Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування

У роботі запропоновано модель захворювання як багатостадійний компартментний процес. Використовується підхід на основі оцінки часу перебування особи (пацієнта) на кожній зі стадій. Розглянуто основні розподіли, пов’язані з часом перебування пацієнта на певних стадія захворювання – експоненціальний,...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автори: Марценюк, В.П., Климук, Н.Я.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України 2012
Назва видання:Штучний інтелект
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56742
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування / В.П. Марценюк, Н.Я. Климук // Штучний інтелект. — 2012. — № 1. — С. 160-168. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-56742
record_format dspace
spelling irk-123456789-567422015-08-05T20:28:51Z Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування Марценюк, В.П. Климук, Н.Я. Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений У роботі запропоновано модель захворювання як багатостадійний компартментний процес. Використовується підхід на основі оцінки часу перебування особи (пацієнта) на кожній зі стадій. Розглянуто основні розподіли, пов’язані з часом перебування пацієнта на певних стадія захворювання – експоненціальний, Вейбула, Гомперца, Гомперца – Мейкхама. В работе предложена модель заболевания как многостадийный компартментный процесс. Используется подход на основе оценки времени пребывания лица (пациента) на каждой из стадий. Рассмотрены основные распределения, связанные со временем пребывание пациента на определенных стадия заболевания –экспоненциальное, Вейбулла, Гомперца, Гомперца-Мейкхама The main idea of this study is a model of disease as a multistage compartment process. The used approach is based on time assessment spent by a person (patient) at each stage. The main distributions associated with the time the patient stays at certain stages of the disease, i.e. exponential, Weibull, Gompertz, Gompertz-Makeham, are studied. 2012 Article Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування / В.П. Марценюк, Н.Я. Климук // Штучний інтелект. — 2012. — № 1. — С. 160-168. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1561-5359 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56742 364.3:61 uk Штучний інтелект Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений
Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений
spellingShingle Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений
Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений
Марценюк, В.П.
Климук, Н.Я.
Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування
Штучний інтелект
description У роботі запропоновано модель захворювання як багатостадійний компартментний процес. Використовується підхід на основі оцінки часу перебування особи (пацієнта) на кожній зі стадій. Розглянуто основні розподіли, пов’язані з часом перебування пацієнта на певних стадія захворювання – експоненціальний, Вейбула, Гомперца, Гомперца – Мейкхама.
format Article
author Марценюк, В.П.
Климук, Н.Я.
author_facet Марценюк, В.П.
Климук, Н.Я.
author_sort Марценюк, В.П.
title Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування
title_short Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування
title_full Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування
title_fullStr Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування
title_full_unstemmed Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування
title_sort модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування
publisher Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
publishDate 2012
topic_facet Интеллектуальные системы планирования, управления, моделирования и принятия решений
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/56742
citation_txt Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування / В.П. Марценюк, Н.Я. Климук // Штучний інтелект. — 2012. — № 1. — С. 160-168. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Штучний інтелект
work_keys_str_mv AT marcenûkvp modelʹbagatostadíjnogozahvorûvannâdlâzadačmedičnogostrahuvannâ
AT klimuknâ modelʹbagatostadíjnogozahvorûvannâdlâzadačmedičnogostrahuvannâ
first_indexed 2025-07-05T08:03:03Z
