Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд

Розглянуто формування концепції поводження з відходами збагачення руд. яка забезпечена управлінням літогеохімічними потоками. Запропонована технологія складування відходів збагачення з системою послідовного покартового одноярусного намиву хвостів за умов одночасної переробки відходів збагачення та р...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Сметана, О.М., Сметана, Н.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем природокористування та екології НАН України 2011
Назва видання:	Екологія і природокористування
Теми:	Еколого-орієнтовані та ресурсозберігаючі технології, поводження з відходами
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57437
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд / О.М. Сметана, Н.А. Сметана // Екологія і природокористування. — 2011. — Вип. 14. — С. 178-184. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-57437
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-574372014-03-10T03:01:28Z Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд Сметана, О.М. Сметана, Н.А. Еколого-орієнтовані та ресурсозберігаючі технології, поводження з відходами Розглянуто формування концепції поводження з відходами збагачення руд. яка забезпечена управлінням літогеохімічними потоками. Запропонована технологія складування відходів збагачення з системою послідовного покартового одноярусного намиву хвостів за умов одночасної переробки відходів збагачення та рекультивації хвостосховищ. Рассмотрено формирование концепции обращения с отходами обогащения руд, которая обеспечена управлением литогеохимическими потоками. Предложена технология складирования отходов обогащения с системой последовательного покартового одноярусного намыва хвостов при условиях одновременной переработки отходов обогащения и рекультивации хвостохранилищ. The formation of ore procession waste management concept based on management of lithogeochemical flows is reviewed. Authors propose the technology of iron ore procession waste storage with the system of successive ponds one layer alluvium of tails at the terras of the simultaneous processing of ore wastes and rehabilitation of railing ponds. 2011 Article Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд / О.М. Сметана, Н.А. Сметана // Екологія і природокористування. — 2011. — Вип. 14. — С. 178-184. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0010 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57437 581.5: 594.5:574.4 uk Екологія і природокористування Інститут проблем природокористування та екології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Еколого-орієнтовані та ресурсозберігаючі технології, поводження з відходами Еколого-орієнтовані та ресурсозберігаючі технології, поводження з відходами
spellingShingle	Еколого-орієнтовані та ресурсозберігаючі технології, поводження з відходами Еколого-орієнтовані та ресурсозберігаючі технології, поводження з відходами Сметана, О.М. Сметана, Н.А. Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд Екологія і природокористування
description	Розглянуто формування концепції поводження з відходами збагачення руд. яка забезпечена управлінням літогеохімічними потоками. Запропонована технологія складування відходів збагачення з системою послідовного покартового одноярусного намиву хвостів за умов одночасної переробки відходів збагачення та рекультивації хвостосховищ.
format	Article
author	Сметана, О.М. Сметана, Н.А.
author_facet	Сметана, О.М. Сметана, Н.А.
author_sort	Сметана, О.М.
title	Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд
title_short	Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд
title_full	Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд
title_fullStr	Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд
title_full_unstemmed	Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд
title_sort	літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд
publisher	Інститут проблем природокористування та екології НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Еколого-орієнтовані та ресурсозберігаючі технології, поводження з відходами
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57437
