Порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки

На основании изучения 123 выполненных миомэктомий у женщин репродуктивного возраста предложена возможность выбора метода хирургического лечения в зависимости от размеров и расположения миоматозного узла. Отслежена репродуктивная функция у женщин, которым была проведена консервативная миомэктомия....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
Hauptverfasser: Сторожук, М.С., Проценко, О.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Schriftenreihe:Таврический медико-биологический вестник
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56502
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки / М.С. Сторожук, О.О. Процепко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 286-288. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-56502
record_format dspace
spelling irk-123456789-565022014-02-20T03:06:39Z Порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки Сторожук, М.С. Проценко, О.О. Оригинальные статьи На основании изучения 123 выполненных миомэктомий у женщин репродуктивного возраста предложена возможность выбора метода хирургического лечения в зависимости от размеров и расположения миоматозного узла. Отслежена репродуктивная функция у женщин, которым была проведена консервативная миомэктомия. According to examination of 123 cases of myomectomy in women of reproductive age we offered the possibility of the chose of surgical treatment depending on the size and location of uterine fibroids. The reproductive function of the women after conservative myomectomy was traced. 2012 Article Порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки / М.С. Сторожук, О.О. Процепко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 286-288. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56502 618.14-002-08:615.849 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Сторожук, М.С.
Проценко, О.О.
Порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки
Таврический медико-биологический вестник
description На основании изучения 123 выполненных миомэктомий у женщин репродуктивного возраста предложена возможность выбора метода хирургического лечения в зависимости от размеров и расположения миоматозного узла. Отслежена репродуктивная функция у женщин, которым была проведена консервативная миомэктомия.
format Article
author Сторожук, М.С.
Проценко, О.О.
author_facet Сторожук, М.С.
Проценко, О.О.
author_sort Сторожук, М.С.
title Порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки
title_short Порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки
title_full Порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки
title_fullStr Порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки
title_full_unstemmed Порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки
title_sort порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2012
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56502
citation_txt Порівняльна характеристика органозберігаючих операцій у лікуванні міоми матки / М.С. Сторожук, О.О. Процепко // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 286-288. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT storožukms porívnâlʹnaharakteristikaorganozberígaûčihoperacíjulíkuvannímíomimatki
AT procenkooo porívnâlʹnaharakteristikaorganozberígaûčihoperacíjulíkuvannímíomimatki
first_indexed 2025-07-05T07:44:34Z
last_indexed 2025-07-05T07:44:34Z
_version_ 1836792125647224832
fulltext 286 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 1 (58) До теперішнього часу міома матки залишається однією з найпоширеніших доброякісних пухлин жіночих статевих органів, що вимагають оператив- ного втручання та призводять до зниження якості життя, втрати репродуктивного органу. Частота виникнення цього захворювання складає 15,0-17,0% у жінок старше 30 років і 30,0-35,0% у жінок, що досягли пременопаузального віку [2, 4, 7]. Не- зважаючи на велику кількість досліджень і значні успіхи в альтернативній і ад'ювантній терапії міоми матки, основним методом її лікування залишається хірургічний. Після видалення