Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2011
Main Authors: Яковлєва, В.В., Власюк, Л.Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Українське мінералогічне товариство 2011
Series:Записки Українського мінералогічного товариства
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57372
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України / В.В. Яковлєва, Л.Л. Власюк // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 230-233. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-57372
record_format dspace
spelling irk-123456789-573722014-03-08T03:01:52Z Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України Яковлєва, В.В. Власюк, Л.Л. Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства 2011 Article Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України / В.В. Яковлєва, Л.Л. Власюк // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 230-233. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2218-7472 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57372 549.0:067(477) uk Записки Українського мінералогічного товариства Українське мінералогічне товариство
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
spellingShingle Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
Яковлєва, В.В.
Власюк, Л.Л.
Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України
Записки Українського мінералогічного товариства
format Article
author Яковлєва, В.В.
Власюк, Л.Л.
author_facet Яковлєва, В.В.
Власюк, Л.Л.
author_sort Яковлєва, В.В.
title Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України
title_short Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України
title_full Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України
title_fullStr Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України
title_full_unstemmed Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України
title_sort музей коштовного і декоративного каміння міністерства фінансів україни
publisher Українське мінералогічне товариство
publishDate 2011
topic_facet Матеріали VIII з’їзду Українського мінералогічного товариства
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57372
citation_txt Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України / В.В. Яковлєва, Л.Л. Власюк // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 230-233. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series Записки Українського мінералогічного товариства
work_keys_str_mv AT âkovlêvavv muzejkoštovnogoídekorativnogokamínnâmínísterstvafínansívukraíni
AT vlasûkll muzejkoštovnogoídekorativnogokamínnâmínísterstvafínansívukraíni
first_indexed 2025-07-05T08:36:36Z
last_indexed 2025-07-05T08:36:36Z
_version_ 1836795777675952128
fulltext 2�0 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 Державна установа “Музей коштовного і декоративно- го каміння” Міністерства фінансів України — один із відомих геологічних музеїв України та світу. Зібрання унікальних мінералів і гірських порід — камерних пег- матитів Волині — зробили музей популярним серед гео- логів-фахівців і широких верств населення. Мінералогічний музей був утворений у 1951 р. За- сновники зібраної колекції — В.Т. Клочков і О.І. Сал- манін. У 1996 р., згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 р. № 1485 “Про створення му- зею коштовного і декоративного каміння”, вся колекція мінералів і гірських порід мінералогічного музею під- приємства “Західкварцсамоцвіти” була передана у музей коштовного та декоративного каміння, підпорядкований Міністерству фінансів України. Основним завданням му- зею є забезпечення надійного збереження колекції, нако- пичення наукового мінералогічного матеріалу із Волин- ського родовища камерних пегматитів, а також з інших родовищ України та різних країн. Важливе завдання му- зею — пропаганда наукових знань і популяризація ре- зультатів досягнень геологічної науки. В 2001 р. музею коштовного і декоративного каміння присвоєно статус “Науковий об’єкт, що становить націо- нальне надбання України”. На цей час мінералогічний музей налічує понад 1800 зразків мінералів і гірських порід із геологічних утворень України, країн СНД, Європи, Америки, Африки та інших місць світу. експозиція музею займає п’ять великих залів. У першому залі представлено декоративно-облицю- вальне каміння України. Декоративне каміння України славиться унікальним за насиченістю забарвленням, ви- сокою міцністю та витривалістю. Серед значного роз- маїття плиток декоративного каміння, які представлені на огляд, особливу увагу привертають неперевершені за забарвленням та малюнком (текстурою) такі породи, як рожево-червоний граніт Лизниківського, сірий граніт Корнинського, Покостівського родовищ Житомирської обл., темно-малиновий граніт Токівського та сірий граніт Кудашівського родовищ Дніпропетровської обл., черво- ний граніт Капустянського та рожевий граніт Крупського © В.