Кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної недостатності
В статье представлены данные кардиотокографических изменений состояния внутриутробного плода у беременных с проявлениями плацентарной недостаточности. Наиболее чувствительными показателями, которые отображают состояние плода, являются амплитуда мгновенных осцилляций, количество, амплитуда и продо...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56429 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної недостатності / І.В. Каліновська, Д.О. Кондря // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 139-141. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-56429 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-564292014-02-19T03:15:22Z Кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної недостатності Каліновська, І.В. Кондря, Д.О. Оригинальные статьи В статье представлены данные кардиотокографических изменений состояния внутриутробного плода у беременных с проявлениями плацентарной недостаточности. Наиболее чувствительными показателями, которые отображают состояние плода, являются амплитуда мгновенных осцилляций, количество, амплитуда и продолжительность акцелераций и децелераций, а также продолжительность стабильного ритма. The paper presents the data of cardiotocographic changes of the condition of the intrauterine fetus in gravidas with the manifestations of placental insufficiency. The most sensitive parameters, reflecting the condition of a fetus ,is the amplitude of instant oscillations, the number the amplitude and duration of accelations and decelerations, as well as the duration of stable rhythm. 2012 Article Кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної недостатності / І.В. Каліновська, Д.О. Кондря // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 139-141. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56429 618:612.64-611.85 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Каліновська, І.В. Кондря, Д.О. Кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної недостатності Таврический медико-биологический вестник |
| description |
В статье представлены данные кардиотокографических изменений состояния внутриутробного плода
у беременных с проявлениями плацентарной недостаточности. Наиболее чувствительными показателями,
которые отображают состояние плода, являются амплитуда мгновенных осцилляций, количество, амплитуда
и продолжительность акцелераций и децелераций, а также продолжительность стабильного ритма. |
| format |
Article |
| author |
Каліновська, І.В. Кондря, Д.О. |
| author_facet |
Каліновська, І.В. Кондря, Д.О. |
| author_sort |
Каліновська, І.В. |
| title |
Кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної недостатності |
| title_short |
Кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної недостатності |
| title_full |
Кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної недостатності |
| title_fullStr |
Кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної недостатності |
| title_full_unstemmed |
Кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної недостатності |
| title_sort |
кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної недостатності |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56429 |
| citation_txt |
Кардіотокографічне дослідження у вагітних з невиношуванням на тлі розвитку плацентарної
недостатності / І.В. Каліновська, Д.О. Кондря // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 139-141. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT kalínovsʹkaív kardíotokografíčnedoslídžennâuvagítnihznevinošuvannâmnatlírozvitkuplacentarnoínedostatností AT kondrâdo kardíotokografíčnedoslídžennâuvagítnihznevinošuvannâmnatlírozvitkuplacentarnoínedostatností |
| first_indexed |
2025-07-05T07:41:24Z |
| last_indexed |
2025-07-05T07:41:24Z |
| _version_ |
1836791926893838336 |
| fulltext |
139
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Основною причиною ускладненого перебігу
вагітності і пологів, перинатальної захворюваності і
смертності є плацентарна недостатність [1]. Порушен-
ня морфофункційного стану плаценти пригнічують
компенсаторно-пристосувальні можливості системи
мати-плацента-плід, уповільнюють ріст і розвиток плода
[2, 3]. Ефективність терапії плацентарної недостатності
в багатьох випадках залежить від своєчасного виявлення
патології. Для діагностики плацентарної недостатності
використовуються різні методи обстеження вагітних,
одним з яких є кардіотокографічне дослідження стану
внутрішньоутробного плода [4].
Мета дослідження – виявити особливості
кардіотокографічних змін у вагітних з проявами
плацентарної недостатності на тлі невиношування.
МатЕРіали і МЕтоДи
Для виконання поставленої мети проведено
кардіотокографічне обстеження у 80-ти вагітних
із проявами плацентарної недостатності на тлі не-
виношування та здорових в терміні вагітності 27-40
тижнів. Основну групу склали 50 вагітних із проява-
ми плацентарної недостатності, які в анамнезі мали
невиношування вагітності. Вік обстежених складав
від 19 до 40 років. Першовагітних було 15 (30,0%),
УДК 618:612.64-611.85
© і. В. Каліновська, Д. о. Кондря, 2012.
КАРДІОТОКОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ У ВАГІТНИх З
НЕВИНОШУВАННЯМ НА ТЛІ РОЗВИТКУ ПЛАЦЕНТАРНОЇ
НЕДОСТАТНОСТІ
І. В. Каліновська, Д. О. Кондря
Кафедра акушерства і гінекології ФПО (зав. – професор О. М. Юзько), Буковинський державний медичний
університет, м. Чернівці.
