Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків

Розглянуто проблему ризиків як одну з найважливіших у парадигмі сталого розвитку. Запропоновано шляхи та методи систематизації, структуризації та оцінки ризиків на основі фундаментальної математики....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Хазан, В.Б., Хазан, П.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем природокористування та екології НАН України 2013
Schriftenreihe:	Екологія і природокористування
Schlagworte:	Теоретичні аспекти сталого розвитку
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57480
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків / В.Б. Хазан, П.В. Хазан // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 64-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-57480
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-574802014-03-11T03:01:17Z Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків Хазан, В.Б. Хазан, П.В. Теоретичні аспекти сталого розвитку Розглянуто проблему ризиків як одну з найважливіших у парадигмі сталого розвитку. Запропоновано шляхи та методи систематизації, структуризації та оцінки ризиків на основі фундаментальної математики. Рассмотрена проблема рисков как одна из важнейших в парадигме устойчивого развития. Предложены пути и методы систематизации, структурирования и оценки рисков на основе фундаментальной математики. The problem of risk as one of the most important paradigms of sustainable development was discussed. Ways and means of organizing, structuring and risk assessment based on fundamental mathematical theories were offered. 2013 Article Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків / В.Б. Хазан, П.В. Хазан // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 64-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0010 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57480 504:62:330:36.001.8 uk Екологія і природокористування Інститут проблем природокористування та екології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Теоретичні аспекти сталого розвитку Теоретичні аспекти сталого розвитку
spellingShingle	Теоретичні аспекти сталого розвитку Теоретичні аспекти сталого розвитку Хазан, В.Б. Хазан, П.В. Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків Екологія і природокористування
description	Розглянуто проблему ризиків як одну з найважливіших у парадигмі сталого розвитку. Запропоновано шляхи та методи систематизації, структуризації та оцінки ризиків на основі фундаментальної математики.
format	Article
author	Хазан, В.Б. Хазан, П.В.
author_facet	Хазан, В.Б. Хазан, П.В.
author_sort	Хазан, В.Б.
title	Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків
title_short	Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків
title_full	Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків
title_fullStr	Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків
title_full_unstemmed	Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків
title_sort	визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків
publisher	Інститут проблем природокористування та екології НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Теоретичні аспекти сталого розвитку
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57480
citation_txt	Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків / В.Б. Хазан, П.В. Хазан // Екологія і природокористування. — 2013. — Вип. 16. — С. 64-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Екологія і природокористування
work_keys_str_mv	AT hazanvb viznačennâekologíčnoíbezpekinapídstavídoslídžennâsistemiekologíčnihrizikív AT hazanpv viznačennâekologíčnoíbezpekinapídstavídoslídžennâsistemiekologíčnihrizikív
first_indexed	2025-07-05T08:46:23Z
last_indexed	2025-07-05T08:46:23Z
_version_	1836796015054684160