citation_txt	Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд / О.М. Сметана, Н.А. Сметана // Екологія і природокористування. — 2011. — Вип. 14. — С. 178-184. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Екологія і природокористування
work_keys_str_mv	AT smetanaom lítogeohímíčnakoncepcíâpovodžennâzvídhodamizbagačennârud AT smetanana lítogeohímíčnakoncepcíâpovodžennâzvídhodamizbagačennârud
first_indexed	2025-07-05T08:41:49Z
last_indexed	2025-07-05T08:41:49Z
_version_	1836795904185597952
fulltext	ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 178 УДК 581.5: 594.5:574.4 О.М. Сметана, Н.А. Сметана* ЛІТОГЕОХІМІЧНА КОНЦЕПЦІЯ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ЗБАГАЧЕННЯ РУД Криворізький ботанічний сад НАН України, *НВП «КРИВБАСАКАДЕМІНВЕСТ», Кривий Ріг Розглянуто формування концепції поводження з відходами збагачення руд, яка забезпе- чена управлінням літогеохімічними потоками. Запропонована технологія складування від- ходів збагачення з системою послідовного покартового одноярусного намиву хвостів за умов одночасної переробки відходів збагачення та рекультивації хвостосховищ. Рассмотрено формирование концепции обращения с отходами обогащения руд, кото- рая обеспечена управлением литогеохимическими потоками. Предложена технология складирования отходов обогащения с системой последовательного покартового одно- ярусного намыва хвостов при условиях одновременной переработки отходов обогащения и рекультивации хвостохранилищ. Проблема та її зв'язок з науковими та практичними завданнями Хвостосховища є одним з найбільш небез- печних об'єктів гірничого виробництва. Ад- же вони займають значні території і, навіть після виведення з експлуатації представляють потенційну загрозу для навколишнього сере- довища, оскільки відбувається забруднення прилеглих територій з фільтрацією мінералі- зованих вод в ґрунтові води та дефляцією тон- ко дисперсного матеріалу із сухих пляжів. Ре- культивація хвостосховищ ускладнена їх спе- цифічною геоморфологічної будовою, низь- кою родючістю субстратів, фітотоксичністю технологічних вод і специфічним водним ре- жимом. Забезпечення можливості повторної пе- реробки лежалих хвостів є одним з важли- вих компонентів раціонального використан- ня природних ресурсів і має бути пріоритет- ним при виборі технології формування хвос- тосховищ. За літературними даними загальна площа хвостосховищ Кривбасу складає 7,6 тис. га, об’єм заскладованих хвостів становить 4-6 млрд т [4]. Відмітки обваловування їх сяга- ють 140 м відносно поверхні прилеглих те- риторій. У зв’язку зі збільшенням вимог до якості мінеральної сировини металургійної промисловості відбувається ріст обсягів пе- реробки залізної руди і, як наслідок, накопи- чення відходів, що в свою чергу зумовлює © Сметана О.М., Сметана Н.А., 2011 збільшення площ для їх складування, наро- щування дамб існуючих хвостосховищ, або вимагає пошуку територій для спорудження нових накопичувачів. Що в свою чергу при- зводить до збільшення техногенного наван- таження на екосистеми регіону, необхідності відчудження земель сільськогосподарського та іншого використання, знищення компо- нентів гідрографічної мережі. Так за ретроспективним аналізом карто- графічного матеріалу виявлено, що хвостос- ховище ВАТ «Північний гірничо- збагачувального комбінат» з розташоване в балці Петрикова – правобережній притоці р. Саксагань. Хвостосховища: „Миролюбівсь- ке” займає схил балки Грушувата, „Об’єднане” розташоване в балці Вовчице – лівобережній притоці р. Інгулець. Хвостосхо- вище „Войково” розташоване в середній час- тині балки Городувата і у верхів’ї балки Вов- ча. Навіть природні екосистеми, що межують з хвостосховищами, повністю деградовані. В них зазнав зміни не лише рослинний покрив і фауна, а й докорінним чином трансформовані елементарні ґрунтові процеси [8]. Аналіз процесів, які детермінують розви- ток екосистем хвостосховищ і прилеглих територій свідчать про складність і стохас- тичність процесів літогеохімічного обміну. Так формується еолові прямі дефляційні і турбулентні потоки (з пониженою швидкіс- тю), потоки еолової міграції пелітової фрак- ції та потоки що призводять до накопичення ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 179 піщаної і алевритової