Наука України у світовому інформаційному просторі

The problem of advanced information technologies use for national scientists inclusion into world scientific community is reviewed. Existing quantitative criteria of science evaluation and expediency of their implementation in our country are investigated. Based on open electronic database analysi...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
Hauptverfasser:	Мриглод, І.М., Мриглод, О.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Schriftenreihe:	№10
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/562
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Наука України у світовому інформаційному просторі / І. Мриглод, О. Мриглод // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 3-18. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-562
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-5622008-05-06T12:00:17Z Наука України у світовому інформаційному просторі Мриглод, І.М. Мриглод, О.І. Статті та огляди The problem of advanced information technologies use for national scientists inclusion into world scientific community is reviewed. Existing quantitative criteria of science evaluation and expediency of their implementation in our country are investigated. Based on open electronic database analysis the conclusion is made on insufficient presentation of Ukrainian science in internet space. Розглянуто проблему використання новітніх інформаційних технологій для залучення вітчизняних учених до світової наукової спільноти. Досліджено чинні кількісні критерії оцінювання науки та доцільність їх упровадження в нашій країні. На основі аналізу відкритих електронних баз даних зроблено висновок про недостатню представленість української науки в Інтернет-просторі. 2007 Article Наука України у світовому інформаційному просторі / І. Мриглод, О. Мриглод // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 3-18. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/562 uk №10 С. 3-18 Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Мриглод, І.М. Мриглод, О.І. Наука України у світовому інформаційному просторі №10
description	The problem of advanced information technologies use for national scientists inclusion into world scientific community is reviewed. Existing quantitative criteria of science evaluation and expediency of their implementation in our country are investigated. Based on open electronic database analysis the conclusion is made on insufficient presentation of Ukrainian science in internet space.
format	Article
author	Мриглод, І.М. Мриглод, О.І.
author_facet	Мриглод, І.М. Мриглод, О.І.
author_sort	Мриглод, І.М.
title	Наука України у світовому інформаційному просторі
title_short	Наука України у світовому інформаційному просторі
title_full	Наука України у світовому інформаційному просторі
title_fullStr	Наука України у світовому інформаційному просторі
title_full_unstemmed	Наука України у світовому інформаційному просторі
title_sort	наука україни у світовому інформаційному просторі
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/562
citation_txt	Наука України у світовому інформаційному просторі / І. Мриглод, О. Мриглод // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 3-18. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.
series	№10
work_keys_str_mv	AT mriglodím naukaukraíniusvítovomuínformacíjnomuprostorí AT mriglodoí naukaukraíniusvítovomuínformacíjnomuprostorí
first_indexed	2025-07-02T04:19:29Z
last_indexed	2025-07-02T04:19:29Z
_version_	1836507431874592768
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 3 СТАТТI ТА ОГЛЯДИ І. МРИГЛОД, О. МРИГЛОД НАУКА УКРАЇНИ У СВІТОВОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ Основною одиницею потоку наукової інформації є наукова стаття, у якій ві- дображаються найновіші досягнення у ца- рині науки. У цьому основна відмінність таких статей від інших типів наукових пу- блікацій узагальнюючого характеру (моно- графій, підручників, авторефератів тощо). Саме тому важливе місце при аналізі за- гального стану науки відводять статистиці наукових статей і періодичних видань. Вод- ночас очевидно, що для оцінки ефектив- ності наукової роботи простого підрахунку числа опублікованих праць явно недостат- ньо. У сукупності з ним використовуються інші показники (рівень цитованості, індекс Наука як різновид людської діяльності, що має на меті отримання нового знан- ня, є глобальною за своєю суттю. Це твердження особливо актуальне у світі розвинених інформаційних технологій. Обмін інформацією — життєво необ- хідний для прогресу науки. В основі будь-якої наукової роботи лежить попере- днє опрацювання інформаційних джерел, а як її результат також продуку- ється інформація. До того ж, відкритість та доступність наукових досягнень є своєрідним гарантом їхньої якості і забезпечує наявність здорової конкурен- ції та зовнішньої критики. Історія науки знає чимало випадків, коли брак по- інформованості був причиною перевідкриття уже відомих законів. Більше того, як твердять дослідники, вчені США в середньому 2/3 робочого часу ви- трачають власне на такі перевідкриття. Отже, ефективний інформаційний обмін, оперативність поширення нових даних, наукова комунікація — невід’ємні атрибути сучасної науки. Якими у цьому контексті є місце і роль України? © МРИГЛОД Ігор Миронович. Член-кореспондент НАН України. Директор Інституту фізики кон- денсованих систем НАН України (Львів). МРИГЛОД Олеся Ігорівна. Аспірант Національного університету «Львівська політехніка». 2007. Гірша (Hirsh) [2] тощо), хоча досі не знай- дено універсального та однозначного мето- ду визначення якісного рівня видання чи ефективності роботи наукового працівни- ка. Отож, підсумуємо: • існування та розвиток науки неможливі без обміну інформацією; • основою обліку потоку наукової інфор- мації є статті в періодичних виданнях, які, в свою чергу, повинні бути доступ- ними; • якісний рівень наукової інформації не може визначатись лише кількістю опуб- лікованих робіт, проте досі не існує од- нозначних критеріїв його оцінювання. 