Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом

При клиническом и параклиническом обследовании 33 беременных с метаболическим синдромом, в комплексной терапии дисфункции плаценты принимавших L-аргинина аспартат, и 37 беременных группы сравнения, получавших стандартную терапию, выявлено развитие фетоплацентарной дисфункции, морфологической осно...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Геряк, С.М., Куценко, А.В., Куценко, В.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:	Таврический медико-биологический вестник
Теми:	Оригинальные статьи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56383
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом / С.М. Геряк, А.В. Куценко, В.В. Куценко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 51-55. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-56383
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-563832017-04-08T19:23:08Z Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом Геряк, С.М. Куценко, А.В. Куценко, В.В. Оригинальные статьи При клиническом и параклиническом обследовании 33 беременных с метаболическим синдромом, в комплексной терапии дисфункции плаценты принимавших L-аргинина аспартат, и 37 беременных группы сравнения, получавших стандартную терапию, выявлено развитие фетоплацентарной дисфункции, морфологической основой которой является ангиопатия, отек, недоразвитие терминальных ворсин и дистрофия вневорсинковых структур, отложение фибриноида и солей кальция на базальной и хориальной пластинках. Выявлены структурно-функциональные, дистрофические изменения плаценты, сопровождающиеся достоверным увеличением частоты развития осложнений беременности, родов и снижением адаптационно- компенсаторных возможностей плода и новорожденных, что является обоснованием для проведения профилактически-лечебных мероприятий у беременных с метаболическим синдромом. Включение курса L-аргинина аспартата в программу лечения осложнений беременности, основанных на развитии плацентарной дисфункции на фоне метаболического синдрома, позволяет уменьшить частоту перинатальных осложнений путем стимуляции адаптационно-компенсаторных возможностей в плаценте, восстановление ее структурно- функциональной единицы – терминальной ворсинки до уровня физиологических изменений. In the analysis of clinical and paraclinical examination of 33 pregnant women with metabolic syndrome in the treatment of dysfunction of the placenta taking L-arginine aspartate, and 37 pregnant comparison group receiving standard therapy, revealed the development of fetoplacental dysfunction, morphological basis of which is angiopathy, undeveloped terminal villi, distrophia unvilli structures of chorion, laying of fibrinoid and calcium adiposis in the basal and chorionic plates. Revealed structural and functional, degenerative changes of the placenta accompanied by reliable increase in the incidence of complications of pregnancy, childbirth and reduced adaptive-compensatory ability of the fetus and newborn is the justification for preventive and therapeutic measures in pregnant women with metabolic syndrome. The inclusion rate of L-arginine aspartate treatment programs to complications of pregnancy, based on the development of placental dysfunction on a background of metabolic syndrome, can reduce the frequency of perinatal complications by stimulating the adaptive-compensatory abilities in the placenta, restoring its structural and functional unit – the terminal villi to the physiological level. 2012 Article Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом / С.М. Геряк, А.В. Куценко, В.В. Куценко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 51-55. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56383 618.36:616-056.52 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Геряк, С.М. Куценко, А.В. Куценко, В.В. Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом Таврический медико-биологический вестник
description	При клиническом и параклиническом обследовании 33 беременных с метаболическим синдромом, в комплексной терапии дисфункции плаценты принимавших L-аргинина аспартат, и 37 беременных группы сравнения, получавших стандартную терапию, выявлено развитие фетоплацентарной дисфункции, морфологической основой которой является ангиопатия, отек, недоразвитие терминальных ворсин и дистрофия вневорсинковых структур, отложение фибриноида и солей кальция на базальной и хориальной пластинках. Выявлены структурно-функциональные, дистрофические изменения плаценты, сопровождающиеся достоверным увеличением частоты развития осложнений беременности, родов и снижением адаптационно- компенсаторных возможностей плода и новорожденных, что является обоснованием для проведения профилактически-лечебных мероприятий у беременных с метаболическим синдромом. Включение курса L-аргинина аспартата в программу лечения осложнений беременности, основанных на развитии плацентарной дисфункции на фоне метаболического синдрома, позволяет уменьшить частоту перинатальных осложнений путем стимуляции адаптационно-компенсаторных возможностей в плаценте, восстановление ее структурно- функциональной единицы – терминальной ворсинки до уровня физиологических изменений.
