Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень

С целю предотвращения распространения и ликвидации последствий разливов нефти и/или нефтепродуктов с качественным восстановлением нарушенных территорий (почва, водоемы) разработаны новые технические способы и приемы локализации загрязнений, сбора жидких углеводородов механическими и сорбционными мет...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Бодачівська, Л.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національна академія наук України 2008
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5625
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень / Л.Ю. Бодачівська // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 5. — С. 55-58. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-5625
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-56252010-01-29T12:00:52Z Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень Бодачівська, Л.Ю. С целю предотвращения распространения и ликвидации последствий разливов нефти и/или нефтепродуктов с качественным восстановлением нарушенных территорий (почва, водоемы) разработаны новые технические способы и приемы локализации загрязнений, сбора жидких углеводородов механическими и сорбционными методами, промывки и аэрации земли поверхностно-активными системами природного назначения, биологического очищения и полной рекультивации земель с учетом природно-климатических условий, уровня и масштабов загрязнений. The developed of new technological resources for removal pollution of the environment (water, soil), pouring of oil and of oil products. The developed of new methods of mechanical and of getter for collection of weak hydrocarbon, for rinse and airing of soil surface-active substance of natural origin. 2008 Article Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень / Л.Ю. Бодачівська // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 5. — С. 55-58. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1726–5428 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5625 517.972:622.279 uk Національна академія наук України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	С целю предотвращения распространения и ликвидации последствий разливов нефти и/или нефтепродуктов с качественным восстановлением нарушенных территорий (почва, водоемы) разработаны новые технические способы и приемы локализации загрязнений, сбора жидких углеводородов механическими и сорбционными методами, промывки и аэрации земли поверхностно-активными системами природного назначения, биологического очищения и полной рекультивации земель с учетом природно-климатических условий, уровня и масштабов загрязнений.
format	Article
author	Бодачівська, Л.Ю.
spellingShingle	Бодачівська, Л.Ю. Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень
author_facet	Бодачівська, Л.Ю.
author_sort	Бодачівська, Л.Ю.
title	Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень
title_short	Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень
title_full	Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень
title_fullStr	Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень
title_full_unstemmed	Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень
title_sort	запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень
publisher	Національна академія наук України
publishDate	2008
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5625
citation_txt	Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень / Л.Ю. Бодачівська // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. — 2008. — № 5. — С. 55-58. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT bodačívsʹkalû zapobígannârozpovsûdžennûtalíkvídacíâvuglevodnevihzabrudnenʹ
first_indexed	2025-07-02T08:41:14Z
last_indexed	2025-07-02T08:41:14Z
_version_	1836523900699148288