4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 Останніми роками актуалізувалося пи- тання про вплив відкритого он-лайн до- ступу до видання на рейтинг наукових пу- блікацій у ньому [3–7]. Дослідники на- магаються виявити: чи підвищує вільний доступ до наукових видань їхню ефектив- ність; чи розширюється при цьому коло по- тенційних читачів; які тенденції у світі іс- нують у цьому напрямі? Сьогодні все біль- ше вчених черпає нову інформацію саме з інформаційних мереж і, очевидно, провід- ну роль відіграє тут Інтернет, тому саме по- няття доступності видання передбачає, на- самперед, он-лайн доступ у Мережі. Нині з’являється щораз більше електронних на- укових он-лайн журналів з вільним досту- пом до усіх ресурсів (так звані Open Access Journals — ОА-видання); популярністю ко- ристуються електронні архіви пре- та пост- принтів, де автори можуть самі викладати свої публікації — self-archiving, а традицій- ні періодичні видання активно надають до- ступ до своїх електронних версій. Згідно з визначенням Інституту наукової інформа- ції США [5], у категорію «вільного досту- пу» потрапляють саме ті видання, що нада- ють повний доступ до текстів усіх публіка- цій без винятку. Перевагами доступності наукових резуль- татів є вища ймовірність їх подальшого ви- користання, забезпечення конструктивної критики, що служить гарантом їх науково- го рівня та дозволяє автоматично «відсія- ти» неякісну або менш важливу інформа- цію. Порівняння традиційних та ОА-видань переважно здійснювалось на основі ви- вчення кореляцій між доступністю видан- ня та його імпакт-фактором (impact-factor) [4–7]. Це поняття, запро ваджене Інститу- том наукової інформації США, ґрунтуєть- ся на усередненому підрахунку отриманих виданням цитувань за останні кілька ро- ків. Для прикладу, якщо A — загальна кіль- кість цитувань, що отримало видання про- тягом 2005 року на статті, опубліковані у 2003 та 2004 роках; а B — загальна кіль- кість статей видання, що були опублікова- ні у 2003 та 2004 роках, тоді I=A/B і буде імпакт-фактором видання 2005 року [8]. Не претендуючи на абсолютну об’єктивність, імпакт-фактор адекватно відображає рі- вень впливу наукового видання та є загаль- ноприйнятим критерієм його ефективнос- ті (якості) у світовій практиці. Деякі дослі- дження доступності наукових видань пока- зали, що статистика отримання цитувань ОА-виданнями якісно подібна до результа- тів, що відомі для традиційної періодики, проте суттєво відрізняється вищою швид- кістю цього процесу [5]. Інші дослідження підкреслюють те, що недоступні он-лайн видання є практично «невидимими» [4]. І більшість дослідників погоджуються з тим, що доступність видання позитивно впли- ває на його рейтинг та рейтинг його авто- рів, розширює читацьку аудиторію і дає можливість реалізувати один з найважли- віших принципів у науці — доступності на- укової інформації. Нині тривають активні дискусії щодо шляхів розвитку української науки [3,9]. Націленість на європейську інтеграцію зу- мовлює необхідність підвищення стандар- тів якості, що, зрозуміло, стосується і сфе- ри науки в цілому, а також періодичних ви- дань [10] та наукових публікацій зокрема. В Україні однією з традиційних інституцій, що здійснює контроль за ефективністю на- укової роботи є Вища атестаційна комісія (ВАК) України, в обов’язки якої входить також оцінювання рівня наукових періо- дичних видань та їх визнання на державно- му рівні шляхом формування списку про- відних фахових наукових видань. Час від часу вимоги до наукової періодики пере- глядаються та доповнюються, хоча й нині вони містять переважно формальні показ- ники щодо складу редколегії, обсягів тира- жу, обов’язкового списку розсилки, дотри- мання стандартів оформлення тощо. Зараз ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 5 вони доповнені вимогами щодо організації належного рецензування і наявності обо- в’язкових елементів наукової статті [11]. Є підстави сподіватися, що з часом україн- ські стандарти все більше наближатимуть- ся до світових, оскільки ведеться робота з вивчення критеріїв оцінювання наукової роботи та рейтингування видань. Уже сьо- годні наголошується на важливій ролі тех- нічної та мовної доступності видань, а та- кож необхідності їх індексування світови- ми інформаційними центрами [10]. Водно- час відзначимо, що на практиці в Україні майже не використовуються кількісні кри- терії — імпакт-фактор чи індекс цитувань, на які орієнтується світова наукова спіль- нота. Тому актуальними у цьому контексті є дослідження, що базуються на результа- тах порівняльного аналізу української нау- ки на фоні світової [10,12]. Головна мета нашої статті полягає в тому, щоб на основі сучасних і доступних кількіс- них методик, з використанням даних з офі- ційних українських джерел та бази Web of Science Інституту наукової інформації США (ISI, Thomson Scientific) охарактеризувати сучасний стан української науки з позицій її доступності в Україні та присутності у сві- товому інформаційному просторі. ДЕЯКІ СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ЩОДО СТАНУ НАУКИ В УКРАЇНІ Відповідно до щорічних звітів Національ- ної академії наук України [14], станом на 2006 рік під її егідою працювало 16,5 тис. наукових працівників, з яких — 2,5 тис. док- торів наук та 8 тис. кандидатів наук. Водно- час Міністерство освіти та науки України у 2005 році звітувало [15] про роботу 65,7 тис. науково-педагогічних працівників, в тому числі — 5,6 тис. докторів наук та 29,4 тис. кандидатів наук. Ще близько 7 тис. штат- них співробітників працювало у науково- дослідних частинах вищих навчальних за- кладів, з них — 193 доктори наук та біля 1400 кандидатів наук. Дані щодо кількос- ті наукових статей, опублікованих за кілька минулих років у цих найбільших наукових інституціях, наведені у таблиці 1. Кількість опублікованих 15 347 17 744 19 459 23 810 наукових статей Національна академія наук України Роки 2000 2001 2003 2005 Міністерство освіти та науки України Роки 2003 2004 2005 Табл.1. Кількість наукових статей, опублікованих українськими науковцями відповідно до даних НАН України та МОН України [14,15] за кілька минулих років. Кількість опублікованих 105 тис. 116.5 тис. 127 тис. наукових статей (8.5 тис.) (8.6 тис.) (9 тис.) (за кордоном) Для того, щоб отримати зведену інфор- мацію по Україні в цілому, необхідно, з од- ного боку, врахувати перекриття даних з НАН та МОН України, що зумовлене част- кою спільних публікацій, а з іншого боку, слід доповнити ці показники даними про публікації працівників галузевих науково- дослідних інститутів, а також інших дер- жавних академій України. Проте наближе- но можемо стверджувати 1: щорічно україн- ські вчені публікують більше 150 тисяч на- укових статей, з яких понад 10 тисяч — у закордонних виданнях. Очевидно при цьо- му, що із цих 150 тисяч статей найбільші шанси бути «поміченими» у науковому сві- ті мають згадані 10 тисяч статей, опублі- ковані в західних виданнях, а також праці, 1 В офіційних статистичних збірниках, починаючи з 2001 року, перестали приводитися дані про кількість публікацій у зарубіжних виданнях. Результати, що містилися у збірнику 2000 року, свідчать про те, що в 1999 р. у закордонних виданнях було опубліковано близько 18 тис. наукових статей. 