Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці

Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці

З врахуванням досвіду агрокліматичного районування за попередній період, за основу агрокліматичного районування території Херсонської області для озимої пшениці взято результати розрахунків агроекологічних категорій урожайності, комплексних оцінок і їх просторових змін. Виходячи із аналізу розрахова...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Букарєва, С.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55723
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці / С.А. Букарєва // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 223. — С. 111-113. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-55723
record_format dspace
spelling irk-123456789-557232014-02-17T18:35:05Z Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці Букарєва, С.А. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ З врахуванням досвіду агрокліматичного районування за попередній період, за основу агрокліматичного районування території Херсонської області для озимої пшениці взято результати розрахунків агроекологічних категорій урожайності, комплексних оцінок і їх просторових змін. Виходячи із аналізу розрахованих агрокліматичних характеристик були сформовані принципи районування. 2012 Article Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці / С.А. Букарєва // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 223. — С. 111-113. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55723 63:561.58 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Букарєва, С.А.
Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці
Культура народов Причерноморья
description З врахуванням досвіду агрокліматичного районування за попередній період, за основу агрокліматичного районування території Херсонської області для озимої пшениці взято результати розрахунків агроекологічних категорій урожайності, комплексних оцінок і їх просторових змін. Виходячи із аналізу розрахованих агрокліматичних характеристик були сформовані принципи районування.
format Article
author Букарєва, С.А.
author_facet Букарєва, С.А.
author_sort Букарєва, С.А.
title Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці
title_short Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці
title_full Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці
title_fullStr Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці
title_full_unstemmed Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці
title_sort агрокліматичне районування території херсонської області для культури озимої пшениці
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2012
topic_facet Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55723
citation_txt Агрокліматичне районування території Херсонської області для культури озимої пшениці / С.А. Букарєва // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 223. — С. 111-113. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT bukarêvasa agroklímatičnerajonuvannâteritorííhersonsʹkoíoblastídlâkulʹturiozimoípšenicí
first_indexed 2025-07-05T06:58:58Z
last_indexed 2025-07-05T06:58:58Z
_version_ 1836789256749580288
fulltext Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 111 Букарєва С.А. УДК 63:561.58 АГРОКЛІМАТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЛЯ КУЛЬТУРИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В наш час людство все більше усвідомлює, що клімат являється важливою частиною навколишнього природного середовища, в якій відбувається діяльність людини. За останні роки стало очевидним потепління клімату. У зв’язку з цим, стало важливим передбачити зміни агрокліматичних умов у сільськогосподарських районах, яким являється Херсонська область. Однією з основних умов високої культури землеробства є найбільш повне використання кліматичних ресурсів. У цьому аспекті вивчення кліматичної забезпеченості формування урожаю сільськогосподарських культур з врахуванням особливостей мікроклімату конкретних територій має важливе наукове і практичне значення. При врахуванні впливу клімату на ефективність сільськогосподарського виробництва головним є визначення агрокліматичних ресурсів території, реалізоване шляхом їх агрокліматичного районування [1]. За останні десятиліття накопичений великий досвід агрокліматичного районування. На території бувшого СРСР карти агрокліматичного районування вперше створили Г.