Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Schriftenreihe: | Записки Українського мінералогічного товариства |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57367 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах / В.М. Харитонов с// Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 212-215. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-57367 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-573672014-03-08T03:01:53Z Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах Харитонов, В.М. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства 2011 Article Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах / В.М. Харитонов с// Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 212-215. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2218-7472 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57367 549.091.5:553.494+553.641(477) uk Записки Українського мінералогічного товариства Українське мінералогічне товариство |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| spellingShingle |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства Харитонов, В.М. Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах Записки Українського мінералогічного товариства |
| format |
Article |
| author |
Харитонов, В.М. |
| author_facet |
Харитонов, В.М. |
| author_sort |
Харитонов, В.М. |
| title |
Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах |
| title_short |
Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах |
| title_full |
Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах |
| title_fullStr |
Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах |
| title_full_unstemmed |
Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах |
| title_sort |
мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах |
| publisher |
Українське мінералогічне товариство |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57367 |
| citation_txt |
Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах / В.М. Харитонов с// Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 212-215. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Записки Українського мінералогічного товариства |
| work_keys_str_mv |
AT haritonovvm míneralogíčnídoslídžennâfosfortitanovihrudusferičnihpreparatah |
| first_indexed |
2025-07-05T08:36:09Z |
| last_indexed |
2025-07-05T08:36:09Z |
| _version_ |
1836795765592162304 |
| fulltext |
212 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Під час спостереження матеріального людина стикається
з різноманітними криволінійними поверхнями. Не є ви-
нятком і геологічні об’єкти (природні відслонення, стін-
ки гірничих виробок, керн свердловин, штуфні зразки
гірських порід і руд, кристали мінералів тощо). Інформа-
тивність об’єкта досліджень залежить від загальної пло-
щі його поверхні — чим більша поверхня, доступна для
спостереження, тим більше інформації розкриває об’єкт.
Згідно з останнім, чим складніше поверхня, тим вона ін-
формативніша. Водночас, чим численніша інформація,
тим більшої впорядкованості вона потребує. А іноді від
“надлишкової” інформації об’єкт навіть звільняють, як
від надлишкового шумового фону. Структуризація пер-
винної геологічної інформації починається зі спрощення
поверхні спостереження. Поверхні макрооб’єктів (при-
родних і штучних відслонень) приймають за єдину пло-
щину. В плоских проекціях подають й аналізують майже
всю геологічну інформацію. В останні роки все більшої
популярності набирає 3D-моделювання геологічних
об’єктів (родовищ, рудних покладів тощо), яке прийшло
на зміну побудові блок-діаграм, проте в основі створення
об’ємних моделей лежить інформація з плоских проекцій.
Дрібніші об’єкти досліджень теж зазнають спрощення ін-
формативної поверхні. Наприклад, злам штуфних зразків
око спостерігача інтуїтивно намагається уявити у вигляді
плоскої поверхні для зручності визначення текстурного
малюнку. Виготовлення препаратів для мікроскопічного
дослідження (поліровані й прозорі шліфи) також призво-
дить до спрощення поверхні спостереження, це зумовле-
но технічними особливостями методів.
Спрощення поверхні для мікроскопічного спостере-
ження руд потребує від дослідника, з одного боку, велико-
го досвіду з аналізу форм плоских перерізів мінеральних
індивідів, з іншого — примирення з обмеженістю інфор-
мації, яка йому доступна в межах полірованої поверхні
шліфа.