fulltext	Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №5 2008 55 У процесах буріння свердловин, видобутку, тран- спортування та зберігання нафти, конденсату, нафтопродуктів часто спостерігаються розливи як самої вуглеводневої сировини, так і гідрофобно- емульсійних технологічних рідин, які завдають величезної шкоди навколишньому природному середовищу. Відсутність чи незначна кількість обігових коштів на природоохоронні заходи, морально й фізично застаріле обладнання, закритість інфор- мації, особливо в місцях розташування військових частин, а головне – відсутність законодавчої бази для боротьби з цим суспільно небезпечним злом, загострили проблему до краю. Позитивною і такою, що задовольняла нагальну потребу, стала поява Кодексу України «Про надра», яка для боротьби зі «старательством» законодав- чо заборонила розробку техногенних родовищ. Водночас Кодексом до «техногенних покладів» були віднесені й вищенаведені скупчення нафто- продуктів, що загальмувало роботи з їх ліквідації. З перебудовою, в 90-х роках масово розпо- чалися роботи із санації об'єктів з нафтохіміч- ними забрудненнями, результати яких узагаль- нені в численних публікаціях на сторінках пері- одичних видань, монографій і збірників [1–4]. Фундаментальні дослідження спираються на вітчизняну експериментальну базу, підтверджу- ють перспективність розробок у напрямку ство- рення власної методичної й технологічної бази. 1. ПІДГОТОВчІ РОБОТи Небезпека вуглеводневих сполук визначається перш за все їх агрегатним станом (рідкі, тверді, газоподібні) та ступенем зв’язування з контактую- чими поверхнями (вільні незв'язані, розчинені чи емульговані у воді, сорбовані на поверхні порового середовища тощо). За сукупністю ознак найбіль- ший фактор екологічного ризику спричиняють незв'язані рідкі вуглеводні бо, по-перше, їх стан дозволяє легко мігрувати як самостійно, так і з потоком ґрунтових вод, по-друге, значна частина їх розчиняється чи емульгується у воді. Саме тому, спираючись на загальноприйняті підходи щодо оцінки екологічних ризиків [5–6], першочергово передбачається видалення вільних рідких нафто- продуктів. З метою мінімізації економічних ризиків через високі ціни на глибоку санацію і недостатню розробленість технологій, роботи із санації вико- нуються в кілька стадій. У стаціонарних умовах, наприклад, на базах зберігання органічних речовин, коли накопичення витоків відбувається повільно, природа в той чи інший спосіб до певного рівня самочинно попе- реджає міграцію цих речовин. При аварійних роз- ливах питомі навантаження забруднень не можуть стримуватися природними факторами. У зв’язку з цим, на стадії проектування й будівництва систем захисту, плями забруднень локалізують і попе- реджають їх поширення. У практичному плані для зменшення шкідливої дії розливів, збереження уцілілих земельних ділянок з ґрунтово-рослинним покровом і водної поверхні від подальшого роз- повсюдження забруднень, скорочення, зрештою, витрат на ліквідацію наслідків, проводять обвалов- ку ділянок землі з найбільшою концентрацією орга- нічних забруднень, створюючи бар'єри з ґрунту чи доступних будівельних матеріалів. На водній поверхні озер, боліт, відкритих аква- торій і річок обмеження плями забруднення, як правило, здійснюють надувними бонами із тканого чи нетканого гідрофобного матеріалу, наповнених сорбентом. Для занурення в товщу води на задану глибину (переважно до 1 м) їх цілеспрямовано УДК 517.972:622.279 ЗАПОБІГАННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЮ ТА ЛІКВІДАцІЯ ВУГЛЕВОДНЕВИХ ЗАБРУДНЕНЬ Л. Ю. Бодачівська – Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, м. Київ С целю предотвращения распространения и ликвидации последствий разливов нефти и/или нефтепродуктов с качественным восстановлением нарушенных территорий (почва, водоемы) разработаны новые технические способы и приемы локализации загрязнений, сбора жид- ких углеводородов механическими и сорбционными методами, промывки и аэрации земли поверхностно-активными системами природного назначения, биологического очищения и полной рекультивации земель с учетом природно-климатических условий, уровня и масшта- бов загрязнений. The developed of new technological resources for removal pollution of the environment (water, soil), pouring of oil and of oil products. The developed of new methods of mechanical and of getter for collection of weak hydrocarbon, for rinse and airing of soil surface-active substance of natural origin. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №5 2008 56 обважнюють [1]. Надувні бонові сорбенти можуть використовуватися як самостійно при невеликих розливах, так і сумісно з надувними бонами, роз- ташовуючись із внутрішньої сторони, що полегшує подальший збір зв'язаних забруднень. 