fulltext	ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 64 УДК 504:62:330:36.001.8 В.Б.ХАЗАН, канд. техн. наук, міжнародний центр “ЕКОСТАР” П.В.ХАЗАН, інженер ІІ категорії відділу екологічного нормування Інституту проблем природокористування та екології НАН України, м. Дніпропетровськ, Україна ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДСТАВІ ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ Розглянуто проблему ризиків як одну з найважливіших у парадигмі сталого розвитку. Запропоновано шляхи та методи систематизації, структуризації та оцінки ризиків на ос- нові фундаментальної математики. Ключові слова: екологічно сталий розвиток, екологічна безпека, екологічний ризик, те- орія множин, теорія ймовірностей. Вступ Проблема забезпечення екологічної стало- сті (sustainability) соціально-економічного розвитку в техногенно-навантажених регіо- нах може бути вирішена тільки в рамках сис- темно розробленої програми, яка має активно підтримуватися усіма суспільними силами. Звичайно, для формування системи необхідна чітка систематизація термінології, яка стане основою концептуальної структури вивчення безпеки в контексті парадигми екологічно сталого розвитку (sustainable development). Через деяке неоднозначне трактування термі- нів у вітчизняній науковій літературі, давати- мемо їх англійській аналог (Відповідно до Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Cur- rent English. 6Th edition. Oxford University pre- ss, Oxford, 2000). Екологічно сталий розвиток (sustainable development), відповідно до загальноприйня- тного визначення, є такий розвиток, при яко- му користування всіма благами земного жит- тя нинішнім поколінням людей не повинне позбавляти можливості майбутнім поколін- ням користатися тими ж благами [1]. Якщо окреслити можливий напрямок до- слідження екологічної сталості, спираючись на фундаментальні основи фізики та матема- тики, то екологічно сталий розвиток – це та- кий розвиток суспільства в умовах певного довкілля, коли матеріально-енергетичний обмін між ними забезпечує безперервний та необмежений у часі розвиток цивілізації. Екологічна сталість (sustainability) розумієть- ся, таким чином, як вимога збереження ком- © Хазан В.Б., Хазан П.В., 2013 фортних умов життєдіяльності людей на Зем- лі на необмежений час. Термін екологічна безпеки (environmental safety) зазвичай відносять до життєдіяльності нинішніх генерацій. Безпека – це відсутність небезпеки не тільки для життя людини, але і для всіх аспектів її життєдіяльності. В прак- тичному використанні безпекою вважають “відсутність неприпустимої небезпеки”. Вза- галі небезпеку можна звести до трьох варіан- тів [2] – це космічна небезпека, глобальний військовий конфлікт і глобальна екологічна катастрофа. Останній варіант небезпеки є граничним виразом екологічної небезпеки. Яку величину небезпеки варто вважати при- пустимою - це питання, що потребує окремо- го дослідження. Використовуючи тепер це поняття, можна сформулювати розуміння безпеки як “відсутність неприпустимого ри- зику”. Величина припустимого, тобто прийн- ятного суспільством, ризику для різних видів небезпеки є важливою характеристикою рівня життя. В роботі [3] доведено, що ризик, створю- ваний джерелом небезпеки на об’єкт, дорів- нює математичному чеканню шкоди, яка за- вдана об’єкту від цього впливу. Саме так ми і будемо визначати ризик в цій статті. Екологі- чним ризиком або довкільним ризиком (environmental risk) будемо називати будь- який вид ризику, викликаний антропогенним впливом на довкілля. Для визначення понять екологічної безпе- ки та екологічного ризику будемо спиратися на фундаментальні теорії – множин [4] та ймовірностей [5]. Вважаємо, що опис систе- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 65 ми екологічної безпеки та екологічного ризи- ку логічно починати з теорії множин. Для по- дальшого отримання конкретних результатів система має бути формально несуперечливою або сумісною (consistent), а тому і універса- льною, повною, категоричною, тобто позбав- леною протиріч і незалежною від виду