Перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології
Установлено достоверное снижение параметров массы тела, длины тела и окружности грудной клетки у новорожденных с врождёнными пороками развития (ВПР) и детей от TORCH-инфицированых матерей и женщин высокого генетического риска в сравнении с контролем. Установлено, что в сравнении с новорожденными...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56416 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології / Н.А. Грузинцева, О.Я. Сенів // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 90-92. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-56416 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-564162014-02-19T03:19:13Z Перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології Грузинцева, Н.А. Сенів, О.Я. Оригинальные статьи Установлено достоверное снижение параметров массы тела, длины тела и окружности грудной клетки у новорожденных с врождёнными пороками развития (ВПР) и детей от TORCH-инфицированых матерей и женщин высокого генетического риска в сравнении с контролем. Установлено, что в сравнении с новорожденными от TORCH-инфицированных матерей и женщин високого генетического риска, дети с ВПР отличались самой низкой степенью неонатальной адаптации и самой высокой частотой срыва адаптационных процессов, что проявилось в достоверно более высокой частоте регистрации новорожденных в тяжёлом и середне-тяжёлом состоянии после рождения и в раннем неонатальном периоде. We proved, that the berth weight, length, head and chest circumference of the newborns with congenital malformation and hereditary disease, newborns of the woman with TORCH-infections and woman after invasive prenatal diagnostic the being reliably less (р<0,05) than in the control. And that the neonatal period of the newborns with congenital malformation and hereditary disease was more complicated then in newborns of the woman with TORCH-infections and woman after invasive prenatal diagnostic. 2012 Article Перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології / Н.А. Грузинцева, О.Я. Сенів // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 90-92. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56416 616-053.31+616-056.7+616.98]-071-08 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Грузинцева, Н.А. Сенів, О.Я. Перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології Таврический медико-биологический вестник |
description |
Установлено достоверное снижение параметров массы тела, длины тела и окружности грудной
клетки у новорожденных с врождёнными пороками развития (ВПР) и детей от TORCH-инфицированых
матерей и женщин высокого генетического риска в сравнении с контролем. Установлено, что в сравнении с
новорожденными от TORCH-инфицированных матерей и женщин високого генетического риска, дети с ВПР
отличались самой низкой степенью неонатальной адаптации и самой высокой частотой срыва адаптационных
процессов, что проявилось в достоверно более высокой частоте регистрации новорожденных в тяжёлом и
середне-тяжёлом состоянии после рождения и в раннем неонатальном периоде. |
format |
Article |
author |
Грузинцева, Н.А. Сенів, О.Я. |
author_facet |
Грузинцева, Н.А. Сенів, О.Я. |
author_sort |
Грузинцева, Н.А. |
title |
Перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології |
title_short |
Перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології |
title_full |
Перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології |
title_fullStr |
Перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології |
title_full_unstemmed |
Перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології |
title_sort |
перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології |
publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Оригинальные статьи |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56416 |
citation_txt |
Перинатальний моніторинг та аналіз раннього неонатального періоду у новонароджених
з природженими вадами розвитку і високим ризиком спадкової патології / Н.А. Грузинцева, О.Я. Сенів // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 90-92. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
series |
Таврический медико-биологический вестник |
work_keys_str_mv |
AT gruzincevana perinatalʹnijmonítoringtaanalízrannʹogoneonatalʹnogoperíoduunovonarodženihzprirodženimivadamirozvitkuívisokimrizikomspadkovoípatologíí AT senívoâ perinatalʹnijmonítoringtaanalízrannʹogoneonatalʹnogoperíoduunovonarodženihzprirodženimivadamirozvitkuívisokimrizikomspadkovoípatologíí |
first_indexed |
2025-07-05T07:40:51Z |
last_indexed |
2025-07-05T07:40:51Z |
_version_ |
1836791891557875712 |
fulltext |
90
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 1 (58)
Стан здоров'я дитини визначається багатьма
факторами, серед яких важливе місце посідають
спосіб життя та стан соматичного і репродук-
тивного здоров'я батьків, соціально-економічні
показники розвитку суспільства і рівень добро-
буту родини, ступінь забруднення довкілля та
наявність професійних шкідливостей в роботі
батьків, рівень організації медичної допомоги
населенню [1].