6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 надруковані в українських періодичних ви- даннях, що є «видимими» для іноземного читача. Водночас зауважимо: в офіційних документах не уточнюється якісний рівень зазначених видань за кордоном та їх місце в міжнародних рейтингах. Крім того, офі- ційно жодним чином не виділяються публі- кації в українських наукових журналах, що входять до так званого «філадельфійського списку» (див. нижче). «Видимість» вітчизняних наукових пуб- лікацій залежить насамперед від двох фак- торів: технічного та мовного. Загально- визнаною мовою науки вважається нині англійська, тому дедалі очевиднішою стає не обхідність дублювання хоча б деяких еле ментів публікації англійською мовою. Проте первинною і необхідною умовою до- ступності видання останніми роками стала його присутність у глобальних інформацій- них мережах і технічна можливість вільно- го доступу до них з будь-якої точки світу. Здавалося б, забезпечення технічної до- ступності є достатньо очевидним та про- стим для реалізації завданням: достатньо розмістити веб-сторінку видання в Інтер- неті та періодично її оновлювати. Станом на травень 2007 року в Україні налічувалось близько 2600 наукових фахо- вих видань [13], публікації у яких визнає ВАК при захисті наукових дисертацій. В останні роки список фахових наукових ви- дань доповнився електронними видання- ми з різних спеціальностей, яких наразі на- лічувалось 9 найменувань. Найбільша кіль- кість фахових видань визначена для тех- нічних наук (518), друге місце за кількістю фахових видань посідають економічні нау- ки (306), результати досліджень за фізико- математичним профілем можна опубліку- вати у 155 наукових виданнях. Для того, щоб перевірити «видимість» ук раїнських наукових видань у глобальній інформаційній мережі Інтернет, ми прове- ли спеціальне дослідження [16], завдання якого полягало в тому, щоб з позиції зви- чайного користувача персонального ком- п’ю тера з виходом в Інтернет (студента, на- уковця, викладача, тощо) вивчити доступ- ність фахових видань з переліку ВАК. За основу були вибрані три спеціальності, що представляють три основні гілки науки: при кладну (технічні науки), гуманітарну (психологія) та фундаментальну (фізико- математичні науки). Методом простого ін- формаційного пошуку в мережі Інтернет за допомогою відомих пошукових сервісів (Go ogle, Yandex, Rambler, AltaVista та част- ково — Yahoo) перевірено такі дані: 1) наявність веб-сторінки видання; 2) доступність змісту окремих номерів; 3) анотації статей (окремим списком, не враховуючи наявність повних текстів); 4) контактна інформація для електронного запиту в редакцію; 5) правила оформлення матеріалів; 6) повнотекстовий архів усіх опублікова- них матеріалів; 7) наявність веб-сторінки установи-ви дав ця. При цьому пункти 1,2,3,6,7 є актуаль- ними для пошуку інформації, а 1,4,5,7 — при подачі матеріалів до друку. Таким чи- ном, перевірявся рівень задоволеності по- треб як потенційних читачів, так і по тен- ційних авторів статей. Дослідження про- водилося у серпні 2006 р. з використанням чинного на той час списку ВАК. При цьо- му було проведено пошук 287 збір ників і наукових праць та 165 журналів з техніч- них наук; 69 збірників і наукових праць та 69 часописів з фізико-ма тематичних наук; а також 36 збірників і наукових праць та 19 журналів з психології 2. Результати до- слідження представлені в таблиці 2. 2 З часу проведення дослідження списки фахових на- укових видань ВАК України змінювались та допо- внювались, проте є підстави вважати, що при цьому загальна картина доступності видань суттєво не змі- нилась. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 7 Таким чином, проведене дослідження по- казало, що лише незначна частка україн- ських наукових видань надає повний до- ступ до опублікованих матеріалів. З біль- шою імовірністю можна знайти в мережі Інтернет лише короткий опис і бібліогра- фічні координати потрібної статті. Водно- час не може не турбувати той факт, що зна- чна частина фахових видань із списку ВАК України (65% з технічних наук, 76% з пси- хології і 42% з фізико-математичних наук) є взагалі «невидимими» для користувачів глобальної інформаційної мережі або при- сутні у ній лише номінально (є лише веб- сторінка видавця). ЯК РЕПРЕЗЕНТОВАНА УКРАЇНСЬКА НАУКА У СВІТІ Для того, щоб оцінити внесок україн- ської науки в цілому, необхідно знати, як вона представлена сьогодні у світовому інформаційному просторі. Вище було пока- зано, що лише невелика частка українських публікацій може знайти свого читача поза межами України. Проте сама лише доступ- ність наукової інформації мало говорить про її якість та корисний вплив. І хоча досі тривають дискусії з приводу методик ви- значення якісного рівня наукових публіка- цій, проте деякі методи такого оцінювання нині широко застосовують та визнають най адекватнішими. В основі цих методів лежить давня традиція наукових посилань на використані літературні джерела. Циту- ючи своїх попередників, науковець у такий спосіб «віддає голос» на користь тієї чи ін- шої роботи, підкреслюючи її вплив і зна- чення. Подібний механізм втілений у алго- ритмах рейтингування веб-сторінок при їх пошуку в Інтернеті (наприклад, алгоритм рейтингування Google — PageRank [17]). Аналізуючи статистику наукових посилань, можна виявити найавторитетніші наукові джерела, що мали визначальний вплив на подальші дослідження. На основі даних про цитування розробляються кількісні кри терії оцінювання наукової ефективнос- ті видань, установ, країн чи окремих уче- них: загальне число цитувань, імпакт-фак- тор, індекс Гірша тощо. При використанні результатів такого аналізу, очевидно, необ- хідна велика обережність, адже в кожній галузі науки норма цих показників є різ- ною, вони нерозривно пов’язані із загаль- ною продуктивністю (кількістю публіка- цій), середньою кількістю співавторів на одну роботу та іншими факторами, що за- лежать від специфіки галузі і навіть напря- му науки. Вперше системні наукометричні (наукометрія — частина наукознавства, що вивчає кількісні методи оцінювання науки) дослідження почали проводити в Інституті наукової інформації США. У колишньому Радянському Союзі дослідження в галузі наукометрії [18] розпочалися майже одно- часно в Інституті наукової інформації Ака- демії наук СРСР, на основі якого згодом було створено Всесоюзний (тепер — Всеро- Табл.. 2. Дані про доступність українських фахових наукових видань з технічних, психологічних та фізико-математичних наук у мережі Інтернет станом на серпень 2006 року [16]. Загальна кількість видань з переліку 452 55 138 ВАК, що тестувалися 1. Є власна веб-сто- 156 13 81 рінка (34.5%) (23.6%) (58.7%) 2. Зміст номерів 83 6 63 (18.4%) (10.9%) (45.7%) 3. Анотації статей 59 1 47 (13%) (1.8%) (34%) 4. Контактна інфор- мація для електрон- 106 8 62 ного запиту (23.5%) (14.5%) (76.8%) 5. Правила оформ- 114 8 68 лення матеріалів (25.2%) (14.5%) (82.6%) 6. Повнотекстовий 25 4 28 архів (5.5%) (7.3%) (20.3%) 7. Наявна лише веб- сторінка організації- 347 38 124 видавця (76.8%) (69%) (89.9%) Назва спеціальності Технічні науки Психо- логія Фіз.