за все, вона – жінка…[8, c.415-417]
…Я собі не вірю.
Вже бачиш, довершилась божа кара:
не тільки інші, а й сама Кассандра
зневірилась в Кассандрі…[9, с.95]
"Високість" же Анни зовсім інша. Це, насамперед, "високість" натури. Анна – одважна горда жінка, яка
не піддається спокусі Дон Жуана. Але любов Анни – в заповітній мрії. Командор для неї – лише камінна
гора, підтримка, за допомогою якої вона прагне здійснити свою дитячу мрію.
Для гордої і владної душі
життя і воля – на горі високій. [7, c.288]
Воля через владу! Дівоча воля була для неї нічим без влади. Тому Анна не лише сама скоряється
камінному принципу, вона приводить між камінні мури духовної в’язниці і свого коханого. [1, c. 371]
Отже, феміністичні ідеї Лесі Українки знайшли своє відображення в її жіночих образах. Жінки Лесі
Українки - натури сильні, і кожна з них по-своєму прагне подолати вторинність жіночого існування в
патріархальному суспільстві.
Але спробуємо звернутися до творчості відомого англійського поета початку ХХ століття Роберта
Грейвса й розглянути його власну інтерпретацію жіночих персонажів.
В ліриці Роберта Грейвса сенсом життя виступає високе кохання, позбавлене плотської жаги. Кохання –
вічне прагнення чоловіка до коханої, вічне служіння тій, яка персоніфікується в Музу, Царицю, Праматір,
жорстоку й милостиву, що вимагає аскетично-підвищеного кохання й принесення себе в жертву. Грейвс, як
і герой його лірики, - відданий служитель жінки, богині Музи, яка споконвіку надихає поетів. [5, c.578]
У зв’язку з жіночою абсолютною божественністю Роберт Грейвс зазначає: «…Чоловік – полубог, тому
завжди стоїть однією ногою в могилі, а жінка божественна, оскільки може тримати обидві ноги в одному
місці… Чоловік заздрить їй та обманює себе... бо якщо він божественний, то вона навіть не полубогиня, а
звичайна німфа, і його кохання до неї обертається насмішкою та ненавистю». [4, c. 429] Однак поет, який
по-справжньому приклоняється Музі, вміє розрізнити Богиню як вище втілення влади, слави, мудрості та
жіночого кохання і звичайну жінку, яку Богиня робить своєю представницею на місяць, сім років чи навіть
більше. Богиня вічна, й ,можливо, він знов зможе пізнати її через іншу жінку. [3, c.627]
Так, у вірші “The White Goddess” («Біла Богиня») Біла Богиня виступає водночас і Великою Матір’ю
природи, і Музою, і Богинею Кохання.
Whose broad high brow was white as any leper’s,
Whose eyes were blue, with rowan-berry lips,
With hair curled honey-coloured to white hips… [15, с.2219]
(Чиє високе чоло було білим, наче чоло прокаженого,
Чиї очі були блакитними, а вуста червоними, наче ягоди горобини,
З витким волоссям кольору меду, що досягає білі стегна…)
Як і в міфологіях галів та бритів, у поезіях Роберта Грейвса Велика Богиня струнка, наче струмінь
місячного світла (“Your slender body seems a shaft of moonlight”) (“The Visitation”) [14, c.185], граціозна й
велична (“gratious, lofty”) (“Mid-winter waking”) [14, c. 131], гордівлива й розумна (“proud and bright”)
(“Quiestions in the Wood”) [14, c. 162].
В міфопоетичній системі Роберта Грейвса Біла Богиня одягає ритуальну маску (“ritual-mask”) або
маску смерті (“dead mask”, “death mask, smoothly lidded”) (“To Evoke Posterity”) [14, c. 93], «холодну маску
місяця» (“moon’s cold mask”) (“Full Moon”) [14, c. 54 - 55], коли готує смерть для свого героя (“The
Impossible” [14, c. 212]. В такому випадку вона порівнюється з королевою-тираном (“tyrannous queen”)
(“Fool Moon”) [14, c. 54 - 55 ].
Описуючи Троїсту Богиню Місяця, Роберт Грейвс зображує її частково або повністю оголеною:
«Істину поети можуть уявити як оголену жінку: жінку без одягу і прикрас, що так чи інакше визначають її
положення в часі і просторі». [11, c. 580]. Тому Велика Богиня у вірші “White Goddess” («Біла Богиня»)
виступає в оголеній величі (“nakedly worn magnificence”)[15, c.154].