Стосовно першої проблеми завданням дослідника
буде засвоєння вже накопиченої численної інформації про
варіативність форм мінеральних зерен і напрацювання
власного досвіду із застосуванням під час спостережень
просторової уяви для перетворення форм плоских зрізів
в уявний смисловий образ габітусу індивіду. Під час такої
роботи дослідник може припускатись суб’єктивних по-© В.М. ХАРИТОНОВ, 2011
УДК 549.091.5:553.494+553.641(477)
В.М. ХАРИТОНОВ
Криворізький технічний університет
50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 44
МІНЕРАЛОГІЧНІ дОСЛІджЕННя
фОСфОР-ТИТАНОВИх РУд У СфЕРИЧНИх ПРЕПАРАТАх
21�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах
милок. Так, перерізи пластинчастих індивідів ільменіту залежно від їх орієнту-
вання до полірованої поверхні шліфа можуть мати видовжений, голкоподібний
або ізометричний вигляд. Цитата: “ильменит образует правильные округло-
полигональные, пластинчатые, шестоватые, игольчатые, а также более круп-
ные ксеноморфные и скелетные кристаллы…” (Геол. журнал, 1986, т. 46, № 1,
с. 66, 15-й рядок знизу). Цитата: “Виділяються полігональні ідіоморфні зер-
на, полігональні із закругленими кутами, округлі ізометричні, округлі видов-
жені, товстотаблитчасті і тонкотаблитчасті, а також ксеноморфні…” (Ма-
теріали Міжнародної конференції “Форум гірників-2010”, Сер. геол., с. 114,
7-й рядок знизу).
Стосовно другої проблеми виходом є поступове виготовлення декількох
паралельних полірованих площин або виготовлення препарату ускладненої
форми з більш інформативною поверхнею. В першому випадку, дослідивши
декілька паралельних перерізів мінеральних індивідів, можна отримати інфор-
мацію, недосяжну під час аналізу в одній площині — збільшення чи зменшен-
ня розміру зерна в міру занурення його від полірованої поверхні шліфа, кут
нахилу індивіду, наявність дрібних включень тощо. Проте недоліками такого
підходу є тривалість досліджень і необхідність знищення попередніх поліро-
ваних поверхонь унаслідок виготовлення нових. У другому випадку усклад-
неність форми препарату має бути поміркованою, і, на думку Ю.Т. Хоменка,
А.С. Поляшова [4], найбільш вдалою такою формою є сфера.
Дослідники пропонують виготовляти зі штуфних зразків або кернового
матеріалу поліровані кулі. Також припускається можливість автоматичного й
експресного створення кам’яних сфер за триосьового кернового свердлення.
Криволінійна форма поверхні куль викриватиме більшу кількість структурних
елементів, виявлятиме більше інформації про просторове розміщення міне-
ральних індивідів.
Зазвичай аналіз складних поверхонь може бути утрудненим, проте за умов
накопичення певного досвіду дасть змогу отримати точнішу мінералогічну
інформацію, на основі якої можна дійти висновків, найбільш наближених до
дійсності. Перевірці можливості застосування сферичних препаратів під час
мінералогічних досліджень фосфор-титанових руд родовищ України присвя-
чена робота автора.
Вивченню родовищ і рудопроявів корінних фосфор-титанових руд України
приділяють велику увагу, тому що з ними пов’язують величезні резерви для
поповнення в майбутньому запасів титану країни (76 % усіх балансових за-
пасів [1]). Найперспективніші об’єкти — Стремигородське, Федорівське, Кро-
пивенківське і Носачівське родовища (Житомирська і Черкаська області), які
пов’язані з малими інтрузіями (стремигородською, федорівською, носачівсь-
кою та ін.), що розміщуються переважно в масивах ультрабазит-базитів —
складових Коростенського і Корсунь-Новомиргородського плутонів [2, 3].
Головними рудними мінералами на родовищах є ільменіт і титаномагнетит,
другорядним — апатит. Титаномагнетит представлений механічною сумішшю
магнетиту та ільменіту або магнетиту й ульвошпінелі. Апатит спостерігаєть-
ся у вигляді тонких видовжених індивідів у зростках з іншими мінералами
руд. Нерудні мінерали — передусім моноклінний і ромбічний піроксени, пла-
гіоклаз, олівін, рогова обманка, біотит. Сульфіди (пірит, піротин, пентландит,
халькопірит) наявні в рудах як акцесорії [2].