та ха- рактеристик об’єкту дослідження. Важливі засади закладені у теоремах Ге- деля (Gödel) про неповноту (incompletability). В класичному розумінні Перша теорема Ге- деля стверджує, що у випадку, якщо форма- льна система арифметики несуперечлива, то в ній знайдеться формально нерозв’язне тве- рдження, тобто така замкнута формула A, що ані A, ані ¬A не є теоремами цієї системи. Відповідно до Другої теореми Геделя, замість A можна взяти формулу, яка природним чи- ном висловлює несуперечливість формальної арифметики. Ці теореми доводять, що для подолання антиномій у будь-який множині (зокрема в системах), необхідно виходити за межі цієї множини. В даному випадку – ство- рювати систему на більш високому рівні, тобто залучати до аналізу і формування спів- відношень нові елементи. Довести істинність формули (формул), що є нерозв’язні в межах поточної системи, необхідно за допомогою засобів, що виходять за рамки системи. При- кладом може бути неможливість розуміння процесів життєдіяльності з урахуванням еко- логічно сталого розвитку (sustainable development) та екологічної безпеки (environmental safety) в рамках класичної економіки. Проте вихід за її межі, тобто над- системний розгляд, дає відповіді на антино- мії, що знаходяться всередині економіки. Основна частина Розглянемо тепер процеси в системі еко- логічної безпеки, в якій одразу відокремимо джерело небезпеки та об’єкт, на який спрямо- вана ця небезпека. Здійснимо формалізацію для визначення показників матриці, що може бути утворена на основі визначення як дже- рела небезпеки, так і об’єкта. Будемо вважа- ти, що об’єкти впливу А - біосфера, В - людс- тво як біологічний вид, С - людство як інте- лектуальна спільнота. Під біосферою ми ро- зуміємо простір існування та функціонування земних організмів, що охоплює нижню част- ку атмосфери, всю гідросферу та поверхню суші. Будемо вважати, що джерело небезпеки α - всі наявні процеси в біосфері, β - вся на- явна антропогенна діяльність, ζ - вся наявна техногенна діяльність. Логічно, що СÌВÌА та ζÌ βÌα. Відомо, що відповідно до теорії множин, потужність множин А, В, С, а також α, β, ζ є більшими будь яких множин, що є частиною цих множин. Тобто ми одразу оговорюємо, що між частинами множин зазначених вище множин та самими множинами відповідно не може бути встановлено взаємно-однозначна відповідність. Це уточнення необхідно також для практичного застосування елементів мат- риці. Відокремимо тепер відповідні частини множин А, В, С, а також α, β, ζ. Будемо вважати відокремлені частини множин такими: А' – не пов’язана з людською спільнотою; α' – відноситься до неантропогенних про- цесів; B' – не пов’язана з інтелектуальною діяль- ністю; β' – не пов’язана з технічною діяльністю; Приймемо С' Í С та ζ' Í ζ. Матриця, що містить елементи екологіч- ної безпеки може бути представлена таким чином: Приклади цих елементів екологічної без- пеки наведемо в таблиці 1. Тепер розглянемо систематизацію ризиків по видах наслідків впливу небезпечних об’єктів і розподілимо екологічні ризики на види, що відповідають природним сторонам життєдіяльності людини і суспільства. Беру- чи до уваги підвалини теорії множин, що роз- глянуті вище, будемо відокремлювати части- ни цих множин. Відокремлені множини бу- дуть такими: · ризик для здоров’я і життя людей, що виникає від техногенного забруднення до- вкілля – це еколого-гігієнічний ризик – Reh; · ризик для біологічних ресурсів, що вини- кає від антропогенного впливу на природні еко- системи – це еколого-біологічний ризик – Reb; ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 66 Таблиця 1. Приклади елементів екологічної безпеки, що входять до матриці V A' B' C' α' α'A' зсуви у безлюдних місцях α'B' сходження лавини в на- селених пунктах α'C' пошкодження блискавкою серверів датацентрів β' β'A антропогенне опустелювання β'B' промислове забруднення підземних вод β'C пошкодження електричної мережі в місті ζ' ζ'A' танення