Профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення
Применение современных методов позволило изучить осложнения гестационного процесса после применения экстракорпорального оплодотворения, разработать патогенетическое лечение и профилактику указанной патологии....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56519 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення / М.О. Щербина, М.І. Антонян, В.В. Лазуренко, О.В. Мерцалова, Д.І. Деміденко, Е.В. Горбатовська // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 337-339. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-56519 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-565192014-02-20T03:06:09Z Профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення Щербина, М.О. Антонян, М.І. Лазуренко, В.В. Мерцалова, О.В. Деміденко, Д.І. Горбатовська, Е.В. Оригинальные статьи Применение современных методов позволило изучить осложнения гестационного процесса после применения экстракорпорального оплодотворения, разработать патогенетическое лечение и профилактику указанной патологии. The use of modern methods allowed to study the complications of gestation process after using of assisted IVF, to develop the pathogenetic treatment and prophylactic measures of the indicated pathology. 2012 Article Профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення / М.О. Щербина, М.І. Антонян, В.В. Лазуренко, О.В. Мерцалова, Д.І. Деміденко, Е.В. Горбатовська // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 337-339. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56519 618.177-089:618.3-06:618.39-021 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Щербина, М.О. Антонян, М.І. Лазуренко, В.В. Мерцалова, О.В. Деміденко, Д.І. Горбатовська, Е.В. Профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Применение современных методов позволило изучить осложнения гестационного процесса после
применения экстракорпорального оплодотворения, разработать патогенетическое лечение и профилактику
указанной патологии. |
| format |
Article |
| author |
Щербина, М.О. Антонян, М.І. Лазуренко, В.В. Мерцалова, О.В. Деміденко, Д.І. Горбатовська, Е.В. |
| author_facet |
Щербина, М.О. Антонян, М.І. Лазуренко, В.В. Мерцалова, О.В. Деміденко, Д.І. Горбатовська, Е.В. |
| author_sort |
Щербина, М.О. |
| title |
Профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| title_short |
Профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| title_full |
Профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| title_fullStr |
Профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| title_full_unstemmed |
Профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| title_sort |
профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56519 |
| citation_txt |
Профілактика та лікування ускладнень вагітності після застосування екстракорпорального запліднення / М.О. Щербина, М.І. Антонян, В.В. Лазуренко, О.В. Мерцалова, Д.І. Деміденко, Е.В. Горбатовська // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 2, ч. 1 (58). — С. 337-339. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT ŝerbinamo profílaktikatalíkuvannâuskladnenʹvagítnostípíslâzastosuvannâekstrakorporalʹnogozaplídnennâ AT antonânmí profílaktikatalíkuvannâuskladnenʹvagítnostípíslâzastosuvannâekstrakorporalʹnogozaplídnennâ AT lazurenkovv profílaktikatalíkuvannâuskladnenʹvagítnostípíslâzastosuvannâekstrakorporalʹnogozaplídnennâ AT mercalovaov profílaktikatalíkuvannâuskladnenʹvagítnostípíslâzastosuvannâekstrakorporalʹnogozaplídnennâ AT demídenkodí profílaktikatalíkuvannâuskladnenʹvagítnostípíslâzastosuvannâekstrakorporalʹnogozaplídnennâ AT gorbatovsʹkaev profílaktikatalíkuvannâuskladnenʹvagítnostípíslâzastosuvannâekstrakorporalʹnogozaplídnennâ |
| first_indexed |
2025-07-05T07:45:21Z |
| last_indexed |
2025-07-05T07:45:21Z |
| _version_ |
1836792174986919936 |
| fulltext |
337
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Частота безплідності на Україні становить від 15,0
до 20,0% і не має тенденції до зниження. За останні
десятиріччя застосування допоміжних репродуктивних
технологій (ДРТ) в нашій країні дозволило отримати
вагітність у 33,5% безплідних подружніх пар [2]. Не-
зважаючи на високу результативність ДРТ, більшість
індукованих вагітностей має різноманітні ускладнен-
ня, а кожна друга закінчується її перериванням [3, 4,
6]. Важливу роль у виникненні патології вагітності
відіграють імунологічні порушення, які відбуваються
в організмі вагітної після застосування екстракорпо-
рального запліднення (ЕКЗ), що супроводжується
призначенням значної кількості імунодепресантів та
великих доз препаратів прогестерону [1, 5]. На даний
час використання методу озонотерапії в медичній
практиці дозволило виявити широкий спектр її дії:
активація факторів імунітету, покращення центральної і
периферичної гемодинаміки, протизапальні властивості
та інші. Відносна простота методу, безпечне викори-
стання, відсутність побічних явищ сприяють розпов-
сюдженню озонотерапії в акушерсько-гінекологічної
практиці. Таким чином, аналіз ускладнень вагітності
після використання ДРТ та розробка нових підходів
до їх профілактики залишається дуже актуальною
проблемою сучасного акушерства.
