Патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня
В современном акушерстве гестоз продолжает оставаться одним из самых грозных осложнений беременности. Было обследовано 114 беременных женщин с преэклампсией. Для оценки цитолитического синдрома у обследованной категории пациенток определяли активность аминотрансфераз и других индикаторных фермент...
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
Hauptverfasser: | , , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56475 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня / О.М. Макарчук, Н.Г. Костяк, І.В. Мегедин // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 207-209. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-56475 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-564752014-02-19T03:18:09Z Патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня Макарчук, О.М. Костяк, Н.Г. Мегедин, І.В. Оригинальные статьи В современном акушерстве гестоз продолжает оставаться одним из самых грозных осложнений беременности. Было обследовано 114 беременных женщин с преэклампсией. Для оценки цитолитического синдрома у обследованной категории пациенток определяли активность аминотрансфераз и других индикаторных ферментов сыворотки крови. В группе беременных с тяжелой преэклампсией повышение вдвое активности трансаминаз и более чем в 3,5 раза активности индикаторных органоспецифических ферментов печени, по сравнению с показателями при легкой преэклампсии, наблюдалось у 89,2% беременных с тяжелой преэклампсией. Таким образом, дисбаланс прооксидантно-антиокислительного статуса организма при гестации, осложненной преэклампсией, приводит к дисфункции активности со срывом функции гепатоцитов при тяжелой преэклампсии. In modern obstetrics gestosis remains one of the most dangerous complications of pregnancy. It were examined 114 pregnant women with preeclampsia. For assessment cytolytic syndrome in patients of examined categories it was determined aminotransferase activity and other indicator enzymes of blood serum. In the group of pregnant women with severe preeclampsia increase twofold the activity of enzymes and more than 3.5 times the activity indicator organ liver enzymes as compared to the mild preeclampsia was observed in 89.2% of pregnant women with severe pre-eclampsia. Thus, an imbalance of prooxidant-antioxidant status of the organism during gestation, complicated with preeclampsia, leads to dysfunction of the activity breakdown function of hepatocytes in severe preeclampsia. 2012 Article Патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня / О.М. Макарчук, Н.Г. Костяк, І.В. Мегедин // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 207-209. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56475 618-085+616-084+618.3-008.6 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Макарчук, О.М. Костяк, Н.Г. Мегедин, І.В. Патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня Таврический медико-биологический вестник |
description |
В современном акушерстве гестоз продолжает оставаться одним из самых грозных осложнений
беременности. Было обследовано 114 беременных женщин с преэклампсией. Для оценки цитолитического
синдрома у обследованной категории пациенток определяли активность аминотрансфераз и других
индикаторных ферментов сыворотки крови.
В группе беременных с тяжелой преэклампсией повышение вдвое активности трансаминаз и более чем
в 3,5 раза активности индикаторных органоспецифических ферментов печени, по сравнению с показателями
при легкой преэклампсии, наблюдалось у 89,2% беременных с тяжелой преэклампсией. Таким образом,
дисбаланс прооксидантно-антиокислительного статуса организма при гестации, осложненной преэклампсией,
приводит к дисфункции активности со срывом функции гепатоцитов при тяжелой преэклампсии. |
format |
Article |
author |
Макарчук, О.М. Костяк, Н.Г. Мегедин, І.В. |
author_facet |
Макарчук, О.М. Костяк, Н.Г. Мегедин, І.В. |
author_sort |
Макарчук, О.М. |
title |
Патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня |
title_short |
Патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня |
title_full |
Патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня |
title_fullStr |
Патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня |
