Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять»
Мета статті - спроба аналізу фразеологічних одиниць з соматичним компонентом голова, душа, серце у семантичному полі «Пам'ять».
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55611 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять» / І.А. Юрцунь // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 199, Т. 2. — С. 163-165. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-55611 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-556112014-02-09T03:19:49Z Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять» Юрцунь, І.А. Национальные языки и их взаимодействие Мета статті - спроба аналізу фразеологічних одиниць з соматичним компонентом голова, душа, серце у семантичному полі «Пам'ять». 2011 Article Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять» / І.А. Юрцунь // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 199, Т. 2. — С. 163-165. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55611 811.161.54 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Национальные языки и их взаимодействие Национальные языки и их взаимодействие |
| spellingShingle |
Национальные языки и их взаимодействие Национальные языки и их взаимодействие Юрцунь, І.А. Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять» Культура народов Причерноморья |
| description |
Мета статті - спроба аналізу фразеологічних одиниць з соматичним компонентом голова, душа, серце у семантичному полі «Пам'ять». |
| format |
Article |
| author |
Юрцунь, І.А. |
| author_facet |
Юрцунь, І.А. |
| author_sort |
Юрцунь, І.А. |
| title |
Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять» |
| title_short |
Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять» |
| title_full |
Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять» |
| title_fullStr |
Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять» |
| title_full_unstemmed |
Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять» |
| title_sort |
фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять» |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Национальные языки и их взаимодействие |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55611 |
| citation_txt |
Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом душа, серце, голова у семантичному полі «пам'ять» / І.А. Юрцунь // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 199, Т. 2. — С. 163-165. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT ûrcunʹía frazeologíčníodinicízsomatičnimkomponentomdušasercegolovausemantičnomupolípamâtʹ |
| first_indexed |
2025-07-05T06:54:17Z |
| last_indexed |
2025-07-05T06:54:17Z |
| _version_ |
1836788962380742656 |
| fulltext |
НАЦИОНАЛЬНЫЕ ЯЗЫКИ И ИХ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ
163
Источники и литература:
1. Гумбольдт фон В. Избранные труды по языкознанию / В. фон Гумбольдт; общ. ред. Г. В. Рамишвили;
послесл. : А. В. Гулыги, В. А. Звегинцева. – 2-е изд. – М. : ОАО ИГ «Прогресс», 2000. – 400 с.
2. Ясперс К. Язык / К. Ясперс // Философия языка и семиотики / общ. ред. А. Н. Портнов. – Иваново :
Ивановский гос. ун-т, 1995. – С. 184-203.
3. Jackobson R. Contributions to comparative mythology : studies in linguistics and philosophy, 1972 – 1982 /
R. Jackobson; ed. by Stephen Rudy; with a preface by Linda R. Waugh. – Berlin; N. Y. : Mouton, 1985. – 405
p.
4. Sapir E. Selected writings of Edward sapir in language, culture and personality / E. Sapir; edited by
D. G. Mandelbaum; new forward by D. G. Mandelbaum; epilogue by D. H. Hymes. – Berkley : University of
California Press, 1985. – 617 p.
5. Верещагин Е. М. Из истории концепции слова как вместилища знаний / Е. М. Верещагин,
В. Г. Костомаров // Лингвострановедческая теория слова / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. – М. :
Русский язык, 1980. – С. 267-299.
6. Верещагин Е. М. Язык и культура : Лингвострановедение в преподавании русского языка как
иностранного / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Русский язык, 1983.
– 269 с. – (Библиотека преподавателя русского языка как иностранного).
7. Будагов Р. А. Филология и культура / Р. А. Будагов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 304 с.
8. Гачев Г. Национальные образы мира / Г. Гачев. – М. : Советский писатель, 1988. – 448 с.
9. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая; отв. ред. и сост. М. А. Кронгауз, вступ. ст.
Е. В. Падучева. – М. : Русские словари, 1996. – 411 с.
10. Богуславский В. М. Человек в зеркале русской культуры, литературы и языка / В. М. Богуславский. –
М. : Космополис, 1994. – 237 с.
11. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический
аспекты / В. Н. Телия. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1996. – 288 с.
12. Елизарова Г. В. Культурологическая лингвистика (Опыт исследования понятия в методических целях) /
Г. В. Єлизарова; науч. ред. Н. В. Баграмова. – СПб. : Бельведер, 2000. – 140 с.
13. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов /
О. А. Корнилов. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : ЧеРо, 2003. – 349 с.
14. Wierzbicka A. English : Meaning and Culture / A. Wierzbicka. – Oxford; N. Y. : Oxford University Press,
2006. – IX. – 351 p.
15. Phraseology and Culture in English / ed. by Paul Skandera. – Berlin; N. Y. : Mouton de Gruyter, 2007. – 512 p.
16. Назаренко О. В. Українська фразеологія як вираження національного менталітету : дис. ... канд. філол.
наук : 10. 02. 01 / О. В. Назаренко. – Дніпропетровськ, 2001. – 192 арк.
17. Городецька О. В. Національно-марковані концепти в британський мовній картині світу ХХ століття :
автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / О. В. Городецька. – К., 2003. – 21
с.
18. Павловская А. В. Англия и англичане / А. В. Павловская. – 2-е изд. – М. : Изд-во Московского ун-та;
Памятники исторической мысли, 2005. – 270 с. – (Регионоведение. Страны и народы; Вып. 1).
19. Елизарова Г. В. Культура и обучение иностранным языкам / Г. В. Елизарова. – СПб. : Каро, 2005. – 352
с.
Юрцунь І.А. УДК 811.161.54
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ ДУША,
СЕРЦЕ, ГОЛОВА У СЕМАНТИЧНОМУ ПОЛІ «ПАМ'ЯТЬ»
Постановка проблеми. У сучасних наукових дослідженнях фразеологічного складу української мови
важливу роль відіграє вивчення фразеологічних одиниць (ФО) з соматичним (тілесним) компонентом. ФО з
соматичним компонентом за підрахунками Р.М. Вайнтрауба складають біля 30 % фразеологічного складу
будь-якої мови. Предметом дослідження у поданій статті є фразеологічні одиниці з соматичним
компонентом голова , душа, серце у семантичному полі «Пам'ять». Комплексний аналіз фразеологічних
одиниць з соматичним компонентом голова , душа, серце у семантичному полі «Пам'ять» виявляє цілу
низку явищ, дослідження яких має теоретичне й практичне значення.
Мета статті. Спроба аналізу фразеологічних одиниць з соматичним компонентом голова , душа, серце
у семантичному полі «Пам'ять».
Основна частина статті. Актуальність статті визначається посиленням в україністиці інтересу до опису
окремих фразеологічних систем , потребою їх подальшого вивчення, дослідження компонентного складу
мови, підвищеним інтересом науковців до проблеми зв’язків між фразеологізмами й національним
менталітетом . Комплексний аналіз фразеологічних одиниць з соматичним компонентом на позначення
пам’яті людини виявляє цілу низку явищ, дослідження яких має теоретичне й практичне значення.
Компонентному складові фразеологічних одиниць приділяється значна увага . Серед дисертаційних
досліджень останніх років можна назвати деякі теми : «Власні назви в українській фразеології та
пареміології» , «Словацька й українська фразеологія з компонентами – назвами метрологічних і грошових
одиниць» , «Фразеологізми української мови з компонентом «душа» » та ін. ( Ужченко В. Д. Ужченко Д. В.)
Юрцунь І.А.
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ ДУША, СЕРЦЕ, ГОЛОВА
У СЕМАНТИЧНОМУ ПОЛІ «ПАМ'ЯТЬ»
164
Свого часу вивченням ФО з соматичним компонентом у структурі семантичного поля «Пам’ять»
займалися такі вчені, як Селіванова О. О., Шмельов О. Д. , Кубрякова О. С .
Фразеологізми з компонентами голова , душа, серце мають широкий семантичний спектр на позначення
психоемоційних станів, поведінки, фізіологічної та мисленнєвої дії, пам’яті.
В українській фразеосистемі пам'ять аналогізується або з записником чи місцем, де роблять зарубку (
викреслити з пам’яті, карбувати в пам’яті), або з глибинним сховищем (виринати з пам’яті, заховати в
пам’яті). Уявлення про дірявий посуд використовується на позначення забудькуватості (голова стала
дірява, пам'ять стала як решето); довготривала пам'ять пов’язана із сховищем (заховати в голову).
(Селіванова О. О.)
Широкий спектр різних функціональних властивостей має соматичний компонент серце, що надає
певних відтінків семантиці ФО з цим компонентом. З точки зору Маслової В. А. серце є не тільки
вмістилищем емоцій, серце - це центр життя взагалі.
