Значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи України
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55536 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи України / К.В. Наливайченко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 208. — С. 57-59. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-55536 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-555362014-02-09T03:14:35Z Значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи України Наливайченко, К.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 2011 Article Значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи України / К.В. Наливайченко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 208. — С. 57-59. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55536 338.46(477) uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Наливайченко, К.В. Значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи України Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Наливайченко, К.В. |
| author_facet |
Наливайченко, К.В. |
| author_sort |
Наливайченко, К.В. |
| title |
Значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи України |
| title_short |
Значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи України |
| title_full |
Значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи України |
| title_fullStr |
Значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи України |
| title_full_unstemmed |
Значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи України |
| title_sort |
значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи україни |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55536 |
| citation_txt |
Значення автоматизації фінансово-економічної інформаційної системи України / К.В. Наливайченко // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 208. — С. 57-59. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT nalivajčenkokv značennâavtomatizacíífínansovoekonomíčnoíínformacíjnoísistemiukraíni |
| first_indexed |
2025-07-05T06:46:40Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:46:40Z |
| _version_ |
1836788483157393408 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
57
Азербайджан является ведущей республикой, обеспечивающей свежими овощами страны бывшего
Союза. События, происходящие в 90-е годы прошлого века, не могли не повлиять на внешнюю торговлю
сельскохозяйственных продуктов независимого государства. В страну в большом количестве
экспортируются сельскохозяйственные продукты, в частности фрукты и овощи, из Иранской исламской
Республики и Турции. Так в 2005-2008 годах из этих стран экспорт свежих овощей составил 70,1% и 92,7%
общего экспорта, в 2009 году этот показатель снизился до 58,8%. В 2004 году было экспортировано из
России 3334.5 тонн, а из Узбекистана 1386,4 тонн свежих овощей. В следующие годы, за исключением 2009
года, экспорт из России снизился, а из Узбекистана за 2007-2009 годы вообще приостановлен. По данным
2009 года экспорт свежих фруктов из соседних стран, Турции, Иранской Исламской республики и Грузии,
составил 51,6% общего экспорта. Наряду с этим за 2004-2008 годы основным партнером экспортирования
свежих фруктов был далекий Эквадор. За 2004-2009 годы из Коста-Рики, Колумбии, Новой Зеландии было
экспортировано значительное количество свежих фруктов. Отметим также, что большинство из
экспортированных фруктов выращиваются у нас в стране, поэтому существуют широкие возможности
заменить экспорт местным производством.
За 2004-2009 годы в экспорте картофеля наблюдаются серьезные колебания, а за период исследования
процент экспорта возрос. В экспорте картофеля основным партнером является Российская Федерация и
Иранская Исламская Республика. До 2009 года Турция была в этом списке. За последние годы экспорт из
Ирана снизился, а экспорт картофеля из Российской Федерации значительно повысился. В период
повышения производства картофеля в Азербайджане до уровня самообеспечения снижение экспорта -
процесс достойный внимания. К этим причинам можно добавить и следующие факторы:
- характер дорогостоящего труда в производстве местного картофеля и несоответствие развития
производителей современной рыночной инфраструктуре;
- предпочтение экспортного картофеля со стороны совместных предприятий аграрной обработки,
которые объясняют этот интерес привлекательностью внешнего вида корнеплодов и соответствию
технологическим стандартам. Немаловажна и роль низкой цены экспортированного продукта.
Выводы и перспективы. Приведенные выше данные свидетельствуют о том, что пристальное
внимание к изменениям на внутреннем и внешнем рынке сельхозпродукции позволяет развивать внешнюю
торговлю, что является важным носителем и стимулом глобализации. Экспорт сельскохозяйственной
продукции (картофеля, пшеницы, мяса, молочной продукции) требует постоянного мониторинга, что
позволит повысить уровень производительных сил, технологии производства в соответствии с
высокотехнологическими стандартами, увеличит оборот и динамику торговых связей. Мониторинг
изменений в рассматриваемом направлении представляется фактором актуальным и перспективным для
исследования.
Источники и литература:
1. Баш Х. Национальная экономическая модель / Х. Баш. – Баку : Элм, 2006. – 83 с.