last_indexed 2025-07-05T08:03:03Z
_version_ 1836793288850407424
fulltext «Искусственный интеллект» 1’2012160 4М УДК 364.3:61 В.П. Марценюк, Н.Я. Климук Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна Україна, 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1 Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування V.P. Martsenyuk, N.Ya. Klymuk I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ukraine Ukraine, 46001, c. Ternopil, Maydan Voli, 1 Model of Multistage Disease for the Problems of Medical Insurance В.П. Марценюк, Н.Я. Климук Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского, Украина Украина, 46001, г. Тернополь, Майдан Воли, 1 Модель многостадийного заболевания для задач медицинского страхования. У роботі запропоновано модель захворювання як багатостадійний компартментний процес. Використовується підхід на основі оцінки часу перебування особи (пацієнта) на кожній зі стадій. Розглянуто основні розподіли, пов’язані з часом перебування пацієнта на певних стадія захворювання – експоненціальний, Вейбула, Гомперца, Гомперца – Мейкхама. Ключові слова: математичні моделі, страхова медицина, компартментний процес. The main idea of this study is a model of disease as a multistage compartment process. The used approach is based on time assessment spent by a person (patient) at each stage. The main distributions associated with the time the patient stays at certain stages of the disease, i.e. exponential, Weibull, Gompertz, Gompertz-Makeham, are studied. Key words: mathematical models, health insurance, compartment process. В работе предложена модель заболевания как многостадийный компартментный процесс. Используется подход на основе оценки времени пребывания лица (пациента) на каждой из стадий. Рассмотрены основные распределения, связанные со временем пребывание пациента на определенных стадия заболевания – экспоненциальное, Вейбулла, Гомперца, Гомперца-Мейкхама. Ключевые слова: математические модели, страховая медицина, компартментный процесс. Вступ Розрахунок актуарних показників у задачах страхової медицини вимагає роз- робки конструктивних математичних моделей багатостадійних захворювань. Переважно модель розглядається як )3( m -стадійний компартментний процес. Припускається, що особи знаходяться на одній із цих стадій. Усі вони можуть бути вразливими (ста- дія 0); вони можуть бути на одній з m стадій захворювання (стадії mjj ,1,  ); вони можуть бути невиліковно хворими (або ж стадія повного прогресування захворювання, як наприклад СНІД або стадія раку TN-1 – стадія 1m ), або ж померти (стадія 2m ). Для різних видів захворювань стадії можуть класифікуватись по-різному. Так Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування «Штучний інтелект» 1’2012 161 4М для інфекційних захворювань початкові стадії пов’язані з інфекційними та латентними періодами, для онкологічних – це ранні стадії раку і т.ін. Особи можуть переходити зі стадії j на наступну стадію 1j , 1,0  mj з певним перехідними ймовірностями. У будь-який момент особа на стадії j може померти з причин, не пов’язаних із за- хворюванням, тобто вона може перемістися зі стадії j безпосередньо на стадію смерті з перехідною ймовірністю j , 1,0  mj . Схема моделі наведена на рис. 1. Стадія 0 Стадія 1 Стадія 1m Стадія 2m 0V 1V mV 0U 1U 2mU Рисунок 1 – Компартментна модель захворювання Існує два основних підходи до побудови математичної моделі на основі ком- партментної моделі на рис. 1. Перший підхід розглядає чисельності індивідуумів на кожній стадії j . При цьому вони можуть бути описані як апаратом диференціальних рівнянь, так і ланцюгів Маркова з одиничним приростом (процес народження-смерт- ності) [1-3]. Розв’язок таких диференціальних рівнянь та побудова реалізації ланцюгів Маркова становлять певні обчислювальні труднощі і не дають жодних аналітичних результатів. Другий підхід пов’язаний з розглядом часу очікування особи на кожній стадії. Отже, позначимо через iV час, який особа перебуває на стадії i до тих пір, поки вона не перейде на стадію 1,0),1(  mii . Поряд з цим нехай iU – час, який особа пере- буває на стадії i до настання смерті, тобто до моменту коли особа переходить зі стадії i безпосередньо на стадію смерті 2m . Припускають, що величини iU і iV є незалежними. Введемо наступні випадкові величини: miVUH iii ,0),,min(  – фактичний час перебування на стадії i та величини iii VUW  . Очевидно, що якщо ,0iW то особа переходить із стадії i на стадію 1i . Якщо ж ,0iW то особа на стадії i помирає, тобто переходить на стадію 2m . Позначимо через ijY величину загального часу очікування для особи, яка була на стадії i готова, щоб перейти на стадію 1j . Тобто нам потрібен загальний час, про- ведений на стадіях ji,...., до моменту залишення стадії j , щоб перейти на стадію )1( j . Тоді маємо:    j ik kij HY , 1,0  mji . Марценюк В.