льодовиків ζ'B' промислове забруднення повітря ζ'C' негативний техногенний вплив на мозок людини · ризик негативних наслідків для людст- ва чи його частини від змін клімату, виклика- них антропогенним впливом – це еколого- кліматичний ризик – Rec; · ризик виснаження чи погіршення гео- логічних ресурсів, викликаний антропоген- ним впливом на геологічне середовище – це еколого-геологічний ризик Reg Будемо вважати, що будь який інший ри- зик Rnm Ì R. Тому логічно, що приведений перелік ри- зиків є повним і інших екологічних ризиків поза межами множини R не існує. Тому, бе- ручі до уваги цю тезу, ми стверджуємо, що значення інших можливих ризиків є нехтовно малими у порівнянні з переліченими. Тепер можна сказати, що цей набір екологічних ри- зиків (при зроблених припущеннях) цілком визначає систему екологічної безпеки. Корис- туючись цим, можна визначити необхідну складову сталого розвитку як екологічно без- печного розвитку (при якому усі екологічні ризики з приведеного повного набору мають прийнятний рівень величини). Будемо вважати, що усі ризики з повного набору можуть бути визначені кількісно, у чисельному вигляді, причому в єдиних оди- ницях виміру. Тоді стає можливим порівняння ризиків між собою і знаходження пріоритетів при досягненні екологічно безпечного стану. Якщо кілька ризиків перевищують припус- тимий рівень, то пріоритетним повинно бути прагнення зменшити екологічний ризик, що має найбільше кількісне значення. Цим ви- значається стратегія дій по наближенню сус- пільства і довкілля до стану екологічно стало- го розвитку (sustainability). В загальному плані вищенаведені ризики R можна розглядати як [6]: 1 – ризики деформації природи (nature def- ormation), 2 – вичерпання ресурсів, 3 – аварій. Із цього одержуємо матрицю {Rik}, в якій i=1...5, k=1...3. Розглянемо елементи цієї мат- риці на прикладах, що наведені у таблиці. 2. Таблиця 2. Приклади елементів матриці ризиків {Rik} Reh Reb Ree Rec Reg Деформація природи Токсичне за- бруднення DReh Природні му- тації DReb Зменшення рек- реаційних зон DRee Зміна клімату DRec Утворення порожнеч DReg. Вичерпання ресурсів Дефіцит пит- ної води EReh Зменшення родючості ґрунтів EReb Вичерпання ко- рисних копалин ERee Танення льодо- виків ERec Спотворення ландшафту EReg. Аварії Пожежа на хімічному підприємстві TReh Зникнення біологічного виду TReb Вибух на АЕС TRee Лісові пожежі TRec Можливі при надпотуж- ній техногенній, або ко- смічній катастрофі TReg. Величина ризику R, створюваного деяким випадковим впливом, дорівнює добутку імо- вірності цього впливу P на величину шкоди Q, що може виникнути в результаті впливу: ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 67 R = P•Q. (1) Варто відзначити, що визначення ризику як добутку імовірності і шкоди досить повно відображає природу цього поняття і дозволяє, у випадку його коректного використання, об- числити об’єктивно існуючу величину ризику (при наявності необхідних вихідних даних). Для будь-якого ризику R структурна схема буде виглядати наступним чином: О Þ S Þ Q Рисунок 1 – Виникнення ризику О – об’єкт, що наприклад може бути лока- льним джерелом небезпеки. Символом S бу- демо позначати суб’єкт на який зазнає впливу. Символом Q будемо позначати шкоду. Ліва стрілка – це весь процес небезпечного впливу об’єкта на суб’єкт, права стрілка – наслідки цього впливу. Слід зазначити, що шкода може приймати різні значення – від нехтовно мало- го до знищення суб’єкту. Зробимо визначення ризику R на прикладі еколого-гігієнічного ризику – Reh. Для Reh об’єктивним фактором шкідливого впливу можна вважати деяким чином усереднену за тривалий період часу величину концентрації Ci(x,y) забруднювачів виду „і” в точці з коор- динатами x,y. Визначення полів розподілу середніх концентрацій Ci(x,y) проводиться або шляхом екологічного моніторингу, або розрахунковим шляхом – з використанням методів метеорології й аеродинаміки. Таким чином, з проведеного