Від особливостей перебігу неонатального періоду
великою мірою залежить ступінь постнатальної
адаптації особи та стан її здоров’я наступні роки
її життя [1, 2, 3]. Особливо великого значення це
набуває у випадках вродженої та спадкової патології,
які асоціюються з високим ризиком інвалідизації і
смертності в дитячому віці [4, 5].
МатЕРіали та МЕтоДи
Комплексну оцінку стану новонародженого про-
водили за загальноприйнятою методикою.
УДК 616-053.31+616-056.7+616.98]-071-08
© н. а. грузинцева, о. я. сенів, 2012.
ПЕРИНАТАЛЬНИЙ МОНІТОРИНГ ТА АНАЛІЗ РАННЬОГО
НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ У НОВОНАРОДЖЕНИх
З ПРИРОДЖЕНИМИ ВАДАМИ РОЗВИТКУ І ВИСОКИМ РИЗИКОМ
СПАДКОВОЇ ПАТОЛОГІЇ
Н. А. Грузинцева, О. Я. Сенів
Державна установа «Інститут спадкової патології НАМН України» (директор – професор О. З. Гнатейко); Львівська
обласна клінічна лікарня, м. Львів.
PERINATAL MONITORING AND ANALYSIS OF EARLY NEONATAL PERIOD OF THE NEWBORNS WITH
CONGENITAL MALFORMATIONS AND HIGH RISK OF HEREDITARY DISEASE
N. A. Hruzyntseva O. Y. Seniv
SUMMаRY
We proved, that the berth weight, length, head and chest circumference of the newborns with congenital
malformation and hereditary disease, newborns of the woman with TORCH-infections and woman after invasive
prenatal diagnostic the being reliably less (р<0,05) than in the control. And that the neonatal period of the newborns
with congenital malformation and hereditary disease was more complicated then in newborns of the woman with
TORCH-infections and woman after invasive prenatal diagnostic.
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ МОНИТОРИНГ И АНАЛИЗ РАННЕГО НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРИОДА У
НОВОРОЖДЕННЫХ С ВРОЖДЕННЫМИ ПОРОКАМИ РАЗВИТИЯ И ВЫСОКИМ РИСКОМ
НАСЛЕДСТВЕННОЙ ПАТОЛОГИИ
Н. А. Грузинцева, О. Я. Сенив
РЕЗЮМЕ
Установлено достоверное снижение параметров массы тела, длины тела и окружности грудной
клетки у новорожденных с врождёнными пороками развития (ВПР) и детей от TORCH-инфицированых
матерей и женщин высокого генетического риска в сравнении с контролем. Установлено, что в сравнении с
новорожденными от TORCH-инфицированных матерей и женщин високого генетического риска, дети с ВПР
отличались самой низкой степенью неонатальной адаптации и самой высокой частотой срыва адаптационных
процессов, что проявилось в достоверно более высокой частоте регистрации новорожденных в тяжёлом и
середне-тяжёлом состоянии после рождения и в раннем неонатальном периоде.
Ключові слова: новонароджені, природжені вади розвитку (ПВР), спадкова патологія.
Проаналізовано пренатальні фактори ризику у
жінок з високим ризиком природженої та спадкової
патології в потомстві. Аналіз проводився в контин-
гентах матерів, які народили дітей з ПВР «суво-
рого обліку», або мали високий ризик вродженої
патології плода (TORCH-інфекції, покази для
інвазійної пренатальної діагностики (ІПД)), а також
в контрольній групі вагітних (50, 40, 20 та 50 осіб
відповідно).
РЕЗУльтати та їх обгоВоРЕння
Встановлено, що середній вік жінок, які народи-
ли дитину з ПВР, перевищував вік жінок контрольної
групи (28,23±0,99 років проти 24,14±0,67 років;
р<0,05). Аналогічна особливість відрізняла також
вагітних, яким проводили ІПД, порівняно з контро-
лем (відповідно 29,81±1,60 років проти 24,14±0,67
років; р<0,05).