2. МЕХАНІЧНА ОЧИСТКА Ліквідацію скупчень незв'язаних нафтопродуктів на початковому етапі проводять, використовуючи механічні методи та пристрої (порогові, відцентро- ві, шнекові, адгезійні). Головною вимогою до технології вилучення основної маси розлитої вуглеводневої сирови- ни чи нафтопродуктів, що втрачаються на НПЗ, нафтобазах і авіабазах, де вони найчастіше й утворюють скупчення забруднень на поверхні та трохи нижче рівня ґрунтових вод, є селектив- не вилучення, що, з одного боку, забезпечує достатню «сухість» для безпосереднього повер- нення нафтопродуктів у технологічну схему чи для переробки і прямого використання, а з друго- го – запобігає значному обсягу наступних робіт із зневоднення. Перш за все мова йде про механічне вилучення вуглеводнів за умов, що попереджають перемішування та збовтування вуглеводнів з водою. Відома широка номенклатура технічних сис- тем вітчизняного й зарубіжного виробництва для звільнення територій від рідких нафтопродуктів – гвинтові та заглибні насоси із пневмоприводами, пневмопідйомники, ежекторні й скимерні уста- новки. Проте гвинтові (шнекові) чи занурюва- ні насоси з пневмопроводом фірми «Gesко” (Німеччина) важко адаптуються до технічних і гідродинамічних умов використання й неминуче ведуть до утворення емульсій. Пневмовакуумні установки, як і гідроежекторний пристрій, вилу- чають водонафтопродуктову суміш також разом. Інтенсивне перемішування води та нафтопродук- тів збільшує вміст розчинних нафтопродуктів у воді щонайменше на порядок порівняно з роз- дільним методом їх вилучення. Схема установки обладнання жорстка і виключає швидке підстрою- вання під положення рівня пластового флюїду, що змінюється. Використання вакуумного скімера фірми «Натоойл» (Польща) є власне мобільним різно- видом вакуумного підйомника, що не забезпечує фіксування водо-нафтопродуктового контакту на заданій глибині, у зв'язку з чим утворення й вилучення емульсії неминуче. Крім того, режим, у якому можлива експлуатація цього пристрою, – малорезультативний. Серед агрегатів селективної дії в 90-х роках в Україні апробоване устаткування фірми VIТОL- VІТRО (США – Англія – Швейцарія), вузловим еле-ІТRО (США – Англія – Швейцарія), вузловим еле-RО (США – Англія – Швейцарія), вузловим еле-О (США – Англія – Швейцарія), вузловим еле- ментом якого є флотуючий елемент з кільцевим вкладишем із гідрофобної сітки. Високоефективний на поверхні водойми чи у високопроникному колекторі при значних приливах рідини, в умо- вах суглинистого розрізу він виявився малоефек- тивним. Неприпустимість різкої зміни рівневого режиму і вкрай висока чутливість фільтраційної сітки до забруднень, що за технічними умовами вимагає вилучення агрегату через кожні дві доби зі свердловини для промивки, безумовно, усклад- нює роботу. З другого боку, жорстке агрегатування насосів не припускає розносу приймачів рідин на відстань, що виключає потрапляння в насо- си водо-нафтової емульсії при значній потужності зони емульгування. Крім того, він не придатний для роботи при температурах нижче –(2–4)°С, що вкрай важливо для роботи в умовах західносибір- ського регіону. Перший досвід застосування вітчизняного вибухопожежобезпечного насосу ЦПЕВ – 0.5–40У набуто при облаштуванні автоматичними систе- мами інженерного захисту території товарно- сировинної бази АТ “Укртатнафта” [5]. Окрім про- мислової установки для селективного відкачування вуглеводневих рідин ефективним виявився роз- роблений нами пристрій, що забезпечує високу продуктивність збирання нафтопродуктів у віднос- но тонкому шарі (10–50 мм). При цьому, завдяки конструкційним особливостям і відсутності пря- мого контакту насоса з вуглеводневою сумішшю, забезпечується стала неперервна робота, пожежо- безпечність і ефективне розділення вуглеводне- вих сумішей і води без застосування ручної праці. Використання цього механічного пристрою дозво- лило протягом 5 діб зібрати з поверхні землі пло- щею 15 га понад 18 % розлитої нафти товщиною 11–25 мм. Поряд з цим, дослідно-промисловими робо- тами визначені динаміка накопичення нафтопро- дуктів і зміна їх припливів до свердловини, стійкі режими роботи насосного устаткування (безпе- рервний, циклічний), режим роботи