-мат. науки 8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 сійський) інститут наукової і технічної ін- формації [19]. Нині на основі даних з бази ISI діє один з найбільших інформаційних серві- сів Thomson Scientific, що проводить комп- лексний моніторинг у сфері науки. У його міжнародний рейтинг періодичних нау- кових видань Thomson Scientific Master Journal List, відомий також під назвою «фі- ладельфійський список», входить зараз 14178 найавторитетніших наукових видань світу. Вважається престижним публікувати роботи у часописах зі списку Thomson ISI, а відповідність міжнародним стандартам та конкуренція забезпечують високий рі- вень якості. Thomson ISI здійснює постій- ний моніторинг наукових видань за низкою критеріїв, що відображають весь спектр ви- мог — від якісних до кількісних, базую- чись на статистичних даних, формальних показниках та враховуючи думку експер- тів [20,21]. Необхідними вимогами є чітке дотримання графіку виходу (timeliness of publication), забезпечення належного рівня рецензування (peer review), наявність заго- ловків, анотацій та ключових слів англій- ською мовою і дотримання міжнародних видавничих стандартів. Важливо наголо- сити, що у Scientific Master Journal List мо- жуть входити також видання, що не є по- вністю англомовними. Для прикладу, укра- їнський науковий часопис «Металлофи- зика и новейшие технологии» входить до «філадельфійського списку» ISI і публі- кує статті українською, російською чи ан- глійською мовами за обов’язкової наявнос- ті перекладених англійською мовою заго- ловків, анотацій, ключових слів та інших елементів публікацій згідно з міжнародни- ми вимогами. При оцінюванні видань вра- ховується їх локальне значення для кожної конкретної географічної місцевості, відпо- відність актуальним та важливим сучасним науковим напрямам, а також — авторитет видавця [21]. Крім цих формальних показ- ників береться до уваги і суб’єктивна дум- ка експертів з кола читачів, редакторів і ви- давців. Нарешті, джерелом кількісної оцін- ки служать статистичні дані: загальний ін- декс цитувань, імпакт-фактор, найбільш цитовані джерела в конкретному видан- ні та ті, що найчастіше цитують дані, тощо. Таким чином, спираючись на три різні під- ходи — якісний, формальний та кількісний, формується найбільш визнаний у світі рей- тинг міжнародних наукових видань. У жовтні-листопаді 2006 року нами про- ведено дослідження «видимості» україн- ської науки в базі даних ISI (засобами он- лайн сервісу Web of Science) за попередній 10-річний період, починаючи з 1997 року. Перший отриманий показник стосував- ся середньої кількості публікацій, що міс- тять хоча б одного автора з України (офі- ційним місцем праці якого зазначено укра- їнську установу). Їх середня щорічна кіль- кість за цей період склала біля 4,3 тис. Зауважимо, що це значно менше числа тих статей (більш ніж 10 тис.), що декларують- ся в Україні як публікації в іноземних ви- даннях. Зрозуміло також, що загальна кіль- кість опублікованих робіт не може бути са- мостійним показником стану національ- ної науки, проте на її основі можна зробити просте порівняння річного наукового про- дукту у вигляді опублікованих наукових статей для різних країн світу згідно з да- ними ISI 3. Розрахувавши середню щорічну кількість опублікованих і доступних у базі ISI наукових статей на один мільйон насе- лення країни �kn, отримаємо картину, пока- зану на рис. 1. Тут візуально можна виділи- ти декілька груп країн: Україна (�kn � 91,2) 3 Тут не наведено результати, що стосуються США — країни, яка є абсолютним лідером як за кількістю опублікованих робіт (більше 280 тис. статей на рік), так і за рівнем їх цитованості (більше 3.5 млн циту- вань у рік). Більш детальну інформацію можна зна- йти на веб-сторінці In-cites (Thomson ISI): http://in-cites.com/countries/usa2005.html ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 9 належить до країн з найнижчим відповідним показником, серед яких також знаходять- ся Росія, Румунія, Болгарія, Туреччина та з дещо вищим показником Польща, у якої цей показник більш ніж втричі перевищує рівень України. Наступна за «продуктивніс- тю» група країн включає в себе такі розви- нені країни як Японія, Франція, Австрія, Ні- меччина, Канада, а також Словенія. Найви- ща середньорічна кількість опублікованих наукових робіт у Фінляндії (�kn � 1638,4) та Ізраїлі (�kn � 1619,3) — країн, у яких існує до- бре збалансована державна система підтрим- ки науки і відповідні програми, направлені на розбудову «суспільства знань». Поруч із даними про кількість публіка- цій (іншими словами — про наукову про- дуктивність), необхідно мати інформацію про їхній вплив на наукову спільноту, що фіксується, зокрема, через кількість циту- вань цих робіт. Основними характеристи- ками, що цікаві у цьому контексті є: серед- ня кількість цитувань на одну публікацію, а також їх розподіл за усім масивом опублі- кованих статей. Останнє передбачає порів- няльний аналіз частки публікацій, що не отримали жодного цитування; виділення найбільш цитованих робіт — лідерів рей- тингу цитувань, а також розрахунок індек- су Гірша, який дає опосередковану інфор- мацію про кількість найвпливовіших у на- уковому плані статей. Слід зауважити, що значна частка укра- їнських статей не отримує жодного циту- вання (рис. 2). Тобто, незважаючи на їх присутність у базі ISI, ці статті не знайшли свого читача. Загалом, така ситуація є до- сить типовою, і навіть у престижних нау- Рис. 1. Порівняльна характеристика середньорічної кількості опублікованих наукових робіт на 1 млн населення для різних країн. 10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 кових виданнях від третини до чверті усіх опублікованих статей ніколи не цитуються. Якщо у досліджуваному 10-річному періо- ді часу не враховувати останні три роки, за які ще не встановилась остаточна статис- тика, то в середньому процент нецитова- них українських публікацій у базі ISI скла- дав близько 44%. Для порівняння, у табл. 3 наведені значення цього показника для де- яких інших країн. Бачимо, що за цим по- казником Україна близька до Росії (43,9%) та Румунії (35,5%), а серед лідерів знову таки знаходимо Ізраїль (23,7%) та Фінлян- дію (18,9%). Важко однозначно встанови- ти, які характеристики впливають насампе- ред на величину частки нецитованих робіт, проте очевидно, що суттєвими факторами, які «працюють» на її зменшення, є актуаль- ність досліджень і рівень інтегрованості на- ціональної науки у світовий науковий ін- формаційний простір. Цікавим показником наукової ефектив- ності, який був запропонований відносно недавно [2], є індекс Гірша. Цей показник враховує як кількість опублікованих ро- біт, так і рівень їхньої цитованості. Для його розрахунку необхідно відсортувати увесь список публікацій у порядку спадан- ня кількості отриманих ними цитувань. Тоді індекс Гірша визначається як поряд- ковий номер статті, яку було процитовано таку ж кількість разів. Наприклад, h = 12, якщо знаходимо 12 публікацій, у яких кількість отриманих цитувань � 12. На рис. 3 зображено динаміку зміни індексу Гірша для України, що розраховувався для публікацій кожного року зокрема в період 1997—2006 років. Середнє значення, що вра- ховує дані за 1997—2002 роки (h � 39,83), показано на рисунку горизонтальною ліні- єю. Зрозуміло, що індекс Гірша залежить від часу опублікування статей і має певну тенденцію до росту, оскільки нещодавно опубліковані статті отримують основну частину своїх цитувань із певним запіз- ненням, тривалість якого залежить від га- лузі науки, країни і т.