title_full_unstemmed |
Патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня |
title_sort |
патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня |
publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Оригинальные статьи |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56475 |
citation_txt |
Патогенетичні підходи до прогнозування та профілактики прееклампсії тяжкого ступеня / О.М. Макарчук, Н.Г. Костяк, І.В. Мегедин // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 207-209. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
series |
Таврический медико-биологический вестник |
work_keys_str_mv |
AT makarčukom patogenetičnípídhodidoprognozuvannâtaprofílaktikipreeklampsíítâžkogostupenâ AT kostâkng patogenetičnípídhodidoprognozuvannâtaprofílaktikipreeklampsíítâžkogostupenâ AT megedinív patogenetičnípídhodidoprognozuvannâtaprofílaktikipreeklampsíítâžkogostupenâ |
first_indexed |
2025-07-05T07:43:14Z |
last_indexed |
2025-07-05T07:43:14Z |
_version_ |
1836792041746464768 |
fulltext |
207
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
В сучасному акушерстві гестоз продовжує
залишатися одним з самих небезпечних усклад-
нень вагітності [1, 4]. Незважаючи на значні
досягнення сучасної медицини в комплексній
терапії гестозів, його частота не має тенденції до
зниження і складає, по даним різних авторів, від
15,5 до 30,5% [2, 4]. Можливості попередження
розвитку прееклампсії пов’язані, перш за все, з
виявленням факторів, що ініціюють дану патологію
вагітності, вивченням механізмів розвитку захво-
рювання і розробкою методів прогнозування на
ранніх етапах з метою проведення профілактичних
та лікувальних заходів. Клінічні спостереження
показують, що при сучасному рівні розвитку ме-
дицини прееклампсію вилікувати неможливо, а
при інтенсивному лікуванні ймовірним є тільки
попередження переходу її в більш важку форму
і тільки своєчасне родорозрішення, нерідко при
недоношеній вагітності, дозволяє зберегти життя
жінки та її плода.
УДК 618-085+616-084+618.3-008.6
© о. М. Макарчук, н. г. Костяк, і. В. Мегедин, 2012.
ПАТОГЕНЕТИЧНІ ПІДхОДИ ДО ПРОГНОЗУВАННЯ ТА
ПРОФІЛАКТИКИ ПРЕЕКЛАМПСІЇ ТЯЖКОГО СТУПЕНЯ
О. М. Макарчук, Н. Г. Костяк, І. В. Мегедин
Кафедра акушерства і гінекології ФПО (зав. – професор О. М. Макарчук), Державний вищий навчальний заклад
«Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ.
PATHOGENETIC APPROACHES TO SEVERE PREECLAMSIA PREDICTION AND PREVENTION
O. M. Makarchuk, N. G. Kostiak, I. V. Megedyn
Summary
In modern obstetrics gestosis remains one of the most dangerous complications of pregnancy. It were examined
114 pregnant women with preeclampsia. For assessment cytolytic syndrome in patients of examined categories it
was determined aminotransferase activity and other indicator enzymes of blood serum.
In the group of pregnant women with severe preeclampsia increase twofold the activity of enzymes and more
than 3.5 times the activity indicator organ liver enzymes as compared to the mild preeclampsia was observed in
89.2% of pregnant women with severe pre-eclampsia. Thus, an imbalance of prooxidant-antioxidant status of the
organism during gestation, complicated with preeclampsia, leads to dysfunction of the activity breakdown function
of hepatocytes in severe preeclampsia.
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ПРОГНОЗИРОВАНИЮ И ПРОФИЛАКТИКЕ ПРЕЭКЛАМПСИИ
ТЯЖЕЛОЙ СТЕПЕНИ
О. М. Макарчук, Н. Г. Костяк, И. В. Мегедин
РЕЗЮМЕ
В современном акушерстве гестоз продолжает оставаться одним из самых грозных осложнений
беременности. было обследовано 114 беременных женщин с преэклампсией. Для оценки цитолитического
синдрома у обследованной категории пациенток определяли активность аминотрансфераз и других
индикаторных ферментов сыворотки крови.
В группе беременных с тяжелой преэклампсией повышение вдвое активности трансаминаз и более чем
в 3,5 раза активности индикаторных органоспецифических ферментов печени, по сравнению с показателями
при легкой преэклампсии, наблюдалось у 89,2% беременных с тяжелой преэклампсией. таким образом,
дисбаланс прооксидантно-антиокислительного статуса организма при гестации, осложненной преэклампсией,
приводит к дисфункции активности со срывом функции гепатоцитов при тяжелой преэклампсии.