та конструк- тивні особливості системи автоматичного управ- ління технологічним процесом відкачки нафтопро- дуктів і води. 3. СОРБцІйНА ОЧИСТКА З метою обмеження розповсюдження й ефективного збору нафтопродуктів із поверхні водоймищ, ґрун- тів, снігового покрову та інших різних поверхонь, рідку частину забруднень, що залишилася, видаля- ють сорбційним методом. Як сорбент використовують високооб'ємний розпушений графіт, що має унікальну здатність зв’язуванти вуглеводні [7]. Завдяки своїй гід- рофобності, у поєднанні з високою питомою поверх- нею й низькою густиною, кожний грам розпушеного графіту зв'язує до 100 г нафти й мінеральних олив, 40–70 г світлих нафтопродуктів (бензин, гас, дизель- не паливо), циклоалканів і ароматичних вуглеводнів, мінеральних і рослинних олій. При цьому він практич- Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №5 2008 57 но не сорбує воду (водопоглинання складає близько 0,05 %) і може знаходитися на її поверхні необмежений час без утрати основних властивостей. Надзвичайно важливим є поглинання та стягування графітом гідро- фобних речовин «на себе», що супроводжується змен- шенням площі забруднень і забезпеченням умов жит- тєдіяльності для флори та фауни водного середовища. Сорбент міцно утримує зв’язані продукти, завдяки чому запобігає загибелі водоплавних птахів і тварин, а також забрудненню берегової лінії. На властивості сорбенту не впливає мінера- лізація води і хвилювання її поверхні. Він стійкий до лугів і кислот, не піддається термічному роз- кладанню до 460 оС. Унікальні властивості розпуше- ного графіту дозволяють, з одного боку, швидко та якісно зв'язати рідку частину екологічно небезпеч- них і агресивних забруднень, а з другого – забез- печити ефективну регенерацію сорбенту шляхом його відтискання у відцентровому полі і подальшої дистиляції вуглеводнів у вакуум-випарних установ- ках. Безпосередньо на промислах при будівни- цтві свердловин графіт і сорбовані ним вуглевод- ні можуть використовуватися як високоефективні змащуючі добавки до бурових розчинів [8]. Зважаючи на великі транспортні витрати через надзвичайно великий об'єм (насипна вага складає 3–7 кг/м3) і часткову втрату сорбційної активності внаслідок ущільнення при перевезенні, розпуше- ний графіт доцільно отримувати на місці його без- посереднього використання. Для цього розроблені прості в експлуатації малогабаритні установки по виробництву розпушеного графіту. Установка пра- цює від джерела змінного струму з напругою 220 В і частотою 50 Гц. Потужність її залежить від продук- тивності, але не перевищує 5 кВт на 100 м3 розпуше- ного графіту на добу. 4. ДЕСОРБцІЯ ОРГАНІЧНИХ ЗАБРУДНЕНЬ ЕМУЛЬСІЯМИ І МІцЕЛЯРНИМИ РОЗЧИНАМИ ПАР ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ При повільному й тривалому витоку нафти, нафто- продуктів, присадок до них і різних інгібіторів, як це відбувається, наприклад, при корозії ємностей на базах зберігання паливно-мастильних матеріа- лів або заправних станціях, відбувається поступо- ве граничне насичення ними ґрунту. Вуглеводневі рідини опускаються вертикально вниз під впливом гравітаційних сил і розповсюджуються вшир під дією поверхневих і капілярних сил. Швидкість і напрям руху їх залежать як від властивостей само- го ґрунту, так і від співвідношення нафтопродуктів, повітря й води в багатофазній рухомій системі. При рівних інших чинниках капілярне просочування відбувається переважно у вертикальному напрямі та у бік гідравлічного ухилу до межі шарів ґрунту – водоупору й рівня підстилаючих вод. З огляду на це, із ґрунтів, пересичених нафтопродуктами, як це має місце на базах зберігання паливно-мастильних матеріалів, практично чисті нафтопродукти збира- ють у траншеях, виритих поперек лінії припливу. За накресленою схемою в аеропортах і меха- нізованих військових частинах на кожній з таких ділянок насосами відкачували за весняно-осінній період у середньому по 1500 т/рік нафтопродуктів. Вилучене паливо було практично «сухим», тобто вміст води не перевищував 1 %, завдяки чому його спрямовували на переробку чи безпосередньо використовували за призначенням. Незважаючи на порівняно високий ступінь гід- родинамічного витіснення вільних нафтопродук- тів з ґрунту при вмісті до 8–12 %, високорозвинута тверда