П., Климук Н.Я. «Искусственный интеллект» 1’2012162 4М Позначимо через )(tX є }2,...,1,0{ m – стадія, на якій індивідуум перебуває в момент t . Метою роботи є знаходження ймовірностей: })0(/)({)( iXjtXPtqij  при 0t , де 2,0,,  mjiji . Основна частина Теорема 1. Перехідні ймовірності ),(tqij ji  , 1,0,  mji можуть бути розра- ховані за співвідношенням: }).1,,0/{ }1,,0{(}1,,0{})0(/)({)( 1,    jikWtYP jikYPjikWPiSjtSPtq kji ijkij Доведення. Подія }1,,0/{  jikWtY kij відбувається у двох випадках: 1) особа знаходиться на стадії j в момент часу t , тобто ,)( jtS  або 2) особа знаходиться на стадії )1( j в момент t , причому загальний час очікування ,1, tY ji  і особа обов’язково перейде на стадію j дещо пізніше. Звідси: }.1,,0/){}1,,0/)({ }1,,0/)()({}1,,0/{ 1, 1,     jikWtYPjikWjtSP jikWtYjtSPjikWtYP kjik kjikij  Використавши формулу умовної ймовірності, після перегрупування маємо звідси: }).1,,0/{ }1,,0/{(}1,,0{}1,,0)({ 1,    jikWtYP jikWtYPjikWPjikWijtSP kji kijkk Далі звернемо увагу, що подія })0(/)({ iSjtS  може бути переписана як подія jtS )({ і особа «стартувала» зі стадії i , вижила і успішно дійшла до стадії }j . Тобто: }.1,,0)({})0(/)({  jikWijtSPiSjtS k Теорему доведено. У подальшому в роботі буде зроблено спробу отримання конструктивних виразів для розрахунку перехідних ймовірностей ijq на основі Теореми 1. Спрощена чотиристадійна модель Розглянемо спрощену модель у випадку 1m , яку графічно представлено на рис. 2: Компартменти моделі мають такі біологічні трактування. Стадія 0 представляє здорових, але вразливих осіб даної популяції (в епідеміологічних моделях – компарт- мент S ). Стадія 1 – стан первинних стадій захворювання (в епідеміології – латентний інкубаційний період – компартмент L , ВІЛ, в онкології – рання стадії раку). Стадія 2 – стан розвитку і прогресування захворювання (в епідеміології – симптоматичне або асимптоматичне інфікування, СНІД, в онкології – пізні стадії раку). Зауважимо, що модель на рис. 2 може бути наближена до реальних за рахунок вве- дення додаткових компартментів (наприклад для усіх стадій раку 4,3,2,1 TNTNTNTN ). Надалі обмежимося застосуванням моделі для опису онкологічних захворювань. Для цього зробимо такі припущення щодо розподілу величин iU і iV : Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування «Штучний інтелект» 1’2012 163 4М Рисунок 2 – Чотиристадійна модель захворювання Припущення 1. Вважаємо, що величини iU , 2,0i мають розподіл Гомперца – Мейкхама ),,( 2,1, iiiGM  , де параметр 1,i представляє незалежну від віку смерт- ність від захворювання, 2,i , i – параметри масштабу та форми в розподілі смерт- ності через вік. Тобто функції щільності розподілу iU , 2,0i мають вигляд: .)1(exp)()( 2, 1,2,1,        t i i i t iiU ii i etetf     (1) Припущення 2. Вважаємо, що величини 0V , 1V відповідають закону розподілу Вейбула 1,0),,( iWei ii  , де параметр i – параметр шкали, i – параметр форми. Відповідні функції щільності розподілу мають вигляд:   .1,0,)/(exp)/()( 1   itttf iii i iiiV   (2) Такий вибір закону розподілу для iV , 1,0i ґрунтується на тому, що закон Вей- булла вже використовувався у моделях багатостадійних процесів захворювань, на- приклад [1-3]. З метою отримання представлення для )(tqij нам потрібно здійснити ряд допоміжних викладок. Розподіли iH . Випадок 1,0i . З означення iH та незалежності iU та iV випли- ває співвідношення:   .0,)1()/(exp)/( )1(exp},{}),{min(}{ 2, 1, 2, 1,               tettt ettVtUPtVUPtHP t i i iii t i i iiiiii iii i         (3) Звідси функція щільності розподілу для iH , 1,0i становить: .0 ,)1()/(exp))/((}{)( 2, 1,1, 1          t ettettHP dt d tf t i i ii t ii i i iiH iiii i        (4) Розподіли iW , 1,0i . У подальших викладках нам необхідно отримати значення: PWP i  }0{ {особа перейшла зі стадії i в стадію )1( i }. Тобто:    0 )(}0{ dttfWP ii VUi , (5) Стадія 0 Стадія 1 Стадія 2 Стадія 3 0V 1V 0U 1U 2U Марценюк В.