фракцій. Розчинені в воді та зважені речовини беруть участь у фільтраційних гравітаційних, фільтраційних змішаних (горизонтально-гравітаційних) висхідних капілярно-десукційних потоках, які взаємодіють з обводненими субстратами, водопідпірними горизонтами, а на прилег- лих до хвостосховищ територіях зумовлю- ють розвиток солончаків та солонцевих ґру- нтів. Враховуючи високу складність і значну потужність системи діючих потоків корегу- вання і управління ними в межах сучасної конструкції хвостосховищ навряд чи є мож- ливим. Аналіз досліджень і публікацій Переважна більшість робіт присвячена вдосконаленню техніки і технології збага- чення бідних руд, комплексній переробці залізорудної сировини, розробці нових раці- ональних методів розміщення відходів та повторній переробці лежалих хвостів. Особ- лива увага приділяється вивченню, технологі- чній оцінці і розробці нових технологій пере- робки для промислово важливих дефіцитних руд чорних і легуючих металів – марганцю, хрому, ніобію, титану і ін. На сьогодні актуа- льним є питання підвищення ефективності використання природних ресурсів. Основ- ним спрямуванням цих робіт є розробка тех- нологій комплексної переробки корисних компонентів, що видобуваються та переробка відходів збагачення, вивчення можливості використання накопиченої мінеральної си- ровини з метою зменшення об’єму відходів. Після надходження текучих хвостів зі збагачувальної фабрики і скиду їх до хвос- тосховища відбувається гравітаційна дифе- ренціація їх матеріалу. Як відомо з попере- дніх досліджень, на диференціацію часток хвостів впливають їх розмір, форма і густи- на мінералів, які їх складають [1-3,5-7,9-10]. В придамбовій частині хвостосховища від- бувається осадження більш крупнозернисто- го матеріалу (переважно фракції від 0,5 до 3,0 мм) і розкритих часток магнетиту і гема- титу, які мають максимальну густину – 5150-5200 кг/м3, а також часток що мають ізометричні форми (серед рудних мінералів – магнетит, серед нерудних – кварц і його зростки з іншими мінералами). Далі від гре- беню дамби і ближче до центру ставка хвос- тосховища відкладаються дрібніші (менше 0,5 мм) частки нерудних мінералів – кварцу, силікатів, карбонатів, а також частки плас- тинчастої форми (серед рудних мінералів – залізна слюдка, серед нерудних – хлорит, біотит, тальк та інші). Неоднорідність масиву хвостів виявля- ється у витриманій паралельній поверхні намиву шаруватості субстратів. Її Виник- нення пов'язане із зміною властивостей суб- стратів за складом, розміром, формою, або характером взаємного розташування і орієн- тування часток. Структура хвостів – макро- і мікрошару- вата. Мікрошари в розрізі мають потужність від часток сантиметра до 1 м і більше. При- чина їх формування закладена в турбулент- ності потоку на пляжі намивання. Встанов- лено, що при невеликій інтенсивності нами- вання, коли частинки хвостів встигають ви- бірково відкластися на укосі, має місце чітка тонкошарувата структура, навпаки, при ве- ликій швидкості надходження частинки хво- стів укладаються хаотично, формуючи прак- тично ізотропний масив. Утворення макро- шарів зумовлене технологію намиву, напри- клад, наближенням ставка-відстійника у бік укосу або зсуву потоків пульпи на пляжі на- мивання при зміні місця випуску з розподі- льного пульпопроводу. За даними Євтєхова В.Д і Федорової І.А. [6,7] в хвостосховищах Кривбасу найбільша концентрація рудних мінералів (магнетиту та гематиту) відбувається у гранулометрич- ній фракції – 0,16 мм, де разом з багатими і бідними зростками містяться розкриті рудні частки; найбільш високий вміст розкритих зерен міститься у матеріалі з розміром час- ток менше 0,074 мм. Матеріал грануломет- ричних фракцій з розміром часток +0,16 мм представлений частками, які мають, перева- жно, полімінеральний склад. У матеріалі з крупністю часток менше 0,05 мм практично всі мінерали утворюють мономінеральні уламки. Таким чином, в придамбовій части- ні хвостосховища на відстані до 500 м від- бувається концентрація залізовмісних міне- ралів у розкритому стані, утворюється про- дуктивна зона, при повторній переробці якої, без додаткових затрат на переоблад- нання та зміни технології збагачення, мож- ливо отримати високоякісний залізорудний