поверхня повністю зв'язує й міцно утримує їх. Тому для збільшення рухливості та подальшого очищення ґрунту пропонується проводити зрошу- вання забрудненої ділянки поверхнево-активною системою (емульсія, мікроемульсія, міцелярний розчин) на основі біологічно легко розщеплюва- них ПАР природного походження. У результаті десорбції й колоїдного зв’язування вуглеводневі забруднення виносяться поверхнево-активною композицією до межі водоупору і стікають у сверд- ловини або траншеї, вириті нижче рівня лінії при- пливу, а потім насосами відкачуються в ділильні ємності [8]. Систему “вода – емульсія – вуглеводні” після розшарування розділяють. Емульсію руйнують загальноприйнятим методом деемульсації з вико- ристанням відомих деемульгаторів, наприклад, розчину блоксополімеру етилену й пропілену в етанолі. Вуглеводні, що відділяються, об'єднують і спрямовують для переробки на нафтопереробні заводи або спалюють у вигляді добавок до котель- ного палива на місцевих ТЕЦ, а об'єднані водні роз- чини повторно використовують для зрошування наступних забруднених ділянок. 5. РЕКУЛЬТИВАцІЯ ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІй Рекультивація забруднених територій – це приско- рення процесу самоочищення, при якому викорис- товуються всі природні резерви екосистеми: кліма- тичні, ландшафтно-геохімічні та мікробіологічні [8, 11], тобто комплекс гірничотехнічних і біологічних, а також інженерних і меліоративних заходів, що мають на меті створення на очищених територіях оптимальних культурних ландшафтів із продуктив- ним ґрунтово-рослинним біогеоценотичним покри- вом. Складність даної проблеми сама диктує необ- хідність комплексного підходу до її розв’язання. Практика показала, що на обширних відкри- тих територіях, при значних концентраціях вугле- воднів і супутніх забруднюючих речовин, вико- ристання відомого нетонучого сорбенту на основі полімеру, до складу якого входить сечовина, що у свою чергу є добривом [11], – невиправдане через порівняно низьку сорбційну ефективність моди- фікованого полімеру і повільний перебіг процесів деструкції вуглеводнів, що надзвичайно важливо для умов з нетривалим річним періодом позитив- них температур. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, №5 2008 58 Виходячи з цього, після завершення вищена- веденого основного комплексу робіт по зниженню вмісту нафтопродуктів пропонується апробоване в умовах Західно-Сибірського нафтогазовидобувного комплексу [8, 9, 10, 12] біологічне очищення поверх- ні води та ґрунту спеціально створеними штама- ми мікроорганізмів, що споживають вуглеводні, або шляхом біоремедіації, тобто стимуляції діяльнос- ті природних мікроорганізмів, здатних утилізувати даний забруднювач, внесенням добрив безпосеред- ньо на ділянці природного середовища, що очища- ється, або розмноженням найефективніших мікро- організмів із забрудненого ценозу в лабораторних умовах. Ефективність завершального етапу лікві- дації розливів рідких вуглеводнів забезпечується завдяки наявності раніше створеного банку культур мікроорганізмів-біодеструкторів різних органічних речовин. З метою підвищення ефектив ності мікробіо- логічного очищення розроблений метод передбачає використання біопрепаратів у сорбованому вигляді. Як сорбенти використовують вітчизняні екологічно чисті природні мінерали, а також неткані матеріали на основі синтетичних і натуральних волокон. Примітною особливістю цього етапу відновлен- ня ґрунту є те, що мікробіологічна обробка ведеться ретельно підібраними біопрепаратами після зрошу- вання емульсійними системами на основі природних поверхнево-активних речовин, які не тільки безпечні для навколишнього середовища, але самі є живиль- ним середовищем для розвитку біоценозу. Завдяки вмісту значних регульованих кількостей азоту, фос- фору, калію і легко засвоюваних сполук, ці ПАР спри- яють аутооксидації, відщеплюванню жирних кислот і легко переробляються мікроорганізмами. Крім того, вони тісно взаємодіють із білками й вуглеводами. Зокрема, глюкоза, сахароза, галактоза та продукти розкладання природних ПАР, розчиняючись у воді, яка міститься в ґрунті, чудово засвоюються рослина- ми та разом із білками є необхідними компонентами для створення клітинних мембран. Таким чином, завдяки диауксії, тобто