З кернового матеріалу фосфор-титанових руд Стремигородського, Фе-
дорівського і Носачівського родовищ були виготовлені кулі діаметром 16,0—
16,5 мм (майстер Т.В. Зайченко). На відміну від запропонованої Ю.Т. Хомен-
21� ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
В.М. Харитонов
ком і А.С. Поляшовим методики, послідовність створення куль була тією, що
прийнята в кам’янорізних майстернях Кривого Рогу для виготовлення декора-
тивних куль: випилювання куба — пришліфування кутів — викочування сфе-
ри — доводка — поліровка. Особливою рисою сферичних препаратів фосфор-
титанвмісної сировини стали маркувальні отвори, якими відмічали верхню та
одну з бокових граней куба. Останні орієнтували відносно сторін вихідного
зразка. Отже після виготовлення препаратів їх можна чітко орієнтувати віднос-
но боків керна (рис. 1).
Дослідження сферичних препаратів проводили за допомогою бінокулярно-
го мікроскопа МБС-8 та мікроскопа відбивного світла “Nu”. Бінокулярні спос-
тереження дали змогу виявити в межах однієї з куль (Носачівське родовище),
з її різних боків, лейкоксенізований і свіжий ільменіт (рис. 2, а). Ймовірність
виявлення його в межах одного плоского полірованого шліфа була б значно
менша. Використання розсіяного світла дало змогу отримати зображення мі-
нералів, наближені до умов їх спостереження у відбитому світлі (рис. 2, б).
З’являється, навіть, можливість розрізняти оксидні та сульфідні форми рудних
мінералів.
Дослідження у традиційному відбитому світлі (з використанням рефлек-
тора) зумовило певні труднощі — складно отримати чітке зображення на кри-
волінійній полірованій поверхні. Проте слід зазначити, що за умов підбору від-
повідних діаметра кулі й об’єктива мікроскопа вдається отримати доволі чітке
зображення мінералів (рис. 2, в).
Рис. 2. Спостереження сферичних препаратів фосфор-титанових руд за допомогою
мікроскопів МБС-8 (а — природне освітлення, б — штучне розсіяне освітлення) і “Nu” (в) з
деяких родовищ України: а, б — зб. 20, в — зб. 60; а, в — Носачівське родовище, б — Стре-
мигородське родовище; 1 — ільменіт; 2 — лейкоксен; 3 — халькопірит
а б
Рис. 1. Сферичні поліровані препарати фосфор-титанвмісних руд
Стремигородського (а) і Носачівського (б) родовищ
21�ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Мінералогічні дослідження фосфор-титанових руд у сферичних препаратах
Досліджену форму препарату можна використовувати для вивчення корін-
них фосфор-титанових руд, в яких головні корисні мінерали (титаномагнетит,
ільменіт) спостерігаються як окремі індивіди або нещільно зрощені агрегати і
мають контрастний вигляд на фоні нерудних мінералів.
Подальший розвиток зазначеного в статті методу мінералогічних дослі-
джень, на думку автора, може бути пов’язаний з розробкою і створенням у
майбутньому сканувального мінераграфічного 3D-мікроскопа з комбінованим
принципом роботи, який поєднуватиме можливості 3D-сканера і мікроскопів
типу “Квантімет” та “епіквант”. Створення програмного забезпечення для
такого 3D-обладнанання дасть змогу отримувати об’ємні моделі поверхонь
сферичних препаратів з контурами ділянок, які відповідатимуть окремим міне-
ральним фазам з різною відбивною здатністю.
СПиСОК ЛІТеРАТУРи
1. Галецкий Л.С., Быховский Л.З. Решение Международной конференции “Рудная база ти-
тана СНГ — 2009” (г. Москва, 12 нояб. 2009 г.) // Титан. — 2010. — № 1. — С. 22—24.
2. Кудинова Л.А., Металиди С.В. Титаноносные массивы габбро-анортозитов. — М.: Не-
дра, 1987. — 136 с.
3. Митрохіна Т., Митрохин О. Титаноносні інтрузії в анортозитових комплексах протеро-
зою // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер. Геол. — 2010. — № 48. — С. 22—26.
4. Хоменко Ю.Т., Поляшов А.С. Анализ изображений поверхностей среза. Материалы меж-
дунар. конф. “Форум горняков — 2010”, г. Днепропетровск, 21—23 окт. 2010. Сер. Гео-
логия. — Днепропетровск: изд-во Нац. горн. ун-та, 2010. — С. 43—50.
|