Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька

Представлены результаты геометризации и рассмотрены механизмы возникновения тектонической нарушенности и систем кливажа в пределах горного отвода шахты им. А. Засядько....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Привалов, В.О., Панова, О.А., Саксенхофер, Р.Ф., Рейшенбахер, Д., Ткаченко, О.В., Пилюгін, Д.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Russian
Veröffentlicht:	Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України 2012
Schriftenreihe:	Наукові праці УкрНДМІ НАН України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57113
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька / В.О. Привалов, О.А. Панова, Р.Ф. Саксенхофер, Д. Рейшенбахер, О.В. Ткаченко, Д.В. Пилюгін // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2012. — № 11. — С. 153-175. — Бібліогр.: 22 назв. — рос.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-57113
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-571132014-03-04T03:01:38Z Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька Привалов, В.О. Панова, О.А. Саксенхофер, Р.Ф. Рейшенбахер, Д. Ткаченко, О.В. Пилюгін, Д.В. Представлены результаты геометризации и рассмотрены механизмы возникновения тектонической нарушенности и систем кливажа в пределах горного отвода шахты им. А. Засядько. This paper presents results of geometric modeling and characterization of origin of tectonic zones and cleat systems within Zasydko coal mine. 2012 Article Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька / В.О. Привалов, О.А. Панова, Р.Ф. Саксенхофер, Д. Рейшенбахер, О.В. Ткаченко, Д.В. Пилюгін // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2012. — № 11. — С. 153-175. — Бібліогр.: 22 назв. — рос. 1996-885X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57113 553.981:553.94:543.88 (477.61/62) ru Наукові праці УкрНДМІ НАН України Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Russian
description	Представлены результаты геометризации и рассмотрены механизмы возникновения тектонической нарушенности и систем кливажа в пределах горного отвода шахты им. А. Засядько.
format	Article
author	Привалов, В.О. Панова, О.А. Саксенхофер, Р.Ф. Рейшенбахер, Д. Ткаченко, О.В. Пилюгін, Д.В.
spellingShingle	Привалов, В.О. Панова, О.А. Саксенхофер, Р.Ф. Рейшенбахер, Д. Ткаченко, О.В. Пилюгін, Д.В. Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька Наукові праці УкрНДМІ НАН України
author_facet	Привалов, В.О. Панова, О.А. Саксенхофер, Р.Ф. Рейшенбахер, Д. Ткаченко, О.В. Пилюгін, Д.В.
author_sort	Привалов, В.О.
title	Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька
title_short	Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька
title_full	Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька
title_fullStr	Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька
title_full_unstemmed	Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька
title_sort	розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. о. ф. засядька
publisher	Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
publishDate	2012
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57113
citation_txt	Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька / В.О. Привалов, О.А. Панова, Р.Ф. Саксенхофер, Д. Рейшенбахер, О.В. Ткаченко, Д.В. Пилюгін // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2012. — № 11. — С. 153-175. — Бібліогр.: 22 назв. — рос.
series	Наукові праці УкрНДМІ НАН України
work_keys_str_mv	AT privalovvo rozvitoksistemklívažuímaloamplítudnoítektoníkitaíhvplivnavikidonebezpečnístʹvugílʹnihplastívumežahgírničogovídvedennâšahtiímofzasâdʹka AT panovaoa rozvitoksistemklívažuímaloamplítudnoítektoníkitaíhvplivnavikidonebezpečnístʹvugílʹnihplastívumežahgírničogovídvedennâšahtiímofzasâdʹka AT saksenhoferrf rozvitoksistemklívažuímaloamplítudnoítektoníkitaíhvplivnavikidonebezpečnístʹvugílʹnihplastívumežahgírničogovídvedennâšahtiímofzasâdʹka AT rejšenbaherd rozvitoksistemklívažuímaloamplítudnoítektoníkitaíhvplivnavikidonebezpečnístʹvugílʹnihplastívumežahgírničogovídvedennâšahtiímofzasâdʹka AT tkačenkoov rozvitoksistemklívažuímaloamplítudnoítektoníkitaíhvplivnavikidonebezpečnístʹvugílʹnihplastívumežahgírničogovídvedennâšahtiímofzasâdʹka AT pilûgíndv rozvitoksistemklívažuímaloamplítudnoítektoníkitaíhvplivnavikidonebezpečnístʹvugílʹnihplastívumežahgírničogovídvedennâšahtiímofzasâdʹka
first_indexed	2025-07-05T08:23:03Z
last_indexed	2025-07-05T08:23:03Z
_version_	1836794547506511872
fulltext	Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 153 УДК 553.981:553.94:543.88 (477.61/62) РОЗВИТОК СИСТЕМ КЛІВАЖУ І МАЛОАМПЛІТУДНОЇ ТЕКТОНІКИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВИКИДОНЕБЕЗПЕЧНІСТЬ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ У МЕЖАХ ГІРНИЧОГО ВІДВЕДЕННЯ ШАХТИ ІМ. О. Ф. ЗАСЯДЬКА Привалов В. О. (ДонНТУ, м. Донецьк, Україна), Панова О. А. (УкрНДМІ НАНУ, м. Донецьк, Україна) Саксенхофер Р. Ф., Рейшенбахер Д. (Леобенський гірничий університет, м. Леобен, Австрія) Ткаченко О. В. (АП Шахта ім. О. Ф. Засядька, м. Донецьк, Україна) Пилюгін Д. В. (ДонНТУ, м. Донецьк, Україна) Представлены результаты геометризации и рассмотрены механизмы возникновения тектонической нарушенности и си- стем кливажа в пределах горного отвода шахты им. А. Засядько. Наблюдения в горных выработках показывают, что единичные и незначительные по уровню микропроявления газодинамических явлений не имеют четкой корреляции с геологической структу- рой, в то время как мезо-и мегапроявления этих опасных явлений локализируются вдоль зон разрывных и складчатых нарушений. Установлено, что большинство выбросов угля и газа тяготеет к надвиговым структурам в пределах тектонических зон, возник- ших в условиях сдвигового поля напряжений. Рассмотрены