Групу жінок, які народили дітей з ПВР, ха-
рактеризували вірогідний вплив професійних
91
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
шкідливостей (10%), за відсутності цього чиннику
ризику в інших групах, та екстрагенітальної патології
(26%), серед якої домінували ендокринні захво-
рювання (16%). Серед жінок, які народили дітей з
ПВР, у 12 з 50 (24%) репродуктивний анамнез був
ускладнений самовільними викиднями та у 3 (6%)
– мертвонародженням.
Серед 40 жінок, у яких було діагностовано
TORCH-інфекції, репродуктивний анамнез був
ускладнений самовільними викиднями у 16 жінок
(40%). У 8 сім’ях (20%) вже були випадки народ-
ження дітей з природженими вадами, проте фактів
обтяженості родин генетичною патологією серед них
не зареєстровано.
Серед перинатальних факторів ризику у жінок,
яким проводилася ІПД, найбільш часто зустрічались
мертвонародження в анамнезі (7 з 20 вагітних,
35%) і при цьому не виявлено фактів самовільного
переривання вагітності. У 4 (20%) сім’ях вже були
діти з природженою та спадковою патологією, у 2
(10%) зареєстровано обтяженість родин генетично
детермінованою патологією.
Комплексну оцінку стану новонароджених та
аналіз антропометричних показників і захворюваності
проведено у 50 новонароджених дітей з ПВР, 40 – від
матерів, у яких було діагностовано TORCH-інфекції,
20 – від матерів з високим ризиком природженої та
спадкової патології, яким проводилась інвазивна
пренатальна діагностика, 50 новонароджених
контрольної групи. Визначено гестаційний вік та
оцінку за шкалою Апгар на 1 та 5-й хвилинах після
народження. 40 з 50 новонароджених з ПВР (80%) на-
родилися своєчасно у терміні гестації 38-40 тижнів,
6 (12%) – 36-37 тижнів, 1 (2%) – 35 тижнів та 3 (6%)
– у терміні гестації 33-34 тижні. Усі 40 новонарод-
жених від матерів з TORCH-інфекціями народилися
своєчасно у терміні гестації 38-40 тижнів. Серед 20
новонароджених, матері яких пройшли інвазивну
пренатальну діагностику з приводу високого ризику
природженої та спадкової патології плода, 19 (95%)
народилися своєчасно у терміні гестації 38-40 тижнів
і 1 (5%) – у терміні гестації 37 тижнів. Всі 50 новона-
роджених контрольної групи народилися своєчасно
у терміні гестації 38-40 тижнів.
Переважна більшість з 50 новонароджених із
ПВР були оцінені за Апгар із наступною кількістю
балів: 1 дитина (2%)– 3/5 балів, 1 (2%) – 4/4 бали,
19 (38% випадків) – 7/7 та по 11 (22%) – 6/7 та 7/8. У
6 випадках новонароджених з ПВР (12%) оцінка за
Апгар склала 8/8 і лише у 2 (4%) – 8/9 балів. Серед
40 новонароджених від матерів з TORCH-інфекціями
у 32 (80%), а, отже, в переважній більшості, оцінка
за шкалою Апгар складала 8/8 балів. У 5 випадках
(13%) оцінка за Апгар дорівнювала 8/9 балів і лише
у 3 – 6/7, 7/7 та 3/5 балів. Серед 20 новонароджених
від матерів, яким проведено пренатальну інвазивну
діагностику, 16 (80% випадків) були оцінені за шка-
лою Апгар у 8/8 балів і 1 – 8/9 балів. У 3 випадках
оцінка за Апгар дорівнювала 7/8 балів.
В контрольній групі новонароджених у 44 з
50 випадків оцінка за Апгар дорівнювала 8/8 балів
(88%) та у 6 (12%) – 8/9 балів, та діти народилися у
гестаційному терміні 38-40 тижнів.
У новонароджених з ПВР порівняно з контро-
лем встановлено достовірно нижчі показники маси
тіла (3063,60±96,71 г та 3425,00±53,76 г відповідно,
р<0,05), довжини тіла (49,48±0,47 см та 51,26±0,27
см відповідно, р<0,05) та обводу грудної клітки
(32,52±0,33 см та 33,54±0,18 см відповідно, р<0,05).