розгляду ви- пливає висновок, що за умови відсутності аварій процес випадкового зовнішнього впливу можна представити як детермінова- ний процес – процес впливу постійно прису- тніх полів середніх концентрацій забрудню- вачів на населення, що мешкає на забрудне- ній території. Будемо називати екологічний ризик, що існує за таких умов, стаціонарним еколого-гігієнічним ризиком і позначати його Reh s (С). Структурна схема такого ризику представлена на рисунку 2. C Þ S Þ Q Рисунок 2 – Структурна схема стаціонарного еколого-гігієнічного ризику Для подальшого розгляду необхідна конк- ретизація внутрішнього процесу впливу за- бруднювачів на суб’єкт, показаного правою стрілкою на рисунку 2. Розглядаючи у якості останньої людський організм індивідуума, ми повинні задавати вхідні параметри, що впли- вають на організм – концентрації Ci, і реєст- рувати вихідні дані – зміни в стані здоров’я індивідуума, які достовірно спостерігаються і мають соціальну значимість. Виникнення за- хворювання, викликаного зовнішнім впли- вом, будемо розглядати як випадкову небез- печну подію, що має деяку імовірність похо- дження. Результат хвороби приводить до де- якої шкоди для здоров’я індивідуума, яку ми будемо вважати вимірюваною певним чином величиною. Питання про визначення величи- ни шкоди від хвороби буде розглянуто нижче. Нехай у найпростішій ситуації в результаті впливу забруднювача C у суб’єкта S за визна- чений період часу T може виникнути (або не виникнути) тільки один випадок захворюван- ня, що позначимо буквою A. Імовірність за- хворювання хворобою A за період часу T бу- демо позначати P(A). Зробимо спрощення – хвороба A буде мати, у випадку свого виник- нення, тільки один результат для суб’єкта S, що визначається величиною шкоди Q(A). Ро- зрахункова структурна схема еколого- гігієнічного ризику при зроблених припу- щеннях має вигляд графа, показаного на ри- сунку 3. Рисунок 3 – Початкова розрахункова структу- рна схема еколого-гігієнічного ризику. На цьому й інших подібних графах стріл- ки позначають процеси впливу чи виникнен- ня, а напис над стрілкою позначає імовірність здійснення цього процесу. Відповідно до ви- значення (1), величина стаціонарного еколо- го-гігієнічного ризику тепер знаходиться як добуток імовірності P(A) і шкоди Q(A): Reh s (С) = P(A)•Q(A) (2) Рівняння (2) має ключове значення для поняття еколого-гігієнічного ризику. Воно дозволяє знайти в конкретному найпростішо- му випадку об’єктивну, повну і точну харак- теристику екологічної небезпеки, яку зазнає суб’єкт із боку екологічно небезпечного об’єкта. Формальна структура рівняння (2) є зага- льноприйнятною і завжди використовується в тих випадках, коли можливі чисельні оцінки. Будемо називати формулу (2) стандартним визначенням ризику. Тепер приведемо цю формулу у відповідність з вимогами теорії ймовірностей. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 68 При вивченні випадкових подій відповідно до вимог теорії ймовірностей необхідно, на- самперед, виділити з них так званий повний набір несумісних подій, сума ймовірностей яких повинна дорівнювати 1. У зображеній на рисунку 3 розрахунковій схемі такого повного набору немає. Для одержання необхідного повного набору несумісних подій необхідно додати до зображеного на схемі процесу впливу інший, альтернативний процес, при якому захворювання A за період часу T не виникає. Тоді ми одержимо розрахункову схему, зображену на рисунку 4. На схемі позначимо Ā = ¬А, тобто відсут- ність цього захворювання. Імовірність Р(Ā) є імовірність того, що захворювання А за пері- од часу Т не виникне. Імовірності Р(А) і Р(Ā) зв’язані співвідношенням: Р(А) + Р(Ā) = 1 (3) Рисунок 4 – Повна розрахункова схема еколого-гігієнічного ризику. Оскільки відсутність захворювання не ро- бить шкоди здоров’ю, то Q(Ā)=0. Обчислимо тепер математичне чекання шкоди здоров’ю MQ(C), яку може отримати суб’єкт S від зов- нішнього впливу, відповідно до розрахункової