CARDIOTOCOGRAPHIC RESEARCH IN GRAVIDAS WITH INTERRUPTION PREGNANCY UNDER
CONDITIONS OF THE DEVELOPMENT OF PLACENTAL INSUFFICIENCY
I. V. Kalinovs’ka, D. O. Kondra
Summary
The paper presents the data of cardiotocographic changes of the condition of the intrauterine fetus in gravidas
with the manifestations of placental insufficiency. The most sensitive parameters, reflecting the condition of a fetus
,is the amplitude of instant oscillations, the number the amplitude and duration of accelations and decelerations,
as well as the duration of stable rhythm.
КАРДИОТОКОГРАФИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ У БЕРЕМЕННЫХ С НЕВЫНАШИВАНИЕМ ПРИ
РАЗВИТИИ ПЛАЦЕНТАРНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ
И. В. Калиновская, Д. О. Кондря
РЕЗЮМЕ
В статье представлены данные кардиотокографических изменений состояния внутриутробного плода
у беременных с проявлениями плацентарной недостаточности. наиболее чувствительными показателями,
которые отображают состояние плода, являются амплитуда мгновенных осцилляций, количество, амплитуда
и продолжительность акцелераций и децелераций, а также продолжительность стабильного ритма.
Ключові слова: кардіотокограма, вагітність, плацентарна недостатність.
повторновагітних – 35 (70,0%). Cупутні захворювання
спостерігались у 20 жінок (40,0%), анемія І ступеня – у
22 осіб (44,0%), хронічний пієлонефрит – у 8 пацієнток
(16,0%). Групу контролю склали 30 здорових вагітних
без проявів плацентарної недостатності.
Ретроспективний аналіз показав, що у вагітних
обстеженої групи в 75,0% спостерігались явища загро-
зи переривання вагітності та в 62,0% – у попередніх
вагітностях. У 29,5% вагітність супроводжувалася
кровомазанням у ранньому ембріональному періоді та
частковим відшаруванням хоріона. У 13,2% випадків у
вагітних в анамнезі були відмерлі вагітності в терміні
до 10 тижнів. З метою виявлення особливостей змін
стану внутрішньоутробного плода всім вагітним про-
ведено кардіомоніторне обстеження.
РЕЗУльтати та їх обгоВоРЕння
Всього виконано 80 кардіотокографічних спостере-
жень. Як видно з таблиці, рівень базального ритму серце-
биття плода у вагітних контрольної групи – стабільний, у
межах 130-150 уд./хв. У вагітних основної групи не було
вірогідної зміни базальної частоти серцебиття (БЧСС)
(р>0,05), однак у 38,5% випадків цей показник перебував
на рівні 120-130 – 150-160 уд./хв. Стійка брадикардія
виявлялася дуже рідко (0,4% випадків).
140
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 1 (58)
таблиця 1
Показники кардіотокограм в обстежених вагітних (М±m)
Показники Ктг групи вагітних
Фізіологічна вагітність
(контроль), n=30
основна группа,
n=50
базальна частота серцебиття (уд./хв.) 144,20±1,20 155,60±2,40*
амплітуда миттєвих осциляцій (мм) 11,20±0,43 4,80±0,40*
акцелерації Кількість 4,80±0,42 1,60±0,35*
амплітуда (мм) 24,30±0,90 18,40±1,60*
тривалість (сек.) 11,60±0,46 10,70±0,36*
Децелерації Кількість 1,50±0,50 3,20±0,23*
амплітуда (мм) 16,30±1,20 22,50±1,90*
тривалість (сек.) 0,60±0,07 3,40±0,43*
% стабільного ритму 18,30±1,20 57,80±2,90*
Примітка: * – статистична різниця між показниками в групах із фізіологічною вагітністю і хронічною
гіпоксією плода (р<0,05).
Х а р а к т е р и с т и к а б а з а л ь н о ї ч а с т о т и
доповнюється оцінкою варіабельності, що
відображає реактивність автономної нервової
системи плода [5]. На кардіотокограмі про
варіабельність судять по відхиленню від се-
реднього рівня БЧСС у вигляді осциляції. При
порушеному стані плоду амплітуда миттєвих
осциляцій (АМО), у порівнянні з нормою, змен-
шувалася, і кардіотокограма часто мала сплоще-
ний характер. АМО знижувалася до 4,8±0,4 мм
(р<0,001) у вагітних основної групи. Отримані дані
підтверджують, що чим більш характер осциляції
наближається до монотонного, тим вагоміші
гіпоксичні порушення плоду. Акцелерації, як по-
казник стабільного функціонального стану плода,
у групі здорових вагітних (контрольна група) –
на рівні 4,80±0,42 (за 20 хвилин дослідження),
амплітуда – 24,30±0,90 і тривалість – 11,60±04 сек.