2. Серова Е. Б. Аграрная экономика / Е. Б. Серова. – М. : ГУ ВШЭ, 1999. – 480 с.
3. Внешняя торговля Азербайджана : стат. сб. – Баку : Сада, 2009.
4. Внешняя торговля Азербайджана : стат. сб. – Баку : Сада, 2010.
Наливайченко К.В. УДК 338.46(477)
ЗНАЧЕННЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ
СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Вступ. Фінансово-економічна інформаційна система (ІС) покликана своєчасно надавати органам
управління необхідну й достатню інформацію для прийняття рішень, якісний рівень яких забезпечує
ефективну діяльність об'єкта управління та його підрозділів. Призначення фінансово-економічної
інформації полягає у відображенні стану і взаємодії економічного об'єкта через економічні показники.
Сучасний масив фінансово-економічної інформації має проходити обробку на автоматизованих робочих
місцях (АРМах), які складаються в інформаційний процес, що є багатоопераційним. Окремі його складові
частини (набір інформаційних операцій) і повинні реалізовуватись на конкретних АРМах.
Тому дослідження завдання автоматизації діяльності фінансово-економічної інформаційної системи
України є своєчасним та актуальним.
Постановка задачі та аналіз проблеми. Вхідною інформацією користуються всі органи управління,
тому задача автоматизації фінансово-економічної системи є важливою сучасною метою держави [1].
Вітчизняні та зарубіжні науковці: Ахим Бююль, Петер Цьофель [2], Л.С.Вінарік, О.М.Щедрін,
М.Ф.Васильєв [3], В.М.Гужва, А.Г.Постовой [4] та ін. стверджують, що найважливіша властивість
фінансово-економічної ІС полягає в єдності управлінської інформації, що є запорукою ефективного
інформаційного забезпечення системи управління.
Але, разом з тим, не усі аспекти автоматизації фінансово-економічної ІС досліджені та доведені до
практичної апробації. Так, невирішеними частинами проблеми є визначення головних завданнь сучасної
фінансово-економічної ІС, формулювання найважливіших вимог до програмного забезпечення
автоматизованої ІС у фінансовій сфері.
Наливайченко К.В.
ЗНАЧЕННЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
58
Результати. Фінансово-економічні інформаційні системи здійснюють трансфертні платежі, операції на
ринку економічної інформації, гарантують безпеку всієї інфраструктури фінансово-економічної
інформаційної системи; забезпечують організацію електронної торгівлі, електронну пошту з підвищеним
рівнем захисту, перевірку та ідентифікацію фінансових документів, здійснюють клірингові платежі за
міжбанківськими рахунками, фінансовий контроль над іншими організаціями, організацію онлайнових
конференцій, форумів, семінарів, операції з цінними паперами тощо.
Не кожна фінансово-економічна інформаційна система виконує всі перелічені функції одразу. Більш
поширеними є монофункціональні, або фінансово-економічні інформаційні системи, що виконують
декілька з цих функцій.
Прийняття управлінських рішень, що матимуть вплив на виробничо-господарську діяльність,
ґрунтується на результуючій інформації та є продовженням інформаційного процесу на вищому логічному
рівні.
На наш погляд, до головних завдань фінансово-економічної системи належать:
– виявлення джерел інформації;
– збирання, реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й
управління;
– надання інформації керівникам, підрозділам та виконавцям відповідно до їх участі в управлінні.
В умовах автоматизації інформаційний процес є узагальненою сукупністю операцій перетворення
інформації на автоматизованих робочих місцях (АРМах) управлінських працівників різних підрозділів
підприємства (відділів, служб, цехів, складів), об'єднаних в одну обчислювальну мережу. При цьому під
інформаційною операцією розуміють частину інформаційного процесу, яка ініціюється на АРМі з
досягненням (перед переходом до наступної операції) певної частинної мети стосовно обробленої
інформації [5].
Інформація на виході інформаційного процесу кожного АРМу розглядається як “кінцевий продукт”, а
інформаційний процес взагалі – як вироблення цілісних наборів даних, об'єднаних спільним суттєвим
змістом.
