До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова, почесного члена УМТ
Видатний російський кристалограф і кристалохімік українського походження, фундатор радянської школи зі структурної мінералогії, науковець Ломоносівського інституту геохімії, мінералогії й кристалографії АН СРСР (1933—1937), Лабораторії кристалографії АН СРСР (1937—1944), завідувач лабораторії (1944—...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Українське мінералогічне товариство
2011
|
| Назва видання: | Записки Українського мінералогічного товариства |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57378 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова, почесного члена УМТ // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 248-249. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-57378 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-573782014-03-08T03:01:26Z До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова, почесного члена УМТ Хроніка Видатний російський кристалограф і кристалохімік українського походження, фундатор радянської школи зі структурної мінералогії, науковець Ломоносівського інституту геохімії, мінералогії й кристалографії АН СРСР (1933—1937), Лабораторії кристалографії АН СРСР (1937—1944), завідувач лабораторії (1944—1982), завідувач відділу (1960—1982) Інституту кристалографії АН СРСР, академік (1953), завідувач кафедри кристалографії Горьківського університету (1946—1961), професор, завідувач кафедри кристалографії й кристалохімії Московського державного університету (1953—1982), Почесний член Всесоюзного мінералогічного товариства (з 1964 р.), голова Національного комітету радянських кристалографів (з 1955 р.), віце-президент (з 1957 р.) Міжнародного союзу кристалографів, з 1966 по 1969 р. — його президент. Іменем ученого названо мінерал бєловіт. Своїми вчителями він вважав О.Є. Ферсмана та А.Ф. Йоффе. 2011 Article До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова, почесного члена УМТ // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 248-249. — укр. 2218-7472 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57378 uk Записки Українського мінералогічного товариства Українське мінералогічне товариство |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова, почесного члена УМТ Записки Українського мінералогічного товариства |
| description |
Видатний російський кристалограф і кристалохімік українського походження, фундатор радянської школи зі структурної мінералогії, науковець Ломоносівського інституту геохімії, мінералогії й кристалографії АН СРСР (1933—1937), Лабораторії кристалографії АН СРСР (1937—1944), завідувач лабораторії (1944—1982), завідувач відділу (1960—1982) Інституту кристалографії АН СРСР, академік (1953), завідувач кафедри кристалографії Горьківського університету (1946—1961), професор, завідувач кафедри кристалографії й кристалохімії Московського державного університету (1953—1982), Почесний член Всесоюзного мінералогічного товариства (з 1964 р.), голова Національного комітету радянських кристалографів (з 1955 р.), віце-президент (з 1957 р.) Міжнародного союзу кристалографів, з 1966 по 1969 р. — його президент. Іменем ученого названо мінерал бєловіт. Своїми вчителями він вважав О.Є. Ферсмана та А.Ф. Йоффе. |
| format |
Article |
| title |
До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова, почесного члена УМТ |
| title_short |
До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова, почесного члена УМТ |
| title_full |
До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова, почесного члена УМТ |
| title_fullStr |
До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова, почесного члена УМТ |
| title_full_unstemmed |
До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова, почесного члена УМТ |
| title_sort |
до 110-річчя від дня народження академіка ан срср м.в. бєлова, почесного члена умт |
| publisher |
Українське мінералогічне товариство |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57378 |
| citation_txt |
До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова, почесного члена УМТ // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2011. — Т. 8. — С. 248-249. — укр. |
| series |
Записки Українського мінералогічного товариства |
| first_indexed |
2025-07-05T08:38:45Z |
| last_indexed |
2025-07-05T08:38:45Z |
| _version_ |
1836795790080606208 |
| fulltext |
2�8 ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
Видатний російський кристалограф і кристалохімік ук-
раїнського походження, фундатор радянської школи зі
структурної мінералогії, науковець Ломоносівського ін-
ституту геохімії, мінералогії й кристалографії АН СРСР
(1933—1937), Лабораторії кристалографії АН СРСР
(1937—1944), завідувач лабораторії (1944—1982), заві-
дувач відділу (1960—1982) Інституту кристалографії АН
СРСР, академік (1953), завідувач кафедри кристалографії
Горьківського університету (1946—1961), професор, заві-
дувач кафедри кристалографії й кристалохімії Московсь-
кого державного університету (1953—1982), Почесний
член Всесоюзного мінералогічного товариства (з 1964 р.),
голова Національного комітету радянських кристалогра-
фів (з 1955 р.), віце-президент (з 1957 р.) Міжнародного
союзу кристалографів, з 1966 по 1969 р. — його прези-
дент. Іменем ученого названо мінерал бєловіт. Своїми
вчителями він вважав О.Є. Ферсмана та А.Ф. Йоффе.
У 1936 р. М.В. Бєлов переклав книгу О. Гесселя
“Кристалохімія” російською мовою, доповнив комента-
рями, й обсяг книги зріс удвічі. Тривалий час в СРСР це
була основна книга з кристалохімії. Власні досягнення
Микола Васильович підсумував у “синій” книзі “Струк-
тура іонних кристалів і металічних фаз” (1947).
Починаючи з 1940-х років і до дня смерті М.В. Бєлов
очолював великий загін радянських учених, що різноас-
пектно з’ясовували внутрішню будову кристалів, і винят-
ково плідно збагатив теоретичну кристалохімію: струк-
турну мінералогію істотно доповнив принципово новими
відкриттями — “другим розділом кристалохімії”, завер-
шив теорію щільних упаковок атомів, поглибив теорію
будови сульфідів, розробив кристалохімію магматичного
процесу тощо. Його “біла” книга “Нариси зі структурної
мінералогії” (1976) — підручне видання сучасного міне-
ралога.