використанню мікроорга- нізмами більш легких і доступних джерел вуглецю, азоту, фосфору, відбувається швидке та значне наро- щування біомаси та збільшення концентрації мікро- бних клітин, “атакуючих” вуглеводневі забруднення, у тому числі тверді парафіни, церезини, смоли, асфаль- тени тощо, що істотно інтенсифікує й у декілька разів збільшує мікробіологічне очищення. Прискоренню процесу очищення сприяє постійне спостережен- ня за зміною кислотності середовища, ймовірним розповсюдженням і енергетичним станом мікро- організмів залежно від концентрації токсиканта, рН і температури середовища за допомогою розробле- ного в ІБОНХ НАН України “Вимірника енергетичного потенціалу мікроорганізмів”. Таким чином, сукупність наведених чинни- ків сприяє швидкому видаленню вуглеводневих забруднень і відновленню ґрунтово-рослинного покрову. Підтвердженням цього є практичні резуль- тати, одержані при усуненні аварійних розливів вуглеводневої сировини й рекультивації ґрунту на Ямбурському й Уренгойському газоконденсатних родовищах. Тут удалося практично повністю очис- тити поверхню землі та водоймищ площею понад 355 га від шару забруднень завтовшки 5–25 мм. У відносно короткі терміни проведено обстежен- ня територій бази паливно-мастильних матеріалів Новоуренгойського авіазагону й Уренгойської бази управління транспортування нафтопродуктів та інгі- біторів, оконтурено забруднену частину, вивчено процеси капілярно-гравітаційного просочування ґрунтів різної проникності, намічено та здійснено низку першочергових заходів щодо видалення кон- центрованих забруднень нафтопродуктів на площі понад 150 га. Протягом 3 років зібрано й утилізова- но понад 1600 т нафтопродуктів. ЛІТЕРАТУРА Макинтош Ричард. Загрязнения подземных вод 1. – нарастающая проблема во всем мире, включая Россию // Нефтегаз. – 1995. – �2. – С. 21–32. Мироненко В.А., Петров Н.С. Загрязнение 2. подземных вод углеводородами // Геоэкология, инженерная геология, гидрогеология, геокриология. – М., 1995. – �1. – С. 3–27. Огняник М.С., Митропольський О.Ю., Білоус A.M., 3. Яковлев Е.О. Деякі проблеми забруднення підземних вод нафтопродуктами, пов'язані з екологічною безпе- кою України. – К.: Знания – «Геоеко-21», 1997. – 28 с. Огняник М.С., Парамонова Н.К., Запольський I.M. 4. Проблеми забруднення геологічного середовища нафтопродуктами у зв'язку з охороною підземних вод в Україні // Екологія довкілля та безпека життєді- яльності. – К., 2003. – �3. – С. 12–17. Оценка природоохранной деятельности 5. Кременчугского нефтеперерабатывающего заво- да на основе динамики восстановления качества природных вод и изменения экологического ущерба подземным водам / Н.В. Беседин, М.В. Бабаев, Я.С. Маркина, Н.К. Маркина // Людина i довкілля. Проблеми неоекології. – Харків, 2003. – Вип. 4. – С. 6–21. Soil remediation research expects to provide new tech-6. niques soon // Hydrocarbon Processing. – 1997. – V.76. – �12. – Р. 29. Применение сорбента СТРГ для очистки водной 7. поверхности от разливов нефти, нефтепродуктов, жиров и различных водонерастворимых органичес- ких соединений / В.Г. Сидоренко, Б.М. Коваленко, В.Ф. Тульский, И.А. Мерециди // Нефтепромысловое дело. – 2002. – �12. – С. 32–34. Поп Г.С., Кучеровский В.М., Бодачевская Л.Ю. 8. Экологические проблемы разработки газоконденсат- ных месторождений Западной Сибири и пути их реше- ния / НТЖ “Защита окружающей среды в нефтегазовом комплексе”. – М., 2002. – �6. – С. 18–21. Поп Г.С., Бодачевська Л.Ю., Кисельов В.П. Альтернативні 9. екотехнології і матеріали та устаткування для їх одер- жання // Зб. наук. праць 3-го міжнар. енергоеколо- гічного конгресу “Енергетика. Екологія. Людина”. – К., 2003. – С. 208–212. Бодачівська Л.Ю., Коробко Т.В. Моделювання очистки 10. ґрунтів, забруднених вуглеводневими рідинами // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2007. – �5. – С. 25–30. Бондаренко И.Г., Бурмистрова Е.А. Рекультивация тер-11. риторий после разливов нефтепродуктов. Новое в решении проблемы // Вода и экология. – 2002. – �3. – С. 48–49. Кучеровский В.М., Нагибин А.Н., Семёнов В.И. 12. Рекультивация земель Нового Уренгоя // Нефть, газ и бизнес. – 1998. – �4. – С. 29–34.

Запобігання розповсюдженню та ліквідація вуглеводневих забруднень

Репозитарії

Схожі ресурси