Параметри окружності голови не відрізнялись:
33,96±0,33 см та 34,48±0,16 см (р>0,05).
При порівнянні антропометричних показників
у 40 новонароджених, які народилися від
TORCH-інфікованих матерів, та 50 новонародже-
них контрольної групи встановлено аналогічну
тенденцію, тобто достовірне зниження в основній
групі показників маси тіла (3193,81±130,85 г та
3425,00±53,76 г відповідно, р<0,05) довжини тіла
(48,36±1,70 см та 51,26±0,27 см відповідно, р<0,05)
та обводу грудної клітки (31,74±1,13 см та 33,54±0,18
см відповідно, р<0,05) при однакових параметрах
окружності голови (33,20±1,25 см та 34,48±0,16 см
відповідно, р>0,05).
У групі новонароджених від жінок після ІПД
також відтворюється відмічена вище тенденція щодо
відносного зменшення показників маси тіла, довжи-
ни тіла та обводу грудної клітки в основній групі
осіб: 3193,81±130,85 г та 3425,00±53,76 г (р<0,05);
48,36±1,70 см та 51,26±0,27 см (р<0,05); 31,74±1,13
см та 33,54±0,18 см (р<0,05) відповідно. Розміри
окружності голови не відрізнялись: 33,20±1,25 см
та 34,48±0,16 см (р>0,05).
Відмічались достовірно знижені параметри маси
тіла, довжини тіла та обводу грудної клітки у дітей з
ПВР, від TORCH-інфікованих матерів та від матерів
з групи високого генетичного ризику, яким проводи-
лась інвазивна пренатальна діагностика стану плода.
При цьому, параметри обводу голови достовірно не
відрізнялись в основній та контрольній групах. Що
стосується гестаційного віку новонароджених та їх
оцінки за шкалою Апгар, то всі діти від матерів з
TORCH-інфекціями та 95% дітей від матерів з групи
високого генетичного ризику народилися своєчасно
у терміні гестації 38-40 тижнів, а їх оцінка за Апгар
дорівнювала 8/8 або 8/9 балів. При цьому, у 20% но-
вонароджених з ПВР термін гестації відповідав 33-37
тижням, причому переважна більшість дітей (80%)
отримали оцінку за Апгар нижче 8/8 балів.
Серед 50 новонароджених, у яких діагностовано
природжену патологію, 12 (24%) склали випадки
ПВР центральної нервової системи, 12 (24%) – ПВР
кістково-м’язової системи, 8 (16%) – ПВР статевих
органів, 5 (10%) – ПВР системи кровообігу, 3 (6%) –
множинні ПВР, 3 (6%) – щілина губи та піднебіння. У
92
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 1 (58)
7 новонароджених з характерним фенотипом синдро-
му Дауна (14%) після каріотипування верифіковано
хромосомну патологію: трисомію-21. Групу мно-
жинних ПВР сформували несиндромальні випадки
множинних вад розвитку.
Переважна більшість новонароджених, які на-
родилися від матерів з TORCH-інфекціями були
здоровими на момент огляду: 32 з 40 (80%). У 3 дітей
(8%) виявлено природжені вади розвитку: 1 випадок
– щілина хребта з ліквореєю та гідроцефалія (Q05), 2 –
гідроцефалія (Q03). В обидвох випадках гідроцефалії
у вагітних жінок діагностовано токсоплазмоз, у ви-
падку щілини хребта – токсоплазмоз у поєднанні з
цитомегаловірусом. У всіх випадках лікування не про-
водилось. Результат обстеження новонароджених на
TORCH-комплекс методом полімеразної ланцюгової
реакції виявився негативний.
Поряд з цим, у 2 дітей від TORCH-інфікованих
матерів діагностовано неонатальну токсичну ерите-
му та по 1 випадку гіпоксично-ішемічне ураження
ЦНС, транзиторні метаболічні порушення, затримку
внутрішньоутробного розвитку.