усло- вия формирования и исследована роль в возникновении выбросо- опасных условий систем субпараллельного напластованию тон- копластинчатого кливажа. This paper presents results of geometric modeling and charac- terization of origin of tectonic zones and cleat systems within Zasydko Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 154 coal mine. It has been observed that small-scale gas-geodynamic events, which tend to occur at the mining face, are typically unrelated to geological structure, whereas larger events are structurally con- trolled as they are preferably located along tectonic fault and fold zones. Evidences indicate that most of coal-and-gas outbursts are structurally related to thrust duplexes within tectonic zones of strike- slip origin. There have been studied conditions of forming for thrust related subhorisontal thin-plate cleat systems in coal seams and their role in formation of outburst-prone domains. Донецький басейн - один з найбільших за запасами вугіль- них басейнів світу та головна вугільна база України [1-5]. Біля 95,4 % вітчизняного вуглевидобутку приходиться на Донбас. Українські вугільні шахти справедливо вважаються одними з найнебезпечніших у світі. Викиди газів під час підземних робіт та зумовлені цим небезпечні умови гірничо-видобувних робіт - це основні проблеми, що стримують безпечний та ефективний видо- буток вугілля у Донбасі. Практика інтенсивного ведення робіт на викидонебезпечних пластах щорічно доповнює неутішну статис- тику виникнення газодинамічних явищ новими випадками, в то- му числі, з людськими жертвами. У Донбасі більшість шахт видобуває вугілля на ділянках окремих тектонічних блоків, що обмежені регіональними насу- вами, на теренах яких розвинуто зони (переважно зсувного похо- дження [6]) концентрованого розвитку малоамлітудних тектоніч- них порушень. Скорочення обсягів вуглевидобутку та зниження добових навантажень на забої виробок в межах більшості підприємств ву- глевидобувної галузі в Донбасі створило ілюзорний образ тенде- нції загального зниження кількості газодинамічних явищ в шах- тах [7]. Тим часом, на тих підприємствах, де гірничі роботи пере- ходять на все більш глибокі горизонти, а інтенсифікація гірничо- експлуатаційних робіт неухильно зростає, геодинамічна актив- ність і газозбагаченість гірничих виробок стають основними чин- никами, що стримують темпи видобутку вугілля за рахунок різ- кого погіршення умов безпеки праці. Об'єктивно, актуальність ці- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 155 єї проблеми сягає критичних рівнів в межах гірничих відведень "шахт-ветеранів", як то шахта ім. О. Засядька, котра введена в експлуатацію у 1958 р. Саме тут тривала експлуатація призвела до практично пов- ної виїмці вугілля в межах центральних бремсбергових і уклон- них полів, що зумовило необхідність переходу до відпрацювання на глибоких горизонтах тектонічно ускладнених флангових по- лів, що примикають до природних границь шахт, якими є, як пра- вило, регіональні розривні порушення і змикаючі крила флексур- них складок. У такій ситуації більш 50 % гірничо-експлу- атаційних робіт виявляється в зонах впливу тектонічних геологі- чних порушень. Головними ознаками викидів вугілля та газу є майже миттє- ве руйнування частини гірського масиву біля вибою гірничої ви- робки з високим ступенем подрібнення вугілля, підвищенням га- зовиділення і наявністю порожнин в масиві гірських порід [8, 9]. Перед раптовим викидом вугілля та газу спостерігається значне підвищення сейсмоакустичної активності масиву, своєрідне «лу- щення» або «стріляння» вміщуючих порід. З ускладненням тек- тонічної будови шахтного поля, розвитком дрібних плікативних та диз’юнктивних порушень небезпека викидів зростає. У 1979 р. В.С. Попов [10] вперше звернув увагу на те що, за даними підземного геологічного картування, більшість малоамп- літудних розривів в Донбасі сконцентровано в межах специфіч- них смугоподібних у плані тектонічних зон або тектоносмуг. Останні розташовуються усередині тектонічних блоків, трасу- ються практично по всіх вугільних пластах у вигляді 1-2 азимут- них напрямів, косо зорієнтованих до регіональних розривів на межах тектонічних блоків. В.С. Попов справедливо вважав, що різноманіття мікротектонічних форм в межах тектоносмуг є ре- зультатом дії специфічних внутрішньопластових напруг, концен- траторами яких виступають самі вугільні пласти (див. нижче ду- плекси стиснення). У роботах [11, 6] на прикладі Донецько-Макіївського райо- ну Донбасу встановлено, що: 1) плитоподібні в трьохвимірному просторі, витримані по простяганню зони концентрованого розвитку малоамплітудної Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 156 тектоніки (тектоносмуги) генетично є результатом сколового ме- ханізму разлінзування масиву гірських порід площинами макси- мальних дотичних напружень, тобто мають беззаперечно зсувне походження; 2) контрастність тектоносмуг на навколишньому фоні ви- значається інтенсивністю зсувних деформацій, а їх просторове положення пов'язане з орієнтуванням векторів головних норма- льних напружень, при цьому, вісь максимальних стискуючих на- пружень σ1 займає положення бісектриси гострих кутів 2θ = 52…78 ° (середнє значення 60°) на перетині парних спряжених тектоносмуг; 3) тектоносмуги одного порядку рівновіддалені одна від од- ної, що додає шахтним полям мозаїчно-блокову будову (напри- клад, ромбоподібна сітка тектоносмуг в межах гірничого відве- дення шахти ім. газети «Донбас»); 4) у контурі тектоносмуг розвинені різні морфологічні типи малоамплітудної тектоніки (диз'юнктиви - багатоступінчаті усту- пи і луски, односторонні розриви підошви і покрівлі вугільних пластів, мікроскладки, флексурні вигини, порушення первинної структури і потужності вугільного пласта – зони брекчирування, препарування вугілля, роздування, пережими і клиновидні укорі- нення вугілля у вміщуючі породи і ін.), чиє простягання не зав- жди співпадає з орієнтуванням тектоносмуг; 5) орієнтування порушень усередині зони малоамплітудної тектоніки найчастіше співпадає з простяганням тектоносмуги – 82 % випадків, відрізняється на 10…30 °- 12 %, займає квазіпопе- речне до граничних розривів – 6 % (див. нижче синтетичні й ан- титетичні зсуви Риделя); 6) не дивлячись на ідентичний структурний малюнок по різ- них пластах із практично повним проекційним збігом тектонос- муг на погоризонтних планах (тобто крізний характер зон в умо- вах єдиного поля напружень), тектоносмуги навіть в межах збли- жених шахтопластів (гірниче відведення шахти ім. газети «Дон- бас», зближені до 100 м пласти h8 і h10) мають суттєві відмінності внутрішньої будови, що характеризуються наявністю дрібних по- рушень поздовжніх до граничних розривів (пласт h8, в покрівлі Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 157 пласта – пісковик) або квазіпоперечних до останніх (пласт h10, в покрівлі пласта – аргіліт); 7) із збільшенням глибини розробки (зростанням літостати- чного тиску) в зонах малоамплітудної тектоніки фіксується тренд зниження вертикальних амплітуд розривів; 8) зони малоамплітудної тектонічної порушенності контро- люються деформаційними аномаліями рельєфу вугільних пластів (флексурні перегини, лінійно-зорієнтовані зони змін кутів і ази- мутів падіння вугленосної товщі, локальні «роздування» або «пе- режими» – стоншування вугільного пласта); 9) блоки вугленосної товщі, що обмежені регіональними те- ктонічними розривами у Донецько-Макіївському районі, зазнали повного спектру деформацій, як то паралельного переносу, обер- тальних рухів, зміни об'ємів та форми (дилатації), в умовах зсув- ного поля напружень (поле шахти. ім. М. Калініна - вісь стиснен- ня σ1: 115…125 ° (295…305 °), вісь розтягування σ3: 25…35 ° (205…215 °), вісь проміжних напружень σ2 - субвертікальна; поля шахт ім. газети "Донбас" і "Заперевальна" - вісь стиснення σ1: 120…130 ° (300…310 °), вісь розтягування σ3 : 30…40 ° (210…220 °), σ2 - вертикальна; поле шахти Глибока - вісь стис- нення σ1: 135…145 ° (315…325 °), вісь розтягування σ3: 45…55 ° (225…235 °), σ2 - вертикальна); 10) в умовах зсувного поля напружень регіональні розриви Донецько- Макіївського району зазнали розвитку як підкидово- зсувні форми з переважанням зсувної компоненти зрушення (Першотравневий, Мушкетівській розриви, субширотна ділянка Французького насува) або практично чисті зсувні дислокації - ро- зриви Софіївський (шахта Глибока) і Провіданс. Вугільним пластам властива природна тріщинуватість (клі- важ), що виявляється у вигляді систем відкритих «пустих» або заповнених мінералізацією тріщин та чисельних звивистих, роз- галужених, східчастих, струйчастих поверхонь сколювання у ву- гіллі. Первинна тріщинуватість або ендокліваж (за Г. О. Івановим [12]) утворюється під впливом літостатичного тиску вищезаляга- ючої товщі гірських порід в процесі регіональних перетворень осадових порід вугленосної товщі (діагенез, катагенез, метаге- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 158 нез), під час яких відбувається молекулярне ущільнення, вида- лення вологи і скорочення об'єму вугільної речовини. Первинні тріщини, як правило, є нормально січними по відношенню до на- пластування, а за характером розвитку напружень вони є тріщи- нами розтягу. Екзогенний кліваж виникає під дією зовнішніх сил і є одним з важливих показників впливу тектонічних процесів: тут можуть бути присутні різні за кінематикою тектонічні рухи, пов'язані з відносними переміщеннями – ковзаннями бортів тріщин по типу скидів, підкидів або зсувів. Ще в 1939 р., спираючись на численні виміри в гірничих вибоях, Г.О. Іванов [12] встановив, що екзоклі- важ або тектонічна тріщинуватість у вугленосних відкладах не є безсистемною, а виразно групується в подздовжні і діагональні по- яси із переривчастим горизонтальним "рухом мас". Кліваж розвивається успадковано по первинно закладених ослаблених зонах, по неоднорідних в структурному відношенні ділянках, що призводить до розвитку нових систем тріщин. Пер- винні ендогенні тріщини часто затушковані вторинними екзоген- ними. Звичайно збільшення екзогенної тріщинуватості спостері- гається поблизу тектонічних порушень та у зв’язку з розподілом елементів тектонічних структур. Часто інтенсивно перем’ятими виявляються пачки вугілля, що прилягають до покрівлі чи підош- ви вугільного пласта. Саме по тріщинах відбувається міграція ву- глеводневих газів і метану, що міститься в вугільних пластах. Кліваж і його параметри (орієнтування тріщин, ступінь їх розк- риття), а також кінематичний тип безпосередньо впливають на процеси, що відбуваються в вуглепородному масиві, бо роблять вугільні пласти проникними, служать шляхами міграції флюїдів, зокрема води і газів. Тріщини кліважу мають бути достатньо доб- ре розвинутими, щоб вугільний метан зміг мігрувати до свердло- вини і бути витягнутим на поверхню у разі дегазації вугільного пласта або промислової розробки газу. Чим більше розкрита і ро- звинена система кліважу, тим ефективніше дегазація вуглепород- ного масиву. Шахта ім. О. Засядька є небезпечною за раптовими викида- ми вугілля та порід та газодинамічними явищами усіх типів. На сучасному етапі розвитку геологічної структури Донбасу відбу- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 159 вається інтенсивна міграція газових вуглеводнів (переважно ме- тану) з глибин 3 - 5 км [7, 13]. У зоні активного сучасного масо- переносу вуглеводнів знаходиться й особливо небезпечна ділянка за проявами газодинамічних явищ - західне крило гірничого від- ведення шахти ім. O. Засядька [14]. Саме тут зафіксована біль- шість з 128 