Троїста Богиня Місяця в Роберта Грейвса – Велика Праматір усього сущого, яка дарує життя, рівно як і
смерть, а слід за нею й відродження. «Смерть, народження й краса з’єднуються в Троїстій Богині, яка має
владу над усім, що з’являється на світ – фізичним, духовним, інтелектуальним», - проголошує поет. [11,c.9]
Отже, проведений аналіз дає підстави стверджувати, що жіночі образи в міфопоетичному світі Роберта
Грейвса лише частково збігаються з жіночим пантеоном досліджених ним міфологій. Однак на найвищий
щабель він все-таки ставить Білу Богиню, божественну й величну в усіх її виявах. Самого ж поета митець
розглядає як жерця Богині, яка дарує йому кохання й безсмертя в поезії, платою за які є страждання та
смерть.
Таким чином, в результаті компаративізму творчості Лесі Українки та Роберта Грейвса було виявлено
ряд подібностей в їх інтерпретації жіночих образів. Галерея жіночих персонажів створює образну систему
найвизначніших творів української поетеси. Героїні Лесі Українки складають складну парадигму жіночих
образів: жінка - "тінь", жінка - "жертва", жінка - "принцеса", деякі з яких вона міфологізує. Неможливо й
гідно оцінити ні поезію, ні художню прозу Роберта Грейвса без ознайомлення з його теорією міфу,
центральним образом якого постає Жінка, Велика Богиня, Муза. Роберт Грейвс, використовуючи жіночі
образи з давніх міфологій, дає їм власне, оригінальне трактування, протилежне традиційним міфологічним
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
135
тлумаченням.
Джерела та література
1. Бабишкін О. К. Леся Українка. Життя і творчість / О. К. Бабишкін, В. С. Курашова. – К. : Наукова
думка, 1955. – 477 с.
2. Грейвс Р. Белая Богиня : избранные главы / Р. Грейвс; предисл. Х. Л. Борхеса; пер. с англ. И. Егорова. –
СПб. : Амфора, 2000. – 382 с.
3. Грейвс Р. Белая Богиня : историческая грамматика поэтической мифологии / Р. Грейвс; пер. с англ. Л.
И. Володарская. – Екатеринбург : У-Фактория, 2005. – 956 с.
4. Грейвс Р. Белая Богиня : историческая грамматика поэтической мифологии / Р. Грейвс. – М. : Прогресс-
Традиция, 1999.
5. Грейвс Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; пер. с англ. К. П. Лукьяненко; под ред. и с послесл. А. А.
Тахо-Годи. – М. : Прогресс, 1992. – 620 с.
6. Костенко А. И. Леся Украинка / А. И. Костенко. – М. : Молодая гвардия, 1971. – 352 с. – (Жизнь
замечательных людей : серия биографий).
7. Українка Леся. Вірші. Драматичні поеми / Леся Українка. – К. : ЗАС «Комсомольська правда –
Україна», 2008. – 352 с.
8. Леся Украинка в воспоминаниях современников / В. В. Григоренко, С. А. Макашина, С. И. Машинский,
В. Н. Орлов. – М. : Художественная литература, 1971. – С. 396-418.
9. Українка Леся. Одержима : вибрані драми / Леся Українка; упоряд. В. Агеєва. – К. : Факт, 2008. – 416 с.
10. Українка Леся. Твори : в 2 т. / Леся Українка. – К. : Наук. думка, 1986. – Т. 1 : Поетичні твори;
Драматичні твори / упоряд. і приміт. О. Ф. Ставицького; вступ ст. Л. І. Міщенко; ред. І. О. Дзеверіна. –
608 с. – (Б-ка укр. літ. Дожовт. укр. літ.).
11. Мифы народов мира : энциклопедия в 2 т. / гл. ред. С. А. Токарев, ред.-кол. : И. С. Брагинский,
И. М. Дьяконов, В. В. Иванов и др. – 2-е изд. – М. : Советская энциклопедия, 1992. – Т. 2 : К – Я. –
720 с.
12. Одарченко П. Леся Українка. Розвідки різних років / П. Одарченко. – К. : М. П. Коць, 1994. – 240 с.
13. Українська література : підр. для начв. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / Г. Ф. Семенюк, М.
П. Ткачук, О. В. Слоньовська та ін.; за заг. ред. Г. Ф. Семенюка. – К. : Освіта, 2010. – 352 с.
14. Graves R. Poems Selected by Himself / R. Graves. – Edinburgh, 1966. – 223 p.
15. The Norton Anthology of English Literature : Vol. 2. – XLI. – N. Y., London, 1993. – 2543 p.
|