Інформаційний процес є багатоопераційним. Окремі його складові частини (набір інформаційних
операцій) реалізуються на конкретних АРМах.
Сукупність АРМів, що утворюють “ланцюжок”, реалізує інформаційний процес управління в умовах
функціонування мережної автоматизованої інформаційної системи (АІС). АІС містять сукупності
автоматизованих інформаційних процесів, які стосуються таких сфер економічної діяльності, як праця,
предмети та засоби праці, продукція, фінанси, результати діяльності. Характеристика кожного АРМу в АІС
може розглядатися лише в контексті його взаємодії з іншими АРМами.
У процесі створення АІС розробляється певна модель, що відображає розподіл функціональних
обов'язків між управлінським персоналом. Відповідно до цієї теоретичної моделі визначаються склад
АРМів та їх інформаційне суміщення. Це логічні АРМи, які складаються з наборів програмних модулів.
Фізичні АРМи формуються на конкретній робочій станції з програмних модулів одного або кількох
логічних АРМів. Під час такої генерації відслідковується ланцюжок логічних АРМів, їх взаємодія від
зародження економічної інформації до надходження її до кінцевих споживачів. Виділення організаційних
АРМів обумовлюється організаційною структурою підприємства, можливостями впровадження локальної
обчислювальної мережі певної конфігурації та іншими чинниками.
Реалізація інформаційного процесу управління означає використання різних інформаційних операцій.
Кожна така операція орієнтована на певну цільову функцію, яка безпосередньо пов 'язана з інформацією та
її перетворенням. Виконання інформаційних операцій зводиться до розв'язання інформаційних задач, які й
розв'язуються автоматизованим способом за допомогою комп'ютерної та іншої техніки. Такі задачі
реалізують інформаційний процес управління.
Розв'язування задачі управління насамперед полягає у знаходженні значень вихідних показників, що
розглядаються як об'єкт машинного розв'язку за допомогою ПЕОМ. З погляду кінцевого користувача задачі
управління поділяються на регламентні, інформаційно-довідкового обслуговування, поглибленого
економічного аналізу.
Кожна регламентна задача полягає в обробці даних, пов'язаних економічним змістом, у складанні форм
звітності, що формуються в чітко визначені терміни за заданим розкладом і регламентуються за змістом. Ці
задачі розв'язуються з використанням математичного апарату відомостей та груп відомостей, що становлять
основу алгоритмів розв'язання регламентних задач.
Задачі інформаційно-довідкового обслуговування утворюють клас задач, які забезпечують
інформаційний сервіс для користувача. Вони передбачають формування за запитами користувача
необхідної інформації для оперативного складання доповідей, аналітичних записок, довідок, фрагментів
звітів, не регламентованих терміном укладання і змістом.
Розв'язування задач інформаційно-довідкового обслуговування сприяє підвищенню гнучкості ІС
управління. За сучасних умов великого значення набувають задачі поглибленого економічного аналізу, які
дають змогу детально вивчити суть явищ, виявити закономірності та тенденції економічного й соціального
розвитку об'єкта управління. Для розв'язування таких задач використовується розвинений апарат
математичних методів й економіко-математичних моделей, що відображають різні економічні процеси в
народному господарстві та його галузях, різні інформаційні аспекти управління.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
59
Технологічну основу розв'язування задач поглибленого економічного аналізу становить сукупність
пакетів прикладних програм, орієнтованих на реалізацію економіко-математичних моделей в автоматизації
управління, у рамках побудови економіко-математичного забезпечення АІС на основі концепцій банку
моделей аналізу і прогнозування господарських процесів. Банк моделей – це багаторівневий комплекс
математичних, економіко-математичних, економіко-статистичних моделей. Економіко-математичні моделі
є специфічними для ринкової економіки. Це моделі: теорії фірми, маркетингу, вільної конкуренції,
індикативного планування [6].
На нашу думку, необхідною умовою застосування економіко-математичних моделей для розв'язування
задач управління є забезпеченість реалізації моделей потрібною інформацією.
