70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. Цимбал

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Назва видання:№10
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/575
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. Цимбал // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 79-81. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-575
record_format dspace
spelling irk-123456789-5752008-05-06T12:00:08Z 70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. Цимбал Вітаємо 2007 Article 70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. Цимбал // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 79-81. — укp. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/575 uk №10 С. 79-81 Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Вітаємо
Вітаємо
spellingShingle Вітаємо
Вітаємо
70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. Цимбал
№10
format Article
title 70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. Цимбал
title_short 70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. Цимбал
title_full 70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. Цимбал
title_fullStr 70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. Цимбал
title_full_unstemmed 70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. Цимбал
title_sort 70-річчя члена-кореспондента нан україни л.т. цимбал
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2007
topic_facet Вітаємо
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/575
citation_txt 70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. Цимбал // Вісн. НАН України. — 2007. — N 10. — С. 79-81. — укp.
series №10
first_indexed 2025-07-02T04:20:02Z
last_indexed 2025-07-02T04:20:02Z
_version_ 1836507467205312512
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 79 гістрів зі спеціальної металургії. На кафе- дрі успішно працює науково-педагогічний колектив, переважна більшість членів яко- го є учнями Дмитра Федоровича. Учений неодноразово організовував між- народні та національні наукові конферен- ції, підтримує тісні зв’язки з ученими Ки- таю, Польщі, Росії, Румунії, Франції, мета- лургійними вищими навчальними заклада- ми України. Д.Ф. Чернега як автор і співавтор видав більше 570 друкованих праць, з них 6 мо- нографій, 3 підручники, 7 брошур, 34 ав- торських свідоцтва і патенти, 55 методич- них вказівок. У 1985 р. Мінвузом УРСР вченому було присуджено першу премію за кращу нау- кову працю «Гази в кольорових металах і сплавах». Він — шестиразовий лауреат кон- курсів НТУУ «КПІ». Д.Ф. Чернега чотири роки був головою комісії «Кольорові метали» при науковій раді АН СРСР з проблеми «Нові процеси одержання і обробки металевих матеріа- лів»; багато років він є головою спеціалізо- ваної ради із захисту кандидатських дисер- тацій в НТУУ «КПІ». Учений — член пре- зидії навчальних напрямів металургійної освіти СНД, РФ і України, входить до скла- ду редколегій журналів «Теория и практи- ка металлургии», «Процессы литья», «Нау- кові вісті НТУУ «КПІ». Значним є внесок Д.Ф. Чернеги у зміц- нення матеріальної бази Київського політех- нічного інституту, зокрема, він відповідав за проектування і будівництво корпусу ін же- нерно-фізичного факультету (1980—1988). Заслуги ювіляра відзначені численни- ми нагородами: він має почесне зван- ня «Заслужений працівник вищої школи України» (1983), «Відмінник освіти Украї- ни» (1998), «Заслужений професор НТУУ «КПІ» (1998); нагороджений Почесною гра- мотою Президії Верховної Ради Української РСР (1989), Почесною грамотою Міністер- ства освіти і науки України (2001) та Почес- ною грамотою Кабінету Міністрів України (2002); має орден «За заслуги в науке о ме- таллах» Московського державного інститу- ту металів і сплавів (2006). Наукова громадськість, колеги та учні щиро вітають Дмитра Федоровича з ювілеєм, зичать йому міцного здоров’я, творчої насна- ги та плідної праці на викладацькій ниві. 70-річчя члена-кореспондента НАН України Л.Т. ЦИМБАЛ 12 жовтня виповнилося 70 років відо- мому вченому-фізику члену-ко рес- пон денту НАН України Людмилі Трохи- мівні Цимбал. Л.Т. Цимбал народилася в 1937 р. у м. Хар- кові в сім’ї професора-анатома. Після закін- чення в 1958 р. факультету радіофізики Хар- ківського державного університету вона пра- цювала на оборонному підприємстві (нині «Хартрон»), де займалася проблемами ав- томатичного регулювання і стабілізації по- льотів космічних апаратів. Упродовж 1961— 1964 рр. Людмила Трохимівна навчалася в аспірантурі Харківського фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР під керівництвом знаного у світі україн- 80 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 ського вченого академіка О.О. Галкіна. У 1964 р. переїхала до Донецька працювати у щойно створеному Донецькому фізико-тех- нічному інституті АН УРСР. У ДонФТІ вона захистила кандидатську та докторську дисертації, обіймала посади керівника ла- бораторії, керівника відділу ультразвуко- вих досліджень твердого тіла, радника при дирекції інституту. Тут Л.Т. Цимбал плідно працює донині, активно займаючись науко- вою роботою. Людмила Трохимівна є спеціалістом у сфері елементарних збуджень у твердих ті- лах, фізики фазових перетворень та елек- тронної фізики металів. З її ім’ям пов’язані фундаментальні результати в галузі елек- тродинаміки металів, аномального проник- нення радіочастотного поля в товщу мета- лу як траєкторного, так і хвильового типу, природи аномального скін-ефекту, специ- фіки магнітного пробою, властивостей не- залежно відкритих доплеронних мод в ме- талах. Роботами Л.