format	Article
author	Геряк, С.М. Куценко, А.В. Куценко, В.В.
author_facet	Геряк, С.М. Куценко, А.В. Куценко, В.В.
author_sort	Геряк, С.М.
title	Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом
title_short	Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом
title_full	Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом
title_fullStr	Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом
title_full_unstemmed	Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом
title_sort	особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням l-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2012
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56383
citation_txt	Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом / С.М. Геряк, А.В. Куценко, В.В. Куценко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 51-55. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT gerâksm osoblivostízmínuplacentípídvplivomkompleksnoíterapíízvklûčennâmlargínínuaspartatuvžínokízmetabolíčnimsindromom AT kucenkoav osoblivostízmínuplacentípídvplivomkompleksnoíterapíízvklûčennâmlargínínuaspartatuvžínokízmetabolíčnimsindromom AT kucenkovv osoblivostízmínuplacentípídvplivomkompleksnoíterapíízvklûčennâmlargínínuaspartatuvžínokízmetabolíčnimsindromom
first_indexed	2025-07-05T07:39:12Z
last_indexed	2025-07-05T07:39:12Z
_version_	1836791787782406144
fulltext	51 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Однією з актуальних медико-соціальних проблем сьогодення є метаболічний синдром – констеляція антропометричних і фізіологічних відхилень, яка включає абдомінальне ожиріння, підвищення артеріального тиску, атерогенну дисліпідемію й гіперглікемію. Цей симптомокомплекс наявний у 15- 25% дорослого населення планети, а серед жінок ре- продуктивного віку діагностується в 6-35% випадків [1]. Будучи комбінацією факторів ризику розвитку не УДК 618.36:616-056.52 © с. М. геряк, а. В. Куценко, В. В. Куценко, 2012. ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН У ПЛАЦЕНТІ ПІД ВПЛИВОМ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ З ВКЛЮЧЕННЯМ L-АРГІНІНУ АСПАРТАТУ В ЖІНОК ІЗ МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ С. М. Геряк1, А. В. Куценко2, В. В. Куценко2 1 Кафедра акушерства і гінекології №2 (зав. – професор С. М. Геряк), Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського», м. Тернопіль. 2 Комунальний заклад Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина» (гол. лікар – к.мед.н. В. В. Куценко), м. Тернопіль. PECULIARITIES OF THE PLACENTAL CHANGES UNDER THE INFLUENCE OF ADJUVANT THERAPY WITH THE INCLUSION OF L-ARGININE ASPARTATE IN WOMEN WITH METABOLIC SYNDROME S. N. Heryak1, A. V. Kutsenko2, V. V. Kutsenko2 Summary In the analysis of clinical and paraclinical examination of 33 pregnant women with metabolic syndrome in the treatment of dysfunction of the placenta taking L-arginine aspartate, and 37 pregnant comparison group receiving standard therapy, revealed the development of fetoplacental dysfunction, morphological basis of which is angiopathy, undeveloped terminal villi, distrophia unvilli structures of chorion, laying of fibrinoid and calcium adiposis in the basal and chorionic plates. Revealed structural and functional, degenerative changes of the placenta accompanied by reliable increase in the incidence of complications of pregnancy, childbirth and reduced adaptive-compensatory ability of the fetus and newborn is the justification for preventive and therapeutic measures in pregnant women with metabolic syndrome. The inclusion rate of L-arginine aspartate treatment programs to complications of pregnancy, based on the development of placental dysfunction on a background of metabolic syndrome, can reduce the frequency of perinatal complications by stimulating the adaptive-compensatory abilities in the placenta, restoring its structural and functional unit – the terminal villi to the physiological level. ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ В ПЛАЦЕНТЕ ПОД ВЛИЯНИЕМ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ С ВКЛЮЧЕНИЕМ L-АРГИНИНА АСПАРТАТА У ЖЕНЩИН С МЕТАБОЛИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ С. М. Геряк1, А. В. Куценко2, В. В. Куценко2 РЕЗЮМЕ При клиническом и параклиническом обследовании 33 беременных с метаболическим синдромом, в комплексной терапии дисфункции плаценты принимавших L-аргинина аспартат, и 37 беременных группы сравнения, получавших стандартную терапию, выявлено развитие фетоплацентарной дисфункции, морфологической основой которой является ангиопатия, отек, недоразвитие терминальных ворсин и дистрофия вневорсинковых структур, отложение фибриноида и солей кальция на базальной и хориальной пластинках. Выявлены структурно-функциональные, дистрофические изменения плаценты, сопровождающиеся достоверным увеличением частоты развития осложнений беременности, родов и снижением адаптационно- компенсаторных возможностей плода и новорожденных, что является обоснованием для проведения профилактически-лечебных мероприятий у беременных с метаболическим синдромом. Включение курса L-аргинина аспартата в программу лечения осложнений беременности, основанных на развитии плацентарной дисфункции на фоне метаболического синдрома, позволяет уменьшить частоту перинатальных осложнений путем стимуляции адаптационно-компенсаторных возможностей в плаценте, восстановление ее структурно- функциональной единицы – терминальной ворсинки до уровня физиологических изменений. Ключові слова: метаболічний синдром, вагітність, плацентарна дисфункція, L-аргініну аспартат, морфологічне дослідження. лише цукрового діабету ІІ типу та серцево-судинної патології, а й ряду інших захворювань, метаболічний синдром наносить значну шкоду здоров’ю населення [3, 7]. Компоненти метаболічного синдрому на- кладають свій відбиток на жіночу репродуктивну функцію, різко обмежують адаптаційні можливості материнського організму, провокують розвиток та погіршують перебіг багатьох акушерських усклад- 52 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 1 (58) нень [5, 6]. Незважаючи на вдосконалення системи антенатального нагляду та впровадження сучасних рододопоміжних технологій, частота патологічних вагітностей і пологів у жінок із такими обмінними порушеннями сягає понад 81% випадків [3]. Описа- на ситуація переконливо свідчить про недостатню вивченість патогенетичних механізмів, необхідність їх подальшого дослідження та пошуку патогенетично обґрунтованих методів корекції. Згідно даних літератури, ключовими ланками у прогресуванні метаболічного синдрому є окси- дативний стрес, низькорівнева системна запальна відповідь, порушення гемомікроциркуляції. Вони ж є етіопатогенетичними факторами в розвитку та прогресуванні невиношування вагітності, дисфункції плаценти, пізніх гестозів та ряду інших акушерських ускладнень [2]. Одними із спільних механізмів, які лежать в основі їх розвитку та прогресування, є оксидативний стрес, синдром системної запальної відповіді, порушення плацентарного кровотоку [1, 4]. Ці розлади спричиняють морфо-функціональні порушення в компонентах системи «мати-плацента- плід» [8]. Своєчасне застосування препаратів із анти- оксидантними, протизапальними властивостями, що покращують гемомікроциркуляцію, дозволяє ліквідувати умови для розвитку патологічних процесів в матері і плода. Тому, метою нашого дослідження було покращи- ти ефективність лікування акушерських ускладнень та їх профілактику у вагітних із метаболічним син- дромом шляхом покращення гемомікроциркуляції на основі вивчення особливостей функціональних змін у плаценті при метаболічному синдромі у вагітних. МатЕРіали і МЕтоДи Клініко-лабораторні дослідження проведено у 70 жінок. Для проведення аналізу було сфор- мовано 2 групи. До основної увійшло 33 вагітних із метаболічним синдромом, що в комплексній терапії дисфункції