П., Климук Н.Я. «Искусственный интеллект» 1’2012164 4М де )(tf ii VU  – функція щільності розподілу величини ii VU  , яка може бути от- римана на основі теореми про згортку [4]:     t VU t VUVU sfstfdssfstftf iiiiii )()()()()( . (6) Звідси, підставляючи в (6) вирази (1) і (2), маємо:   .)/)((exp )/)(()1(exp)()( 12, 1,2,1, dsts tseetf i iiii ii i ii t s i is i s iiVU                   (7) Звідси:   .1,0,)/)((exp )/)(()1(exp)(}0{ 1 0 2, 1,2,1,             sdsts tseseWP i iiii i ii t s i i i s iii        (8) Зазначимо, що в загальному випадку (8) – інтеграл, що не береться. Для конкретних задач він може бути обчислений чисельними методами. Розглянемо приклад, коли: ,01, i 1i , (9) i i k   1  , (10) де K – 1, 2, 3... є невід’ємне ціле. Умови (9) обмежують вашу модель до випадку, коли iV експоненціально роз- поділена з параметром i , а iU розподілена згідно з розподілом Гомперца з параме- трами 2,i та i . Умова (10) вимагає, щоб параметр шкали i вимірювався в одиницях параметра форм розподілу Гомперца i і навпаки. У такому випадку для обчислення щільності розподілу iW може бути отримана конструктивна формула. Наприклад коли 3k , то: . ) 2 ),1(( 2 3 )),1( 2 1 22 ( 3lim)( 2, 2 2, 2 2,2 2, 2, 2, 2 2 2,33 2, 2 2, )( 22 2, 22 2, 2 2, 2,2, i t iii i i t i i i i t t ii i it i i i s i e s i i e s i i s w i ii iii i i i si i ii si i i i et e te e e Eiieee e Ei eeee tf                                       (11) У другому варіанті чотиристадійної моделі замість Припущення 2 припустимо наступне. Припущення 2. Вважаємо, що величини 0V , 1V відповідають закону розподілу Гомперца – Мейкхама ).,,( 2.1. iiiGM  Тобто функції щільності розподілу iV , 1,0i мають вигляд: )].1(exp[)()( 2, 1,2,1, t i i i t iiV ii i etetf      (12) Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування «Штучний інтелект» 1’2012 165 4М Розподіли iH . ,)1()1()(exp)1(exp )1(exp},{}),{min(}{ 2,2, 1,1, 2, 1, 2, 1,                     t i it i i ii t i i i t i i iiiiii iii i eetet ettVtUPtVUPtHP              0t Звідси функція щільності розподілу для iH , 1,0i становитиме: .0,)1()1()(exp )(}{)( 2,2, 1,1, 1,1,         teet eetHP dt d tf t i it i i ii t i t iiiiH ii ii i         (13) Розподіл iW , 1,0i . Введемо допоміжні випадкові величини: iU i eu  , iV i ev  , iii vuw  . (14) При цьому: }.0{}{}0{  i VU i wPeePWP ii (15) Застосовуючи формулу для обчислення щільності розподілу випадкової вели- чини, яка є монотонною функцією від іншої випадкової величини [4], маємо: ,)()( 1 )1(lnexp)( 1 )(ln 1 )( /1 2,1, / 2,1, 2, 1,2,1, 2,1,2,1, i iiii i iiii ii ii t ii t ii i i iiiuu eetteett t ttt t tf t tf                 (16) .)()( /1 2,1, 2,1, i iiii i t iiv eetttf   (17) Застосовуючи теорему про згортку, маємо: .))()(( ))()(( )()()()()( )(/1 2,1, )(/ 2,1, 2,1, 2,1, dseess eestst dssfstfdssfstftf i iiii i iiii iiiiii s ii t st ii t VU t VUVU                 (18) Розглянемо частковий випадок (12) з параметрами: ,01,1,  ii  2 ii  , (19) що відповідає розподілу Гомперца з параметром форми, рівним 2. У такому випадку: .)) 2 2 (22) 2 2 (2( 16 1 2 16 1 2 16 1 )( )2, 2 12 2,( 2 122 2, 2 2,2, 2 2, 22 2,2, )( 2 1 2,2, )( 2 1 2,2, iti iiii ii ee t erftte t erft eettf tt ii t ii t iiVU          (20) Марценюк В.П., Климук Н.Я. «Искусственный интеллект» 1’2012166 4М У третьому варіанті чотирастадійної моделі замість Припущення 1 і 2 припу- стимо таке. Припущення 1. Вважаємо, що величини iU , 2,0i мають експоненціальний розподіл )( iExp  , тобто функції щільності мають вигляд: ,)( t iU etf   0t , 2,0i . (21) Припущення 2" збігається з припущенням 2' (тобто 0V , 1V розподілені відповідно до закону Гомперца – Мейкхама ),,( 2,1, iiiGM  , 1,0i .) Розподіл iH . .0,)1()(exp )1(exp},{}),{min(}{ 2, 1,1, 2, 1, 1,                tet etetVtUPtVUPtHP t i i ii t i i i t iiiii i ii         Звідси функція щільності розподілу для iH , 1,0i становитиме: .0,)1()1()(exp )(}{)( 2,2, 1, 2,1,         teet etHP dt d tf ti i iti i i ii ti iiiiH i         (22) Розподіл iW . Використаємо допоміжні випадкові величини (14). Застосовуючи (15), маємо: .0, 1 )(ln 1 )( 1ln   tte t tf t tf ii ii i t iUu   .)