Рецензія на книгу "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст."
Рецензія на кн.: Гедьо А.В. Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст. – К., 2005. – 416 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Історико-географічні дослідження в Україні |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55507 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Рецензія на книгу "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст." / С. Пахоменко // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 479-483. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-55507 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-555072014-02-09T03:14:24Z Рецензія на книгу "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст." Пахоменко, С. Рецензія на кн.: Гедьо А.В. Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст. – К., 2005. – 416 с. 2009 Article Рецензія на книгу "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст." / С. Пахоменко // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 479-483. — укр. XXXX-0022 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55507 (=14)[477.7)+(477.51)] «16/18» uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Рецензія на кн.: Гедьо А.В. Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст. – К., 2005. – 416 с. |
| format |
Article |
| author |
Пахоменко, С. |
| spellingShingle |
Пахоменко, С. Рецензія на книгу "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст." Історико-географічні дослідження в Україні |
| author_facet |
Пахоменко, С. |
| author_sort |
Пахоменко, С. |
| title |
Рецензія на книгу "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст." |
| title_short |
Рецензія на книгу "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст." |
| title_full |
Рецензія на книгу "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст." |
| title_fullStr |
Рецензія на книгу "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст." |
| title_full_unstemmed |
Рецензія на книгу "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст." |
| title_sort |
рецензія на книгу "грецькі громади ніжина та північного приазов’я в актових матеріалах середини xvii–хіх ст." |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55507 |
| citation_txt |
Рецензія на книгу "Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов’я в актових матеріалах середини XVII–ХІХ ст." / С. Пахоменко // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2006. — Число 9. — С. 479-483. — укр. |
| series |
Історико-географічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT pahomenkos recenzíânaknigugrecʹkígromadinížinatapívníčnogopriazovâvaktovihmateríalahseredinixviihíhst |
| first_indexed |
2025-07-05T06:45:30Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:45:30Z |
| _version_ |
1836788409100664832 |
| fulltext |
479рецензії
УДК (=14)[477.7)+(477.51)] «16/18»
Сергій Пахоменко
Рецензія на кн.: Гедьо А.В. Грецькі громади
Ніжина та Північного Приазов’я
в актових матеріалах середини
XVII–ХІХ ст. – К., 2005. – 416 с.
О
станнім часом дослідження з історії грецьких громад в
Україні носить доволі багатоплановий характер. Най-
сучаснішим грецьким студіям притаманне широке коло
досліджуваних проблем та поступовий вихід за межі «голо-
вних» сюжетів історії діаспори, серед яких традиційно фігуру-
вали проблема етногенезу приазовських греків, переселення з
Криму, господарче освоєння Приазов’я тощо. В цьому зв’язку
монографію Анни Гедьо можна назвати водночас і традиційною,
і новою для вітчизняної елліністки. З одного боку – аналіз дже-
рельної бази, що є невід’ємною частиною наукового досліджен-
ня, міститься в багатьох працях з етнічної історії греків Украї-
ни, з іншого – тільки в праці А.Гедьо вивчення джерел, а саме їх
окремого виду – актових матеріалів стало самостійною метою,
яка обумовила всю логіку рецензованої розвідки. Такий підхід
дозволив розширити комплексність наукової розробки проблем
історії ніжинських та маріупольських греків, простежити певні
паралелі в становищі й історичній долі цих громад, а також на-
дав можливість для глибшого осмислення деяких дискусійних
моментів їх історії.
Визначення актових матеріалів як предмету дослідження й
основного його джерела неминуче ставить в центр дослідниць-
кої уваги питання, пов’язані з особливостями політико-право-
вого статусу грецьких громад Ніжина та Маріуполя, еволюці-
єю їх юридичного становища й характеру самоорганізації. Тому
цілком логічним виглядає те, що вже в передмові авторка чітко
визначається з терміном «громада», який дуже часто застосову-
ється для різних за статусом і ступеню організованості грецьких
480 рецензії
осередків в Україні. А.Гедьо схильна вважати громадою тільки
інституціоналізовані групи населення, що мали юридичне вио-
кремлення та етнічну самоорганізацію – а саме греків Ніжина і
Північного Приазов’я. Вони, на відміну від греків Одеси і Льво-
ва, були об’єктами правових відносин, користувалися гетьман-
ськими та імператорськими привілеями, витворили структури
самоврядування. Торкаючись проблеми типологізації грецьких
діаспорних груп, авторка не тільки диференціює їх, а й надає
додаткову аргументацію акцентуванню дослідницького погля-
ду на осередки Ніжина та Маріуполя, як на вищі за своїм рівнем
організованості і можливостями у порівнянні з іншими грець-
кими анклавами.