матки не тільки не усу- ваються супутні розвитку пухлини порушення гомео- стазу, але в ряді випадків вони навіть посилюються, що вимагає прийняття подальших реабілітаційних заходів [1, 2, 4, 7]. Тому збереження і відновлення репродуктивного здоров'я жінок у фертильний період життя представляє одну з найактуальніших проблем сучасної гінекології, що вимагає удосконалення органозберігаючих технологій. Для вибору оптимального обсягу лікувальних заходів важливе значення мають комплексна діагностика стану міоматозного вузла, оцінка його рецепторного апарату. У багатьох випадках критерієм для виконання міомектомії з урахуванням показань є бажання пацієнтки зберегти матку, а разом з нею – репродуктивну функцію. Загальноприйняті показання до міомектоміі: міома матки, швидкий УДК 618.14-002-08:615.849 © М. с. сторожук, о. о. Процепко, 2012. ПОРІВНЯЛЬНА хАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНОЗБЕРІГАЮЧИх ОПЕРАЦІЙ У ЛІКУВАННІ МІОМИ МАТКИ М. С. Сторожук, О. О. Процепко Кафедра акушерства та гінекології №1 (зав. – професор Б. Ф. Мазорчук), Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця. COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF OPERATIVE TREATMENT OF UTERINE FIBROIDS M. S. Storozhuk, O. O. Protsepko Summary According to examination of 123 cases of myomectomy in women of reproductive age we offered the possibility of the chose of surgical treatment depending on the size and location of uterine fibroids. The reproductive function of the women after conservative myomectomy was traced. СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНОСОХРАНЯЮЩИХ ОПЕРАЦИЙ В ЛЕЧЕНИИ МИОМЫ МАТКИ М. С. Сторожук, А. А. Процепко РЕЗЮМЕ на основании изучения 123 выполненных миомэктомий у женщин репродуктивного возраста предложена возможность выбора метода хирургического лечения в зависимости от размеров и расположения миоматозного узла. отслежена репродуктивная функция у женщин, которым была проведена консервативная миомэктомия. Ключові слова: міома матки, консервативна міомектомія, лапароскопія, лапаротомія, репродуктивна функція. ріст міоми, безпліддя і невиношування вагітності [1, 3, 6, 8]. До хірургічних органозберігаючих методів лікування міоми матки відноситься міомектомія (лапаротомним, лапароскопічним, вагінальним та комбінованим методом). Традиційним доступом для міомектоміі є ла- паротомний. Основною перевагою абдомінальної міомектомії є можливість виконання даної операції незалежно від клінічної ситуації і при будь-яких технічних умовах. В цьому випадку завжди існує можливість накладення швів на матку, що сприяє формуванню більш спроможного рубця на матці. Причому, шви накладаються при будь-якій локалізації міоматозних вузлів. При проведенні лапаротомій не потрібно дорогого обладнання та спеціальної підготовки оперуючих гінекологів [2, 4, 8]. Основним і головним недоліком абдомінальної міомектоміі є лапаротомна рана. При цьому травматичність розрізу на передній черевній стінці для пацієнток перевищує травму безпосередньо від міомектомії. З цим також пов'язаний і цілий ряд післяопераційних ускладнень: гематоми, абсцеси передньої черевної стінки, травматизація органів черевної порожнини (кишечника, сечового міхура, великого сальника, парієтальної очеревини). Надалі нерідко розви- ваються ускладнення пізнього післяопераційного періоду (злуковий процес органів черевної порож- 287 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И нини, больовий синдром). Все це обумовлює тривалі терміни перебування в стаціонарі (до 7 діб) і досить тривалі терміни повної реабілітації пацієнток (до 2-х місяців). Після загоєння післяопераційної рани навіть при використанні найсучаснішого шовного матеріалу та накладання косметичних швів утворю- ються післяопераційні рубці. Завдяки розвитку нових малоінвазивних медич- них технологій органозберігаючі операції сьогодні виконуються переважно шляхом лапароскопії. Відомо, що даний метод має низку переваг перед «відкритими» операціями, насамперед – це мала травматичність, ви- сока прецизійність оперативної техніки, нетривалий термін перебування хворих у