Висновки та пропозиції. Інформаційні технології використовуються фінансово-економічною
системою України при управлінні банківською діяльністю, у системі електронних платежів, електронній
пошті, безпаперовому документообігу, в інвестиційній діяльності, організації обігу платіжних карток. Тому
важливою проблемою сучасного інформаційного суспільства є визначення перелічених головних завдань
фінансово-економічної інформаційної системи:
– виявлення джерел інформації;
– збирання, реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й
управління;
– надання інформації керівникам, підрозділам та виконавцям відповідно до їх участі в управлінні.
Найважливіші вимоги до програмного забезпечення автоматизованої інформаційної системи такі:
необхідність підтримки доступу базовими засобами до великих обсягів даних, що постійно зростають, без
втрати продуктивності; наявність у спектрі базових засобів мережних функцій; необхідність мати режим
розв'язування великої кількості задач з одночасним доступом до даних багатьох користувачів та
одночасним виконанням численних дій з цими даними та ін.
Джерела та література:
1. Постанова Кабінету Міністрів № 208 від 24 лютого 2003 р. «Про заходи щодо створення електронної
інформаційної системи «Електронний Уряд» // Офіційний вісник України. – 2003. – № 9. – С. 112. –
Ст. 378.
2. Бююль Ахим. SPSS : искусство обработки информации. Анализ статистических данных и
восстановление скрытых закономерностей / Ахим Бююль, Петер Цёфель; [пер. с нем.]. – СПб. :
ООО «ДиаСофтЮП», 2002. – 608 с.
3. Винарик Л. С. Онлайновый электронный рынок: становление, проблемы : монография / Л. С. Винарик,
А. Н. Щедрин, Н. Ф. Васильев. – Донецк : Ин-т экономики пром-сти, 2003. – 176 с.
4. Гужва В. М. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі / В. М. Гужва, А. Г. Постовой. – К. : КНЕУ,
1999. – 164 с.
5. Інформаційні системи і технології в економіці / під ред. В. С. Пономаренка. – К. : ВЦ Академія, 2002. –
542 с.
6. Молчанов И. Н. Машинные методы решения задач прикладной математики. Алгебра, приближение
функций, обыкновенные дифференциальные уравнения / И. Н. Молчанов. – К. : Наукова думка, 2007. –
550 с.
Орел В.О. УДК 658.14.17.004.68
МЕХАНІЗМИ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ
ПІДПРИЄМСТВ
Постановка проблеми. При формуванні наукової парадигми фінансової реструктуризації розробка
концепції антикризового управління організацій була викликана необхідністю створення управлінського
інструментарію для проведення синхронних внутрішньогосподарських змін. Нова стратегія змін
орієнтувалася на технологічне й соціотехнічне конструювання внутрішнього середовища організації у
відповідь на зовнішні різноманітні й рухомі умови. Розуміння підприємства як складної ієрархічної
соціальної організації робить центральною проблему реструктуризації як результату не тільки внутрішніх
змін, але й зовнішніх трансформаційних впливів.
Аналіз досліджень і публікацій. Сутність менеджменту перетворень полягає в тому, щоб на основі
глибокого аналізу реальних ситуацій в динаміці знайти форми й методи пошуку відповіді на постійні зміни
зовнішнього середовища й за допомогою відповідних заходів забезпечити життєздатність. Серед подібних
змін мають місце, як зазначає Барановська Т.І., економічні (глобалізація ринку, його регіональна
диференціація і т.д.), технологічні (поява нових технологій), політико-правові (зміни в законодавстві),
соціально-культурні (наприклад, демографічні) і природно-екологічні (кліматичні умови) тощо. [1, с. 34].
Зміни в стратегії, виробничих процесах, структурі кадрів підприємства можуть здійснюватися повільно,
крок за кроком, але можуть бути й різкі зміни, круті повороти, що й обумовлює еволюційний або
революційний шляхи перетворень. Величезне значення в даний момент, зазначає Амоша О., має реструк-
туризація підприємств і організацій, що провадиться шляхом здійснення організаційно-економічних,
правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури управління, підтримку форм власності,
здатних забезпечити фінансове оздоровлення підприємств і організацій, збільшення випуску
|