Дослідниця зібрала, обробила та систематизувала значний
комплекс історичних документів, що зберігаються в архівах
України (Центральний державний історичний архів України
у Києві, Інститут рукопису Наукової бібліотеки України ім.
В. Вернадського, Держархів Донецької області, Держархів Че-
рнігівської області, Маріупольський краєзнавчий музей) та Ро-
сійської Федерації (Російський Державний архів давніх актів),
також проаналізувала опубліковані збірки документів – збірку
А. Федотова-Чеховського «Акти грецького ніжинського брат-
ства», матеріали Повного зібрання законів Російської імперії
тощо.
Структурно книга складається з п’яти розділів. Зібраний ма-
теріал систематизовано за трьома основними суб’єктами врегу-
лювання життєдіяльності грецьких громад – гетьманська влада,
царський уряд й релігійні інституції. Отже змістовне ядро мо-
нографії становить висвітлення правового забезпечення греків
Ніжина гетьманськими універсалами, законодавчою практикою
Російської імперії щодо греків Ніжина та Північного Приазов’я
та дослідження релігійного устрою етнічних громад за актови-
ми матеріалами вищої духовної влади.
Висвітленню цих сюжетів передує звернення до питань істо-
рії формування відповідних громад та аналіз історіографії про-
блеми. Розкриваючи основні тенденції становлення ніжинської
та приазовської громад, дослідниця надає необхідне історико-
481рецензії
інформативне тло власного джерелознавчого пошуку, що допо-
магає зрозуміти логіку історичного розвитку греків Ніжина та
Північного Приазов’я, їх вимоги і орієнтири в суспільно-полі-
тичному й економічному житті, а також політику владних стру-
ктур щодо даних етнічних громад.
При аналізі історіографічного доробку авторка акцентувала
увагу на джерельній базі робіт своїх попередників і простежи-
ла як поступово розширювався спектр джерел, використовува-
лися нові підходи в їх обробці. Втім джерелознавчий акцент іс-
торіографічного огляду не затьмарює цілої низки дискусійних
питань історичного розвитку грецьких громад, які дослідниця
намагається висвітлити, базуючись на останніх наукових роз-
відках.
Так, А.Гедьо підтримує тезу Л.Якубової про неоднозначність
причин, мотивації й характеру переселення греків. Дослідни-
ця вважає невірними полярні точки зору на сутність й мето-
ди переселення. На її думку міграція не була ані добровільним
виходом християн, ані депортацією. Цю подію можна назвати
результатом пропагандистської кампанії як з боку Росії, так і
з боку грецьких духовних осіб. Використавши неповноправне
становище греків, їхню культурну пригніченість, Росія і грецьке
духовенство вмовили їх залишити обжити місця в Криму і пе-
реселитися до Азовської губернії. Християнське населення ви-
сунуло вимоги, на яких воно погоджувалося переселитися до
Росії, очікуючи великих економічних та суспільно-політичних
перспектив. А.Гедьо стверджує, що ці умови в повному обсязі не
були виконані, а само переселення слабо підготовлено й позна-
чилося людськими втратами.
На наш погляд, дослідниці не варто було б захоплюватися іс-
торіографічним аналізом проблеми етногенезу румеїв та урумів.
Це окремий, досить самодостатній пласт питань, доречність ви-
світлення якого в контексті чітко окреслених завдань рецензо-
ваної джерелознавчої праці виглядає досить сумнівною.