суфлярних виділень з концентрацією метану до 82 % та тривалістю від декількох годин до 5 місяців. Поле шахти ім. O. Засядька розташоване в східній частині Кальміус-Торецької улоговини (Донецько-Макіїївський район), в зоні її зчленування з Ряснянською та Чистяковською синкліналя- ми і належить до тектонічного блоку, обмеженого із заходу Віт- ковською, зі сходу Чайкінською флексурами, а з півдня – диз'юн- ктивною системою, що включає Коксовий і Французький насуви. Простягання вугленосної товщі близьке до субширотного, але у районі Вітковської флексури воно різко змінюється на пів- нічно-східне (азимут простягання 40-50 °). Кути падіння порід на виходах пластів і в районі флексурної складки сягають 30-40°, зменшуючись уздовж занурення в півні- чному і східному напрямках до 5-10°. Геологічною зйомкою встановлено продовження Вітковської флексури в донній частині Кальміус-Торецкої улоговини, так що її протяжність складає 25 км. Вітковську флексуру ускладнено серією насувів, серед яких виділяється Пантелеймонівський насув та серія переривчас- то розташованих один щодо одного Вітковських насувів, субпа- ралельних Пантелеймонівському. Попередніми дослідженнями [14] встановлено, що сучасні тектонічні елементи структури шахтного поля, включно граничні плікативні та диз’юнктивні порушення, зазнали суттєвого впливу зсувного поля напружень з субгоризонтальним розташуванням осей головних нормальних напружень стиснення σ1 (північний захід) і розтягування σ3 (північний схід) та субвертикальним по- ложенням осі проміжних напружень σ2. Наведений на рисунку 1 геологічний розріз демонструє, що фактично Вітковська, Чайкінська й Калинівська флексури та су- проводжуючі їх насуви виникли як типові лускуваті структури стиснення (насувні дуплекси), що відгалузилися від площини Французького насуву на глибоких горизонтах (3,5-4,5 км) надро- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 160 зломної структури Донецько-Кадіївського поперечного глибин- ного розлому. Рис. 1. Геологічний розріз вздовж профілю, що перетинає район досліджень - гірниче відведення шахти ім. О. Засядька (за матеріалами [15]) Дуплекси стиску є звичайним явищем в покривних поясах складчастих споруд та простежуються як системи черепитчато перекриваючих одна одну поверхонь зриву, які супроводжуються флексурними перегинами, а на глибоких горизонтах зливаються з основним насувом. У нашому випадку в якості основної площини насування виступає лістрична площина зміщувачу Французького насуву. У вузлі перетину субширотної Південної антикліналі з субмеридіональними Калінівською і Чайкінською флексурами утворилися Калинівський і Чайкінський куполи. У зоні впливу Ясинівсько-Ждановської флексури субширотне простягання по- рід Зуєвського куполу (коробчастої складки з пологою склепін- ною частиною і крутими кутами падіння) порушується, прийма- ючи дугоподібний характер вигину в південно-західному напря- мі. Далі до північного заходу підняття по вапняку М8 фіксується сідловиною між Калінівською синкліналлю на півночі і Макіївсь- кою мульдою на півдні. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 161 Отже Французький насув і зворотній Ясинівський насув у межах Ясинівсько-Ждановської флексури (де через велику крути- зну розвідувальні свердловини перетинають однойменні верстви до 3-5 разів) утворюють так звану «трикутну зону» («triangle zone» [16]) над Донецько-Кадіївським глибинним розломом. Саме тут зафіксовано різкий стрибок потужності еродованих у резуль- таті інверсійних процесів кам’яновугільних відкладів - амплітуди інверсії від 4 км [15], що зростає у східному напрямку. Як відомо флексури, що виникають у результаті штампових зусиль або по- перечного вигину характеризуються зменшенням потужності від- кладів у змикаючому крилі. Судячи з того, що товщини відкладів в змикаючих крилах не зменшуються, а лишаються однаковими з положистими крилами усі ці флексури було сформовано у ре- зультаті складчастості повздовжнього вигину [6]. Шахта ім. О. Засядька відноситься до категорії небезпечних по раптових викидах вугілля і газу, суфлярним виділеннях мета- ну, вибуховості вугільного пилу. З глибини 600 м до викидонебе- зпечних віднесені й шари пісковиків. У теперішній час на шахті розробляються пласти m3 та l4 на глибинах 1220–1420 м, відпрацювання пластів k8, l1, призупине- но. Абсолютна газоносність шахти 226,8 м3/хв., відносна - 72,8 м3 на тону добового вуглевидобутку. Для управління газовиділен- ням на шахті ведуться роботи щодо дегазації через мережу підзе- мних і поверхневих свердловин. При відробітку пластів застосовується штучна дегазація по- рід і пластів-супутників, що залягають в покрівлі пласта m3 до прошарку m4 0 і в покрівлі l8 1 до супутника m1. Обсяги метану, витягнуті з окремих лав в стабільні роки ро- боти, складають від 0,01 до 2,20 млн. м3. В середньому ефектив- ність дегазації по шахті складає 35–40 %, а обсяги витягнутого метану – від 24,9 до 40,0 млн. м3, зокрема системою дегазації – від 4,3 до 14,6 млн. м3. Із-за низької концентрації метану (в серед- ньому 20 %) газ не використовується, а викидається в атмосферу. Пласт m3 –це основний пласт, що у розробітку. Пласт має двохпачкову будову: середня товщина верхньої пачки становить 0,18 м; нижньої - 1,7 м; товщина прошарку - 0,08 м. Розділюючий вугільні пачки прошарок представлено дрібнозернистим, достат- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 162 ньо компетентним пісковиком, котрий міцно пов'язаний з вугіл- лям. Верхня пачка пласта і верхня частина нижньої вугільної па- чки містить значну кількість прошарків і лінз аргілітів, крем'яни- стих та піритизованих лінз. Безпосередньо над пластом m3 залягає аргіліт темно-сірого кольору, горизонтально-шаруватий, з великою кількістю прошарків і лінз сидерито- крем'янистого