схеми рисунку 4. Відповідно до визначення [5], математичне чекання обчислюється по формулі: MQ(C) = P(A)Q(A) + P(Ā)Q(Ā) = P(A)Q(A) (4) Із (2) і (4) слідує співвідношення: Reh s (С) = MQ(C) (5) Це означає, що еколого-гігієнічний ризик, створюваний зовнішнім впливом на індивіду- ум, дорівнює математичному чеканню шкоди здоров’ю індивідуума від цього впливу. Останнє твердження дає шукане вираження стандартного визначення поняття ризику че- рез терміни теорії імовірностей. Тепер зрозу- міло, що еколого-гігієнічним ризиком, ство- рюваним певним зовнішнім впливом на інди- відуум, називається математичне чекання шкоди здоров’ю індивідуума, яку він може одержати від цього впливу. Наведений результат, отриманий при роз- гляді найпростішого випадку небезпечного впливу, буде справедливий і для будь-яких інших випадків впливу, що спостерігаються в реальному житті. Розглянемо такий більш складний випадок. Припустимо, що в резуль- таті впливу індивідуум може занедужати тільки одним видом хвороби, як і в розгляну- тому випадку, але у хвороби можуть бути різ- ні варіанти наслідків, що приводять до різних величин шкоди для здоров’я. Розрахункова схема такого випадку наве- дена на рисунку 5. Рисунок 5 – Розрахункова схема складного випадку Символами Q1, Q2,…,Qn на цій схемі по- значені n різних величин шкоди для здоров’я, до яких може привести захворювання А. Ве- личини Р(Qk\|A) являють собою умовні імові- рності виникнення результату хвороби зі шкодою Qk за умови, що захворювання А ви- никло. Сукупність усіх можливих наслідків зі шкодами Qk повинна утворювати повний на- бір несумісних подій і, отже, повинне бути: (Qk\|A) = 1 (6) Обчислимо середню очікувану шкоду від зовнішнього впливу відповідно до схеми ри- сунку 5: ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 69 MQ(C) = P(Qk\|A) Qk + Р(Ā) Q(Ā) = P(A) (Qk\|A) Qk, (7) при цьому MQ(A) = (Qk\|A) Qk, де MQ(A) – середня очікувана шкода від хворо- би А за умови, що хвороба А виникла. З цьо- го слідує, що MQ(C) = P(A)MQ(A). (8) Розрахунок величини стаціонарного еко- лого-гігієнічного ризику Reh s, виконаний за схемою рис. 5 з використанням стандартного визначення, дає: Reh s = P(A)MQ(A). (9) З порівняння виразів (8) і (9), випливає, що й у цьому, складному випадку величина стандартного визначеного ризику збігається із середньою очікуваною шкодою. В більш загальному (більш складному) випадку зов- нішній вплив може викликати кілька захво- рювань. Позначимо їх символами Am, m=1, 2, …, M, де М – число можливих захворювань. Для простоти припустимо, що кожен суб’єкт може за розглянутий період часу занедужати тільки однією хворобою, і що хвороби А1, А2, ... , АМ разом з відсутністю захворювань Ā утворюють повний набір несумісних подій: (Am) + P(Ā) = 1, (10) де P(Am) – імовірність занедужати хворобою виду m за період Т. Позначимо через Qmk величини можливих шкод від хвороби Am і через Р (Qmk \| Am) – умовні ймовірності результату хвороби A з величиною шкоди Qmk за умови, що хвороба Am виникла. Крім того, будемо вважати, що число видів наслідків n не залежить від виду хвороби. При цих пропозиціях величина ста- ціонарного еколого-гігієнічного ризику, роз- рахованого як по стандартному визначенню, так і по визначенню через середню очікувану шкоду, буде дорівнювати: (11) де MQ(Am) – середня очікувана шкода від хвороби виду Am за умови, що хвороба Am виникла. Екологічна сталість розвитку має визна- чатися балансом між індексом соціального розвитку і масштабами деформуванням при- роди, що заподіяні для вироблення цих соці- альних благ [6-8]. В ідеальній системі ство- рення благ і користування ними не мають спричиняти деформацію природи, тобто не- гативні зміни природних умов. В реальній системі необхідно визначити максимальну межу допустимості цього впливу. Тобто не- обхідно ввести кореляційне співвідношення між індексом соціального розвитку та масш- табом деформації природи. Тоді ризик R буде визначатися як математичне чекання пере- вищення кореляційного співвідношення. Верхня гранична точка для кореляційного співвідношення буде визначатися можливіс- тю відновлення природних ресурсів. Логіч- но, що система є екологічно сталою, коли математичне чекання буде не перевищувати граничне значення кореляції. Висновки 1. Екологічна безпека може оцінюватися шляхом системного врахування екологічних ризиків, яке спирається на фундаментальні теорії множин і ймовірностей, за умов вико- ристання максимально повних і точних ста- тистичних даних. 