Т. Цимбал започатковано новий напрям фізичних досліджень – ши- рокочастотну ультразвукову спектроско- пію власних електромагнітних збуджень у твердотільній плазмі металу. Це стало підґрунтям відкриття нового явища — доплерон-фононного резонансу. Ос танній виявився ефективним методом зондування електронно-діркової плазми металу. Було побудовано узагальнюючу па- нораму природи і спектрів власних низько- частотних електромагнітних збуджень у металі та характеру їх взаємодії з акустич- ними модами. Експериментально розв’язана принципова проблема роз’єднання і тим са- мим однозначного доведення існування двох принципово різних типів низькочас- тотних збуджень в електронній плазмі — колективних і квазіодночастинкових. Ви- вчено особливості взаємодії пружних хвиль з обома типами збуджень, що зумовило пе- регляд усталених поглядів на інтерпрета- цію результатів напрацьованих раніше маг- нітоакустичних експериментів. У практику досліджень введено ультра- звукову спектроскопію поверхні (широко- частотні хвилі Релея), виявлено існування приповерхневого доплерон-фононного ре- зонансу і, таким чином, експериментально доведено існування власних поверхневих електромагнітних збуджень в металах. Широке визнання отримали роботи Л.Т. Цимбал, присвячені комплексному ви- вченню магнітоакустики та динаміки фазо- вих перетворень у магнітодіелектриках, зо- крема — ортоферитах. На основі магніторе- зонансних та ультразвукових досліджень встановлено та переконливо обґрунтовано максимально повні та універсальні на сьо- годні уявлення про динаміку складних бага- топідграткових антиферомагнетиків за умов спінреорієнтаційних перетворень. Детально вивчена поведінка спонтанної намагніченос- ті в області реорієнтації. Запропонована для її опису модифікована модель середнього поля без жодних невідомих параметрів при- пасування впевнено описує експеримен- тальні результати, є загальною для фазових перетворень в ортоферитах і свідчить про їх суто магнітну природу. Наукові праці Людмили Трохимівни, а їх у неї близько 200, відзначаються ідейною новизною, широтою і всебічністю охоплен- ня проблеми, методичною комплексністю та високою фізико-математичною культу- рою. Вони відомі у світі та принесли авто- ру визнання наукової громадськості. Вже багато років дослідниця плідно за- ймається і науково-організаційною робо- тою, що стала вагомим внеском у науково- технічний і культурний потенціал держави (всесоюзні та міжнародні конференції, ре- гулярні всесоюзні семінари з проблеми «Низькотемпературна фізика металів», ро- бота у вчених радах та спеціалізованих ра- дах із захисту дисертацій, Українській на- ціональній раді з науки, наукових радах з ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 10 81 проблем «Фізика твердого тіла» та «Фізи- ка низьких температур», редколегіях фі- зичних журналів тощо). Людмила Трохи- мівна підготувала 7 кандидатів наук. Л.Т. Цимбал — лауреат Державної пре- мії України та премії ім. К.Д. Синельнико- ва, заслужений діяч науки і техніки Украї- ни. Наукова громадськість, колеги та друзі щиро вітають Людмилу Трохимівну з юві- леєм, зичать їй міцного здоров’я та багато років плідної праці в ім’я науки. 70-річчя члена-кореспондента НАН України С.П. ОШКАДЬОРОВА 21 жовтня виповнилося 70 років відо- мому вченому в галузі фізичної ме- талургії та медичного матеріалознавства члену-кореспонденту НАН України Стані- славу Петровичу Ошкадьорову. С.П. Ошкадьоров народився в 1937 р. у м. Ульяновськ (Росія). Упродовж 1955— 1960 рр. навчався на металургійному фа- культеті Київського політехнічного інститу- ту за фахом «фізика металів». Пізніше він здобув вищу освіту з соціології та еконо мі- ки. Станіслав Петрович закінчив аспіранту- ру при Інституті металофізики (ІМФ) НАН України за фахом «фізика твердого тіла». Коло його наукових зацікавлень досить широке, це, зокрема: • Механізм і кінетика фазових та струк- турних перетворень у металевих матеріа- лах у нерівноважних умовах з використан- ням багатостадійності фазових перетво- рень із різним часом релаксації кожної ста дії і замороженою кінетикою для отри- мання високоміцних структурних станів у металах з поліпшеним комплексом фізико- механічних властивостей і високими екс- плуатаційними характеристиками виробів з них. • Явище структурної генетики з визна- ченням домінуючих факторів спадковості в повному циклі зміцнення термічної і ме ха- ніко-термічної обробок сталей всіх класів та сплавів на основі кольорових металів. • Одержання функціональних конструк- ційних монокристалічних інтерметалідів і монокристалічних високотемпературних ме- та левих матеріалів для ядерної енергетики, ракетної та авіаційної техніки, високотем- пературних пружних елементів для спец- техніки. • Швидкісне спікання гомогенних і гете- рогенних порошкових матеріалів з вико- ристанням джоулевого тепла для широкої номенклатури матеріалів та виробів з них. • Розробка нових біоматеріалів неорганіч- ного походження та нових металевих ма- теріалів для стоматології і малоінвазійної судинної хірургії, кераміка для ортопедич- ної і травматологічної стоматології, що дали можливість суттєво підвищити їх міцність та біосумісність, подовжити більш ніж у два рази терміни функціонування в організмі людини після імплантації. Як керівник секції особливо міцних ста- лей Ради з нових конструкційних матеріа- лів Академії наук СРСР (під керівництвом академіка М.П. Лякішева) С.П. Ошкадьо- ров був координатором досліджень з роз- робки нових технологій зміцнення сталей