ФО з компонентом серце мають багатозначну семантику: позитивні характеристики людини(золоте
серце) , негативні характеристики (кам’яне серце), стан сильного збудження, хвилювання ( серце вогнем
візьметься) , емоційної пам’яті (виривати з серця).
Соматичний компонент душа аналогізується з порожниною , вмістилищем і розглядається як орган
,локалізований десь у грудях, який відповідає за внутрішнє життя людини (лиша ти глибо кий слід у душі ,
карбуватися на душі). Зазвичай цей компонент пов'язаний з уявленнями , віруваннями, міфами про
автономність, рухливість душі.
У питанні , де саме місце душі в тілі, думки народів різняться між собою. Полінезійці вважали її
місцеперебуванням порожнину живота. Караїби , сіамці поміщали душу в серці і жилах; папуаси та євреї - у
крові; інші народи - у грудях, голові , печінці.
Душа, за уявленнями давніх слов’ян складається з кількох частин, наділених різними функціями.
1. Душа, що «розуміє» ототожнювалась з головою, оком.
2. Душа , що «відчуває» пов’язана з серцем.
3. Душа як вегетативна сила , ототожнюється з утробою.
Враховуючи вищезазначене , можна зробити висновки , що пам'ять локалізується у душі , серці і голові
людини і невід’ємно пов’язані між собою. Душа, серце і голова є умістилищем пам’яті людини.(мал.1)
Інформацію про пам'ять черпаємо із джерел двох видів – з енциклопедій та конкретних монографічних
праць.
Малюнок 1. Схема локалізації пам’яті
Так, наприклад, «Великий енциклопедичний словник» дає таке визначення – «Пам’ять» - здібність до
відтворення минулого досвіду, одна з основних властивостей нервової системи, що виражається в здатності
тривало зберігати інформацію і багато разів вводити її в сферу свідомості і поведінки. Виділяють процеси
запам'ятовування, збереження і відтворення, що включає пізнавання, спогад, власне пригадування.
Детальнішу класифікацію ми знаходимо у працях С. Рубинштейна, який досліджував пам'ять людини з
точки зору психології. Він пропонує розглядати пам'ять як єдину функцію, яка має дуже загальну і
елементарну здібність до зберігання та відновлення даних чутливості. Запам'ятовування, відтворення,
пригадування, пізнавання, це процеси які включаються в пам'ять, будуються на цій основі. Це специфічні
процеси, в які дуже істотно включаються мислення в більш менш складній і інколи суперечливій єдності з
мовою і всі сторони людської психіки (увага, інтереси, емоції і так далі).
У памяті розрізняються такі основні процеси:
1)Запам’ятовування – процес, у результаті якого відбувається закріплення нового шляхом ув’язування
його засвоєним раніше. Це необхідна мова збагачення досвіду людини новими знаннями. Запам’ятовування
завжди вибіркове, бо в пам’яті зберігається далеко не все, що діє на наші органи чуття.
Так семантичне поле запам’ятовування у фразеології представлено такими фразеологізмами з
соматичними компонентами голова , душа, серце:
аби ти о лову. Перевантажувати думки, пам’ять, свідомість чим-небудь зайвим, непотрібним.
.[ФСУМ, 238]
вб а ти в о лову . Усвідомити, сприйняти, засвоїти, зрозуміти або запам’ятати що-небудь .[ФСУМ,52 ]
вби ти в о лову. Частим повторенням, нагадуванням чи биттям примушувати кого-небудь запам’ятати,
засвоїти щось. .[ФСУМ,53 ]
уві ти ві ко м у о лову . Дуже добре, надовго запам’ятатися. .[ФСУМ,732]
а ова ти в олові . Запам’ятати. .[ФСУМ, 254]
ЛЮДИНА
ДУША,СЕРЦЕ,
ГОЛОВА
ПАМ'ЯТЬ
НАЦИОНАЛЬНЫЕ ЯЗЫКИ И ИХ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ
165
наби ти о лову . Примушувати себе чи кого-небудь сприймати, запам’ятовувати якусь інформацію,
перев. непотрібну, зайву. .[ФСУМ, 414]
ли а ти либо ки слі у у і . Дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам’ятовуватися.