плаценти приймали L-аргініну аспартат, і які народжували в Тернопільському обласному перинатальному центрі «Мати і дитина». Метаболічний синдром у них був діагностований до 12 тижнів гестації на основі критеріїв Міжнародної діабетичної федерації (2005 р.). L-аргінін аспартат приймали під час їжі по 5 мл (L-аргініну – 0,57 г, кислоти аспарагінової – 0,43 г) 4 рази на добу в вигляді монотерапії або в складі комплексного лікування. Призначали 2 курси – в 12-16 і 24-28 тижнів вагітності протягом 14 діб. Групу порівняння склали 37 жінок із метаболічним синдромом, які отримували стандартну терапію ускладнень вагітності, спричинених дисфункцією плаценти. Усім пацієнткам проводили загальнообов’язкові клініко-лабораторні обстеження. Морфологічні дослідження плаценти після пологів включали макроскопічне описання з органометрією та гістологічне дослідження. Для гістологічного вивчення використовували біопсійний препарат плаценти, який фіксували у 10% нейтрально- му формаліні, зрізи фарбували гематоксилін- еозином, резорцин-фуксином за Вейгертом та фуксилін-пікрофуксином за Ван Гізоном і досліджували під світловим та стереомікроскопом при збільшенні у 140-200 разів [2]. Огляд і опис отриманих препаратів проводили за допомогою світлового бінокулярного мікроскопа прохідного світла Campus 1000× (Konus, Італія) під різними збільшеннями об’єктива та окуляра. Статистичний аналіз зібраних даних прово- дили за допомогою пакету прикладних програм Statistica 8.0 (StatSoft, США) на персональному комп’ютері. При описі якісних ознак зазначали за- гальну кількість спостережень (n) та абсолютний ризик досліджуваної ознаки (%). Порівняння частот в двох вибірках проводили за допомогою точного критерію Фішера. Для характеристики кількісних даних (незалежно від їх розподілу в вибірці) виз- начали і вказували медіану (Ме), верхній і нижній квартилі (25% і 75%), які подавали в форматі Ме (25%; 75%), а також загальну кількість спосте- режень (n). Статистично достовірною вважали різницю при р<0,05. РЕЗУльтати та їх обгоВоРЕння Досліджено 33 посліди, отриманих від породіль із метаболічним синдромом, лікування яких вклю- чало L-аргінін аспартат. Макроскопічно за формою плаценти достовірно не відрізнялись. Плодова поверхня була блакитно-сірого забарвлення, з незначними розширеннями і звивистістю великих кровоносних судин. У 54,5% на плодовій поверхні були помітні петрифікати розміром до 0,8 см, щільно- крихкої консистенції, з локалізацією ближче до краю плацентарного диску. Плідні оболонки тонкі, блідо- рожеві, на пуповинному канатику зрідка можна було бачити несправжні вузли. На материнській поверхні плаценти борозни мали однакову глибину, котиледони округлої форми, приблизно однакового розміру. На розрізі плацентарна тканина матова, губчаста, рожево-сіруватого кольору, рівномірного кровонаповнення. У 39,4% виявлено вогнищеві ущільнення розмірами до 0,7 см, які знаходилися у крайових та парацентральних зонах, у кількості не більше 5. Аналіз органометричних даних (табл. 1) не виявив істотних відмінностей між масою, товщиною плацент та плодово-плацентарним коефіцієнтом у жінок із І і ІІ груп. Однак, площа материнської поверхні плаценти в жінок, які отримували L-аргініну аспартат, була більшою, ніж в жінок, що приймали лише стандартну терапію. 53 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И таблиця 1 Органометричні показники плацент у породіль із ІІ групи, Me (25%; 75%) Показник основна група, n=33 група порівняння, n=37 U-критерій Манна-Уітні, р Маса плаценти, г 632 (587; 682) 620 (566; 694) 0,237 Плацентарно-плодовий коефіцієнт 0,18 (0,13; 0,26) 0,18 (0,13; 0,22) 0,948 Максимальний діаметр, см 26,1 (25,2; 27,2) 23,8 (22,7; 25,0) <0,001 Мінімальний діаметр, см 18,8 (18,0; 19,4) 17,8 (17,0; 18,9) 0,001 товщина, см 3,2 (3,0; 3,3) 3,1 (3,0; 3,3) 0,365 Площа материнської поверхні, см² 355 (347; 366) 343,2 (343; 357) 0,029 об'єм, см3 436 (427; 443) 427 (419; 440) 0,030 Гістологічна структура плацент мала багато ознак, властивих для фізіологічних пологів. Так, співвідношення структурних компонентів вор- синкового хоріону практично не відрізнялося від показників, що мали місце при неускладненій вагітності. Ознак порушення дозрівання і диференціації ворсинкового хоріону, які були виявлені у групі порівняння, не спостерігалося у групі пацієнток, яким проводилась фармакокорекція з L-аргініну аспартатом (табл. 2). таблиця 2 Співвідношення типів хоріальних ворсин у досліджуваних плацентах у жінок із ІІ групи, Me (25%; 75%) Види хоріальних ворсин основна група, n=33 група порівняння, n=37 U-критерій Манна- Уітні, р Ембріональні, % 0,7 (0,5; 0,8) 1,0 (0,8; 1,1) <0,001 Проміжні недиференційовані, % 1,4 (0,9; 1,9) 3,4 (2,6; 4,2) <0,001 Проміжні диференційовані, % 22,8 (22,3; 23,5) 30,6 (29,7; 31,3) <0,001 термінальні, % 75,1 (74,2; 75,9) 65,7 (61,8; 69,6) <0,001 У цілому мікроскопічна картина послідів характеризувалася переважанням проявів за- вершених компенсаторних реакцій на фоні компенсованої плацентарної дисфункції. Це прояв- лялося проліферацією хоріальних ворсин з появою великої кількості зрілих дрібних термінальних і проміжних ворсин (як зазначалося вище) з не- значною кількістю фібриноїду в міжворсинковому просторі. У ворсинах відмічалося посилення васкуляризації – строма містила 8-10, а в дея- ких місцях – 12-15 капілярів (рис. 1). Капіляри були, як правило, вузькими, з формуванням синцитіокапілярних мембран та зростанням площі останніх. Рис. 1. Гіперваскуляризація строми термінальних хоріальних ворсин. Забарвлення гематоксиліном і еозином. Збільшення ×200. Характерним було утворення осередків проліферації хоріального епітелію з формуван- ням «бруньок» та міжворсинкових «мостиків» (рис. 2). 54 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 1 (58) Рис. 2. Формування міжворсинкового синцитіального містка. Забарвлення гематоксиліном і еозином. Збільшення ×400. Місцями шар синцитіотрофобласту на поверхні ворсин був стоншений. Клітинних елементів цитотро- фобласту не було. Структура амніотичного епітелію не відрізнялася від фізіологічних змін (рис. 3). Рис. 3. Епітеліальний покрив амніотичної оболонки. Забарвлення гематоксиліном і еозином. Збільшення ×400. Описані пертурбації забезпечували збільшення ефективної площі плодової частини плаценти і, тим самим, сприяли інтенсифікації обмінних процесів між кровоносними системами вагітної і плоду. Особливий інтерес становило співставлення гістоморфометричних параметрів плацент у жінок із метаболічним синдромом, що отримували стандар- тну терапію (ІІ досліджувана група) та тих, хто от- римував L-аргініну аспартат (І досліджувана група). Таке порівняння засвідчило, що у І групі суттєво більшою була площа капілярів термінальних ворсин та синцитіо-капілярних мембран. Водночас відносні об’єми фібриноїду, дистрофічно змінених хоріальних ворсин, дистрофічно змінених децидуоцитів зменшувалися. Перелічені відмінності були достовірними (табл. 3). таблиця 3 Мікроморфометричні параметри досліджуваних плацент у породіль із ІІ групи, Me (25%; 75%) Морфометричний показник основна група, n=33 U-критерій Манна-Уітні, р Площа капілярів термінальної ворсини, мкм2 86,4 (80,4; 91,9) <0,001 Відносний об'єм синцитіо-капілярних мембран, % 14,1 (12,5; 15,8) <0,001 Відносний об'єм дистрофічно змінених хоріальних ворсин, % 8,7 (7,5; 10,0) <0,001 Відносний об'єм міжворсинкового простору, % 46,8 (43,5; 50,2) <0,001 Відносний об'єм фібриноїду міжворсинкового простору, % 17,5 (16,1; 19,1) <0,001 Відносний об'єм дистрофічно змінених децидуоцитів, % 22,8 (18,7; 26,4) <0,001 55 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Таким чином, результати морфологічних та морфометричних досліджень послідів довели, що в жінок із метаболічним синдромом, які приймали L-аргініну аспартат за запропонованою схемою, морфологічна структура плаценти наближалася до