В. яКОВЛЄВА,   Л.Л. ВЛАСЮК, 2011 УДК 549.0:067(477) В.В. яКОВЛЄВА, Л.Л. ВЛАСЮК Музей коштовного і декоративного каміння  12110, Житомирська обл., смт. Володарськ-Волинський, вул. Карла Маркса, 58  E-mail : muzey_vv@mail.ru МУЗЕй КОшТОВНОГО І дЕКОРАТИВНОГО КАМІННя МІНІСТЕРСТВА фІНАНСІВ УКРАЇНИ 2�1ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України родовищ з Кіровоградської обл., а також сірий граніт Янцівського родовища Запорізької обл., рожево-сірий граніт Новоданилівського родовища та зелено- сірий граніт Костянтинівського родовища Миколаївської обл. Серед лабрадоритів слід відзначити декоративні плитки з родовищ Очере- тянське, Небіжське та Андріївське (Житомирська обл.). Зачаровує погляд лаб- радор Федорівського родовища, який має унікальну золотисто-оранжево-зеле- ну іризацію. Не менш привабливим декоративним матеріалом є габро родовищ Рудня-Шляхова, Зарічного, Торчинського (Житомирська обл.). У залі демонструються також готові вироби з декоративного каміння. Чу- дові великі вази із зеленого та рожевого граніту, міні-фонтанчик з червоного капустянського граніту, стіл з іризуючого лабрадориту Невирівського родови- ща та ін. У другому залі представлені найхарактерніші зразки гірських порід, які вміщують камерні пегматити, а також кристали, друзи і зростки мінералів, ха- рактерних для різних структурних зон камерних пегматитів Волинського родо- вища моріону. У вітринах залу можна побачити породи, в яких розміщуються пегматитові тіла, з яких зон вони складаються, детально роздивитись тонку “графіку” письмового граніту, побачити величезні друзи польового шпату, блискучі “їжачки” гетиту, білі кристалики фенакіту. Особливе місце серед мінералів камерних пегматитів у вітринах другого залу займають кристали кварцу — одного із найцікавіших мінералів. Найбіль- ший кристал кварцу, видобутий на Волині, важив 10 т. Пізніше був видобутий кристал-гігант кварцу масою 7 т. У музеї можна побачити друзу чорного квар- цу — моріону, масою 361 кг. Крім того, відвідувачі завжди з цікавістю розглядають й інші експонати цього залу: реголіт — справжній місячний ґрунт, подарований музею космо- навтами; великий окремий кристал кварцу та дивні друзи гірського кришталю з родовищ Уралу. Третій зал розповідає про різноманіття кварцу — різновиди прозорі та білі, які охоплюють всі кольори спектра; чорні, що нагадують обеліски в мініа- тюрі; уральські золотисті цитрини та світло-зелений празем. Викликають за- хоплення мармароські “діаманти” — дрібні (не більше 5 мм) водяно-прозорі кристалики, що виграють на сонці багатьма блискучими гранями. Бразильські жеоди аметисту, які демонструються, надовго залишаться в пам’яті. Середини цих мигдалин вкриті маленькими кристаликами фіолетового кольору, які так тісно притиснуті один до одного, що утворюють гострокутні щіточки. У четвертому залі експонуються зразки дорогоцінних мінералів волинсь- ких камерних пегматитів: берили і топази. Топаз з давніх часів привертав до себе увагу людей як ювелірний камінь. Він характеризується особливою внутрішньою грою світла, блиском, небесною блакиттю, золотистим кольором сонця, легкістю і прозорістю краплин враніш- ньої роси. За характером забарвлення трапляються одноколірні (безбарвні, блакитні, рожеві) і поліхромні (блакитно-рожеві) волинські кристали топазу. Найбільший кристал, видобутий у 1964 р. на Волині, важив 117 кг. Його висота 82 см. У музеї зберігається кристал топазу блідо-блакитного кольору масою 28,520 кг. Розміри його 32 × 27 × 23 см. Унікальним (ювелірним) кристалам топазу, які зберігаються в Музеї, за доброю традицією, присвоєні імена — “Академік Олександр Ферсман”, “Дже- рельце”, “Казка”, “Золоте Полісся”. Є в музеї вітрини, повз які без захоплення не може пройти ні академік, ні школяр. Це передусім вітрина з берилами. Забути ці кристали неможливо: вони 2�2 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 В.В. Яковлєва, Л.