стаціонарі, зниження ри- зику виникнення гриж у післяопераційному періоді [1, 5, 6, 8]. Сучасні досягнення ендоскопії припускають розширення показань до виконання малоінвазивних міомектомій, а саме, вибору місця розрізу на матці для проведення енуклеації вузла залежно від його кровопостачання. Метою нашого дослідження було провести порівняльний аналіз ефективності міомектомії лапароскопічним та лапаротомним доступами. МатЕРіали і МЕтоДи Нами вивчено 63 міомектомії, виконані лапароскопічним доступом (І група ) та 60 випадків лапаротомічної міомектомії (ІІ група ) у жінок з міомами матки. Середній вік пацієнток в групі лапароскопічного доступу склав 29,2±0,4 року, в групі лапаротомного доступу – 31,3±0,5 року. Вибір методики доступу хірургічного втручання здійснювався залежно від розмірів матки, особливо- стей розташування міоматозних вузлів, перенесених раніше операцій та супутньої патології. Виконання міомектомії лароскопічним до- ступом виконувалося пацієнткам з субсерозними фіброматозними вузлами в середньому до 5,0±0,4 см в діаметрі. Лапаротомний метод використовувався у випадках субсерозно-інтрамуральних (9 випадків), інтрамурально-субмукозних вузлів (7 випадків), при великих розмірах субсерозних вузлів (в середньому 10,0±0,6 см). При використанні лапароскопічного доступу міоматозні вузли були солітарними. У випадках виконання лапаротомного доступу у 10 пацієнток міома носила множинний характер, а у 50 – солітарний. Після проведення клініко-лабораторного обстеження, встановлення діагнозу визначалися показання для проведення міомектомії та вибір до- ступу. При цьому враховували вік хворих, характер і перебіг захворювання, його тривалість, клінічну симптоматику, відсутність ефекту або ефективність консервативної терапії, наявність і виразність супровідних захворювань. Для знеболення застосовувався інтубаційний комбінований наркоз. РЕЗУльтати та їх обгоВоРЕння Після проведеного дослідження вияв- лено, що у хворих обох груп міома матки часто поєднувалася з іншою генітальною патологією, яка потребувала додаткової оперативної корекції. Міома матки як одинична патологія була наявна у 37 (58,7%) хворих І групи та у 47 (78,3%) – ІІ групи. Із супровідної гінекологічної патології найчастіше спостерігався зовнішній ендометріоз: 11 (17,4%) жінок І групи і 5 (8,3%) хворих ІІ групи, при- чому різниця у частоті цієї патології у пацієнток із різних референтних груп була статистично вірогідною (р<0,05). Доброякісні пухлини яєчників та їх пухлиноподібні захворювання у вигляді кіст поєднувалися з міомою матки у 7 (11,1%) пацієнток І групи та у 4 (6,6%) жінок ІІ групи. При виконанні лапароскопічної міомектомії середній діаметр міоматозного вузла на ніжці дорівнював 60,8±0,6 мм і коливався в межах від 25 до 195 мм. Жодного випадку лапароконверсії при вилученні одиничної міоми на ніжці не було. Оди- нична субсерозна міома в середньому мала діаметр 46,2±0,3 мм – від 25 до 80 мм; рівень лапароконверсії становив 2,3% (мінілапаротомія). Середня тривалість операції в І групі становила 56,7±3,2 хвилини, а в ІІ групі – 86,9±4,1 хвилини. Тривалість міомектомії при одиничній міомі матки значною мірою залежала від діаметра міоматозного вузла і глибини його занурення в міометрій тіла матки, а при множинній міомі – діаметра і типової локалізації домінантного вузла. При видаленні оди- ничних міоматозних вузлів на ніжці час операції в І групі практично прямо пропорційно зростав зі збільшенням діаметра вузла: від 35,0±0,9 хвилини при видаленні вузла діаметром 30 мм до 110 хвилин при видаленні вузла діаметром 180 мм. Це пов’язано з технічним ускладненням процесу міомектомії при видаленні вузла більшого діаметра, а також зі зростанням складності видалення макропрепарату з черевної порожнини. У свою чергу, видалення міоматозного вузла на ніжці у хворих ІІ групи в се- редньому тривало 50,0±0,5 хвилини, зі збільшенням його діаметра тривалість операції змінювалася повільніше: від 42,5±4,5 хвилини при видаленні міоми діаметром 41-50 мм до 60,0±7,4 хвилини, якщо діаметр міоми був 81-90 мм. Середня тривалість консервативної міомектомії при видаленні