д. Так, для прикладу, розрахунки, виконані за цією ж схемою у червні 2007 р., показали ріст середнього значення індексу Гірша до величини h � 43,3. Інша обставина, яку потрібно мати на увазі, полягає в тому, що індекс Гірша ори- Рис. 2. Діаграма середньорічних показників кількос- ті статей, що відносяться до України, в базі даних Thomson ISI та відповідних часток нецитованих ро- біт. Табл. 3. Порівняння часток нецитованих робіт для різних країн (у процентах) за даними Thomson ISI станом на жовтень—листопад 2006 року. Наведені усереднені значення за проміжок часу 2000—2003 роки. Росія 43,89 Болгарія 29,60 Польща 27,63 Австрія 24,30 Франція 23,37 Канада 25,94 Німеччина 25,07 Японія 24,63 Румунія 35,48 Фінляндія 18,94 Туреччина 28,83 Ізраїль 23,74 Словенія 27,81 Країна Частка нецитованих робіт (%) ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 11 гінально був запропонований для порів- няння ефективності окремих учених — по- тенційно однакових продуцентів наукових статей, тому визначати і порівнювати його значення для різних країн (потенційно різних продуцентів), що відрізняються за кількістю наукових працівників, рівнем фінансування, обладнання дослідницьких лабораторій та іншими факторами, які впливають на значення h, — не зовсім об’єктивно. З іншого боку, індекс Гірша дає інформацію про ефективність науко- вих досліджень з погляду впливовості усього масиву опублікованих робіт у ціло- му. Тому цікаво проаналізувати його у по- рівнянні з іншими країнами. Для прикла- ду, середньорічне значення індексу Гірша (станом на листопад 2006 року і за період 1997—2002 рр.) згідно з даними ISI для Росії склало близько 83, для Фінляндії — порядку 94, для Польщі — 72,3 і так далі. Ще один важливий показник, що дає змо- гу опосередковано судити про якість націо- нальної науки та її вплив на світову спіль- ноту — це середня кількість цитувань на одну опубліковану роботу. Згідно з даними ISI (дослідження станом на жовтень- листопад 2006 р., що покриває приблизно останнє десятиріччя), на одну українську наукову статтю припадає близько 2,79 ци- тувань. Для порівняння, на одному з веб- ресурсів Thomson Scientific — In-cites (http://in-cites.com) знаходимо розвідку станом на 2006 рік 4 щодо рівня цитованості по всіх галузях науки серед 145 різних кра- їн світу [22]. За цими даними, серед 20 кра- їн з найвищими показниками щодо серед- ньої кількості цитувань на одну роботу є: Британська колонія Бермудські острови (18,94), Швейцарія (14,05), США (13,36). Цікаво, що загальна кількість статей може бути зовсім невеликою, проте важливою є інтенсивність їх цитування, наприклад, всьо- го 218 статей були віднесені до Бермуд- ських островів, проте вони одержали 4128 цитувань. За абсолютною кількістю пуб лі- кацій та загальним числом цитувань рей- тинги очолює США (кількість статей — 2 831 004, кількість цитувань — 37 822 213). Рейтинг українських статей, що були опубліковані у період 1997—2006 рр., за числом отриманих цитувань, очолює ро- бота, що на період дослідження (листопад 2006 року) отримала 311 цитувань. Ниж- че наведено перелік з п’яти найбільш ци- тованих публікацій, де хоча б один автор з України 5: 1. AM Scharenberg, O El-Hillal, DA Fruman, LO Beitz, Z Li, S Lin, I Gout (Institute of Рис. 3. Зміна індексу Гірша за роками (1997–2006) для українських публікацій, згідно з даними ISI ста- ном на жовтень-листопад 2006 року. Середнє значен- ня, що враховує дані за 1997—2002 роки, дорівнює близько 39,83. 4 На основі даних ресурсу Thomson Scientific «ISI Essential Science Indicators» (покриває всі видання з бази ISI та додатково 11 тис. міжгалузевих наукових журналів) за період з січня 1996-го до серпня 2006 року. 5 У третій роботі з цього списку нам не вдалося точно ідентифікувати прізвища тих учених, які репрезен- тують Україну. Не допомогло у цьому також уважне ознайомлення з оригінальним текстом публікації. 12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 Molecular Biology and Genetics, Kyiv, Uk raine), LC Cantley, DJ Rawlings, JP Ki- net. Phosphatidylinositol-3,4,5-trispho sphate (PtdIns-3,4,5-P-3) Tec kinase-dependent cal- cium signaling pathway: a target for SHIP- mediated inhibitory signals. EMBO JOUR- NAL 17 (7): 1961-1972 (1998). Кіль кість отриманих цитувань: 311 (321). 2. MK Jones, KA Aniol, FT Baker, J Berthot, ..., A Glamazdin, ..., V Gorbenko, ..., RI Po- matsalyuk, ..., P Sorokin (Kharkov Insti- tute of Physics and Technology, Khar kov, Ukraine), et al. GEp / GEp ratio by pola ri zation transfer in ep ep. PHYSICAL RE VI EW LETTERS 84 (7): 1398-1402 (2000). Кіль- кість отриманих цитувань: 274 (310). 3. A. Abashiana, K. Gotowa, N. Morgana, L. Pi i- lonen … Y. Asano, S. Mori, S. Stanič, Y. Tsu jitam, J. Zhangm, D. Žontar (Institute of Single Crystals, National Academy of Science of Ukraine, 60 Lenin Avenue, Kharkov 310001, Ukraine), ..., et al. The Belle detector. NUCLEAR INSTRUMEN TS & METHODS IN PHYSICS RESEARCH SECTION A-ACCELERATORS SPEC- TROMETERS DETECTORS AND ASSO- CIATED EQUIPMENT 479 (1): 117-232 (2002). Кількість отриманих цитувань: 255 (255). 4. YI Izotov (Main Astronomical Observa- tory, Ukrainian Academy of Sciences, Go loseevo, Kiev 252650, Ukraine), TX Thuan, VA Lipovetsky. The primordial heli- um abundance: Systematic effects and a new determination. ASTROPHYSICAL JOUR NAL SUPPLEMENT SERIES 108 (1): 1-39 (1997). Кількість отриманих цитувань: 233 (240). 5. YI Izotov (Main Astronomical Observa- tory, Ukrainian Academy of Sciences, Go- loseevo, Kiev 252650, Ukraine), TX Thu- an. The primordial abundance of He-4 revis- ited. ASTROPHYSICAL JOURNAL 500 (1): 188-216 Part 1 (1998). Кількість отриманих цитувань: 216 (225). Наприкінці кожного пункту наведе- но число цитувань, які отримала ця робо- та станом на листопад 2006 року. В дужках наведено дані, що стосуються червня 2007 року. За цей час на п’яту позицію вийшла робота, яка отримала 238 цитувань: Ornella Semino, Giuseppe Passarino, Peter J.Oefner, … Svetlana Arbuzova (International Medico-Genetic Centre, Hospital Nol, 57 Artem Str, 340000 Donetsk, Ukraine), et al. The Genetic Legacy of Paleolithic Homo sapiens sapiens in Extant Europeans: A Y Chromosome Perspective SCIENCE Vol. 290. no. 5494, pp. 1155—1159, 2000. Звертає на себе увагу також те, що пере- важна більшість високоцитованих статей виконані у співпраці із зарубіжними вче- ними. Так, у списку зі 100 найцитованіших робіт, опублікованих у період 1997—2006 років, можна знайти лише 5 робіт, де автор чи усі автори вказали місцем праці лише українські установи. Ще у 3 статтях автори вказали два місця праці, одне з яких знахо- диться поза Україною. Як було згадано вище, важливе значення має також питання щодо мовної доступнос- ті наукових робіт. Уже йшлося про те, що Thomson ISI індексує не лише англомовні видання, проте їх частка є незначною. За даними ISI, що стосуються досліджуваного нами періоду (1997—2006 роки), із 43 072 статей (дані червня 2007 року), які були опубліковані в цей час, біля 90,5% — англій- ською мовою, 8,8% — російською, 0,5% — українською, а 0,2% — іншими мовами. При цьому слід пам’ятати, що на практиці част- ка статей оригінально представлених авто- рами російською та українською мовами значно вища. І пояснюється це тим, що в ба зі ISI аналізуються перекладні версії ба- гатьох журналів, що видаються на теренах колишнього Радянського Союзу. У цьому контексті необхідно згадати, що в Україні кількість періодичних наукових видань, які входять до списку ISI, є дуже незначною. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 13 Більше того, за останні роки їх кількість сут- тєво зменшилася [22]. Так, якщо у 1990 р. таких журналів налічувалося 13, у 1999 р. — 8, то за останніми даними нещодавно опу- блікованого Journal Citation Report (2006 JCR Science Edition) таких часописів, що мають визначений імпакт-фактор 2006 ро- ку, входять до бази ISI і у яких зазначено як Journal Country Україну, залишилося лише 4. При цьому журнал «Low Tem pe ra- ture Physics» («Физика низких темпера- тур»), що видається у Фізико-технічному ін ституті низьких температур ім. Б.І. Вєркі- на НАН України в Харкові і має найвищий (0,622) з українських видань імпакт-фактор у 2006 р., згадується при цьому у списку часописів Росії, яких загалом збереглося досить багато — 107 періодичних видань. Для прикладу у Польщі їх — 54, Румунії — 7, Австрії — 22, Чехії — 22, Франції — 137, Німеччині — 431 і т.д. На сумні роздуми наштовхує також і те, що за один рік (у зві- ті 2005 JCR Science Edition фігурує 7 ук ра- їн ських видань і часопис «Low Temperature Physics» у списку Росії) перелік україн- ських журналів зменшився на три позиції, і при цьому не зрозуміло, чому у ньому вже не фігурує журнал «International Applied Mechanics» («Прикладная механика»), що мав у 2005 р. найвищий (1,74) імпакт- фактор серед українських часописів і вида- ється Інститутом механіки ім. С.П. Тимо- шенко НАН України. Тут слід наголосити, що саме українські журнали зі списку ISI виявились абсолютними лідерами за чис- лом опублікованих у них статей, які фігу- рують у базах ISI, у 10-річний період, що до сліджувався, а саме за цей час у них опуб ліковано у відсотках до усього масиву українських статей: «International Applied Mechanics» — 3,15%, «Металлофизика и но вейшие технологии» — 2,98%, «Low Tem- perature Physics» — 2,71%. Також зазначи- мо, що рівень цитованості статей, опублі- кованих українською або російською мова- ми є також значно нижчим: максимальна кількість отриманих цитувань серед таких публікацій, за результатами нашого дослі- дження, становила 27, що майже в 15 разів менше відповідного показника для англо- мовних публікацій. Повернемося тепер до аналізу україн- ських публікацій за 10-річний період з 1997 р., звертаючи увагу на їх розподіл за галузями наук. Станом на листопад 2006 р. у базі даних Thomson ISI налічувалось 41 444 статті, опубліковані за попереднє десятиріччя, у яких хоча б один автор був з України. Найбільша частка цих публіка- цій відносилась до таких фундаменталь- них та прикладних напрямів: фізика кон- денсованої речовини (physics, condensed matter) — 13,77%, матеріалознавство (ma- te rials science, multidisciplinary) — 13,55%, прикладна фізика (physics, applied) — 10%, фізична хімія (chemistry, physical) — 8,4%, металургія та інженерія (metallurgy, me tal- lurgical engineering) — 8,2% і так далі. У цьому списку є і гуманітарні напрями нау- ки, проте їх частка дуже незначна (рис. 4). Результати нашого дослідження он-лайн доступності української фахової наукової пе- ріодики (див. попередній розділ) показали, що найбільша кількість спеціальних видань представлена у галузі технічних наук, а мак- симальний рівень доступності мають видан- ня зі сфери фізико-математичних (фун да- ментальних) дисциплін. Зауважимо, що по- діл за спеціальностями, згідно ISI, суттєво різниться від напрямів, визначених ВАК України. Для порівняння, у нас офіційно ви- знано 25 основних напрямів науки: фізико- математичні, хімічні, біологічні, геологічні, тех нічні, сільськогосподарські, історичні, еко - номічні, філософські, філологічні, географіч- ні, юридичні, педагогічні, медичні, фармацев- тичні, ветеринарні, мистецтвознавство, архі- тектура, психологічні, військові, національна безпека, соціологічні, політичні, фізичне ви- ховання і спорт, державне управління. 14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 Згідно з Thomson Scientific Essential Sci- en ce Indicators, кожна публікація може бути віднесена до однієї або кількох категорій (загалом 171), 6 які можна згрупувати за 22 галузями науки 7, перелік яких можна зна- йти у табл. 4. Відповідно до проведеного до- слідження, у базі даних ISI за різними нау- ковими напрямами можна знайти відповід- ні показники щодо загальної кількості робіт, опублікованих авторами з України, їх ци- тованості та середньої кількості отриманих цитувань на одну роботу. Такі дані, за період від 1997 по 2006 рік, наведені у табл. 4. З табл. 4 видно, що найбільший рейтинг цитувань, згідно з даними ISI, мають укра- їнські публікації з наук про космос та астро- фізики, а також галузей наук, дотичних до біології та медицини. У наступну групу за середньою кількістю цитувань потрапляють фундаментальні науки (фізика, хімія), а та- кож агрономічний напрям та науки про тва- рин і рослин. Інженерія та комп’ютерні нау- ки, що можуть бути віднесені до технічних дисциплін знаходяться в нижній частині списку. Найменшу кількість цитувань у се- редньому отримують публікації з економіки та психології. Проте просте порівняння цих показників є недоречним, адже для кожної окремої галузі науки є свій характерний пе- ріод, за який одержується основна частка цитувань, а також «нормальний» рівень ци- тувань для цієї галузі. Рис. 4. Українські наукові публікації в базі Thomson ISI за рейтингом напрямів станом на вересень 2006 р. 6 За даними офіційного веб-сайту Thomson ISI: http:// scientific.thomson.com/ 7 Означення наукових напрямів згідно з інформацій- ним ресурсом In-Cites, що працює на основі даних Thomson ISI: http://in-cites.com/field-def.html ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 15 Зрозуміло, що кожній з країн властива певна наукова спеціалізація, яка визначала- ся традиційно, залежно від державних пріо- ритетів у цій державі, її історичних та гео- графічних особливостей. Є країни, де в силу жорстких кліматичних умов необхідно по- стійно концентрувати увагу науки на проб- лемах сільськогосподарського виробницт ва. В інших випадках визначальними є пріори- тети розвитку сучасної електроніки та мате- ріалознавства тощо. Загалом, за сумарними показниками, світова наука (дослідження на основі даних Thomson ISI [23]) розподілена таким чином, що найбільша частка опублі- кованих наукових статей відноситься до га- лузей клінічної медицини (24%), хімії (14%) та фізики (13%), в той час як найменше ста- тей у процентному співвідношенні публіку- ється з ком п’ю тер них наук, економіки, мате- матики та наук про космос. В цілому, про- центні співвідношення між галузями наук відповідно до кількості опублікованих ста- тей для різних країн більш-менш повторю- ють загальносвітову картину. Проте у краї- нах, де певні галузі з тих чи інших причин розвиваються активніше, їх процентна част- ка може бути значно вищою за середній сві- товий показник. Більше того, таким чином можна виділити країни-лідери у певних га- лузях науки, в яких відносна частка опублі- кованих робіт з певної галузі науки є найви- щою у світі. У табл. 5 наведено країни-лідери за від- носною часткою публікацій у певній галу- зі наук (за кожним з 22 напрямів) станом на червень 2001 року [23]. У деяких випад- ках результат такого дослідження є очіку- ваним. Наприклад, Чилі є лідером за част- кою робіт, що опубліковані в галузі наук про космос, і така ситуація має просте по- яснення: велика концентрація астрономіч- них обсерваторій у цій країні. Відносне лі- дерство Південної Кореї в галузях матері- алознавства чи Сінгапуру в інженерії зна- ходить своє логічне пояснення у структурі Табл. 4. Порівняльний аналіз за даними ISI щодо українських наукових публікацій за різними галузями науки за період 1997—2006 рр. станом на жовтень—листопад 2006 р. SPACE SCIENCE 1366 9664 7.07 IMMUNOLOGY 104 570 5.48 MOLECULAR BIOLOGY & GENETICS 892 4316 4.84 BIOLOGY & BIOCHEMISTRY 1436 6813 4.74 ENVIRONMENT/ ECOLOGY 502 1975 3.93 PLANT & ANIMAL SCIENCE 477 1643 3.44 AGRICULTURAL SCIENCES 173 574 3.32 PHYSICS 18528 58130 3.14 CHEMISTRY 9243 28470 3.08 PHARMACOLOGY & TOXICOLOGY 305 907 2.97 GEOSCIENCES 989 2901 2.93 NEUROSCIENCE & BEHAVIOR 828 1779 2.15 MICROBIOLOGY 213 429 2.02 SOCIAL SCIENCES. GENERAL 30 57 1.9 ENGINEERING 3099 5759 1.86 MATHEMATICS 1881 3434 1.83 CLINICAL MEDI- CINE 2044 3655 1.79 COMPUTER SCIENCE 457 807 1.77 MATERIALS SCIENCE 7993 11523 1.44 ECONOMICS & BUSINESS 38 47 1.24 PSYCHIATRY/ PSYCHOLOGY 151 184 1.22 Науковий напрям К іл ьк іс ть п уб лі ка ці й К іл ьк іс ть от ри м ан их ци ту ва нь С ер ед ня к іл ьк іс ть ци ту ва нь н а од ну ро бо ту провідних виробників у цих країнах і особ- ливостях фінансування науки. Звертає на себе увагу присутність України серед країн- лідерів у галузі фізики з показником біль- ше 39% при світовому рівні близько 13%: 16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 цих величин дає підстави для висновку про нерівномірну присутність українських нау- кових публікацій з різних галузей науки в Україні і світі загалом. Отже, проведене дослідження показа- ло, що українська наука представлена сьо- годні у світовому інформаційному просторі неадекватно до свого потенціалу. Пояснен- ня цього факту можуть бути різні, почина- ючи від історичних передумов (наприклад, ізольованості радянської науки, політики приховування її результатів тощо) і закін- чуючи технічними проблемами, що стосу- ються, зокрема, доступності зовнішньої на- укової інформації для українських учених і «видимості» результатів української науки у світі. Очевидно, що з кожним роком все більше усвідомлюється необхідність сис- темного реформування національної науки та введення нових вимог і нормативів, які б забезпечили її конкурентну спроможність. Серед негативних моментів насамперед кидається у вічі жалюгідно мала кількість українських наукових періодичних видань, що входять до Scientific Master Journal List. Їх частка складає всього лише біля 0,3% від загального числа фахових видань, що ви- знані ВАК України. Перспективні видан- ня необхідно всебічно підтримати, різко обмеживши загальну їх кількість, оскільки переважна більшість із цих видань не від- повідає найпростішим критеріям, що ма- ють висувати до наукового часопису. Про те, що потенціал для роботи у цьому на- прямі є, свідчить, зокрема, факт включен- ня у 2005 р. до Scientific Master Journal List журналу «Condensed Matter Physics», що видається Інститутом фізики конденсова- них систем НАН України у Львові. Інший негативний момент, що свідчить про незначну присутність нашої країни в світовому інформаційному просторі, є вкрай мала кількість наукових публікацій, що «видимі» у світі і входять до баз даних Thomson ISI. Порівнюючи результати про- Табл. 5. Перелік наукових напрямів, які домінують у різних країнах за кількістю опублікованих статей та отриманих цитувань (результати з [23]). Agricultural Sciences Нова 7.01 2.33 Зеландія Biology & Bio- Данія 11.87 7.66 chemistry Chemistry Польща 28.50 13.85 Clinical Medicine Австрія 34.10 23.96 Computer Science Сінгапур 4.59 1.16 Environment/ Південна 5.63 2.44 Ecology Африка Economics & Business Англія 2.28 1.39 Engineering Сінгапур 26.08 7.37 Geosciences Норвегія 7.29 2.75 Immunology Швеція 3.42 1.73 Materials Science Південна 10.24 3.66 Корея Mathematics Ізраїль 4.13 1.74 Microbiology Шотландія 3.58 2.26 Molecular Biology Шотландія 4.48 3.08 & Genetics Neurosciences Швеція 5.69 3.95 Pharmacology Японія 3.12 2.25 & Toxicology Physics Україна 39.25 12.27 Plant & Animal Південна 19.39 6.27 Science Африка Psychiatry/Psychology Канада 4.54 2.81 Social Sciences, США 5.74 3.52 general Space Science Чилі 8.99 1.22 Науковий напрям К ра їн а % п уб лі ка ці й в кр аї ні % п уб лі ка ці й у св іт і в ід но сн о вс іх н ап ря м ів на ук и тобто 2 з 5-ти публікацій, що ідентифіку- ються Thomson ISI як публікацій з Украї- ни, належать до фізичних наук. Для порів- няння можна згадати тут інші показники, що опосередковано дають можливість су- дити про відносну присутність тієї чи іншої галузі науки в Україні та її вихід у світовий інформаційний простір. Так, у списку фа- хових видань ВАК близько 19,6% представ- ляють технічні науки, 11,5% — економічні, 5,9% — фізико-математичні, 2,6% — психо- логічні і так далі. Як бачимо, порівняння ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 17 веденого дослідження зі статистичними да- ними в Україні, бачимо, що реально доступ- ні у світі менше 2,8% усіх наукових публі- кацій. Нерівномірним є також їх розподіл за галузями наук. Водночас, обнадійливим є той факт, що загальне число наукових статей, які публікуються в Україні на рік, є доволі значним — більше 150 тисяч. Отож, якщо хоча б 1/3 з них буде опублікована у виданнях, доступних та визнаних у світі, то Україна має шанс суттєво покращити свої показники і увійти до групи країн (див. рис. 1) з добре розвинутою комунікатив- ною науковою підсистемою. Необхідно підкреслити важливість за- провадження елементів системного моні- торингу стану української науки з метою більш ефективного контролю в цій сфе- рі, а також виявлення пріоритетних та ак- туальних областей досліджень, найбільш ефективних установ та окремих науковців. З використанням сучасних комп’ютерних технологій нині з’явилася можливість роз- робки та використання різних кількісних критеріїв оцінювання науки, які можуть покращити та доповнити можливості від- повідних державних або приватних уста- нов. Деякі з таких показників уже давно активно використовуються у світі, тому до- цільним є їх запровадження в Україні для «знаходження спільної мови» та забезпе- чення можливості оцінки внеску україн- ської науки у світову скарбницю. Автори висловлюють свою щиру подяку академіку НАН України Вадиму Михайло- вичу Локтєву за обговорення та корисні по- ради, що стосуються цієї роботи. 