()( /1 2,1, 2,1, iiiii i t iiv eetttf   (23) Застосовуючи теорему про згортку, маємо: .))()(( )()()()( )(/1 2,1, 1 2,1, dseess tdssfstftf i iiii i iiii s ii t i t vuvu             (24) Покладемо 01, i (тобто розглянемо лише розподіл Гомперца). Маємо: . lim)( 1 2, 1 2,2, 2, 2,2, 1          i ii i i i ii i i i i i ii t ee t eete tf t i ii i t ii i ii s s vu                 (25) Звідси для як завгодно малого 0 : . )1( }{ 1 2, 1 2, 2, 1 2, dt t ee dt t ee WP i ii i i i ii i t i ii t i ii i                        (26) Модель багатостадійного захворювання для задач медичного страхування «Штучний інтелект» 1’2012 167 4М З метою спрощення технічних викладок введемо спеціальну функцію. Означення 1. Інтегральною показниковою функцією порядків a та b називається: .),,( ds s e batEi t b s a    (27) При 0t інтеграл в (27) розуміється в сенсі головного значення, тобто: .limlim),,( 00 ds s e ds s e batEi b s b s aa            (28) Зауважимо, що існує зв’язок ),,( batEi з інтегральною показниковою функцією Ейлера а саме: ).1,1,()( tEitEi  Отже, використавши Означення 1 з (26), отримуємо: ).1,,()1(}{ 1 2,1 2,          i i ii i Ei e WP i i i (29) Висновки Отже, в роботі запропоновано модель захворювання як багатостадійний ком- партментний процес. При цьому, на відміну від традиційного підходу в медичному страхуванні, який розглядає ймовірну чисельність осіб на кожній стадії і задовольняє задачі епідеміології, тут використовується підхід на основі оцінки часу перебування особи (пацієнта) на кожній зі стадій. Такий підхід є загальнішим, оскільки дозволяє охопити ширший клас соматичних захворювань. Також у роботі розглянуто основні розподіли, пов’язані з часом перебування пацієнта на певних стадія захворювання – експоненціальний, Вейбула, Гомперца, Гомперца – Мейкхама. Слід зазначити, що роз- рахунок перехідних ймовірностей процесу багатостадійного захворювання в класі таких розподілів часу перебування можливий лише з використанням спеціальних функцій. Литература 1. Whittemore A.S. Quantitative theovies of carcinogenesis / A.S. Whittemore, G. Keller // S IAM Reviev. – 1978. – № 20. – Р. 1-30. 2. Andersen P.K. Multistate models in survival analysis: A study of nephropathy and mortality in diabetes / P.K. Andersen // Statistics in Medicine. – 1988. – № 7. – Р. 661-670. 3. Weiss K.M. Multistage models and the age patterns of cancer: Does the statistical analogy imply genetic homology? / K.M. Weiss, R. Chakraborty // In Familial Adenomatous Polyposis / [ed. L. Herrera]. – NewYork : Wiley-Liss. 1990. – P. 77-89. 4. Гнеденко Б.В. Курс теории вероятностей / Гнеденко Б.В. – М. : Наука, 1988. Lіteratura 1. Whittemore A.S. IAM Reviev. № 20. 1978. Р. 1-30. 2. Andersen P.K. Statistics in Medicine. № 7. 1988. Р. 661-670. 3. Weiss K.M. In Familial Adenomatous Polyposis. NewYork : Wiley-Liss. 1990. P. 77-89. 4. Gnedenko B.V. Kurs teorii verojatnostej. M. : Nauka.1988. Марценюк В.П., Климук Н.Я. «Искусственный интеллект» 1’2012168 4М V.P. Martsenyuk, N.Ya. Klymuk Model of Multistage Disease for the Problems of Medical Insurance The main idea of this study is a model of disease as a multistage compartment process. The used approach is based on time assessment spent by a person (patient) at each stage. The main distributions associated with the time the patient stays at certain stages of the disease, i.e. exponential, Weibull, Gompertz, Gompertz-Makeham, are studied. There are two basic approaches to building mathematical models based on compart- ment model. The first approach considers the number of individuals at each stage. Thus, they can be described as apparatus of differential equations and Markov chains with a unit increase (birth-death process). The solution of such differential equations and the construction of the implementation of Markov chains make certain computational difficulties and give no analytical results. The second approach is concerned with the consideration of waiting times of a person at each stage. The aim of this study is to propose algorithms for the calculation of transition probabilities, using the approach based on waiting time. This approach is more common, because it allows covering a wider class of somatic diseases. Стаття надійшла до редакції 24.11.2011.