У порівнянні з контролем кількість акцелерацій у
вагітних основної групи знижувалася до 1,60±0,35
(р<0,001). Амплітуда становила 18,40±1,60
(р<0,01), тривалість – відповідно 10,70±0,36 сек.
(р>0,05).
Кількість децелерацій у контрольній групі була
незначною – 1,50±0,50 (за 20 хвилин дослідження),
амплітуда і тривалість відповідали 16,30±1,20 і
0,64±0,07 сек.
При гіпоксії плода зміни кількості децелерацій,
амплітуди і тривалості вірогідні і складали відповідно
3,20±0,23 (р<0,001), 22,50±1,90 мм (р<0,05) і
3,49±0,43 секунд (р<0,001). Виражена гіпоксія на
ворушіння плода і скорочення матки виявлялася
реакцією серцево-судинної системи у вигляді пізніх
децелерацій. Стабільний ритм – тип варіабельності
кардіотокограм, характеризується відсутністю
акцелерацій і децелерацій. При нормальному стані
плода тривалість стабільного ритму складала в се-
редньому 18,3±1,2%. У випадку розвитку гіпоксії
плода тривалість стабільного ритму значно зростала
і становила 57,8±2,9% (р<0,001).
Отже, для фізіологічного стану плода харак-
терний ундулюючий або злегка ундулюючий (при
відхиленні від середніх значень БЧСС на 0-5 уд.)
типи варіабельності кардіотокограм із розмахом
БЧСС від 120 до 160 уд./хв., наявністю акцелерацій.
Зрушення більшості параметрів кардіотокограм
виявлялися при гіпоксії плода зниженням АМО,
зменшенням кількості і якості акцелерацій по-
ряд зі збільшенням децелерацій, зростанням
відсотка стабільного ритму зі значними ділянками
монотонності і синусоїдального ритму.
Власні результати підтверджують, що саль-
таторний тип варіабельності (при відхиленні від
середніх значень БЧСС на 10-25 уд./хв.) також
може бути ознакою гіпоксії плода. Необхідно
відзначити, що в групі здорових вагітних у 4,6%,
за даними кардіотокограм, відзначалося зниження
компенсаторно-пристосувальних можливостей
плода, тоді як стан матері, матково-плацентарного
комплексу й, у подальшому, стан немовляти цього
не підтверджували.
В основній групі в 78,1% випадків у вагітних
показники кардіотокограм свідчили про наявну
гіпоксію плода. Велика індивідуальна варіабельність
параметрів кардіотокограм знижує інформативність
даного методу.
141
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
ВисноВКи
1. Показниками, що відображають стан плода, є
амплітуда миттєвих осциляцій, кількість, амплітуда
і тривалість акцелерацій і децелерацій та тривалість
стабільного ритму.
2. Дані кардіотокограм дозволяють діагностувати
або запідозрити несприятливі умови формування
плода.
літЕРатУРа
1. Плацентарна недостатність: сучасні аспекти
патогенезу, діагностики, профілактики та лікування
/ В. Є. Дашкевич, С. М. Янюта, Т. В. Коломійченко
[и др.] // Мистецтво лікування. – 2004. – № 4. – С.
22–25.
2. Резніченко Г. І. Патогенетичні та клінічні аспекти
хронічної плацентарної недостатності, профілактика і
лікування / Г. І. Резніченко, Ю. М. Бесарабов // Запорож-
ский медицинский журнал. – 2000. – № 3. – С. 30–34.
3.Физиология и патология плода / А. Н. Стрижа-
ков, А. И. Давыдов, Л. Д. Белоцерковцева [и др.]. – М.
: Медицина, 2004. – 356 с.
4. Щербаков А. Ю. Морфофункциональные
особенности плаценты при невынашивании бере-
менности различной этиологии / А. Ю. Щербаков,
Д. Г. Сумцов // Международный медицинский
журнал. – 2003. – № 2. – С. 76–79.
5. Callen P. W. Ultrasonography in obstetrics and
gynecology / P. W. Callen. – WB Saunders company, 2000.
– 1078 р.
|