концентрат. Аналіз вищенаведених даних свідчить, що в межах хвостосховища відбу- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 180 вається процес самозбагачення відходів і формується техногенний поклад залізоруд- ної сировини із зональною структурою. Хвостовища Кривбасу, що знаходяться в експлуатації в даний час, відносяться до комбінованого типу. На початковому етапі вони утворювалися методом часткової обва- ловування долини, а пізніше, по мірі запов- нення, проводилося нарощування дамби ме- тодом верхнього б’єфу на намитій частині хвостосховища. Сучасна технологія намиву хвостів передбачає концентрацію їх крупно- зернистої фракції в придамбовій частині хвостосховища для створення стійкої основи наступної дамби, і саме в цій частині хвос- тосховища відбувається концентрація залі- зовмісних мінералів у розкритому стані. При нарощувані наступного ярусу хвостосхови- ща продуктивна зона опиняється під дамбою повторного обваловування. Отже, повторна переробка хвостів можлива лише в придам- бовій частині верхнього ярусу і тільки за умов забезпечення стійкості суміжних час- тин хвостосховища. При цьому застосування важкої техніки (екскаваторів, бульдозерів, скреперів) при виїмці продуктивної товщі ускладнюється тим що в процесі виїмки від- бувається підтоплення місця розробки. Варто відзначити що очевидними перева- гами традиційних технологій формування хвостосховищ є те, що вони займають відно- сно невелику площу, дозволяють розмістити значні об’єми відходів на одиницю площі земної поверхні, мають великий термін екс- плуатації і капіталовкладення при їх спору- джені розподілені рівномірно по періодах будівництва. Недоліками даної технології є: значний тиск на геологічне середовище, інфільтрація засолених вод через тіло дамби в підземні води, дефляція з поверхні плесів тонкодис- персних мінеральних часток і забруднення ними атмосферного повітря та прилеглих територій, великий ризик аварій, ускладнен- ня процесу повторної переробки хвостів на всю глибину залягання хвостів, неможливість проведення рекультивації хвостосховища до виведення його з експлуатаціїї тощо. Аспектами екологічної безпечності мето- да формування хвостосховищ в один ярус є можливість повторної переробки лежалих хвостів на всю глибину залягання хвостів, зменшеним тиском на геологічне середови- ще, незначною дефляцією тонкозернистої фракції хвостів з поверхні та невеликим ри- зиком аварій. Але цей метод має суттєві не- доліки: необхідна велика площа для складу- вання, малий об’єм заскладованих відходів на одиницю площі, невеликий термін екс- плуатації та неможливість рекультивації до припинення намиву хвостосховища. Хвостосховища як системи що знахо- дяться в стані динамічного і статичного рів- новазі до даного часу не розглядалися. Су- часна динаміка цих об’єктів як літо геохімі- чних систем може бути описана як функціо- нування утворень з позитивним техноген- ним дебетом рудних мінералів, солей і бли- зьким до нуля балансом вод. Дамби обвало- вування є компонентами що протидіють гравітаційно-гідравлічному руйнуванню си- стеми. В межах хвостосховища діє складний не керований комплекс літогеохімічних по- токів. Отже, дані утворення через їх внутрі- шню динамічну не керованість, значні об’єми та потужність є техногенними об’єктами можливого виникнення надзви- чайних ситуацій. Ці міркування обґрунто- вують актуальність розробки концепції ди- намічно стійких і безаварійних систем поводження з відходами збагачення руд. Постановка завдання Основним завданням даної роботи є фор- мування концепції поводження з відходами збагачення руд, яка забезпечена управлінням літогеохімічними потоками. Викладення матеріалу та результати За авторським свідоцтвом [11] слід розрі- зняти атмогеохімічні та гідрогеохімічні по- токи за середовищем перенесення. Оскільки їх диференціація базується на врахуванні фізичної, хімічної природи, потужності та тривалості дії; ступеню трансформації сере- довища, походження і функціональної хара- ктеристики, то ці аспекти зумовлюють прос- торову і типологічну диференціацію екосис- тем та знаходять своє вираження у функції формування ландшафту. Слід зауважити, що потоки у польових умовах зазвичай комбі- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 