“Микола Васильович Бєлов як учений та людина —
явище небувале й неповторне” (Д.П. Григор’єв, 1991).
Сильне враження справив Микола Васильович і на мене.
У зв’язку з цим дещо згадаю.
Я привіз чергову партію зразків з Волині й розклав
їх, відповідно до прохання Є.К. Лазаренка, на столах у мі-
нералогічному музеї для широкого огляду. Якраз тоді на
кафедрі мінералогії гостював академік М.В. Бєлов. Його
привів Є.К. Лазаренко до зібраних мною зразків слюд та
інших мінералів. Микола Васильович любив Волинь —
батьківщину своїх батьків — і з інтересом оглянув колек-
цію. Я, як міг, здебільшого невиразно, тлумачив геологію
й морфологію своїх зразків. Увагу Миколи Васильовича
дО 110-річчя ВІд дНя НАРОджЕННя АКАдЕМІКА АН СРСР
М.В. бєЛОВА, ПОЧЕСНОГО ЧЛЕНА УМТ
2��ISSN 2218-7472. Записки Українського мінералогічного товариства. 2011, том 8
До 110-річчя від дня народження академіка АН СРСР М.В. Бєлова
привернули незвичайні діжкоподібні кристали протолітіоніту-3Т — нового
мінералу України, а також добре розвинені іншого обрису пластинчасті крис-
тали лепідомелану (польова діагностика) в пегматитовій породі. Микола Ва-
сильович, сильно примруживши свої хитрувато-мудрі очі, покрутив біля вікна
пегматитовий штуф з “лепідомеланом” і ледь-ледь посміхаючись раптом ви-
голосив: “А это не слюда!” — “А що?” — “А я не скажу”. І задоволений,
попрямував на кафедру неорганічної хімії до “без п’яти хвилин” професора
Є.І. Гладишевського, де, як він зауважив, буде вдруге у Львові пити коньяк.
Присоромлений і заінтригований, я оперативно проаналізував зразок з так
званим лепідомеланом. Виявилося, що це дійсно не слюда, а Fe-хлорит, точні-
ше псевдоморфоза Fe-хлориту по лепідомелану (Fe-біотиту). Я ледь збагнув,
як М.В. Бєлов, якого до цього випадку сприймав лише як неперевершеного
знавця внутрішньої будови кристалів, так швидко, фактично миттєво, зметику-
вав зв’язок зовнішньої форми й атомної шаруватої структури, пов’язаний з цим
сильно послаблений на (001) скляний блиск, і таким чином блискуче, на відмі-
ну від мене, проявив себе ще й як досвідчений макродіагност. Ось тут я вкотре,
згадуючи свого вчителя, зрозумів, що незалежно ні від чого треба розвиватися,
вдосконалюватися, вчитися.
Плинув деякий час, і я подарував Миколі Васильовичу відбиток статті
(співавтор О.І. Матковський), присвяченої псевдоморфозі Fe-хлориту по лепі-
домелану, пригадав історію з діагностикою Fe-хлориту, на що він жваво відре-
агував, що ніякого іншого, крім залізистого, тут хлориту бути не може.
Для мене особисто, ще недостатньо обізнаного в науці молодого аспіранта,
М.В. Бєлов був неперевершеним авторитетом, неповторним явищем. Його до-
повіді на геологічному факультеті і публікації в “Мінералогічному збірнику”,
що традиційно друкували під загальною назвою “Очерки по структурной мине-
ралогии”, були як зразок космічного злету мінералогічної думки, оригінального
трактування внутрішньої будови та генезису кристалів, нових підходів до прин-
ципів формування загальної концепції кристалохімії мінералів. Мені пощасти-
ло бачити Миколу Васильовича чимало разів у різних місцях і ситуаціях — на
конференціях, з’їздах, засіданнях учених рад, під час екскурсій, на банкетах.
Двічі мав честь безпосередньо поздоровити його — з 70- і 80-річчям. Відпро-
ваджував я Миколу Васильовича і в останню путь у Москві в березні 1982 р.
М.В. Бєлов, незалежно від обставин, завжди справляв на мене враження
фізично й духовно шляхетної людини, сповненої оригінальними думками,
ідеями чи просто побутовими або політичними міркуваннями. От хоча б його
наукові доповіді. Крім того, що вони були глибоко змістовні, оригінальні за
формою викладення матеріалу, в них ще й яскраво оживали придумані Ми-
колою Васильовичем так звані кристалографічні вульгаризми — “силікатні
цеглини”, “тривимірні кольчуги”, “оксамитові шапочки сірки” тощо. Загалом
він був майстром яскраво образного висловлювання. “Прошу принять на рабо-
ту во Львовский университет. Единственное условие — отсутствие соседа с
круглосуточным радио”. Таку телеграму Микола Васильович зопалу надіслав
Є.К. Лазаренку — тоді ректору Львівського університету. Можна згадати як ви-
тончену оригінальність висловлювання М.В. Бєлова — опонента докторської
дисертації О.Л. Литвина, під час захисту на вченій раді Інституту геохімії та
фізики мінералів АН УРСР у Києві. Він, зокрема, зазначив, “что диссертация
имеет большое народнохозяйственное значение”, і тут же, оглянувши зал, до-
дав: “Извините, у меня так написано”.
В.І. ПАВЛИШИН
|