Ключові слова: вагітність, прееклампсія, органоспецифічні ферменти печінки.
В останні роки в літературі з’явилися поодинокі
роботи про функціональний стан печінки та фермента-
тивну активність крові жінок з проявами прееклампсії
різного ступеня важкості. Однак, більшість з них
стосуються активності одного-двох ферментів,
до того ж дані зберігають елементи протиріччя
[2, 3]. Такі ферменти, як сорбітолдегідрогеназа,
орнітилкарбомоїлтрансфераза, аргіназа, α-глутатіон-
S-трансфераза, АлАТ, АсАт у жінок з прееклампсією
вивчені недостатньо.
В нашій роботі проведено дослідження про-
блеми удосконалення діагностики та підвищення
ефективності лікування прееклампсії, зниження ча-
стоти її тяжких форм, перинатальної захворюваності
та смертності. Сполучення позитивності щодо
маркерів цитолітичного синдрому та тяжкого
перебігу гестозу відзначено у 85,0% випадків, при-
чому в разі тяжкої або довготривалої прееклампсії
рівні активності органоспецифічних ферментів
печінки прогресивно зростали.
208
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 1 (58)
Метою дослідження стало наукове обґрунтування
деяких патогенетичних механізмів розвитку
прееклампсії та розробка критеріїв прогнозування
та профілактики.
МатЕРіали та МЕтоДи
Було обстежено 114 вагітних жінок, які були
розподілені залежно від особливостей протікання
гестозу та наслідків вагітності на дві групи. Першу
(основну) складали 68 пацієнток, вагітність яких
ускладнилась розвитком прееклампсії, з них 38
жінок з важкою прееклампсією та 30 пацієнток з
прееклампсією середнього ступеня важкості. Другу
групу склали 46 жінок з легкою прееклампсією та
неускладненим перебігом гестації. Контрольну групу
склали 26 соматично здорових жінок з фізіологічним
перебігом вагітності.
Для оцінки цитолітичного синдрому в
обстеженої категорії пацієнток визначали активність
амінотрансфераз (АлАТ, АсАт) та інших індикаторних
ферментів сироватки крові (холінестераза,
сорбітолдегідрогеназа, орнітилкарбомоїлтрансфераза,
аргіназа, α-глутатіон-S-трансфераза), які відображають
стан клітинних мембран.
РЕЗУльтати та їх обгоВоРЕння
Дослідження активності вищеперерахованих
ферментів при прееклампсії легкого ступеня
тяжкості не виявили суттєвих відмінностей в
рівні цих показників, вони знаходилися в межах
норми і не відрізнялися від контролю. Хоча слід
відмітити тенденцію до зростання активності
аргінази в 1,5 рази (р<0,05), що може бути про-
гностичною ознакою порушення клітинної стінки
гепатоциту, оскільки значна частина даного фер-
менту знаходиться в ядрі клітини гепатоциту.
В групі вагітних з прееклампсією середнього
ступеня тяжкості підвищення активності вказа-
них ферментів в порівнянні з групою контролю
було значним (р<0,01), хоча разом з тим ці по-
казники також не перевищували верхню межу
норми. Необхідно відмітити в групі вагітних
з тяжкою прееклампсією підвищення вдвічі
активності трансаміназ та більше як у 3,5 рази
активності індикаторних органоспецифічних
ферментів печінки в порівнянні з показниками
при легкій прееклампсії (р<0,05). Відмічене
підвищення амінотрансаміназної активності
свідчить про печінковий ґенез гіперферментемії,
рівень якої підвищувався відповідно тяжкості
прееклампсії.