складу. У підошві m3 залягає пере- важно алевроліт, що переходить на південному сході у аргіліт. В сімдесятих роках двадцятого сторіччя при відпрацюванні західним крилом шахти пласта m3 в зоні впливу Вітковської фле- ксури в 1-й, 2-й і 3-й західних лавах з глибини 400-500 м почали спостерігатися суфляри. З поглибленням гірничих робіт більш спокійні суфлярні газовиділення стали приймати вид катастрофі- чних проривів і раптових викидів вугілля, породи і газу. Так на глибині близько 950 м під час вуглевидобутку пласта m3 в зоні апікальної частини флексурного перегину, ускладненого Вітков- ським насувом № 4 в 9-му західному вентиляційному штреку у 1982 році стався один з найбільших раптових викидів вугілля (75 т подрібненої вугільної маси) та газу (2500 м3 метану). У подальшому значні проблеми з точки зору безпеки праці та умов ініціювання газодинамічних явищ виникли в 12-й, 13-й, 14-й, 15-й, 16-й та 17-й західних лавах, а у теперішній час під час вуглевидобутку в 18-й західній лаві пласта m3. У попередніх публікаціях [17, 14] встановлено суттєву роль в розвитку малоамплітудної тектоніки Донецько-Макіівського району діагонально перетинаючої основні складчасті структури району правозсувної зони дислокацій північно-східного простя- гання (240°…265°), котра виникла під час альпійського тектоніч- ного циклу. У контурі цієї зони розвинуті малоамплітудні пору- шення та зони екзокліважу, що кінематично виражені як праві та ліві сполучені зсуви Риделя, тріщини відриву та характерні стру- ктури локального стиснення – насувні дуплекси. Аналіз тектоніч- ної порушенності в межах гірничого відведення шахти ім. О. Засядька по пластах l1, k8 [14] показав закономірне угрупу- вання малоамплітудних дислокацій в тектонічні зони (тектонос- муги) зсувного генезису. Широко розвинені зони, паралельні ре- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 163 гіональній зсувній зоні Донецько-Макіівського району (праві Y зсуви). На рисунку 2 наведено тектонічну модель пласта m3, що по- будована з використанням геоінформаційних технологій. Саме ця модель фіксує просторовий розподіл зон тектонічної порушенно- сті та їх кінематичний тип (тріщини сколювання Y, R1, R2, P типів, насуви С, відривна тріщинуватість Т і плікативні дислокації, зок- рема флексури F) в умовах розвитку зсувного поля напружень. Рис. 2. Модель тектонічної порушенності вугільного пласта m3 та просторового розподілу викидів вугілля та газу у межах гірничого відведення ш. ім. О. Засядька На врізанні рисунку 2 показана деталізація механізму фор- мування малоамплітудних тектонічних порушень в контурі зсув- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 164 ної зони (зсуви R1, R2, P, насуви С, тріщини відриву Т, плікативні дислокації - локальні складки F) і в межах її периферійної частини (зсуви R1, R2, P, насуви С, тріщини відриву Т, флексури F). У тектонічному режимі зсуву (горизонтальне положення го- ловної кінематичної площини σ1-σ3) у контурі й периферії зсув- ної зони утворюється складний комплекс структур (див. врізання на рис. 2), що включає: а) паралельні основній зоні зрушення Y зсуви мінливого простягання (240 °…265 °); б) спряжені зсуви Риделя – синтетичні R1 та антитетичні R2 північно-західного орієнтування, які формуються під кутом ±θ симетрично щодо напрямку скорочення - осі стиснення σ1: 110…130 ° (290…310 °); в) вторинні синтетичні Р - зсуви північно-східного орієнту- вання, які розташовуються симетрично R1 зсувам відносно до пе- рпендикуляру до осі зсувної зони (тобто тріщини сколювання R1 та Р складають з основною Y зоною зсування кут ±φ/2, де φ - кут внутрішнього тертя); г) скиди й тріщини розтягання Т, що формуються перпенди- кулярно до осі подовження - осі розтягання σ3: 20…40 ° (200…220 °) з характерними для зон правого зсування слабкими Z-образними вигинами. Тріщини сколювання R1 і R2 складають з основною зоною зсу- ву кути φ/2 та 90° - φ/2 відповідно, де φ - кут внутрішнього тертя. Тріщини відриву Т ділять навпіл кут між R1 і R2 й орієнтова- ні паралельно до напрямку стиснення σ1 та перпендикулярні до напрямку розтягування σ3. Деталізацію зон обвалювання покрівлі та їх тектонічну інте- рпретацію в межах прямокутнику 1234 надано на рисунку 3. У контурі тектоносмуг зсувного генезису (азимут простя- гання 240 °…265 °) структурно групуються паралельні Вітковсь- кій флексурі (азимут простягання 20 °…40 °) області розвитку дуплексів стиснення С, тобто насувних лускових пластин, що практично зникають або виполаживаються поза межами пластів вугілля. Отже переривчасті Вітковські насуви (Вітковський насув № 1: азимут падіння 286 °, кут падіння 13…60 °, амплітуда Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 165 2…14 м; Вітковський насув № 3: азимут падіння 320 °, кут падін- ня 33…60 °, амплітуда 10…90 м; Вітковський № 4 з елементами: азимут падіння 305…318 °, кут падіння 20…55 °, амплітуда 9…32 м) логічно вписуються як локальні структури стиску в кон- тури дискретних тектоносмуг (див. рис. 2). Отримані результати щодо просторового розподілу рапто- вих викидів вугілля та газу в межах гірничого відведення шахти ім. О. Засядька дозволяють стверджувати, що переважна біль- шість газодинамічних явищ у гірничих вибоях просторово тяжіє до ділянок розповсюдження насувних дуплексів у межах зсувних зон. Саме до цих ділянок, у межах яких за рахунок пластичного перетоку вугілля і характерного перекриття лусок зміщувачів, що практично зникають або виполаживаються поза межами пластів вугілля, приурочені локальні «роздування» товщини вугільного пласта. Дуплекси стиснення виникають за рахунок локальної зміни положення осі розтягування з субгоризонтальної на субвертика- льну σ3 loc при збереженні субгоризонтального положення осі сти- снення σ1 (рис. 3), в умовах коли відносно в’язко-пластичний