2. Структура екологічних ризиків може бути виражена через систему матриць, які враховують всі об’єктивні та суб’єктивні фак- тори природокористування. 3. Загальний ризик ухилення від екологі- чно сталого соціально-економічного розвит- ку можна оцінити як математичне чекання перевищення граничного значення кореляції між індексом соціального розвитку та масш- табом деформації природних умов в процесі цього розвитку. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2013, Випуск 16 70 Перелік посилань 1. Report of the the World Commission on Environment and Development: Our Common Future - N.Y.: UN, 1989. 2. Хазан В.Б. Техногенна безпека як складова екосталого розвитку. / В.Б. Хазан // Екологія і природокористування: збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ІППЕ НАН України, 2001. - Ви- пуск 3. - С. 163-168. 3. Хазан В.Б. Горное дело в контексте устойчивого развития и экологический риск. / В.Б. Хазан // Матеріали міжнародної конференції “Форум гірників-2007”. - Дніпропетровськ: НГУ, 2007. - С. 202-208. 4. Френкель А.А. Основания теории множеств / А.А. Френкель, А. Бар-Хиллел - Москва, 1966. 5. Прохоров Ю.В. Теория вероятностей. Основные понятия, предельные теоремы, случайные процессы / Ю.В. Прохоров, Ю.А. Розанов - Москва, 1967. 6. Хазан В.Б. До питання екологічної безпеки в контексті сталого розвитку:методологічні заса- ди. / В.Б. Хазан // Екологія і природокористування: збірник наукових праць - Дніпропетровськ: ІП- ПЕ НАН України, 2003. - Випуск 5. - С. 62-68. 7. Хазан В.Б. Система показників для оцінки соціального розвитку на території з урахуванням природокористування. / Екологія і природокористування: збірник наукових праць. - Дніпропет- ровськ: ІППЕ НАН України, 1999. - Випуск 2. - С. 20-27. 8. Стратегія і тактика сталого розвитку. / За ред. А.Г. Шапара. -Дніпропетровськ: Моноліт.- 2004. - 313 с. Стаття надійшла до редколегії 10.05.2013 р. українською мовою Стаття рекомендована членом редколегії канд. техн. наук М.А. Ємцем В.Б. ХАЗАН, П.В. ХАЗАН* Международный центр “ЭКОСТАР”, г.Днепропетровск, Украина Институт проблем природопользования и экологии НАН Украины, г.Днепропетровск, Украина ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ НА ОСНОВЕ ИССЛЕДОВАНИЙ СИСТЕМЫ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ РИСКОВ Рассмотрена проблема рисков как одна из важнейших в парадигме устойчивого разви- тия. Предложены пути и методы систематизации, структурирования и оценки рисков на основе фундаментальной математики. Ключевые слова: экологически устойчивое развитие, экологическая безопасность, эко- логический риск, теория множеств, теория вероятностей. V.B. KHAZAN, P.V. KHAZAN** * International cetre ECOSTAR, Dnipropetrovsk, Ukraine **Institute for Nature Management Problems and Ecology of National Academy of Sciences of Ukraine, Dnipropetrovsk, Ukraine DETERMINATION OF ENVIRONMENTAL SAFETY ON THE BASIS OF INVESTIGATION OF ENVIRONMENTAL RISKS The problem of risk as one of the most important paradigms of sustainable development was discussed. Ways and means of organising, structuring and risk assessment based on fundamen- tal mathematical theories were offered. Keywords: sustainable development, environmental safety, environmental risk, set theory, probability theory.

Визначення екологічної безпеки на підставі дослідження системи екологічних ризиків

Institution

Ähnliche Einträge