Т. Селянинов (1955), а потім П.І. Колосков (1958). За основу районування ними взято режим зволоження території, тривалість вегетаційного періоду, теплові та водні режими , а також суворість та засніженість зим. В результаті були виділені пояси, зони, області [3; 4]. Агрокліматичне районування, виконане Д.І. Шашко (1967), відрізняється великою детальністю, поєднанням типологічної основи та регіонального змісту, спряженістю з природними та ґрунтовими районами СРСР [3]. Природне середовище сільськогосподарського виробництва, включаючи клімат, автор розглядав як комплексну екологічну систему, яка змінюється в сезонних циклах. Принциповою новизною відрізняються агрокліматичне районування, виконане у 1972 році А.М. Шульгіним . Разом з використанням загально прийнятих критеріїв, він додатково враховував: 1) температуру грунту; 2) запаси вологи грунту; 3) несприятливі агрометеорологічні явища та інші показники, які являються індикаторами природного середовища. Така схематична карта агрокліматичного районування СРСР ним складена стосовно задач меліорації земель [3]. Нами, в якості теоретичної основи дослідження була використана модель оцінки агрокліматичних ресурсів формування продуктивності сільськогосподарських культур А.М. Польового, заснована на концепції максимальної продуктивності рослин Х.Г. Тоомінга [1; 2]. Дана модель адаптована до умов Херсонської області. Отже, з врахуванням досвіду агрокліматичного районування за попередній період, за основу агрокліматичного районування території Херсонської області для озимої пшениці взято результати розрахунків агроекологічних категорій урожайності, комплексних оцінок і їх просторових змін. Виходячи із аналізу розрахованих агрокліматичних характеристик були сформовані наступні принципи районування: 1) на основі значень МВУ виділяються агрокліматичні сектори по продуктивності озимої пшениці (рис.1); 2) на основі оцінок використання агрокліматичних ресурсів ці агрокліматичні сектори диференціюються на агрокліматичні округи (рис. 2); 3) на основі значень УП в межах агрокліматичних округів виділяють агрокліматичні райони про продуктивності озимої пшениці (рис. 3). Рис. 1. Карта-схема розподіл МВУ озимої пшениці, ц/га. Букарєва С.А. АГРОКЛІМАТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЛЯ КУЛЬТУРИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ 112 Рис. 2. Карта-схема розподілення оцінок рівня використання агрокліматичних ресурсів озимої пшениці, відн. од. На першому етапі по значенням МВУ виділено чотири агрокліматичні сектори (табл. 1): А.І з рівнем врожайності МВУ 45 - 50 ц/га (південно-західні та південно-східні райони області); А.ІІ з рівнем урожайності МВУ 51 -55 ц/га (північно-східні та західні райони); А.ІІІ з рівнем урожайності МВУ 56 – 60 ц/га (центральні (правобережжя Дніпра) та південні райони); А.IV з рівнем урожайності МВУ > 60 ц/га (північно-західні райони). Два агрокліматичні сектори (А.ІІ та А.ІІІ) діляться на агрокліматичні округи, а інші два (А.І та А. IV) такого поділу не мають. В агрокліматичному секторі А.І виділений лише один агрокліматичний округ с.2 (південно-західні та південно-східні райони), який співпадає з межами сектора, і має підвищений рівень використання агрокліматичних ресурсів (0,451 - 0,500 відн. од.). В агрокліматичному секторі А.ІІ. виділено два агрокліматичні округи (с.2 та с.3). Перший округ (північно-східні райони) характеризується не високим рівнем використання агрокліматичних ресурсів (0,351 – 0,400 відн. од.). Другий агрокліматичний округ цього сектору с.2 (західні райони) відрізняється суттєво більш високим рівнем використання агрокліматичних ресурсів (0,451 – 0,500 відн. од.). У агрокліматичному секторі А.