Підвищення активності даних ферментів
спостерігалося у 89,2% вагітних з тяжкою
прееклампсією. При тяжкій прееклампсії активність
АсАт зростала в 2,2 рази, АлАт – в 2,6 рази,
аргінази – в 2,8 рази, сорбітолдегідрогенази – в
4,4 рази, орнитинкарбомоїлтрансферази – в 4,6
рази відносно показників контролю (р<0,001). Що
стосується активності α-глутатіон-S-трансфераза
(γ-GST), то слід відмітити, що у всіх групах вона
була підвищеною в порівнянні з показниками
контрольної групи, причому в групі з тяжкою
прееклампсією у 2,8 рази, у групі з прееклампсією
середнього ступеня – у 2,5 рази (р<0,05).
Зміну активності вказаних ферментів та
реалізації цитолітичного синдрому не слід зви-
чайно розглядати як ізольований процес, тобто як
результат порушення функції тільки печінки, вона
є ланкою комплексного ураження всього організму.
Порушення функції судинної стінки у такому органі,
яким є печінка з її вираженим мікроциркуляторним
руслом, зміна тканинного метаболізму поруч з
судинними порушеннями обумовлюють розвиток
ацидозу, що, в свою чергу, поглиблює порушен-
ня обміну речовин в тканинах і зміну активності
окремих ферментів, особливо індикаторних, які є
маркерами цитолізу.
ВисноВКи
1. Таким чином, дисбаланс прооксидантно-
антиокислювального статусу організму з перева-
жанням вільнорадикальних реакцій при гестації,
ускладненій прееклампсією, призводить до
дисфункції активності як металоферментів, так і
індикаторних ферментів печінки, яка проявляється
активізацією компенсаторних реакцій при легкому
перебігу гестозу та зривом функції гепатоцитів при
тяжкій прееклампсії, що призводить до порушення
окисно-відновних процесів і тканинного дихання,
порушення ферментосинтезуючої функції печінки
та ушкодження гепатоциту. Дисфункція окисно-
антиоксидантного гомеостазу та розвиток синдрому
пероксидації на фоні ушкодження клітинних мем-
бран гепатоцитів, інактивації та трансформації фер-
ментних систем, нагромадження інертних продуктів
полімеризації, порушення біосинтезу нуклеїнових
кислот, в свою чергу, ще більше посилює порушення
стану окислювально-відновних процесів з розвит-
ком гіпоксії в різних органах та системах організму
матері і плода, створює передумови для синтезу
аутоантитіл та запуску аутоімуноагресивних
механізмів.
2. Виявлені нами зміни свідчать, що при
наростанні тяжкості прееклампсії та тривалості
її проявів прогресує дисбаланс прооксидантно-
окислювального статусу організму. Провідна
роль в адаптації цих процесів тісно пов’язана з
ефектом швидкої оптимізації діяльності функцій
всіх головних мембранозв’язувальних білків і,
відповідно, функції печінки та інших органів і
систем.
Перспективним є проведення наукових
досліджень функціональної здатності гепатоцитів з
метою пошуку прогностичних критеріїв ускладне-
ного перебігу гестації.
209
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
літЕРатУРа
1. Генетичні аспекти гестозів / П. М. Веропотве-
лян, М. П. Веропотвелян, Н. С. Єльчанінова [та ін.]
// Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2008. – №
2. – С. 62–65.
2. Коханевич Е. В. Актуальные вопросы акушер-
ства, гинекологии и репродуктологии / Е. В. Кохане-
вич. – М. : Медицина, 2006. – 119 с.
3. Према Картик. Патогенез поздних гестозов
беременных / Према Картик // Международный ме-
дицинский журнал. – 2010. – № 1. – С. 62–66.
4. Сидорова И. С. Гестоз и материнская смерт-
ность / И. С. Сидорова, О. В. Зайратьянц, Н. А.
Никитина // Акушерство и гинекология. – 2008. – №
2. – С. 13–15.
5. Шалина Р. И. Гестоз. Современное состояние
вопроса. / Р. И. Шалина // Акушерство и гинекология.
– 2007. – № 5. – С. 27–32.
|