181 новані та, відповідно, змінюють характерис- тику ландшафту комплексно. Атмогеохімічні потоки (аерозольні де- фляційні та седиментаційні) відіграють зна- чну роль на хвостосховищах, оскільки останні є джерелом води, розчинних солей та часток хвостів, які здатні розноситись на значні території. Так, на бермах дамб хвос- тосховищ за рахунок привнесення хвостів з карт шламосховища атмогеохімічними аеро- зольними дефляційними потоками створю- ються специфічні для існування рослинності «піщані» території, що постійно змінюються під дією вітру та водних потоків. Більший вплив на формування рельєфу та екосистем авторами відмічено для гідрогео- хімічних потоків. Їх диференціація проведена за критеріями відношення до поверхні суб- страту (поверхневі, підземні) та за розмірами мінеральної складової, що переноситься (гра- вітаційні, воднозважені та воднорозчинні). Диференціація потоків за відношенням до поверхні субстрату дозволяє визначити напрямок зміни рельєфу. Так, поверхневі лінійні гідрогеохімічні потоки утворювати- муть характерні ерозійні рівчаки на схилах зі специфічними умовами (збільшене зволо- ження, привнесення речовин та енергії з верхніх ділянок), які відрізнятимуться від загальних умов схилу. Дані процеси добре виражені на схилах дамб хвостосховищ. По- верхневі площинні потоки рівномірно роз- поділятимуть міграційні компоненти. Такі потоки сприяють горизонтальній зональнос- ті розподілу мінералів. В нижній частини буде відбуватися акумуляція тонко дисперс- ного матеріалу і легкорозчинних солей. Підземні гідрогеохімічні потоки визна- чають режим промивання порід у профілі. Так, при близькому розташуванні до повер- хні водопідпорних порід, вода акумулюється на деякій глибині від поверхні. З порід інте- нсивно ”вимиваються“ розчинні солі. Ви- східні капілярні та дифузійні потоки спри- чинюють підйом води до поверхні та її ви- паровування. На поверхні відбувається аку- муляція солей. Воднозважені гідрогеохімічні потоки ви- значають міграцію речовин колоїдної, муло- вої та шліхової фракцій. Відповідно відбува- ється вимивання речовин цих фракцій з по- рід вищих горизонтів (локалітетів) до порід нижчих територій. Таким чином, у локаліте- тах привнесення змінюється щільність та мінеральний склад порід. Гравітаційні (механічні) гідрогеохімічні потоки характеризуються перекочуванням часток (шліхові та дрібно-уламкові потоки) або їх поступовим переміщенням під силою тяжіння внаслідок підмивання (крупно- уламкові потоки). Саме ці потоки сприяють розподіленню фракцій у відповідності до розміру уламків. Отже, за схемою диференціації літогео- хімічних потоків в межах хвостосховищ ви- ділено потоки: аерозольні дефляційні та се- диментаційні атмогеохімічні; поверхневі, підземні, гравітаційні, воднозважені та вод- норозчинні гідрогеохімічні. Літогеохімічні потоки як відкриті системи можуть бути ке- рованими. Управління – системологічна категорія, яка описує зменшення вірогідності станів системи або регуляцію числа ступенів її свободи. Створення лімітів, що обмежують систему, дозволяє привести її до необхідно- го стану. Мета управління літогеохімічним потоком при поводжені з відходами збага- чення руд – використання енергії системи на виконання літогеохімічної і геоморфологіч- ної роботи, через обмеження вірогідністних станів системи. При цьому літогеохімічна робота це се- парація хвосто-водяного потоку з виділен- ням рудних мінералів і транзит легкороз- чинних солей та тонко дисперсних фракцій в зону акумуляції. Геоморфологічна робота виражається в самовипологувані дна ділянки що намивається. Результатом обмеження вірогідністних станів системи є досягнення стану динаміч- ної рівноваги, при якому відсутнє нагрома- дження значних мас хвостів на одиницю площі, можливість одночасного намиву хво- стів та їх повторної переробки; зменшена кількість нерегульованих літогеохімічних потоків і складування мінералів у відповід- ності до їх гравітаційно-седиментаційної характеристики. Таким чином, управління літогеохіміч- ними потоками при раціональному складу- ванні відходів збагачення руд за рахунок обмеження кількість ступенів свободи до оптимального рівня, забезпечує впорядкова- ність літогеохімічних потоків орієнтованих на виконання цільових функцій. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 182 За рахунок структурного управління на- ми визначені керуючи елементи системи. Функціональне управління літогеохімічними потоками передбачає обмеження вірогіднос- ті станів системи певними лімітами (в межах заданих структурою ступенів свободи). За рахунок функціонального управління визна- чаються кількісні параметри елементів та зв’язків системи. Управління літогеохіміч- ним потоком здійснюється забезпеченням його інтенсивності, потужності та режимів за допомогою регуляторів. Для функціонального управління сепара- ційним потоком, в якому диференціюється мінеральний склад відходів збагачення і за- вдяки якому утворюється техногенне рудне тіло у хвостосховищі, необхідно технологіч- ними засобами корегувати густину і швид- кість, періодичність, потужність хвостово- дяного потоку. Таким чином результатом дії подібного літогеохімічного потоку є утворення техно- генного покладу з визначеним грануломет- ричним і мінеральним складом. Технологія послідовного покартового од- ноярусного намиву хвостів реалізується та- ким чином. Побудова хвостосховища передбачається з поетапним відводом земель в експлуата- цію. На першому етапі проводиться зняття родючого шару ґрунту і складування його в спеціальні відвали. Другий етап побудови хвостосховища включає формування котло- вану на проектну глибину, формування дамб обваловування, створення протифільтрацій- ного (водоутримуючого) екрану і системи водозбору. При цьому ложе хвостосховища формується з уклоном який дорівнює куту виположування при гірничотехнічному етапі рекультивації під луки, пашню тощо. В ни- жній частині передбачається створення пру- да-відстійника для збору технологічної води. Хвостозливні труби слід розташовувати у верхній частині хвостосховища. Під час на- миву ділянки А проводиться підготовка ді- лянки Б. Після виводу з експлуатації ділянки А намив відбувається на ділянці Б, а на ді- лянці В проводяться підготовчі роботи. При експлуатації ділянки Б на ділянці А можли- во проведення виїмки хвостів з продуктив- ної частини хвостосховища для їх повторної переробки. При замиві ділянки В та ділянці А проводиться рекультивація, яка передба- чає нанесення родючого шару ґрунту зі спецвідвалів, проведення агротехнічної під- готовки земель до передання їх власнику для подальшого використання в народному гос- подарстві (рисунок 1). Примітки: 1 – під'їзний шлях; 2 – підготовлена ділянка зі знятим родючим шаром; 3 – пульпопровід; 4 – дамба обваловування. Рисунок 1 – Схема заповнення хвостосховища за умов одночасної переробки відходів та рекультивації. Таким чином, по мірі просування робіт відбувається послідовне намивання хвостів у підготовлений котлован в один ярус. Скла- дування відходів за даною технологією пе- редбачає: поетапне відчуження земель під хвостосховище та їх повернення власнику ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 183 після виведення з експлуатації і рекультива- ції; можливість повторної переробки хвостів на всю глибину залягання хвостів, а при не- обхідності, консервацію відходів збагачення, що не підлягають переробці у даний час, з можливістю їх видобутку в майбутньому існуючими способами (при намиві хвостів формується горизонтальний поклад з відо- мими характеристиками). При формуванні хвостосховищ в один ярус з незначним під- няттям над оточуючим середовищем змен- шується ризик виникнення аварій, відбува- ється невеликий тиск на геологічне середо- вище. Невелика площа намиву і можливість одночасного проведення рекультивації від- працьованої частини хвостосховища обумо- влює незначну дефляцію з поверхні тонко- дисперсних фракцій хвостів і, як наслідок, зменшення забруднення атмосферного пові- тря та прилеглих територій. Висновки та напрямок подальших досліджень. Запропонована технологія складування відходів збагачення є системою послідовно- го покартового одноярусного намиву хвостів на спроектовану ділянку у підготовлений котлован. Поводження з відходами за даною систе- мою, на відміну від технологій що викорис- товуються на даний час, є в достатній мірі екологічно безпечним і дозволяє зменшити тиск на геологічне середовище, звести до мінімуму ризик виникнення аварійних