Переважна більшість новонароджених, які наро-
дились від матерів, що пройшли ІПД, а саме 17 з 20
(85%), були здоровими на момент огляду. У 3 випад-
ках (15%) діагностовано природжені вади розвитку,
сумісні з життям та низьким ризиком інвалідизації:
1 – випадок омфалоцеле (Q79.2) – дитина прооперо-
вана, жива; 1 – випадок аномалії правої вушної рако-
вини (Q54.0) – дитина проконсультована оторинола-
рингологом у пологовому будинку та виписана під
диспансерне спостереження; 1 – гіпоспадія головки
статевого члена, дитина проконсультована дитячим
урологом та виписана під диспансерне спостережен-
ня дитячого уролога. Всі новонароджені контрольної
групи були здоровими на момент первинного огляду
в пологовому залі, прикладені до грудей відразу після
народження, їх загальний стан був задовільний, без
адаптаційних порушень, упродовж цілого періоду
перебування у пологовому стаціонарі, і на 4-5 добу
вони були виписані з пологового будинку додому
з діагнозом «здорові». В контингенті дітей з ПВР
спостерігався достовірно вищий відсоток новона-
роджених у важкому стані та стані середньої важкості
після народження та протягом раннього неонаталь-
ного періоду порівняно з іншими контингентами
дослідної групи та контролем (р<0,01). У новона-
роджених з ПВР при клінічному огляді достовірно
частіше відмічалися жовтяниця, м’язова гіпотонія,
загальмованість фізіологічних рефлексів, млявість.
Якщо всі новонароджені контрольної групи, 19 з 20
дітей від матерів після ІПД (95%) та 37 з 40 дітей від
матерів з TORCH-інфекціями (93%) були прикладені
до грудей відразу після народження, то серед ново-
народжених з ПВР таких було лише 18 з 50 (36%)
(р<0,01).
ВисноВКи
1.Виявлено статистично достовірно більшу
частоту мертвонароджень в анамнезі жінок, яким
проводилася ІПД у порівнянні з жінками контрольної
групи (35% та 0% відповідно, р<0,01). У жінок, які
народили дітей з ПВР (24%) та жінок, у яких було
діагностовано TORCH-інфекції (40%), репродук-
тивний анамнез був ускладнений самовільними ви-
киднями достовірно частіше у порівнянні з жінками
контрольної групи та жінками, які пройшли ІПД
(24%, 40%, 0% та 0% відповідно, р<0,01).
2. Виявлено достовірно знижені параметри маси
тіла, довжини тіла та обводу грудної клітки у дітей з
ПВР, від TORCH-інфікованих матерів та від матерів
з групи високого генетичного ризику, яким проводи-
лась інвазивна пренатальна діагностика стану плода.
При цьому, параметри обводу голови достовірно не
відрізнялись в основній та контрольній групах.
3. Діти з природженими вадами розвитку
відзначались найнижчим ступенем неонатальної
адаптації та найвищим ризиком зриву адаптаційних
процесів, що, однак, залежало від особливостей вади.
4. В контингенті дітей з ПВР спостерігався
достовірно вищий відсоток новонароджених у важ-
кому стані та стані середньої важкості після народ-
ження та протягом раннього неонатального періоду
порівняно з іншими контингентами дослідної групи
та контролем (р<0,01).
літЕРатУРа
1. Гнатейко О. З. Стан та перспективи розвитку
медичної генетики в Україні / О. З. Гнатейко // Журнал
АМН України. – 2003. – Т. 9, № 4. – С. 649–655.
2. Генетична обумовленість здоров’я / О. І.
Тимченко, В. В. Єлагін, О. В. Линчак [та ін.] //
Актуальні проблеми неонатології : матеріали IV
Конгресу неонатологів України, 16-17 травня 2006
р., Київ, Україна. – Київ, 2006. – С. 158–160.
3. Лук’янова О. М. Актуальні проблеми
перинатології на сучасному етапі охорони здоров’я
/ О. М. Лук’янова // Перинатологія та педіатрія. –
2002. – № 3. – С. 3–6.
4. Шунько Є. Є. Фактори перинатального
ризику і актуальні проблеми сучасної неонатології
/ Є. Є. Шунько // Медичний всесвіт. – 2002. – №
1-2. – С. 3–7.
5. Шабалов Н. П. Неонатология / Н. П. Шабалов.
– М. : МЕДпресс-информ, 2001. – 324 с.
|