ІІІ. виділено також два агрокліматичні округи с.1 та с.3. Перший з них (центральні райони (правобережжя)) відрізняється найвищим рівнем використання агрокліматичних ресурсів (0,501 – 0,550 відн. од.), а другий с.3 (південні райони), має не високий рівень використання агрокліматичних ресурсів (0,351 – 0,400 відн. од.). Рис. 3 Карта-схема розподіл УП озимої пшениці, ц/га. В агрокліматичному секторі А.IV виділений один агрокліматичний округ с.4 (північно-західні райони), який, також, співпадає з межами сектора, і має найнижчий рівень використання агрокліматичних ресурсів (0,300 – 0,350 відн. од.). Кожний агрокліматичний округ відмічений по рівню виробничої урожайності УП на основі чого виділяють агрокліматичні райони. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 113 На основі оцінки по рівню метеорологічно можливого урожаю, кількісної оцінки використання агрокліматичних ресурсів, а також рівня урожаю у виробництві була складена узагальнююча характеристика кожного із розглянутих районів грунтово-кліматичних зон Херсонщини. Вана включає повну характеристику агрокліматичних ресурсів району. Виділені наступні райони:  низька продуктивність з підвищеною ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та середнім рівнем урожаю у виробництві;  понижена продуктивність з не високою ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та низьким рівнем урожаю у виробництві;  понижена продуктивність з підвищеною ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та середнім рівнем урожаю у виробництві;  середня продуктивність з високою ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та високим рівнем урожаю у виробництві;  середня продуктивність з не високою ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та середнім рівнем урожаю у виробництві;  висока продуктивність з низькою ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та середнім рівнем урожаю у виробництві. Таблиця 1. Агрокліматичне районування Херсонської області для формування озимої пшениці. Агрокліматичний сектор Агрокліматичний округ Агрокліматичний район З аг ал ьн и й ін д ек с Загальна характеристика ін д ек с М В У , ц /г а н о м ер р ай о н у ін д ек с Оцінка використання агрокліматичних ресурсів, С0, відн. од. н о м ер р ай о н у ін д ек с У П , ц /г а н о м ер р ай о н у А.I 45 - 50 5, 7 с.2 0,300 – 0,350 5, 7 р.2 21 - 25 5, 7 А.I, с.2, р.2 низька продуктивність з підвищеною ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та середнім рівнем урожаю у виробництві A.II 51 - 55 1, 2 с.3 0,351 – 0,400 2 р.1 15 - 20 2 А.II, с.3, р.1 понижена продуктивність з не високою ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та низьким рівнем урожаю у виробництві с.2 0,451 – 0,500 1 р. 2 21 - 25 1 А.ІІ, с.2, р.2 понижена продуктивність з підвищеною ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та середнім рівнем урожаю у виробництві A.III 56 - 60 4, 6 с.1 0,501 – 0,550 4 р.3 26 - 30 4 A.III, с.1, р.3 середня продуктивність з високою ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та високим рівнем урожаю у виробництві с.3 0,351 – 0,400 6 р.2 21 - 25 6 A.III, с.3, р.2 середня продуктивність з не високою ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та середнім рівнем урожаю у виробництві A.IV > 60 3 с.4 0,300 – 0,350 3 р.2 21 - 25 3 A.IV, с.4, р.2 висока продуктивність з низькою ефективністю використання агрокліматичних ресурсів та середнім рівнем урожаю у виробництві Таким чином, найбільш високі рівні урожаю озимої пшениці у виробництві спостерігаються у центральних районах (правобережна частина області) з високою ефективністю використання агрокліматичних ресурсів. На основі детального аналізу природно-кліматичних умов Херсонської області нами проведено агрокліматичне районування території. Результатом вивчення агроекологічних категорій урожайності, комплексних оцінок і їх просторових змін стало виділення шести агрокліматичних районів для озимої пшениці. Джерела та література: 1. Польвий А. М. Моделювання гідрометеорологічного режиму та продуктивності агроекосистем : навч. посіб. / А. М. Польвий. – К. : КНТ, 2007. – 348 с. 2. Тооминг Х. Г. Экологические принципы максимальной продуктивности посевов / Х. Г. Тооминг. – Л. : Гидрометеоиздат, 1984. – 264 с. 3. Шашко Д. И. Агроклиматические ресурсы СССР / Д. И. Шашко. – Л. : Гидрометиздт, 1985. – 247 с. 4. Шашко Д. И. Агроклиматическое районирование СССР / Д. И. Шашко. – М. : Колос, 1967. – 335 с. 5. Шульгин А. М. Агрометеорология и агрокліматологія / А. М. Шульгин. – Л. : Гидрометеоиздат, 1978. – 200 с.

Схожі ресурси