Л. Власюк прозорі та чисті, кожна грань призми має свій неповторний візерунок глибоких нерівних западин — “фігурок травлення”, що надає неповторну і привабливу індивідуальність волинським берилам. Для кристалів берилу Волині характерна різноманітна гама зеленого ко- льору — оливково-зелений, трав’янисто-зелений. Типовими є золотисто-жовті геліодори, що ніби заповнені теплом сонця. Іноді трапляються кристали ніжно- голубого кольору — аквамарини та безбарвні гошеніти. В музеї можна побачити і найбільший кристал берилу, видобутий на Во- лині: завдовжки 135 см, масою 66,6 кг. Він непрозорий через велику кількість газово-рідинних включень і тріщин. Не менший подив викликають й унікаль- ні (ювелірні) кристали берилу, яким присвоєні власні імена — кристал “Ака- демік Євген Лазаренко”, надзвичайної краси оливково-зелений прозорий берил “Апостоли Петро і Павло” та насичено-зелений берил “Професор Павлишин”. Чотири унікальні кристали топазу і два кристали берилу, які мають власні іме- на, в 2001 р. занесені в Державний реєстр Гемологічного центру Міністерства фінансів України з їх власною назвою, на них оформлені спеціальні свідоцтва. В цьому ж залі представлені мінеральні багатства України: дивовижні кристали жовто-зеленого федорівського лабрадору, високодекоративні строкаті яшми Кіровоградської обл., карпатський ніжно-рожевий родоніт, чудернаць- кі гілочки закам’янілого дерева, шматочки благородного опалу з Приазов’я, зразки “тигрового” і “соколиного” ока, джеспіліту (Кривий Ріг), пірофілітового сланцю з Житомирщини. Не менший подив викликають мінерали та гірські породи з різних куточків світу, які демонструються в музеї. Тут і голубі аквамарини з Бразилії та Пакис- тану, буро-жовтий гіпс з Польщі, соковито-зелений уральський малахіт, яскра- во-червоний рубін з Бразилії, зеленувато-блакитна бірюза із Середньої Азії. Заворожують погляд агати: тонкі пластинки з ритмічно-зональних шарів нага- дують загадкові печери; руїнний агат схожий на старовинні гравюри з баштами замку; агат-моховик навіює образи казкових рослин. Любителі каменів можуть роздивитись у вітринах різноманітні гранати, зразки чароїту та амазоніту, лазу- риту, ісландського шпату та багато зразків іншого кольорового каміння. І нарешті, як завершальний акорд, — п’ятий зал, в якому демонструються вироби із дорогоцінного та декоративного каміння. Різноманітні самоцвітні ви- роби: намиста з моріону, гірського кришталю, яшми, малахіту, оніксу, підсвіч- ники з родоніту, маріуполіту; вази із змійовику, селеніту, оніксу; шкатулочки з обсидіану, унакіту. Окрема вітрина з синтетичними мінералами — корундом, гранатами, бірюзою, фіанітом. Особливе місце в залі займає сонячний камінь — бурштин. Український бурштин характеризується великою різноманітністю розмірів, забарвлення і форм. Розміри окремих зразків сягають 200 мм. Не менший подив викликає і гама забарвлення клесівського бурштину: від безбарвного і білого через різ- ні відтінки жовтого, червоного до майже чорного, з численними переходами. Справжньою окрасою залу є вітрина з огранованими виробами із самоцвітів Волинського родовища. Прекрасно ограновані оливково-зелені берили, уні- кальні топази, кварц різних кольорів. Переливаючись блискучими гранями, вони захоплюють відвідувачів грою світла. Мінералогічний музей слугує базою для популяризації геологічних знань серед різних верств населення. Постійними його відвідувачами є учні середніх шкіл, гімназій, коледжів, вищих навчальних закладів як України, так і сусідніх держав (Польща, Росія), його відвідують учасники різних наукових форумів, іноземні делегації. 2��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8 Музей коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України Музей користується все зростаючою популярністю серед громадян Украї- ни та країн близького і далекого зарубіжжя. Завдяки інформації місцевої і столичної преси, видання каталогу музею, публікацій в українських і закордонних мінералогічних журналах про музей дізнаються все ширші верстви населення. Музей коштовного і декоративного каміння продовжує розвиватися й нині. Співробітники музею останніми роками розпочали роботу з перегляду му- зейних колекцій, комп’ютеризації каталогів, створення бази даних, працюють над модернізацією установи. Кожен рік поповнюється музейна експозиція. СПиСОК ЛІТеРАТУРи 1. Лазаренко Е.К., Павлишин В.И., Латыш В.Т., Сорокин Ю.Г. Минералогия и генезис ка- мерных пегматитов Волыни. — Львов, 1973. 2. Василишин І.С., Індутний В.В., Павлишин В.І. та ін. Музей коштовного і декоративного каміння: Наук.-попул. вид. — К.: Держ. гемол. центр України, 2001. 3. Василишин І.С., Панченко В.І., Павлишин В.І. Пегматити Волині // Мінерал. ресурси Ук- раїни. — 1996. — № 1. 4. Кабінет Міністрів України. Постанова від 11.12.1996 р. № 1485 “Про створення музею коштовного і декоративного каміння”. 5. Кабінет Міністрів України. Розпорядження від 12.05.2004 р. № 306 “Про зарахування цінностей колекції Музею коштовного і декоративного каміння до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України”.