Метою дослідження є профілактика ускладнень
вагітності у жінок після застосування ДРТ з викори-
станням озонотерапії.
УДК 618.177-089:618.3-06:618.39-021
© Колектив авторів, 2012.
ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ
ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО
ЗАПЛІДНЕННЯ
М. О. Щербина, М. І. Антонян, В. В. Лазуренко, О. В. Мерцалова, Д. І. Деміденко,
Е. В. Горбатовська
Кафедра акушерства і гінекології №1 (зав. – професор М. О. Щербина), кафедра акушерства і гінекології №3,
Харківський національний медичний університет, м. Харків.
PROPHYLAXIS AND TREATMENT OF COMPLICATIONS OF PREGNANCIES AFTER ASSISTED IVF
N. A. Scherbina, M. I. Antonyan, V. V. Lazurenko, O. V. Mertsalova, D. I. Demidenko, E. V. Gorbatovskaya
Summary
The use of modern methods allowed to study the complications of gestation process after using of assisted
IVF, to develop the pathogenetic treatment and prophylactic measures of the indicated pathology.
ПРОФИЛАКТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ОСЛОЖНЕНИЙ БЕРЕМЕННОСТИ ПОСЛЕ ПРИМЕНЕНИЯ
ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ОПЛОДОТВОРЕНИЯ
Н. А. Щербина, М. И. Антонян, В. В. Лазуренко, О. В. Мерцалова, Д. И. Демиденко, Э. В. Горбатовская
РЕЗЮМЕ
Применение современных методов позволило изучить осложнения гестационного процесса после
применения экстракорпорального оплодотворения, разработать патогенетическое лечение и профилактику
указанной патологии.
Ключові слова: екстракорпоральне запліднення, ускладнення вагітності, озонотерапія.
МатЕРіали і МЕтоДи
Для досягнення встановленої мети було обсте-
жено 60 жінок з безпліддям в анамнезі, вагітність
у котрих була отримана за допомогою ДРТ, зокре-
ма із застосуванням ЕКЗ з переносом ембріона
(основна група). В залежності від способу ведення
вагітності жінки були розділені на дві клінічні
групи. Першу клінічну групу склали 30 вагітних,
які отримали стандартну схему ведення вагітності
після ЕКЗ; до другої клінічної групи увійшли
30 пацієнток, яким додатково до комплексного
лікування включено озонотерапію. Медичний озон
використовувався шляхом внутрішньовенного
введення озонованого 0,9% фізіологічного розчи-
ну (200мл) щодня курсом 5 днів з моменту вста-
новлення наявності вагітності. Контрольну групу
склали 30 жінок, в яких вагітність наступила в
природному циклі та розвивалася фізіологічно.