пласт вугілля обмежено принципово відмінними за реологічними властивостями верствами вуглевмісних порід з переважно жорст- кими та пружними зв'язками між зернами мінералів. Локалізація дуплексів стиснення у вугільних пластах суттє- во впливає на формування передумов для проявів газодинамічних явищ у копальнях Донбасу, бо ці структури призводять до лока- льного накопичення енергії пружних деформацій у вміщуючих породах на ділянках «загасання» зміщувачів в підошві і покрівлі вугільних пластів, ініціюють формування систем внутрішньопла- стового тонкопластинчатого екзокліважу (рис. 3), паралельного нашаруванню, а також служать бар'єрами-накопичувачами на шляху міграції газоподібних вуглеводнів з глибоких горизонтів. У околиці дуплексів стиснення (рис. 3) за рахунок локальної зміни положення осі розтягування з субгоризонтальної на субве- ртикальну σ3 loc при збереженні субгоризонтального положення осі стиснення σ1 (локальне підкидове поле напружень) формуються Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 166 системи тріщин внутрішньопластового, паралельного нашару- ванню екзокліважу. Рис. 3. Розвиток систем сколювальної і відривної тріщину- ватості в межах правозсувної зони (регіональне зсу- вне поле напружень: субгоризонтальне положення осі стиснення σ1 і розтягування σ3) Газ, що утворився в результаті крекінгу рідких вуглеводнів, високовуглецевих сполук газових вуглеводнів (тобто на межі пе- реходу із області нафто-газового вікна до області газового вікна [3]), накопичується в сорбованому стані в мікропористій структу- рі вугілля, а в зонах тектонічних порушень він також концентру- ється у вільному стані у відкритому просторі кліважних тріщин вугільних пластів або вміщуючих породах. Евакуації газу з вики- донебезпечної зони об'єктивно перешкоджають вага вищезаляга- ючих порід (літостатичне навантаження) і сучасні горизонтальні тектонічні напруження. У цьому сенсі дуже важливі спостереження, що доводять, що поодинокі та незначні за рівнем мікропрояви газодинамічних явищ, які виникають у гірничих вибоях, не мають чіткої кореляції з геологічною структурою та системами тектонічної тріщинува- тості, в той час як мезо- та мегапрояви цих небезпечних явищ ло- калізовано уздовж зон розривних та складчастих порушень з пе- вними напрямками розвитку тріщин та малоамплітудних тектоні- чних порушень. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 167 Практично діагонально (азимут простягання 40 °…55 °) ша- хтне поле розтинає крізна тектоносмуга, що є синтетичним Р зсу- вом, правостороннє зміщення по якому фіксується за характер- ними флексуроподібними вигинами ізогіпс, побудованими з ура- хуванням даних уточнених відміток підошви вугільних пластів згідно з даними гірничо-експлуатаційних робіт. Із зростанням глибини розробки ця тектоносмуга, що є зоною концентрованого розвитку мікроамплітудних розривів (амплітуда 0,01…0,55 м) із струйчатими поверхнями ковзання, характеризується проявом все більш складних газодинамічних явищ. Підживлення цієї зони метаном відбувається по системах первинно діагенетичних, нормально-січних тріщин ендогенного кліважу, збільшення розкриття яких відбувається за рахунок роз- витку по площинах останніх (в умовах зсувного поля напружень) відривної тріщинуватості Т, формуванню якої сприяє виняткова крихкість вугілля середнього ступеня вуглефікації. Крім того було додатково геометрізовано зони обвалювання порід покрівлі (рис. 4), у розподілі яких суттєву роль грають трі- щини екзокліважу, котрі розвинуті у породах покрівлі. Отже гео- метрично зони обвалювання порід покрівлі успадковують поло- ження антитетичних зсувів Риделя R2 та тріщин розтягу Т та впливають на локалізацію проявів аномальних газоприпливів під час вуглевидобутку. На рисунку 4 наведено деталізацію зон обвалювання покрів- лі (а) в межах прямокутнику 1234 (8-а, 9-а, 10-а, 11-а,12-а, 13-а східні лави пласта m3) та їх інтерпретацію як тріщин сколювання R2 та відривної тріщинуватості Т (б) в рамках тектонічної моделі розвитку цих структур у контурі зсувної зони (в), що виникла в умовах зсувного поля напружень з субгоризонтальними стис- ненням σ1: 123 ° (303 °) та розтягуванням σ3: 33 ° (213 °) при суб- вертикальному положенні вісі проміжних напружень σ2. Зсуви R2 складають з основною зоною зсування кут 90 °-φ/2, тріщини відриву складають з основною зоною зсування кут 45 °- φ/4, де φ - кут внутрішнього тертя. Приймаючи до уваги вагому різницю в кутах внутрішнього тертя φ [18, 19] для аргілітів в покрівлі вугільного пласта (φ = 28…32 °) та самого вугілля (φ =40…48 °), слід зазначити деяку Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 168 розбіжність простягань тектонічних елементів R2 та Т в покрівлі вугільного пласта та власне в вугільному пласті. Рис. 4. Деталізація зон обвалювання покрівлі пласту m3 гір- ничого відведення ш. ім. О. Засядька (а) в межах прямокутнику 1234 (див. рис. 2) З точки зору кінематики процесу слід зазначити, що в умо- вах зсувних дислокацій с попереднім розвитком тріщин кліважу, що успадковують зсуви Риделя (рис. 5, а) виникають локальні пе- регрупування кластерів (елементарних об'ємів гірського масиву, що утворюються на перетині систем кліважних тріщин). Серед можливих сценаріїв перегрупування нерівномірне (східчасто - кулісоподібне) розкриття тріщин з характерним збі- льшенням ступеня розкриття тріщин, що успадковують зсуви R2, за рахунок обертання кластерів та розвиток тріщин розтягу Т, ро- зташованих перпендикулярно по відношенню до вектору розтя- гуючих зусиль (рис. 5, б). Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 169 Рис. 5. Розкриття тріщин кліважу (а) за рахунок обертання кластерів (б) при розрядці напружень по типу зсув- них дислокацій в околиці розривного порушення, що відбуваються в режимі правого зсуву На рисунку 6 наведено викопіювання з плану гірничих робіт пласта m3, що відбиває деталі тектонічної ситуації, осередків га- зодинамічних явищ та розподілу ізопахіт (однакової товщини пласта) під час вуглевидобутку в 18-й західній лаві пласта m3. Слід зазначити, що саме в цій лаві відбулося ускладнення гірничо-геологічних умов видобутку вугілля включно ініціюван- ня умов для викидів вугілля і газу при проходці конвеєрного і ве- нтиляційного штреків за рахунок перетину зони лускуватих сиг- моїдальних у розрізі насувів (дуплексів стиску С), що отримали розвиток у контурі правозсувної зони Y. У межах цієї зони розви- нуті малоамплітудні порушення та зони екзокліважу, що кінема- тично виражені як праві та ліві сполучені зсуви Риделя, тріщини відриву та характерні структури локального стиснення – насувні дуплекси. Локалізація дуплексів стиснення у вугільних пластах суттє- во впливає на формування передумов для проявів газодинамічних явищ у копальнях Донбасу, бо ці структури призводять до лока- льного накопичення енергії пружних деформацій у вміщуючих породах на ділянках «загасання» зміщувачів в підошві і покрівлі вугільних пластів, ініціюють формування систем внутрішньопла- стового тонкопластинчатого екзокліважу, паралельного нашару- ванню, а також служать бар'єрами-накопичувачами на шляху міг- рації газових вуглеводнів з глибоких горизонтів. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 170 Ри с. 6 . В ик оп ію ва нн я з пл ан у гі рн ич их р об іт п ла ст а m 3, щ о ві дб ив ає д ет ал і т ек то ні чн ої с ит уа ці ї, ос ер ед кі в га зо ди на мі чн их я ви щ т а ро зп од іл у із оп ах іт у в 1 8- й за хі дн ій л ав і п ла ст а m 3. Д е- та ль д ем он ст ру є пр ос то ро ве п ол ож ен ня о сн ов ни х ти пі в ма ло ам пл ит уд ны х по ру ш ен ь, тр іщ ин е кз ок лі ва ж у, щ о ви ни кл и в ре зу ль та ті з су вн ог о по ля н ап ру ж ен ь з су бг ор из он та ль - ни м ро зт аш ув ан ня м ос ей г ол ов ни х но рм ал ьн их н ап ру ж ен ь ст ис не нн я σ 1 : 12 5 ° (3 05 °) і ро зт яг ув ан ня σ 3: 35 ° (2 15 °) т а су бв ер ти ка ль ни м по ло ж ен ня м ос і п ро мі ж ни х на пр уж ен ь σ 2 Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 171 Газодинамічні явища виникають внаслідок різкої зміни на- пруженого стану вугільного пласта під час вуглевидобутку і су- проводжується частковим або повним розпадом вугілля та бурх- ливим виділенням газу. Газодинамічні явища відбуваються з пев- них глибин, що доводить суттєву роль вертикальної складової гірського тиску, певний поріг якого перешкоджає природній де- газації вугленосного масиву і, разом з іншими геологічними чин- никами, сприяє концентрації газових скупчень. Модель розвитку дуплексів стиску С за рахунок відміннос- тей в реологічних характеристиках відносно пластичного вугілля і більш крихких вміщуючих порід наведено на рис. 3 та є прикла- дом класичної схеми «progressive easy slip thrusting» [20], тобто поступового відносно легкого утворення насувів у вугленосних відкладах, у розвитку якого суттєву роль грає механізм виник- нення надлишкового флюїдного тиску у вугіллі [21], що виникає під час його діа- та катагенетичних перетворень. За даними наших спостережень у гірничих виробках шахти ім. О. Засядька екзокліваж у морфологічному сенсі являє собою тріщини з характерними тонкими штрихами, борозенками і вала- ми, що часто сходяться під гострим кутом до напластування, іно- ді по напластуванню, рідко з вертикальними відгалуженнями. У відібраних у 18-й західній лаві пласта m3, зразках вугілля мікрот- ріщини розвинуті у двох-трьох напрямках, що співпадають з орі- єнтацією малоамплітудних тектонічних порушень, тобто існує система закономірно розвинутих тріщин, що утворюють парале- льні та призматичні окремості. Особливої уваги заслуговують тріщини приблизно паралельні нашаруванню, що були задокуме- нтовані безпосередньо в околі розповсюдження окремих повер- хонь насувів у 18-й західній лаві пласта m3, та були також дослі- дженні при вивченні мікрофотографій відібраних зразків вугілля (рис. 7). При наближенні до мікронасувів ці тріщини займають положення під кутом 65…90 ° до площин насувних дислокацій. З нашої точки зору саме ці тріщини кліважу та накопичений у них метан сприяють формуванню передумов викидонезбечності на дослідженій ділянці і в цілому у межах шахтного поля. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 172 Рис. 7. Мікрофотографії зрізів зразка вугілля (18-а західна лава пласта m3) та інтерпретація тріщинуватості Попередніми дослідженнями [22] встановлено, що вугілля пласта m3 у межах викидонебезпечних ділянок шахти ім. О. Засядька за результатами вимірів температури максималь- ної генерації латентних вуглеводнів Тmax та показника відбиття вітриніту Ro вийшли з поля нафто-газового вікна (420- 428 °С < Тmax < 444-452 °С; 0,5-0,6 % < Ro <0,8-0,9 %) в поле газо- вого вікна (Тmax> 444-452°С; Ro >0,8-0,9 %). Отже у області наф- то-газового вікна мікротріщини у вугільній масі ще містили плів- ки сорбованих бітумінозних компонентів (рідких вуглеводнів), що протидіяли накопиченню енергії пружних деформацій і лока- лізації газового скупчення. Крім того, у якісному плані перехід з області нафто-газового вікна в газове вікно ( у зв’язку з підви- щенням формаційних температур) призводить не тільки до вида- лення із тріщин високовуглецевих рідких сполук, але й до різкого збільшення обсягу генерованих вуглеводневих газів, головним чином за рахунок термокаталітичного крекінгу бітумінозних компонентів. Таким чином, виникнення тріщин субпаралельних до напластування в близькості до поверхонь насувів могло бути пов’язано не тільки з реологічними відмінностями речовини ву- Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 173 гілля і вміщуючих порід, але з ефектом надлишкового флюїдного тиску (гідравлічного розриву) у вугіллі під час розкладання рід- ких вуглеводнів на межі переходу із нафто-газового до власне га- зового вікна. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Брижанев, А.М. Закономерности размещения метана в Доне- цком бассейне [Текст] / А.М. Брижанев, Р.А. Галазов // Обз. инф. ЦНИЭИуголь. - 1987. – № 6. – С. 1 – 48. 2. Радзівіл, А.Я. Напрямки пошуків вуглегазових родовищ в Ук- раіні / А.Я. Радзівіл // Наукові праці Інституту фундаменталь- них досліджень Української наукової асоціації. – 1999. – С. 185 – 188. 3. Привалов, В.А. Метан в угленосной толще Донбасса: геоло- гические аспекты генерации, миграции и условия сохраннос- ти / В.А. Привалов // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2002. – № 2. – С. 65 – 83. 4. Газоносность угольных месторождений Донбасса [Текст] / А.В. Анциферов, М.Г. Тиркель, М.Т. Хохлов, В.А. Привалов и др.; под общ. ред. Н.Я. Азарова. – К.: Наук. думка, 2004. – 230 с. 5. Sachsenhofer, R. F. Basin evolution and coal geology of the Do- nets Basin (Ukraine, Russia); an overview [Text] / R. F. Sachsen- hofer, V. A. Privalov, E. A. Panova // International Journal of Coal Geology . – 2012. – Vol. 89. – P. 26 – 40. 6. Привалов, В. А. Закономерности распространения и эволю- ции тектонической нарушенности в Донецко-Макеевском ра- йоне Донбасса [Текст] / В. А. Привалов // Изв. высш. уч. зав.: Геология и разведка. – 1990. – № 3. – С. 46 – 55. 7. Alsaab, D. Distribution of thermogenic methane in Carboniferous coal seams of the Donets Basin (Ukraine): "applications to exploi- tation of methane and forecast of mining hazards" [Text] / D. Al- saab, M. Elie, A. Izart, R.F. Sachsenhofer, V.A. Privalov, D. Sua- rez-Ruiz, E.A. Panova // International Journal of Coal Geology. – 2009. – Vol. 78. – No. 1. – P. 27 – 37. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 174 8. Геологические факторы выбросоопасности пород Донбасса [Текст] / В.Е. Забигайло, А.З. Широков и др. – К.: Наук. дум- ка, 1974. – 270 с. 9. Прогноз выбросоопасности угольных пластов и пород при ра- зведке и доразведке месторождений [Текст] / А.Е. Ольхови- ченко, Б.И. Иванов, Ю.П. Зубарев, Р.А. Галазов и др. – К.: Те- хника, 1988. – 128 с. 10. Попов, В.С. Мелкоамплитудные тектонические нарушения в угольных пластах Донецко-Макеевского района нарушений [Текст] / В.С. Попов // Геологический журнал. – 1979. – № 6. – С. 19 – 31. 11. Привалов, В.А. Закономерности развития малоамплитудной тектонической нарушенности угольных пластов и ее прогно- зирование (на примере Донецко-Макеевского района Донбас- са) [Текст] / В.А. Привалов // Автореф. дис... канд. геол. - мин. наук. – Ленинград: ВСЕГЕИ. – 1987. – 23 с. 12. Иванов, Г.А. Кливаж (отдельности) в углях и вмещающих по- родах и пути его практического использования [Текст] / Г.А. Иванов // Труды ЦНИГРИ. – 1939. – Вып. 110. – 106 с. 13. Privalov, V. A. Zasyadko coal mine (Donbas): the relationship be- tween tectonics and coal-and-gas outburst localization [Text] / V.A. Privalov, O. A Panova, A. Izart, R.F. Sachsenhofer // Schritenreihe der Deutschen Gesellschaft für Geowissenshaften (GeoDarmstadt 2010. 8th European Coal Conference. October 10- 13, 2010). – 2010. – Неft. 68. – P. 446 – 460. 14. Привалов, В.А. Малоамплитудная тектоника поля шахты им. А.Ф. Засядько в связи с локализацией газодинамических яв- лений [Текст] / В.А. Привалов, P.Ф. Саксенхофер, Е.А. Пано- ва, Н.А. Дьяченко, В.А.Анциферов // Наукові праці ДонНТУ, Труди міжнародної конференції, присвяченої 90-річчю Дон- НТУ. – 2011. – № 15 (192). – С. 162 – 172. 15. Привалов, В.А. Тепловые потоки в геологической истории Донбасса: результаты моделирования [Текст] / В.А. Прива- лов, P.Ф. Саксенхофер, Н.В. Жикаляк, М.А. Писковой, Е.А. Панова // Наукові праці ДонНТУ: Серія гірн. - геол. – 2001. – Вип. 32. – С. 14 – 21. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 11, 2012 Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 11, 2012 175 16. Couzens-Schultz, В.А. Duplex style and triangle zone for- mation: insights from physical modeling [Text] / В.А. Couzens- Schultz, B.C. Vendeville, D.V. Wiltschko // Journal of Structural Geology . – 2003. – Vol. 25. – P. 1623 – 1644. 17. Привалов, В.А. Тектонические фазы в Донецком бассейне: пространственно-временная локализация и характер проявле- ния [Текст]/ В.А. Привалов, Е.А. Панова, Н.Я. Азаров // Гео- логія і геохімія горючих копалин. – 1998. – № 4. – С. 11 –18. 18. Барон, Л.И. Характеристики трения горных пород [Текст] / Л.И. Барон. – М.: Наука, 1967. – 207 с. 19. Зберовский, В.В. Учет внутреннего и внешнего трения угля при расчете параметров гидроимпульсного воздействия [Текст] / В.В. Зберовский, Ю.А. Костандов, Л.Я. Локшина // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. – Днепропет- ровск: ИГТМ НАНУ. – 2011. – № 94 – С. 162 – 172. 20. Hathaway, T.M. Variations in the style of thrust faulting in the South Wales coalfield and mechanisms of thrust development [Text] / T.M. Hathaway, R.A. Gayer // Proceedings of the Ussher Society. – 1994. – 8 – P. 279 – 284. 21. Gayer, R.A. The role of fluids in the evolution of the South Wales Coalfield foreland basin [Text] / R.A. Gayer, J. Cole, K. Frod- sham, A.J. Hartley, B. Hillier, M. Miliorizos, S.C. White // Pro- ceedings of the Ussher Society. – 1991. – 7. – P. 380 – 384. 22. Привалов, В.А. Генетическая идентификация метана и геоло- гическая природа выбросоопасности угольных пластов Дон- басса [Текст] / В.А. Привалов, Р. Саксенхофер, А. Изар // На- ук. праці ДонНТУ : Серія гірн. – геолог. – 2004. – Вип. 72. – С. 175 – 184.

Розвиток систем кліважу і малоамплітудної тектоніки та їх вплив на викидонебезпечність вугільних пластів у межах гірничого відведення шахти ім. О. Ф. Засядька

Institution

Ähnliche Einträge