1. Hirsch J.E. An index to quantify an individual’s scientific research output. — arXiv: physics/0508025v5, 2005. 2. Демченко О. Українська наука: чорна дірка в пото- ках інформації. Дзеркало тижня, № 17 (544), 2005; Локтєв В. «Парк Юрського періоду» — не найгір- ше порівняння, № 17 (544), 2005; Мриглод І. І чу- жому научитися, і свого не цуратись, № 10 (538), 2005; Ситник К. Треба створювати нову академію. Дзеркало тижня, № 28 (607), 2006; Шайермайер К. Українські вчені чекають на зміни. Дзеркало тиж- ня, № 11 (590), 2006. 3. Lawrence S. On-line or invisible // Nature.– 2001.– 411, № 6837. — 521. 4. The Impact of Open Access Journals: A Citation Study from Thomson ISI.– 2004, May 5. Офі цій- ний сайт корпорації Thomson (http://scientific. thomson.com/). 5. Antelman K. Do open-access articles have a greater research impact? // College & Research Libraries.– 2004. — 65, № 1.– 372—382. 6. Harnad S., Brody T. Comparing the Impact of Open Access (OA) vs. Non-OA Articles in the Same Jour- nals // D-Lib Magazine. — 2004, June, http://www. dlib.org/. 7. Garfield E. The Impact Factor // Current Contents.- 1994.- № 25. — 3—7. 8. Проект «КОНЦЕПЦІЯ розвитку наукової сфери України» Українського міжнародного коміте ту з питань науки і культури при НАН України: http:// www.nas.gov.ua/knk/pages/koncepc/koncepcm. html 9. Рейтинг українських журналів, публікації в яких зараховуються ВАК України при присудженні нау- кових ступенів і звань з фізико-математичних наук // Бюлетень ВАК України. — 2005. — № 7. — 11—16. 10. Вимоги до фахових видань, затверджені наказом ВАК України від 04.04.2000 № 178; Постанова Президії ВАК України від 15.01.2003р. № 7–05/1 про підвищення вимог до фахових видань, внесе- них до переліків ВАК України. 11. Kavunenko L., Khorevin V., Luzan K. Comparative analysis of journals on social sciences and humani- ties in Ukraine and the world // Scientometrics.– 2006.– No 1.– 123–132. 12. Офіційний веб-сайт ВАК України в мережі Ін- тернет: http://www.vak.org.ua/. 13. Національна академія наук України. Короткий річний звіт 2006. — Київ, 2007, 32 с.; Звіт про ді- яльність Національної академії наук України у 2000 році. Частина 2. — Київ, 2001, 132 с.; Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2001 році. Частина 2. — Київ, 2002, 162 с.; Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2003 році. Частина 2. — Київ, 2004, 145 с.; Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2005 році. Частина 2. — Київ, 2006, 181 с. 14. Наука у вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівнів акредитації Міністерства освіти і науки України. Інформаційні матеріали до Міжгалузевої наради з питань розвитку науки у вищих навчальних за- кладах України. — Київ, 21 грудня 2006 року: за редакцією міністра освіти і науки України проф. С.М. Ніколаєнка. 15. Мриглод О.І. Наукове інформаційне середовище України: порівняльний аналіз і степінь інтегрова- 18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 ності // Вісник Державного університе ту ін фор- маційно-комунікаційних технологій — 2007. — №4 (в друці); доповідь на конференції «Автоматика — 2006», Вінниця, вересень 2006 р. 16. Brin S., Page L. The Anatomy of a Large-Scale Hy- pertextual Web Search Engine // Computer Net- works.– 1998.– 30(1–7).– 107–117. 17. Налимов В.В., Мульченко З.М. Наукометрия. Изу- чение развития науки как информационного про- цесса. — М.,1969, 192 с. 18. Офіційний сайт ВИНИТИ в мережі Інтернет: http://www2.viniti.ru 19. Дані з офіційного сайту Thomson Scientific: http://scientific.thomson.com/. The ISI database: the journal selection process. 20. Garfield E. How ISI Selects Journals for Coverage: Quantitative and Qualitative Considerations // Current contents.– 1990.– № 22.– 5–13. 21. Research «The Year 2006: Top 20 Country Rankings in All Fields».– Із сайту In-cites (Thomson ISI): http://in-cites.com/countries/2006allfields.html 22. Єгоров І.Ю. Академічна наука в Україні: аналіз деяких статистичних характеристик. — Із сайту: http://www.nas.gov.ua/knk/pages/krstil/z290304/ sten2903.html 23. Research «National Research Concentration».– Із сайту In-cites (Thomson ISI): http://in-cites.com/ countries/world-map.html І. Мриглод, О. Мриглод НАУКА УКРАЇНИ У СВІТОВОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ Р е з ю м е Розглянуто проблему використання новітніх інфор- маційних технологій для залучення вітчизняних уче- них до світової наукової спільноти. Досліджено чинні кількісні критерії оцінювання науки та доцільність їх упровадження в нашій країні. На основі аналізу від- критих електронних баз даних зроблено висновок про недостатню представленість української науки в Інтернет-просторі. І. Mryglod, О. Mryglod UKRAINIAN SCIENCE IN THE WORLD INFORMATION SPACE S u m m a r y The problem of advanced information technologies use for national scientists inclusion into world scientific community is reviewed. Existing quantitative criteria of science evaluation and expediency of their implemen- tation in our country are investigated. Based on open electronic database analysis the conclusion is made on insufficient presentation of Ukrainian science in internet space. В. ОНОПРІЄНКО ІМПЕРАТИВИ ГЛОБАЛЬНОГО МЕРЕЖЕВОГО СУСПІЛЬСТВА Важливим аспектом розвитку знаннєвої економіки є те, що вона поступово пере- творюється на мережу ієрархічних взаємозв’язків, у яких прискорено відбува- ються процеси створення і передачі знань. Ця риса означає перехід до так званої мережевої економіки (network economy), яка передбачає кардинальні інститу- ційні зміни. Модель «виробник — споживач» замінюється моделлю «спільного ви- робництва знань», посиленням орієнтації на світовий ринок і глобалізації отри- мання та використання нових знань. Все більшого поширення набувають спільні проекти, в яких беруть участь як державні, так і приватні компанії. Розширя- ється міжнародна науково-технічна співпраця у найрізноманітніших формах. Створення нових наукових знань набуває інтернаціонального характеру. © ОНОПРІЄНКО Валентин Іванович. Доктор філософських наук. Завідувач відділу методології та соціології науки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. До- брова НАН України (Київ). 2007.

Наука України у світовому інформаційному просторі

Institution

Ähnliche Einträge