одиничного субсерозного міоматозного вузла в І групі становила 53,6±1,4 хвилини, у ІІ групі – 75,0±5,6 хвилини. Тривалість втручання зростала поступово в обох групах зі збільшенням діаметра одиничного субсерозного міоматозного вузла. Так, у І групі міомектомія вузлів діаметром 30 мм в середньому вимагала 52,1±1,4 хвилини, а вузлів діаметром 71-80 мм – 115,9±5,6 хвилини. При виконанні операцій в обох групах здійснювали підрахунок інтраопераційної крововтрати. В І групі 288 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 1 (58) вона в середньому становила 87,0±0,6 мл, в ІІ групі – 174,0±2,3 мл. Менша травматичність лапароскопічних опера- тивних втручань сприяла тому, що наприкінці першої доби у 56 (88,9%) жінок І групи відзначалася активна перистальтика, а повне відновлення функції кишеч- нику – на другу добу. У хворих ІІ групи протягом першої доби відзначалося зниження перистальтики кишечнику. На другу добу перистальтика була ак- тивною у 26 (43,3%) хворих, а після очисної клізми на 3-тю добу відновлювалася у решти 34 (56,7%) хворих. Серед пацієнток І групи спостереження ба- жала завагітніти 21 (33,3%) пацієнтка, в ІІ групі у вагітності були зацікавлені 15 (25,0%) жінок. Серед зазначених пацієнток завагітніли 13 (61,9%) жінок І групи і 9 (60,0%) – ІІ групи. Термін настання бажаної вагітності в І групі в середньому становив (14,3±3,5) місяців – від 8 до 32 місяців, а в ІІ групі – (17,1±5,7) місяців – від 10 до 24 місяців. ВисноВКи 1. Лапароскопічну міомектомію доцільно оби- рати як варіант доступу при наявності міоматозного вузла на ніжці незалежно від його розміру, а також субсерозного й інтрамурального вузлів діаметром до 70 мм. Міомектомія лапаротомним доступом по- казана при вилученні інтрамуральних і субсерозних вузлів діаметром більше 70 мм з метою найбільш ретельного ушивання ложа вузла для формування спроможного рубця. 2. Лапароскопічна міомектомія субсерозних і інтрамуральних вузлів діаметром до 70 мм, а також міоматозних вузлів на ніжці, порівняно з класичною трансабдомінальною операцією, сприяє зниженню інтраопераційної крововтрати майже вдвічі, зменшує потребу в післяопераційній аналгезії, інфузійній терапії, дозволяє планувати відновлення рухової активності хворих через 6 годин після операції, скорочує післяопераційний ліжко-день вдвічі. 3. У разі пограничного розміру вузла, атипової локалізації міоми та у разі необхідності виконан- ня лапароконверсії найоптимальнішим методом ми вважаємо мінілапаротомію з лапароскопічною асистенцією, яка об’єднує переваги обох доступів. В цьому напрямку дослідження триває. 4. Після консервативної міомектомії, виконаної лапароскопічно і трансабдомінально, частота бажаної вагітності становила 45,0 та 47,0% відповідно і не залежала від кількості, розміру, типу міом і техніки оперування. літЕРатУРа 1. Анджиони С. Лапароскопические миомэкто- мии и их репродуктивные исходы / С. Анджиони // Здоровье женщины. – 2009. – № 1. – С. 24–27. 2. Вихляева Е. М. Лейомиомы матки / Е. М. Вихляева. – М., 2004. – 396 с. 3. Гладчук И. З. Вагинальный доступ при консер- вативной миомэктомии / И. З. Гладчук, О. Я. Наза- ренко, М. М. Каштальян // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – № 1 (21). – С. 217–219. 4. Кулаков В. И. Миомэктомия и беременность / В. И. Кулаков, Г. С. Шмаков. – М. : МЕД пресс- информ, 2001. – 342 с. 5. Лапароскопическая миомэктомия / И. З. Глад- чук, В. Д. Лищук, О. Я. Назаренко [и др.]. // Укр. журнал малоінвазивної і ендоскопічної хірургії – 2005. – № 3-4 (9). – С. 29–33. 6. Ліщук В. Д. Лапароскопічна міомектомія (огляд літератури) / В. Д. Ліщук, О. Я. Назаренко // Одес. мед. журнал. – 2001. – № 2 (64). – С. 61–64. 7. Сидорова И. С. Особенности рецидивирования миомы матки после консервативно-пластических операций в зависимости от гистологического типа опухоли / И. С. Сидорова, С. Леваков, Е. Заводова // Врач. – 2007. – № 8. – С. 16–21. 8. Шитова А. В. Лапароскопическая миомэкто- мия: преимущества и ограничения / А. В. Шитова, О. Я. Назаренко, К. В. Ходорчук // Зб. наук. праць асоц. акушерів-гінекологів України. – К., 2004. – С. 360–365.