ситу- ацій, проводити поетапне відчуження земель під хвостосховище, їх рекультивацію і по- вернення вилучених земель після рекульти- вації. Раціональне використання природних ре- сурсів при використані даної технології обумовлене можливістю повторної перероб- ки хвостів на всю глибину та консервацією відходів збагачення що не підлягають пере- робці у даний час і можливістю їх видобутку в майбутньому за спрощеною схемою. Реа- лізація концепції поводження з відходами збагачення базується на сучасних розробках пов’язаних з управлінням літогеохімічними потоками. При цьому реалізується структу- рний і функціональний аспекти управління, що дозволяють отримати потоки заданого типу, потужності, періодичності тощо. Подальші дослідження раціонально спрямувати на розробку технології створен- ня подібного типу хвостосховищ , проекту- вання систем повторного збагачення легко- доступних лежалих хвостів та розрахунок техніко-економічних показників. Важливим є також виявлення аспектів впливу на на- вколишнє середовища впровадження даної технології. Перелік посилань 1. Горелик Л.Ш. Натурные исследования хвостохранилищ / Л.Ш. Горелик // Транспорт и складирование отходов производства в условиях повышения требований к защите окружающей среды. – Ленинград, 1980.– С. 25−33. 2. Губина В.Г. Закономерности распределения железа в техногенном месторождении ЦГОКа / В.Г.Губина // Совершенствование технологии горного производства. Тезисы докладов Всесо- юзной научно-технической конференции – Кривой Рог, 1991. – С. 32. 3. Евдокимов П.Д. Проектирование и эксплуатация хвостовых хозяйств обогатительных фабрик / П.Д.Евдокимов – М. : Госгортехиздат, 1960. – 420 с. 4. Евтехов В.Д. Альтернативная минерально-сырьевая база Криворожского железорудного бассейна / Евтехов В.Д., Паранько И.С., Евтехов Е.В. – Кривой Рог : Изд. Криворожского тех- нического университета, 1999. – 70 с. 5. Євтєхов В.Д. Мінеральний склад хвостів Північного гірничозбагачувального комбінату / В.Д.Євтєхов, І.А.Федорова // Геолого-мінералогічний вісник Криворізького технічного універ- ситету. – 2002.– №1(7).– С. 90−98. 6. Євтєхов В.Д. Техногенні поклади Кривбасу як комплексна мінеральна сировина / В.Д.Євтєхов, І.А. Федорова // Техногенно-екологічна безпека регіонів як умова сталого розвит- ку України. Матеріали другої науково-практичної конференції. – Львів : Товариство “Знання” України, 2002. – С. 29−30. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14 184 7. Євтєхов В.Д. Шлами гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу як комплексна рідкіс- нометальна сировина / В.Д. Євтєхов, І.А. Федорова // Рідкісні метали України – погляд у май- бутнє. Збірник наукових праць ІГН НАН України – Київ, 2001.– С. 46−47. 8. Сметана О.М. Ґрунти плесів та дамб шламосховищ Кривбасу / О.М. Сметана, Н.А. Сметана, О.І. Маркевич // Вісник Криворізького технічного університету. – 2005.– Вип.7.– С. 191−196. 9. Пирогов Б.І. Еволюція властивостей мінералів при рудо- і техногенезі / Б.І. Пирогов // Ві- домості Академії гірничих наук України. – 1997. – № 4. – С. 12. 10.Федоров И.С. Свойства и расчетные характеристики намытых хвостов рудообогатитель- ных фабрик / И.С.Федоров, О.Х.Добровинская – Москва: Недра, 1970. – 152 с. 11.А.с. 33653 Україна. Теоретичне обґрунтування управління літогеохімічними потоками для збільшення потенціалу розвитку екосистем на порушених гірничими роботами землях (управління літогеохімічними потоками / О.М. Сметана, С.М. Сметана (Україна). – № 33653; зареєстровано 09.06.2010. O.M. Smetana, N.A. Smetana LITHOGEOCHEMICAL CONCEPT OF ORE PROCESSION WASTE MANAGEMENT Kryvyi Rih Botanical Garden of NAS of Ukraine, RPE “KRYVBASACADEMINVEST”, Kryvyi Rih The formation of ore procession waste management concept based on management of lithogeochemical flows is reviewed. Authors propose the technology of iron ore procession waste storage with the system of successive ponds one layer alluvium of tails at the terms of the simultaneous processing of ore wastes and rehabilitation of tailing ponds. Надійшла до редколегії 09 лютого 2011 р. Рекомендовано членом редколегії канд. техн. наук П.І. Копачем

Літогеохімічна концепція поводження з відходами збагачення руд

Репозитарії

Схожі ресурси