У викладі авторкою основного матеріалу простежується си-
стемність, що є ознакою кваліфікованості дослідника. Кожна з
груп актових документів розглядається за чіткою схемою, яка
482 рецензії
включає оцінку змістовності архівних зібрань, опублікованих
збірок джерел, характеристику виду документу (універсал, ма-
ніфест, жалувана грамота, імператорський наказ, доповіді та по-
ложення Кабінету Міністрів, Державної Ради, Сенату та ін.) за
такими ознаками як історичні умови та особливості складання,
стійкі стилістичні форми тексту та їх подальші зміни, розподіл
документу за змістовними частинами тощо. Основну ж увагу,
дослідниця природно приділяє змісту конкретних актових до-
кументів, що стосуються греків. Вміле поєднання внутрішньої
та зовнішньої критики джерел з аналізом історичних процесів
надає можливість робити широкі висновки не тільки стосовно
особливостей складання так інформативності документів, а й
щодо соціально-економічного та суспільно-політичного життя
грецьких громад.
Так, аналіз гетьманських універсалів дає змогу простежити
процес становлення та зміцнення ніжинського братства завдяки
наданим гетьманами прав та пільг грекам у їх торговельній дія-
льності та судочинстві. На підставі законодавчих актів авторка
висвітлює еволюцію законотворчої діяльності царського уряду
щодо грецьких громад. Протягом XVIII ст. спостерігається про-
цес наділення та закріплення прав та привілеїв греків, що пе-
редбачали самостійність управління та ізольованість від пред-
ставників інших етносів. Протягом першої половини ХІХ ст.
пільги, надані грекам поступово обмежуються. Уніфікація по-
літико-правової системи Російської імперії призводить до оста-
точної ліквідації органів національного самоврядування.
В контексті джерелознавчого аналізу авторка порушує цілу
низку конкретних сюжетів – створення органів самоврядуван-
ня, надання пільг, переселення з Криму, земельна проблема у
відносинах приазовських греків з царським урядом, територі-
ально-адміністративні зміни в Новоросії та їх вплив на стано-
вище греків.
Зокрема, дослідниця висвітлює суперечності між приазовсь-
кою грецькою громадою й представниками російської влади з
питання розселення греків спочатку в землях Самарської пала-
нки, тобто не в тих місцях, на які вони сподівалися.
483рецензії
Слід відзначити, що при аналізі законотворчої практики цар-
ського уряду, дослідниця спирається в основному на матеріа-
ли опубліковані в Повному зібранні законів Російської імперії.
Але це ні в якому разі не говорить про полегшеність їх науко-
вого використання. А.Гедьо демонструє обізнаність зі складною
структурою Зібрання, практичним функціонуванням законів,
системою укладання законодавчих актів, зі складною евристи-
чною роботою довідкового апарату.
Актові матеріали вищої духовної влади демонструють вели-
ку роль православ’я як етноконсолідуючого чинника. Церковна
автономія була чи не засадничим елементом окремого юридич-
ного статусу греків Ніжина та важливою складовою етноконфе-
сійної згуртованості приазовських греків. Ось чому дослідниця
виділяє в окремий розділ документи церковних органів – благо-
словенні грамоти, універсали, накази, опричні листи київських
митрополитів, київських та чернігівських архієпископів, накази
Київської кафедральної консисторії.
Досить самостійною і водночас тісно пов’язаною з логікою до-
слідження частиною монографії є численні додатки. Документи
підібрані з великою ретельністю, відображають вузлові питання
відносин уряду й грецьких громад і за своїм змістом і послідов-
ністю повторюють структуру дослідження. Даний комплекс до-
кументів є своєрідною хрестоматією з вивчення суспільно-по-
літичного розвитку грецьких колоністів та державної політики
щодо них. В такій якості ця частина книги, без сумніву, стане в
нагоді як дослідникам, так і студентам в їх науковій й навчаль-
ній роботі.
В цілому ж, монографія А. Гедьо, що стала результатом ви-
вчення проблем з історії й джерелознавства греків України
XVII–XIX ст., заслуговує на схвальну оцінку. Книга має само-
стійне наукове значення і водночас стимулює подальші дослі-
дження в різних областях історії грецької діаспори України.
|