.[ФСУМ, 341]
апа а ти в у у в се рце . Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам’яті. .[ФСУМ,250 ]
а ова ти в олові . Запам’ятати. .[ФСУМ, 254]
карбува тис на у і на се рці . Назавжди чи надовго залишатися в пам’яті, в свідомості.[ФСУМ,288 ]
2) Відтворення – процес , у результаті якого відбувається актуалізація закріпленого раніше змісту
шляхом добування із довготривалої пам’яті та переводу в оперативну . Процес актуалізації ( відновлення )
раніше засвоєного матеріалу може характеризуватися різною мірою складності чи легкості протікання: від
«автоматичного» впізнання предметів , що нас оточують , до надзвичайно важкого пригадування забутого.
Прийнято виділяти такі різновиди процесу відтворення: впізнання, власне відтворення і пригадування.
Семантичне поле відтворення у фразеології представлено такими фразеологізмами з соматичними
компонентами голова , душа, серце:
ве ртитьс в олові . Хто-небудь ніяк не може пригадати щось. .[ФСУМ,57 ]
спа а ти в о лову. Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над
чимсь. .[ФСУМ,678 ]
стримі ти ві ком в олові . Постійно з’являтися, поставати у пам’яті, свідомості невідступно
переслідувати кого-небудь. .[ФСУМ, 698]
а о ити в о лову. З’являтися, виникати (про думки, запитання і т. ін.). .[ФСУМ,254 ]
перебира ти у олові . Обдумувати щось, пригадуючи або уявляючи у точній послідовності щось.
.[ФСУМ, 489]
не ви о ить олови . Хто-небудь постійно думає про когось, щось. .[ФСУМ, 93]
три ти рану в се рці в у і . Необережними словами, діями змушувати кого-небудь знову морально
страждати або переживати щось неприємне. .[ФСУМ, 787]
соли ти ра ни у і . Виклика ти тяжкі спомини, нагадуючи кому-небудь про те, що хвилює; завдавати
душевного болю. .[ФСУМ, 230]
3) Забування. Цей процес може бути більш або менш глибоким. Згідно з цим актуалізація забутих
образів чи думок у більшій або меншій мірі ускладнюється або стає взагалі неможливою.
У структурі семантичного поля забування у фразеології представлені такі фразеологізми з соматичними
компонентами голова , душа, серце :
вивітритис олови . Зовсім забутися. .[ФСУМ,75 ]
олова ір ва.. Хто-небудь безпам’ятний, забутливий. .[ФСУМ, 156]
не е в о лову. Хто-небудь не засвоює, не сприймає, не запам’ятовує що-небудь. .[ФСУМ, ]
виривати серц . Старатися забути когось або щось , переважно близьке , дороге. .[ФСУМ,83 ]
4) Зберігання . Багато з того , що має для людини велике життєве значення, зовсім не забувається .
Зберігання матеріалу визначається мірою необхідності його використання в практичній діяльності людини .
Особливе місце належить спогадам – історичній пам’яті людини.
Семантичне поле зберігання у фразеології представлено такими фразеологізмами з соматичними
компонентами голова , душа, серце :
трима ти в олові . Постійно пам’ятати що-небудь, не забувати чогось. .[ФСУМ,720 ]
апа сти в о лову. З’являтися, виникати у кого-небудь у свідомості (про думки, мрії і т. ін.). .[ФСУМ,
250]
сто ти в олові .. Постійно з’являтися в пам’яті, в уяві; не зникати. .[ФСУМ, 695]
носи ти в на се рці . Завжди зберігати в пам’яті когось, щось. .[ФСУМ,440 ]
Висновки.Проведений комплексний аналіз фразеологічних одиниць з соматичними компонентами
голова, душа, серце в структурі семантичного поля «Пам'ять» показав, що память людини – це окрема
категорія, яка пов’язана з психічними процесами, станами та властивостями людини й досліджується не
лише мовознавцями, психологами, а й представниками інших наук. Вона потребує подальшого вивчення
фразеологічних мікросистем української мови.
Перпективи по аль о о ро витку. Необхідність подальшого дослідження у зв’язку з посиленням в
україністиці інтересу до опису окремих фразеологічних мікросистем.
Джерела та література:
1. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень). – К.; Сімферополь, 1997.
2. Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти) :
монографія / О. О. Селіванова. – К.; Черкаси : Брама, 2004.
3. Скаб М. В. Закономірності концептуалізації та мовної категоризації сакральної сфери / М. В. Скаб. –
Чернівці : Рута, 2008.
4. Словник фразеологізмів української мови / уклад. : В. М. Білоноженко та ін. – К. : Наукова думка, 2003.
5. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови : навч. посіб. / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. –
К. : Знання, 2007.
|