фізіологічних параметрів. Клінічним відображенням цього стало достовірне зниження частоти розвитку прееклампсії середнього ступеня – з 16% до 0%, передчасного розриву плідних оболонок – з 54% до 21%, необхідності проведення епідуральної аналгезії пологів (як складової терапії пізнього гестозу) – з 14% до 0%, інструментальної ревізії стінок порожнини матки – з 16% до 0% (p<0,05). ВисноВКи 1. Наявність метаболічного синдрому у вагітних приводить до розвитку фетоплацентарної дисфункції, морфологічною основою якої є ангіопатія, набряк, не- дорозвиток термінальних ворсин та дистрофія позавор- синчастих структур, відкладання фібриноїду та солей кальцію на базальній і хоріальній пластинках. Виявлені структурно-функціональні, дистрофічні зміни пла- центи супроводжуються достовірним збільшенням частоти розвитку ускладнень вагітності, пологів та зниженням адаптаційно-компенсаторних можливо- стей плода і новонароджених і є обґрунтуванням для проведення профілактично-лікувальних заходів у вагітних із метаболічним синдромом. 2. Включення курсу L-аргініну аспартату до програми лікування ускладнень вагітності, що ґрунтуються на розвитку плацентарної дисфункції на фоні метаболічного синдрому, дозволяє зменшити частоту перинатальних ускладнень шляхом стимуляції адаптаційно-компенсаторних можливостей у плаценті, відновлення її структурно- функціональної одиниці – термінальної ворсинки – до рівня фізіологічних змін. Перспективи подальших досліджень: простота, доступність, наявність переконливих позитивних результатів даного методу фармакокорекції дозво- ляють широко використовувати його у лікувальних закладах усіх рівнів; впровадження даної розробки в щоденну лікарську практику сприятиме підвищенню ефективності профілактики та лікування акушерських ускладнень у вагітних із метаболічним синдромом. літЕРатУРа 1. Динамика продукции оксида азота в плаценте и пуповине при беременности высокого риска / И. И. Крукиер, В. В. Авруцкая, Т. Н. Погорелова [и др.] // Известия высших учебных заведений ; Северо- Кавказский регион. – Серия: Естественные науки. – 2006. – № 25. – С. 24–26. 2. Клініко-параклінічні прояви прееклампсії залежно від рівня оксиду азоту та його прекурсора L-аргініну в біосубстратах вагітних / С. П. Писа- рева, В. Б. Ткаченко, С. І. Могілевська [и др.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – № 4. – С. 196–199. 3. Метаболический синдром и тромбофилия в акушерстве и гинекологии / А. Д. Макацария, Е. Б. Пшеничникова, Т. Б. Пшеничникова [и др.]. – М. : Медицинское информационное агентство, 2006. – 480 с. 4. Хлыбова С. В. Роль системы L-аргинин- оксид азота в регуляции висцеральных функций и обеспечении гестационного процесса / Хлыбова С. В., Циркин В. И., Дворянский С. А. – Киров : Ме- дицинский информационно-аналитический центр, 2007. – 178 с. 5. Экстраэмбриональные и околоплодные струк- туры при нормальной и осложненной беременности / под ред. В. Е. Радзинского, А. П. Милованова. – Москва : Медицинское информационное агентство, 2004. – 393 с. 6. Impact of the L-arginine-nitric oxide pathway and oxidative stress on the pathogenesis of the metabolic syndrome / C. R. Assumpção, T. M. C. Brunini, C. Matsuura [et al.] // The Open Biochemistry Journal. – 2008. – № 2. – P. 108–115. 7. Lawrence E. Impact of nitric oxide and insulin resistance on the pathophysiology of the metabolic syndrome: possible role of L-arginine and glutamate / E. Lawrence, E. A. C. Cemaluk // Journal of medicine and medical science. – 2011. – Vol. 2, № 2. – P. 657–662. 8. Sieroszewski Р. Ultrasound evaluation of intrauterine growth restriction therapy by a nitric oxide donor (L-arginine) / P. Sieroszewski, J. Suzin, A. Karowicz-Biliewska // J. Matern. Fetal. Neonatal Med. – 2004. – Vol. 15, № 6. – P. 363–366.

Особливості змін у плаценті під впливом комплексної терапії з включенням L-аргініну аспартату в жінок із метаболічним синдромом

Репозитарії

Схожі ресурси