Усім вагітним було проведено загальноклінічне об-
стеження, ультразвукове дослідження, визначення
гемостазіограми, рівня гормонів (естрадіол, проге-
стерон, хоріонічний гонадотропін) імуноферментним
методом, бактеріологічне дослідження та обстежен-
ня на TORCH-інфекції. Імунологічні дослідження
включали визначення кількості Т-лімфоцитів
(CD3), Т-хелперів (CD4), Т-супресорів (CD8),
В-лімфоцитів (CD19), натуральних кілерів (CD16)
за допомогою реакції непрямої імунофлюоресценції
338
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2012, том 15, №2, ч. 1 (58)
(СорбентЛТД, Москва). Рівень імуноглобулінів IgA,
IgM, IgG визначали методом радіальної імунодифузії
за Манчині. Вивчення змісту інтерлейкінів (IL-1,
IL-2, IL-6) та фактору некрозу пухлини (TNF)
був заснований на використанні твердофазного
імуноферментного аналізу (ELISA) з використанням
реагентів «Протеїновий контур» (Санкт-Петербург).
Статистичну обробку результатів досліджень
проведено із застосуванням стандартної програми
Microsoft Excel 2000 з обчисленням критеріїв
Стьюдента.
РЕЗУльтати та їх обгоВоРЕння
Аналізуючи результати проведеного дослідження,
було визначено, що вік жінок основної групи в
середньому складав 32,6±3,5 років, в той час як
середній вік жінок контрольної групи дорівнював
25,7±4,1 роки. Більш старший вік жінок основної
групи зумовлений наявністю безпліддя в анамнезі:
первинне безпліддя мало місце у 24 жінок (40,0%),
вторинне – у 36 (60,0%). Безпліддя ендокринного
ґенезу спостерігалося у 12 жінок (20,0%), трубно-
перитонеального – 26 жінок (43,4%), поєднаного
ґенезу – 22 (36,6%).
При проведенні ультразвукового дослідження
(УЗД) локальний гіпертонус міометрія спостерігався
в першій клінічній групі – у 13 (43,3%) жінок, в
другій – у 12 (40,0%) вагітних, в контрольній групі
сегментарних скорочень матки не визначено. Після
проведеного лікування сегментарні скорочення
міометрія виявлено у 7 (23,4%) та 2 (6,7%) жінок
відповідних груп. Отримані результати УЗД вказують
на високу ефективність застосування озонотерапії в
профілактиці невиношування вагітності після ЕКЗ.
До діагностично значимих факторів ризику загро-
зи невиношування вагітності після ЕКЗ відноситься
рівень хоріонічного гонадотропіну (ХГЧ). В першій
групі рівень ХГЧ менше нормативних показників
спостерігався у 12 (30,0%) жінок, в другій – у 4
(13,3%). Зміст естрадіолу і прогестерону в сироватці
крові, особливо індекс співвідношення (Е/П), у
жінок основної групи в терміні 5-6 тижнів вагітності
значно відрізнявся від контрольних показників, а
після проведення комплексного лікування у жінок
другої клінічної групи вірогідно не відрізнявся від
контролю. Таким чином, застосування комплексної
терапії значно знижує ризик ускладнень вагітності
за рахунок використання медичного озону.
Патологічні зміни імунограм (імунна відповідь
типу Th1; підвищена активність NK-клітин,
низька експресія Т-супресорів) і гемостазіограм
(схильність до гіперкоагуляції) переважно
спостерігалися в основній групі і не змінювалися
після традиційної терапії. В другій клінічній групі
після комплексного лікування зникали ознаки
імунологічних розладів та цитокінової дисфункції,
а отримані параметри дорівнювали контрольним
показникам. При аналізі імунного статусу після
проведеної комплексної терапії у жінок другої
клінічної групи вірогідно змінювався рівень
Т-хелперів (СД4+), Т-супресорів (СД8+), вміст
NK-клітин в порівнянні з показниками клінічної
групи порівняння (р<0,05). В гуморальній ланці
імунітету було визначено нормалізацію IgG та
IgА, які сягали контрольних значень. Цитокіновий
профіль у вагітних основної групи характеризував-
ся зниженням прозапальних цитокінів IL-1, IL-2 і
TNF, вірогідно відрізняючись від показників жінок,
що отримували традиційну терапію (р<0,05).
Аналіз перебігу вагітностей в основній групі
показав, що у жінок першої клінічної групи, які
отримували традиційне лікування, спостерігалися
загроза невиношування вагітності – у 19 (63,2%),
плацентарна недостатність – у 14 (46,6%), затримка
росту плода – у 10 (33,3%), передчасні пологи – у
7 (23,4%). В другій клінічній групі ці показники
складали відповідно 10 (30,0%), 8 (26,7%), 5 (16,6%)
та 2 (6,7%), що вказує на високу ефективність
запропонованої терапії в профілактиці ускладнень
вагітності. Клініко-патогенетичні механізми впливу
озонотерапії на профілактику та лікування усклад-
нень вагітності у жінок після ЕКЗ полягають в його
імунокорегуючих властивостях, що підтверджується
нормалізацієй клінічного стану, імунологічних та
гормональних показників. Таким чином, застосу-
вання запропонованого лікувального комплексу
для попередження ускладнень вагітності після
ЕКЗ дозволяє покращити ефективність лікування
безпліддя методами ДРТ, що підтверджується по-
дальшим перебігом вагітності і своєчасним народ-
женням здорових немовлят.
ВисноВКи
1. Невиношування вагітності, плацентарна
дисфункція та затримка росту плода є найчастішими
ускладненнями вагітності у жінок після використан-
ня ЕКЗ з переносом ембріона.
2. Порушення імунітету, зміни гормонального
статусу та гемостазіологічні розлади є основни-
ми ланками патогенезу виникнення ускладнень
вагітності, отриманої за допомогою ДРТ.
3. Використання озонотерапії у складі ком-
плексного лікування та профілактики ускладнень
вагітності після ЕКЗ є патогенетично обґрунтованим
та може бути рекомендовано для застосування в
акушерській практиці як ефективний сучасний
метод, що не викликає ускладнень з боку матері та
плода.
Перспективи подальших досліджень: вивчен-
ня особливостей ендотеліальної дисфункції після
застосування ДРТ, розробка диференційованих
лікувальних та профілактичних заходів щодо по-
передження ускладнень вагітності із використанням
озонотерапії в комбінації з імунокоректорами.
339
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
літЕРатУРа
1. Айзикович Б. И. Иммунологические аспекты
регуляции ранних этапов репродуктивного процесса
(обзор литературы) / Б. И. Айзикович, И. В. Айзико-
вич, Н. А. Хонина // Проблемы репродукции. – 2005.
– № 6. – С. 7–14.
2. Жук С. И. Проблемы невынашивания беремен-
ности после экстракорпорального оплодотворения / С. И.
Жук // Здоровье женщины. – 2006. – № 2. – С. 40–43.
3. Коломнина Е. А. Особенности течения беремен-
ности после экстракорпорального оплодотворения / Е.
А. Коломнина // Вопросы гинекологии, акушерства и
перинатологии. – 2002. – Т. 1, № 1.– С. 8–11.
4. Особенности гестационного процесса после
ЭКО+ПЕ / В. М. Сидельникова, Б. В. Леонов, З. С.
Ходжаева [и др.] // Проблемы беременности. – 2000.
– № 2. – С. 26–27.
5. Стрижаков А. Н. Беременность после экстра-
корпорального оплодотворения: течение, осложне-
ния, исходы / А. Н. Стрижаков, В. М. Здановский, З.
М. Мусаев // Акушерство и гинекология. – 2001. – №
6. – C. 20–24.
6. Allen V. M. Pregnancy outcomes after assisted
reproductive technology/ V. M. Allen, R. D. Wilson
// J. Obstetr. Gynecol. Can. – 2006. – № 173. – P.
220–233.
|